Уряд США трансформує Міноборони Штатів „від бюрократичного процесу до бойової сили”, заявив Піт Геґсет.
Міністр оборони США Піт Геґсет підписав документи для зміни оборонних закупівель, оскільки, на його думку, їм заважає бюрократія, а система має орієнтуватися на ведення бойових дій. Голова Пентагона про це заявив під час виступу у Військово-морському коледжі Вашингтона у Форт-Макнейрі.
За його словами, уряд трансформує Міноборони Штатів „від бюрократичного процесу до бойової сили”. Бюрократію він назвав супротивником, який становить загрозу для Сполучених Штатів.
„Сьогодні ми проводимо трансформацію вимог, закупівель та продажів іноземним військовим у всьому департаменті. Ми займаємося основною функцією військового департаменту. Визначаємо, що потрібно нашим військовим, як ми купуємо ці можливості та як ми ділимося ними з нашими союзниками та партнерами”, – заявив він.
Геґсет підписав три документи. Перший указ перетворює системи оборонних закупівель США на систему закупівель для ведення бойових дій, аби прискорити надання американським військовим „терміново необхідних можливостей”.
Другий меморандум реформує узгодження вимог для прискорення впровадження бойових можливостей.
Третій документ об’єднує підрозділи Департаменту з питань передачі зброї та безпеки для підвищення ефективності та розподілу навантаження.
За словами Геґсета, багато змін, які вирішили впровадити в Міноборони США, — це результат співпраці з Конгресом. Члени Комітету з питань збройних сил Палати представників і Сенату на двопартійній основі висунули пропозиції про реформування системи закупівель Пентагону.
Інтерес українців до автомобілів з пробігом з-за кордону не змінився у порівнянні з минулим роком, а в червні навіть зріс на 7%, повідомили в асоціації „Укравтопром” і назвали найпопулярніші моделі.
„Впродовж червня український автопарк поповнили майже 20 тис. вживаних легковиків, що були ввезені з-за кордону. У порівнянні з червнем 2024 року попит на такі авто збільшився на 7%”, – повідомляє Укравтопром.
Найбільша частка в цьому сегменті авторинку, як вказано, належала бензиновим авто – 48%. Далі йдуть: електромобілі – 23%; дизельні – 21%; гібриди – 5%; авто з ГБО – 3%.
„Лідером, серед ввезеного секонд-хенду, залишається Volkswagen Golf”, – ідеться у повідомленні.
До топ-10 найпопулярніших моделей місяця увійшли:
VOLKSWAGEN Golf – 985 од.
RENAULT Megane – 698 од.
SKODA Octavia – 652 од.
VOLKSWAGEN Tiguan – 634 од.
TESLA Model Y – 567 од.
AUDI Q5 – 560 од.
NISSAN Rogue – 520 од.
TESLA Model 3 – 513 од.
NISSAN Leaf – 468 од.
VOLKSWAGEN Passat – 451 од.
„Середній вік вживаних машин, що у червні перейшли на українські номери, становить 8,8 року”, – повідомили в асоціації.
Статистика за рік
„Усього з початку року українці придбали 113,4 тис. імпортованих легковиків з пробігом, що на 0,1% більше, ніж за аналогічний період 2024 року”, – вказали в Укравтопромі.
Данія ухвалила рішення про термінове придбання трьох наземних систем протиповітряної оборони вартістю понад 6 млрд крон.
Про це повідомляє офіційний вебсайт Міністерства оборони Данії.
Як повідомили у Міністерстві оборони Данії, закупівлю профінансують через так званий Фонд прискорення. Нові комплекси мають бути готові до використання вже у 2026 році.
Поточна ситуація у сфері безпеки змушує нас терміново закуповувати потужності для збройних сил, і наземна протиповітряна оборона є тут абсолютним пріоритетом. Я дуже задоволений, що ми тепер можемо розпочати впровадження цієї здатності, яка має ключове значення для захисту населення, критичної інфраструктури та наших військ
– сказав Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен.
