Міжнародне агентство Fitch Ratings чекає сповільнення економіки України у 2025 році через війну. Зростання цін перевищить 10%.
Про це повідомляє офіційний портал міжнародного агентства Fitch Ratings.
Як наголошується в повідомленні, відновлення економіки України сповільнилося: у 2024 році реальний ВВП зріс на 2,9%. Fitch переглянуло прогноз зростання на 2025 рік у бік зниження до 2,5% порівняно з 2,9% у попередньому огляді.
„Це пов’язано з триваючим дефіцитом робочої сили, збитком від атак на газову інфраструктуру і закриттям Покровської шахти через війну”, – йдеться в публікації.
Національний банк України посилив монетарну політику, підвищивши ключову ставку на 250 базисних пунктів із грудня 2024 року до 15,5%. Це пов’язано зі зростанням інфляції до 15,1% у квітні після середнього рівня в 6,5% у 2024 році.
„Інфляційний тиск спричинений неврожаєм, зростанням тарифів на електроенергію та підвищенням цін на послуги мобільного зв’язку. Прогнозується, що середньорічна інфляція становитиме 12,3% у 2025 році та знизиться до 6,5% у 2026 році”, – прогнозують у Fitch Ratings.
Аналітики агентства вважають, що потреби України у фінансуванні цього року будуть повністю покриті, при цьому буде створено додатковий буфер ліквідності на майбутнє.
Чисте зовнішнє фінансування очікується на рівні 55 млрд доларів порівняно із середнім показником у 25 млрд доларів на рік у 2022-2024 роках. Це пояснюється достроковим залученням прибутку від заморожених російських активів.
У програмі МВФ передбачено формування валютних резервів коштом іноземної допомоги: 9,1 млрд доларів у 2025 році та 8,4 млрд доларів для покриття очікуваних дефіцитів бюджету у 2026-2027 роках.
На думку Fitch, існують висока невизначеність із фінансуванням після 2025 року, тому у 2026 році обсяги внутрішніх запозичень зростуть.
Фіскальний дефіцит України скоротився до 17,2% ВВП 2024 року завдяки високим бюджетним надходженням, попри уповільнення економіки. Fitch прогнозує зростання дефіциту до 19,3% ВВП у 2025 році.
Високе навантаження на витрати збережеться і після закінчення війни, оскільки Україна, ймовірно, збереже великі збройні сили. Згідно з оцінкою Світового банку, на відновлення України знадобиться 524 млрд доларів протягом наступного десятиліття, що приблизно у 2,8 раза перевищує номінальний ВВП країни за 2024 рік.
Національний банк України (НБУ) прогнозує зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2025 році на 3,1%. Прогноз погіршений в порівнянні з січнем цього року (3,6%).
Про це на брифінгу заявив голова НБУ Андрій Пишний.
За прогнозом НБУ, у 2026 році економіка зросте на 3,7% (попередній прогноз – 4,0%), у 2027 році ВВП збільшиться на 3,9% (попередній прогноз – 4,2%). Як зазначив голова НБУ, у І кварталі 2025 року зростання економіки залишалося стриманим, зокрема через руйнування газової інфраструктури та спричинене цим збільшення потреб в імпорті газу.
„Попри певне пожвавлення ринку праці, вагомим стримуючим чинником, відповідно до опитувань бізнесу, залишався також зумовлений війною дефіцит кваліфікованих працівників”, – сказав він.
За його словами, загострення торгівельних протистоянь у світі наразі не позначилося на українській економіці, проте надалі стримуватиме її відновлення.
„Тарифні війни, ймовірно, призведуть до певного послаблення зовнішнього попиту на окремі товари українського експорту, хоча агропродукція залишатиметься затребуваною навіть в умовах охолодження світової економіки”, – сказав він.
За даними Держстату, зростання ВВП України у 2024 році уповільнилося до 2,9% в порівнянні з 5,5% у 2023 році. Прогноз зростання ВВП, закладений до бюджету 2025 року – 2,7% за рік. У березні МВФ оновив базовий сценарій, згідно з яким війна росії проти України закінчиться наприкінці 2025 року.
Цей сценарій передбачає зростання економіки України 2025 року на 2-3% і прискорення зростання до 4,5% у 2026 році.
НС необхідний для того, щоб підтримувати виробничі сектори країни в умовах глобальної „економічної війни”.
Президент Венесуели Ніколас Мадуро підписав указ про надзвичайний економічний стан, який очікує схвалення Національною асамблеєю. Про це повідомляє Reuters.
