Довгострокові інвестиції будуть спрямовані на будівництво та підтримку центрів обробки даних (ЦОД) у країні.
Amazon.com Inc. планує інвестувати 7,5 млрд новозеландських доларів ($4,4 млрд) у розвиток хмарної інфраструктури в Новій Зеландії.Про це повідомляє преслужба компаніїу вівторок, 2 вересня.
Розвиток хмарних операцій Amazon в Новій Зеландії додасть близько 10,8 млрд новозеландських доларів до ВВП країни та щорічно забезпечуватиме в середньому понад тисячу робочих місць.
„Запуск операцій Amazon Web Services (AWS) у Новій Зеландії допоможе задовольнити зростаючий попит на хмарні сервіси по всій країні та надасть організаціям будь-якого розміру можливість прискорити їх цифрову трансформацію”, – мовиться у повідомленні.
Amazon також планує залучати та навчати місцевий персонал для роботи у ЦОД.
Цей крок є частиною довгострокових зобов’язань Amazon щодо розвитку цифрової інфраструктури та підтримки економічного зростання Нової Зеландії.
Крім Нової Зеландії, компанія планує розвивати операції AWS у Чилі, Саудівській Аравії та Європі.
„В цьому році ми знайшли для ОПК 43 мільярди доларів. Це гроші на підтримку українського ОПК, це фінансування нашого ОПК”, — зауважив президент України.
Він також зазначив, що потрібно домогтися того, щоб наступного року 0,25% ВВП наших країн-партнерів йшло на підтримку України.
„Україна – це частина безпеки Європи, і ми хочемо, щоб у наступному році на наш ОПК, на внутрішнє виробництво виділяли 0,25 % ВВП тієї чи іншої держави-партнера”, — розповів Зеленський.
За його словами, наша держава розпочала програму Build with Ukraine. Вже влітку будуть підписані відповідні домовленості про початок експорту наших технологій за кордон у форматі відкриття ліній виробництва у країнах Європи і не тільки. До програми будуть залучені країни, „які нам допомагають, які фінансують виробництво дронів і починають фінансування виробництва ракет в Україні”.
„Ми будемо давати відповідні технології і будемо виробляти в їхніх країнах зброю для нас і для них: дрони різного типу, ракети і, можливо, артилерію. Вже є домовленості. Під час війни ми плануємо всім цим забезпечувати українські Збройні Сили”, — наголосив президент.
Французька державна частка відображає намір позиціонувати супутниковий зв’язок як стратегічний інструмент для просування цифрового і промислового суверенітету у Франції і в усій Європі.
Франція виділяє €717 мільйонів на розвиток паризького оператора супутникового зв’язку Eutelsat – одного з головних конкурентів американської системи Starlink, що належить американському мільярдеру Ілону Маску. Про це заявив міністр економіки Ерік Ломбар, повідомляє Euractiv у п’ятницю, 20 червня.
Рішення стало частиною ширших зусиль Парижа щодо зміцнення стратегічної автономії Європейського Союзу, особливо на тлі дедалі жорсткішої позиції нової адміністрації Трампа стосовно традиційних союзників в Європі.
Французька державна частка „відображає чіткий намір: позиціонувати супутниковий зв’язок як стратегічний інструмент для просування цифрового і промислового суверенітету у Франції і в усій Європі”, зазначив Ломбар.
Після інвестиції частка французької держави в Eutelsat зросте з 13,6% до 30%, тоді як британська – зменшиться з 10,9% до приблизно 8%.
ЄС загалом посилює підтримку своїх гравців у космічній сфері. Днями Єврокомісія надала безумовний дозвіл люксембурзькій компанії SES на придбання конкурента Intelsat за €2,8 млрд, маючи на меті дати ще одній європейській компанії шанс розробити угруповання телекомунікаційних супутників на низькій навколоземній орбіті (LEO).
Європейські компанії змушені конкурувати на тлі агресивного зростання глобального ринку. У США власні LEO-програми реалізують Viasat, AST SpaceMobile і підрозділ Amazon – Kuiper. Свої державні ініціативи активно розвивають і китайські компанії, зокрема China SatNet і Spacesail.
Уряд схвалив два інвестиційні договори для рекреаційних проєктів на загальну суму 140 мільйонів євро. Їх реалізовуватимуть у співпраці зі Славською селищною радою.
Про це повідомило Міністерство економіки України.
Учасниками договорів є компанії «Славскі» та «Рожанка Парк». Уряд очікує, що від реалізації їхніх проєктів протягом 2025-2039 років до бюджету надійде 7,3 млрд гривень.
