Імпорт нафти з росії до Індії у вересні знизився, але залишився на рівні близько третини всіх поставок. Про це повідомляє Bloomberg.
За даними Kpler, обсяг становив 1,61 млн барелів на добу проти 1,72 млн у серпні. У річному вираженні показник впав на 16%.
Зниження відповідає прогнозам аналітиків, які раніше попереджали про стабілізацію обсягів. Москва залишається найбільшим постачальником сировини для Індії.
Як відомо, Вашингтон посилив тиск на Нью-Делі, запровадивши 50% мито на імпорт індійських товарів до США, оскільки торгівля нафтою російською допомагає фінансувати війну проти України.
Однак Індія заявила, що закупівлі залежать від ціни і продовжаться. При цьому влада також веде переговори про розширення енергетичного співробітництва зі США.
„Російські барелі залишаються ключовими для індійського кошика, але обсяги стабілізуються на нижчому рівні”, – заявив аналітик Kpler Суміт Рітолія.
За його словами, індійські НПЗ поступово диверсифікують закупівлі, поєднуючи економічну вигоду з енергетичною безпекою.
Міністр фінансів Індії Нірмала Сітхараман підтвердила, що країна й надалі купуватиме нафту в росії, виходячи з власних інтересів. Директор з фінансів Indian Oil Corp Анудж Джайн зазначив, що закупівлі залежать від економічної доцільності.
У липні-серпні російську нафту Urals продавали з дисконтом близько 1 долар за барель до марки Brent, що стало мінімальним рівнем з 2022 року. Це знизило привабливість поставок, які зазвичай доходять до Індії через місяць.
У вересні знижки розширилися до понад 3 доларів за барель. Це зробило Urals найдешевшим варіантом для індійських переробників.
Як пише Bloomberg, незважаючи на атаки дронів на російську енергетичну інфраструктуру, поставки в Індію не постраждали. Нафтопереробні заводи отримали достатні обсяги на листопадові поставки. Морський експорт нафти з росії протягом останніх чотирьох тижнів зріс до 3,62 млн барелів на добу. Це максимальний показник за 16 місяців і порівнянний з рівнем травня 2024 року.
Президент США Дональд Трамп знову пообіцяв ввести стовідсоткове мито на фільми, створені за межами Штатів.
Про це пишуть Reuters та Variety.
Президент США Дональд Трамп заявив, що планує запровадити мито у 100 % на всі фільми, зняті за межами держави й ввезені на американський ринок. Це вже друга така заява: вперше він озвучив цю ідею ще у травні, але тоді не надав деталей.
„Наш кінобізнес був вкрадений у Сполучених Штатів Америки іншими країнами, як крадуть цукерки у дитини”, – написав Трамп у своєму дописі на сторінці Truth Social.
У дописі він також звинуватив владу Каліфорнії та губернатора Ґевіна Ньюсома у слабкій політиці, яка, за його словами, сприяла відтоку виробництва.
Як пише Reuters, рішення Трампа застосувати торговельний протекціонізм до кіноіндустрії ставить під загрозу міжнародні співпраці та прибутки студій від світового прокату.
Аналітики зазначають, що цей крок може різко змінити глобальну модель роботи Голлівуду.
„Наразі забагато невизначеності, і цей крок породжує більше запитань, ніж відповідей. Вочевидь, витрати зростуть і це неминуче позначиться на споживачах”, — заявив експерт Паоло Пескаторе з PP Foresight.
Ринок уже відреагував на заяви президента: акції Paramount Skydance знизилися на 2,1 %, а Warner Bros Discovery — на 1,3 %.
Невідомо, на якій правовій підставі президент може накласти таке мито. Білий дім не відповів на запит журналістів щодо деталей реалізації. Представники провідних кіностудій Warner Bros Discovery, Paramount Skydance та Netflix також утрималися від коментарів, а Comcast відмовилася від відповіді.
