У Франції представили оновлений проєкт закону про військове програмування, який передбачає додаткове фінансування оборони у розмірі 36 млрд євро до 2030 року.
Про це міністр Збройних сил Франції Катрін Вотрен повідомила на брифінгу після засідання Ради міністрів у середу.
«Перегляд закону мав відбутися у 2027 році, але ми вже розпочали цю роботу, щоб рухатися швидше. Наші збройні сили мають бути готові до участі у великомасштабному конфлікті в часовому горизонті, який ніхто з нас не може передбачити», – наголосила Вотрен.
За її словами, йдеться не про зміну стратегії, а про її посилення, зокрема у сфері військових спроможностей.
Згідно з документом, Франція планує збільшити фінансування оборонного сектору на 36 млрд євро, що дозволить довести оборонний бюджет до 57,1 млрд євро у 2026 році та до 76,3 млрд євро у 2030 році, тобто до 2,5 відсотків ВВП.
Серед ключових напрямків, які назвала Вотрен, – збільшення запасів боєприпасів, на що передбачено додатково 8,5 мільярда євро, розвиток дронів і засобів протидії їм, посилення протиповітряної оборони, а також інвестиції у космічні та розвідувальні спроможності.
«Щодо військових замовлень – у 2024 році ми мали їх на 14 млрд, у 2025 році – на 20 млрд, надалі – 26 млрд євро. Усе це замовлення для французької оборонної промисловості, що є ключем до суверенітету. Франція є другим у світі експортером озброєнь», – нагадала міністр.
Додаткові 3,9 млрд євро планують виділити на розвиток комунікацій, спостереження і контролю в космосі, 1,6 млрд додатково мають намір спрямувати на дрони та антидронові системи – від глушників до лазерів.
Міністр у цьому зв’язку згадала досвід війни в Україні, зазначивши, що «80 відсотків уражень здійснюються дронами», і це вимагає прискорення розвитку відповідних технологій.
«Сьогодні поле бою простягається від морського дна до космосу, і ми повинні бути спроможні діяти на всіх цих рівнях», – заявила вона.
При цьому, згідно з документом, додаткова закупівля винищувачів Rafale і фрегатів не планується, їх кількість залишиться незмінною – 225 літаків та 15 кораблів першого рангу.
Чисельність оперативного резерву, як передбачається, має зрости до 50 тисяч осіб до 2030 року, а загальна чисельність збройних сил Франції сягнути 330 тисяч.
Очікується, що оновлений закон про військове програмування буде ухвалений парламентом до 14 липня.
Президент України Володимир Зеленський підписав зміни до закону про державний бюджет на 2025 рік. Видатки на оборону зростуть ще на 325 млрд гривень.
Про це йдеться у проєкті № 14103.
Верховна Рада ухвалила цей закон 21 жовтня.
Як зазначила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, закон допоможе нам виконати наші зобовʼязання перед нашими захисниками і захисницями і забезпечити вчасну виплату зарплат.
За її словами, на оборону будуть витрачені відсотки від заморожених російських активів.
„Адже частина цих коштів 294,3 млрд грн ми забезпечуємо за рахунок європейської частки ERA loans – безповоротної позики на основі відсотків від заморожених російських активів”, – додала вона.
Що передбачає закон
Як повідомила голова Бюджетного комітету Роксолана Підласа, будуть збільшені видатки:
210,9 млрд гривень – ЗСУ,
99,1 млрд гривень – виробництво і закупівля зброї і боєприпасів для ЗСУ,
8,1 млрд гривень – Національній гвардії,
4,3 млрд гривень – для закупівлі дронів, яку здійснює Держспецзв’язку,
1,3 млрд гривень – для СБУ,
918 млн гривень – Державній спеціальній службі транспорту,
Верховна Рада в черговий раз збільшила видатки на оборону на 2025 рік. Видатки зростуть на 325 млрд гривень.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання Ради на Youtube.
Проєкт №14103, яким вносяться зміни до бюджету, підтримали 293 депутати.
Що передбачає закон
Як повідомила голова Бюджетного комітету, будуть збільшені видатки:
210,9 млрд гривень – ЗСУ,
99,1 млрд гривень – виробництво і закупівля зброї і боєприпасів для ЗСУ,
8,1 млрд гривень – Національній гвардії,
4,3 млрд гривень – для закупівлі дронів, яку здійснює Держспецзв’язку,
1,3 млрд гривень – для СБУ,
918 млн гривень – Державній спеціальній службі транспорту,
83 млн гривень – Державній прикордонній службі,
28,8 млн гривень – для ГУР МО,
8 млн гривень – для СЗР.
