Міністр фінансів Сергій Марченко та надзвичайний і повноважний посол Японії в Україні Масаші Накаґоме підписали Угоду, яка передбачає надання Україні кредиту в розмірі до 471,9 млрд японських єн (близько 3 млрд доларів США).
Кошти є частиною механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) країн G7 загальним обсягом близько 50 млрд доларів США.
Кредит буде обслуговуватися і погашатися за рахунок майбутніх прибутків, отриманих від заморожених російських суверенних активів.
Фінансування надається на 30 років. Кошти будуть спрямовані для підтримки пріоритетних бюджетних потреб і сприяння відбудові та розвитку України.
„Японія є яскравим прикладом міжнародної солідарності, ставши одним із провідних партнерів України в часи нашої боротьби за свободу та гідність. Підписання сьогоднішньої Угоди не лише сприятиме забезпеченню наших нагальних бюджетних потреб, але й стане черговим підтвердженням щирої відданості Японії спільним цінностям, які обʼєднують наші країни. Я висловлюю глибоку вдячність Уряду та народу Японії за цю критично важливу для нас підтримку та за всю фінансову допомогу, яку ми отримали з початку повномасштабного вторгнення Росії”, – зазначив Марченко.
Він додав, що за три останніх роки Японія вже надала Україні допомогу на понад 8,5 млрд доларів США.
Європейська комісія не продовжуватиме торговельні заходи, що надають Україні вільний доступ на ринок ЄС, натомість намагаючись домовитися про ширшу лібералізацію торгівлі до жорсткого дедлайну 5 червня, представник ЄС сказав, що йде робота над „юридичним мостом”, якщо угода не буде досягнута до того часу, повідомляє Financial Times.
Так звані автономні торгові заходи (АТМ), які скасовують мита на українські товари, діють з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році, щоб дозволити Україні експортувати свою сільськогосподарську продукцію по суші та уникати спірного Чорного моря, зазначає видання.
Але країни ЄС, які межують з Україною, включаючи Польщу, Угорщину, Румунію та Словаччину, нарікають на те, що український імпорт підриває внутрішні ціни та спровокував хвилювання серед фермерів.
Єврокомісія запровадила „екстрене гальмування”, що обмежує імпорт продуктів харчування, таких як яйця, птиця, цукор, овес, кукурудза, крупи та мед, яке може бути активовані, щойно рівень імпорту перевищить певний поріг.
„Заходи закінчуються на початку червня і цього разу не будуть продовжені”, – пише видання.
„Рішення щодо Європейської ради вже ухвалено, АТМ закінчуються”, – заявив минулого тижня Адам Шлапка, міністр у справах ЄС головуючої у Раді ЄС Польщі.
„Питання, що прийде на зміну. Єврокомісія обіцяла провести переговори про ширшу двосторонню лібералізацію торгівлі в межах Угоди про асоціацію між ЄС та Україною минулого року, але процес ще не розпочався”, – вказує видання.
Два дипломати ЄС заявили, що Єврокомісія відклала пропозицію, щоб не засмучувати польських фермерів перед президентськими виборами у Польщі 18 травня.
„Єврокомісія налаштована на консультації з Україною… і наша мета розглянути питання взаємної лібералізації тарифів. Ми завершуємо роботу над цією пропозицією і представимо її Україні, щойно зможемо”, – заявив днями речник Єврокомісії Олоф Гілл.
„Мета цього процесу – забезпечити економічну стабільність та передбачуваність для підприємств та фермерів як в Україні, так і в ЄС”, – додав Гілл.
Але переговори щодо цієї пропозиції мають бути завершені до 5 червня, щоб забезпечити „плавний перехід”, як і обіцяла Єврокомісія, пише видання.
„Багато хто побоюється, що це малоймовірно, і Україна залишиться з умовами торгівлі, які існували до вторгнення, за яких її експорт обкладатиметься високими митами – те, що країна не може собі дозволити, на тлі того, як підтримка США в її війні проти росії коливається”, – ідеться у публікації.
Офіційний представник ЄС сказав, що вони працюють над „юридичним мостом” на випадок, якщо до закінчення дедлайну не буде досягнуто згоди.
„Лібералізація торгівлі має продовжуватись, тому що війна все ще триває”, – заявила минулого тижня Ольга Стефанишина, віце-прем’єр-міністр України.
Переговори мають призвести до „прозорої та сталої лібералізації торгівлі, яка враховує занепокоєння держав-членів, але не згортає прогрес”, – додала вона.
[type] => post
[excerpt] => Європейська комісія не продовжуватиме торговельні заходи, що надають Україні вільний доступ на ринок ЄС, натомість намагаючись домовитися про ширшу лібералізацію торгівлі до жорсткого дедлайну 5 червня, представник ЄС сказав, що йде робота над "юр...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1744883160
[modified] => 1744882164
)
[title] => FT дізналася, як у ЄС просуваються переговори щодо лібералізації торгівлі для України на тлі дедлайну 5 червня
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=59445&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 59403
[uk] => 59445
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 59404
[image] => Array
(
[id] => 59404
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728.jpg
[original_lng] => 274847
[original_w] => 1500
[original_h] => 844
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728.jpg
[width] => 1500
[height] => 844
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728.jpg
[width] => 1500
[height] => 844
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728.jpg
[width] => 1500
[height] => 844
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 1895
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 59404
[_edit_lock] => 1744871365:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_15b017003485bc05d67f8dcc35770283] =>
We took note of the announcement by President Trump.
