Україна отримала дев’ятий транш від МВФ – 500 млн доларів – на покриття пріоритетних бюджетних потреб.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм.
„Це результат восьмого перегляду програми співпраці EFF. Наразі в межах програми Фонд вже спрямував Україні 10,6 млрд доларів”, – написав він.
Шмигаль подякував МВФ за постійну системну підтримку, завдяки якій Україна зберігає стійкість у боротьбі за свободу та здійснює відбудову держави.
У Мінфіні нагадали, що 31 березня 2023 року виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України з фінансуванням в розмірі близько 15,5 млрд доларів (11,6 млрд СПЗ). Ця програма є частиною пакету міжнародної підтримки України на суму, яка наразі становить близько 152,9 млрд доларів на 2023-2027 роки.
„З початку повномасштабного вторгнення Міжнародний валютний фонд є третім за величиною надавачем фінансової допомоги Україні, після Європейського Союзу та США”, – зазначили у відомстві.
Раніше повідомлялося, що Україна попросила МВФ зменшити обсяг траншу в березні. Загалом у 2025 році планується залучити від фонду $2,7 млрд за результатами чотирьох квартальних переглядів.
Україна завершила скринінг за двома розділами переговорів про вступ до ЄС – 14 „Транспорт” і 21 „Транс’європейські транспортні мережі”. У Брюсселі презентували 77 тематичних доповідей, які охопили всі види транспорту, питання безпеки, корупційних ризиків та екології.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.
Звіт Єврокомісії за результатами скринінгу підготують протягом шести тижнів.
Скринінг – це перший формальний етап переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Мета цього етапу – оцінити рівень адаптації українського законодавства до норм ЄС та виявити сфери, які потребують доопрацювання.
Кожен день скринінгу був присвячений окремому виду транспорту та напрямкам, зокрема:
Першого дня команда презентувала відповідність права у сфері автомобільного транспорту, включно з питаннями ринку послуг, тахографів, підготовки водіїв, екологічності транспорту, ліцензування тощо.
Другий день скринінгу був присвячений залізничному транспорту та безпеці. У першу чергу йдеться про євроінтеграцію законодавства у сфері залізничного транспорту та створення єдиного залізничного простору. Також команда Мінрозвитку презентувала напрями перевезення небезпечних ван де тажів та соціально-важливі перевезення пасажирів.
Третій день охопив теми авіаційного транспорту та транс’європейських транспортних мереж (TEN-T). Серед тем порядку денного – авіаційна безпека, управління повітряним рухом, навчання персоналу, страхування. Окремий блок – це реалізація програми ЄС „Механізм Сполучення Європи”, до якої Україна вже долучена.
Четвертий день скринінгу стосувався морського і внутрішнього водного транспорту та запобігання корупції. Зокрема, йдеться про безпеку на воді, підготовку моряків, запобігання забрудненню вод та розслідуванню інцидентів. У контексті запобігання корупції йшлось про заходи з мінімізації корупційних ризиків у сфері транспорту та цифрові інструменти, що вже запобігають корупції.
Загалом, у межах скринінгу українська сторона провела 77 презентацій. Кожна презентація стосувалась окремої теми та передбачала обговорення з представниками Єврокомісії.
У сфері транспорту Україні необхідно імплементувати майже 400 нормативно-правових актів з понад 3 000 проаналізованих. Мова про відповідність ключовим європейським директивам.
На тлі відсутності ринкової іпотеки та низької доступності житла для більшості українців, державна програма «єОселя» стала чи не єдиною реальною можливістю придбати квартиру в кредит. Однак, попри соціальну мету — підтримати молодих фахівців і працівників важливих сфер, — програма стала об’єктом зловживань з боку посадовців і силовиків, які навчилися обходити її обмеження.
