Після підписання угоди прем’єр-міністр Іліє Боложан привітав спільне підприємство між Румунією та Rheinmetall як знак того, що країна “стає гравцем з потенціалом в оборонній промисловості Південно-Східної Європи”.
За словами Боложана, будівництво заводу вартістю 535 млн євро у місті Вікторія, як очікується, розпочнеться в 2026 році, триватиме три роки і створить близько 700 робочих місць.
Він зазначив, що Румунія буде прагнути фінансувати частину своїх внесків через європейський механізм SAFE для заохочення оборонної готовності.
“Після багатьох років, коли наша оборонна промисловість була мало затребувана, Румунія вступає в нову фазу через ситуацію з безпекою в Східній Європі. Я радий, що Rheinmetall розглядає нас як важливого і серйозного партнера і посилює свою присутність в Румунії”, – сказав він.
Генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер сказав, що порох для боєприпасів, який буде вироблятися на заводі, “потрібен у всьому світі, а особливо в Європі”, і зробить Румунію ключовим гравцем в оборонній екосистемі континенту.
“Стратегія полягає в тому, щоб зробити Румунію невід’ємною частиною європейської екосистеми. Румунія також буде невід’ємною частиною екосистеми НАТО”, – заявив генеральний директор Rheinmetall.
Британська компанія Burstock, що спеціалізується на консультуванні в галузі оборони та безпеки, планує інвестувати близько 150 мільйонів доларів (129,2 мільйона євро) у завод оборонної промисловості в Північній Македонії, повідомив прем’єр-міністр країни Хрістіян Міцкоскі.
Уряд Північної Македонії підписав угоду з Burstock щодо запланованої інвестиції, повідомив Мікоскі днями у дописі на Facebook.
Він додав, що завод, як очікується, забезпечить роботою до тисячі осіб, але інших подробиць не розкрив, – повідомив Seenews.
Burstock надає спеціальні консультаційні послуги в галузі оборони, безпеки, розвідки, морського флоту, дипломатії, розвитку бізнесу та навчання.
У місті Свіндон на південному заході Англії у 2026 році планується відкрити найбільший у Великій Британії завод з виробництва безпілотників.
Як пише “Європейська правда”, про це в понеділок повідомило Міністерство оборони Британії.
Завод, який запрацює у Свіндоні, належить британсько-португальській компанії Tekever, яка вже має кілька виробничих ліній у Британії.
Там виготовлятимуть дрони StormShroud, які вже перебувають на озброєнні Королівських військово-повітряних сил Британії.
Планується, що завод відкриється у 2026 році та забезпечить “1000 висококваліфікованих робочих місць для британців”, ідеться в повідомленні.
Британський уряд розповів, що з 2022 року придбав у Tekever дронів на суму близько 270 мільйонів фунтів стерлінгів, причому частина з них призначалась і для України.
Німецький оборонний концерн Rheinmetall побудує новий завод із виробництва снарядів у безпечному регіоні України.
Про це повідомляє у Telegram міністр оборони України Денис Шмигаль.
Як розповів Шмигаль, у Лондоні на полях міжнародної виставки озброєнь Defence Security and Equipment International Exhibition and Conference (DSEI) відбулася зустріч з керівником німецької Rheinmetall AG Арміном Паппергером.
“Маємо ефективну співпрацю за низкою напрямків, таких як виробництво боєприпасів, бронетехніки та рішень у сфері ППО”, – зазначив міністр.
За його словами, з моменту останньої розмови з керівництвом компанії були фіналізовані процедури щодо запуску нового спільного виробництва.
“9 вересня було виділено землю у безпечному регіоні України, де буде побудований новий завод з виготовлення снарядів Rheinmetall для потреб Сил оборони”, – повідомив Шмигаль.
Під час зустрічі обговорили також інші важливі проєкти, зокрема розвиток спроможностей з ремонту і виробництва бронетехніки. Лінійка Rheinmetall має низку нових зразків, які можуть посилити Сили оборони України.
“З паном Паппергером обговорили також розвиток напряму ППО, зокрема як спільно розвивати та вдосконалювати рішення, які допоможуть нам ефективніше боротися з дронами противника. Щиро дякую Rheinmetall за надану підтримку та розвиток спільних масштабних проєктів”, – додав глава Міноборони.
