Міжнародний валютний фонд та українська влада досягли угоди на рівні персоналу щодо першого перегляду чотирирічної програми Розширеного фінансування (EFF).
Тепер це рішення має затвердити Виконавча рада МВФ. Після цього Україна отримає доступ до близько 690 мільйонів доларів, що збільшить загальну суму виплат за програмою до 2,2 мільярда доларів.
Україна виконала всі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі на кінець березня. Проте два структурні маяки за перший квартал влада виконала із запізненням, а один — пропустила. Щоб зберегти програму, сторони погодили оновлений графік реформ, заходи для виправлення недоліків та додаткові зобов’язання.
Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм проводила дискусії в межах перегляду програми та консультацій 2026 року. За оцінками фонду, через війну Росії в Україні та наслідки конфлікту на Близькому Сході зростання ВВП України у 2026 році сповільниться до 1,0–1,6%, а ризики залишаються винятково високими. Водночас завдяки політиці НБУ та масштабній підтримці партнерів Україна загалом зберегла макроекономічну стабільність.
Серед основних напрямків реформ та зобов’язання України:
податки та боротьба з тіньовою економікою: влада зобов’язалася скасувати звільнення від ПДВ для посилок із-за кордону, щоб закрити лазівку для ухилення від податків і зменшити некритичний імпорт. Також запланували заходи проти міжнародного трансфертного ціноутворення та зловживань спрощеною системою оподаткування (зокрема, проти дроблення бізнесу та прихованого працевлаштування). Крім того, передбачили реформу Бюро економічної безпеки та Державної митної служби;
бюджетна політика: влада має контролювати перевищення витрат, мобілізувати внутрішні доходи та нарощувати внутрішнє фінансування, оскільки видатки на оборону й відбудову залишатимуться високими;
енергетичний сектор: уряд готує дорожню карту для поступової лібералізації ринку енергії. Поточні тарифи для населення послабили фінансовий стан державних компаній. Після розробки механізмів соціального захисту бідних сімей тарифи на комунальні послуги для населення будуть поступово коригувати. Також влада має посилити незалежність НКРЕКП;
антикорупція та управління держпідприємствами: МВФ закликає активізувати реформи, покращити роботу наглядових рад державних підприємств і банків та прискорити призначення керівників на основі конкурсу;
банківський сектор: банки залишаються капіталізованими і ліквідними, а влада працюватиме над посиленням стійкості фінансового сектору та розвитком інфраструктури ринків капіталу.
У ніч на 13 червня ПриватБанк тимчасово призупинить операції з картками, а також роботу банкоматів та терміналів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву пресслужби ПриватБанка.
Планові регламентні роботи процесингового центру триватимуть 13 червня з 00:05 до 06:30. У цей час клієнти не зможуть розраховуватися чи проводити інші операції зі своїми платіжними картками.
Також на період технічного „тайм-ауту” буде повністю призупинена робота банкоматів, терміналів самообслуговування та мережі POS-терміналів.
У ПриватБанку пояснили, що оновлення необхідне для збільшення потужностей системи та покращення безпеки карткових операцій.
Клієнтам, які планують робити покупки чи перекази цієї ночі, радять здійснити всі необхідні платежі заздалегідь або відкласти їх до ранку.
Міжнародний валютний фонд погодився виділити Україні наступний транш кредиту майже на $700 мільйонів.
Про це повідомило Bloomberg із посиланням на проінформованих співрозмовників.
За словами джерел, МВФ та український уряд досягли угоди на рівні персоналу, що відкрило шлях для отримання Україною наступного траншу на майже $700 мільйонів.
Угода все ще потребуватиме схвалення ради директорів МВФ наступного місяця.
Зазначається, що досягти угоди стало можливим після тижнів переговорів під час нещодавньої місії МВФ до Києва.
Зауважується, що компроміс, який потребував узгодження, стосувався законопроєкту щодо оподаткування міжнародних посилок у спробі зменшити розмір тіньової економіки України. За словами співрозмовників, Міжнародний валютний фонд погодився дозволити Україні відкласти ухвалення законодавства до липня, що фактично дасть українським депутатам більше часу для виконання зобов’язання.
Наступний раунд перемовин між МВФ та Україною відбудеться не раніше вересня.
Це друга кредитна програма МВФ для України з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії понад чотири роки тому.
У січні-травні 2026 року імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів скоротився на 33,3% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $421,7 млн. Такими є дані статистики Державної митної служби.
Зазначається, що у травні-2026 ввезення цього обладнання скоротилося на 46% порівняно з травнем-2025, але дещо збільшився у порівнянні з квітнем-2026 – до $62,4 млн.
