Польські фермери розпочали блокування руху біля пункту пропуску „Корчова – Краківець”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на допис Державної прикордонної служби України в Telegram.
Близько 14:00 польські фермери розпочали акцію протесту неподалік від пункту пропуску „Корчова2, що навпроти українського „Краківець”.
За інформацією польських колег, пікетувальники планують заблокувати рух вантажівок, що прямують в Україну на одну годину.
„Блокування пасажирського транспорту не здійснюватиметься”, – йдеться у повідомленні.
Раніше речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко заявляв, що польські фермери станом на ранок 13 лютого заблокували п’ять пунктів пропуску на кордоні з Україною.
Зокрема, „Ягодин”, „Рава-Руська”, „Шегині” „Устилуг” та „Угринів”.
Центральноамериканських сільгоспвиробників, на відміну від німецьких, долучають до проєктів із захисту клімату. Ініціатива не лише розвиває сільське господарство, але й відіграє ключову роль у порятунку Панамського каналу, який потерпає від посухи.
Заради порятунку Панамського каналу, який страждає через посуху, уряд країни запускає нову програму заохочення для місцевих виробників кави, чиї плантації можуть допомогти усунути шкоду, спричинену вирубкою лісів, забезпечуючи водопостачання для одного з найважливіших торговельних шляхів світу, повідомляє Reuters.
Програма, реалізація якої запланована на наступні 15 років, спрямована на суттєве уповільнення накопиченої в цьому регіоні екологічної шкоди, включаючи ерозію ґрунту та забруднення місцевих річок, що сприяє зниженню рівня води в каналі.
Завдяки цій ініціативі місцеві фермери, які здебільшого займаються вирощуванням кави, будуть навчатися використанню більш екологічних методів, їм буде надано підтримку для купівлі землі, а також їм буде запропоновано премію та вищу сертифікацію за боби, вирощені таким способом.
«Це зміцнить економіку нашої країни, підтримуючи сільськогосподарський сектор і канал, одночасно захищаючи клімат і наше довкілля, запобігаючи загрозі посухи. Ми із вдячністю вітаємо цю нову програму», — повідомив Роберто Бенітез, керівник групи виробників кави. Під час останнього збору врожаю плантації в Панамі виробили майже 700 тонн кавових зерен, і ця кількість продовжить зростати завдяки такій ініціативі.
Адміністрація Панамського каналу (ACP) та уряд наразі інвестували 32 мільйони доларів у проєкт, який, як очікується, принесе користь 1700 місцевим фермерам у першому раунді.
Таким чином можна врятувати не тільки Панамський канал.
Один із найважливіших шляхів міжнародної торгівлі останніми роками страждає від дедалі сильніших посух, падіння рівня води протягом сухого сезону загрожує повному перекриттю проходу, що з’єднує два океани. Ось чому, окрім програми підтримки фермерів, уряд також працює над будівництвом штучних водозбірних територій, але на це можуть піти роки. Вирубування лісів також є серйозною проблемою в інших частинах американського континенту. Наприклад, у Бразилії збитки, завдані місцевим сільським господарством, загрожують одній із найбільших річок світу, Амазонці. Через програму сприяння екологічно свідомому виробництву, подібну до панамської, можна було сприяти фермерам, аби їм не доводилося знищувати праліси для свого виживання.
У той самий час у кількох країнах, котрі є членами Європейського Союзу, спалахнули масові протести фермерів на тлі подібної ситуації. Зокрема у Німеччині федеральний уряд позбавив сільгоспвиробників державних субсидій, мотивуючи цей крок фінансуванням проєктів із захисту клімату. Враховуючи, що Рейн, найважливіша річка країни та торговельний шлях водночас, щороку повільно висихає під час літньої посухи, уряд Німеччини міг би повчитися в Панами та залучати виробників до проєктів із захисту клімату.
У коаліційному уряді Румунії заявили, що досягли угоди з фермерами про припинення багатотижневих протестів проти високих витрат на ведення бізнесу. Про це повідомляє Reuters.
Уряд пішов на поступки, зробивши кроки для збільшення субсидій на дизельне паливо, вирішення проблеми високих страхових тарифів і прискорення виплат субсидій.
