Уряд Данії анонсував запровадження нової програми, згідно з якою нададуть 130 мільйонів євро на виготовлення зброї для України.
Про це повідомила перша віцепрем’єрка — міністерка економіки Юлія Свириденко.
Згідно з новою програмою, держава компенсує до 70% інвестицій данських компаній в українські оборонні підприємства. Мова йде про 1 мільярд данських крон, що становить приблизно 130 мільйонів євро.
«Для данських виробників це можливість залучити український досвід, інновації й можливості тестування озброєння в реальних бойових умовах», – зазначила Свириденко.
Європейський Союз має намір продовжити постачання озброєнь Україні навіть у разі досягнення тимчасового припинення вогню, аби допомогти Києву зміцнити свої позиції на мирних переговорах та підготуватися до можливих подальших атак росії.
Про це повідомили дипломати ЄС у Брюсселі, пише Deutsche Welle.
Як зазначив один з дипломатів, ЄС прагне, щоб Україна перебувала у найсильнішій позиції на переговорах і мала змогу відмовитись від несправедливої угоди. Він підкреслив, що Європейський Союз не зупинить постачання зброї Україні, навіть якщо росія вимагатиме цього як умову перемир’я.
Інші дипломати також підтримали цю точку зору, наголосивши на важливості продовження постачання зброї, навіть якщо бойові дії тимчасово припиняться. Вони підкреслили, що це необхідно для зміцнення оборонних можливостей України, аби вона могла ефективно протистояти можливим наступним атакам.
У Брюсселі підкреслюють, що оборона України тісно пов’язана з безпекою ЄС, тому без участі Євросоюзу не можуть бути проведені жодні переговори про майбутнє Європи.
Німецький оборонний концерн Rheinmetall готовий взяти участь у забезпеченні міжнародної миротворчої місії після закінчення війни росії проти України, заявив у Дюссельдорфі голова компанії Армін Паппергер.
Поки що мова про теоретичну можливість. Паппергер пояснив, що конкретні розмови на цей момент не ведуться. За його словами, Rheinmetall може запропонувати “понад 2000 найменувань” озброєнь, але конкретних цифр можливих постачань не назвав.
Про готовність відправити в Україну миротворців раніше заявили кілька європейських країн, зокрема Велика Британія, Франція, Данія та Швеція. США ведуть у ці дні переговори з росією та Україною щодо умов закінчення війни.
Як приклад, глава Rheinmetall назвав озброєння німецької танкової бригади в Литві, розгортання якої має завершитися до 2027 року. Що стосується миротворців, то, за словами Паппергера, мовитися може “в першу чергу, про танки та броньовані автомобілі”, у зв’язку з чим він нагадав, що Rheinmetall – “найбільший виробник армійських вантажівок”.
Він також згадав вироблені компанією засоби РЕБ та розвідувальні дрони, які можуть знадобитися для контролю, “коли буде проведено лінію розмежування”. Глава компанії також нагадав про розвідувальні супутники, у виробництво яких Rheinmetall “зараз інвестує”.
В Україні Rheinmetall вже відкрив завод для ремонту бронетехніки та зводить новий із виробництва артснарядів. Відповідаючи на запитання про можливий завод із виробництва компонентів для ракет в Україні, Паппергер зауважив: “Ми ведемо розмови про це, є бажання, однак, рішення ще не прийняте”.
За словами голови німецького концерну, на таке високотехнологічне виробництво потрібен час: “Якби ми почали три роки тому, зараз би закінчили”. Також “є розмови, але немає рішення” про можливу участь Rheinmetall у виробництві українських безпілотників. Нині багато українських виробників БпЛА приходять до компанії і пропонують спільне виробництво.
