У 2026 році в Болгарії може бути запроваджено євро. Країна успішно справляється з інфляцією, і Європейська комісія вважає, що вона незабаром виконає остаточні умови, необхідні для вступу до єврозони.
Болгарія близька до виконання критеріїв валютної стабільності, тому очікується, що вона приєднається до єврозони вже наступного року, повідомляє Bloomberg.
Посилаючись на джерела, видання повідомляє: Європейська комісія очікує, що балканська країна незабаром виконає остаточні умови для можливості введення валюти ЄС. Цього очікує і керівництво країни, адже держава досягла значного прогресу в управлінні інфляцією.
Європейська комісія та Європейський центральний банк опублікують свій звіт про конвергенцію країни 4 червня. За даними Bloomberg, належна оцінка стане важливою віхою на шляху до переходу на євро.
Обмінний курс, за яким нинішня болгарська валюта, лев, зрештою може бути обміняна на спільну валюту, визначать міністри фінансів ЄС. Якщо все буде добре, це може статися вже в липні.
Якщо Болгарії вдасться запровадити євро, це стане значним політичним та економічним успіхом для найбіднішої держави – члена ЄС та уряду цієї країни. За останні десять років лише Хорватії вдалося приєднатися до єврозони, країна перейшла на спільну валюту в 2023 році.
В Україні заговорили про можливість прив’язки гривні до євро замість долара. Чому це не станеться швидко і для кого тут найбільше ризиків – у матеріалі DW.
В Україні розмірковують, чи не відмовитися від долара США й натомість тісніше прив’язати гривню до євро. Таку думку в розмові з агентством Reuters висловив днями голова Нацбанку України (НБУ) Андрій Пишний. До такого кроку Україну підштовхують турбулентності в світовій торгівлі та зміцнення зав’язків з Європою. Заміна базисною валюти з долара на євро означатиме, що торгівлю гривнею НБУ здійснюватиме по відношенню до євро, а всі інші курси будуть визначатись через крос-курс. Наразі торгівля йде по відношенню гривні до долара. А курс євро визначається через крос-курс.
„Ця робота складна і вимагає якісної, різнобічної підготовки”, – визнав Пишний. За його словами, хоча операції з доларом продовжують домінувати на всіх сегментах валютного ринку, частка операцій, деномінованих в євро, зростає в більшості сегментів, „поки що помірно”. На думку глави НБУ, пожвавлення інвестиційної та споживчої активності завдяки тіснішим зв’язкам з Європою та нормалізації економіки допомогли б економічному зростанню „трохи підвищитися протягом наступних двох років до 3,7-3,9 відсотка”. Водночас, зауважив він, багато що залежить від перебігу війни росії проти України.
Прив’язка гривні до євро – довгострокова перспектива
„Очевидно, що важкі складні пертурбації з фінансовою системою в умовах війни, під час важких військових дій, навряд чи пройдуть легко. Цей перехід триватиме 5-10 років, як мінімум”, – вказує економічний експерт Василь Поворозник.
Фінансові аналітики позитивно оцінюють ініціативу Нацбанку, втім попереджають, що реалізувати її можна буде не скоро, оскільки це радше політичне рішення. „Я думаю, що прив’язка гривні до євро – це скоріше політичне рішення з часовим горизонтом у десяток років. Якщо політичний курс України – євроінтеграція, то рух у бік зони євро – це логічний і прогнозований крок. В довгостроковому періоді я б назвав це рішення безальтернативним особливо на фоні російської агресії”, – сказав DW економіст, колишній член Ради НБУ Віталій Шапран. Він зауважує, оскільки горизонт роботи над цією ідеєю дуже довгий, то саме зараз потрібно і стартувати та розробляти дорожню карту реформ і заходів які дозволять наблизити цю ідею до реальності.
Хоча основна торгівля України відбувається з країнами ЄС, і значна її частина здійснюється в євро, заява про прив’язку гривні до європейської валюти – це швидше політичний орієнтир, ніж економічно обґрунтована необхідність, вважає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук. На його думку, вигода для Нацбанку від прив’язки до євро залежить від світової динаміки курсу долара. Якщо долар знецінюється відносно євро, це може бути вигідним, але якщо долар укріплюється, це може спричинити паніку в суспільстві.
