Понад половина регулярних пасажирських маршрутів “Укрзалізниці” є збитковими. Як повідомляє Railinsider.com.ua, із 98 регулярних напрямків компанії 56 приносять збитки — серед них і поїзди, що з’єднують Київ із Закарпаттям.
Згідно з внутрішньою аналітикою перевізника, маршрути поділили на чотири групи за рівнем рентабельності. До прибуткових належать здебільшого швидкісні напрямки між великими містами, як-от Київ — Дніпро, частина рейсів Київ — Львів, Київ — Харків та Київ — Одеса.
Закарпатський напрямок — серед найбільш збиткових. До цієї категорії “Укрзалізниця” віднесла рейси Київ — Ужгород, Київ — Чернівці, а також міжрегіональні сполучення на кшталт Харків — Львів. У компанії пояснюють, що збитковість таких маршрутів пов’язана з низьким пасажиропотоком, високими експлуатаційними витратами та соціальними зобов’язаннями — залізниця змушена забезпечувати транспортне сполучення навіть у малонаселених регіонах.
Особливо витратними є “гірські” перевезення в Карпатах, які обслуговуються дизельною тягою на складних ділянках, де немає інтенсивного вантажного руху. “Фактично компанія утримує всю гірську інфраструктуру винятково заради пасажирських перевезень. Без цього соціального зобов’язання багато сезонних маршрутів — зокрема до Яремче та Ясіня — довелося б закрити”, — зазначають в “Укрзалізниці”.
Ще гірша ситуація спостерігається з приміськими рейсами — вони покривають менше 10% витрат. У найгіршому сценарії компанія може бути змушена скасувати до 500 приміських маршрутів по країні, що може зачепити і закарпатські напрямки.
Таким чином, залізничне сполучення із Закарпаттям опинилося серед найменш прибуткових, але водночас — найважливіших з огляду на соціальну потребу та доступність регіону для мешканців і туристів.
В Україні зараз курсують 98 пасажирських поїздів Укрзалізниці, з яких 56 є глибоко збитковими.
Про це повідомив голова правління компанії Олександр Перцовський, його цитує Укрінформ.
За його словами, значна частина маршрутів утримується виключно із соціальних міркувань.
«Ми детально розраховуємо збитковість і прибутковість кожного поїзда. Виходить так, що з 98 рейсів, які курсують країною, 56 є глибоко збитковими через специфіку соціальних маршрутів, використання дизельних локомотивів тощо. Фактично без ресурсу для покриття збитків більшість із них мали б бути скасовані», – сказав Перцовський.
Він додав, що до початку повномасштабної війни збитки пасажирських перевезень компенсувалися доходами від вантажного сегменту, проте наразі цих надходжень не вистачає.
Крім того, навіть популярні карпатські маршрути, незважаючи на великий попит серед туристів, залишаються економічно невигідними через відсутність вантажного потоку та високу собівартість обслуговування.
«Утримуємо гірські залізничні маршрути передусім для пасажирських поїздів. Тут курсують тепловози та дизельні поїзди, вантажного потоку майже немає. Влітку ці напрямки дуже популярні серед туристів, зокрема в Яремче та Ясіня, туди їдуть десятки тисяч пасажирів. Інакше їх потрібно було б закривати, а цю інфраструктуру просто вирізати», – заявив Перцовський.
У зв’язку з цим глава правління наголосив на необхідності більш відчутного державного фінансування. Він також повідомив, що для підвищення доходів компанія планує провести внутрішню оптимізацію та наростити прибутки, а також провести індексацію тарифів на вантажні перевезення.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що для поновлення переговорів зі США щодо іранської ядерної програми Вашингтон має відшкодувати збитки, завдані ударами американських військових по ядерних об’єктах країни.
Про це він сказав в інтерв’ю Financial Times.
«Сполучені Штати повинні пояснити, чому вони напали на нас у розпал переговорів, і гарантувати, що не повторять цього під час майбутніх раундів перемовин… Вони повинні компенсувати Ірану завдані ними збитки», – сказав Арагчі.
Він розповів, що під час і після 12-денної війни обмінювався повідомленнями зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом та сказав тому, що для вирішення багаторічного протистояння з приводу ядерної програми Ірану потрібне рішення, від якого виграють усі.
«Шлях до переговорів вузький, але не неможливий. Мені потрібно переконати своє керівництво, що якщо ми підемо на переговори, інша сторона підійде зі справжньою рішучістю укласти взаємовиграшну угоду», – заявив іранський топдипломат.
За його словами, він наголосив американському спецпосланцю, що така угода має включати фінансову компенсацію, і Віткофф нібито переконував, що Вашингтон може погодитись на таку угоду, та запропонував відновити переговори.