Керівники студій визнають, що реалізувати таке мито буде надзвичайно складно. Сучасні фільми здебільшого створюються за участю кількох країн: від зйомок і візуальних ефектів до фінансування та дистрибуції. Великі голлівудські проєкти активно користуються податковими пільгами Канади, Великої Британії, Австралії та Нової Зеландії. Часто міжнародні співпродюсери з Європи та Азії забезпечують американським кінопроєктам доступ до фінансування та ринків.
Експерти наголошують: навіть якщо ініціатива буде реалізована, залишаються невідомими ключові питання — чи поширюватиметься мито на стримінгові релізи, як визначатимуть „іноземний фільм” та чи зачепить це проєкти американських студій, зняті за кордоном.
У травні Трамп називав закордонні зйомки „загрозою національній безпеці”, стверджуючи, що вони приносять у США „пропаганду та меседжі з-за кордону”. Тоді він доручив Міністерству торгівлі вивчити можливості впровадження тарифів, але згодом обіцяв зустрітися з представниками індустрії, „щоб переконатися, що вони будуть задоволені” його пропозицією.
Президент США Дональд Трамп у своїй промові в Білому домі пролив світло на ситуацію: хоча імпорт російської нафти до Європи є величезною проблемою, він не готовий звинувачувати такі країни – члени ЄС, як Угорщина та Словаччина, адже вони не мають іншого вибору, якщо хочуть зберегти свою енергетичну безпеку. Справжня проблема полягає в позиції Західної Європи та Брюсселя, які паралельно з гучною допомогою Україні продовжують підтримувати російську економіку, використовуючи лазівки.
У своїй промові Трамп наголосив: Угорщина – країна, оточена сушею, вона не має морського узбережжя, через яке могла б приймати глобальні вантажі. За його словами, Будапешт використовує єдиний значний нафтопровід, і альтернативи йому практично не існує.
«Я розмовляв з Віктором Орбаном, чудовою людиною, моїм близьким другом. Зараз вони перебувають у дуже скрутному становищі», – зазначив президент. А відтак додав, що Словаччина також потрапила в подібну ситуацію, тому, на його думку, решта Європи не може їх звинувачувати.
Ця заява є особливо важливою, оскільки голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн нещодавно різко розкритикувала Угорщину за її закупівлю російської нафти й зазначила, що за це Будапешт суворо покарають.
Дональд Трамп не приймає звинувачення Брюсселя
Лідер США відкрито виступив на захист Угорщини, оскільки її уряд уже давно заявляє, що швидка заміна російської нафти є нереальною з фізичних та економічних причин, на відміну від інших держав – членів ЄС, які мають альтернативи, але не використовують їх.
Через американську погрозу фон дер Ляєн, імовірно, знову винесе на порядок денний питання енергетичної залежності. Але позиція Трампа може гарантувати, що Брюссель не матиме змоги покарати Угорщину.
[type] => post
[excerpt] => Президент США Дональд Трамп у своїй промові в Білому домі пролив світло на ситуацію: хоча імпорт російської нафти до Європи є величезною проблемою, він не готовий звинувачувати такі країни – члени ЄС, як Угорщина та Словаччина, адже вони не мають ...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1759071900
[modified] => 1759066150
)
[title] => Трамп пояснив: справжня проблема з імпортом нафти полягає в позиції Західної Європи та Брюсселя
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=64006&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 63974
[uk] => 64006
)
[trid] => kri2709
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 63975
[image] => Array
(
[id] => 63975
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump.jpg
[original_lng] => 90211
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 654
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 63975
[_edit_lock] => 1759055363:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 462194760000
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 84406
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1206
[1] => 3403
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Брюссель
[1] => Дональд Трамп
)
)
[3] => Array
(
[id] => 64004
[content] =>
З 1 жовтня Сполучені Штати вводять 100-відсоткове мито на іноземні ліки, але звільнення від нього отримають фармацевтичні компанії, які будують заводи в країні, зокрема вже розпочаті проєкти, оголосив у четвер Дональд Трамп. Це значна поступка порівняно з раніше обіцяними 200–, а потім 250-відсотковими митами.
