Підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення може завдати серйозного удару по промисловості та знизити обсяги експортних надходжень. Водночас постійні фінансові втрати „Укрзалізниці” пов’язані не стільки з перевезенням вантажів, скільки з великими та зростаючими витратами компанії, а також з недостатньо ефективним управлінням з боку її керівництва.
Про це йдеться в листі Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), адресованому прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, на який посилається РБК-Україна.
В серпні 2021 – січні 2022 року Україна зафіксувала рекордне підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення – в 2,4 рази порівняно з початком 2021 року. Для порівняння, за 33 роки в Канаді тарифи зросли лише на 43%, а в США – на 72%. Такий різкий стрибок тарифів в Україні створює значний тиск на бізнес і є неприйнятним в умовах сучасної економічної ситуації, зазначають в Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) у листі до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, повідомляє РБК-Україна.
Комітет наголошує, що, хоча експорт завдяки відновленню морських портів почав активізуватися, він ще не досяг довоєнного рівня. Подальше підвищення тарифів на залізничні вантажі може негативно вплинути на конкурентоспроможність української продукції на світових ринках і ще більше знизити експортні надходження, що, в свою чергу, негативно позначиться на економічній ситуації в країні.
„Економічно обґрунтованим було б не підвищувати вартість логістики, а навпаки – знижувати її, щоб стимулювати виробництво. Це дозволить залучити більше вантажів на залізницю, зменшити навантаження на автомобільний транспорт та зберегти дорожню інфраструктуру, яка вже постраждала через війну та перерозподіл вантажів”, – йдеться в листі.
Укрзалізниця завершила рік із надприбутками
Комітет також звертає увагу на те, що „Укрзалізниця” має можливість не підвищувати тарифи: за перше півріччя 2024 року доходи компанії від вантажних перевезень склали 43 млрд грн, що на 17% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Змінні витрати складають лише близько 25% від загальних витрат, що означає, що кожна додаткова тонна вантажу приносить значний маржинальний прибуток.
„Таким чином, абсурдними є заяви монополіста про те, що причиною збитків є перевезення „збиткових” вантажів. Основними причинами збитковості є високі та постійно зростаючі витрати компанії та некомпетентність її керівництва, яке не здатне ефективно управляти доходами та витратами і приймає помилкові рішення”, – підкреслили в ICC Ukraine.
Комітет закликає до оптимізації витрат і збільшення обсягів перевезень, а також просить про знижку в 30% на експортні перевезення всіх видів вантажів. Це допоможе знизити вантажні залізничні тарифи на 15-20% протягом 2024-2025 років, що підтримає відновлення економіки та підвищить конкурентоспроможність „Укрзалізниці” порівняно з автотранспортом.
Нагадаємо, що за перше півріччя 2024 року „Укрзалізниця” повідомила про рекордні обсяги перевезень та прибуток у розмірі 3,1 млрд грн. Однак, керівник компанії Євген Лященко заявив, що на кінець року прогнозується збиток у 2,7 млрд грн, що викликало необхідність чергового підвищення тарифів.
Проблеми з корупцією
„Укрзалізниця” демонструвала відмінні результати у вирішенні критичних проблем на початку війни, однак ситуація з часом тільки погіршилася, зокрема через системні прояви корупції. З кожним разом, коли компанія оголошує про підвищення тарифів на перевезення, це означає, що бізнесу доведеться не тільки покривати витрати на реальні послуги, а й зростаючі витрати, пов’язані з корупційними витоками в компанії, заявив ексміністр транспорту та інфраструктури Володимир Омелян, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його виступ.
Омелян також зауважив, що досі відсутні чіткі плани щодо реформи та оптимізації роботи „Укрзалізниці”. Немає інформації про те, як компанія планує боротися з корупцією, яка наразі досягла загрозливих масштабів. Відсутність прозорих і ефективних управлінських заходів лише поглиблює кризу в компанії.
Асоціація добувних підприємств (НАДПУ) попереджає, що подальше підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення матиме серйозні негативні наслідки для добувної промисловості та загальної обороноздатності України. Водночас, зважаючи на те, що рентабельність вантажних перевезень вже досягла 27%, „Укрзалізниця” могла б знизити тарифи для стимулювання економіки, вважають в НАДПУ.