„Указ спрямований на збереження економічного балансу країни в умовах підвищення тарифів і скасування ліцензій”, – заявив Мадуро.
Документ оголошує в країні надзвичайний економічний стан терміном на 60 днів. Він необхідний для того, щоб підтримувати виробничі сектори країни в умовах глобальної „економічної війни”.
За словами президента, указ дозволяє йому вжити всіх необхідних заходів для забезпечення економічного зростання, зокрема:
загальне призупинення стягнення та застосування податків;
дозвіл витрат із казначейства та інших джерел фінансування, не передбачених у річному бюджеті;
боротьбу з ухиленням від сплати податків, впровадження механізмів імпортозаміщення, стимулювання інвестицій.
Мадуро додав, що дуже важливо отримати нові джерела інвестицій. За його словами, будь-хто, хто захоче інвестувати у Венесуелу, отримає особливе ставлення.
ВВП України за перші два місяці 2025 року продемонстрував зростання лише на 1,1%, що значно нижче показника за аналогічний період минулого року, коли економіка зросла на 3,6%.
Економіст В’ячеслав Бутко зазначає, що такі темпи зростання викликають занепокоєння та свідчать про відсутність перспектив для значного економічного підйому в найближчому майбутньому.
Нацбанк України (НБУ) фактично визнав обмеженість можливостей для економічного зростання. В останньому інфляційному звіті НБУ йдеться про те, що «у 2024 році ВВП наблизився до свого потенційного рівня», а «розрив ВВП залишатиметься близьким до нуля».
Це означає, що потенціал для подальшого економічного зростання майже вичерпано, оскільки виробничі потужності країни скоротилися через руйнування та втрату територій внаслідок агресії з боку росії.
Основною причиною уповільнення економічного зростання стало вичерпання впливу стимулювання економіки за рахунок державного бюджету. У 2023-2024 роках економіка України зростала завдяки «бюджетному імпульсу», значна частина якого фінансувалася міжнародною допомогою.
Цей імпульс підтримував споживання та попит, які були ключовими драйверами зростання. Проте, дефіцит бюджету на рівні 20-24% ВВП виконав свою функцію, забезпечивши відновлення економіки після падіння на 29% у 2022 році.
Подальше збільшення бюджетного імпульсу для прискорення темпів зростання видається малоймовірним.
ВВП України вийшов на «плато» ще в серпні-вересні 2023 року, досягнувши лише 75-78% від довоєнного рівня. Війна завдала значної шкоди українській економіці. За період 2022-2024 років падіння ВВП склало 22% порівняно з 2021 роком.
НБУ вважає, що потенціал для зростання ВВП України існує завдяки підвищенню продуктивності виробництва. Однак, це зростання стримуватиметься дефіцитом робочої сили та нестачею інвестицій у виробничий капітал.
Наразі відсутні передумови для значного підвищення продуктивності, оскільки масове впровадження сучасних технологій ускладнене, а інституційне середовище та бізнес-клімат залишаються несприятливими.
До закінчення війни та впродовж тривалого періоду після нього не слід очікувати суттєвих інвестицій через загрозу відновлення бойових дій, адже загарбницькі наміри росії щодо України залишаються незмінними, і інвестори це розуміють.
Дефіцит робочої сили, особливо кваліфікованої, також залишатиметься актуальною проблемою, оскільки вимушені мігранти усвідомлюють нестабільність ситуації в країні, а кваліфіковані фахівці вже встигли інтегруватися в країнах, куди вони виїхали.
Основними драйверами економічного зростання в 2023-2024 роках були споживання та державні витрати. Збільшення дефіциту бюджету можливе лише для підтримки обороноздатності, а не для стимулювання приватного споживання.
Таким чином, внесок споживання у ВВП не зростатиме, і Україна втратить основний фактор економічного зростання.
Традиційно негативний вплив на ВВП України має «чистий експорт» (експорт мінус імпорт). Через війну, Україна змушена збільшувати імпорт озброєння, особливо в умовах затримки військової допомоги від США.
Крім того, після руйнування нафтопереробних підприємств країна майже повністю залежить від імпорту пального. Очікується також зростання імпорту природного газу через руйнування інфраструктури з видобутку газу.
Найбільшим викликом може стати непродовження дії торгових преференцій для України від ЄС, відомих як «торговий безвіз», термін дії яких спливає 5 червня цього року. Якщо «торговий безвіз» не буде продовжено, Україна може втратити 3-4 млрд євро експорту, що становить 2-2,5% ВВП.
