Планувалось закачати 13,2 млрд кубометрів газу у сховища до початку опалювального сезону і це завдання виконано, запевнила Юлія Свириденко.
Україні терміново вирішує питання про додатковий імпорт газу через втрати видобутку. Точні обсяги втрат не оголошуються, сказала прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час години запитань до уряду у Верховній Раді в п’ятницю, 24 жовтня.
„Повну відповідь я вам дам окремо, не на загал”, – сказала вона у відповідь за питання одного з нардепів про обсяги газу, які потрібно імпортувати.
Свириденко нагадала, що планувалось закачати 13,2 млрд кубометрів газу у сховища до початку опалювального сезону.
„Ця задача, ця позначка досягнута, і у нас такий обсяг був”, – запевнила очільниця уряду.
За її словами, втрати внутрішнього видобутку значні.
„Ви знаєте, що відбувалося з атаками на газову систему. Я не хочу казати на загал про втрати газовидобутку внутрішнього, але нам терміново потрібно вирішувати питання з додатковими обсягами імпорту газу”, – заявила Свириденко і пообіцяла надати депутатам інформацію по обсягах та по сумах.
Кабінет Міністрів України у четвер, 23 жовтня, виділив кошти для “Нафтогазу” для проходження опалювального сезону. Йдеться про суму у розмірі 8,4 мільярда гривень.
Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко у Telegram.
Гончаренко зазначив, що Кабмін ухвалив постанову, яка передбачає фінансування закупівлі імпортного природного газу. Він необхідний для проходження опалювального сезону.
Норвегія виділяє додаткове фінансування в розмірі 150 млн доларів, щоб допомогти Україні забезпечити доступ до електроенергії та тепла.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву уряду Норвегії.
Кошти надаються у співпраці з Європейським Союзом і будуть спрямовані на задоволення енергетичних потреб країни, що вступає в четверту зиму повномасштабної війни.
„Україна стикається зі ще однією складною зимою, а енергопостачання в країні залишається нестабільним. Разом з ЄС Норвегія посилює зусилля, щоб українські сім’ї, підприємства та установи мали доступ до енергії. Це важливо і для людей, і для функціонування всієї країни”, – заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.
Фінансування через європейські механізми
Фінансування від Норвегії буде спрямовано через Європейську інвестиційну платформу для України (Ukraine Investment Framework, UIF). Цей механізм покликаний мобілізувати державні та приватні інвестиції для відновлення та реконструкції України після руйнувань, спричинених агресією Росії.
UIF є частиною програми Ukraine Facility – основного інструменту ЄС з надання цивільної підтримки Україні. Уперше Норвегія спрямовує допомогу напряму через цей механізм.
„Україні необхідне стабільне і достатнє джерело енергії, щоб підтримувати роботу критично важливих служб, поки вона продовжує захищати себе. Співпрацюючи з ЄС, ми гарантуємо, що кошти будуть ефективно використані для забезпечення енергопостачання”, – наголосив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
Україна входить у один із найскладніших опалювальних сезонів у своїй новітній історії. Через удари по енергетичній інфраструктурі країні вже потрібен імпорт енергоресурсів.
Скільки газу та електрики може імпортувати Україна із сусідніх країн та чи є на це гроші – у матеріалі РБК-Україна.
Чи буде дефіцит газу
До початку осінньо-зимового періоду в підземних сховищах України планувалося накопичити 13,2 мільярда кубометрів газу, з яких 4,6 мільярда повинен був становити імпорт. Станом на початок жовтня в сховищах вже було достатньо запасів для старту опалювального сезону. План уряду був виконаний на 95–97%, повідомив голова правління „Нафтогазу” Сергій Корецький.
Однак незабаром після цього Росія почала масовані обстріли газової інфраструктури, в результаті яких було виведено з ладу до 60% потужностей внутрішнього видобутку, пише Bloomberg з повідомленням на джерела в українському уряді.
„Ми можемо втратити суттєву частину внутрішнього видобутку. Навряд чи ми зможемо повністю відновити ці об’єкти взимку, – зазначив аналітик консалтингової компанії ExPro Consulting Михайло Свищо.
Основним гравцем газового ринку залишається державна компанія „Нафтогаз”. Її дочірні структури добувають, транспортують та імпортують паливо. Вона також є головним постачальником газу для побутових споживачів. Понад 98% домогосподарств в Україні отримує газ від „Нафтогазу”. Їм компанія продає газ за пільговими цінами, які нижчі за ринкові, через що не отримує прибутку для покриття дорогого імпорту. Для купівлі імпортного газу „Нафтогаз” використовує в тому числі кредитні кошти.
„Компанія вже залучала кредити від іноземних партнерів, але зараз потрібно буде додаткове фінансування”, – пояснив аналітик та додав, що обсяг додаткового фінансування буде залежати від того, наскільки швидко вдасться відновити пошкоджені об’єкти й чи триватимуть нові обстріли.