Євросоюз виділить Укрзалізниці майже 43 млн євро у рамках програми Європейського Союзу „Механізм „Сполучення Європи” (CEF) для реалізації стратегічних інфраструктурних проєктів, які будуть спрямовані на розбудову євроколії на території України.
Про це повідомили в пресслужбі Укрзалізниці.
Зазначається, що проєктну заявку було схвалено Координаційним Комітетом програми 16 липня 2024 року. Проєкт передбачає вдосконалення залізничної мережі та розвиток колії 1435 мм для забезпечення технологічної сумісності та підвищення пропускної спроможності залізничної інфраструктури.
Його загальний бюджет 85,91 млн євро, CEF надасть Укрзалізниці 42,95 млн євро.
За допомогою коштів планують реалізувати:
проєктування реконструкції споруд залізниці з впровадженням колії 1435 мм на ділянці Чоп – Львів;
проєктування реконструкції споруд залізниці з будівництвом колії 1435 мм та електрифікацією на ділянці Львів — Чернівці — Вадул-Сірет — Держкордон;
розробку стратегії реконструкції Львівського залізничного вузла з урахуванням перспектив розширення залізничної мережі колії шириною 1435 мм транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) на території України;
проєктування та будівництво колії 1435 мм з електрифікацією на дільниці Павлове-2 / Матьовце – Ужгород;
електрифікацію колії 1435 мм на ділянці Чоп – Ужгород.
Також передбачені витрати на проведення експертизи щодо відповідності вимогам TSI вищезазначених проєктів, а також ділянок Ковель – Ягодин – Держкордон та Медика/Мостиська ІІ – Львів (Скнилів).
Укрзалізниця з початку року перевезла понад 20,6 млн пасажирів у приміському сполученні. “Щодня приміськими поїздами користується 113 тис. пасажирів, які дістаються роботи, навчання, лікарень чи просто їдуть у справах”, – повідомляє залізничний перевізник. Чверть пасажирів мали різні пільги і тому користувались, за даними “Укрзалізниці”, правом безкоштовного користування послугою.
Пасажиропотік у приміському сполученні, за спостереженнями залізничників, зріс у першому півріччі на 2%. Цей показник порівняли з минулорічними даними щодо перевезень у приміських електропоїздах.
Чому електрички залишаються популярним видом транспорту?
На думку залізничників, на це впливає одразу декілька чинників. “І хоча нерідко маємо нарікання на застарілий рухомий склад, відсутність кондиціонерів у салонах, пасажирів все ж приваблює демократична ціна за квиток, стабільність сполучення та прогнозованість витрат часу на дорогу додому чи на роботу”, – йдеться у повідомленні.
Найбільший потік пасажирів у приміському сполученні “Укрзалізниці” фіксується в столичному регіоні. До столиці їдуть за допомогою електропоїздів пасажири з чотирьох регіонів – Київщини, Вінниччини, Чернігівщини та Житомирщини.
Укрзалізниця створює ТОВ УЗ Енерго, оскільки найближчим часом буде побудована розподілена генерація електроенергії. Вона забезпечуватиме потреби компанії та споживачів.
Зазначається, що наразі Укрзалізниця відчуває суттєвий дефіцит електричної енергії. Запроваджені ліміти на споживання електроенергії лише на 75% покривають реальні потреби товариства для забезпечення перевізного процесу та господарської діяльності.
За прогнозами, із наближенням осінньо-зимового періоду посилення дефіциту в електропостачанні може вплинути на безперебійний рух поїздів та негативно позначитися на наданні комунальних послуг для побутових споживачів, адже Укрзалізниця також є оператором системи розподілу електроенергії та водопостачання.
За словами голови правління АТ Укрзалізниця Євгена Лященко, було схвалено рішення про будівництво десятків газогенераторних установок загальною потужністю до 250 МВт.
На сьогодні Укрзалізниця проводить активні перемовини з постачальниками та міжнародними фінансовими організаціями для швидкої реалізації цього проєкту”, зазначив він.
Новостворена компанія УЗ Енерго має побудувати у різних регіонах України газові електростанції загальною потужністю до 250 МВт.
Як зазначили в УЗ, відповідно до вимог законодавства, діяльність з виробництва електричної енергії з використанням газогенераторних установок та установок зберігання електричної енергії може здійснюватися лише відокремленою від оператора системи розподілу юридичною особою.
