«Оскільки війна в Україні не затихає, викликаючи високий рівень гуманітарних потреб, фінансова підтримка має бути стійкою. В 2024 році ми закликаємо всіх донорів ще раз активізуватися та допомогти народу України», – заявила представниця Управління з координації гуманітарних питань Едем Восорну.
За її словами, план реагування ООН на 2024 рік спрямований на збір 3,1 мільярда доларів для надання допомоги 8,5 млн осіб в Україні.
За оцінкою Управління ООН, цього року гуманітарної допомоги потребуватиме понад 14,6 млн осіб або 40% населення України. Війна також змусила близько 6,3 млн людей виїхати за кордон.
Уряд Чехії виділив 10 мільйонів доларів на посилення медичної сфери Харківської області.
Про це повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
За його словами, кошти спрямують для придбання обладнання в кількох закладах охорони здоров’я області – Харківської міської поліклініки №10, госпіталю ГУНП України, а також лікарень Чугуєва та Балаклії.
Додатково профінансують сім модульних котелень, які обігріватимуть житлові будинки та об’єкти критичної інфраструктури у громадах області, вказав він.
Синєгубов зазначив, що проєкт підтримки розрахований на три роки, а також подякував уряду Чехії за допомогу Україні та вагому підтримку Харківщини.
Сполучені Штати готові виділити до 500 млн доларів на підтримку енергосистеми України, яка з настанням холодів перебуває під загрозою ударів з боку рф.
Про це заявив помічник держсекретаря США з енергетичних ресурсів Джеффрі Паєтт під час відеобрифінгу.
„Сполучені Штати раніше виділили Україні понад 520 млн доларів допомоги на підтримку енергетичного сектора. Ми знаємо, що на підході ще 500 млн доларів”, – заявив Паєтт.
За його словами, виділені кошти спрямовані на покриття термінових потреб енергетичної інфраструктури. Йдеться про пошук та купівлю нових трансформаторів, а також організацію виробничих потужностей для відновлення енергетичної інфраструктури.
Помічник Держсекретаря США також зазначив, що Сполучені Штати працюють з українським урядом над розвитком децентралізованої енергетичної системи, яка була б повністю інтегрована до європейської.
„Володимир Путін намагався перетворити зимові морози на зброю та використати їх як інструмент, щоб зламати волю українського народу. Я впевнений, що він, як і раніше, зазнає невдачі”, – додав Паєтт.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Греція вивчає можливість створення гуманітарного морського коридору для транспортування товарів першої необхідності в Газу, оскільки „з першого моменту вона наголошувала на необхідності уникнути гуманітарної кризи в регіоні”.
Про це, як пише „Європейська правда”, з посиланням на дипломатичні джерела повідомляє видання Protothema.
Цей план, який є операційно складним – і про який у п’ятницю говорив президент Франції Емманюель Макрон – грецький уряд обговорює з безпосередньо зацікавленими сторонами, а також з європейськими партнерами і міжнародними організаціями.
Про роль Кіпру як бази для міжнародного гуманітарного коридору для Гази заявив у Брюсселі після саміту ЄС президент Франції, підкресливши, що Греція також матиме свою роль у цьому проєкті.
Французький президент, який неодноразово в останні дні говорив про необхідність ініціатив щодо запобігання гуманітарної кризи, повідомив, що готується гуманітарна коаліція кількох європейських країн, зокрема Кіпру, який буде служити авіабазою для цього „морського гуманітарного коридору”.
Макрон заявив, що вже провів перші консультації з президентом Кіпру Нікосом Хрістодулідісом і перебуває в тісному контакті з Грецією, а також з усіма європейськими партнерами, які вирішать взяти участь у конкретних операціях. Однак він уточнив, що має бути так зване гуманітарне перемир’я як для захисту цивільного населення, так і для успіху зусиль по звільненню заручників.
Відповідаючи на запитання журналістів, французький президент заявив, що першочерговою метою є відправка медикаментів і підтримки морем і повітрям, а також у співпраці з ізраїльською владою, Організацією Об’єднаних Націй і Єгиптом організувати надання гуманітарної підтримки на суші, навіть уздовж узбережжя, і з цієї причини важлива роль Кіпру, який є найближчою державою-членом ЄС в регіоні, щоб полегшити або транспортування поранених, або відправку продуктів харчування і предметів першої необхідності .
