З 19 серпня НБУ оновлює порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті, зокрема, щодо інформації, що повинна розміщуватися в касі банку, небанківської установи, їх відокремлених підрозділів, пункту обміну валюти, повідомили у регуляторі у п’ятницю.
У НБУ перечислили зміни:
Розширюється перелік інформації, яка має бути розміщена в касі банку чи небанківської фінансової установи в доступному для огляду клієнтами місці. Відтепер там має бути вказана ще й контактна інформація (адреса місцезнаходження, номер телефону, електронна пошта, посилання на інтернет-сторінку) банку чи небанківської установи, а також Нацбанку для звернень клієнтів у разі виникнення спірних або конфліктних ситуацій й для інформування про порушення під час здійснення валютно-обмінних операцій.
Надається можливість фізичним особам-нерезидентам отримувати на поточні рахунки в гривнях кошти, сплата яких передбачена умовами цивільно-правових договорів.
Це пов’язано з відповідними змінами в законодавстві України.
Наразі в Україні працює 65 банків. За оцінками фінансистів, до кінця року вийти з ринку можуть 10-12 з них. Йдеться не лише про визнання банків неплатоспроможними, а й про продаж банку, добровільну здача ліцензії, тощо. Приміром, ПУМБ Рината Ахметова збирається придбати Ідея банк, який є дочірньою компанією польського Idea bank.
У квітні Нацбанк збирається провести оцінку якості активів банків через стрес-тестування. На цьому наполягає МВФ, однак формат перевірок наразі ще не відомий. За результатами діагностичного обстеження банків, НБУ планує побачити реальний стан української банківської системи. В ході тестування регулятор буде вимагати від власників банків розробки планів щодо відновлення капіталу їхніх фінансових установ.
Скільки в Україні збиткових банків?
Потенційні втрати кредитних портфелів оцінюють в НБУ на рівні 30%. Згідно з офіційними даними, обсяг непрацюючих активів досяг 38 % від кредитного портфелю, що на 8 п.п. більше, ніж рік тому. Як пояснив Андрій Пишний, голова НБУ, регулятор оцінюватиме достатність капіталу банків. У разі недостатності, Нацбанк вимагатиме від банку план по відновленню капіталу. Наразі ліквідність банків є надлишковою, тому вимоги з докапіталізації живими коштами в НБУ вважають нераціональними.
Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU, говорить про те, що багато банків зможуть обійтися без докапіталізації, адже покривають військові втрати високими доходами. Йдеться про доходи на клієнтських залишках, так як банки будуть і надалі розміщувати кошти в депсертифікатах та отримувати проценти за них. Також банки отримують прибуток від різниці між офіційним і комерційними курсами валют, так званий дохід від витрат українців за кордоном, пояснює Демків в коментарі РБК-Україна.
Як передає Економічна правда з посиланням на дані з OpendataBot, з початку війни банки заробили максимальний прибуток — майже 15 млрд грн. Збитків зазнали лише 10% фінансових установ.
За підсумками 2022 року, Укрексімбанк став одним із найзбитковіших. Сума збитків склала 6,89 млрд грн.
Наразі у Мінфіну немає планів з докапіталізації державних банків протягом 2023-го року. Відтак, Укрексімбанк планує виставити на продаж активи на більш ніж 100 млрд грн.
З початку війни з українського ринку вийшли 5 банків. Одразу після вторгення уряд розпочав ліквідацію, а НБУ відкликав ліцензії в Промінвестбанку та колишнього Сбербанку, які належали РФ. У червні через втрату ліквідності та численні порушення збанкрутував Мегабанк. У серпні банк Січ було визнано неплатоспроможним. У лютому 2023р. Банк Форвард, кінцевим власником якого був громадянин РФ, пішов з ринку.
Що з депозитами?
За офіційними даними Національного банку України, станом на 1 лютого в українських банках налічувалося 65,5 млн вкладів, з яких 9 млн депозитів у валюті. На загальну суму понад 1,413 трлн грн. Лідером банків за вкладами є Приватбанк. В ньому зберігається 329.3 млрд грн фізичних осіб.
Що з іпотеками?