„Я б не розглядав, що прив’язка неодмінно буде здійснюватися. Скоріш за все це залежатиме від того, як розвиватимуться події в світі. Припустимо, США завтра укладають торгівельну угоду з Китаєм і долар почне зміцнюватись. Тому прив’язати гривню до євро – це перспектива навіть не середньострокова, а довгострокова”, – сказав Боярчук. При цьому, він вважає, що Україні варто краще подбати про прив’язку гривні до „корзини валют”, аби диверсифікувати ризики, наголошує експерт.
Ризики: хто виграє та програє від прив’язки гривні до євро?
Якщо ж Україна таки наважиться замінити долар як валюту основної курсової прив’язки на користь євро, то які переваги та недоліки це матиме для країни та бізнесу?
„У поточній ситуації, якщо євро зробити якірною валютою по відношенню до гривні, то виграють ті експортери й імпортери, котрі мають контракти в євро. Можливо це призведе до збільшення обсягів контрактів саме в євро. Але програють ті, хто продає свою продукцію за долари США, а таких в України багато – за різними оцінками, 60-70% з урахуванням обороту тіньових ринків”, – каже Віталій Шапран.
Ослаблення долара, а разом з ним і гривні до євро, вже зробило український експорт для єврозони більш привабливим, наголошує аналітик. Тому без структурних змін в економіці, миттєва зміна якірної валюти в Україні буде неможливою, бо це призведе до невдоволення бізнесу.
Легким цей перехід навряд чи буде для бізнесу, адже долар залишається основною світовою резервною валютою, через яку здійснюється більшість міжнародних розрахунків. Український експорт здебільшого розраховується в доларах, тому перехід на євро ускладнить логістику платежів, відзначають експерти. „Для бізнеса це додаткові транзакційні витрати й додаткове навантаження. Хоча для заощаджень громадян це матиме менший ефект, бо долар же не припинять використовувати, у доларах заощаджуватимуть і надалі. Але з часом відбуватиметься переорієнтація на заощадження в євро”, – підсумовує Василь Поворозник.
Потрібен план на поступовий перехід на євро
Експерти вважають, для того щоб поступово збільшувати частку євро в розрахунках потрібні заходи, які повільно будуть змінювати картину. По-перше, потрібні більш м’які правила торгівлі між країнами зони євро та Україною. По-друге, українська монетарна влада повинна забезпечити безпроблемний доступ українських компаній до інструментів зниження ризиків через зміни курсу євро до долара. А по-третє, український уряд має сприяти інвестиціям з єврозони, що автоматично збільшуватиме частку євро в зовнішній торгівлі України. „І так рік за роком ми зробимо євро більш популярною валютою в Україні”, – прогнозує Віталій Шапран.
Україна розглядає можливість відійти від долара США як валюти основної курсової прив’язки – на користь євро. Такий гіпотетичний сценарій пояснюється кількома факторами.
Про це заявив глава Національного банку України Андрій Пишний, передає РБК-Україна з посиланням на Reuters.
За його словами, потенційний вступ країни до Європейського Союзу, посилення ролі ЄС у забезпеченні обороноздатності України, а також „більша волатильність на світових ринках і ймовірність фрагментації глобальної торгівлі” змушують НБУ переглянути, чи має євро бути базовою валютою для гривні замість долара.
У коментарі західному виданню Пишний стосовно такої можливої зміни „головної” валюти зауважив, що „ця робота складна і потребує якісної, різнобічної підготовки”.
На думку глави Нацбанку, пожвавлення інвестиційної та споживчої активності завдяки більш тісним зв’язкам з Європою та нормалізації економіки допомогли б економічному зростанню „трохи підвищитися протягом наступних двох років до 3,7-3,9%”.
Між тим Пишний звернув увагу, що багато в чому економічна траєкторія залежить від ситуації на фронті та як розвиватиметься російсько-українська війна.
„Швидке припинення війни однозначно було б позитивним сценарієм із хорошими економічними результатами, якби воно включало гарантії безпеки для України”, – зазначив Пишний.
Тим не менш, додав він, важливо визнати, що „для повної реалізації економічних вигод від припинення війни, ймовірно, потрібен час”.