Ресурсом для збільшення оборонних видатків вперше стануть кошти міжнародних партнерів. Планується виділення 295 млрд гривень, які надійдуть від Європейського Союзу у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA).
Рахункова палата оприлюднила аналіз виконання закону про державний бюджет України на 2025 рік у першому кварталі. Видатки на оборону значно зросли.
Про це повідомляє пресслужба Рахункової палати.
Надходження до державного бюджету
Як зазначається в повідомленні, наповненню бюджету сприяли позики від міжнародних партнерів та безповоротна допомога. У загальному обсязі зовнішніх надходжень їх частка зросла з 9 % до 27%.
Доходи бюджету в першому кварталі 2025 року становили 926,2 млрд грн – зросли на 284,1 млрд грн (44,3 %) порівняно з першим кварталом 2024 року. Це зумовлено насамперед збільшенням у 2,2 рази (до 292,5 млрд грн) обсягів власних надходжень бюджетних установ, зокрема тих, що належать до сфери управління Міністерства оборони України.
Власні надходження установ становили майже третину доходів бюджету, натомість частка надходження від податків знизилася на 10 відсоткових пунктів.
Видатки на оборону зросли майже до 75% бюджету України, – Рахункова палата
Видатки бюджету
Видатки державного бюджету у першому кварталі 2025 року становили 1,2 трлн грн – це на 38,5 % більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
Зростання зумовлено насамперед збільшенням видатків на обороноздатність і безпеку держави – до 73,5% загального обсягу.
Найбільше видатків Міноборони – для закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, військової техніки, засобів і обладнання. При цьому для закупівлі товарів оборонного призначення було перерозподілено значні обсяги видатків із запланованих на оплату праці в жовтні – грудні 2025 року (174,8 млрд гривень), повідомили в Рахунковій палаті.
Видатки на оборону зросли майже до 75% бюджету України, – Рахункова палата
Ризики виконання бюджету
За підсумками аналізу виконання закону про державний бюджет України на 2025 рік у першому кварталі Рахункова палата виявила ризики, які можуть негативно вплинути на економічні показники.
Серед них: зменшення дохідної частини місцевих бюджетів і фондів соціального страхування внаслідок скорочення кількості зареєстрованих ФОПів, валютно-фінансова нестабільність, посилення інфляційного тиску.
Окрім цього, у січні – березні реальний ВВП становив лише 0,5 % при прогнозованому приросту на 2025 рік – 2,7 %. „Це створює ризик ненадходження запланованих доходів на цей рік”, – йдеться в повідомлені.
Одним з основних чинників, які стримували зростання ВВП, стало скорочення експорту на 8,7%. Насамперед, зменшився експорт продовольчих товарів і сировини для їх виробництва та залізних руд через низькі минулорічні врожаї зернових та зниження світових цін на залізну руду.
Сьогодні, 18 липня, Кабмін схвалив законопроєкт про зміни у держбюджет на 2024 рік з підвищенням видатків на 500 млрд грн та законопроєкт про зміни до Податкового кодексу на 140 млрд грн.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк, передає LB.ua.
Зокрема, Кабмін хоче домогтися зростання доходів бюджету на 140 млрд грн шляхом збільшення ставки військового збору.
Як повідомляла голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, Рада найближчим часом розгляне урядовий законопроєкт про перегляд Державного бюджету України на 2024 рік. Загалом видатки загального фонду державного бюджету зростуть на 500,3 млрд гривень. При цьому, на потреби оборони пропонується додатково спрямувати 495,3 млрд грн. Кошти будуть спрямовуватись на грошове забезпечення військових та на закупівлю військової та спеціальної техніки.
В Україні видатки на охорону здоров’я у 2023 році становили 217,4 млрд грн, із них видатки держбюджету разом з трансфертами ‒ 181,8 млрд гривень.
Про це повідомляє пресслужба Мінфіну.
Важливим напрямом залишається реалізація програми медичних гарантій, на яку у 2023 році було спрямовано 139,4 млрд грн: 11,2 млрд грн ‒ екстрена медична допомога, 23,7 млрд грн ‒ первинна медична допомога, 100,6 млрд грн ‒ спеціалізована медична допомога та 3,7 млрд грн ‒ реімбурсація (відшкодування вартості ліків) для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового та нецукрового діабету тощо.
У Мінфіні інформують, що лікарські засоби та медичні вироби з повним або частковим відшкодуванням їх вартості отримали 2,3 мільйона осіб.