Угоду уклали в межах державної програми підтримки проєктів зі значними інвестиціями. Вона передбачає підтримку від держави для таких проєктів, зокрема:
звільнення від податку на прибуток (до 5 років);
звільнення від ввізного мита й ПДВ на нове обладнання;
компенсацію витрат на інженерну інфраструктуру (мережі, підстанції, газопроводи тощо);
переважне право користування земельною ділянкою.
У програмі можуть узяти участь проєкти в галузях від переробної промисловості та транспорту до освіти, медицини й туризму, які інвестують понад 12 млн євро і створюють щонайменше 10 робочих місць.
«Наразі вже укладено чотири спеціальні інвестиційні договори, кожен з яких передбачає понад 100 нових робочих місць, а загальна сума інвестицій за всіма чотирма проєктами становить 240 млн євро», — зазначив заступник міністра економіки Віталій Кіндратів.
Зазначимо, що компанії «Славскі» та «Рожанка Парк» належать засновнику OKKO Group Віталію Антонову та СЕО холдингу Василю Даниляку.
Пекін заборонив своїм компаніям вкладатися у нафтогазову галузь РФ, автоконцерни відмовилися будувати заводи, та і проект Сила Сибіру-2 залишився без фінансування.
Китайські інвестори різко скоротили фінансування російських проєктів після початку повномасштабної війни проти України. Якщо в 2011-2018 роках обсяг інвестицій у середньому становив $1,2 млрд на рік, то у 2022-2023 – впав до $400 млн. Про це мовиться у звіті Інституту економік, що розвиваються, Банку Фінляндії (BOFIT).
Скорочення збігається з загальносвітовим трендом – за три роки війни іноземні інвестиції в реальний сектор економіки РФ зменшилися на 57%. За даними Центробанку Росії, із $497,7 млрд на початку 2022 року залишилося $216 млрд – мінімум із 2009-го.
Попри заяви глави РФ Володимира Путіна про „безпрецедентне партнерство” з Пекіном, Китай не поспішає змінювати західних інвесторів. Пекін заборонив своїм компаніям вкладатися у нафтогазовий сектор РФ, автоконцерни відмовилися будувати заводи, тоді як проект Сила Сибіру-2 залишився без фінансування.
Останній великий китайський інвестпроєкт ($360 млн від Sinopec у нафтову галузь РФ) датується ще 2021 роком.
На думку експертів, Росія має погану репутацію серед китайських інвесторів через відсутність правової визначеності, гарантій захисту активів і складність локалізації виробництв.
Ізраїль не входить до чотириденного маршруту президента США на Близькому Сході.
Дональд Трамп відвідав Саудівську Аравію, порушивши американську дипломатичну традицію здійснювати першу офіційну поїздку під час нового президентського терміну до Великобританії, Канади або Мексики.
Поїздка на Близький Схід має економічну мету: Трамп хоче прокласти шлях для нових значних американських інвестицій. У вівторок він зустрівся зі спадкоємним принцом Мухаммедом бін Салманом.
Протягом наступних чотирьох днів він проведе двосторонні переговори в Саудівській Аравії, Катарі та Об’єднаних Арабських Еміратах. Трамп хоче продемонструвати своїм виборцям і бізнес-лідерам стимул для розвитку економіки, готуючись до нових американських інвестицій у країни Перської затоки, оскільки його нові імпортні тарифи спричинили значне падіння торгівлі.
Ізраїль не входить до близькосхідного маршруту Трампа.
Sky News розуміє, що пакет угод охоплює низку сфер, включаючи меморандум про взаєморозуміння між міністерствами оборони США і Саудівської Аравії. Метою є модернізація збройних сил Саудівської Аравії та підвищення їхнього військового потенціалу.
Співпраця не обмежується оборонним сектором: вона також включає угоди про енергетичні та гірничодобувні проєкти, які можуть ще більше поглибити економічні зв’язки між двома країнами в найближчі роки, – повідомив портал liner.hu.
Інноваційний фонд зосередиться на підтримці технологій, які швидко розвиваються, зокрема в галузі безпілотників, що має великий вплив на сучасну війну.
Уряд Данії оголосив про надання 300 мільйонів данських крон (40 мільйонів євро) для створення інноваційного фонду, який буде спрямований на технологічний розвиток України на полі бою. Про це повідомляє пресслужба Міноброни Данії у п’ятницю, 28 березня.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен акцентував важливість цієї допомоги, зазначивши, що нові технології в таких сферах, як електронна війна та безпілотники, можуть істотно покращити ситуацію на фронті. Це дозволить Україні протистояти значній матеріальній і людській перевазі Росії на полі бою.
Поульсен також висловив захоплення від того, як Україна зуміла швидко налагодити виробництво зброї, і наголосив на важливості продовження співпраці між Данією та Україною для посилення оборонних можливостей.
Інноваційний фонд зосередиться на підтримці технологій, які швидко розвиваються, зокрема в галузі безпілотників, що має великий вплив на сучасну війну.