«Моє послання Віткоффу не таке вже й складне. Як я сказав, нещодавня агресія (удар ЗС США по ядерних об’єктах Ірану 22 червня – ред.) довела, що немає військового рішення для ядерної програми Ірану, але рішення можна знайти шляхом переговорів», – розповів Арагчі.
Збитки українському довкіллю внаслідок війни наразі сягають 108 мільярдів євро. В Україні зафіксували понад 9000 випадків руйнування довкілля через дії рф.
Про це на Міжнародній конференції з питань відновлення України URC-2025 повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
За її словами, майже 23% загальної території України все ще заміновано. Збитки гідротехнічній інфраструктурі оцінюються у мінімум 746 мільйонів доларів, а потреби на відновлення — у майже 11 мільярдів доларів. 10,6 трлн євро – збитки сфери надрокористування України.
Крім того, близько 50% найважливіших, так званих критичних мінеральних ресурсів України, перебувають у окупованих росією регіонах.
Міністерка наголосила, що «масштаб цього терору робить питання захисту довкілля не просто питанням якості життя, тож відновлення відбудеться не після війни, воно потрібне Україні вже зараз».
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оцінює суму екологічних збитків від російської агресії на рівні 90 млрд євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на слова профільного міністра Світлани Гринчук, які вона сказала під час конференції „Справедлива трансформація вугільних регіонів”.
„Сума збитків оцінюється в близько 90 млрд євро”, – сказала міністр.
Світлана Гринчук заявила, що для відновлення навколишнього середовища та інфраструктури необхідні будуть роки або десятки років.
„Для того, щоб відновити ці природні ресурси, відновити ту шкоду, яка була завдана навколишньому середовищу, критичній інфраструктурі потрібні будуть роки і десятки років. Деякі природні об’єкти ми, на жаль, не зможемо відновити до того стану у якому вони були”, – додала міністр.
У першому кварталі 2025 року в середньому вугільна галузь росії втрачала гроші зі швидкістю 26 млрд рублів на місяць, або 900 млн рублів на день.
Про це пише The Moscow Times із посиланням на звіт Росстату.
Згідно зі звітом, за підсумками першому кварталі цього року сальдований збиток вугільних компаній агресора досяг 79,9 млрд руб. В середньому вугільна галузь втрачала гроші зі швидкістю 26 млрд руб. на місяць, або 900 млн руб. на день. Зокрема, збитковими стали 62% підприємств, які за 3 місяці втратили 126,3 млрд руб. У плюсі залишилося менше як 40% підприємств, але їхні прибутки обвалилися втричі – до 46,4 млрд руб.
«За обсягом збитків за порівнянний період вугільна галузь побила рекорди за весь час доступної статистики Росстату», – йдеться у повідомленні.
Попередній максимум зафіксували під час пандемії в 2020 році. Тоді перший квартал вугільники завершили із сальдованими втратами на 45 млрд руб.
Джерела видання заявили, що наразі російська вугільна галузь переживає найгострішу кризу з часів 1990-х років через кілька причин:
ембарго Європейського Союзу позбавило компанії західних ринків,
світові ціни обвалилися до чотирирічних мінімумів – на 20% цього року та втричі – відносно 2022 року,
Китай, який став головним покупцем російського вугілля, минулого року скоротив імпорт на 13%.
Відтак сьогодні під загрозою банкрутства перебувають 30 вугільних компаній.
Працівники Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області впродовж січня-квітня зробили 86 моніторингів та 7 перевірок закупівель на загальну суму 436,5 млн грн Виявили порушення законодавства про тендери загалом на 357,7 млн грн, із них таких, що призвели до втрат – на майже 2,6 млн грн.
Із виявлених порушень:
– у 18 випадках це було порушення замовниками законодавства під час розгляду тендерних пропозицій та/або відхилення (невідхилення) тендерних пропозицій та/або невідміни торгів/ спрощеної закупівлі;
– у 20 випадках – порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлю;
– у 3 випадках – порушення замовником законодавства щодо здійснення закупівлі без застосування визначених законодавством процедур та або/щодо правомірності обрання та застосування процедури закупівлі;
– у 19 випадках – інші порушення законодавства у сфері закупівель.
Завдяки аудиторам вдалося попередити порушення на понад 16,9 млн грн. За результатами моніторингів, які зробили спеціалісти Управління, замовники відмінили 8 процедур торгів на загальну суму 6,5 млн грн та розірвали 7 договорів на майже 10,4 млн грн. Відшкодовано незаконних витрат та втрат, проведених із порушенням законодавства – на 3,2 млн грн.