Глава Rheinmetall також розповів про рекордний прибуток компанії. За його даними, компанія стала провідним промисловим партнером України, а загальний обсяг замовлень з моменту масштабного російського вторгнення у 2022 році становив близько 6 млрд євро. Додамо, з початку війни росії проти України курс акцій найбільшого оборонного концерну у ФРН Rheinmetall збільшився удесятеро. Якщо 23 лютого 2022 року одна акція компанії коштувала 96,8 євро, то опівдні 26 лютого цього року – вже торгувалася на біржі Xetra вже по 968 євро.
Україна у період з 2020 до 2024 року стала найбільшим у світі імпортером основних видів озброєнь. Порівняно з 2015-2019 роками імпорт збільшився майже у сто разів.
Про це йдеться у звіті Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI).
Після початку повномасштабної війни зброю в Україну відправляли щонайменше 35 країн. Україна отримала 8,8% світового імпорту зброї у 2020–2024 роках. Більшість зброї надійшла зі США (45%), Німеччини (12%) та Польщі (11%).
Серед десяти найбільших імпортерів зброї, Україна – єдина європейська держава.
Загальний обсяг постачання зброї у світі залишився приблизно на тому ж рівні, що й у попередні роки: зростання імпорту в Європі та Америці було компенсоване зниженням в інших регіонах.
Експорт озброєнь із США збільшився на 21%, а їхня частка у світовому експорті зросла з 35% до 43%. У період з 2020 до 2024 року Штати постачали основні види озброєнь у 107 держав.
Вперше за два десятиліття найбільша частка експорту озброєнь США у цей період припала на Європу (35%), а не на Близький Схід (33%). Проте найбільшим отримувачем озброєнь США стала Саудівська Аравія (12%).
Франція стала другим за величиною постачальником зброї у світі у 2020-24 роках, вона експортувала до 65 країн. Найбільше французької зброї купила Індія (28%), на другому місці – Катар (9,7%).
Експорт російського озброєння різко знизився (на 64%), країна опустила на третє місце у рейтингу. Росія постачала основні види озброєнь до 33 держав у 2020-2024 роках. Дві третини російського експорту озброєнь припало на три держави: Індію (38%), Китай (17%) та Казахстан (11%).
Китай був четвертим за величиною експортером зброї, на нього припадає 5,9% світового експорту.
Імпорт зброї європейськими членами НАТО більш ніж подвоївся (+105%). США поставили 64% цієї зброї, іншими основними постачальниками були Франція та Південна Корея (6,5%), Німеччина (4,7%) та Ізраїль (3,9%).
Список зброї, придбаної в України для Збройних сил, у Литві не розголошують з міркувань безпеки.
Литва інвестує в оборонну промисловість України і закупить у Києва зброю на 20 мільйонів євро. Закуплену зброю планують передати Збройним силам України. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони Литви.
„Литва й надалі інвестуватиме кошти в оборонну промисловість України, закуповуючи озброєння для українських військових в Україні. На ці цілі виділено суму 20 мільйонів євро, яка продовжуватиме зростати”, – йдеться у повідомленні.
У Міноборони зазначили, що прагнуть до ще тіснішої співпраці з Україною у військовій сфері.
За словами міністерки оборони Довіле Шакалене, українська оборонна промисловість має потенціал стати гравцем світового класу.
Україна має потенціал щорічно отримувати до 2 мільярдів євро податкових надходжень від контрольованого експорту власного озброєння.
Таку оцінку висловив заступник голови NAUDI Сергій Висоцький під час заходу УП „Війна 2025. Зброя, люди, гроші”.
За його словами, український оборонно-промисловий комплекс здатний виробляти військову техніку та зброю на суму близько 20 мільярдів доларів щорічно. Однак для повного завантаження виробничих потужностей бракує 12 мільярдів доларів. Щоб компенсувати цей дефіцит, можна залучати зовнішні інвестиції або ж використовувати механізм контрольованого експорту озброєння.
„Оскільки нині працює лише 30-40% виробничих потужностей, можна частково компенсувати нестачу фінансування за рахунок експорту. Це може приносити державному бюджету до 2 мільярдів євро податків щороку”, – зазначив Висоцький.
