Мінімальна зарплата в Україні заморожена на рівні 8000 гривень. Міністерство фінансів пропонує підвищити її наступного року на рівень інфляції.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням сайт Федерації профспілок України (ФПУ).
Згідно з повідомленням, пропозиції уряду обговорювалися на нараді повноважних представників Сторін соціального діалогу.
Представник Мінфіну доповів, що враховуючи можливості державного бюджету, планується встановити на 2026 рік:
мінімальну заробітну плату у розмірі 8688 гривень;
посадовий оклад (тарифну ставку) працівника І тарифного розряду ЄТС у розмірі 3470 гривень (зараз – 3195 гривень).
Тобто підвищення показників відбудеться з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2026 рік (108,6%).
Під час наради заслухано представника Мінекономіки щодо прогнозних макроекономічних показників розвитку економіки України на 2026-2028 роки. Вони наведені в таблиці.
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив, що Німеччина взяла на себе фінансування значної частини покриття супутникової системи Starlink в Україні.
Про це він заявив під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Берліні, інформує Укрінформ.
„У цьому контексті (продовження військової допомоги Україні – ред.) хочу наголосити на новому елементі: ми фінансуємо значну частину покриття системи Starlink в Україні”, – сказав Мерц.
Він також запевнив, що Німеччина і надалі розширюватиме свою військову підтримку України.
Як повідомляється, Зеленський у середу прибув до Берліна. Програмою візиту передбачено переговори з канцлером Мерцом, а також зустрічі з представниками німецьких компаній і федеральним президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром.
Місія Міжнародного валютного фонду на чолі із її головою Гевіном Греєм завершує черговий перегляд програми розширеного фінансування (EFF) для України.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram в понеділок, 26 травня.
Він нагадав, що вже відбулося сім успішних переглядів програми з МВФ, завдяки яким Україна залучила фінансові ресурси для підтримки макроекономічної стабільності.
«Загалом за час програми EFF Україна отримала близько 10,1 млрд доларів. Сьогодні відбулася конструктивна розмова щодо подальшої співпраці України з МВФ. Місія Фонду завершує роботу над восьмим переглядом програми, який передбачає транш в розмірі близько 500 млн доларів. Розраховуємо на позитивний результат для нашої держави», – написав Шмигаль.
Прем’єр запевнив, що уряд продовжує реформування економіки, запроваджуючи системні зміни, а серед пріоритетів: удосконалення механізмів управління громадськими інвестиціями, вдосконалення роботи митниці, покращення інвестиційного клімату.
Місія МВФ триватиме до 27 травня. У разі успішного перегляду програми Україна отримає 487,4 млн доларів фінансування.
Українсько-американський власник OnlyFans веде переговори з групою інвесторів про продаж сайту. Сума угоди може становити $8 млрд, – пише видання Reuters.
Інтереси потенційних покупців представляє компанія Forest Road Company, але особи інших інвесторів невідомі. Обговорення тривають з березня, і компанія веде переговори з іншими зацікавленими сторонами. За інформацією із джерел, угода може бути завершена найближчими тижнями.
Спочатку OnlyFans був розроблений для того, щоб артисти та виконавці могли ділитися своїм контентом безпосередньо зі своїми шанувальниками на основі підписки. Із самого початку вона дозволяла обмінюватися матеріалами з оголеною натурою і порнографією, а сьогодні в основному відома своїм контентом для фільмів для дорослих.
Платформа стала надзвичайно популярною під час епідемії коронавірусу, коли комендантська година призвела до сплеску підписників і виробників контенту. Сайт критикували за те, що його використовують злочинці для поширення незаконного порнографічного контенту.
У 2022 році Forest Road Company намагалася купити сайт, але не змогла. Власником платформи Fenix International є Леонід Радвінський, українсько-американський бізнесмен, програміст і підприємець, який проживає у Великій Британії.
Європейський Союз погодився на тимчасове повернення квот на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України.
Це рішення створить додаткові виклики для економіки України, яка постраждала внаслідок повномасштабної війни, пише Bloomberg.
Квоти, скасовані на початку російського вторгнення у 2022 році для підтримки українських фермерів, були вчора знову впроваджені Європейською комісією. Про це повідомив речник ЄК. За його словами, нові обмеження набудуть чинності 6 червня 2025 року.
Видання зазначає, що це тимчасовий захід. ЄС продовжує перегляд угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом.
Обсяги квот до кінця 2025 року становитимуть 7/12 від річних показників. Оскільки квоти почнуть діяти з червня, на 2025-й вони встановлені не в повному обсязі, а лише на 7 місяців – тобто Україна зможе експортувати менше, ніж зазвичай у межах річної квоти.
Жодна держава-член ЄС не виступила проти цього рішення. Однак Швеція, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Ірландія та Литва утрималися від голосування.