У зв’язку з цим правління АТ Укрзалізниця надало згоду на створення окремої компанії, частка в статутному капіталі якої в розмірі 100% належатиме ТОВ Збут Енерджи ЛТД, статутний капітал якої, в свою чергу, на 100% належить Укрзалізниці.
З метою ощадливого використання електроенергії АТ „Укрзалізниця” оголосило про те, що вимикатиме підсвітку на найбільших залізничних вокзалах країни.
Про це йдеться в пресрелізі компанії.
„”Укрзалізниця” економить споживання електроенергії разом з усією країною. У пікові години вимкнули підсвітку фасадів та окремих зон найбільших залізничних вокзалів країни. Зокрема, Києва, Львова, Дніпра, Одеси та Харкова”, – йдеться в повідомленні УЗ.
Також у компанії закликали усіх долучатися до ощадливого енергоспоживання.
„Разом витримаємо енергетичний терор ворога та допоможемо відновити генерацію електроенергії!”, – заявили в „Укрзалізниці”.
В УЗ зазначили, що у разі необхідності на вокзалах запрацюють пункти незламності, де будуть доступні альтернативні джерела живлення.
Співпраця між Польщею та Литвою щодо планування нових логістичних маршрутів з Україною є критичним питанням.
Литва та Польща висловили бажання організувати регулярний залізничний вантажний маршрут до України. Про це пише Railfreight.
Питання порушувалося під час зустрічі міністрів транспорту Литви та Польщі у Варшаві цього тижня. Передбачається, що такий маршрут допоможе створити надійний коридор для експорту українського зерна через балтійські порти.
За словами міністра транспорту Литви Марюса Скуодіса, співпраця між Польщею та Литвою щодо планування нових логістичних маршрутів з Україною є критичним питанням. Посадовець наголосив на тому, що така співпраця необхідна для покращення сполучення між Центральною Європою та Балтією.
«Успіх регулярних поїздів у країнах міг би стимулювати інвестиції та модернізацію залізниць», – зауважується у дописі.
Крім того, Марюс Скуодіс підкреслив, що Транс’європейська транспортна мережа (Ten-T) дає змогу розвивати залізничний коридор між країнами Балтії та Україною. Нова мережа Ten-T уже передбачає сполучення з Україною через прикордонний пункт «Дорогуськ-Ягодин».
Ten-T також включає залізницю до литовського порту Клайпеда, яка потім може бути використана для забезпечення надійного експортного маршруту українського зерна.
Український залізничний перевізник „Укрзалізниця” збудував на власних потужностях зерновоз, пристосований для перевезень так званою євроколією.
Про це в п’ятницю сповістила пресслужба „Укрзалізниці”, пише „Європейська правда”.
Вагон призначений для перевезення зерна та інших сипких харчових вантажів і може використовувати колію як 1520 мм (поширену в Україні) та євроколію – 1435 мм.
„Більшість комплектуючих і матеріалів для нього – вітчизняного виробництва”, – каже перевізник.
Оскільки вагон-зерновоз відповідає вимогам, що діють на інфраструктурі країн Європейського Союзу, це дозволяє знизити вартість логістики та спростити процедуру узгодження міжнародних залізничних перевезень, додають в „Укрзалізниці”.
Голова правління „Укрзалізниці” Євген Лященко стверджує, що перевізник хоче поставити такі вагони на серійне виробництво.
Найпоширенішою у світі шириною колії є 1435 мм (4 фути та 8,5 дюймів). Таку колію мають 60% залізниць світу, зокрема залізниці Північної Америки, Китаю і Європи (за винятком країн СНД, Балтії, Фінляндії, Ірландії, Іспанії і Португалії).
В Україні наразі експлуатуються колії шириною 1520 мм. Так, з середини XIX століття стандартом на залізницях Російської імперії (пізніше – СРСР), Фінляндії і Монголії була ширина колії 1524 мм. З травня 1970 року до початку 1990-х залізниці СРСР були переведені на колію 1520 мм.
З 10 грудня Укрзалізниця запускає новий поїзд № 143/146 «Відень — Чоп — Відень». Його особливість у тому, що потяг на станції Чоп буде «підвʼязаний» під пересадку на групу спальних вагонів з Києва (через Львів) саме для пересадкових пасажирів.
Про це повідомила пресслужба Укрзалізниці.