Умови програми: хто і як може отримати кредит
«єОселя» надає можливість оформити іпотеку під пільгові 3% річних на перші 10 років, та 6% — на наступні десять. Термін кредиту — до 20 років. Програма орієнтована на вчителів, медиків, науковців, військових, поліцейських, а також молодь до 35 років. За даними Глобус Банку, мінімальний перший внесок становить 20% вартості житла, а для позичальників до 25 років — лише 10%.
Перевага надається тим, хто не має власного житла або живе в оселі, площа якої менша за 52,5 кв. м на одну особу плюс 21 кв. м на кожного наступного члена родини. Кредитор оцінює платоспроможність родини, враховуючи сукупний дохід. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на представницю банку Катерину Личану, середній розмір кредиту становить 1,65 млн грн, що відповідає вартості квартири площею 40–50 кв. м.
Подання заявки відбувається через портал «Дія», після чого банк розглядає заявку та надає рішення. У разі схвалення позичальник має 30 днів на вибір банку і житла. За інформацією Нацбанку, близько 95% кредитів на житло нині видається саме за програмою «єОселя», що свідчить про практичну відсутність комерційного іпотечного ринку.
Непрозоре використання: хто зловживає «єОселею»
Незважаючи на обмеження, державна програма стала зручною опцією і для тих, хто не належить до її цільової аудиторії. Розслідування Bihus.Info викрило понад 160 випадків отримання пільгової іпотеки посадовцями з високими доходами, які формально відповідали вимогам програми, але фактично мали достатньо ресурсів для купівлі житла без державної підтримки.
Так, дружина прокурора Калуської окружної прокуратури Андрія Носовича придбала квартиру у Львові під 3% річних, хоча родина володіла численною нерухомістю — великою квартирою в Івано-Франківську, будинком у передмісті тощо. Напередодні оформлення заявки майно було переписане на родичів.
За даними Економічної правди, 2024 року середній дохід родин, які отримали кредит через «єОселю», становив 1,5 млн грн — утричі більше за середній дохід пересічної української родини. Найбільшу активність виявили працівники силових структур — ДБР, НАБУ, БЕБ. У Державному бюро розслідувань пільгову іпотеку отримав кожен 20-й співробітник.
Також зафіксовані випадки фіктивних розлучень, переведення майна на інших членів сім’ї, формального працевлаштування у сфері освіти чи медицини — усе це для того, аби відповідати формальним вимогам програми.
Програма потребує змін
У відповідь на виявлені зловживання, ДП «Укрфінжитло» ініціювало оновлення умов програми. Зокрема, пропонується:
заборонити здавати житло в оренду;
встановити обмеження на максимальну площу квартир;
ввести ліміти на дохід учасників програми.
Ці заходи мають повернути «єОселі» її початкову мету — забезпечити житлом тих, хто справді його потребує, а не тих, хто вміє обходити систему. За словами міністерки економіки Юлії Свириденко, потенціал програми величезний: «У системі зафіксовано понад 100 тис. унікальних запитів. Це говорить про те, що запит на житло в розстрочку — один із головних для громадян», передає Економічна правда.
Від початку дії програми кредитами скористалися 17,5 тис. родин на загальну суму 28,8 млрд грн. Проте попит значно перевищує пропозицію — і доти, доки умови не будуть більш прозорими, є ризик, що соціальна програма залишиться інструментом для привілейованих.
27 червня 2025 року офіційний курс євро в Україні встановлює вже четвертий рекорд за останній місяць — 48 гривень 63 копійки. Такі дані оприлюднив Національний банк України. У той час як долар дещо втрачає позиції, знизившись на 8 копійок, європейська валюта демонструє вперте зміцнення.
Впродовж червня євро послідовно зростало в ціні, а з початку весни національна валюта ослабла відносно євро на майже 5 гривень. За період від кінця лютого до червня курс євро щодо долара на міжнародних ринках виріс з 1,04 до 1,15, що і стало причиною зростання гривневого еквівалента — пояснюють експерти, серед яких і професор “Львівської політехніки” Олексій Другов. Він зазначає, що українська валюта має технічну прив’язку до долара, тож зміцнення євро до долара автоматично підтягує курс і в Україні.