Сьогодні прем’єр-міністр Марчел Чолаку і представники протестувальників підписали угоду, яка передбачає створення комітету, що об’єднає кілька міністерств, для пошуку рішень.
У Румунії сотні фермерів і водіїв вантажівок почали протестувати три тижні тому: колони тракторів і вантажівок сповільнювали або блокували рух на державних автошляхах поблизу великих міст, зокрема і столиці Бухареста.
Протестували фермери через низькі ціни на продукцію, зростання витрат, імпорт дешевих продуктів харчування та обмеження, накладені Європейським Союзом у боротьбі зі зміною клімату.
Активісти також ненадовго заблокували прикордонний пункт пропуску з Україною і намагалися перекрити доступ до чорноморського порту Констанца.
Польські фермери оголосили про нову блокаду кордону з Україною. Її початок намічено на 9 лютого. Причому блокуватимуть усі автодороги з України до Польщі, а також переходи на всіх пунктах пропуску.
Про це повідомляє польське видання sad24.pl.
У повідомленні, зокрема, йдеться, що блокаду кордону організовує спілка фермерів „Солідарність”. Рішення про нову блокаду було винесено президією спілки одноголосно 31 січня. „Солідарність” також закликала до загального фермерського страйку та блокади всіх шляхів сполучення з Україною. Акція розпочнеться 9 лютого о 10.00.
Фермери заявляють, що їх змусила на таку безпрецедентну акцію невизначена позиція польського уряду, а також позиція Єврокомісії щодо імпорту агропродукції з України.
„Наше терпіння вичерпалося. Позиція Брюсселя в останній день січня 2024 року неприйнятна для всієї нашої сільськогосподарської спільноти”, – заявляють польські аграрії.
Вони кажуть, що імпорт сільгосппродукції до ЄС поставив під удар не лише рентабельність, а й саме існування польських фермерських господарств, які є сімейним бізнесом та єдиним джерелом існування багатьох спадкових аграріїв, а також основою аграрного виробництва Польщі.
„Немає жодної угоди щодо реалізації „європейського зеленого курсу”, стратегії ЄС „від ферми до столу” та Загальної сільськогосподарської політики Європейського союзу в запропонованому вигляді. Польський уряд повинен мати чіткий план розвитку сільськогосподарського виробництва, рентабельності виробництва, відновлення польської переробки та польської торгівлі. Ми боротимемося за це доти, доки це не станеться. Польські сімейні ферми – це основа продовольчої безпеки країни. Здорова польська їжа, виготовлена польськими фермерами, є основою харчування та здоров’я польських громадян”, – заявляє ” Солідарність”.
Як повідомляють фермери, вони категорично не згодні з поточною ситуацією і закликають усіх працівників аграрної галузі приєднатися до їхнього протесту. Лише тоді можна сподіватися, що влада у Варшаві та Брюсселі прислухається до їхнього голосу.
„Ми просимо співвітчизників з розумінням поставитися до ситуації, в якій ми всі опинилися. Ми боремося за наше спільне благо – порятунок польських сімейних ферм, які здебільшого належать кільком поколінням, від краху та банкрутства”, – звертаються польські фермери до співгромадян.
Польські фермери проведуть акції протесту в 150 місцях країни проти необмеженого імпорту української агропродовольчої продукції, стверджуючи, що це ставить під загрозу вітчизняне сільське господарство.
Польські фермери сьогодні з полудня вийдуть на демонстрації у 150 місцях країни проти українського імпорту, пише RMF24.
Трактори та сільськогосподарська техніка вийдуть на дороги міст і сіл Польщі у понад 150 місцях. Рух іншого транспорту блокувати не збираються.
Передбачається лише повільний проїзд сільгосптехніки або акції протесту вздовж трас.
„Виводячи на дороги трактори та сільськогосподарську техніку, вони протестуватимуть, зокрема, проти: розширення безмитного імпорту агропродовольчої продукції з України”, – пише RMF24.
Протестувальники висувають дві основні вимоги. Перша з яких – зупинити неконтрольований імпорт агропродовольчих товарів з України та інших країн, що не входять до ЄС і не застосовують європейські стандарти.
Фермери зазначають, що пропуск агропродовольчої продукції з країн поза ЄС на європейський ринок без будь-яких правил є вкрай безвідповідальним з боку Європейської комісії та становить загрозу для поляків.