Для реалізації плану Данія отримає три системи: одну від німецької компанії Diehl Defence, одну від французької MBDA France, а також одну – в лізинг від норвезької Kongsberg Defence & Aerospace.
Ми отримали пропозиції від десяти постачальників, включно з тими з Німеччини, Франції, Італії, Туреччини, Ізраїлю та Норвегії. Придбання у Diehl Defence та MBDA France зміцнить європейську оборонну промисловість
– зазначили у відомстві.
Також наголошується, що Фонд прискорення (Accelerationsfonden) покриє не лише витрати на самі системи, але й на забезпечення персоналом, навчання та логістику.
Фінансування та вибір постачальників відповідають рамкам оборонної угоди 2024–2033 років. Постійне рішення щодо формування інтегрованої наземної ППО буде ухвалено пізніше.
На тлі погіршення відносин з Вашингтоном Канада гальмує свою багатомільярдну угоду щодо купівлі винищувачів F-35, пише medium.com.
Новий міністр оборони Білл Блер оголосив, що країна активно розглядає альтернативи виготовленим у США літакам – незважаючи на те, що вже внесено кошти за перші 16 реактивних літаків.
Блер натякнув, що хоча початкова партія F-35 все ще може бути прийнята, Оттава зараз розглядає можливість заміни решти поставок європейськими літаками.
Серед лідерів – шведський Saab Gripen. Але на ринг виходить новий варіант: французький Rafale компанії Dassault Aviation.
Ерік Трапп’єр, генеральний директор Dassault Aviation, цього тижня підтвердив, що його компанія готова зробити пропозицію Канаді та Португалії, яка вже повністю відмовилася від своїх планів купівлі F-35.
«Ми уважно стежимо за розвитком подій, – сказав Трапп’є Le Journal du Dimanche. – Якщо Канада перегляне своє рішення, ми готові надати Rafale».
Міністр оборони Португалії Нуну Мелу зробив аналогічну заяву раніше, посилаючись на непередбачуваність зовнішньої політики США та її вплив на оборонне партнерство.
Лісабон, зіткнувшись зі старіючим флотом F-16, тепер переключив увагу виключно на винищувачі європейського виробництва.
«Нам потрібна оперативна безпека та передбачуваність, – сказав Мело. – І ми більше не впевнені, що отримаємо це від Вашингтона».
Президент Франції Еммануель Макрон місяцями закликав європейські уряди відмовитися від американської оборонної продукції. Під час виступу 16 березня Макрон сказав, що країнам, які розглядають американські системи Patriot, варто переключитися на франко-італійську систему SAMP/T, а тим, хто розглядає F-35, слід «пропонувати Rafale».
Щодо технічних характеристик, французький Rafale та американський F-35 дуже відрізняються в ціні.
Rafale спалює 1200 галонів пального на годину – це $4800. Загалом, включаючи технічне обслуговування, запчастини та персонал, загальна експлуатаційна вартість Rafale коливається від $16 500 до $20 000 на годину.
F-35A значно дорожчий у польоті. Він може споживати до 1500 галонів палива на годину, таким чином $6000 на годину йде лише на паливо.
Де він дійсно випереджає Rafale, так це в загальній вартості: F-35A коштує приголомшливі $36 000 за годину польоту, а варіанти F-35B і F-35C ще більше – від $38 000 до $41 000.
Експерти роблять висновок, що F-35 забезпечує передові можливості за високою ціною, тоді як Rafale пропонує більш економічний баланс продуктивності та економічності.
Цього року понад 44 млрд грн буде спрямовано на закупівлю FPV-дронів, зокрема моделей на оптоволокні. Це передбачено планами закупівель оборонного відомства безпілотних літальних апаратів на 2025 рік, повідомили в Міністерстві оборони України.
