Fitch Ratings погіршило прогноз щодо Польщі до негативного, головним чином через зростаючі бюджетні ризики, при цьому рейтинг країни залишився без змін.
У п’ятницю міжнародне рейтингове агентство змінило прогноз для Польщі зі стабільного на негативний, обґрунтувавши свої висновки зростаючими ризиками для державних фінансів.
Fitch попередило про більший, ніж очікувалося, дефіцит бюджету та відсутність надійних планів щодо фіскальної консолідації.
Згідно з аналізом, політичні перешкоди можуть затримати необхідні реформи в період перед парламентськими виборами 2027 року. За прогнозами рейтингового агентства, державний борг буде зростати більш стрімко і до 2027 року може наблизитися до 68% ВВП.
Fitch зазначила, що ранні вето і податкова опозиція президента Кароля Навроцького відображають поглиблення політичного розколу, що може обмежити здатність коаліції проводити жорсткі бюджетні заходи до наступних виборів.
Рейтингове агентство підкреслило, що реалізація реформ, необхідних для збереження фінансування з боку ЄС, як і раніше, буде мати ключове значення для підтримки сильного зростання ВВП в умовах нинішніх викликів.
Водночас Fitch прогнозує реальне зростання ВВП на рівні 3,2% як у 2025, так і в 2026 роках, що перевищує медіану для країн – членів ЄС на рівні 2,3%. Зростання зумовлюється стабільним внутрішнім споживанням та більш інтенсивним використанням ресурсів ЄС, що компенсує негативний вплив американських мит на єврозону.
Хоча диверсифікована економіка Польщі та її членство в ЄС підтримують поточний рейтинг, неспроможність стабілізувати борг або погіршення бюджетної дисципліни можуть призвести до зниження рейтингу. Fitch підтвердило рейтинг Польщі на рівні «A-».
Найбільше коштів сплачено платниками Дніпропетровщини – 4,5 млрд грн. Платники Києва сплатили 3,7 млрд грн, Одещини – 2,2 млрд грн, Львівщини – 1,7 млрд гривень.
Землевласники та орендарі земельних ділянокза січень – липень 2025 року перерахували до місцевих бюджетів майже 25,5 млрд грн плати за землю. Про це повідомляє Державна податкова служба України.
Зазначається, що це майже на 15,9 %, або на 3,5 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. За січень – липень 2024 року надходження склали майже 22 млрд гривень.
Найбільше коштів сплачено платниками Дніпропетровщини – 4,5 млрд грн. Платники Києва сплатили 3,7 млрд грн, Одещини – 2,2 млрд грн, Львівщини – 1,7 млрд гривень.
В уряді сподіваються, що війна завершиться раніше. Але з прагматичної точки зору готують проєкт держбюджету з урахуванням продовження війни увесь 2026 рік.
Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на презентацію Програми діяльності уряду.
„У нас базовий сценарій на сьогоднішній момент, макроекономічний, передбачає завершення війни у 2025 році. Альтернативний сценарій передбачає продовження війни у 2026 році”, – сказав він.
Марченко нагадав, що проєкт бюджету на 2026 рік потрібно подати в парламент до 15 вересня. І з метою підготовки документа „за базу розрахунку бюджету визначено альтернативний сценарій”, сказав він.
„Тому ми готуємо бюджет по альтернативному сценарію, тому що це досить зрозуміло і прагматично”, – сказав він.
Як зазначив Марченко, якщо будуть позитивні наслідки переговорів, і буде розуміння до кінця року, що війна завершується стабільним сталим миром, Мінфін цей підхід перегляне.
„Ми зараз не маємо інших варіантів, як іти по альтернативному сценарію, який передбачає продовження війни на весь 2026 рік”, – заявив він.
Коментуючи питання перегляду податків на 2026 рік, міністр сказав, що поки такого кроку не планується.
Верховна Рада ухвалила зміни до держбюджету на 2025 рік в першому читанні. Видатки на оборону зростуть на 412 млрд гривень.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Ярослав Желязняка в Telegram.
За його даними, проєкт №13439-3 за основу підтримали 257 народних депутатів.
Остаточне голосування очікується наприкінці серпня через перерву в роботі Ради.
Урядовий проєкт змін до держбюджету на 2025 рік №13439 був поданий до Верховної Ради 30 червня.
Він передбачав, що додаткові 412,4 млрд гривень будуть спрямовані на:
Міноборони – 310,8 млрд гривень;
МВС – 84,1 млрд гривень;
ГУР Міноборони – 4,5 млрд гривень;
Мінстратегпром – 4,5 млрд гривень;
СБУ – 1,6 млрд гривень;
УДО – 0,5 млрд гривень;
Держспецзв’язок – 64,5 млн гривень.