У четвер плавучий госпіталь „Тоннерр” ВМС Франції вийшов з Тулона і попрямував до морської акваторії біля Гази з метою надання допомоги, як тільки дозволять умови, у підтримці лікарень Гази для лікування поранених.
Станом на 23 жовтня 2023 р, від початку воєнного стану через пункти пропуску, що в зоні діяльності Закарпатської митниці, вже доставлено в Україну 206 тисяч тонн гуманітарного вантажу, в т.ч. 9,2 тисяч транспортних засобів.
Найбільше гуманітарної допомоги надали партнери зі Словаччини, Чехії, Угорщини, Італії та Німеччини.
Найчастіше гуманітарна місія надається у вигляді продуктів харчування, засобів гігієни, медикаментів, палива, одягу для військових та речі загального вжитку.
Зазначимо, що на сьогодні уряд максимально спростив оформлення гуманітарної допомоги, яка безперешкодно пропускається на митну територію України. Така допомога декларується під час перетину кордону шляхом заповнення простої декларації за посиланням: https://cabinet.customs.gov.ua/gumalist
До слова, для перевезення гуманітарного вантажу необхідно подавати тільки декларацію, в якій вказаний отримувач, відправник, транспорт і товар, що переміщується. Форма декларації визначена Додатком до постанови Кабміну від 01 березня 2022 р. №174 (зі змінами). При цьому звертаємо увагу донорів та отримувачів гуманітарної допомоги, що з 1 грудня 2023 року набуває чинності новий порядок пропуску гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2023 року N 953: https://cutt.ly/BwWYtLyy
ООН надасть Україні $123 мільйони для проходження зимового періоду.
Про це йдеться у звіті управління «Молдова та Україна 2023—2024: Відповідь УВКБ ООН на підготовку до зими».
Допомога надаватиметься з вересня 2023 року до лютого 2024 року. Передбачається, що її можуть надавати готівкою для покриття витрат на електроенергію та оренду житла. Також організація роздаватиме обігрівачі, непродовольчі товари й забезпечуватиме житлом.
У місцях, де відсутня змога надати готівку, Управління верховного комісара ООН і партнери роздаватимуть обігрівачі та непродовольчі товари, а також нададуть прихисток. За підрахунками ООН, готівку отримають 450 тисяч людей в Україні. Ще 15,75 тисячі людей забезпечать житлом або засобами обігріву.
Крім того, 250 тисяч людей отримають необхідні для зими товари, зокрема термоковдри, кухонне приладдя, матраци, спальні мішки, лампи, термоси, рушники. Ще 62,25 тисячі людей отримають зимові куртки та взуття.
ООН оплатить ремонт систем опалення й електропостачання у 362 будівлях, де проживають 18 тисяч людей. Також підготують генератори для 104 тисяч людей, які будуть розподілятися в міру необхідності. Загалом ООН обіцяє допомогти 900 тисячам українців, які постраждали від війни.
Водночас ООН виділить $5,2 мільйона доларів на допомогу 55 тисячам біженців у Молдові. Також ці кошти підуть на підтримку понад 20 центрів розміщення біженців і дитячих закладів.
Ініціатива Президента України Володимира Зеленського Grain from Ukraine відтепер буде стосуватися і дунайських портів України. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Уряд під час засідання 8 вересня підтримав постанову про залучення українських портів на р. Дунай до надання гуманітарної допомоги у вигляді пшениці та кукурудзи країнам Африки й Азії.
«Це наш внесок у світову продовольчу безпеку. Працюємо з ООН та іншими нашими партнерами, аби повноцінно відновити аграрний експорт з України та остаточно розблокувати наші чорноморські порти», — наголосив Денис Шмигаль.
Як повідомив Прем’єр-міністр, станом на зараз у межах жнивної кампанії в Україні зібрано 34 млн тонн врожаю. Зокрема 22 млн тонн пшениці. При цьому внутрішня потреба, за його словами, становить 6-7 млн тонн на рік.
Міжнародні партнери виділять 244 млн доларів на потреби гуманітарного розмінування. Також до кінця року в Україну надійдуть піротехнічні, розмінувальні, підривні машини, металодетектори та багато іншої спецтехніки, пише УНН з посиланням на Мінекономіки.