Сільськогосподарський експорт є критично важливим для української економіки. Спрощення торгівлі з ЄС допомогло вітчизняним фермерам пережити величезні труднощі – тимчасову втрату основного експортного шляху через Чорне море, мінування полів і мобілізацію.
Проте збільшення поставок відносно дешевої української продукції на ринок Євросоюзу викликало обурення серед фермерів у таких країнах, як Польща, Угорщина та Словаччина.
Це спричинило політичну напругу й заклики до захисту національних ринків навіть із боку держав, які виступали союзниками України, зокрема Польщі.
Пенсійний фонд України завершив фінансування пенсій за травень 2025 року. На пенсійні виплати виділено 67,8 млрд гривень. Сума зросла на 0,4 млрд гривень порівняно з квітнем, коли на пенсії спрямували 67,4 млрд гривень.
Про це повідомляє прес-служба фонду.
Значне підвищення було в березні, коли після індексації було виплачено 67,4 млрд гривень. У лютому на пенсійні випали спрямували 62,2 млрд гривень, а в січні – 61,7 млрд гривень.
Одержувачі пенсій мають змогу отримувати виплати через відділення поштового зв’язку або на банківський рахунок.
Одержувач виплати самостійно обирає спосіб отримання виплати, включно з будь-яким з уповноважених банків, перелік яких розміщено на сайті Міністерства фінансів України.
Як зазначає видання, якщо на момент вторгнення росії в України був лише один прототип гаубиці „Богдана” вітчизняного виробництва, то вже торік Київ заявив, що виробляє більше артилерійських знарядь, ніж усі країни НАТО разом узяті.
„Вартість зброї, яку може виробляти оборонна промисловість України, зросла з 1 мільярда доларів у 2022 році до 35 мільярдів доларів за три роки війни, навіть за умови, що росія обстрілює ракетами її заводи”, – наголошується в статті.
Як вказує WSJ, в умовах невизначеності підтримки з боку США оборонна промисловість України стає ключовою для спроможності країни підтримувати боротьбу з росією або гарантувати свій суверенітет у разі укладення мирної угоди:
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що понад 40 % зброї, використовуваної на лінії фронту з росією, зараз виробляється в Україні. А щодо безпілотників, безпілотних наземних систем і засобів РЕБ, цей показник наближається до 100%. Українські виробники також випускають дедалі більшу кількість традиційної зброї – артилерійських систем, бронетехніки, мін і боєприпасів усіх калібрів.
„У західних країнах існує велика конкуренція за найкращих випускників факультетів комп’ютерних наук або ІТ-фахівців. В Україні ж більша частина найкращих талантів пішла в оборонку”, – каже Роб Лі, старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики.
Але навіть такої активної трансформації вітчизняного арсеналу буде недостатньо для того, щоб Україна змогла самотужки протистояти росії, зазначає WSJ:
І хоча виробництво зброї процвітає, проте бюджет України перебуває на межі. Як заявив радник Зеленського і колишній міністр стратегічних галузей Олександр Камишин, цьогоріч уряд зможе закупити лише менш ніж половину того, що можуть виробити оборонники.
„Боляче, коли ти не можеш виробляти і тобі нічим воювати. Удвічі болючіше, коли ти можеш виробляти, але не можеш фінансувати закупівлі”, – сказав він.
Щоб задіяти вільні потужності, уряди деяких західних країн фінансують закупівлі зброї в українських оборонних компаній за так званою датською моделлю, коли замість того, щоб постачати Києву західну зброю, вони виділяють кошти на закупівлю озброєнь в українських оборонних виробників. При цьому війна в Україні стала випробувальним полігоном для цілої низки озброєнь і дала країнам НАТО цінні уроки того, як вони проявляють себе в бою, зазначає WSJ.
Україна запропонувала Європі новий формат підтримки Збройних сил. Пряме фінансування дозволить зробити допомогу більш ефективною і швидкою.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву міністра фінансів України Сергія Марченка.
Міністр фінансів України повідомив, що на зустрічах фінансового блоку G7 у Канаді відбулися насичені переговори з міністрами фінансів кількох країн партнерів, керівництвом МВФ, а також обговорення відновлення та інвестиційного потенціалу України з бізнесом Канади.
Він підкреслив, що сесія G7 пройшла з чіткими сигналами щодо продовження підтримки України.
„Ключова тема, яку піднімали з партнерами – шляхи забезпечення фінансових потреб України на 2026 рік”, – повідомив Марченко.
За даними міністра, наразі триває діалог щодо можливості інтеграції українського військового потенціалу в оборонну систему Європи.
