Міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив про збільшення обсягу допомоги Нідерландів у сфері енергетики до 100 мільйонів євро.
Про це він написав у соціальній мережі X.
Як стало відомо, Нідерланди додатково виділяють 35 мільйонів євро через Фонд підтримки енергетики України.
Шмигаль уточнив, що частину цих грошей буде спрямовано на встановлення сонячних електростанцій на дахах будівель у межах ініціативи «Промінь надії». Основна мета проєкту – забезпечення електропостачання об’єктів критичної інфраструктури після російських атак.
Фінляндія оголосила про виділення 3 млн євро на підтримку програми ООН «Жінки в Україні» на 2026–2028 роки.
Про це повідомило Міністерство закордонних справ Фінляндії.
Міністерство зазначило, що фінансова підтримка демонструє прихильність країни до захисту прав жінок і дівчат та сприяє відновленню України після війни.
«Підтримка ООН Жінки в Україні – це інвестиція у стійкість країни та її зусилля з досягнення гендерної рівності. За допомогою цього фінансування ми прагнемо сприяти правам і активності жінок та дівчат у кризових регіонах», – сказав міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо.
Фінляндія за допомогою цієї програми планує підтримувати залучення жінок до приватного сектору, стимулювати інновації та цифровізацію, а також надати українським жінкам можливість брати участь у формуванні рішень щодо відновлення країни.
Світовий банк виділить 40 мільйонів доларів США на відновлення енергетичної системи України, пошкодженої внаслідок регулярних російських атак.
Про це повідомив голова Міненерго Денис Шмигаль після розмови з керуючим директором Світового банку з операційної діяльності Ганною Б’єрде.
«Подякував Світовому банку за постійну підтримку України, зокрема нашій енергетичній системі. Домовилися про подальшу допомогу: Світовий банк планує спрямувати до USD 40 млн для Укренерго», – написав Шмигаль.
Він додав, що кошти будуть спрямовані, зокрема, на закупівлю обладнання.
Минулого року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав підопічним економікам рекордне фінансування.
Фінансова установа, заснована в 1991 році для підтримки трансформації економік Центральної та Східної Європи, заявила, що у 2025-му надала 16,8 мільярда євро кредитів та інвестицій підопічним економікам.
Попередній рекорд фінансування ЄБРР установив у 2024 році, надавши підтримку в розмірі 16,6 мільярда євро.
Минулого року ЄБРР профінансував 640 окремих програм, що є рекордом за три з половиною десятиліття історії банку. 75% фінансування, виділеного у 2025-му, банк надав користувачам з приватного сектору.
ЄБРР минулого року надав Україні фінансування на суму 2,9 мільярда євро. Більшість допомоги була виділена банком на підтримку критично важливої інфраструктури та енергетичної безпеки. З початку війни ЄБРР надав Україні понад 9,1 мільярда євро фінансування, з яких 3,3 мільярда надійшли від фінансових установ – партнерів ЄБРР. Наразі Європейський банк реконструкції та розвитку є найбільшим інституційним інвестором в Україні.
У грудні 2023 року Рада керуючих ЄБРР схвалила збільшення капіталу на 4 мільярди євро для продовження програм підтримки в Україні, унаслідок чого сплачений капітал банку сягнув 34 мільярдів євро. У своїй заяві ЄБРР відзначив пакет фінансування в розмірі 770 мільйонів євро, створений минулого року для української державної газової компанії «Нафтогаз», з яких компанія може використати 500 мільйонів євро для поповнення своїх стратегічних запасів природного газу. ЄБРР заявив, що це найбільший на сьогодні індивідуальний кредитний пакет для України.
Банк також надав фінансування на суму 300 мільйонів євро українській державній залізничній компанії та запустив програму розподілу ризиків портфеля для Укрексімбанку, завдяки якій українська фінансова установа змогла надати своїм вітчизняним клієнтам кредити на загальну суму 200 мільйонів євро.
Крім того, минулого року ЄБРР мобілізував 1,9 мільярда євро нового донорського фінансування, з яких 859 мільйонів також були для України. Європейський Союз забезпечив 55% донорського фінансування.
У своїй заяві банк відзначив і те, що минулого року вперше надав фінансування новим підопічним у країнах Африки на південь від Сахари. Першим бенефіціаром у регіоні стала державна компанія з розподілу електроенергії Беніну Société Béninoise d’Énergie Électrique, яка отримала від ЄБРР 30 мільйонів євро для покращення мережі електропостачання в сільській місцевості.