„Ми заручаємось підтримкою партнерів у питанні фінансової підтримки та постачанні необхідного обладнання. За кожним з напрямів роботи є чітке розуміння подальших кроків. Наразі вже є домовленість з донорами про виділення Україні 244 млн доларів та спецтехніки на потреби гуманітарного розмінування”, – проінформувала перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
За словами віце-прем’єра, завдання України не лише розмінувати усю територію, але й прискорити процес. Це питання економічного відновлення, адже чим швидше ми повернуться в обіг потенційно заміновані землі, тим швидше на них розвиватиметься бізнес.
До кінця року Україна отримає 10 машин для розмінування виробництва хорватської Dok ING та ще 10 машин від Global Clearance Solutions, майже 200 піротехнічних машин, понад 600 металодетекторів, 50 підривних машин, індивідуальні набори для розмінування, вибухозахисні костюми, квадрокоптери, роботизовані системи для знешкодження боєприпасів тощо.
Необхідне обладнання нададуть Японія, Канада, Корея, Швейцарія, Литва, Фонд Говарда Баффета, ПРООН та ін. Також є домовленості з DOK.ING і данською HYDREMA щодо локалізації їхнього виробництва в Україні.
Міністерство економіки працює над збільшенням присутності на «ринку» розмінування приватних операторів. Мова йде як про міжнародні неурядові організації, так і операторів, які працюють на комерційній основі. Щоб сприяти залученню приватного бізнесу ініційовано експеримент з виведення робіт з розмінування у площину публічних закупівель. Також важливим елементом посилення спроможності операторів є навчання персоналу.
„Найбільшого прогресу в поверненні земель ми можемо досягти через швидке і надійне нетехнічне обстеження територій. Це базовий етап розмінування, який дозволяє максимально швидко повернути у вільний обіг до 80% потенційно забруднених земель”, – підкреслила Перший віце-прем’єр-міністр України.
Зокрема на її думку, суттєвого прогресу можна досягти завдяки економічному розвитку ринку послуг з розмінування та розвитку виробництва через застосування інструментів економічної політики – локалізації виробництва, відкритих публічних закупівель, збалансованого регулювання і дерегуляції.
Міністерство економіки взяло на себе відповідальність опрацювати стратегію та забезпечити координацію роботи органів влади у цій сфері.
Уряд Австрії вирішив виділити ще 18 млн євро для допомоги українцям, які постраждали в результаті російського вторгнення.
Про це повідомили у вівторок міністр закордонних справ Александер Шалленберг та віцеканцлер Вернер Коглер, повідомляє австрійське агентство АРА.
18 мільйонів євро виділять із закордонного фонду катастроф Міністерства закордонних справ на рахунки організацій, які працюють з постраждалими українськими громадянами.
За даними МЗС Австрії, із цієї суми по 6 мільйонів євро отримають Управління Верховного комісара ООН у справах біженців і Міжнародний комітет Червоного Хреста.
Ще 4 мільйони євро отримає Дитячий фонд ООН і 2 мільйони євро – Фонд ООН у галузі народонаселення.
За рахунок цих коштів мають отримати підтримку люди в Україні та Молдові, яка прийняла велику кількість переміщених осіб з України.
Таким чином двостороння фінансова підтримка Австрією України перевищить 150 мільйонів євро.
У середу Шалленберг також візьме участь у конференції з питань відновлення України в Лондоні.
Уряд Швейцарії закликав парламент схвалити передачу нової гумдопомоги Україні. Йдеться про 116 мільйонів доларів.
Голова МЗС Швейцарії Ігнаціо Кассіс заявив, що Швейцарія планує надати Україні і Молдові нову гуманітарну допомогу на понад 143 млн доларів. Про це повідомляє The Guardian.
Більшу частину коштів (116 млн доларів) буде направлено на потреби України, а для Молдови передбачено понад 26 млн доларів.
Кошти мають намір направити на сховища для шкіл, ремонт лікарень та енергетичної інфраструктури і невеликі кредити малому сільськогосподарському бізнесу. Серед проектів, яким може бути надана підтримка, – знешкодження мін, психологічна і соціальна допомога населенню.
За словами Кассіса, уряд закликав парламент схвалити передачу нової гумдопомоги.
„У гуманітарних справах, на дипломатичному рівні і задля відновлення ми можемо підтримати Україну”, – заявив голова МЗС Швейцарії.
