ЄС готує митні контрзаходи проти США на $28 мільярдів через торгову ескалацію з боку адміністрації Дональда Трампа, пише Reuters.
Країни Європейського Союзу готуються до введення першого пакета заходів – йдеться про запровадження мит на американський імпорт на суму до $28 мільярдів: від бурбону до зубної нитки.
Рішення можуть ухвалити вже найближчими днями. Його мета — демонстрація єдності країн блоку на тлі ескалації торгового конфлікту, який, за побоюваннями аналітиків, може перерости у глобальну торгову війну з наслідками для економік усього світу.
Із 3 квітня США ввели 25% мита на імпорт сталі, алюмінію, автомобілів з ЄС, а також збільшують тарифи майже на всю іншу продукцію. Загалом нові мита охоплюють приблизно 70% експорту з Європи до США на загальну суму понад $580 мільярдів.
Єврокомісія вже склала перелік американських товарів, на які будуть накладені дзеркальні мита. До списку входять м’ясо, крупи, вино, деревина, одяг, а також жувальна гумка, пилососи, туалетний папір і навіть зубна нитка.
Особливу увагу викликала ідея запровадити 50% тариф на бурбон — що викликало відповідну погрозу Трампа про 200% мито на європейські алкогольні напої.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що рішення США про запровадження універсальних тарифів, оголошене президентом Дональдом Трампом, завдає шкоди як бізнесу, так і споживачам у всьому світі, й особливо — трансатлантичним економічним відносинам. Європейська комісія вже завершує розробку першого пакету контрзаходів у відповідь на мита на сталь, а також готується до додаткових дій, якщо переговори зі США зазнають краху.
Виступ Урсули фон дер Ляєн транслювався на її сторінці в соцмережі Х.
“Витрати на ведення бізнесу зі Сполученими Штатами різко зростуть, і більше того, здається, що всі торгові партнери США постраждали,” — заявила фон дер Ляєн.
Вона нагадала, що протягом останніх 80 років торгівля між ЄС та США створила мільйони робочих місць та сприяла економічному зростанню.
Водночас вона погодилася з критикою Трампа щодо недоліків глобальної торгівельної системи, але наголосила, що тарифи не можуть бути єдиним засобом розв’язання проблем.
“З самого початку ми завжди були готові вести переговори зі Сполученими Штатами, щоб усунути залишкові бар’єри для трансатлантичної торгівлі. Водночас ми готові відповісти”, — заявила вона.
Європейська комісія вже завершує розробку першого пакету контрзаходів у відповідь на тарифи на сталь, а також готується до додаткових дій, якщо переговори зі США зазнають краху.
Фон дер Ляєн наголосила, що ЄС уважно стежитиме за непрямими наслідками тарифів, зокрема за ризиками демпінгу й перенасичення європейського ринку через перенаправлені поставки.
“Ми завжди будемо відстоювати Європу, її інтереси й цінності”, — сказала вона.
За словами президентки ЄК, ще не пізно розв’язати проблеми шляхом переговорів.
” Ось чому наш комісар з питань торгівлі Марош Шефчович постійно співпрацює зі своїми американськими колегами. Ми будемо працювати над зменшенням бар’єрів, а не над їх підвищенням”, — сказала фон дер Ляєн.
За її словами, ЄС повинен підготуватися до впливу, який ці мита неминуче матимуть, але „Європа має все необхідне, щоб пройти через шторм”.
„Європа має найбільший єдиний ринок у світі, 450 млн споживачів. І Європа буде на боці тих, хто постраждав безпосередньо. Ми вже оголосили про нові заходи підтримки сталеливарного та автомобільного секторів. Минулого тижня ми обмежили кількість сталі, яку можна імпортувати до Європи без мита. Це дасть більше простору для цих стратегічних галузей”, — сказала резидентка ЄК.
Тепер, за словами фон дер Ляєн, ЄС проведе стратегічний діалог із металургійною, автомобільною та фармацевтичною галузями, а згодом і з іншими.
„Європа виступає разом за бізнес, громадян і всіх європейців, і ми продовжуватимемо будувати мости з усіма тими, хто, як і ми, дбає про справедливу та засновану на правилах торгівлю як основу для спільного процвітання”, — сказала вона.
Торгівельна війна президента Сполучених Штатів Америки (США) Дональда Трампа може мати наслідки для західної підтримки України з боку Заходу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.
Як пояснив Гетманцев, мито у 10% не матиме великого негативного ефекту для України враховуючи невелику частину товарного експорту до Штатів. У тому ж числі він поставив під сумнів те, чи варто Києву відповідати Вашингтон дзеркальною реакцією.
Водночас він зауважив, що торгівельна війна істотно вплине на економічних й торгівельних партнерів України.