Політика США та глобальна нестабільність підживлюють попит на євро
Останні коливання на валютному ринку пов’язані не лише з внутрішніми факторами. За даними РБК-Україна, зростання євро підсилюється міжнародною політичною напругою — насамперед через зовнішньоекономічні рішення президента США Дональда Трампа. Йдеться про нестабільну тарифну політику, яка вже спричинила турбулентність на світових фондових ринках. Інвестори почали шукати альтернативу долару, і частина з них обрала євро як безпечніший варіант.
Аналітики зауважують, що євро досяг найвищого значення за останні три роки, і не виключають подальшого зміцнення — до рівня 1,20 долара. На цьому фоні український Нацбанк навіть заявив про можливий перегляд підходів до курсоутворення, розглядаючи перехід з долара на євро як основну орієнтирну валюту. Щоправда, жодних термінів реалізації таких змін не озвучували.
Виграють експортери, програють імпортери і мігранти
Міцна валюта Єврозони по-різному впливає на різні сегменти економіки. Як свідчать дані Держстату, Україна найбільше експортує до країн ЄС — понад 60% від усього експорту, і водночас звідти ж імпортує майже половину товарів.
Підсилення євро вигідне українським експортерам: виручка у гривневому еквіваленті зростає. Водночас для споживачів імпортної продукції — це погана новина: ціни на полицях магазинів, особливо на європейські товари, можуть зрости.
Ситуація має й інший бік — вона торкається українців за кордоном. Ті, хто мешкає в Європі, але все ще отримує дохід у гривнях, вже відчули падіння купівельної спроможності своїх коштів. Та в державному контексті це може мати позитив: європейська допомога, яка надається у євро, автоматично стає вагомішою за зменшення американського фінансування.
Таким чином, нинішнє укріплення євро — це не просто валютний рекорд, а комплексний сигнал про зміни в геополітичній та економічній картині світу. І хоч долар навряд чи втратить свої позиції миттєво, євро поступово зміцнює свій статус глобальної резервної валюти.
27 червня Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу.
Про це йдеться на сайті Міністерства фінансів України.
Зазначається, що бюджетна декларація 2026-2028 є основою для складання проєкту Державного бюджету на 2026 рік. Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.
Декларація має два сценарії два сценарії розвитку подій в Україні, починаючи з 2026 року. Один сценарій передбачає можливе покращення безпекової ситуації з 2026 року, заснований на показниках макропрогнозу економічного і соціального розвитку України на наступні три роки.
Другий сценарій – продовження повномасштабної агресії рф проти України. Згідно з другим сценарієм, наступного року видатки на сектор безпеки і оборони будуть становити не менше, аніж в 2025 році (з урахуванням змін до держбюджету).
Вибір одного чи іншого сценарію за основу буде зроблено під час формування Державного бюджету України на 2026 рік, сказано в повідомленні.
„Такий підхід дозволить Уряду бути готовим до будь-яких потенційних змін безпекової ситуації, водночас виконуючи всі взяті на себе зобов’язання у співпраці з міжнародними партнерами”, – заявили у Мінфіні.
У відомстві додали, що видатки на безпеку і оборону і надалі будуть залишатися основним пріоритетом держбюджету незалежно від можливого розвитку подій у 2026 році і надалі.
„В цьому році ми знайшли для ОПК 43 мільярди доларів. Це гроші на підтримку українського ОПК, це фінансування нашого ОПК”, — зауважив президент України.
Він також зазначив, що потрібно домогтися того, щоб наступного року 0,25% ВВП наших країн-партнерів йшло на підтримку України.
„Україна – це частина безпеки Європи, і ми хочемо, щоб у наступному році на наш ОПК, на внутрішнє виробництво виділяли 0,25 % ВВП тієї чи іншої держави-партнера”, — розповів Зеленський.