Він також наголосив, що отримані податкові надходження можуть бути спрямовані на подальше нарощування виробництва.
При цьому виконавча директорка Технологічних сил України Катерина Михалко підкреслила, що жодних юридичних заборон на експорт української зброї за кордон не існує.
„На сьогодні немає жодного закону чи постанови, які б офіційно обмежували експорт озброєння. Це парадоксально, адже ринок фактично заблокований без будь-якого правового регулювання”, – пояснила вона.
За її словами, навіть надлишкова техніка залишається всередині країни, не виходячи на міжнародний ринок.
Оборонний сектор переріс ринок України
За останні два роки кількість оборонних підприємств в Україні зросла в кілька разів, а новітні військові розробки продемонстрували ефективність у найбільш технологічному конфлікті сучасності. Колишні стартапи, що спеціалізувалися на виробництві безпілотників, перетворилися на масштабні компанії із сотнями співробітників, а невеликі майстерні поступово еволюціонують у повноцінні виробничі підприємства.
Світова геополітична напруга – зокрема, конфлікти на Близькому Сході, у Перській затоці та загострення ситуації навколо Тайваню – спричинила стрімке зростання попиту на зброю. Водночас бойовий досвід України створив унікальні ніші на глобальному ринку, які вже сьогодні могли б зайняти вітчизняні компанії.
„Якщо Україна не почне закріплювати свої позиції у цих нішах та розвивати міжнародне співробітництво, то цю можливість швидко використають західні конкуренти, які теж випробовують свою техніку на нашій війні”, – зазначив один із виробників під час закритої дискусії між представниками оборонної промисловості та уряду.
Вихід на міжнародний ринок значно покращить інвестиційну привабливість українських оборонних компаній, відкриваючи доступ до нових фінансових ресурсів. Це також приверне увагу іноземних інвесторів, які побачать в Україні перспективного гравця на глобальному ринку озброєнь.
Фінансові експерти зазначають, що укладання експортних контрактів допоможе підприємствам залучати кредитні кошти. Наразі це є проблемою, оскільки більшості оборонних компаній бракує стабільних довгострокових замовлень.
Чому експортувати зброю небезпечно?
Втім, дозвіл на експорт озброєння супроводжується низкою викликів.
Перший ризик – інформаційний. Україна, яка звертається до партнерів із проханням про військову допомогу, одночасно продаючи зброю за кордон, може стати мішенню для маніпуляцій та пропаганди.
Другий аргумент противників експорту – держава має зберігати монополію на закупівлю зброї, оскільки це дозволяє їй диктувати виробникам вигідні умови контрактів.
Третя загроза – можливість потрапляння українських передових розробок до рук російських військових через посередницькі країни, що може призвести до витоку важливих технологій і розвідувальних даних.
Зброярі створили обʼєднану платформу
Тим часом, в Україні офіційно розпочала діяльність Українська рада зброярів – об’єднана платформа, що консолідує приватний сектор оборонної промисловості для співпраці з державними органами, військовими та міжнародними партнерами.
Про це повідомила пресслужба організації.
До складу Ради увійшли такі ключові об’єднання та компанії: Ліга оборонних підприємств України, Українські роботизовані сили, Асоціація виробників РЕБ/РЕР, Techosystem Defense, Оборонний Альянс України, Асоціація виробників безпілотних систем та супутніх технологій «АРМАДА», а також інвестиційний фонд D3 Venture Capital.
Очолив Раду зброярів Олександр Камишін, який обіймає посаду радника президента України зі стратегічних питань та раніше був міністром із питань стратегічних галузей промисловості.
Виконавчим директором став Ігор Федірко – колишній заступник директора «Укроборонсервісу» з питань гуманітарного розмінування та керівник Державного центру гуманітарного розмінування.
У заяві Ради зазначається, що об’єднання виробників в єдину адвокаційну структуру є поширеною світовою практикою, яка довела свою ефективність.
Україна хоче залучити до 20 мільярдів доларів для збільшення виробництва зброї, включно з далекобійними ракетами, засобами ППО та безпілотниками.
