Україна щоденно витрачає на війну проти росії 172 мільйони доларів. Це на 30 мільйонів доларів більше, ніж торік.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву голови Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої.
„Рівно рік тому я стояла в цій залі і я сказала вам, що 1 день війни коштує українському бюджету 140 млн доларів. Зараз війна коштує 172 млн доларів кожного дня„, – зазначила Підласа.
За її словами, ця цифра включає в себе зарплати військовослужбовців, боєприпаси та зброю.
„Але також те, про що ви, можливо, не думаєте, коли мова заходить про вартість війни. Україна продовжує фінансово підтримувати поранених військових, зниклих безвісти та сім’ї загиблих”, – пояснила вона.
Підласа повідомила, що Україна витрачає 31% свого ВВП на оборону. За її словами, це – найвищий показник у світі.
„Ви можете сказати, що ВВП України не такий високий. Це правда, але варто нагадати: росія вкрала в України 11 років зростання. Спочатку нам вдалось відновити наш довоєнний рівень ВВП у 2021, а потім – знову у 2024, після руйнівних наслідків повномасштабного вторгнення”, – пояснила вона.
Сили безпілотних систем ЗСУ вночі атакували Новокуйбишевський НПЗ та Афіпський. Внаслідок чого росія втратила ще 4,7% потужностей виробництва пального.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на командувача Силами безпілотних систем ЗСУ Роберта „Мадяра” Бровді в Telegram.
За даними командувача СБС, за перші два тижні серпня нафтопереробка в росії скоротилася на 21%. Лише за одну ніч обсяги пального впали ще на 4,7%.
Це найгірший показник для галузі за останні місяці. Він напряму пов’язаний з ударами українських дронів та спецпризначенців по стратегічних об’єктах.
Куйбишевський НПЗ (Самарська область). Потужність підприємства становить близько 7 млн тонн нафти на рік, що дорівнює 2,5% від загального російського обсягу. Саме сюди було завдано удару силами підрозділу «Жало Птахів» СБС (14 полк) у координації з Силами спеціальних операцій України.
Афіпський НПЗ (Краснодарський край). Завод із річною переробкою 6,25 млн тонн нафти (2,2% від загального обсягу) також потрапив під атаку. Операцію проводили бійці «Жала Птахів» СБС (14 полк) спільно з ГУР МО України.
„Бензин хробачий стає рідиною дефіцитною, а газ та нафта – швидкозгореними”, – підкреслив „Мадяр”.
В уряді сподіваються, що війна завершиться раніше. Але з прагматичної точки зору готують проєкт держбюджету з урахуванням продовження війни увесь 2026 рік.
Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на презентацію Програми діяльності уряду.
„У нас базовий сценарій на сьогоднішній момент, макроекономічний, передбачає завершення війни у 2025 році. Альтернативний сценарій передбачає продовження війни у 2026 році”, – сказав він.
Марченко нагадав, що проєкт бюджету на 2026 рік потрібно подати в парламент до 15 вересня. І з метою підготовки документа „за базу розрахунку бюджету визначено альтернативний сценарій”, сказав він.
„Тому ми готуємо бюджет по альтернативному сценарію, тому що це досить зрозуміло і прагматично”, – сказав він.
Як зазначив Марченко, якщо будуть позитивні наслідки переговорів, і буде розуміння до кінця року, що війна завершується стабільним сталим миром, Мінфін цей підхід перегляне.
„Ми зараз не маємо інших варіантів, як іти по альтернативному сценарію, який передбачає продовження війни на весь 2026 рік”, – заявив він.
Коментуючи питання перегляду податків на 2026 рік, міністр сказав, що поки такого кроку не планується.
Збитки українському довкіллю внаслідок війни наразі сягають 108 мільярдів євро. В Україні зафіксували понад 9000 випадків руйнування довкілля через дії рф.
Про це на Міжнародній конференції з питань відновлення України URC-2025 повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
За її словами, майже 23% загальної території України все ще заміновано. Збитки гідротехнічній інфраструктурі оцінюються у мінімум 746 мільйонів доларів, а потреби на відновлення — у майже 11 мільярдів доларів. 10,6 трлн євро – збитки сфери надрокористування України.
Крім того, близько 50% найважливіших, так званих критичних мінеральних ресурсів України, перебувають у окупованих росією регіонах.
Міністерка наголосила, що «масштаб цього терору робить питання захисту довкілля не просто питанням якості життя, тож відновлення відбудеться не після війни, воно потрібне Україні вже зараз».
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оцінює суму екологічних збитків від російської агресії на рівні 90 млрд євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на слова профільного міністра Світлани Гринчук, які вона сказала під час конференції „Справедлива трансформація вугільних регіонів”.