Презентація цих планів відбулася під час зустрічі з представниками спілки “Технологічні сили України” – об’єднання провідних виробників інноваційних зразків озброєння для потреб оборони.
“Якщо минулого року основний фінансовий ресурс спрямовували на закупівлю далекобійних deepstrike, то цього року понад 44 млрд грн виділено на FPV-дрони, включно з оптоволоконними моделями”, – повідомив директор Департаменту політики закупівель Міноборони Гліб Канєвський.
Окрему увагу приділили скороченню часу доставки дронів від виробництва до бойових підрозділів, а також розширенню кола постачальників і виробників.
Міністерство оборони виділяє додаткові 1,1 млрд гривень на закупівлю безпілотників. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram-каналі.
„Цього тижня Президент дав уряду доручення підвищити пряме фінансування бригад для додаткової закупівлі дронів. Сьогодні це доручення буде виконано. Міністерство оборони виділяє додаткові 1,1 млрд грн на закупівлю безпілотників. Це кошти, які підуть безпосередньо бригадам, аби вони могли швидко закрити найбільш важливі потреби”, – повідомив він.
Шмигаль зазначив, що загалом цього місяця Міноборони напряму перерахує військовим бригадам 4,3 млрд гривень, за 11 місяців таке пряме фінансування склало 27,2 млрд гривень, з цих коштів на 8,8 млрд було закуплено безпілотників, на 1,5 млрд – засобів радіоелектронної безпеки.
Він додав, що за 10 місяців цього року Уряд витратив 229 млрд гривень на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту, продуктів харчування для Сил безпеки та оборони.
Ще 226 млрд гривень за перші 10 місяців року було виділено на придбання товарів для забезпечення потреб Збройних Сил України.
Що стосується прямого фінансування бригад, то за словами Шмигаля, уряд ухвалив рішення, що наступного року воно буде не меншим, ніж цього, що особливо важливо для швидкої закупівлі дронів, яких цього року планують виготовити понад 1,5 мільйони.
Наступного року на закупівлю дронів у держбюджеті також виділено 100 млрд гривень.
У листопаді Президент Володимир Зеленський доручив міністру оборони Рустему Умєрову збільшити замовлення українських дронів для військових операцій.
На початку грудня міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що у 2025 році для Збройних сил України буде поставлено понад 30 тис. ударних далекобійних дронів, так званих DeepStrike.
Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” планує почати закупівлю газу в ЄС за кошти кредиту ЄБРР. Перші закупки можуть відбутись вже в вересні цього року.
Про це РБК-Україна повідомили джерела на ринку, а пізніше в коментарі підтвердив глава НАК „Нафтогаз України” Олексій Чернишов.
За даними джерел, закупівлі будуть оформлятися на митний склад. При цьому газ буде оплачений і закачаний у підземні сховища України.
Однак ПДВ за товар „Нафтогаз” платити не буде до моменту розмитнення. Допоки товар перебуватиме в режимі митного складу, користуватися ним НАК не зможе.
Обсяг газу, який планується закупити, наразі невідомий, однак відомо, що сума кредиту ЄБРР становить 200 млн євро. Враховуючи, що ціна газу з початку літа піднялася до близько 450 доларів, обсяг закупівлі може бути до 450 млн кубометрів.
Проте обсяг закупівлі може бути й більшим, з огляду на те, що у „Нафтогазу” є кошти, крім кредиту. За інформацією джерел, закупівля може становити до 600 млн кубометрів.
Крім того, поки товар не буде розмитнений, операція не вважатиметься імпортом. Таким чином, НАК має намір зробити запас газу, який у разі потреби, оперативно може бути розмитнений і використаний.
Зауважимо, що зберігати газ у режимі митного складу можна до 3 років.
Чернишов підтвердив закупівлю газу
Голова правління „Нафтогазу” Олексій Чернишов підтвердив у коментарі РБК-Україна, що закупівля газу в ЄС планується за екстреною кредитною лінією.