За його словами, наша держава розпочала програму Build with Ukraine. Вже влітку будуть підписані відповідні домовленості про початок експорту наших технологій за кордон у форматі відкриття ліній виробництва у країнах Європи і не тільки. До програми будуть залучені країни, „які нам допомагають, які фінансують виробництво дронів і починають фінансування виробництва ракет в Україні”.
„Ми будемо давати відповідні технології і будемо виробляти в їхніх країнах зброю для нас і для них: дрони різного типу, ракети і, можливо, артилерію. Вже є домовленості. Під час війни ми плануємо всім цим забезпечувати українські Збройні Сили”, — наголосив президент.
Російський диктатор Володимир Путін заявив, що росія нарощує виробництво гіперзвукової ракети середньої дальності „Орєшнік”. Її було вперше запущено проти України у листопаді 2024 року.
Про це глава Кремля сказав під час традиційної зустрічі з випускниками військових та силових вишів, пишуть Reuters і росЗМІ. За його словами, система „дуже добре зарекомендувала себе в бойових умовах”.
„Серійне виробництво новітньої ракетної системи середньої дальності „Орєшнік” триває”, – сказав Путін.
Росія вперше застосувала „Орєшнік” проти України 21 листопада, коли Путін заявив, що запустив ракету по оборонному підприємству в місті Дніпро. Тоді він назвав це „санкціонованим ударом” у відповідь на перше використання Україною балістичних ракет американського виробництва та крилатих ракет британського виробництва для ураження території РФ після того, як західні країни дали на це дозвіл.
Згодом Путін пригрозив подальшими ударами, зокрема по „центрах ухвалення рішень” у Києві, якщо Україна продовжить атакувати росію далекобійною західною зброєю. Ракети середньої дальності летять на відстань до 5500 км.
Також глава Кремля хвалився, що „Орєшнік” неможливо перехопити і що він нібито має руйнівну силу, порівнянну з ядерною зброєю, хоча деякі західні експерти поставили під сумнів ці твердження.
У грудні американський чиновник заявив, що ця „експериментальна зброя” не розглядається як щось, що змінить правила гри на полі бою, додавши, що росія, ймовірно, має лише кілька таких одиниць.
Наприкінці минулого року Путін заявив, що росія також може розгорнути ці ракети на території свого союзника Білорусі у другій половині 2025 року. Білорусь межує з членами НАТО Польщею, Латвією та Литвою.
Окрім цього, за словами Путіна, в ракетні війська стратегічного призначення РФ будуть поставлені сучасні комплекси „Ярс”, а авіацію поповнять модернізовані Ту-160М уже цього року.
Ту-160М – це модернізована версія радянського надзвукового стратегічного бомбардувальника Ту-160, відомого як „Білий лебідь”. Основні зміни – нові двигуни НК-32-02, сучасна електроніка та система самозахисту.
Проєкт передбачає як оновлення старих літаків до версії Ту-160М, так і випуск нових – Ту-160М2. Їхнє виробництво відновили у 2015 році, щоб посилити стратегічну авіацію до появи нового покоління бомбардувальників (ПАК ДА).
Ту-160М призначений для запуску крилатих ракет великої дальності, зокрема Х-555, Х-101 і ядерної Х-102, а також у майбутньому – гіперзвукових.
Передача до військ модернізованих літаків роками відкладалася. Так, у січні 2019 року тодішній міністр оборони Сергій Шойгу заявив про те, що перший Ту-160М має надійти вже у 2021 році. Через два роки, у 2023 році, також очікувалося постачання відразу чотирьох Ту-160М (з них два Ту-160М модернізованих та два Ту-160М2 новостворених) у термін „до кінця року”. У грудні 2024 року міністр оборони Андрій Білоусов заявив, що „наступного року приймемо до складу авіаційних стратегічних сил чотири стратегічні ракетоносці Ту-160М”. Уже цьогоріч міноборони РФ знову обіцяє передати армії ще чотири стратегічні бомбардувальники цього типу.