За даними НБУ, порівняно із січнем 2022р., іпотечне кредитування скоротилося за кількістю договорів вдвічі, та на четвертину у грошовому еквіваленті. Українські банки дають кредити тільки в межах державних програм “Доступна іпотека” та “Єоселя”, виключно на вторинному ринку нерухомості. Про видачу нової іпотеки в січні цього року повідомили лише 4 банки. Ставка за іпотечними кредитами знизилася з 8,3% до 7,5% у січні 2023-го, передає РБК-Україна.
Для порівняння, у 2022-му банки видали понад дві тисячі іпотечних кредитів на загальну суму майже 2 млрд грн. У порівнянні з довоєнним 2021 роком, іпотечне кредитування в Україні скоротилося в більш ніж пʼять разів по кількості договорів, та в 4,3 рази у грошовому еквіваленті, передає РБК-Україна з посиланням на НБУ.
Що по кредитам?
У лютому 2023р. середні відсоткові ставки по новим кредитам банків у гривнях для населення становили 36% річних. Валютні кредити знизилися і коштують населенню 5,1%.
Підприємства сплачують за кредитами 20,5% річних у гривнях або 5,5% у валюті.
Водночас, українські банки продовжують посилювати вимоги для населення щодо видачі кредитів. При цьому, вартість споживчих позик фінустанови також значно збільшили.
Нові вимоги мають допомогти виявити приховану присутність держави-агресора на українському ринку.
Національний банк України встановив вимоги щодо розкриття банками інформації про зв’язки клієнтів з Росією. Про це йдеться у повідомленні НБУ.
Наголошується, що тепер НБУ має право звернутися до банку з окремим запитом для отримання відомостей про виявлені зв’язки клієнтів та їх контрагентів із державою-агресором.
Зокрема, згідно з постановою НБУ, банки мають збирати інформацію про клієнтів, які:
є громадянами Росії;
є учасниками акціонерних товариств, створених РФ чи акціонерами і клієнтами яких виступає держава-агресор чи його громадяни;
мають ділові контакти з громадянами та жителями Росії, а також компаніями в країні-агресорі;
мають дочірні компанії, філії, представництва у Росії;
володіють цінними паперами підприємств, створених РФ.
Рішення стосується всіх банківських установ – як українських, так і іноземних філій.
У НБУ зазначили, що збирання та документування такої інформації сприятиме підвищенню прозорості щодо клієнтів банків, які мають зв’язки з Росією, та виявлення прихованої присутності держави-агресора на українському ринку.
Один з найбільших банків Німеччини Commerzbank перестав обслуговувати платежі в росію.
Як повідомляє Bank Handlowy w Warszawie (BHW), який належить Citigroup, банк більше не здійснює транзакції на адресу російських банків.
Втрата ще одного великого європейського банку відрізає канали, за якими російська фінансова система пов’язана із зовнішнім світом, замикаючи її в рублевій зоні і операціях з країнами-ізгоями.
„Інформуємо вас про те, що, слідуючи своєму внутрішньому рішенню Commerzbank AG повідомив нас, що цей банк припинив проводити розрахунки за іноземними платежами в росію (за винятком таких в „Комерцбанк (Євразія)”. Таким чином, Citi Handlowy більше не здійснює розрахунки за платіжними дорученнями в російські банки, крім таких в „Комерцбанк (Євразія)”, у якого Commerzbank AG є банком-кореспондентом”, – повідомив BHW.
У зв’язку з вторгненням росії в Україну 80% банківської системи агресора опинилося під західними санкціями.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Рейтинг із прибутковості очолили ПриватБанк, Укрсиббанк та Райффайзен Банк, зазначили в НБУ.
Прибуток українських банків у 2022 році склав 24,7 млрд грн, що у 3,1 раза менше, ніж за 2021 рік. Про це повідомила прес-служба Нацбанку.
Зокрема, у грудні прибуток банків склав 5,3 млрд грн, що на 40,9% менше, ніж місяцем раніше (8,9 млрд грн). Доходи у грудні зросли на 11%, а витрати – на 9,9%.
При цьому доходи за весь 2022 рік зросли на 30,5% проти показника минулого року – до 357,488 млрд грн. Водночас, комісійний дохід за рік скоротився на 8,2% – до 85,568 млрд грн.
