Україна за дев’ять місяців цього року експортувала 92,54 тисячі тонн молочних продуктів на суму 224,7 млн доларів. «Слово і діло» пропонує подивитися, скільки молока та вершків Україна експортує до країн Європейського союзу та як змінювалась частка нашої країни в європейському імпорті.
Для дослідження ми брали період із 2014 року. Цифри за обсягом та вартістю включають молоко, також вершки неконцентровані без цукру та концентровані з цукром.
Довгий період частка українського молока та вершків в імпорті Європейського союзу не перевищувала й одного відсотка.
У 2014 році країни Євросоюзу купили 677,4 тис. тонн молока та вершків і лише 0,003% або 0,02 тис. тонн продукції було з України (її вартість становила 0,04 млн євро). У 2015 році Україна зовсім не експортувала молоко та вершки до ЄС.
У 2016 році країни ЄС імпортували 704,4 тис. тонн молока та вершків, у тому числі 0,4 тис. тонн з України (0,06%) на суму 0,6 млн євро.
У 2017 році частка українського молока та вершків у ЄС зросла до 0,1% – 0,9 тис. тонн на суму 1,9 млн євро.
У 2018 році Україна експортувала до ЄС 2 тис. тонн молока та вершків (це 0,2% у загальному обсязі) на суму 4,3 млн євро.
В 2019 році країни Євросоюзу імпортували 918,2 тис. тонн цієї молочної продукції, 2,3 тис. були українського виробництва (0,3%). За українську продукцію країни ЄС заплатили 3,8 млн євро.
У 2020 році Україна експортувала до ЄС 0,8 тис. тонн молока та вершків (0,1% із загального європейського імпорту) на суму 1,6 млн євро.
У 2021 році експорт зріс до 2,1 тис. тонн (0,3% у загальному обсязі) на суму 5,4 млн євро.
У 2022 та 2023 році частка українського молока та вершків зросла до 1,5%. В 2022 році Євросоюз імпортував 766,7 тис. тонн, у тому числі 11,2 тис. з України (на суму 39,2 млн євро), у 2023 році – 833,9 тис. тонн, у тому числі 12,7 тис. з України (на 29,4 млн).
Україна, проти експорту якої до ЄС цукру, яєць та вівса вже були вжиті захисні заходи, вибирає ліміти безтарифної торгівлі з ЄС й іншими видами сільськогосподарської продукції, що означає, що невдовзі Україна досягне граничного ліміту у безтарифній торгівлі з ЄС медом, кукурудзою і курятиною.
Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції за підсумками Ради міністрів ЄС з сільського господарства й рибальства заявив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський.
«Я задоволений, що сьогодні під час дискусії по Україні країни-члени, в цілому, висловили позитивні думки про нові АЗТ, та про запобіжні захисні заходи, що були введені. Це була ініціатива єврокомісара із сільського господарства, – представити ці ліміти на імпорт, і вони працюють. Вони були активовані для трьох продуктів – для цукру, яєць та вівса. Ми спостерігаємо за ситуацією щодо інших чутливих продуктів. Найближчим є мед, експорт якого сягнув вже 89 відсотків від лімітів, кукурудза – 67 відсотків, та курятина – 59 відсотків», – сказав єврокомісар з питань сільського господарства Войцеховський.
При цьому він зауважив, що дорікання частини європейських політиків та європейської громади на адресу Спільної сільськогосподарської політики ЄС у тому, що вона спрямована на скорочення власного виробництва та на подальше збільшення залежності від імпортованих продуктів, є безпідставними. За словами єврокомісара, ЄС був і залишатиметься найбільшим експортером сільськогосподарських товарів у світі.
Минулого року, зазначив Войцеховський, позитивне сальдо ЄС у торгівлі аграрною продукцією сягнуло рекордних 70 мільярдів євро. Цього року цей рекорд може бути подоланий, оскільки лише за перший квартал такий позитивний баланс ЄС у торгівлі із третіми країнами вже склав 18 мільярдів євро.
Європейський Союз запровадив мита на цукор та яйця з України, активувавши „автоматичний захист”, оскільки обсяг імпорту вже перевищив обумовлений.
Про це повідомляє Офіційний журнал ЄС.
Мита у розмірі 89 євро за тонну діятимуть до кінця 2024 року. На першу половину 2025 року встановлюються квоти на цукор та яйця. Обсяги, які перевищать ці квоти, також обкладатимуться митом.
Як зазначається у повідомленні, Регламент ЄС від 14 травня 2024 року передбачає автоматичний захисний захід щодо яєць, птиці, цукру, вівса, кукурудзи, круп та меду, який має бути активований, якщо сукупні обсяги імпорту будь-якого з цих продуктів з 1 січня 2024 року досягнуто середнього обсягу імпорту в період з 1 липня по 31 грудня 2021 року, у 2022 році та у 2023 році.
Державне агентство з відновлення та розвитку інфраструктури, Європейський інвестиційний банк та банк ЄС підписали грантову угоду про виділення понад 50 млн євро для зведення тимчасових мостів у регіонах.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook глави Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найєма.
„Це величезний внесок у відновлення логістики у найбільш уражених війною регіонах України, і я щиро вдячний партнерам за таку підтримку”, – заявив Найєм.
За його словами, з початку повномасштабного вторгнення збудовано 85 тимчасових переправ для налагодження транспортних маршрутів до постраждалих населених пунктів, з них 78 переправ минулого року, 7 – цього року, також ще 3 мости перебувають у роботі.