We want to give negotiations a chance.
While finalising the adoption of the EU countermeasures that saw strong support from our Member States, we will put them on hold for 90 days.
Уряд Великої Британії перерахував Україні 752 млн фунтів стерлінгів (приблизно 990 млн доларів) в рамках кредитної програми, забезпеченої доходами від заморожених активів росії.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram.
Він зазначив, що ці кошти будуть спрямовані на зміцнення обороноздатності України. Загалом Британія планує надати 2,26 млрд фунтів стерлінгів (2,98 млрд доларів) у рамках цього механізму.
«Вдячний уряду Великої Британії та нашим партнерам з G7 за чітку і послідовну позицію – російські кошти повинні працювати на Україну. Спільно з партнерами проводимо системну роботу над тим, щоб всі кошти рф були конфісковані і передані нашій державі», – написав Шмигаль.
За останні 30 років середня пенсія в Україні зросла у 122 рази, доларова – у 5,6 раза. Що стоїть за цими цифрами.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Пенсійного фонду України (ПФУ).
За даними ПФУ, середній розмір пенсії з початку 2025 року зріс на 552 гривні, або на 9,5%, до 6 341 гривні.
Офіційний курс долара знизився на 1,4%, що прискорило зростання пенсій у доларовому еквіваленті. Середня пенсія зросла на 15 доларів і становила 153 долари.
В Україні доступні дані Держстату щодо середньої пенсії з 1996 по 2018 рік. За останні роки інформацію публікує Пенсійний фонд України.
Дані свідчать, що 1997 року пенсія становила 52 гривні. До квітня 2025 року вона зросла у 122 рази до 6 341 гривні.
Але курс долара за цей період зріс у 22 рази – з 1,9 до 41,5 грн/долар. Таким чином, доларова пенсія українців зросла в 5,6 раза з 27 до 153 доларів.
Максимальне зростання було зафіксовано 2004 року, коли пенсії підвищили майже вдвічі – з 34 до 60 доларів. Але після початку війни Росії проти України 2014 року пенсії впали з 191 до 100 доларів.
Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році пенсії змінилися несуттєво, але все ж зросли.
Український уряд продовжив угоду про „транспортний безвіз” з Європейським Союзом до кінця 2025 року, що дозволяє українським перевізникам продовжувати здійснювати вантажні автоперевезення без спеціальних дозволів.
Про це прем’єр-міністр України Денис Шмигаль написав у телеграм.
За його словами, це дозволить українським автомобільним перевізникам продовжити безперешкодний доступ до ринку ЄС без необхідності отримувати спеціальні дозволи.
Це вже четверта пролонгація угоди, яка була підписана після початку повномасштабної агресії Росії.
„Український експорт дорогами до ЄС збільшився на 42%, імпорт автотранспортом до України – на 37%. „Транспортний безвіз” – це частина секторальної інтеграції України до Європи та передумова нашого членства в Євросоюзі”, – зазначив Шмигаль.
Як зазначається, „транспортний безвіз” став важливою складовою секторальної інтеграції України до Європи, створюючи передумови для членства України в ЄС.
Угода про вантажні автоперевезення, яка отримала спрощену назву „транспортний безвіз”, була підписана 29 червня 2022 року як частина заходів ЄС на підтримку України в умовах війни. Вона надає українським перевізникам право виконувати комерційні рейси до Європи без квот і індивідуальних дозволів, які раніше були обов’язковими.
Європейський інвестиційний банк надає Україні 300 млн євро на відновлення енергетики та критичної інфраструктури.
Відповідні угоди підписали в Брюсселі під час зустрічі з президенткою ЄІБ Надією Кальвіно, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
100 млн євро банк надасть на інвестиції в централізоване опалення, покращення енергоефективності, закупівлю необхідного обладнання, зокрема установок для виробництва електроенергії або тепла.
100 млн євро на реалізацію проєктів, спрямованих на покращення водопостачання та водовідведення.
100 млн євро отримаємо на відновлення об’єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, а також на модернізацію основних соціальних послуг у сферах освіти, охорони здоров’я та житловому секторі.
“Під час зустрічі обговорили з Надією Кальвіно реалізацію спільних проєктів та започаткування нових, зокрема у сфері транспорту, соціальної інфраструктури, енергоефективності та енергетики. Від початку повномасштабного вторгнення росії ЄІБ мобілізував понад 2 млрд євро екстреного фінансування. Вдячні банку за активну підтримку України та за внесок у нашу стійкість”, – повідомив Шмигаль.