„Впевнений, що таке рішення має ряд стратегічних переваг для України, зокрема збереження фінансової стабільності у 2026 році й надалі, а для ЄС – убезпечення від потенційної російської агресії. Адже українська армія має весь необхідний для цього досвід”, – пояснив він.
Марченко пояснив, що Україна пропонує:
участь партнерів у фінансуванні українських збройних сил,
інтеграцію української армії в оборонну систему Європи.
„Витрати на забезпечення українських збройних сил для безпеки Європи становитимуть невелику частку ВВП ЄС. Вона може бути розподілена між країнами, які готові доєднатися до ініціативи, і включена до розрахунку оборонних витрат відповідно до зобов’язань цих країн перед НАТО”, – зауважив міністр.
За даними Марченка, враховуючи військові ризики, Європа вже шукає шляхи зміцнення оборони, зокрема через збільшення чисельності військового персоналу.
„Але розбудова подібного потенціалу потребуватиме років і значних ресурсів. Інтеграція українських збройних сил – дієве рішення, що має економічні переваги для країн-партнерів”, – наголосив він.
Міністр повідомив, що він наголосив, що підтримка України – це інвестиція в стабільність Європи, а посилення обороноздатності – не політичний вибір, а нагальна потреба.
„Діяти треба вже сьогодні, щоб бути сильними в майбутньому. Продовжуємо системну роботу з партнерами задля забезпечення справедливого та стійкого миру для України”, – підсумував Марченко.
Зауважимо, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кошти, що надавали ЄС були направлені на підтримку українського бюджету, а саме покривали соціальні виплати та бюджетні платежі й не могли використовуватися на потреби Сил оборони.
Тим часом на армію були спрямовані усі кошти, які заробляла Україна.
Нагадаємо, що вчора прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль розповів, що ЄС запускає механізм для розвитку спільної оборонної промисловості.
Родина розшукуваного НАБУ ексрадника голови Фонду державного майна України (ФДМУ) Андрія Гмиріна протягом 2021-2023 років придбала у Дубаї нерухомість на понад 14 мільйонів доларів США.
Про це йдеться в розслідуванні „Схем” (проєкт Радіо Свобода), пише ЕП.
Журналісти з’ясували, що родичі колишнього посадовця почали скуповувати майно в ОАЕ одразу після того, як, за версією Національного антикорупційного бюро, припинила свою діяльність „злочинна організація, яка заволоділа коштами” підконтрольних ФДМУ підприємств „Одеського припортового заводу” (ОПЗ) та „Об’єднаної гірничо-хімічної компанії” (ОГХК).
Гмирін, за даними слідства, був її керівником разом з тодішнім головою Фонду держмайна Дмитром Сенниченком.
Як встановили „Схеми”, родич Андрія Гмиріна Володимир Колот (чоловік сестри Гмиріна – ред.) в один день інвестував одразу в 9 елітних квартир.
Колот фігурує у справі НАБУ як співвласник компанії, яка, ймовірно, заробила надприбутки від „співпраці” з ОПЗ.
Згідно з даними транзакцій з дубайських реєстрів, 10 листопада 2021 року Колот інвестував майже 7,3 мільйона доларів США у квартири від майже 68 до 180 квадратних метрів.
Сам Андрій Гмирін також був власником дубайської нерухомості – у березні 2023 року за 1,3 мільйона доларів він придбав у ЖК Grande квартиру на 111 квадратних метрів, але згодом її продав.
Його дружина Анастасія Гмиріна за рік до того інвестувала у нерухомість неподалік, за 5,5 мільйонів доларів – це апартаменти на майже 500 квадратних метрів в ЖК Il Primo, що у районі Burj Khalifa. Будівництво цього комплексу завершилось у 2023-му.
Ці апартаменти і досі належать родині Гмиріних і записані на його тещу – Тетяну Орлову.
Більшість квартир в Дубаї вже продана, але досі, за даними „Схем”, у власності родичів Гмиріна залишаються апартаменти вартістю 5,5 мільйонів доларів, а також квартира та офісне приміщення в оренді до 2025-2026 років, що може свідчити про те, що родина колишнього посадовця, ймовірно, нині мешкає в ОАЕ.
Київ 22 травня звернувся до Євросоюзу з ініціативою щодо партнерської участі у фінансуванні Збройних Сил України та подальшої інтеграції української армії в оборонну структуру Європи.
Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
На зустрічі фінансового блоку Великої сімки Київ запропонував європейським союзникам долучитися до фінансування української армії.
Він зазначив, що триває обговорення щодо інтеграції військового потенціалу України в європейську оборонну систему.
„Упевнений, що таке рішення має ряд стратегічних переваг для України, зокрема збереження фінансової стабільності у 2026 році й надалі, а для ЄС – убезпечення від потенційної російської агресії. Адже українська армія має весь необхідний для цього досвід”, – сказав Марченко.