Швеція – другий найбільший донор Фонду після Німеччини.
Тепер загальний обсяг внесків SIDA до Фонду становить 203,08 мільйони євро. З них 44,68 млн євро надійшли на окремий спеціальний рахунок для гарантування ядерної безпеки.
Завдяки допомозі Швеції закуплено обладнання для проєкту з розбудови розподіленої генерації в одному з найбільш енергодефіцитних регіонів України. Також за кошти SIDA закуплено важливе обладнання для НЕК Укренерго й операторів систем розподілу Херсонської, Запорізької та Чернігівської областей.
Станом на 25 грудня у Фонд надійшли грантові кошти у понад 1,521 млрд євро, і з них протягом грудня – 258 мільйонів євро нових внесків.
У відомстві запевнили, що за кошти Фонду закуповується обладнання, запасні частини та інші матеріали, необхідні для відновлення і стабілізації роботи енергосистеми України після російських атак.
Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні 2,3 млрд євро у межах фінансової програми Ukraine Facility. Найближчим часом до держбюджету надійде 2,1 млрд євро кредитних коштів та 200 млн євро грантових.
Там розповіли, що отримані кошти будуть спрямовані на покриття соціальних та гуманітарних видатків держави, зокрема, на підтримку найбільш уразливих секторів.
Для отримання нового траншу Україна здійснила комплекс реформ. Йдеться про кроки в управлінні державними фінансами, судовій системі, бізнес-середовищі, банківському секторі, аграрній сфері, галузі стратегічних корисних копалин, а також у напрямку «зеленого» переходу та охорони навколишнього середовища.
«У межах Ukraine Facility на 2024-2027 роки передбачено близько 50 млрд євро для України (38,337 млрд євро – пряма бюджетна підтримка). Загалом до держбюджету з 2024 року вже надійшло понад 24,4 млрд євро, з яких у 2025 році – понад 8,3 млрд євро», – додали у відомстві.
Цього року система ООН скоротила тисячі робочих місць, зокрема в агентствах з питань міграції та біженців, а офіс Генерального секретаря Антоніу Гутерреша почав перегляд операцій ООН.
Координаційний офіс ООН з гуманітарної допомоги зменшує свій щорічний запит на фінансування на 2026 рік. Це сталося після того, як цьогорічна допомога, переважно від західних урядів, упала до найнижчого рівня за останнє десятиліття.
У понеділок Управління ООН з координації гуманітарних питань (UNOCHA) оголосило, що просить 33 мільярди доларів (28 мільярдів євро) для надання допомоги приблизно 135 мільйонам людей, які потерпають від наслідків воєн, кліматичних катастроф, землетрусів, епідемій та нестачі продовольства.
Цього року було прийнято фінансування в розмірі 15 мільярдів доларів (12 мільярдів євро), що є найнижчим рівнем за останнє десятиліття.
За повідомленням відомства, наступного року понад 4,1 мільярда доларів (3,5 мільярда євро) планується витратити на допомогу 3 мільйонам людей, які проживають на палестинських територіях, ще 2,9 мільярда доларів (2,4 мільярда євро) – на підтримку Судану, 2,8 мільярда доларів (2,4 мільярда євро) – на регіональний план щодо Сирії.
«У 2025 році голод різко посилився. Бюджети на продовольство були скорочені в той час, як голод охопив деякі райони Судану та Гази. Системи охорони здоров’я зруйновані», – сказав Том Флетчер, керівник OCHA.
«Епідемії різко поширилися. Мільйони людей залишилися без основних продуктів харчування, медичної допомоги та захисту. Були скорочені програми захисту жінок і дівчат, закрито сотні гуманітарних організацій», – додав він.
Координатор гуманітарної допомоги ООН попросив 47 мільярдів доларів (40 мільярдів євро) на цей рік і поставив за мету допомогти 190 мільйонам людей по всьому світу.
Через зменшення фінансування організація та її гуманітарні партнери цього року допомогли на 25 мільйонів людей менше, ніж у 2024-му.
Втома донорів посилилася саме в той час, коли чимало багатих європейських країн стикаються з безпековими загрозами з боку росії, яка дедалі впевненіше заявляє про себе на їхньому східному фланзі, і в останні роки спостерігають слабке економічне зростання, що накладає нові тягарі на державні бюджети та споживачів, які платять податки для їхнього утримання.