У першому кварталі 2025 року в Україні було зареєстровано 56 826 нових фізичних осіб-підприємців (ФОПів), що на 20% більше, ніж наприкінці 2024-го. Однак зростання нових реєстрацій не компенсувало хвилю масових закриттів: за той самий період припинили діяльність 108 242 ФОПи. Це більш ніж на 50% більше, ніж у четвертому кварталі минулого року, коли закрились 71 975 бізнесів.
Такий дисбаланс створює відчутне негативне сальдо для малого підприємництва на початку року.
Причину такого сплеску пояснюють відкладеним попитом: наприкінці 2024 року роботу Єдиного державного реєстру юридичних осіб було призупинено, тож підприємці не могли ні зареєструвати нову справу, ні закрити наявну. Після запуску реєстру в січні 2025 року «накопичені» дії масово реалізувались.
Особливо гостро ситуація вдарила по сфері торгівлі. Усього за три місяці роздрібний сектор втратив понад 18 тисяч підприємців: закрилися 32,7 тис. ФОПів, натомість відкрилися лише 14,5 тис.
«Навіть із врахуванням технічної паузи у роботі реєстру, тенденція залишається невтішною — кількість закритих бізнесів стійко перевищує кількість нових. Це означає системне скорочення малих підприємств в Україні», — йдеться в аналітичному звіті YouControl.Market.
Експерти попереджають: попри позитивну динаміку у створенні нових ФОПів, вона все ще не здатна перекрити хвилю масових згортань бізнесу, що триває.
З 1 липня 2025 року в Україні стартує експериментальний проєкт для сімей з низькими доходами – базова соціальна допомога.
Хто має право на виплату?
Сім’ї, які на дату звернення за призначенням базової соціальної допомоги є отримувачами:
державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
допомоги на дітей одиноким матерям;
допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.
Як подати документи?
Заява на отримання базової соціальної допомоги уповноваженого представника сім’ї подається:
в електронній формі через портал Дія;
у паперовій формі до обраного сервісного центру Пенсійного фонду, незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
росія зруйнувала щонайменше 60 млн кв. м. житла в Україні, на їх відновлення, за оцінками Світового банку, потрібно мінімум $86 млрд.
Про це повідомила голова парламентського комітету з питань державної влади та лідерка партії „Слуга народу” Олена Шуляк, пише РБК-Україна.
Такі дані вона озвучила під час дискусії щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, організованої МФ „Відродження” та Черкаським правозахисним центром.
За її словами, втрати у житловому фонді вже перевищили те, що Україна вводила в експлуатацію за 6 років до повномасштабного вторгнення (близько 9–10 млн м² щорічно).
Головні цифри:
– 60+ млн м² – зруйнованого або пошкодженого житла (за даними з „Дії” – 850 тис. заявок);
– 4,6 млн осіб – мають статус внутрішньо переміщених;
– 600 тис. людей – перебувають у квартирних чергах;
– 1 млрд євро – передбачено в бюджеті України до 2027 року на програми „єВідновлення” та житло для військових;
– 110 тис. родин вже отримали компенсації в межах програми „єВідновлення”.
Шуляк також наголосила на важливості ухвалення законопроєкту, який має модернізувати житлову систему та скасувати застарілий Житловий кодекс СРСР 1983 року.
Попри вимоги програми Ukraine Facility (яка передбачає фінансування на €50 млрд до 2027 року), законопроєкт досі не розглянуто у парламенті. Політичні сили, за словами Шуляк, гальмують процес через небажання брати участь у демонтажі старої радянської системи.
„Ми маємо зруйнувати радянську модель і створити прозору житлову політику. Сподіваюся, вже на наступному пленарному засіданні законопроєкт буде розглянуто”, – підсумувала Шуляк.