Він також додав, що закупівля стала можлива саме зараз, бо кредит ЄБРР на 200 млн євро був підтверджений лише нещодавно.
Коментар „Нафтогазу”
В коментарі РБК-Україна в НАК заявили, що „Нафтогаз” не імпортує газу і не має наміру його імпортувати, оскільки власного видобутку має вистачити для забезпечення потреб українського населення. А газ, який планується закупити в ЄС, буде резервним – на випадок надзвичайних ситуацій
„Йдеться не про імпорт газу, а про закупівлю за кошти ЄБРР обсягу блакитного палива, який зберігатиметься у режимі „митний склад” і використовуватиметься виключно за умови виникнення надзвичайних ситуацій і лише для потреб бізнесу”, – наголосили в НАК.
Крім того, в НАК зазначили, що ціна за кубометр цього газу є комерційною таємницею і вона відрізняється від показників TTF.
„Закупівля газу з подальшим розміщенням його на „митному складі” здійснюється за правилами та під контролем ЄБРР і лише від визначених Банком eligible gas suppliers”, – додали в компанії.
ТОВ «АВК», компанія Євгена Пригожина, який володіє і приватною військовою компанією Вагнера, виграла 15 із 17 тендерів департаменту конкурентної політики м. Москви, повідомляє видання «Верстка» з посиланням на дані держзакупівель. Загальна вартість отриманих тендерів становить 2,7 мільярда рублів (1 рубль – приблизно 52 копійки).
Переможець тендерів забезпечуватиме харчуванням кілька московських медичних закладів. Найбільший за обсягом договір уклала Психіатрична клінічна лікарня № 5 – триразове харчування пацієнтів, які дотримуються різних дієт.
Слід додати, що пов’язана з Пригожиним компанія виграла тендери, незважаючи на те, що інший учасник запропонував нижчі ціни.
Словенія скуповує всю вироблену в країні пшеницю через Інститут державних товарних резервів, а також надає підтримку фермерам у розмірі 22 млн євро, – заявив прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб у п’ятницю в Любляні.
„На жаль, ситуація у світі – особливо в Україні – погіршується з кожним днем, і це видно не лише по цінах, а й по наявності продовольства на майбутнє”, – сказав прем’єр-міністр.
Він підкреслив: з одного боку, уряд за рахунок дотацій хоче зменшити витрати аграріїв, які безпосередньо впливають на ціни на продукти харчування через високу вартість палива та подорожчання добрив і насіння, а з іншого – хоче створити ефективну систему контролю роздрібних цін. Водночас була також прийнята політика, згідно з якою держава викуповуватиме всю пшеницю, вироблену в Словенії, – додав прем’єр-міністр.
Глава держави зазначив: таким чином аграрії отримають покупця і стабільну ціну, знатимуть кому і за скільки продаватимуть пшеницю, тому ціна буде дещо нижчою.
„Вже зараз у всьому світі можна спостерігати, як великі трейдери спекулятивно скуповують пшеницю у великих обсягах. Швейцарія вже прийняла захід держзакупівлі, ми його дотримуємося”, – заявив Голоб.
Що стосується регулювання роздрібних цін, то держава не втручається безпосередньо у процес встановлення цін, – зазначив прем’єр-міністр. Ціни намагатимуться регулювати, створено кошик із 15 товарів, перелік ще узгоджується з торгово-промисловою палатою.
За його словами, в уряді підраховують, скільки коштують товари однакової якості в кожній торговій мережі, а також порівнюють ситуацію в сусідніх країнах – Хорватії, Угорщині, Італії та Австрії.
Дані будуть відкритими для всіх і показуватимуть, у певному кошику яка мережа магазинів та як вона встановлює ціни на продукти, таким чином запобігаючи роздрібним торговцям – на і без того висококонкурентному ринку – встановлювати занадто високі ціни, – наголосив прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб.