Імпорт ліків до Сполучених Штатів за останнє десятиліття потроївся і, за інформацією бази даних Comtrade ООН, у 2024 році сягнув 213 мільярдів доларів. На думку Трампа, мита спонукатимуть фармацевтичні компанії переносити виробництво до США.
Високі американські мита на фармацевтичну продукцію можуть серйозно вплинути на Європейський Союз, зокрема й Угорщину. Хоча Урсула фон дер Ляєн і Дональд Трамп наприкінці липня домовилися про торговельну угоду, згідно з якою США встановлюють мита на європейські товари в розмірі не більше 15%, фармацевтична промисловість залишилася поза угодою. Тамаш Моро, головний стратег Concorde, раніше заявив Telex, що в межах угорського експорту експорт ліків до Сполучених Штатів має особливе значення, тому значні мита можуть серйозно погіршити конкурентоспроможність Угорщини. Зрештою Трамп відмовився від введення 250-відсоткового мита, і на ліки, що надходять з ЄС, як очікується, буде застосовуватися 15-відсоткове.
Фармацевтичні компанії раніше попереджали, що мита відволікають капітал від досліджень, збільшують витрати, стримують інновації й інвестиції та можуть спричинити додаткові проблеми для глобальних мереж постачання, які й без того борються з труднощами.
«Є причина, чому мита на фармацевтичну продукцію дорівнюють 0%. Це тому, що мита можуть спричинити порушення в ланцюжку поставок, а це може призвести до дефіциту», – заявив у квітні генеральний директор Johnson & Johnson Хоакін Дуато. На його думку, сприятлива податкова політика була б ефективнішим інструментом для збільшення виробничих потужностей США у сфері фармацевтики та медичного обладнання. Через мита пацієнти можуть зіткнутися з підвищенням цін на ліки, а також ускладненням доступу до медичного лікування.
Це рішення входить у протиріччя з американською Конституцією, яка надає Конгресу повноваження розпоряджатися бюджетом.
Верховний суд США дозволив адміністрації президента Дональда Трампа утримати близько чотирьохмільярдів доларів іноземної допомоги, виділеної Конгресом на поточний фінансовий рік. Про це у п’ятницю, 26 вересня, повідомляє агентство Reuters.
Зазначається, що скасування іноземної допомоги Трамп намагається реалізувати в рамках програми „Америка понад усе”.
Водночас агентство зазначає, що ця справа порушує питання щодо ступеня повноважень президента скасовувати кошти, виділені Конгресом на програми, що не відповідають його політиці. Конституція США надає Конгресу повноваження розпоряджатися бюджетом.
Судді задовольнили прохання Міністерства юстиції заблокувати розпорядження окружного судді США Аміра Алі з Вашингтона, яке зобов’язало адміністрацію негайно вжити заходів для витрачання допомоги, що є предметом спору. Рішення Алі було ухвалено після позову гуманітарних груп, які оскаржують дії адміністрації.
Верховний Суд має консервативну більшість із шістьма голосами проти трьох. Троє ліберальних суддів суду висловили незгоду.
У своєму рішенні суд заявив, що гуманітарні групи можуть не мати юридичних повноважень для подання позову. Він також висловив стурбованість тим, що рішення проти Трампа на цьому етапі справи загрожує обмежити його повноваження вести зовнішню політику.
Ліберали суду назвали це рішення порушенням конституційного принципу, згідно з яким влада розділена між трьома гілками влади – виконавчою, законодавчою та судовою – уряду США. Вони зазначили, що Конституція „надає Конгресу повноваження приймати рішення про витрати шляхом прийняття законів про асигнування”.
Натомість в адміністрації наполягають, що цільові кошти „суперечать зовнішній політиці США”, що відображає зусилля Трампа скоротити допомогу США за кордоном у рамках порядку денного „Америка понад усе”.