Німецька компанія Quantum Systems запустила в Україні секретні заводи з виробництва розвідувальних дронів Vector. Щомісяця випускають близько 80 безпілотників, оснащених штучним інтелектом і сенсорами для виявлення артилерії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Німецький виробник безпілотників Quantum Systems запустив в Україні мережу секретних заводів, де виготовляють розвідувальні дрони Vector.
Керуючий директор Quantum Systems Ukraine, на заході з випробування дронів, що проходив цього тижня на заході України Олександр Бережний заявив, що їх компанія є взірцем для наслідування того, як це робити.
„Ми всі є взірцями для обох сторін, тому що, хоча всі починають говорити про спільні підприємства, можливість виробляти тут і там, ми робимо це вже роками”, – наголосив він.
За три роки повномасштабної війни компанія відкрила низку цехів у різних регіонах України, паралельно розвиваючи виробництво у Німеччині, США та Австралії.
Станом на сьогодні в Україні випускають близько 80 дронів на місяць, тоді як у Німеччині – приблизно 120.
Vector – один із перших безпілотників, які Україна отримала у 2022 році. Нова версія оснащена штучним інтелектом та акустичним датчиком WASP, що дозволяє визначати артилерію ворога за звуком з великої відстані. Дрони вже проходять випробування спільно з українським ракетно-артилерійським командуванням.
Представники компанії кажуть, що саме війна в Україні стала головним полігоном для розвитку дронових технологій.
„Увесь розвиток індустрії дронів відбувається на Донбасі, а не в Кремнієвій долині”, – зазначив директор з розвитку бізнесу Quantum Маттіас Лена.
Водночас виробництво в Україні пов’язане з ризиками, адже російські ракети регулярно намагаються вдарити по оборонних підприємствах. Тому Quantum розосереджує свої потужності по країні та тісно співпрацює з європейськими заводами.
Будівництво цього заводу має стартувати у 2026 році і триватиме три роки.
Німецький концерн Rheinmetall планує побудувати пороховий завод поблизу України, а саме в Румунії. Як повідомило Міністерство економіки цієї країни, завод буде розташований у місті Вікторія. Старт будівництва запланований на 2026 рік, і весь процес триватиме три роки.
Загальний бюджет проекту складає 535 мільйонів євро, а завершення будівництва створить близько 700 нових робочих місць. Рамкову угоду щодо реалізації цього проекту було укладено в Берліні. Її підписав румунський міністр Раду Міруца, а серед присутніх на церемонії були генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Темпи зростання оборонної промисловості в Європі значно пришвидшилися, зокрема через геополітичну ситуацію після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Загалом площі нових оборонних підприємств вже перевищують 7 млн квадратних метрів, що свідчить про масштабне переозброєння регіону.
Німецький концерн Rheinmetall відкриє найбільший в Європі завод з виробництва боєприпасів поблизу німецького Ганновера.
Про це пише Bloomberg.
Генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер, міністр фінансів Німеччини і віцеканцлер Ларс Клінгбайль, міністр оборони Борис Пісторіус і генеральний секретар НАТО Марк Рютте планують взяти участь в офіційному відкритті заводу в Унтерлюссі поблизу Ганновера в середу, 27 серпня.
Rheinmetall розпочав будівництво заводу на початку 2024 року, він мав відкритися наприкінці весни або на початку літа цього року.
Завод з виробництва боєприпасів розпочав пробну експлуатацію у другому кварталі 2025 року і матиме потужність до 350 тисяч набоїв на рік, коли повністю запрацює з 2027 року.
Новий завод складається з двох будівель: одна призначена для виробництва 155-мм артилерійських снарядів, а друга – для завантаження, складання та пакування.
Обсяг інвестицій становить близько 500 млн євро, а на підприємстві буде створено понад 500 робочих місць. Rheinmetall також планує з 2026 року виробляти на заводі ракетну артилерію.
До 2030 року фармгігант спрямує $50 млрд на розвиток потужностей у США. Основним об’єктом стане новий завод у Вірджинії, де вироблятимуть інноваційні препарати.
Британська фармацевтична компанія AstraZeneca планує інвестувати $50 млрд у розширення своєї присутності у США, включно зі створенням найбільшого у світі виробничого хабу в штаті Вірджинія. Про це повідомляє CNBC.
Зазначається, що до 2030 року фармгігант спрямує $50 млрд на розвиток дослідницьких і виробничих потужностей у США. Основним об’єктом стане новий завод у Вірджинії, де вироблятимуть інноваційні препарати для контролю ваги та метаболічних розладів, включно з пероральним засобом на основі GLP-1 для лікування ожиріння.