Україні потрібно буде імпортувати понад 6 мільярдів кубометрів газу до кінця цього року та, ймовірно, продовжити імпорт у першому кварталі 2026 року, прогнозує експерт. Обсяги будуть залежать від температури взимку, рівня споживання та пошкоджень газовидобутку „Якщо зима буде холодною, споживання зросте – це може додати або відняти мільярд кубометрів. Ми готуємося до найгірших сценаріїв, – підкреслив Свищо.
У жовтні компанія залучила понад 370 млн доларів від українських та європейських банків. „До кінця року очікується новий пакет фінансової допомоги від партнерів для забезпечення імпорту„, – повідомив аналітик.
Технічні обмеження для нарощування імпорту відсутні. Україна наразі використовує лише частину доступних потужностей – близько 23 мільйонів кубометрів на добу при можливості імпортувати до 70 мільйонів кубометрів. Купувати газ також є де, „Нафтогаз” імпортує його з різних напрямків: Словаччина, Угорщина та Польща.
„Потужності технічно є. Питання – у ціні, вона може збільшитись.Словаччина планує підвищити тарифи на транзит газу до України на 70% через втрату російського транзиту. Це може значно здорожити імпорт”, – додав Свищо.
Попри важку ситуацію, масштабних обмежень з постачання газу через його дефіцит не прогнозується, вважає аналітик. Втім, ризик локальних обмежень через удари по інфраструктурі існує. „У нас є всі технічні можливості, щоб уникнути масштабного припинення постачання газу, ще залишилася частина видобутку і запаси у сховищах”, – підсумував експерт.
Що буде з електроенергією
Структура ринку електроенергії відрізняється від газового ринку. Імпортом займаються приватні компанії, які купують електроенергію на європейських ринках і продають її в Україні. Обсяги імпорту залежать від різниці цін між Україною та країнами ЄС, яка напряму впливає на прибуток таких компаній.
„Якщо в Україні ціна буде вища, ніж, наприклад, у Словаччині чи Угорщині, тоді імпорт стає вигідним і зростає. Це – комерція, і трейдери орієнтуються виключно на ринкові умови”, – зазначила аналітик ринку електроенергії ExPro Consulting Дар’я Орлова в коментарі РБК-Україна.
Також Україна може використовувати аварійну допомогу від партнерів – це тимчасове постачання електроенергії для балансування системи, яку закуповує НЕК „Укренерго” у критичних ситуаціях. Проте ціна на неї вище за ринкову і можливість для такого імпорту є не завжди, наголосила експерт.
„Останніми днями Україна вже закуповувала аварійну допомогу за кордоном. Але постійно покладатися на неї не можна. Європейські партнери очікують, що дефіцит ми покриватимемо комерційним імпортом, а не аварійною допомогою”, – додала Орлова.
Технічно Україна може імпортувати до 2 гігават потужності, проте навіть попри запровадження графіків відключень і повідомлення про дефіцит потужностей ця можливість наразі не використовується повною мірою. „Імпорт справді зріс. Особливо у години вечірнього піку, коли споживання найбільше, але він усе ще не досягає технічних обмежень. Тобто імпортувати можна було б ще більше”, – підкреслила експерт.
Наразі основними постачальниками електроенергії в Україну залишаються Угорщина, Румунія та Словаччина. Експорт електроенергії з України, після масованих російських обстрілів і пошкодження енергетичної інфраструктури, практично зупинено.
„У вересні Україна експортувала рекордні обсяги електроенергії, але в жовтні цей показник впав до мінімуму. Натомість імпорт зріс – за перші 17 днів жовтня імпортовано більше електроенергії, ніж за весь вересень„, – повідомила Орлова.
Російські обстріли впливають на обсяги імпорту й іншим чином. Проблеми з передачею електроенергії через пошкодження інфраструктури можуть ускладнити її постачання. „Якщо будуть пошкоджені об’єкти системи передачі або магістральні мережі, електроенергію просто не можна буде передати”, – підкреслила експерт.
Загалом імпорт може частково компенсувати втрати потужностей після обстрілів, але його обсяг все ж технічно та економічно обмежений. „Все залежить від масштабу пошкоджень енергосистеми й можливості передачі електроенергії з Європи”, – резюмувала Орлова.
Рада Євросоюзу схвалила пропозицію Єврокомісії про повну заборону імпорту російського газу, у тому числі СПГ. Закупівлі будуть повністю припинені з 1 січня 2028 року, повідомила пресслужба Ради ЄС у понеділок, 20 жовтня.
„Рада підтвердила, що імпорт російського газу буде заборонено з 1 січня 2026 року, зберігаючи при цьому перехідний період для існуючих контрактів. Зокрема, короткострокові контракти, укладені до 17 червня 2025 року, можуть продовжуватися до 17 червня 2026 року, тоді як довгострокові контракти можуть діяти до 1 січня 2028 року”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що внесення змін до існуючих контрактів буде дозволено лише для вузько визначених операційних цілей і не може призвести до збільшення обсягів, за винятком деяких спеціальних гнучких можливостей для держав ЄС, що не мають виходу до моря (Угорщина і Словаччина – ред.), які постраждали від нещодавніх змін у маршрутах постачання газу.
