Авіакомпанія Ryanair розробляє плани відновлення польотів в Україну, що передбачає запуск рейсів протягом чотирьох-шостих тижнів після закінчення війни.
Про це в інтерв’ю Telegraph розповів генеральний директор Майкл О’Лірі.
Зважаючи на обіцянки президента США Дональда Трампа швидко завершити війну, О’Лірі сподівається, що компанія зможе відновити польоти вже цього року.
Плани Ryanair передбачають відкриття близько 24 маршрутів, які обслуговують Київ та Львів. Повернення авіакомпанії до Одеси може зайняти більше часу через масштаби збитків. Це стосується й аеропорту у Херсоні, куди раніше літала Ryanair.
Але для задоволення вимог Європейського агентства з безпеки польотів (EASA) буде потрібно офіційне припинення бойових дій. «Зрештою буде потрібно якесь припинення вогню, оскільки EASA не дозволить літати там, поки у них не буде розумної впевненості в тому, що там не літатимуть ракети», – сказав О’Лірі.
Країни-вкладники спеціального рахунку з розвитку Чорнобильської зони оголосили нову підтримку на суму близько 7 млн євро. До цього Україна вже отримала понад 26 млн євро від 18 країн для відновлення Чорнобиля.
Про це розповіла міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.
Так, Канада заявила про свої плани переказати на рахунок 5 млн євро із фонду, який нещодавно закрили в росії. Єврокомісія додасть 1,7 млн євро до 5 млн, які були надані раніше. Також свій внесок зробить Бельгія.
Крім того, країни-вкладники схвалили рішення створити Групу управління проєктами для більш ефективної реалізації грантових угод та погодили демонтаж нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття».
За словами Гринчук, у планах на 2025 рік — підписання нових грантових угод та реалізація спільних проєктів.
[type] => post
[excerpt] => Країни-вкладники спеціального рахунку з розвитку Чорнобильської зони оголосили нову підтримку на суму близько 7 млн євро. До цього Україна вже отримала понад 26 млн євро від 18 країн для відновлення Чорнобиля.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1733586900
[modified] => 1733582299
)
[title] => Україні на відновлення Чорнобильської зони нададуть ще близько 7 млн євро
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=55374&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 55390
[uk] => 55374
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 55375
[image] => Array
(
[id] => 55375
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357.webp
[original_lng] => 279340
[original_w] => 1472
[original_h] => 828
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357-768x432.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357-1024x576.webp
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357.webp
[width] => 1472
[height] => 828
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357.webp
[width] => 1472
[height] => 828
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357.webp
[width] => 1472
[height] => 828
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1733578739:2
[_thumbnail_id] => 55375
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 405
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 266276
[1] => 443044
)
[tags_name] => Array
(
[0] => відновлення
[1] => Чорнобиль
)
)
[2] => Array
(
[id] => 55236
[content] =>
Трубну продукцію для відновлення пошкоджених внаслідок бойових дій трубопроводів отримало АТ „Укргазвидобування” від компанії Tetra Tech ES, Inc, яка є виконавцем проекту з енергетичної безпеки (ESP).
Про це повідомляє пресслужба „Нафтогазу”.
Профінансувало закупівлю Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Загалом „Укргазвидобування” отримало понад 1700 позицій деталей трубопроводів.
„Ми вдячні нашим міжнародним партнерам за надану допомогу – вона є дуже актуальною в умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру. Для нас дуже важливо зберегти стабільність виробничих процесів до кінця опалювального сезону”, – зауважив очільник групи „Нафтогаз” Олексій Чернишов.
Своєю чергою, т.в.о. генерального директора „Укргазвидобування” Сергій Лагно додав, що з початку повномасштабного вторгнення USAID передало компанії 102 дизельні електростанції та 6000 тонн метанолу, який є критично важливою сировиною для видобування, підготовки та транспортування природного газу.
Крім того, агентство надало додаткові засоби захисту для об’єктів газовидобутку групи від атак росіян.
Засідання відкрив премʼєр-міністр Денис Шмигаль. На зустрічі були присутні представники 19 країн, серед яких США, Велика Британія, Франція, Італія, Канада, Швеція, Нідерланди, а також Європейський Союз, який був представлений двома Генеральними директоратами – DG GROW та DG NEAR.