„Вони (партнери України, – ред.) будуть уповільнюватись. Отже, генерувати менше грошей, що зменшуватиме можливості допомоги нам. При цьому, уряди країн-партнерів вимушені будуть вмикати протекціонізм і не тільки щодо американських товарів. І ці протекціоністські заходи вже набагато істотніше вдарять по нас„, – додав він.
Європейська комісія у вівторок, 1 квітня, перерахувала Україні черговий транш у межах програми Ukraine Facility.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, пише „Європейська правда”.
Єврокомісія перерахувала Україні 3,5 млрд євро в межах Ukraine Facility. Шмигаль зазначив, що ці кошти допоможуть країні надалі підтримувати макроекономічну стабільність.
„Єврокомісія відзначила відданість нашої країни впровадженню реформ на шляху до повноправного членства в ЄС”, – зазначив він.
Прем’єр зазначив, що загальна фінансова допомога в межах механізму Ukraine Facility вже досягла 19,6 млрд євро.
Міністерка економіки Юлія Свириденко Україна розповіла, що з отриманих 3,5 млрд євро: 3,1 млрд – пільгові кредити, 400 млн – грантові кошти. Ці кошти допоможуть покрити важливі та пріоритетні бюджетні видатки.
За її словами, фінансування надійшло після виконання Україною всіх вимог Плану України на четвертий квартал 2024 року. Загалом це 13 індикаторів – гармонізація українського законодавства з європейськими нормами, посилення цифрової трансформації, енергетичної незалежності.
„Сумарно за минулий рік ми виконали 36 індикаторів. Вперше в історії України виконано всі визначені на рік індикатори програми реформ. На цей рік наша мета ще амбітніша – виконати 56”, – додала вона.
Якщо Вашингтон не відмовиться від нових митних бар’єрів, Брюссель готовий відповісти без компромісів.
Європейський Союз може обмежити доступ американських товарів та компаній до свого ринку у відповідь на запроваджені мита. Брюссель розглядає жорсткі заходи, включаючи заборону на участь американських компаній у тендерах та фінансованих ЄС проєктах.Про це повідомляєEl Paísу понеділок, 31 березня.
Європейська комісія готується до рішучих дій після того, як адміністрація Дональда Трампа анонсувала нові митні тарифи, що набудуть чинності 2 квітня. Вашингтон називає їх „взаємними”, проте в ЄС вважають, що вони суттєво порушують торговельний баланс.
Обсяг щорічної торгівлі між США та ЄС сягає 900 млрд євро, і Європа має позитивне сальдо в 235,5 млрд євро. Нові мита можуть завдати суттєвого удару по економічних зв’язках між двома сторонами Атлантики.
У Брюсселі розглядають кілька варіантів реакції:
запровадження відповідних тарифів на американську продукцію,
обмеження доступу США до європейських фінансових ринків,
заборону американським компаніям брати участь у держзамовленнях ЄС.
Попри жорстку риторику, у деяких європейських столицях, зокрема у Франції, Італії та Ірландії, закликають до обережності, щоб уникнути відкритої торговельної війни.
ЄС намагається зберегти діалог зі США, пропонуючи певні поступки – наприклад, зниження мит на промислові товари та збільшення імпорту американського скрапленого газу. Проте якщо Вашингтон не відмовиться від нових митних бар’єрів, Брюссель готовий відповісти без компромісів.
Єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен заявив, що ЄС очікує скорочення імпорту сільськогосподарської продукції з України після перегляду умов торгівлі.
Про це Гансен заявив в інтервʼю агентству AFP у пʼятницю.
За словами єврокомісара, Брюссель прагне „знайти нову угоду” для торгівлі з Україною до того, як у червні закінчиться термін дії нинішніх заходів з часткової її лібералізації.
„Обговорення мають бути швидкими. Європейський Союз готовий до переговорів, і це має відбутися в найближчі тижні. Імпортні квоти не залишаться такими ж, як під час цієї тимчасової лібералізації. Тож, дійсно, імпорту буде менше”, – додав він.
За словами Гансена, країни ЄС не підтримують продовження нинішніх умов торгівлі з Україною, оскільки вони „спричинили проблеми, особливо в деяких країнах-членах”.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році ЄС скасував тарифи на українську продукцію на знак підтримки. Але європейські фермери висловили протест через те, що дешевші товари з України шкодять їм.
Для снарядів потрібні два компоненти: порох для запуску снарядів і вибухові речовини, які детонують. Європа не виробляє достатньо ні того, ні іншого, щоб задовольнити свій попит.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Як зазначається в публікації, європейські уряди використовували свої запаси боєприпасів, щоб озброїти Україну. Це до межі виснажило запаси пороху, тротилу та інших вибухових речовин і ракетного палива на континенті. Відтоді вони намагаються збільшити виробництво артилерійських снарядів, ракет і патронів.