Для остаточного набуття чинності рішення має затвердити Європейський парламент.
На комітетах Європарламенту підтримали проєкти щодо повної відмови ЄС від газу й нафти з РФ.
Як пише “Європейська правда”, про це повідомили у пресслужбі.
16 жовтня комітети з промисловості, наукових досліджень та енергетики і з міжнародної торгівлі схвалили проєкти щодо заборони імпорту до ЄС будь-якого російського газу, включно з СПГ, з 1 січня 2026 року. Деякі винятки передбачені лише для чинних короткострокових контрактів (до 17 червня) та довгострокових – до 1 січня 2027 року, за умови, що такі контракти були укладені до 17 червня 2025 року.
Запропоновані заходи передбачають, що енергетичні оператори зможуть розірвати контракти, посилаючись на форсмажорні обставини – якими може вважатися юридично зобов’язуюча заборона подальшого імпорту.
Так само пропонують заборонити тимчасове зберігання газу російського походження в ЄС з 1 січня 2026 року.
Щоб закрити лазівки і зменшити ризик обходу обмежень, операторів зобов’язують подавати більш детальні докази щодо країни походження.
З тієї ж дати пропонують заборону імпорту всієї російської нафти і нафтопродуктів та додаткові запобіжники і посилення покарання за обхід заборони.
Окрім того, євродепутати вилучили положення, яке дозволяє Єврокомісії тимчасово призупинити заборону на імпорт у ситуаціях, коли є загроза для енергетичної безпеки ЄС.
Проєкти підтримали 83 голосами “за”, тоді як 9 членів голосували проти і 1 утримався.
У комюніке відзначили, що євродепутати підтримали таке рішення з огляду на те, що Росія системно, протягом двох десятиліть. використовувала свої енергоресурси як зброю і це ще більш загострилося після її відкритого нападу на Україну.
На тлі російських атак по енергооб’єктах Україна почала обговорювати з партнерами імпорт газу. Однак для цього необхідно достатньо коштів.
Як передає РБК-Україна, про це президент України Володимир Зеленський заявив під час пресконференції з главою дипломатії ЄС Каєю Каллас.
„Вони (росіяни – ред.) атакують наші газові сховища, водопостачання і загалом нашу газову інфраструктуру, тому ми почали говорити про імпорт газу. У нас є наші оцінки, що нам може знадобитися, але переважно мова йде про кошти. Станом на зараз, газ – це не проблема”, – сказав Зеленський.
Водночас, за його словами, проблема – це мати достатньо коштів для того, щоб закупити цей газ.
„Ми розуміємо, де можна його закупити, ми знаємо, яка ціна. У нас є партнери, які готові постачати й зараз не питають про кошти”, – зазначив президент.
Мова про європейських, зокрема норвезьких, партнерів.
„І також це можуть бути представники Середнього Сходу. Ми також на ці відносини спиралися минулої зими. Ми розуміємо, де закупити газ, але знову ж таки питання, де отримати достатньо коштів. Але нам все вдасться”, – додав Зеленський.
Чергові труднощі з постачанням російського газу до невизнаного Придністров’я пов’язані зі зміною компанії, через яку здійснюється оплата за паливо.
Про це заявив віцепрем’єр з реінтеграції Роман Рошка, повідомляє Newsmaker.
Роман Рошка пояснив, що проблема виникла через логістичні зміни в оплаті:
«Змінюється платник, і через це затрималося фінансування наступної поставки газу. Проте, за даними MoldovaGaz, невдовзі платежі відновляться, і регіон отримає газ».
Віцепрем’єр також нагадав, що пропозиція Європейського Союзу про надання допомоги Придністров’ю, яку пропонували під час зимової газової кризи під певні умови, залишається чинною.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з прем’єр-міністром Юлією Свириденко. Вони обговорили відновлення після російських ударів по енергетичній інфраструктурі та підготовку до опалювального сезону.
Про це повідомляється у Telegram Зеленського.
За словами глави держави, уряд виділив додатково 1,5 мільярда гривень для прифронтових регіонів, щоб посилити захист енергетичних об’єктів.
“Сформований резерв обладнання для оперативного відновлення енергопостачання, і будемо цей резерв збільшувати”, – зазначив Зеленський.
Президент повідомив, що на нараді також обговорили ситуацію в газовому секторі, нарощування запасів газу та забезпечення населення.
“Домовилися, що найближчим часом уряд ухвалить постанову, яка збереже фіксовану ціну на природний газ для побутових споживачів”, – підкреслив він.
Крім того, глава держави нагадав про рішення уряду щодо мораторію на відключення споживачів у прифронтових громадах від енергопостачання. Зеленський наголосив, що попри всі виклики, необхідно підтримати ті громади, які нині перебувають у найскладніших умовах.
Президент також доручив підготувати шляхи підвищення зарплат для вчителів і зазначив, що ухвалені рішення мають запрацювати вже наступного року. Окремо він звернув увагу на важливість ефективної підтримки внутрішньо переміщених осіб.
“Очікую урядовців на доповідь із цих двох питань наприкінці цього тижня”, – додав Зеленський.