Нічну частину подорожі за кордон (Київ, Рівне, Луцьк, Львів — Чоп) пасажири проведуть у спальних вагонах Укрзалізниці, а вдень їхатимуть маршрутом «Чоп — Будапешт — Відень» у сидячих вагонах угорської залізниці 1 або 2 класу.
Квиток із Києва до Відня (сидячий вагон 2 класу + купе) коштуватиме близько 2 500 грн. Пересадка в Чопі буде узгодженою, тобто поїзд завжди чекатиме всіх своїх пасажирів.
Відправлення потяга
Розклад руху: відправлення поїзда з Києва під №745 щодня о 16:38 (з Луцька о 17:45, з Рівного о 19:02 під №368), Львів 23:31 — 00:23, Чоп 06:20.
На вокзалі станції Чоп пасажири проходять прикордонно-митні операції та пересідають у поїзд №146 «Чоп — Відень», що відправлятиметься з Чопа щоденно о 08:23, Будапешт-Келеті 14:20 — 14:40, прибуття до головного вокзалу Відня о 17:20.
Зворотний шлях
На зворотному шляху поїзд №143 Відень — Чоп відправляється зі столиці Австрії о 10:42, Будапешт-Келеті – 13:19 -13:40, прибуття у Чоп о 20:59.
Після прибуття на вокзалі станції Чоп пасажири проходять прикордонно-митні операції та пересідають у поїзд №367, що відправлятиметься з Чопа щодня о 23:24 (посадка з 22:50), Львів о 05:18 – 06:20, прибуття до Києва о 13:12 (Рівне 09:51, Луцьк 11:30).
Квитки на внутрішньоукраїнський сегмент можна купити в застосунку Укрзалізниці, чат-ботах, на сайті та в касах вокзалів, а на сегмент Відень — Чоп — Відень квитки можна придбати у всіх міжнародних касах Укрзалізниці або Австрії.
Укрзалізниця вже затвердила фінансовий план на наступний рік та анонсувала підвищення тарифів на вантажоперевезення. Як на це відреагували аграрії, бізнес та як такі рішення вплинуть на споживачів і економіку в цілому?
Останні підвищення тарифів в Укрзалізниці було у 2022р. Тоді з початку року збільшили ціни на перевезення вантажів першого класу на 20,4 % та на 6,5 % для другого. Ще одне подорожчання на 70% відбулося з 29 червня на всі види вантажів.
Згідно з останнім дослідженням GMK Center, при постійному падінні вантажоперевезень, УЗ підвищує тарифи, що знову веде до скорочення обсягу вантажів до перевезення. Аналітики центру зазначають, що при проблемах на ринку, зазвичай бізнес працює над якістю послуг, підвищує операційну ефективність, щоб знижувати собівартість, а також інвестує у створення нових ринків та нових можливостей для росту. Однак, Укрзалізниця використовує постійне підвищення тарифів як єдиний метод роботи.
Як відзвітував голова правління Укрзалізниці Євген Лященко, Укрзалізниця цьогоріч затвердила фінансовий план у рекордні терміни. Заплановано отримати дохід від реалізації товарів робіт послуг в обсязі 98,6 млрд грн, при цьому збитки складуть 12,6 млрд грн.
Для порівняння, у 2022р. Укрзалізниця отримала збитків на10,8 млрд грн, при цьому, збиток від пасажирських перевезень сягнув 13,3 млрд грн, а інші сегменти компаній, такі як вантажні перевезення, показали прибуток 2,5 млрд грн.
Фінансовий план був був сформований та поданий на розгляд Кабінету міністрів ще в третьому кварталі, коли була повністю заблокована робота морських портів. Наразі в Укрзалізниці розробили пропозиції щодо того, як вийти на беззбитковість.
Капітальних інвестицій запланували на 38 млрд. Витрачати їх будуть на відновлення пошкодженої інфраструктури та розбудову переходів з країнами ЄС.
Аграрії працюють в збиток
Зерновики просять Укрзалізницю не підвищувати тарифи на вантажні перевезення, адже вже зараз логістика з’їдає левову частку ціни на експорт зерна і робить його вирощування збитковим.
Українська зернова асоціація (УЗА) заявила про свою стурбованість діями залізниці та наголосила, що цього року аграрії продовжують працювати в збиток. За оцінками фахівців, втрати у сільському господарстві перевищують 25 млрд дол. Збільшення тарифів та здорожчання вартості використання вагонів призведе до ще більших збитків, через що посівні площі на наступний рік зменшаться.