„Сума збитків оцінюється в близько 90 млрд євро”, – сказала міністр.
Світлана Гринчук заявила, що для відновлення навколишнього середовища та інфраструктури необхідні будуть роки або десятки років.
„Для того, щоб відновити ці природні ресурси, відновити ту шкоду, яка була завдана навколишньому середовищу, критичній інфраструктурі потрібні будуть роки і десятки років. Деякі природні об’єкти ми, на жаль, не зможемо відновити до того стану у якому вони були”, – додала міністр.
Військові витрати в світі у 2024 році досягли 2,7 трильйона доларів, що на 9,4% більше в порівняно з 2023 роком. Це найбільше річне зростання з кінця холодної війни.
Про це свідчать дані дослідження Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
Як зазначається, витрати на оборону зросли у всіх регіонах світу, з особливо швидким зростанням у Європі та на Близькому Сході.
Серед п’яти найбільших військових витратників – США, Китай, росія, Німеччина та Індія. Цi країни разом становлять 60% від світового обсягу витрат, досягнувши 1,635 трильйона доларів.
Європа, зокрема росія, стала головним фактором зростання витрат, збільшивши військові витрати на 17% до 693 мільярдів доларів. Витрати на оборону росії зросли на 38%, досягнувши 149 мільярдів доларів, що вдвічі більше порівняно з 2015 роком. Україна також збільшила витрати на 2,9%, досягнувши 64,7 мільярда доларів.
Військові витрати на Близькому Сході досягли 243 мільярдів доларів, зокрема військові витрати Ізраїлю зросли на 65%, досягнувши 46,5 мільярдів доларів. Китай збільшив свої військові витрати на 7% до 314 мільярдів доларів, продовжуючи модернізацію своєї армії та ядерного арсеналу.
Усі країни-члени НАТО збільшили свої військові витрати в 2024 році, і 18 з 32 членів витратили не менше 2% від свого ВВП на оборону.
[type] => post [excerpt] => Військові витрати в світі у 2024 році досягли 2,7 трильйона доларів, що на 9,4% більше в порівняно з 2023 роком. Це найбільше річне зростання з кінця холодної війни. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1745832780 [modified] => 1745827252 ) [title] => Світові військові витрати досягли рекордних 2,7 трильйона доларів – SIPRI [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=59756&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 59793 [uk] => 59756 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 59757 [image] => Array ( [id] => 59757 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260.png [original_lng] => 814913 [original_w] => 965 [original_h] => 562 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260-300x175.png [width] => 300 [height] => 175 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260-768x447.png [width] => 768 [height] => 447 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260.png [width] => 965 [height] => 562 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260.png [width] => 965 [height] => 562 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260.png [width] => 965 [height] => 562 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/image-260.png [width] => 965 [height] => 562 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1745816453:8 [_thumbnail_id] => 59757 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1402 [translation_required_done] => 1 [_oembed_15b017003485bc05d67f8dcc35770283] =>
We took note of the announcement by President Trump.
We want to give negotiations a chance.
While finalising the adoption of the EU countermeasures that saw strong support from our Member States, we will put them on hold for 90 days.
Міністерство оборони Великої Британії підготувало черговий звіт про російсько-українську війну, цього разу зосередивши увагу на показниках російської інфляції та впливі зростання відсоткових ставок на цивільний сектор.
Розвідка виклала свої висновки в трьох пунктах:
Дуже ймовірно, що у 2025 році через інфляційний тиск росія вкладе в оборонну промисловість більше грошей, ніж планувалося раніше.
Майже точно інфляція цьогоріч буде вищою, ніж 4%, прогнозовані російським Центральним банком, незважаючи на всі зусилля Москви утримати її на низькому рівні, підвищивши процентні ставки із 7,5% до 21% у грудні 2024-го. Більше того, рівень інфляції минулого року, імовірно, був вищим, ніж офіційно оголошував Центральний банк.
У 2025-му тиск на бізнес шляхом застосування високих процентних ставок ще більше посилиться. Корпоративні банкрутства, імовірно, найсильніше вдарять по цивільному сектору, що змусить російську економіку дедалі більше покладатися на військових.
Три роки російсько-української війни зумовили низку негативних економічних наслідків, які насамперед торкнулися воюючої сторони – України. Показники української економіки впали на 29 відсотків у 2022 році і відтоді ситуація не відновилася. Цього року найпесимістичніші прогнози передбачають, що українська економіка може зрости лише на 2 відсотки, тоді як найоптимістичніший сценарій прогнозує зростання на понад 4 відсотки. Інфляція може становити близько 10% у 2025 році, але ще більше занепокоєння викликає постійний дефіцит електроенергії через російські атаки, переміщення близько 10 мільйонів людей і залежність країни від західної допомоги.