Також Пишний розповів, що у питанні надання зовнішнього фінансування цього року в НБУ очікують 55 мільярдів доларів, які не тільки покриють дефіцит бюджету, але й будуть використані для резерву державних фінансів на наступні роки, коли обсяги допомоги можуть скоротитися.
„Ми прогнозуємо, що в 2026 році Україна отримає близько 17 млрд доларів, а в 2027 році – 15 млрд доларів”, – сказав глава Нацбанку.
За рішенням Європейського центрального банку (ЄЦБ) розпочалося вилучення з обігу банкнот номіналом 50 євро, випущених до 2017 року.
Мета цього заходу – підвищити безпеку руху готівки та модернізувати її використання. Нові банкноти, відомі як серія «Європа», тепер мають більш досконалі засоби захисту, що ускладнює їх підробку.
«Нові банкноти серії «Європа» мають удосконалені засоби захисту, зокрема голограми та спеціальні фарби, що значно ускладнює їх підробку. Поступове вилучення старих банкнот номіналом 50 євро здійснюється з подвійною метою. З одного боку, цей захід повинен захистити громадян від шахрайства, а з іншого – модернізувати банкноти, які використовуються в повсякденному житті», – повідомляє Linternaute.com, за інформацією Blic.
Вилучення стосується лише банкнот номіналом 50 євро, випущених до 2017 року.
Банкноти нової серії залишаться дійсним платіжним засобом і можуть використовуватися в майбутньому без обмежень.
Що станеться зі старими банкнотами?
Важливо знати, що старі банкноти не втратять своєї вартості. Їх можна буде безкоштовно обміняти у визначених відділеннях Банку Франції, а деякі комерційні банки прийматимуть їх до оплати.
Коли почнеться обмін?
Вилучення старих банкнот уже розпочалося й буде здійснюватися прискореними темпами протягом наступних місяців. Хоча точної дати ще не оголошено, радимо потурбуватися про те, щоб обміняти або витратити старі банкноти якомога швидше й уникнути можливих незручностей.
Курс євро може впасти на 10%, якщо Дональд Трамп переможе на виборах, оскільки він планує запровадити широкомасштабні тарифи та скоротити внутрішні податки.
Такий прогноз дає одна з найбільших інвестиційних компаній США і світу Goldman Sachs, передає Reuters.
Фахівці Goldman Sachs вважають, що сценарій, за якого республіканці виграють президентські вибори й переможуть у Конгресі, може призвести до підвищення тарифів і зниження внутрішніх податків, що стане стимулом для економіки.
Як наслідок 10-відсотковий тариф США на весь імпорт і 20-відсоткове мито на китайську продукцію в поєднанні зі зниженням податків можуть призвести до різкого зростання курсу долара і падіння євро на 8—10%. Євро востаннє торгувався на рівні $1,083, а нижче паритету — в листопаді 2022 року.
Обидва заходи, ймовірно, призведуть до зростання інфляції — це означатиме значно вищі процентні ставки в США, ніж в Європі, що підвищить привабливість долара.
У випадку вужчої політики, в якій Трамп лише запровадить додаткові тарифи проти Китаю, падіння євро очікується приблизно на 3%.
«Перемога демократів або розділений демократичний уряд, ймовірно, призведе до деякого початкового падіння долара, оскільки ринки переоцінюють перспективу більш драматичних змін у тарифах», — кажуть в Goldman Sachs.
Міністр фінансів Польщі Анджей Доманський заявив, що економіка країни досі не готова переходити на євро.
Про це він сказав в інтерв’ю TVN24 у вівторок, 30 квітня.
За словами Доманського, приєднання Польщі до єврозони наразі не є «виправданим». Він додав, що є прихильником злотого.
«Коли у світовій економіці щось йде не так, злотий втрачає вартість, завдяки чому польський експорт швидко злітає. Завдяки цьому, серед іншого, ми уникли рецесії [спаду виробництва] під час великої фінансової кризи, тому злотий відіграє дуже важливу роль у польській економіці, і наразі немає жодних дискусій щодо запровадження євро», — підкреслив він.