2025 фінансовий рік уряду США закінчується 30 вересня. Витрати на допомогу у розмірі 4 мільярдів доларів, про які йде мова у цій справі, були призначені Конгресом для іноземної допомоги, миротворчих операцій ООН та зусиль із просування демократії за кордоном.
Кінцевою метою заходів Євросоюзу є остаточне припинення споживання російских енергоносіїв, запевнили в Брюсселі.
Євросоюз вже кілька років поступово відмовляється від російського викопного палива, як того вимагає президент США Дональд Трамп. Про це сказала речник Єврокомісії Паула Піньйо у понеділок, 15 вересня.
„Поступова відмова від російського викопного палива – це те, що ми робимо і активно робимо вже кілька років, з початку війни, з дуже чіткою дорожньою картою. Тепер ми навіть маємо законодавчу пропозицію щодо припинення надходження решти газу до ЄС”, – заявила вона і запевнила .
Пінью запевнила, що ЄС активно працює над реалізацією цього плану, і вже визначений чіткий механізм, як саме це буде відбуватися. Кінцевою метою цих заходів є остаточне припинення споживання російских енергоносіїв.
Також вона повідомила, що робота над 19 пакетом санкцій ЄС проти Росії ще продовжується, і пропозиції ще не були винесені на розгляд країнами-членами блоку.
Нові імпортні мита США дестабілізують світову торгівлю, змушуючи клієнтів відкладати замовлення і знижуючи попит у секторі хімічної промисловості, який намагається оговтатися після енергетичної кризи 2022 року.
Як зазначається, хімічна галузь є четвертою за обсягом експорту в ЄС після машинобудування, автомобілебудування та фармацевтики. Саме це промисловість вже кілька років потерпає від високих витрат на виробництво через різке зростання цін на газ та електроенергію після російського вторгнення в Україну.
Слабкий попит у ключових індустріях змусив частину компаній закривати підприємства. Сектор стикається зі скороченням замовлень і падінням прибутків. За даними LSEG, очікується, що прибутки європейських хімічних компаній у третьому кварталі будуть на 5% нижчими після 22%-го падіння у другому кварталі.
«Після енергетичної кризи ми сподівалися на стабільне відновлення обсягів і маржі в хімічному секторі Європи. Але тарифи, тиск на ціни та жорстка конкуренція з Азії створюють токсичну суміш», – зазначив аналітик Metzler Research Томас Шульте-Форвік.
Повідомляється, що крупні компанії, як BASF, Brenntag і Lanxess, частково захищені завдяки присутності у США, проте навіть вони змушені скорочувати прогнози та відкладати закупівлі через обачну поведінку клієнтів.
Водночас, Євросоюз планує пришвидшити ухвалення законодавства про скасування мит на промислові товари США, що має полегшити умови для експорту та стабілізувати сектор.
Фармацевтика та електроніка, включно з великими інвестиціями Apple в Індії, поки що звільнені від обмежень.
Президент США Дональд Трамп підписав рішення про запровадження 50% мит на імпорт індійських товарів. Мета такого кроку – покарання Нью-Делі за продовження закупівель російської нафти, що, за словами Трампа, фінансує війну Росії проти України, повідомляє Bloomberg.
Нові тарифи почали діяти в ніч на середу, 27 серпня, подвоївши існуючі 25% збори. Вони торкнуться понад 55% індійського експорту в США – найбільшого ринку збуту для країни.
Фармацевтика та електроніка, включно з великими інвестиціями Apple в Індії, поки що звільнені від обмежень.
Рішення Білого дому погіршує відносини між Вашингтоном та Нью-Делі, які протягом останніх років розвивали партнерство у противагу Китаю. Індія назвала дії США „несправедливими та необґрунтованими” й пообіцяла продовжувати закупівлі російської нафти.
„Це матиме дуже великий вплив на індійських експортерів, оскільки 50% тарифи не підходять для клієнтів”, – заявив Ісрар Ахмед, директор Farida Shoes Pvt. Ltd., яка понад 60% продукції постачає до США.