„Тимчасові споруди допоможуть подолати проблеми, що виникли внаслідок російських атак, зокрема відновити доступ наших громадян до життєво важливої гуманітарної, медичної допомоги та базових державних послуг”, – додав глава Агентства відновлення.
Рада ЄС затвердила виділення 1 млрд євро, щоб компенсувати державам-членам Євросоюзу витрати на боєприпаси, які вони передають Україні.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомила пресслужба Ради.
У четвер Рада Європейського Союзу схвалила виділення 1 млрд євро у рамках Європейського фонду миру (EPF) для підтримки Збройних сил України.
Цей крок дозволить ЄС відшкодувати державам-членам витрати на боєприпаси, передані Україні з наявних запасів або внаслідок зміни пріоритетів у існуючих замовленнях у період з 9 лютого до 31 травня 2023 року.
Сьогоднішнє рішення втілює першу частину угоди Ради ЄС від 20 березня 2023 року про тривекторний підхід, спрямований на прискорення постачання та спільних закупівель артилерійських боєприпасів.
„Сьогоднішнім рішенням ми вводимо в дію першу частину історичної угоди, досягнутої лідерами ЄС, щодо підтримки негайного постачання артилерійських боєприпасів для українських збройних сил на суму 1 мільярд євро”, – прокоментував Жозеп Боррель, верховний представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики.
Немає кращої демонстрації єдиної рішучості та прагнення ЄС продовжувати підтримувати законне право України на самооборону проти жорстокого російського агресора, додав Боррель.
Разом з попередніми сімома траншами підтримки ухвалений сьогодні захід допомоги доводить загальний внесок ЄС на підтримку України в рамках Європейського фонду миру до 4,6 млрд євро.
Країни G-7 та Європейський Союз обговорюють способи відстеження російських алмазів, що може створити умови для обмежень на торгівлю ними в майбутньому.
Про це повідомляє Bloomberg, передає Економічну правду.
Попередні спроби ЄС накласти санкції на російські дорогоцінні камені наштовхнулися на опір країн-імпортерів, таких як Бельгія, які стверджують, що ці зусилля будуть марними, оскільки транзакції просто змістяться в інше місце без механізму відстеження дорогоцінного каміння.
Агентство пояснює, що походження діаманта зрозуміле тільки на початку ланцюга постачання, коли йому видається сертифікат в рамках Кімберлійського процесу, який був покликаний покласти край продажу так званих „кривавих діамантів”, що фінансували війни. Але після цього їх може стати важко відстежити.
Ограновані та відшліфовані камені часто змішуються в торгових домах, і оригінальний сертифікат замінюється документацією „змішаного походження”, що робить майже неможливим відстежити, куди в кінцевому підсумку продаються російські діаманти.
Євросоюз може збільшити фінансування Європейського фонду світу, за допомогою якого здійснюються постачання зброї Україні, на 3,5 мільярда євро.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на брифінг голови дипломатії ЄС Жозепа Борреля.
„Ми повинні продовжувати підтримувати україну. міністри чітко зобов’язалися підтримувати військову підтримку україни. Вони домовилися збільшити фінансування європейського фонду світу на 2 млрд. плюс можливі 3,5 млрд. євро”, – заявив Боррель.
Нагадаємо, що Євросоюз збільшив на 2 мільярди фінансування Європейського фонду світу стало відомо сьогодні, 12 грудня, вдень.
Через так звані коридори солідарності з травня по 20 жовтня з України було експортовано понад 14 млн тонн сільськогосподарської продукції, заявив журналістам у Брюсселі речник Європейської комісії Штефан де Кеерсмакер.
За той же період було експортовано 15 мільйонів тонн несільськогосподарської продукції, зокрема сталі, нафти та гуманітарних вантажів, повідомило інформаційне агентство Bloomberg.
Under the @WFP@UN the IKARIA ANGEL ? loaded w/ 40 K tons of grain was supposed to leave the ?? port today. These foodstuffs were intended for Ethiopians ??, that are on the verge of famine. But due to the blockage of the “grain corridor” by #Russia the export is impossible. pic.twitter.com/SoS7IborRL
Після надходження кошти ЄС використають для пом’якшення економічних наслідків війни з Росією.
П’ять мільярдів євро макрофінансової допомоги Євросоюзу буде направлено на фінансування першочергових потреб держбюджету, повідомляє Мінфін у четвер, 15 вересня.
„Додаткове фінансування ЄС допоможе пом’якшити економічні наслідки руйнівної війни Росії проти нашої держави”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Загальна сума наданої Україні макрофінансової допомоги ЄС становитиме 12,21 млрд євро (з урахуванням восьмої за рахунком макрофінансової допомоги ЄС та вже отриманих Україною протягом 2014-2022 років кредитних коштів у рамках попередніх семи програм).
Міністри енергетики ЄС спробують схвалити нові заходи щодо зниження зростаючих цін на газ і електроенергію на екстреному саміті 30 Вересня.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у своєму виступі в середу представить пакет заходів, спрямованих на те, щоб захистити окремих осіб і підприємства від зростання цін на енергію, які викликають рекордно високу інфляцію.
Екстрений саміт дасть країнам можливість підписати пропозиції ЄС і подолати розбіжності щодо найкращого способу подолання кризи.
Проект пропозицій Єврокомісії передбачає введення податку на непередбачений прибуток нафтових, газових, вугільних і нафтопереробних компаній, отриманий від різкого зростання цін на енергоносії в 2022 фінансовому році. Збір складе 33% від надлишкового прибутку компаній.
Країни також повинні будуть скоротити споживання електроенергії на 5% в години, коли ціни на електроенергію досягають піку.