Президент Чехії Петр Павел заявив, що якщо Чехія хоче «грати в першій лізі [Європи], то логічно прийняти, наприклад, євро», повідомило видання Novinky. У Чехії наразі також використовують національну валюту — крону.
З першого лютого в Косово можна буде розраховуватися тільки в євро, всі інші грошові одиниці можна буде використовувати тільки для міжнародних фінансових операцій. Рішення викликало обурення в Сербії, оскільки близько половини косовських сербів отримують допомогу в динарах.
З лютого по всій країні готівковий розрахунок прийматиметься лише в євро, зокрема і у тих населених пунктах, де проживає більшість сербів, повідомив центральний банк Косова.
Сербський динар досі залишався основною грошовою одиницею в цих населених пунктах, тобто, після закінчення сербсько-косовського конфлікту 1998-1999 років і після того, як Косово в односторонньому порядку проголосило свою незалежність від Сербії в 2008 році.
Оскільки з наступного місяця на території Косово можна буде розраховуватися тільки євро, для багатьох це спричинить фінансові втрати.
Відповідне рішення Приштина обгрунтувала тим, що сербський динар потрапляє в Косово в обхід центрального банку, тому його шлях не простежується і може використовуватися для незаконної діяльності. За офіційними даними, близько половини сербського населення Косово отримує пенсію, зарплату або соціальну допомогу із сербського бюджету в динарах.
За словами президента Сербії Александара Вучича, крок Приштини підриває діалог між Сербією та Косово, який триває вже більше десяти років за посередництва Брюсселя, а його метою є вигнання сербського населення з Косова. Під час зустрічей на Всесвітньому економічному форумі в Давосі Вучич також поінформував присутніх політиків і дипломатів про ці події.
Мірослав Лайчак, комісар ЄС, відповідальний за діалог між Сербією та Косово, підтвердив, що сербська та косовська сторони поінформували його про план зупинити потік грошей.
Він висловив сподівання, що через це ситуація не погіршиться, а сторони знайдуть мирне вирішення.
Єврокомісар додав, що поінформував відповідні органи ЄС про заплановані заходи Косова та занепокоєння Сербії, і найближчим часом ЄС висловить офіційну позицію з цього приводу.
У 2008 році Косово в односторонньому порядку проголосило незалежність від Сербії, яку Белград досі відмовляється визнавати і продовжує вважати територію, населену переважно албанцями, своєю південною провінцією.
Павел зазначив, що настав час робити конкретні кроки, які зрештою призведуть до входження Чехії до єврозони.
“Настав час, після багатьох років, почати робити конкретні кроки, які приведуть нас до виконання цього зобов’язання (запровадження євро). Попри нескінченні дискусії про переваги і недоліки євро, для країни з відкритою та експортною економікою, розташованої в центрі Європи, спільна валюта – це логічне майбутнє”, – зазначив президент.
Чехія, одна з семи країн ЄС, які не використовують спільну валюту ЄС, взяла на себе зобов’язання запровадити євро, коли приєдналася до Євросоюзу в 2004 році, хоча дата введення євро залишається за країнами-членами.
За результатами суперечливого голосування болгарський парламент відхилив пропозицію ультраправої партії «Відродження» провести референдум про відтермінування запровадження євро.
Парламент Болгарії відхилив суперечливе рішення ультраправої партії «Відродження» про відтермінування запровадження євро. Проти проголосували 98 депутатів, за – 68, утрималися – 46.
Метою запропонованого референдуму було збереження до 2043 року болгарської леви як національної валюти. Але новий прозахідний уряд Болгарії планує приєднатися до єврозони до 2025-го. Країна є членом Європейського Союзу з 2007 року.
Спочатку планувалося, що Болгарія перейде на євро у 2024 році, але минулорічна інфляція на рівні 15,3% призвела до того, що в лютому було прийняте рішення відкласти перехід на нову валюту. Незважаючи на відтермінування, «Відроження» продовжує виступати проти запровадження євро.
Партія хоче оскаржити рішення парламенту в Конституційному суді. Прозахідна група сформувала своє ставлення до проведення референдуму на підставі договору про вступ Болгарії до ЄС. Депутати, які входять до неї, пояснили, що оскільки це міжнародний договір, він не підлягає винесенню на референдум.