Найчастіше у січні-травні електрогенератори та перетворювачі ввозили з Чехії (19,9% загального експорту цієї продукції, або $83,9 млн), Китаю (19,7%, $82,9 млн) та Туреччини (16,5%, $69,5 млн), тоді як торік це були Чехія ($120 млн), Австрія ($88,6 млн) та США ($78,8,3млн).
Експорт електрогенераторів з України за цей період був несуттєвим – $2,3 млн, переважно до Латвії.
За даними Держмитслужби, за п’ять місяців поточного року більш ніж у 2,4 раза збільшився імпорт електричних двигунів та генераторів – до $486,6 млн, зокрема, у травні їх ввезено на $120,1 млн – у 2,4 раза більше за травень-2025.
Основним постачальником цієї техніки, як і торік, є Китай (93% імпорту за січень-травень).
Імпорт в Україну електричних акумуляторів та сепараторів до них за цей період збільшився у 3,8 раза – до $1,47 млрд, здебільшого їх завозили з Китаю ($1,31 млрд, або 89,3%), а також з Чехії ($35,3 млн) і Латвії ($17,4 млн).
Торік у січні-травні найбільшими постачальниками були Китай з часткою 75,9% ($290,6млн), Тайвань з 5,8% ($22 млн) та В’єтнам – 4,3% ($16,5 млн).
У травні ввіз цієї техніки зріс у 3,5 раза порівняно з травнем-2025 та на 9,7% з квітнем-2026 – до $333 млн.
Україна експортувала за п’ять місяців акумулятори на $18,1 млн, переважно у Польщу, Францію та Німеччину, тоді як торік експорт складав $20,7 млн здебільшого в ці ж країни.
Німеччина хоче, щоб 6,6 млрд євро з Фонду миру Євросоюзу (EPF), розблоковані Угорщиною, були повністю передані Україні. Польща хоче повного повернення близько 450 млн євро за передану Україні зброю. Про це заявив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик в ефірі RMF FM.
Глава дипломатичного відомства ЄС Кая Каллас запропонувала розподілити 6,6 млрд євро, передбачивши часткове пропорційне відшкодування (10%), підтримку навчальної місії для українських військових та спільні закупівлі зброї для України, Польща відхиляє цей план.
„Ці гроші – це наші гроші. На практиці менше цих грошей означає менше грошей на армію”, – заявив Томчик.
Польща звинувачує Брюссель у тому, що той „намагається змінювати правила посеред гри”.
У свою чергу Німеччина, яка в процентному відношенні вносить найбільший внесок до EPF, вважає, що розблоковані кошти слід передати Україні, а не повертати до національних бюджетів.
Заступник міністра оборони ФРН Себастіан Гартманн закликав партнерів, щоб усі невикористані на початковому етапі виплати з фонду були спрямовані на підтримку України, оскільки EPF був створений як механізм солідарності.
„Країни, які першими надавали зброю, наприклад Польща чи Словаччина, і чиї пожертви вже були враховані та призначені до виплати, не хочуть погоджуватися на зменшення розміру виплат, чого ж вимагають країни, які почали надавати допомогу пізніше, як-от Німеччина”, – повідомляє мовник з посиланнями на польські дипломатичні джерела.
Подібну до Німеччини позицію займають скандинавські країни. Також Франція ближча до позиції Каллас, ніж Польща, оскільки обсяг французької допомоги в рамках цього фонду був невеликим, тобто очікуване повернення також не буде надто значним.
Однак Франція не погодилася з первинною ідеєю глави дипломатії, щоб країни ЄС купували зброю для України в рамках механізму PURL у США. Польщу, натомість, підтримує Словаччина, яка першою заявила, що вимагатиме повного відшкодування за передану Україні зброю. Це питання тепер обговорюватиметься на технічному рівні, а потім має потрапити на розгляд послів.
[type] => post
[excerpt] => Німеччина хоче, щоб 6,6 млрд євро з Фонду миру Євросоюзу (EPF), розблоковані Угорщиною, були повністю передані Україні. Польща хоче повного повернення близько 450 млн євро за передану Україні зброю. Про це заявив заступник міністра оборони Польщі ...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1781195520
[modified] => 1781185957
)
[title] => Польща хоче повернення близько €450 млн за зброю, передану Україні
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=71796&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 71815
[uk] => 71796
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 71797
[image] => Array
(
[id] => 71797
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png
[original_lng] => 139457
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117-300x189.png
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1781175158:8
[_thumbnail_id] => 71797
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 244
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 980399278001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 84406
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 209
[1] => 1844
[2] => 221
)
[tags_name] => Array
(
[0] => допомога
[1] => Польща
[2] => Україна
)
)
[5] => Array
(
[id] => 71783
[content] =>
До державного бюджету України надійшло 236 млн євро у межах проєкту Світового банку PEACE in Ukraine.
Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграмі.
„Ці кошти надано Міжнародним банком реконструкції та розвитку під гарантію уряду Королівства Швеції. Вони будуть спрямовані на фінансування ключових соціальних видатків та пенсій”, – написала вона.
За словами Свириденко, після надходження нового фінансування загальний обсяг коштів за цією програмою сягнув $53,5 млрд.
До державного бюджету надійшло 236 млн євро в межах проєкту Світового банку PEACE in Ukraine. Фінансування надане під гарантії уряду Швеції.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Фінансування буде спрямоване на покриття пріоритетних соціальних видатків держави, зокрема, виплату пенсій.
Свириденко розповіла, що проєкт PEACE in Ukraine був запущений чотири роки тому. Після надходження нового траншу загальний обсяг залучених через програму коштів досяг 53,5 млрд доларів.
У середу, 10 червня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15224 про внесення змін до держбюджету-2026 щодо фінансування сектору безпеки і оборони. Свої голоси „за” віддали 242 нардепи.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на допис пресслужби ВР та заяву прем’єр-міністра Юлії Свириденко.
Документ передбачає збільшення фінансування сектору безпеки та оборони на 1,56 трлн грн. Основним джерелом коштів стане фінансова допомога ЄС у межах програми Ukraine Support Loan.
Також заплановано додаткові видатки з резервного фонду. Зокрема, 559,1 млн грн спрямують на підтримку енергетичного сектору.
Фінансування додаткових витрат, у тому числі підвищення зарплат військовослужбовцям, забезпечуватиметься переважно шляхом перерозподілу внутрішніх ресурсів Міністерства оборони України.
Свириденко заявила, що після ухвалення змін загальні видатки на сектор безпеки та оборони сягнуть рекордних 4,4 трлн грн.
За її словами, 2,3 трлн грн планують спрямувати на закупівлю озброєння й військової техніки, а понад 1,45 трлн грн – на грошове забезпечення українських військовослужбовців.
„Додатковий ресурс став можливим завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу на 90 млрд євро та інших програм підтримки. Уже цього року Україна отримає 45 млрд євро”, – зазначила прем’єр.
Із цієї суми 31,8 млрд євро передбачено на зміцнення обороноздатності країни, ще 13,2 млрд євро – на бюджетну підтримку та покриття дефіциту держбюджету.
Інфляція на споживчому ринку України у травні 2026 року становила 0,9% (проти 1,4% у квітні), а порівняно з травнем минулого року складає 8,2%.
Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Зростання споживчих цін в Україні у травні сповільнилося: у квітні було зафіксовано показник 1,4%, у березні – 1,7% – у березні, у лютому – 1%
Найбільше у травні подорожчали фрукти (на 11,1%), а також проїзд в автодорожньому пасажирському транспорті (на 2,7%). Водночас рекордне зниження ціни продемонстрували яйця – вони подешевшали на 15,3%.
Базова інфляція становила 0,7% у місячному вираженні й 7,9% у річному.
Суд, зокрема, ухвалив, що затримання Caffa в Балтійському морі було законним і що судно може бути передане Україні.
«Шведська поліція та берегова охорона затримали судно Caffa біля південного узбережжя Швеції в березні, стверджуючи, що воно плавало під хибним прапором і порушувало закони про морську безпеку та безпеку суден через непридатність до плавання», — пише агентство.
Адвокат власника суду, компанії Caffa Shipping Limited, оскаржив затримання та домагається звільнення судна, — повідомляє Reuters.
«Суд підтвердив, що арешт судна CAFFA тощо був правомірним і що судно може бути передане Україні», — цитує Reuters заяву прокурора Хакана Ларссона.
Однак, як зазначив прокурор, рішення суду ще має набути законної сили, перш ніж може відбутися передача судна Україні в тому чи іншому форматі, і додав, що власники Caffa мають три тижні на подачу апеляції.
Адвокат компанії Caffa Shipping поки що не відповів на запит Reuters про додаткові коментарі.
За даними шведської поліції, на момент затримання більшість із 11 членів екіпажу Caffa були росіянами. Згідно з порталом відстеження суден MarineTraffic, судно є 96-метровим судном для перевезення генеральних вантажів.