При цьому результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу був позитивним і становив 43,525 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він був негативним і становив 77 млн грн.
Водночас витрати банківської системи за 2022 рік зросли у 1,7 раза порівняно з цим показником 2021 року – до 332,673 млрд грн, у тому числі відрахування до резервів – у 35 разів, до 118,809 млрд грн. Водночас, комісійні витрати зросли на 0,7% – до 35,421 млрд грн,
„Рентабельність капіталу сектора склала 10,9% порівняно з 35,1% роком раніше”, – наголосив НБУ.
Рейтинг із прибутковості очолив державний ПриватБанк, який заробив 30,2 млрд грн. Далі йдуть банки іноземних банківських груп – Укрсиббанк (3,5 млрд), Райффайзен Банк (2,8 млрд) та Сітібанк (2,4 млрд).
За даними НБУ, 46 із 67 банків отримали прибуток на суму 45,560 млрд гривень, а 21 банк показали збитки на 20,844 млрд гривень.
Найбільший збиток показав Сенс Банк (раніше Альфа-банк) – 6,9 млрд грн. Далі йдуть державні Укрексімбанк (6,8 млрд) та Укргазбанк (2,7 млрд гривень).
У 2022 році прибуток банківського сектора росії склав 203 млрд рублів, а у 2021-му цей показник становив 2,4 трлн рублів.
Прибуток російського банківського сектора минулого року впав у 12 разів: у 2022 році він склав 203 млрд рублів, а в 2021-му – 2,4 трлн рублів. Про це пише російське видання Коммерсантъ із посиланням на дані Центробанку рф.
За даними російського Центробанку, минулого року банківський сектор зміг компенсувати збитки першого півріччя і вийти в прибуток, але прибуток виявився значно меншим, ніж за рік до того.
Прибуток значно знизився щодо рекордного результату 2021 року, коли банки заробили 2,4 трлн руб. Водночас, збитки першого півріччя 2022-го перевищували 1,5 трлн рублів в основному через валютну переоцінку. Однак у другому півріччі сектор показував щомісячний прибуток, який у грудні досяг 342 млрд рублів”, – пише російське видання.
Повідомляється також, що з усього сектора звітував про фінансові результати тільки Ощадбанк, прибуток якого склав 300 млрд руб.
Крім того, зазначається, що окремі кредитні організації завершили рік із значними збитками, але частка прибуткових банків за активами сягнула 77%.
За 10 місяців 2022 року прибуток українських банків скоротився більш ніж в п’ять разів. Банки заробили лише 11 млрд грн, натомість торік за цей період було 58 млрд грн.
Зазеачається, що з 67 банків в Україні майже третина – 21 банк – завершили період зі збитками у 19 млрд грн. Загальний прибуток банків з „плюсовим” балансом за 10 місяців склав 30 млрд грн.
Частка державних банків у загальному прибутку – найбільша. За рік їхній відсоток збільшився до 62,5%. Частки банків з іноземним капіталом скоротилися до 26%, а банків із приватним капіталом – з 18% до 11,5% у 2022 році.
Найприбутковішим банком став ПриватБанк з прибутком у 17,8 млрд грн. Це на 33% менше, аніж торік. Але загалом саме частка Привату складає 59% прибутку усіх банків з додатним капіталом. Укргазбанк, Альфа-банк, Укрексімбанк – наразі мають великі збитки й замикають рейтинг банків за прибутковістю.
Попри загальну негативну тенденцію, деякі банки покращили свої показники у порівнянні з відповідним періодом торік. Так, прибуток Укрсиббанку за 10 місяців 2022 року більш ніж у два рази вищий за торішні показники: 2,62 млрд грн проти 1,22 млрд грн. Завдяки цьому він піднявся на 10 пунктів та посів друге місце у рейтингу.
Сітібанк зміг збільшити свій прибуток на 36% у порівнянні з відповідним періодом торік: 1,9 млрд грн проти 1,4 млрд грн. Це дозволило йому піднятися в рейтингу з 10-ї позиції на 4-ту.