Як повідомляється, новий об’єкт стане найбільшим виробничим майданчиком фармацевтичної компанії у світі. Він передбачатиме широке впровадження штучного інтелекту, автоматизації та аналітики даних для підвищення ефективності виробництва.
Також AstraZeneca планує масштабувати діяльність у сфері клітинної терапії – у штатах Меріленд, Массачусетс, Каліфорнія, Індіана та Техас. У рамках цієї стратегії буде створено десятки тисяч нових робочих місць.
За словами гендиректора компанії Паскаля Соріо, такі інвестиції є доказом віри в американську біофармацевтичну екосистему. Вони також мають допомогти компанії досягти амбітної мети – збільшити річний дохід до $80 млрд, половину з якого планується отримувати саме з ринку США.
Дефіцит працівників будівельної, виробничої та технологічної галузей пов’язаний з війною проти України та політикою імпортозаміщення.
Великі та малі промислові підприємства Росії у 2024 році найняли на роботу 47 тисяч робітників з Китаю, Індії, Туреччини та Сербії. Про це повідомляють росЗМІ у понеділок, 23 червня.
Це на 16% більше за початкову урядову квоту, яка становила 40,5 тисячі осіб. У міністерстві соцзахисту РФ пояснили, що обсяг квоти визначається на основі потреб ринку праці та заявок від регіонів. Для офіційного працевлаштування іноземця за квотою підприємства мають отримати відповідний дозвіл.
„Залучення працівників з-за кордону об’єктивно необхідне, якщо потрібні кадри неможливо знайти в Росії”, – додали в мінпраці РФ.
Серед російських роботодавців великий попит мають такі іноземні фахівці, як зварювальники, бетонярі, обробники, а також працівники харчової та сільськогосподарської промисловості, – говорить Дмитро Лапшинов, керуючий директор організації з підбору персоналу Інтруд. За його словами, роботодавці найчастіше звертаються до компанії за допомогою в залученні фахівців з Китаю, Індії, М’янми, Шрі-Ланки, В’єтнаму і Філіппін. Такі співробітники відповідальні, спокійні і не схильні до конфліктів, пояснив Лапшинов.
На думку Віктора Ляшка, старшого наукового співробітника Інституту прикладних економічних досліджень РАНГіДС, дефіцит кадрів у будівельній, виробничій та технологічній галузях пов’язаний із війною проти України та політикою імпортозаміщення.
Директор науково-дослідного центру просторового аналізу й регіональної діагностики ІПЕІ Дмитро Землянський додав, що мова про сектори, де відбувся перетік кадрів на підприємства оборонно-промислового комплексу.
„Будівництво як галузь зберігає найбільший дефіцит працівників, зокрема через зменшення кількості мігрантів. Водночас варто зазначити, що останніми роками реалізація нових проєктів у гірничодобувній сфері відбувається із залученням значної кількості іноземних працівників у трудодефіцитних регіонах, особливо на Далекому Сході”, – зазначив він.
У 2025 році на заході Україні і в Полтавській області буде побудовано два підприємства з переробки зерна на борошно і крупи.
Про це в інтерв’ю агентству повідомив директор спілки Борошномели України Родіон Рибчинський.
«Наразі в західній Україні будується підприємство з виробництва борошна твердих сортів потужністю до 150 тонн/доба із подальшою переробкою на макарони, а в Полтавській області очікується запуск крупозавода комбінованою потужністю до 100 тонн/доба», — повідомив він.
За словами Рибчинського, в борошномельному бізнесі є перспективні ніші.
«Основна ніша — це умови торгівлі. Маєш покупця — можеш будувати новий млин або крупозавод тощо», — зазначив він. — «Коли говоримо про переробку зерна, треба пам`ятати, що це не лише борошно чи крупи. Це і комбіновані продукти: сухі сніданки, енергетичні батончики, крохмаль, суха клейковина, ферментні препарати на основі продуктів переробки зерна — дуже широка гама продуктів переробки».
За його інформацією, вартість будівництва млина чи крупозаводу в Україні стартує від $3 млн, але в Україні є приклади бізнесів і верхньої цінової планки — в $15 млн.
«Тут ідеться про вартість обладнання, будівлі – основних фондів, без урахування оборотних коштів, які можуть сягати 50% вартості проєкту», — повідомив Рибчинський — «Адже щоб запустити підприємство, потрібно придбати сировину, активно виходити на ринок, передбачити маркетингові витрати тощо».