„Друга основна вимога стосується необхідності перегляду Єдиної аграрної політики. Ми протестуємо проти обмеження рослинництва та тваринництва та введення подальших екологічних обмежень, що випливають із Європейської зеленої угоди – йдеться в офіційному листі організаторів страйку.
У Румунії фермери та автоперевізники, які вже сьомий день протестують із уповільненням руху транспорту на шляхах, у вівторок подали уряду список вимог, розширений до 76 пунктів, і заявили, що продовжать серію демонстрацій, які охопили багато регіонів Румунії.
Це сталося після того, як кілька організацій, котрі відмежувалися від організації протестів, але запевнили протестувальників у своїй солідарності, узгодили з міністром сільського господарства пакет заходів із 13 пунктів у понеділок, а їхні лідери заявили, що протест з їхнього боку завершено.
На одному з в’їздів у Бухарест, в районі Афуматі, обраний демонстрантами речник Андрус Данут заявив, що фермери продовжуватимуть демонстрацію, допоки не будуть виконані вимоги перевізників, і що список вимог фермерів «від імені румунського народу» було розширено до 76 пунктів і передано уряду.
У списку, який наводить інформаційне агентство Agerpres, серед умов припинення протесту, серед іншого, – зниження ціни обов’язкового страхування цивільної відповідальності вантажівок до 5000 лей, збільшення державної субсидії на гектар до 250 євро, а також скорочення кількості членів парламенту відповідно до результатів референдуму.
Уряд має також збільшити державну компенсацію за збитки, спричинені посухою, зі 100 євро до 250 євро за гектар, а також скасувати акциз на дизельне паливо.
Крім того, протестувальники вимагають рівних умов у перевезеннях, тобто антидемпінгового закону, який каратиме транспортні компанії, котрі пропонують свої послуги нижче собівартості. Водночас вони вважають за необхідне запровадити мінімальний довідковий тариф за зразком Іспанії та Угорщини.
У списку також 50-відсоткове зниження податку на прибуток для працівників сільського господарства, скасування електронних рахунків-фактур для компаній з оборотом менше мільйона євро, скасування акцизного податку на дизельне паливо, що використовується в сільському господарстві, і заборона продажу землі іноземцям.
Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу у вівторок заявив, що поважає домовленості з фермерами, які протестують на в’їздах до Бухареста, але не бажає виконувати їхні нові вимоги. За словами міністра, сільгоспвиробники, які протестують на Афуматі, не фермери, а «підбурювачі і протестувальники».
Він закликав їх повертатися додому, тому що міністерство надало всі необхідні ресурси для функціонування галузі сільського господарства Румунії в 2024 році, а нові вимоги – «відхилення».
Поліція не допускала в місто фермерів і перевізників, які протестували на об’їзній дорозі Бухареста, обгрунтовуючи це тим, що для в’їзду важкої техніки потрібен спеціальний дозвіл.
Через це у вівторок було внесено офіційний запит на продовження демонстрації перед будівлею уряду, але мер Бухареста не погодив його, назвавши неприйнятним. Протестувальники мали намір блокувати центр Бухареста 15 тисячами одиниць сільгопстехніки і вантажівок із понеділка до п’ятниці.
У вівторок акції протесту сільгоспвиробників і водіїв вантажівок тривали на кількох центральних шляхах країни, в тому числі на дорогах, що ведуть до прикордонних переходів. Водночас у центрі міста Сірет у вівторок на демонстрацію вийшло близько 150 українських і турецьких водіїв, які застрягли на в’їзді до міста через демонстрацію фермерів.
Як повідомляє Agerpres, у вівторок близько 250 вантажівок чекали на прикордонному переході в Сіреті, щоб в’їхати в Україну, але протести фермерів завадили їм у цьому. Частина іноземних далекобійників чекає біля прикордонного переходу з ранку понеділка.
В Україні станом на кінець листопада у ході посівної кампанії засіяно майже 6 млн га озимих культур.
Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства у вівторок, 28 листопада, пише Корреспондент.net.
Озимих зернових засіяно 4 млн 798 тис. га, з них пшениці – 4 млн 162 тис. га, ячменю – 559 га та жита – 77,2 га. Приріст зернових за тиждень складає 193,2 га. Показники засіяних озимих зернових близькі до минулорічних.