Разом з Україною росія також відчула економічний спад, спричинений війною. У 2022 році російська економіка перебувала в рецесії на рівні 1,2%, але, незважаючи на санкції, минулого року ВВП зріс приблизно на 4%. Цього року очікується, що зростання сповільниться до 1,6%. Але більше занепокоєння викликає зростання інфляції понад 9,5%, що може призвести до дуже високих базових ставок, які можуть підстрибнути до 25% цього року, і зниження темпів зростання реальної заробітної плати. Якби російсько-українська війна закінчилася мирним врегулюванням, це також могло б дати поштовх угорській економіці.
Європейський Союз також програв, але компанії оборонної галузі процвітають
Держави – члени ЄС найбільше постраждали за цей трирічний період від стрімкого зростання цін на енергоносії та високої інфляції, спричиненої війною. Економічне зростання в регіоні загалом також було дуже низьким. Фактично Німеччина перебувала в рецесії два роки поспіль, після падіння ВВП на 0,3% у 2023 році, за яким послідувало падіння на 0,2% у 2024 році.
Тим часом Європейський Союз надав Україні значну допомогу в розмірі понад 134 мільярдів євро. Допомога була спрямована на економічні, військові, фінансові та гуманітарні цілі. Крім того, у період із 2024 по 2027 рік зруйнована війною країна зможе отримати ще 50 мільярдів євро через програму «Україна».
З початку війни Європейський Союз неухильно скорочує свою залежність від дешевих російських енергоносіїв. Результати цього процесу очевидні у випадку з нафтою, але з природним газом ситуація складніша. Минулого року росія була другим за величиною постачальником скрапленого природного газу до ЄС. Виграла, поряд зі США, і Норвегія, яка значно збільшила експорт енергоносіїв до ЄС.
Серед тих, хто виграв під час війни, слід також згадати оборонну промисловість. Наприклад, ціна акцій німецької компанії Rheinmetall за три роки війни підстрибнула зі 100 євро до понад 900 євро. Серед інших європейських оборонних компаній – німецька Thyssenkrupp, британська BAE Systems, італійська Leonardo і французька Thales Group.
За підрахунками, унаслідок війни Україні булозавдано збитків на сотні мільярдів доларів. Найбільшої шкоди зазнала житлова сфера, значнопостраждали також транспортна інфраструктура та енергетичний сектор. Молодший аналітик Фонду економічних досліджень Oeconomus Олексій Антонрозповів про те, звідки такі незбагненні збитки та скільки часу знадобиться, щоб повністювідбудувати країну.
«В Україні було зруйновано більше будівель, ніжякби всі будівлі на Манхеттені чотири рази зрівняли з землею», – написали минулого літа в газеті The New York Times, звернувши увагу на неймовірні масштаби збитків.
Відтоді вони лише зростають, адже російськаартилерія безупинно знищує в країні все, що можливо. Згідно з картою збитків українськогоурядового сайту «Відновлення», було зруйновано1800 навчальних та 696 медичних закладів, 29 569 квадратних кілометрів житлових масивів, 19 913 кілометрів доріг.
І це без урахування численних знищенихенергетичних, інфраструктурних та промислових об’єктів, не кажучи вже про екологічну шкоду й збитки, завдані сфері культури. Найбільше постраждали Донецька, Луганська, Харківська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська та Київськаобласті.
В останні роки було опубліковано багато аналізів, оцінок і прогнозів щодо відновлення України. Апісля того як Дональд Трамп пообіцяв припинити бойові дії вже у 2025 році, згадана тема і взагалі вийшла на перший план. Але насправді цей процес почався ще з того моменту, як по території України влучили перші російські ракети. Мета безперервної відбудови – зробити воєнні умови більш стерпними для тих, хто залишився в країні. План відновлення базується на п’ятьох принципах: негайний старт і поступовий розвиток, створення умов для гідного життя, інтеграція до Європейського Союзу,покращення на загальнодержавному та регіональному рівнях, заохочення приватних інвестицій.
У травні 2022 року президент України Володимир Зеленський запропонував країнам-союзникам узяти під патронат по одній українській області. На заклик відгукнулося 30 країн. Данія обрала Миколаївську область, Велика Британія – Київську, Туреччина – Харківську, Австрія – Запорізьку. Це велика допомога Україні, але не достатня для повної відбудови.
Фонд економічних досліджень Oeconomus оцінив, скільки коштуватиме відбудова, з яких джерел їїможна буде профінансувати та скільки часу вона триватиме.