«Я знаю, що бюджет зараз обмежений. Сім’ї скрізь перебувають під тиском, – сказав Флетчер. – Але минулого року світ витратив 2,7 трильйона доларів (2,3 трильйона євро) на оборону (на зброю), а я прошу трохи більше 1% від цієї суми».
У 2025 році система ООН скоротила тисячі робочих місць, зокрема в агентствах з питань міграції та біженців, а офіс Генерального секретаря Антоніу Гутерреша почав перегляд операцій ООН, що може принести відчутні результати.
Флетчер, який підпорядковується Гутеррешу, закликав до «радикальної трансформації» гуманітарної допомоги шляхом скорочення бюрократії, підвищення ефективності та надання більших повноважень місцевим групам.
Зокрема Флетчер майже щодня говорив про «дуже практичні, конструктивні переговори» з адміністрацією Трампа.
«Чи хочу я присоромити світ, щоб він відреагував? Безумовно, – сказав Флетчер. – Але я також хочу передати ті рішучість і гнів, які ми, гуманітарні працівники, відчуваємо, щоб і надалі досягати поставлених цілей».
Данія виділить Україні майже вдвічі менше фінансової допомоги у 2026 році, ніж цьогоріч. Зокрема, її розмір знизиться до 9,4 млрд данських крон (майже 1,5 млрд доларів) замість 16,5 млрд (майже 2,6 млрд доларів).
Глава Міноборони Данії Троельс Лунд Поульсен заявив, що наступного року країна значно зменшить обсяг фінансової підтримки України. Якщо в поточному році вона становить 16,5 млрд данських крон, то у 2026-му вона знизиться до 9,4 млрд крон.
Для порівняння, у 2024 році Данія виділила Україні майже 19 млрд данських крон (майже 3 млрд доларів). Проте на цьому зменшення допомоги не зупиниться – у 2027 році Копенгаген планує надіслати Києву 7,1 млрд данських крон (1,1 млрд доларів), а у 2028-му – всього мільярд (156 млн доларів).
У 2023 році парламентська більшість Данії ухвалила створення Фонду України. Це економічна рамка, яка визначає, скільки допомоги Копенгаген надаватиме Києву.
Наразі Данія надала Україні військової допомоги на суму понад 70 млрд крон (майже 11 млрд доларів), але кошти закінчуються.
„Проблема в тому, що ми вже давно не виділяли нових коштів”, – сказав данський політик Стінус Ліндгрін.
Федеральне міністерство економіки та енергетики Німеччини (BMWE) через банк розвитку KfW виділяє додаткові 100 мільйонів євро на відновлення енергетичної інфраструктури України.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на німецьке Мінекономіки.
Ці кошти є доповненням до 60 млн євро, про які вже було оголошено цього року. Вони будуть спрямовані до Фонду енергетичної підтримки України (UESF) Енергетичного співтовариства, який з 2022 року також отримує внески від численних інших міжнародних донорів.
„Росія систематично і цілеспрямовано атакує енергетичну інфраструктуру України, перетворюючи зиму на ще одну зброю. Енергопостачання в Україні вже давно стало фронтом. Воно визначатиме, наскільки важкою буде ця зима для людей. Наші додаткові 100 млн євро для Фонду енергетичної підтримки України є чіткою відповіддю: ми не покинемо український народ. Захист енергопостачання означає захист людей – ось у чому суть”, – заявила глава відомства Катеріна Райхе.
Україна фінансує запасні частини та обладнання для пошкодженої енергетичної інфраструктури через Фонд енергетичної підтримки.
Енергетична спільнота за допомогою зовнішньої закупівельної агенції проводить прозорі та конкурентні тендери на товари, що закуповуються, та контролює використання коштів. Таким чином, українські енергетичні компанії отримують швидку допомогу для ремонту пошкодженої енергетичної інфраструктури.
„З огляду на нещодавні розслідування українських антикорупційних органів, банк розвитку KfW продовжуватиме суворо дотримуватися своїх правил щодо дотримання вимог. Це включає вимогу, щоб належне корпоративне управління українськими енергетичними компаніями було умовою участі BMWE в UESF, а також постійний моніторинг дотримання цієї вимоги”, – зазначили у міністерстві.
„Дотримання встановлених стандартів корпоративного управління, особливо для державних підприємств, є основою для подальшої надійної співпраці з нашими українськими партнерами”, – додали там.