Отже, можливості для зростання завдяки приватному споживанню та державним витратам, схоже, досягли своєї межі.
Фондові ринки опинилися в стані невизначеності вже в перші дні після інавгурації нового президента США. Політика Дональда Трампа спричинила занепокоєння щодо майбутнього української економіки зокрема, оскільки він фактично розпочав економічне протистояння з рядом країн.
Невизначеність та падіння індексів
Трамп визнав, що його кроки можуть негативно вплинути не лише на партнерів, а й на економіку США. Він уникнув прогнозів щодо можливої рецесії, заявивши лише про „перехідний період”. На тлі цього фондові ринки почали різко падати.
За даними Bloomberg, у понеділок відбувся активний розпродаж акцій, а основні біржові індекси досягли мінімальних значень цього року. Nasdaq 100 знизився на 3,8%, S&P 500 впав на 2,7%. Технологічний сектор пережив найбільший спад із 2022 року, адже інвестори втратили впевненість у стабільності ринку. З середини лютого S&P 500 втратив понад 8%, що еквівалентно близько 4 трлн доларів.
Масові звільнення в США
Додатковим ударом стало скорочення держслужбовців у рамках реформ, очолюваних Ілоном Маском, який отримав керівну роль у Департаменті ефективності уряду (DOGE). Вже у лютому звільнили до 2000 працівників Міністерства енергетики, включаючи співробітників адміністрації з ядерної безпеки. Також скорочення відбулися у міністерствах внутрішніх справ, сільського господарства та охорони здоров’я. Маск запровадив нові вимоги до звітності, погрожуючи звільненням тим, хто не звітує про виконану роботу.
Передумови для кризи
На думку аналітиків, ситуація на ринках залишається нестабільною через торгові війни та невизначеність. „Через ці фактори угоди ставляться на паузу, що негативно впливає на економіку”, – зазначив Сергій Фурса з Dragon Capital. Висока інфляція не дозволяє ФРС знижувати процентні ставки, що може спровокувати економічний спад.
Олександр Мартиненко вказує на зростаючий попит на золото та інші цінні метали через підвищений рівень ризику. Тим часом енергоносії дешевшають, оскільки ОПЕК збільшує видобуток нафти, а світовий попит знижується.
Глава аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій зауважив, що хаотичність рішень Трампа лише підсилює невизначеність. „Ринки шукають безпечніші активи, що призводить до падіння фондових індексів та ослаблення долара”, – зазначив він.
Торгові війни набирають обертів
На початку свого правління Трамп ввів 25% мита на товари з Мексики та Канади, а також 10% – на китайський імпорт. У січні аналогічні заходи були застосовані щодо Колумбії, що викликало дзеркальні санкції. Згодом під торгові обмеження потрапили й країни ЄС.
„Багато країн роками обкрадали Америку через нечесні торговельні практики та нелегальні постачання наркотиків. Ми припиняємо це!” – заявив Трамп.
Ці кроки вже викликали відповідну реакцію світової спільноти, що може призвести до подальшої дестабілізації глобальної економіки.
Україна та ризик глобальної кризи
Наразі падіння світових фондових ринків не становить прямої загрози для України. Однак у разі глобальної кризи уникнути негативних наслідків буде складно, зазначають експерти.
«Поточні процеси не мають безпосереднього впливу на Україну, адже у нас немає розвиненого фондового ринку чи вільного руху капіталу, отже, і значного його відтоку. Проте, якщо почнеться масштабна криза, країни-партнери будуть зосереджені на порятунку власних економік, що зменшить доступність фінансової допомоги для України», — пояснює економіст Олександр Паращій.
Сергій Фурса підтримує цю думку, додаючи, що Україні може загрожувати падіння цін на металургійну продукцію в разі глобальної рецесії, що позначиться на експорті. Також масштабна криза може ускладнити виділення фінансової підтримки від європейських країн. Водночас він зазначає, що ЄС наразі планує суттєве збільшення витрат на допомогу Україні, зокрема за рахунок заморожених активів РФ.
Ще один ризик — відновлення України після завершення бойових дій. «Для повоєнного відновлення потрібні інвестиції, але у разі глобальної кризи вони можуть не надійти», — зазначає Фурса.
Олександр Паращій наголошує, що залучення інвестицій у будь-якому разі буде непростим процесом. Інвестори розраховують на прибутковість своїх вкладень і будуть інвестувати лише за умови відповідних гарантій та сприятливого бізнес-клімату.