Водночас вплив буде обмеженим через орієнтацію економіки на внутрішній попит – приватне споживання формує близько 60% ВВП країни.
США є найбільшим експортним ринком для Індії (87,4 млрд доларів у 2024 році), однак це тільки 2% від ВВП держави.
Президент США Дональд Трамп попередив про ризик „економічної війни”, якщо він не зможе змусити Владіміра Путіна припинити конфлікт, заявивши, що має на увазі „дуже серйозні” наслідки у разі продовження бойових дій.
Про це Трамп сказав на зустрічі з членами свого кабінету у вівторок у Білому домі, його цитує Bloomberg, пише „Європейська правда”.
Коментарі Трампа були відповіддю на запитання про те, чи є терміни, протягом яких Путін має погодитися на двосторонні переговори із Володимиром Зеленським, перш ніж президент США застосує санкції, якими він погрожує.
„Це не буде світова війна, але це буде економічна війна, і економічна війна буде поганою. Це буде погано для Росії, і я не хочу цього”, – сказав Трамп.
„Те, що я маю на увазі, є дуже серйозним, якщо я буду змушений це зробити”, – додав глава Білого дому.
Трамп неодноразово погрожував санкціями та іншими „наслідками” для Москви, а також для країн, які купують російську нафту, допомагаючи фінансувати військові дії Росії.
Президент США уже ввів подвійний 50-відсотковий митний тариф на імпорт з Індії через її закупівлі російської нафти, але він не пішов далі і не вжив подальших заходів проти Китаю та інших країн.
Трамп висловив розчарування через продовження атак Росії на Україну, включаючи ті, які, за його словами, швидко послідували за розмовами з Путіним.
„Зеленський теж не зовсім безгрішний”, – додав він у вівторок.
Президент США Дональд Трамп не виключає можливості запровадження додаткових мит проти Китаю за купівлю російської нафти, хоча один з його головних радників применшив ймовірність такого розвитку подій, повідомляє Bloomberg.
Трамп заявив про таку можливість у середу, 6 серпня, після запровадження додаткових мит на індійські товари за купівлю російських енергоносіїв. Відповідаючи на запитання журналіста про покарання Китаю з тієї ж причини президент США сказав, що “це може статися”.
“Я не знаю. Я ще не можу вам сказати …Але я можу (запровадити мита — ред.) — ми зробили це з Індією. Ми, ймовірно, зробимо це з кількома іншими країнами. Однією з них може бути Китай”, — сказав Трамп у Білому домі.
Водночас старший радник Трампа з питань торгівлі Пітер Наварро висловив думку, що такі дії проти Китаю малоймовірні, оскільки підвищення мит може зашкодити США.
“Побачимо, що буде. У нас є мита понад 50% для Китаю. Ми не хочемо дійти до того, що зашкодимо нам самим”, — сказав Наварро журналістам.
Будь-які додаткові тарифи на китайські товари додадуться до вже високих мит, які за останні місяці призвели до падіння експорту Китаю до США. Це також неминуче викличе заходи у відповідь з боку Пекіна, який не так давно скористався своїм контролем над поставками рідкісноземельних елементів, щоб домовитися з Вашингтоном про зниження тарифів.
Відносини між США і Китаєм стабілізувалися після того, як сторони домовилися призупинити запровадження надвисоких мит, щоб провести переговори про укладення торговельної угоди. Послаблення напруженості між країнами підвищило ймовірність проведення зустрічі Трампа з лідером Китаю Сі Цзіньпіном цього року, хоча залишаються невирішені питання, зокрема постачання сучасних ШІ-чипів.
Китай залишається найбільшим покупцем російської нафти, за ним йдуть Індія та Туреччина. Китай постачає Росії запчастини, обладнання, сировину, необхідні для роботи російського ВПК, надає порти для логістики, при цьому публічно намагається створювати видимість нейтралітету.