Також передбачено додаткові 20 млрд гривень для резервного фонду на здійснення непередбачених та невідкладних видатків.
Для фінансування низки інших нагальних потреб передбачено додатково 16,5 млрд гривень (для Мінцифри, МОН, МОЗ).
Збільшення дохідної частини 147,5 млрд гривень планується, зокрема, за рахунок перевиконання планових показників доходів до держбюджету:
ПДФО – 56,0 млрд гривень;
податок на прибуток підприємств – 23,8 млрд гривень;
кошти, що перераховуються НБУ – 20,3 млрд гривень;
частина чистого прибутку та дивіденди – 15,0 млрд гривень;
акциз із ввезених на митну територію України тютюнових виробів – 8,8 млрд гривень;
кошти, перераховані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб – 7,9 млрд гривень;
збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих господарських операцій – 4,1 млрд гривень;
адмінштрафи у сфері забезпечення безпеки руху – 2,7 млрд гривень;
інші надходження – 8,9 млрд гривень.
Крім того, запланована економія видатків на 51,3 млрд гривень та збільшення обсягу внутрішніх запозичень – 184,9 млрд гривень та зменшення обсягу платежів з погашення внутрішнього державного боргу – 65,1 млрд гривень.
Кошти будуть інвестовані в ремонти близько 200 багатоквартирних будинків, які пошкодили росіяни.
Кабінет міністрів розподілив 540 млн грн на ремонти близько 200 багатоквартирних будинків. Про це 2 липня повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
„Завдяки підтримці Світового банку в межах проєкту HOPE активізуємо відновлення житла українців. Спрямовуємо на місця – громадам Запоріжжя, Миколаєва, Ізюма, Бучі та Макарова – 540 млн грн”, – зазначив він на засіданні уряду.
Шмигаль додав, що ці кошти громади інвестують в ремонти близько 200 багатоквартирних будинків, які пошкодили росіяни.
27 червня Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу.
Про це йдеться на сайті Міністерства фінансів України.
Зазначається, що бюджетна декларація 2026-2028 є основою для складання проєкту Державного бюджету на 2026 рік. Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.
Декларація має два сценарії два сценарії розвитку подій в Україні, починаючи з 2026 року. Один сценарій передбачає можливе покращення безпекової ситуації з 2026 року, заснований на показниках макропрогнозу економічного і соціального розвитку України на наступні три роки.
Другий сценарій – продовження повномасштабної агресії рф проти України. Згідно з другим сценарієм, наступного року видатки на сектор безпеки і оборони будуть становити не менше, аніж в 2025 році (з урахуванням змін до держбюджету).
Вибір одного чи іншого сценарію за основу буде зроблено під час формування Державного бюджету України на 2026 рік, сказано в повідомленні.
„Такий підхід дозволить Уряду бути готовим до будь-яких потенційних змін безпекової ситуації, водночас виконуючи всі взяті на себе зобов’язання у співпраці з міжнародними партнерами”, – заявили у Мінфіні.
У відомстві додали, що видатки на безпеку і оборону і надалі будуть залишатися основним пріоритетом держбюджету незалежно від можливого розвитку подій у 2026 році і надалі.
Міністерство фінансів України готує комплексний проєкт змін до закону про держбюджет, який передбачає збільшення видатків на оборону.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням його виступ в парламенті, якій транслює нардеп Олексій Гончаренко у Youtube.
„Ми не зволікаємо, ми готові. Я сподіваюсь, що депутатський корпус буде готовий проголосувати за наші пропозиції”, – сказав він.
Марченко висловив сподівання, „що на наступну сесію ці зміни можна буде поставити на голосування”.
Як зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, додаткові потреби виникають у наших військових, у наших виробників через ситуацію з допомогою та ситуацією фронті.
„Ми дійсно зараз з Міністерством фінансів, Міністерством оборони обрахунку потреби в додаткових коштах на другу половину цього року у зв’язку з подіями з точки зору постачання зброї і амуніції від партнерів і зв’язку з ситуацією на полі бою”, – сказав він.
На 2026 фінансовий рік, який розпочнеться в жовтні,Пентагон планує збільшити оборонний бюджет США до рекордного рівня – майже на восьму частину. У середу міністр оборони Піт Геґсет ознайомивчленів комітетів сенату з деталями відповідної ініціативи.
Пентагон просить Конгрес затвердити видатки на оборону США в розмірі понад 961 млрд доларів, що на 113 млрд перевищує бюджет на 2025-й.