Станом на неділю, 15 грудня, заявки на отримання тисячі гривень за програмою «Зимова єПідтримка» подали вже понад 9 млн людей, з них 2 млн – це діти.
Про це заступниця міністра економіки України Надія Бігун повідомила в ефірі «Суспільного».
Згідно з її словами, існує три канали подачі заявок, основним є застосунок «Дія». Як поінформувала Бігун, кошти повинні бути нараховані протягом 10 днів з моменту подачі заявки.
«Другий канал подачі заявок – це 8 банків-партнерів, перелік яких є на сайті Мінекономіки. Найбільші банки – це SenseBank, LobosBank, PrivatBank, AccordBank, Abank, RadaBank, BankKreditnyPro і ClearingDeal», – зазначають у відомстві.
Заступниця міністра економіки пояснила, що заявку через банк можуть подати виключно громадяни віком від 65 років, а також ті люди, у яких через релігійні переконання відсутній індивідуальний податковий номер.
При цьому, третім каналом виплати є Укрпошта, однак через неї заявку подавати не треба.
«Якщо рахувати людей, яким держава виплачує підтримку через Укрпошту, це 1,9 мільйона, плюс 7,3 мільйона заявок, які подалися через «Дію», загалом це 9,2 мільйона наших громадян, які отримують зимову підтримку», – розповіла Бігун.
Також вона додала, що станом на ранок неділі 15 грудня, виплати по заявках, які було подані через застосунок «Дія», відбулися вже за 1-3 грудня.
«Це 4,4 мільярда гривень виплат на карточки. Відповідно, для тих, хто через Укрпошту отримує, там 1,9 мільярда гривень. Ця виплата вже почалася від 4 грудня. І вона триває. До кінця місяця всі отримають через Укрпошту, хто має через Укрпошту отримати виплату», – проінформувала посадовиця.
Естонія підтримує оборону України, виділяючи EUR542 млн й активно долучається до її відновлення.
Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив під час зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом, інформує „Інтерфакс-Україна”.
„Ми провели конструктивні переговори з широкого кола питань і окреслили наші спільні позиції. Вдячний за масштабну оборонну підтримку з боку Естонії, яка вже сягнула майже EUR542 млн або 1,4% від ВВП країни. Знаковим стало рішення Естонії щорічно виділяти для оборони України щонайменше 0,25% від свого ВВП”, – сказав Шмигаль.
Крістен Міхал, своєю чергою, підкреслив, що щорічне виділення 0,25% ВВП для підтримки України є зобов’язанням його країни: „Це означатиме, що щорічно Україна отримуватиме від нас EUR100 млн. Ми намагаємося підштовхнути наших партнерів і союзників до того, щоб вони зробили те саме”.
Естонський прем’єр також закликав європейських партнерів до посилення оборонних можливостей у виробництві боєприпасів для України.
Крім того, Естонія активно бере участь у відновленні України. Як зазначив Шмигаль, ця країна першою оголосила патронат над Житомирською областю.
За словами прем’єра, у сфері енергетики Естонія зробила значний внесок у стійкість України. Лише через механізм цивільного захисту ЄС передано понад 140 трансформаторів та понад 300 одиниць енергетичного обладнання. Також Естонія виділила EUR400 тис. до Фонду енергетичної підтримки України.
„Найближчим часом в Україну надійде енергоблок з естонської електростанції, він зможе забезпечити електроенергією 150 тис. людей. Також обговорюємо передачу у 2025 році ще двох енергоблоків”, – додав Шмигаль.
За результатами зустрічі сторони підписали спільну заяву, яка передбачає посилення двостороннього співробітництва.
Російська економіка перебуває під інфляційним тиском, що призводить до чергового підвищення процентної ставки. Провідні економісти кажуть: інфляція може перевищити прогноз центрального банку на цей рік, що підвищує ймовірність чергового агресивного підвищення процентної ставки наступного місяця.
Останні статистичні дані засвідчують, що споживчі ціни зросли на 0,37% минулого тижня, що призвело до загального зростання інфляції з початку року до 7,4%. Це вже близько до прогнозу центрального банку щодо інфляції на рівні 8,0%-8,5% на рік загалом.
За словами Дениса Попова з ПроКредит Банку, «існує реальний ризик того, що інфляція перевищить жовтневий прогноз центрального банку, а це спонукає регулятора знову агресивно підвищити облікову ставку в грудні, цього разу до 23%».