Олексій Антон звернув увагу на те, що з 24 лютого 2022 року непрямі збитки українській економіціоцінюються від 543 мільярдів до 600 мільярдів доларів. За даними Київської школи економіки,найбільших збитків було завдано дорогам (27 млрд доларів) та житлу (13 млрд доларів). Збитки українського культурного сектору сягнули 3,5 мільярда, це стосується 4779 будівель, більшість з яких перебувають під історичною охороною, а тому є непоправними.
Щодо відновлення України, то, за останніми підрахунками Світового банку в грудні 2023 року, на це потрібно як мінімум 486 мільярдів доларів і не менше 10 років. Оскільки відтоді понад рік ведуться напружені бої, вартість реконструкції буде ще більшою, а тривалість – ще довшою, вважає експерт.
За даними Інституту економічних досліджень Німеччини Kiel Institute за грудень 2024 року, США та держави Європи підтримали Україну на загальну суму 246 мільярдів євро. Приблизно половина з них, або 120 мільярдів євро, – це військова підтримка, решта – невійськова. Європейські країни, у тому числі Швейцарія та Норвегія, які не є членами Європейського Союзу, внесли загалом 132 мільярди. Якщо розглядати держави окремо, то найбільшу фінансову допомогу надала Німеччина –18 мільярдів євро, на другому місці Велика Британія (15 мільярдів), а на третьому – Данія (8 мільярдів).
Допомога Угорщини
Аналітик підкреслив, що в підтримку стабільностіУкраїни робить внесок, зокрема, й Угорщина. У рамках найбільшої гуманітарної акції в історії країни вона надала допомогу на загальну суму 560 мільйонів євро.
Угорщина внесла 2,9 мільярда форинтів на підтримку цивільного населення в рамках програмиHungary Helps. За ці кошти відбудували школу, дитячий садок, амбулаторію та станцію швидкої допомоги. Крім того, сусідня країна долучилася до відбудови церков та інших пам’яток у Києві йінших областях.
Проте найбільша фінансова підтримка надійшлаУкраїні від Європейського Союзу. Згідно з даними на серпень 2024 року, з початку війни ЄС надав українській економіці допомогу загалом на 93,3 мільярда доларів. З 1 березня 2024 року почаладіяти так звана програма Ukraine Facility, спрямована виключно на відновлення країни. Бюджет цієї ініціативи з 2024 по 2027 рік становить 50 мільярдів євро. Частково це кредит, частково грант. Інші європейські інституції, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), з 2022 року внесли 6 мільярдів євро на відновлення збитків, завданих війною. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) таСвітовий банк також фінансують відновлення України, але суто у формі позик.
За словами експерта, ці дані свідчать, що процес відбудова вже триває. Щороку Європейський Союз організовує конференцію з відновлення України (Ukraine Recovery Conference), головною метою якої є мобілізація міжнародної підтримки та підготовка планів відновлення.
Однак з коштами є проблема. Протягом трьох роківна відновлення України було витрачено приблизно 126 мільярдів євро. Водночас, за даними Світового банку, без урахування 2024-го загалом потрібно 486 мільярдів доларів.
На думку аналітика, цивільну інфраструктуру легше відновити після війни, водночас основна частина нинішньої фінансової допомоги зосереджена саме в цій сфері. Відновлення критичної інфраструктури та територій, які мають бути відбудовані в стислі терміни, – уже більша проблема.
«Наприклад, об’єкти культурної спадщини теж такі. Щоб зберегти їхній первісний стан, требарозпочати реставрацію у відносно короткі терміни. За підрахунками, на перших порах країні потрібно було б зібрати для цього 9 мільярдів доларів, але оскільки атаки тривають, з огляду на їхню інтенсивність і збитки, які завдаються, ця сума може збільшуватися до 30% щорічно», – підкреслив аналітик фонду економічних досліджень Oeconomus.
За його словами, одна з найбільших проблем – це відновлення критичної інфраструктури, адже вонокоштуватиме значно дорожче. Крім того, є об’єкти, які вже неможливо відбудувати, наприклад Каховську ГЕС, що була зруйнована у 2023 році.
У 2025 році на ринку праці в рф очікується посилення дефіциту кадрів. Причина – продовження російсько-української війни. Через війну російська економіка вже втратила від 1,5 до 1,7 млн працездатних громадян.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Негативним є також прогноз щодо розвитку ситуації на ринку праці в рф у довгостроковій перспективі – до 2045 року ринок зайнятості у росїя скоротиться на 7–10 млн осіб із поточних 76 млн зайнятих громадян.
Як зазначають у СЗР, погіршення ситуації на ринку праці призводить до поглиблення стагфляційних процесів у російській економіці – підвищення рівня інфляції через зростання зарплат, зниження рівня виробництва, банкрутств низки підприємств.
Дефіцит працездатного населення рф також є одним із чинників, які утримують російську владу від оголошення нової хвилі мобілізації.