Оскільки Європа готується до значного збільшення витрат на оборону, невелика кількість виробників цих матеріалів мають намір збільшити свої потужності. Одна тільки Rheinmetall прагне збільшити випуск пороху більш ніж на 50% до 2028 року, але навіть цього буде недостатньо. Генеральний директор Армін Паппергер сказав, що компанії, можливо, доведеться майже подвоїти виробництво до більш ніж 20 тисяч тонн, щоб задовольнити потребу.
Ще до інавгурації президента США Дональда Трампа члени Європейського союзу поставили за мету виробити 2 млн артилерійських снарядів у 2025 році, що перевищує 1,4 млн минулого року. Навесні 2023 року Європейська комісія заснувала програму „Акт на підтримку виробництва боєприпасів” (ASAP), яка виділяє 500 млн євро на розширення можливостей блоку з виробництва боєприпасів.
Відтоді адміністрація Трампа тимчасово призупинила військову допомогу Україні, посіяла сумніви щодо майбутнього давніх американських гарантій безпеки в Європі та позначила готовність вести переговори з Кремлем. Потреба континенту в боєприпасах тільки зростатиме.
Європейський Союз запропонував 150 млрд євро у вигляді кредитів для збільшення видатків на оборону в рамках своїх останніх зусиль з компенсації ослаблення підтримки США. Європейська програма оборонної промисловості надасть ще 1,5 млрд євро фінансування ЄС гравцям галузі з 2025 по 2027 рік, але рішення Єврокомісії ще не було схвалено Європейським парламентом.
Європейський Союз припинив обговорення конфіскації заморожених російських активів.
Про це, посилаючись на висновки саміту ЄС від 20 березня.
«Відповідно до законодавства ЄС, російські активи мають залишатися без руху доти, доки росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй завдані цією війною збитки», – йдеться в документі, пише видання.
Як зазначає DW, проти конфіскації понад 200 мільярдів євро суверенних російських активів виступили кілька країн ЄС.
Вони аргументували свою позицію нормами європейського законодавства, ризиком створення небезпечного прецеденту для конкурентоспроможності європейського фінансового ринку, необхідністю підтримувати Україну коштом відсотків від цих коштів, а також тим, що ця сума є важливим важелем впливу на росію в можливих мирних переговорах, пише DW.
Водночас ЄС готовий і надалі посилювати тиск на росію, зокрема шляхом запровадження додаткових санкцій та посилення контролю за дотриманням чинних обмежень, щоб послабити її здатність вести війну проти України, йдеться в документі.
У разі необхідності Євросоюз готовий закривати певні прогалини, зазначив єврокомісар Валдіс Домбровскіс.
Європейський Союз розглядає можливість частково компенсувати Україні зупинку допомоги від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в гуманітарній сфері, для медіа та у програмах відновлення. Про це заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс, передає РБК-Україна в четвер, 20 березня.
„Так, безумовно”, – сказав він.
У Євросоюзі уважно стежать за розвитком ситуації у США, зокрема щодо військової допомоги, гуманітарної допомоги. „І дійсно аналізуємо, де, у разі необхідності, нам також доведеться закривати певні прогалини”, – додав Домбровскіс.
Єврокомісар відзначив, що ЄС вже є найбільшим донором допомоги для України, значно більшим, ніж США.
„Щодо фінансування та фінансових потреб України, то за поточним сценарієм на цей рік вже передбачено 20 мільярдів доларів. Тож з цієї точки зору ми маємо дуже значні обсяги фінансування для підтримки України цього року”, – сказав він.
Єврокомісія здійснила виплату Україні 1 млрд євро в рамках кредиту від G7, який буде сплачуватися та обслуговуватися за рахунок надходжень від заблокованих активів росії.
Про це повідомляється на сайті ЄК у четвер, 20 березня.
„Сьогодні Єврокомісія сплатила додатковий транш на 1 млрд євро в рамках її виключної макрофінансової кредитної допомоги для України, яка має сплачуватися за рахунок надходжень від заморожених в ЄС державних російських активів. Це посилило роль ЄС як найбільшого донора з початку російської війни проти України”, – йдеться у повідомленні.
У Єврокомісії нагадали, що загальний внесок ЄС по цій програмі допомоги для України становить 18,1 млрд євро, а її загальний обсяг становить приблизно 45 млрд євро.
З поточною виплатою загальний обсяг позик, наданих Єврокомісією Україні в межах цього макрофіну, з початку року досяг 4 млрд євро.
„Тривають переговори з Україною щодо графіка наступних виплат. Єврокомісія готова передати решту коштів MFA відповідно до потреб країни, як того закликали європейські лідери на спеціальній Європейській раді на початку цього місяця”, – заявили у Брюсселі.