Про це було оголошено під час його зустрічі в Брюсселі з комісаром ЄС з питань економіки та продуктивності Валдісом Домбровскісом.
„Це третій транш в межах ініціативи G7, забезпечений доходами від заморожених російських активів. Кошти спрямуємо на пріоритетні видатки держбюджету”, – зазначив прем’єр.
За словами Шмигаля, Україна наполягає на повній конфіскації заморожених російських суверенних активів для фінансування відбудови країни.
„Обговорили з паном Домбровскісом також макроекономічну ситуацію, хід реформ та процес відбудови України. Дякуємо партнерам за підтримку економіки та швидкого відновлення нашої держави”, – додав він.
Понад 200 румунських компаній вже беруть участь у різних заходах, організованих партнерами з Європейського Союзу у процесі відбудови України, повідомила радниця президента Румунії Лумініца Одобеску.
„Позиція Румунії чітка: тверда підтримка України та зусиль для досягнення справедливого та тривалого миру. Румунія бере участь у процесі підготовки до реконструкції України, і наша позиція як логістичного хабу може бути використана у цьому напрямку. Ми вітаємо зацікавленість понад 200 румунських компаній взяти участь у цьому процесі”, – зазначила Одобеску у Facebook за підсумками конференції „Відбудова України в новій трансатлантичній парадигмі: Виклики для бізнес-середовища Європи в еру Трампа 2.0”, організованій Румунсько-українською двосторонньою торгово-промисловою палатою.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії Ігор Прокопчук повідомив учасників коференції про пріоритети відбудови України на 2025 рік, особливо у таких сферах, як ЖКГ, транспорт, енергетика, надзвичайні ситуації, а також закликав румунські компанії до реалізації спільних проєктів.
„Я доношу до всіх учасників бізнес-спільноти те, що ми не повинні чекати закінчення цієї війни, щоб займатися відновленням України”, – сказав Прокопчук.
Керівник канцелярії прем’єр-міністра Румунії Штефан-Раду Опря повідомив, що рішенням уряду Румунії створено робочу групу з питань відновлення України, та приділив окрему увагу важливості посилення державного та приватного партнерства у питанні відновлення України.
Як повідомляє agerpres, під час цієї конференції державний секретар Міністерства інвестицій та європейських проєктів (MIPE) Кармен Морару наголосила, що партнерства між країнами є важливими для стимулювання сталого розвитку.
„Румунія використовує свою геостратегічну позицію і експертизу у відновленні, щоб підтримати Україну у процесі глибокої трансформації. Ми продовжимо брати участь у транскордонних проєктах, профінансованих європейськими фондами, які з’єднають Україну з Європою через модернізовану інфраструктуру та чисту енергію. У цьому контексті ми маємо намір перетворити Румунію на стратегічний коридор для відновлення України, використовуючи європейські фонди для модернізації, залізничних інфраструктур, розвитку портів на Дунаї, порту Констанца, а також для життєво важливих енергетичних інтерконекцій для регіональної безпеки”, – додала Морару.
Rebuilding Ukraine (www.rebuildingukraine.ro ) – це проєкт Румунсько-української двосторонньої торговельної палати, організований під егідою Посольства України в Румунії, який полягає в організації заходів, які об’єднують компанії, органи влади та організації для обговорення економічних і соціальних аспектів спільного інтересу, а також є платформою для компаній, які хочуть брати активну участь у проєктах відновлення України.
Фінансування Збройних сил України є беззаперечним пріоритетом для Міністерства фінансів. Водночас у ЗМІ з’явилися повідомлення про брак коштів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на повідомлення Мінфіну.
Як зазначили в Мінфіні, вже понад три роки повномасштабної війни всі виплати військовим здійснюються вчасно та у повному обсязі.
„Так само буде і надалі! Захисники України отримують та будуть отримувати грошове забезпечення згідно плану. Кошти на це передбачені у держбюджеті України на 2025 рік”, – йдеться в заяві.
У Мінфіні зауважили що інформацію, яку поширили ЗМІ про, нібито, загрозу виплат, не відповідає дійсності.
Раніше видання „Економічна правда” оприлюднила матеріал, в якому стверджується, що влада має збільшити видатки оборони на 200 млрд гривень інакше військовослужбовці наприкінці року можуть залишитися без грошового забезпечення.
Україна максимально збільшує виробництво дронів. Зокрема, це стосується і далекобійних безпілотників.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на вечірнє звернення президента України Володимира Зеленського.
За словами глави держави, сьогодні він провів Ставку верховного головнокомандувача.
„Головне – доповіді щодо виробництва дронів в Україні; максимально збільшуємо. Причому по всій лінійці дронів: від „мавіків” до далекобійних дронів, а також збільшуємо наші українські можливості для виробництва наземних роботизованих комплексів”, – наголосив президент.
Зеленський уточнив, що Україні необхідне постійне, стабільне зростання виробництва і постачання воїнам усіх необхідних частин безпілотного компонента. Для цього на поточний рік є хороші перспективи.