У жовтні центральний банк підвищив облікову ставку до 21%, мотивуючи це необхідністю проведення жорсткої монетарної політики для боротьби з інфляцією. Але це рішення викликало низку критики з боку бізнес-лідерів, які стверджують, що воно стримуватиме інвестиції та кредитування.
Перегляд оцінки річної інфляції в жовтні в бік підвищення став третім публічним оголошенням центрального банку в цьому році. Деякі критики кажуть, що монетарні заходи практично не вплинули на інфляцію, стримуючи зростання і призводячи до стагфляції.
Дмитро Польовий з Astra Asset Manager вважає, якби засідання центрального банку відбулося завтра, то підвищення ставки до 23% було б цілком очевидним.
Враховуючи поточні макроекономічні показники, все виглядає вкрай несприятливим для центрального банку, сказав Полевой, який прогнозує, що річна інфляція буде вищою, ніж на 9%.
Інфляція підживлюється переважно зростанням цін на основні продукти харчування. Картопля, основний продукт харчування для багатьох росіян, подорожчала на 74% з грудня минулого року. Крім того, значно зросли ціни на вершкове масло, соняшникову олію, молочні продукти та імпортні фрукти.
У своїх звітах центральний банк звинувачує погану погоду, яка пошкодила посіви, погану логістику, ослаблення рубля і збільшення витрат, таких як сировина і робоча сила, у високій інфляції.
Уряд намагається збільшити імпорт деяких ключових продовольчих товарів, зменшити обмеження на експорт, обмежити або заборонити деякі експортні товари та покращити логістику, щоб стримати зростання цін. Незважаючи на ці узгоджені зусилля, інфляція продовжує зростати.
На думку аналітиків «Ренесанс Капіталу», «поточні темпи зростання перевищують прогноз Центрального банку Росії». Вони додали: якщо інфляція підніметься вище 9% до середини грудня, регулятор, як очікується, відреагує підвищенням процентних ставок до 23%.
За останні 10 років стихійні лиха, спричинені зміною клімату, завдали збитків світовій економіці у розмірі 2 трлн доларів США.
Про це повідомляє Axios з посиланням на доповідь, підготовлену організацією Oxera.
Вчені вважають, що 2024 рік також може стати рекордно теплим 2024 рік може стати найспекотнішим за всю історію спостережень, вважають вчені. З червня минулого року до червня 2024 року кожен місяць встановлював новий температурний рекорд для цієї пори року.
Зазначається, що дослідники вивчили майже 4000 подій, що відбулися за 10-річний період і торкнулися 1,6 мільярда людей.
У період із 2014 по 2023 роки найбільш відчутних економічних втрат зазнали США – 934,7 млрд доларів. На другому місці розташувався Китай ($267,9 млрд), а на третьому – Індія ($112 млрд).
При цьому, згідно з дослідженням, обсяги економічних втрат протягом двох минулих років досягли 451 мільярда доларів – це на 19% більше, ніж середньорічний показник попередніх восьми років десятиліття.
«Дані за останнє десятиліття безперечно показують, що зміна клімату не є проблемою майбутнього: основні втрати продуктивності через екстремальні погодні явища впливають тут і зараз на реальну економіку», – сказав генсек Міжнародної торгової палати Джон Дентон.
Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання економіки України на найближчі роки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на World Economic Outlook (жовтень 2024 року).
Очікується, що ВВП України зросте у 2024 році на 3,0%, що нижче за прогноз за квітень (3,2%).
На 2025 рік прогноз знижений до 2,5% із 6,5%.
Зростання прискориться лише у 2026 році – до 5,3% (раніше очікувалося зростання на 5,0%).
За прогнозом МВФ, світова економіка продовжить зростати на рівні 3,2% у 2024 та 2025 роках, такими ж темпами, як і у 2023 році (3,3%). Середньострокове зростання протягом п’яти років уповільниться до „посередніх” 3,1%, що значно нижче за допандемічний тренд.
Головний економіст МВФ П’єр-Олів’є Гурінша заявив, що деякі країни, включаючи США, демонструють стійкість. „Новини щодо США у певному сенсі дуже хороші”, – сказав Гурінша.
Згідно зі звітом, економіка США продовжить забезпечувати більшу частину поштовху для світового зростання до кінця поточного року та у 2025 році.
Тим не менш, у документі попереджається про наявність великої кількості ризиків, пов’язаних із збройними конфліктами, можливими новими торговими війнами та наслідками жорсткої грошово-кредитної політики, яку ФРС та інші центральні банки стримують інфляцію.