Матеріали 7 перевірок закупівель Управління передало правоохоронцям, а також за їхнім запитом передали висновки 2 моніторингів закупівель. За результатами перевірок розпочато досудове розслідування, а також до 2 досудових розслідувань долучено матеріали контрольних заходів закарпатських аудиторів.
За порушення законодавства щодо тендерів 4 посадовців притягнули до адмінвідповідальності.
Про це повідомляє Управління Держаудитслужба Закарпаття.
Російський «Газпром» у 2024 році за російськими стандартами бухгалтерського обліку зафіксував чистий збиток у розмірі 1,076 трильйона рублів (12,89 мільярдів доларів США).
Про це повідомляє Reuters із посиланням на російське інформагентство Інтерфакс.
За російськими стандартами бухгалтерського обліку, компанія «Газпром» отримала чистий прибуток у розмірі 695,6 мільярдів рублів у 2023 році.
Збиток у понад 1 трильйон рублів, у першу чергу, пов’язаний зі зниженням ринкової вартості акцій «Газпром нафта», нафтового підрозділу «Газпрому», йдеться у матеріалі.
Очікується, що «Газпром» опублікує результати за 2024 рік за міжнародними стандартами фінансової звітності до кінця квітня.
Станом на листопад 2024 року загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури України внаслідок руйнувань під час війни становить майже 170 мільярдів доларів.
Про це повідомляє Київська школа економіки (KSE).
Найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика.
Житловий сектор залишається найбільш постраждалим — прямі збитки оцінюються у $60 млрд. Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тисяч житлових будівель, з яких 209 тисяч — приватні будинки, 27 тисяч — багатоквартирні, а ще 600 — гуртожитки. У регіональному розрізі найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області.
Значних втрат зазнала транспортна інфраструктура — $38,5 млрд. Пошкоджено та зруйновано понад 26 тисяч кілометрів автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати залізничного транспорту становлять $4,3 млрд, інфраструктури портів — $0,85 млрд, авіаційної галузі — $2 млрд. Прямі втрати приватного легкового транспорту оцінюються у $2,2 млрд — знищено або пошкоджено 260 тисяч автомобілів.
Енергетичний сектор України втратив $14,6 млрд. Унаслідок атак було повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС, пошкоджено або зруйновано значну інших генерувальних потужностей, а також високовольтних підстанцій та об’єктів нафтогазової інфраструктури.
Промисловість, будівництво та сектор послуг зазнали збитків на $14,4 млрд. Агропромисловий комплекс також зазнав значних руйнувань — збитки становлять $10,3 млрд.
Втрати освітньої інфраструктури оцінюються у $7,3 млрд. Охорона здоров’я втратила $4,3 млрд. Культурна спадщина, спортивні та туристичні об’єкти зазнали руйнувань на суму $4 млрд. Сектор житлово-комунального господарства втратив $3,5 млрд. Цифрова інфраструктура та телекомунікаційний сектор зазнали прямих збитків на $1,2 млрд.
Американська аерокосмічна компанія Boeing завершила 2024 рік зі збитками у розмірі $11,83 млрд, що майже відповідає рекордному показнику 2020 року – $12 млрд, йдеться у звіті, опублікованому на її сайті у вівторок.
У 2024 році компанія Boeing мала $66,517 млрд доходу, що на 14% менше, ніж у попередньому році, коли вона отримала $77,794 млрд. Чистий збиток збільшився до $11,829 млрд із $2,242 млрд у 2023 році.
У 2020 році Boeing зазнав найбільших збитків у своїй історії – 12 мільярдів доларів – після двох авіакатастроф зі смертельними наслідками. Сукупні збитки американського авіабудівника з 2019 року становлять понад 30 мільярдів доларів.
Виручка військового, аерокосмічного та безпекового бізнесу Boeing становила 23,918 мільярда доларів, що на 4 відсотки менше, ніж 24,933 мільярда доларів у попередньому році.
Минулого року компанія Boeing поставила клієнтам 348 пасажирських літаків, що на третину менше, ніж 528 літаків, які вона очікувала у 2023 році. Минулого року Boeing поставив 112 різних військових літаків у порівнянні з 162 позаминулого року.
На кінець 2024 року портфель замовлень Boeing становив $521 млрд у порівнянні з $520 млрд на кінець 2023 року.
Генеральний директор Келлі Ортберг каже, що його компанія досягла значного прогресу в стабілізації виробництва. Ортберг підтвердив свою оцінку, що на поліпшення корпоративної культури Boeing підуть роки – «ймовірно, це найбільша зміна, яку нам потрібно зробити». У листі до працівників генеральний директор також зазначив, що деякі бізнеси, які не є критично важливими для майбутнього компанії, будуть продані.