Найбільший обсяг видатків за спеціалізованою медичною допомогою спрямовано для надання стаціонарної медичної допомоги ‒ 41,8 млрд грн, зокрема: 19 млрд грн – проведення хірургічних операцій для 1,4 млн пацієнтів, 22,8 млрд грн – без проведення хірургічних операцій для 2,7 млн пацієнтів.
«У 2023 році уряд забезпечив безперебійне фінансування сфери охорони здоров’я. Стабільне фінансування програми медичних гарантій дозволило своєчасно виплачувати заробітну плату понад 500 тис. медпрацівників. Так, минулого року середня заробітна плата лікарів становила 21,8 тис. грн та середнього медичного персоналу – 14,5 тис. гривень. Продовжуємо і надалі вживати всі можливі заходи для своєчасного доступу населення до необхідної медичної допомоги та забезпечення ефективного функціонування системи охорони здоров’я в Україні», ‒ прокоментував заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
Витрати загального фонду держбюджету України на сектор безпеки та оборони за 2023 рік становили 1,844 трлн гривень.
Про це повідомив Мінфін у понеділок, 22 січня.
Як зазначили в пресслужбі, видатки сектору безпеки і оборони фінансуються виключно за рахунок податкових надходжень.
За даними Мінфіну, кошти були спрямовані на:
грошове забезпечення для військовослужбовців, поліцейських;
придбання військової/спеціальної техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту, пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування;
медичне забезпечення;
та інші види витрат.
За даними Мінфіну, за 2023 рік загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становила 3,034 трлн гривень.
У структурі видатків найбільше спрямовано:
– 1223,2 млрд гривень – на оплату праці або 40,3% від загального обсягу видатків. Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 943,8 млрд гривень (у грудні – 107,8 млрд гривень).
– 762,7 млрд гривень – на оплату використання товарів і послуг або 25,1% від загального обсягу видатків. У тому числі:
516,8 млрд гривень – для підтримки Збройних сил України. Це придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту, пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування;
139,4 млрд гривень – перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
– 527,8 млрд гривень – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) або 17,4% від загального обсягу видатків. У тому числі:
271,9 млрд гривень – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій;
173,9 млрд гривень – для виплати Міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей;
– 247,6 млрд гривень – на обслуговування державного боргу або 8,2% від загального обсягу;
– 148,6 млрд гривень – на трансферти місцевим бюджетам або 4,9% від загального обсягу.
Кабінет міністрів України підтримав законопроект про збільшення видатків державного бюджету на 537 млрд грн. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram.
«Уряд сьогодні підтримав законопроєкт про збільшення видатків державного бюджету на 537 млрд грн. Понад 518 млрд грн пропонуємо додатково спрямувати на сектор безпеки й оборони та ще на 19 млрд збільшити резервний фонд. Це сприятиме посиленню нашої обороноздатності та зупиненню російської агресії», – написав Шмигаль.
Він повідомив, що завдяки підтримці міжнародних партнерів Україна знайшла додаткові фінансові можливості, щоб підтримати українську армію.
«У проєкті закону пропонуємо додаткові кошти спрямувати на виплати військовим, закупівлю військової та спеціальної техніки, обладнання тощо. Розраховуємо на підтримку Парламенту», – додав Шмигаль.
Верховна Рада планує найбільше збільшення державного бюджету в історії України.
Про це повідомив народний депутат від „Голосу” Ярослав Железняк.
„Будуть збільшені військові видатки на більше ніж півтрильйона грн. Так, це не помилка, збільшення на 500+ млрд грн. Це найбільше збільшення Бюджету в історії України”, – написав він у телеграмі.
У 2022-му парламент 14 разів вносив зміни до бюджету. У більшості випадків – через військові потреби.
Рада й Кабмін напрацьовують комплексні зміни до державного бюджету щодо потреб оборони. Кабінет міністрів має подати їх на розгляд парламенту до кінця березня. Про це заявила голова комітету з питань бюджету Роксолана Підласа в інтерв’ю українським ЗМІ.
Вона розповіла про необхідність збільшити видатки на закупівлю безпілотників, на так звану армію дронів.
„Є амбітні плани виробництва дронів в Україні. Тому це в нас першочергова потреба. Тут йдеться про 30 млрд грн. Принципова підтримка цього є. З Резервного фонду виділено перші 10 млрд грн. Щодо коштів з бюджету – будемо шукати джерела. У нас стане більше розуміння наших фінансових можливостей після того, як визначимося з програмою співпраці з МВФ”, – заявила Підласа.
Нардеп також нагадала, що минулого року парламент 14 разів вносив зміни до бюджету. У більшості випадків – через військові потреби. „У 2023 році, певно, теж ще не раз до цього повернемось”, – підсумувала вона.