За словами міністра Піта Геґсета, це збільшення дозволить покласти край «хронічному недофінансуванню», яке спостерігалося протягом останніх чотирьох років.
Міністр зазначив, що прямий оборонний бюджет, доповнений додатковими витратами на національну безпеку, загалом перевищить 1000 мільярдів доларів, повідомляє MTI.
Геґсет пообіцяв посилення армії США за рахунок збільшення бюджету, а також відновлення американської військової сили, яка 25 років тому була беззаперечною. Він додав, що частина відновлення армії полягає у відродженні оборонної промисловості, реформі процесу закупівель міністерства оборони, посиленому впровадженні нових технологій та забезпеченні бойових сил новою зброєю.
У проєкті передбачено 62 мільярди доларів на модернізацію та утримання ядерної військової сили США, що, за словами Піта Геґсета, виправдано зростанням «ядерної загрози».
Під час слухань кілька сенаторів-демократів запитали міністра про мобілізацію армії та Національної гвардії в Лос-Анджелесі й поставили під сумнів необхідність виведення військ на внутрішню територію США для боротьби із заворушеннями.
У своїй відповіді міністр, зокрема, висловив гордість з приводу того, що підрозділи Нацгвардії та морської піхоти перебувають на вулицях Лос-Анджелеса, щоб захищати співробітників імміграційної служби.
На слуханнях також було порушено питання військового захисту Європи, у зв’язку з чим Геґсет заявив, що з огляду на структуру бюджету їй слід набагато серйозніше підходити до «захисту власного континенту».
Рахункова палата оприлюднила аналіз виконання закону про державний бюджет України на 2025 рік у першому кварталі. Видатки на оборону значно зросли.
Про це повідомляє пресслужба Рахункової палати.
Надходження до державного бюджету
Як зазначається в повідомленні, наповненню бюджету сприяли позики від міжнародних партнерів та безповоротна допомога. У загальному обсязі зовнішніх надходжень їх частка зросла з 9 % до 27%.
Доходи бюджету в першому кварталі 2025 року становили 926,2 млрд грн – зросли на 284,1 млрд грн (44,3 %) порівняно з першим кварталом 2024 року. Це зумовлено насамперед збільшенням у 2,2 рази (до 292,5 млрд грн) обсягів власних надходжень бюджетних установ, зокрема тих, що належать до сфери управління Міністерства оборони України.
Власні надходження установ становили майже третину доходів бюджету, натомість частка надходження від податків знизилася на 10 відсоткових пунктів.
Видатки на оборону зросли майже до 75% бюджету України, – Рахункова палата
Видатки бюджету
Видатки державного бюджету у першому кварталі 2025 року становили 1,2 трлн грн – це на 38,5 % більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
Зростання зумовлено насамперед збільшенням видатків на обороноздатність і безпеку держави – до 73,5% загального обсягу.
Найбільше видатків Міноборони – для закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, військової техніки, засобів і обладнання. При цьому для закупівлі товарів оборонного призначення було перерозподілено значні обсяги видатків із запланованих на оплату праці в жовтні – грудні 2025 року (174,8 млрд гривень), повідомили в Рахунковій палаті.
Видатки на оборону зросли майже до 75% бюджету України, – Рахункова палата
Ризики виконання бюджету
За підсумками аналізу виконання закону про державний бюджет України на 2025 рік у першому кварталі Рахункова палата виявила ризики, які можуть негативно вплинути на економічні показники.
Серед них: зменшення дохідної частини місцевих бюджетів і фондів соціального страхування внаслідок скорочення кількості зареєстрованих ФОПів, валютно-фінансова нестабільність, посилення інфляційного тиску.
Окрім цього, у січні – березні реальний ВВП становив лише 0,5 % при прогнозованому приросту на 2025 рік – 2,7 %. „Це створює ризик ненадходження запланованих доходів на цей рік”, – йдеться в повідомлені.
Одним з основних чинників, які стримували зростання ВВП, стало скорочення експорту на 8,7%. Насамперед, зменшився експорт продовольчих товарів і сировини для їх виробництва та залізних руд через низькі минулорічні врожаї зернових та зниження світових цін на залізну руду.
4 червня Кабмін виділив із резервного фонду державного бюджету 2,4 млрд грн для виплат за національним кешбеком.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Крім того, 200 млн грн передбачили для виплат за програмою компенсацій.
«Створюємо стимули купувати українське. Очікуємо, що у 2025 році частка вітчизняної техніки на внутрішньому ринку збільшиться на 5% й запуститься виробництво до 80-ти її нових видів», – зауважив глава уряду.