Про це в кулуарах Всесвітнього економічного форуму в Давосі заявив міністр стратегічних галузей промисловості країни Герман Сметанін, передає Bloomberg.
За його словами, фінансування залишається основною слабкою ланкою, оскільки економіка України, яка багато в чому залежить від іноземної підтримки, може фінансувати тільки половину своїх потреб у військовому виробництві. Наразі 40% зброї для Сил оборони вироблено в Україні, повідомив Сметанін.
„У більшості аспектів у нас більше потужностей, ніж фінансування. Нам потрібно знайти від 15 до 20 мільярдів доларів по всьому світу, щоб збільшити виробництво”, – заявив міністр.
Як нагадав Bloomberg, Київ шукає військове фінансування шляхом прямих закупівель за так званою „данською моделлю”, коли союзні уряди платять за боєприпаси, вироблені на українських підприємствах. Україна також створила спільні підприємства з виробництва зброї із західними компаніями, включно з німецькою Rheinmetall AG і британською BAE Systems.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав США продовжити постачання Україні і заявив, що Європа заплатить за це.
Press conference by NATO Secretary General Mark Rutte ahead of the meeting of NATO Defence Ministers
Про це він заявив на заході в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі, цитує Reuters.
Глава НАТО заявив, що альянс повинен більше інвестувати в оборону, нарощувати оборонне промислове виробництво і взяти на себе більшу частку витрат на допомогу Україні.
„Щодо України, нам потрібно, щоб США також залишалися залученими”, – сказав Рютте.
Він наголосив, що якщо нова адміністрація Дональда Трампа буде готова продовжувати постачати Україну зі своєї оборонно-промислової бази – рахунок буде оплачений європейцями.
„Я в цьому абсолютно переконаний, ми повинні бути готові до цього”, – заявив він.
Також Рютте повністю підтримав кампанію тиску Трампа на Росію, спрямовану на припинення війни в Україні.
Коментар генерального секретаря пролунав після того, як президент США заявив на початку цього тижня, що Європейський Союз повинен робити більше для підтримки України.
Німецький експорт озброєнь наближається до нового рекорду.
Про це повідомляє ntv.
З 1 січня по 15 жовтня цього року було видано 4 163 експортні ліцензії на зброю та військову техніку на суму 10,9 мільярда євро, повідомило Міністерство економіки.
Це означає, що лише 1,3 мільярда євро не вистачає до минулорічної рекордної суми у 12,2 мільярда євро.
Дві третини цьогорічної суми, 7,2 мільярда євро, припадає на військове озброєння.
Зростання значною мірою пов’язане з експортом озброєнь в Україну для оборонної боротьби з росією. У першій половині 2024 року для України було схвалено військове обладнання на суму 4,9 мільярда євро.
Міністерство оборони України та міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України уклали низку імплементаційних угод з Міністерством оборони Данії. Вони передбачають низку закупівель в українських оборонних компаній на загальну суму приблизно 535 млн євро.
Як йдеться у повідомленні Міноборони, документи фіналізують домовленості, зафіксовані в Листі про наміри, який був підписаний наприкінці вересня в Києві. Джерелами фінансування є уряди Данії, Швеції та відсотки від заморожених російських активів.
За результатами угод українські виробники озброєння та техніки як державні, так і приватні поставлять ЗСУ самохідні артилерійські установки, ударні безпілотники, протитанкову зброю, ракетне озброєння.
„Ми цінуємо, що Данія показує приклад у розвитку оборонного комплексу України. Це дозволить пришвидшити постачання необхідного озброєння нашим військовим, водночас зміцнюючи українську економіку в умовах російської агресії”, – підкреслив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін.
Завдяки ”данській моделі”, яка передбачає пряме фінансування виробників, Україна вже отримала 50 млн євро. За ці кошти було профінансовано виробництво самохідних артилерійських установок «Богдана» для ЗСУ.