„Це перша нагода, коли за одним столом вдалось зібрати таку кількість Спецпредставників з відновлення для діалогу з Урядом щодо координації по пріоритетних задачах в сфері відбудови та економічного зростання”, – зазначили в Мінекономіки.
На зустрічі також обговорювався і економічний блок питань: зокрема, пріоритети в сфері залучення інвестицій, розвиток В2В контактів, покращення регуляторного середовища для бізнесу, розвиток торгівлі та експортного потенціалу українських переробних підприємств.
„…Ми бачимо, що іноземний бізнес зацікавлений інвестувати не тільки у великі, а й в менші проєкти, тому вже зараз працюємо над диференційованими механізмами страхування, які б були доступними в тому числі для МСБ”, – підкреслив перший заступникмМіністра економіки Олексій Соболев.
Як зазначили представники Директоратів ЄС, найкращі амбасадори залучення інвестицій в Україну – це ті іноземні і міжнародні компанії, які продовжують працювати в Україні та заходять з новими проєктами. Так, створення Єдиного портфелю публічних проєктів і загалом реформа управління публічними інвестиціями в Україні надає зручні можливості для міжнародних партнерів.
Спецпредставник США Річард Верма подякував Уряду за активну готовність до співпраці з донорською спільнотою і наголосив, що обороноздатність та економічний розвиток нерозривно повʼязані, тому дуже важливо інвестувати в Україну, не чекаючи завершення війни.
Учасники також розглянули питання страхування виробництва, рекомендації Business Advisory Council та диверсифікацію ризиків на території України.
У 2024 році Україна отримала від США вже 825 мільйонів євро на відновлення енергетики.
Про це заявила тимчасова повірена у справах США при ОБСЄ Кетрін Брукер під час чергового засідання Постійної ради цієї організації у четвер у Відні, передає Укрінформ.
„У 2022 та 2023 роках гуманітарні потреби України значно зросли протягом найхолодніших зимових місяців. Ця зима може стати найтяжчою. Щоб допомогти вирішити найбільш нагальні потреби протягом наступного року, Сполучені Штати у вересні оголосили про виділення 325 млн дол. нової допомоги для енергетичної інфраструктури України”, – зазначила повірена.
За її словами, ця допомога буде спрямована на ремонт і відновлення українських енергетичних об’єктів, пошкоджених російськими атаками, забезпечення аварійного резервного живлення для критично важливих послуг, таких як водо- і теплопостачання, а також на посилення фізичної безпеки об’єктів критичної інфраструктури.
„Це – на додаток до 500 млн дол., про які ми оголосили на Саміті миру щодо України в червні”, – додала Брукер.
Вона підкреслила, що Сполучені Штати не лише підтримають Україну та її народ протягом наступної зими, „але й разом з нашими партнерами притягнемо Росію до відповідальності за людські та економічні втрати, спричинені її атаками”. „Росія заплатить за завдані нею збитки”, – запевнила тимчасова очільниця американської місії при ОБСЄ.
Щоденно росія атакує українську цивільну інфраструктуру, в тому числі й медичну, а також цілеспрямовано б’є по мирних містах й тероризує громадян. Системно ворог руйнує лікарні, поліклініки, амбулаторії, пологові, створюючи додаткове навантаження на медичну систему.
Однак, попри це, відновлення медичної інфраструктури є одним із пріоритетів для держави. Роботи з відновлення тривають вже понад два з половиною роки, аби забезпечити безперешкодний доступ українців до якісної медичної допомоги, якої вони потребують. Так, у різних областях України повністю або частково вже відновлені 887 об’єктів медзакладів. З них 537 об’єктів відновлені повністю та ще 350 — частково. Це медичні заклади на деокупованих територіях, а також ті, які зазнали незначних ушкоджень: вибиття вікон, знищення покрівлі, пошкодження фасаду тощо. Найбільше обʼєктів відновлено в Миколаївській, Дніпропетровській, Київській, Харківській та Чернігівській областях.
За час повномасштабної війни ворог пошкодив 1673 обʼєкти медзакладів та ще 223 з них зруйнував повністю. Найбільших втрат зазнали лікарні на Харківщині, Донеччині, Миколаївщині, Київщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині, Херсонщині та Запоріжжі. Отримати вичерпну інформацію щодо ступеня руйнування лікарень на тимчасово окупованих територіях наразі неможливо. Крім того, від початку війни росія пошкодила 226 автівок екстреної медичної допомоги, знищила 263 та захопила 125 автівок «екстренки».