Найбільше пшениці засіяли аграрії Одещини (486 тис. га), Дніпропетровщини (474,2 тис. га) та Миколаївщини (325 тис. га).
Жита найбільше посіяли на Волині (15 тис. га), Рівненщині (12,4 тис. га) та Чернігівщині (12 тис. га).
Найбільші площі ячменю – на Одещині (154 тис. га) та Миколаївщині (112 тис. га).
Сівба озимого ріпаку завершена, його посіяно 1 млн 164 тис. га.
Міністр сільського господарства і продовольства Німеччини Джем Оздемір під час свого візиту в Україну напередодні запропонував Києву допомогу Берліна у сфері експорту української сільськогосподарської продукції.
Німецький політик учергове запевнив свого українського колегу Миколу Сольського в солідарності та підтримці Німеччини. За його словами, вони не дозволять президенту росії Володимиру Путіну використовувати голод як зброю.
Згідно з інформацією міністерства сільського господарства Німеччини, міністри під час зустрічі урочисто відкрили лабораторію безпечності харчових продуктів, яка дозволить розширити ліцензійні потужності експорту української сільськогосподарської продукції.
Фінансові ресурси (2,7 мільйона євро), необхідні для реалізації проєкту, ініційованого Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO), надали Україна, Німеччина, Європейський Союз та Японія.
Оздемір підкреслив, що чорноморський експорт і надалі буде обтяжений великими ризиками. «Ми допоможемо налагоджувати альтернативні маршрути, щоб Україна могла транспортувати своє зерно туди, де воно вкрай необхідне, а саме в південні країни», – зазначив політик. Він додав, що Берлін разом із Брюсселем працює над розбудовою вантажних коридорів і терміналів.
Як ми повідомляли, напередодні Україна «поставила на паузу» розгляд скарги на Польщу, Угорщину та Словаччину у Світовій організації торгівлі.
За словами заступника міністра економіки України Тараса Качки, це було зроблено, щоб загалом вирішити питання торгівлі України з країнами ЄС.
«Це взагалі питання функціонування торгівлі між Україною та Євросоюзом. Ми бачимо, що проблема ввезення української сільськогосподарської продукції буде усунута в найближчі тижні та місяці. Тому, поки ми шукаємо практичне рішення, наші спори в СОТ сьогодні на паузі», – пояснив Тарас Качка.
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) виділяє грант у розмірі $1 млн на програму підтримки мікро-, малого та середного бізнесу. Завдяки їй українські фермери зможуть взяти кредити під гарантії страхування майбутнього врожаю, розповів представник Офісу економічного зростання USAID Пол Олівер.
“USAID виділяє страховій компанії UNIVERSALNA 1 млн дол. США для страхування врожаю малих фермерів. Це страхування буде використовуватись як застава під кредити від ПриватБанку для позичальників з обмеженим доступом до фінансування”, – сказав він.
Очікується, що нова програма дасть змогу профінансувати близько 220 малих та середніх сільськогосподарських виробників із середньою сумою кредиту 2,6 млн грн. Зокрема, планується, що аграрії зможуть залучити кредитів на загальну суму 570 млн грн.
Уточнюється, що програма не передбачає страхування від воєнних ризиків.
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Цьогоріч фермери збільшили площі посіву олійними культурами. А зернових навпаки висаджують менше в порівнянні з минулим роком. Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду пояснив, чому виникла така тенденція.
«Українські фермери враховують проблемні аспекти, що можуть виникнути. Тому наші аграрії, враховуючи труднощі з експортом, висадили олійні культури. Бо, наприклад, соя, соняшник, ріпак, хоча і дають меншу врожайність, однак тонна цих культур коштує дорожче. Так за обсягами наш агросектор продасть менше культур, але отримає за них більше коштів», – пояснює Олександр Гайду.
Однак це не означає, що українські фермери зосередилися виключно на вирощуванні олійних культур.
«Багато аграріїв перейшли з традиційних зернових культур на олійні. Однак не всі фермери це роблять. Значна кількість аграріїв продовжують вирощувати зернові. Тож українського продовольства вистачить і для експорту, і для внутрішнього ринку», – відзначив голова Комітету.