Через військову агресію Україна вже втратила близько 25-30 % посівних площ. Така тенденція веде до падіння вантажоперевезень та доходів залізниці. А це призведе до збільшення інфляції, скорочення валютної виручки та тиску на гривню. В результаті, вся економіка та споживачі постраждають від підвищення тарифів Укрзалізницею. Відтак, УЗА закликає уряд та Укрзалізницю до діалогу та пошуку компромісних рішень.
Бізнес незадоволений
Директор центру транспортних стратегії Сергій Вовк наголошує на тому, що Укрзалізниці потрібно працювати над ефективністю компанії в цілому та зрозуміти, наскільки вона відповідає економічним реаліям. Тоді фінансові показники компанії будуть зростати органічно, а не шляхом підняття тарифів та канібалізації інших галузей. Про це пише РБК-Україна.
Адже від ефективності роботи цього транспортного монополіста, напряму залежить стан більшості експортних галузей. Відтак, компанія має підтримувати економіку та проводити постійне оновлення основних засобів, якими розпоряджається.
Сергій Вовк прогнозує, що, якщо Укрзалізниця буде множити тарифи в декілька разів, то від цього можуть вимерти цілі сегменти економіки і у компанії не залишиться клієнтів взагалі.
Вовк пропонує обговорити фінансовий стан компанії, та разом з учасниками дискусії продумати для неї сталий розвиток. При цьому необхідно впевнитися, що тарифи за перевезення зростають так само, як і ВВП країни. Адже існує пряма залежність між економікою України в цілому та вантажною базою Укрзалізниці. За минулий рік вантажні перевезення скоротилися вдвічі. Але, коли економіка почне своє відновлення, необхідно, щоб Укрзалізниця не гальмувала цей ріст через такі ж проблеми, з якими ми ми мали справу в минулому: дефіцит пропускної здатності інфраструктури, дефіцит тяги і так далі.
Економіст Юрій Смелянський заявив, що підвищення тарифів на вантажні перевезення призведе до скорочення їхніх обсягів а також підштовхне економіку дощі глибшого занурення в кризу.
Пряме бюджетне фінансування АТ „Укрзалізниця” (УЗ) у 2023 році становитиме 5 млрд грн, з яких за 10 місяців уже виділено 3,5 млрд грн, а ще на 6 млрд грн уряд надає державні гарантії за кредитами, які компанія залучає у міжнародних фінансових організацій, повідомило Міністерство фінансів України.
Зокрема, за інформацією Мінфіну, йдеться про 3,9 млрд грн від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) і 2,1 млрд грн від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Уточнено, що з уже виділених цьогоріч 3,5 млрд грн майже 3 млрд грн спрямовано на закупівлю нових пасажирських вагонів, зокрема, завершення оплати 100 пасажирських вагонів, замовлених 2021 року, і 44 вагони 2023 року.
„Попередню оплату для придбання 44 нових пасажирських вагонів здійснено 28 жовтня цього року, серед них передбачено постачання 9 нових плацкартних вагонів. Це будуть перші нові плацкартні вагони, придбані за останні 15 років, і перші плацкартні вагони українського виробництва”, – наводяться в релізі слова заступника міністра фінансів Олександра Кави. Він нагадав, що раніше закуповувалися російські плацкартні вагони.
За інформацією Мінфіну, також триває робота з реалізації міжнародних проєктів, спрямованих на відновлення залізничної інфраструктури: залучення позики від ЄБРР на суму до EUR200 млн у рамках Проєкту „Надзвичайна підтримка української залізниці”, гранту Світового банку $25 млн у рамках проєкту „Відновлення критично важливої інфраструктури та мережевого сполучення” (RELINC), кредиту Франції на EUR37,6 млн, а також грантової допомоги від Швейцарії на 14 млн швейцарських франків.
Як повідомлялося, УЗ цієї осені підписала з Крюківським вагонобудівним заводом (КВБЗ, Полтавська обл.) договір на виготовлення 44 пасажирських вагонів за 1,951 млрд грн з умовою поставки до 31 грудня 2025 року.
КВБЗ до весни 2023 року завершив виконання замовлення „Укрзалізниці” на поставку 100 пасажирських вагонів у межах укладеного у 2021 році договору на понад 3 млрд грн, проте вказував на прострочення оплати.