Європейські партнери виділять 435 млн доларів для lifecell LLC та Datagroup-Volia.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
“Ці кошти підуть на відновлення телекомунікаційного сектору, купівлю нового обладнання для збільшення покриття фіксованим та мобільним інтернетом в Україні й покращення мобільного звʼязку”, – написав Федоров.
Він зауважив, що невідʼємною частиною нормального життя кожної людини є стабільний звʼязок. Українці повинні мати змогу викликати екстрені служби, спілкуватися з рідними, працювати та навчатися онлайн.
“Зараз важливим фактором для стабільної роботи зв’язку є інвестиції”, – наголосив міністр, і подякував Міжнародній фінансовій корпорації, ЄБРР за підтримки Єврокомісії та уряду Франції за розуміння важливості підтримки сфери телекому.
Українці можуть використовувати сертифікат «ЄВідновлення» для першого внеску за програмою «єОселя» через сайт або застосунок «Дія».
Про це повідомив у середу віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у Telegram.
«Оплачуйте перший внесок за «єОселю» сертифікатом «ЄВідновлення» – нові можливості у «Дії». Наразі українці, які через війну втратили житло, зможуть використати житловий сертифікат «ЄВідновлення», щоб сплатити перший внесок за іпотеку за програмою «єОселя», – написав він.
Федоров розповів сам механізм такої процедури.
«Наприклад, ви отримали сертифікат на ₴2 мільйони за знищене житло, але квартира, яку ви хочете придбати, коштує дорожче. Раніше довелося б одразу доплачувати різницю з власних коштів або шукати дешевший варіант. Тепер покрити перший внесок можна сертифікатом єВідновлення, а решту взяти в кредит через єОселю», – пояснив Федоров.
За його словами, залежно від пільгової категорії, кредитна ставка буде 3% або 7%.
Естонська рада у справах біженців приймає заявки на виплату допомоги домогосподарствам, які постраждали від війни, на відновлення економічної діяльності або створення нових джерел доходу в рамках „Програми екстреної підтримки засобів до існування”.
Зокрема, допомога в сумі до 36 тис. грн виплачуватиметься домогосподарствам з Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Черкаської, Полтавської, Миколаївської, Запорізької та Кіровоградської областей, передає ZN.UA.
Також зазначається, що допомога надаватиметься на відновлення таких видів господарської діяльності:бджолярство,городництво, тваринництво, виробництво молочної продукції, птахівництво, виробництво харчової продукції( випічка тортів, хліба, виготовлення напівфабрикатів), надання послуг (пошив та ремонт одягу, взуття, послуги краси, побутові послуги, будівництво та ремонт).
Претендентам на екстрену грантову допомогу необхідно подати заявку. Також зазначається, що пріоритетно розглядатимуть заявки від домогосподарств, які не мають постійного доходу чи працевлаштування.
До кінця цього року Україна зможе повернути до роботи майже 3 ГВт генерації додатково до вже відновленої генерації електроенергії. Проте для цього необхідне фінансування.
Про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко на брифінгу для партнерів України, йдеться на сайті Міненерго.
Зазначається, що у брифінгу взяли участь представники центральних органів влади, іноземних дипломатичних місій і міжнародних організацій, обласних військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Як розповів Галущенко, за умови наявності необхідного фінансування проєктів та продовження активної роботи з відновлення і проведення ремонтів, до кінця календарного року можливо додати в систему ще близько 3 ГВт потужності, додатково до вже відновленої генерації електроенергії.
„Активно шукаємо фінансову підтримку, щоб якомога швидше додати потужності до енергосистеми та гарантувати надійне енергопостачання для ключових об’єктів”, – заявив очільник Міненерго.
Урядовець розповів, що при Міністерстві енергетики діє спеціальна технічна група, яка тісно співпрацює з енергокомпаніями та місцевими адміністраціями, здійснює аналіз усіх проєктів, надає необхідну технічну підтримку, формує зведений перелік потреб тощо. Вона розробила детальний опитувальник для регіонів щодо проєктів розподіленої генерації, які будуються або будуть будуватися, з метою виявлення можливих проблем.
Наразі вже є інформація від 18 регіонів, що дозволяє проводити аналіз наявних проєктів та правильно формувати запити на обладнання для потенційних.