З 16 банків з іноземним капіталом лише дев’ять вийшли в „плюс” за результатами десяти місяців роботи. Загальний прибуток цієї групи фінустанов складає 7,9 млрд грн. Цікаво, що левова частка – 89% або 7 млрд грн – припадає на третину з них: Укрсиббанк (2,6 млрд грн), Райффайзен (2,5 млрд грн) та Сітібанк (1,9 млрд грн).
Загальний прибуток банків з приватним капіталом з додатнім балансом за 10 місяців склав 3,46 млрд грн. Більш ніж третину – 36% або 1,26 млрд грн – заробив Універсал банк.
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
За 10 місяців 2022 року чистий прибуток банківської системи склав 11 млрд гривень. Це у 5 разів менше проти аналогічного періоду минулого року.
Про це повідомив у Telegram голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Він зазначив, що приблизно такий же результат, як і в поточному році, був зафіксований у відносно мирному та стабільному 2018 році.
Чистий прибуток банківської системи у жовтні склав 3,6 млрд гривень.
Операційний прибуток (доходи мінус витрати, не враховуючи відрахування в резерви) за 10 місяців склав 118 млрд гривень, збільшившись в 1,8 рази проти аналогічного періоду минулого року.
Відрахування в резерви збільшились до 107 млрд гривень, що в 14 раз більше за аналогічний період минулого року, і на даному етапі є достатнім для покриття можливих збитків. Гетманцев нагадав, що за підсумками 9 місяців поточного року частка непрацюючих кредитів збільшилась на 54 млрд гривень.
Зазначається, що темпи зростання чистого процентного доходу уповільнилися з 35% у січні – лютому до 19% за березень – червень у річному вимірі.
„Усі великі банки пропонували позичальникам „кредитні канікули”, деякі фінустанови тимчасово знизили ставки за споживчими кредитами. Це призвело до різкого скорочення процентних доходів у роздрібному сегменті”, – пояснили в регуляторі.
Пригнічений попит на банківські послуги обмежує комісійні доходи банків. Чистий комісійний дохід скоротився за березень – червень на 35% р/р порівняно із зростанням на 15% р/р у січні-лютому.
У той же час операційний результат банків залишався позитивним. Чистий операційний прибуток до відрахувань у резерви за підсумками ІІ кварталу становив 33,5 млрд грн порівняно з 23,5 млрд грн у ІІ кварталі 2021 року.
Від’ємний фінансовий результат першого півріччя визначили значні обсяги сформованих резервів під очікувані збитки через наслідки війни: банки сформували резерви на 57,9 млрд грн, із них у березні – червні на 52,1 млрд грн.
Станом на 1 липня 2022 року з 68 платоспроможних банків 47 банків були прибутковими та отримали чистий прибуток у розмірі 10,0 млрд грн, 21 – збитковими зі збитком 14,6 млрд грн.
„Реалізація кредитного ризику внаслідок повномасштабної війни призвела до збитковості банківського сектору вперше за останні п’ять років. Резерви за кредитними збитками зростатимуть й надалі”, – зауважив заступник голови НБУ Ярослав Матузка.
Він додав, що аби зберегти операційну ефективність, банки мають пристосувати свої бізнес-моделі до роботи в кризових умовах, а також належним чином відображати фінансові показники для збереження фінансової стійкості банківського сектору.
Чехія за півроку вийде зі складу акціонерів Міжнародного інвестиційного банку, ключовим власником якого є Росія.
МІБ повідомив, що 27 липня отримав офіційне повідомлення про те, що з 27 січня 2023 року Чеська Республіка припинить бути акціонером банку, передає Інтерфакс-Україна.
Станом на кінець 2021 року частка Чехії в МІБ дорівнювала 8,8% (у Росії – 47,5%).
МІБ – наднаціональна міждержавна фінансова організація, заснована 1970 року країнами-членами Ради економічної взаємодопомоги. У даний час членами банку є Росія, Угорщина, Болгарія, В’єтнам, Куба, Монголія, Румунія, Словаччина та Чехія. Основний напрямок його діяльності – кредитування інвестиційних проектів. Штаб-квартира МІБ знаходиться в Будапешті.
Починаючи з 2018 року МІБ кілька разів виходив на чеський ринок запозичень.