Google повідомила про наміри провести скорочення в своїх підрозділах людських ресурсів та хмарних технологій, що стане частиною внутрішньої реорганізації для зменшення витрат. Про це інформує CNBC.
Згідно з листом, надісланим головою HR Фіоною Чикконі, компанія запропонувала співробітникам відділу людських ресурсів добровільне звільнення. Програма стартує в березні 2025 року. Співробітники середнього та старшого рівня можуть отримати вихідну допомогу, що складе 14 тижнів зарплати плюс додатковий тиждень за кожен повний рік роботи.
Ці зміни стали частиною стратегії, оголошеної фінансовою директоркою Анат Ашкеназі, яка заявила, що у 2025 році компанія зосередиться на скороченні витрат та збільшенні інвестицій у штучний інтелект. За словами Ашкеназі, попит на ШІ-продукти значно перевищує пропозицію, попри менший, ніж очікувалося, прибуток компанії.
Одночасно Google скоротила штат в хмарному відділі, в основному серед персоналу, який забезпечує підтримку операцій. Звільнені співробітники працювали в підрозділах продажів, користувацького досвіду та інших. Частину ролей перенесуть до Мексики та Індії, але більшість працівників залишаться в США.
Хоча точна кількість скорочених працівників не розголошується, компанія заявляє, що ці зміни торкнуться лише маленького відсотка співробітників, і що Google продовжить наймати нових працівників на критичні позиції в продажах та розробці. Речник компанії повідомив, що ці кроки допоможуть забезпечити довгостроковий успіх та ефективність компанії в майбутньому.
Макрон анонсував масштабні приватні інвестиції у сектор ШІ від Brookfield та ОАЕ. Президент продемонстрував можливості технології, опублікувавши дипфейки за своєю участю в соцмережах.
Під час Паризького саміту з штучного інтелекту, що відкривається в понеділок, Франція оголосить про приватні інвестиції в свій сектор штучного інтелекту обсягом 109 мільярдів євро, оголосив президент Франції Еммануель Макрон, пише BBC.
Ця сума включає 20 млрд євро, які канадська інвестиційна компанія Brookfield збирається вкласти у французькі проекти штучного інтелекту, а також фінансові вкладення Об’єднаних Арабських Еміратів, які, як очікується, найближчими роками становитимуть до 50 млрд євро, про що Макрон розповів у неділю інтерв’ю мовній компанії TF1.
Єлисейський палац повідомив, що інвестиції ОАЕ включатимуть фінансування центру обробки даних. За даними газети La Tribune de Dimanche, більшість інвестицій Brookfield теж піде на будівництво центру обробки даних.
На думку аналітиків, Європа поки що відстає в гонці „штучних мізків” не тільки від США, а й від Китаю, який нещодавно здивував світ і вразив фондові ринки підозріло дешевим, якщо вірити китайським цифрам, чат-ботом DeepSeek, що за багатьма параметрами не поступається, а подекуди й перевершує західні.
Наприкінці січня президент США Дональд Трамп оголосив, що компанії OpenAI, SoftBank Group та Oracle інвестують 500 млрд доларів у проект Stargate – інфраструктуру штучного інтелекту – протягом наступних чотирьох років, щоб допомогти Сполученим Штатам випередити Китай та інших суперників.
За словами Макрона, 109 млрд євро для Європи – сума, що цілком можна порівняти з напівтрильйонними інвестиціями в Stargate, тим більше, що на першому етапі в американський проект буде вкладено лише 100 млрд доларів.
Напередодні саміту Макрон як реклама опублікував у соцмережах дипфейки із собою у головній ролі, згенеровані штучним інтелектом. В одному він танцює під хіт 1980-х років „Voyage Voyage” французької співачки Desireless, в іншому знімається в шпигунській комедії з Жаном Дюжарденом, у третьому – читає реп і танцює в стилі французького виконавця Nekfeu.
У якийсь момент у кадрі з’являється справжній Макрон у костюмі та краватці та каже: „Відмінно зроблено”. „Якщо говорити серйозніше, то за допомогою штучного інтелекту ми можемо зробити кілька дуже важливих речей: змінити охорону здоров’я, енергетику, життя нашого суспільства, – продовжив він. – Франція та Європа мають бути у центрі цієї революції, щоб використати всі можливості, а також просувати наші принципи”.
Наприкінці кліпу штучний Макрон з’являється у вигляді американського телевізійного героя бойовиків Макгайвера, відомого своєю зовнішністю та винахідливістю. „Ну точно це я”, – коментує справжній Макрон.
Пост Макрона в інстаграмі набрав понад 73 тисячі лайків, деякі користувачі висловили захоплення „крутою” і невимушеною манерою поведінки президента.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує у 2025 році надати щонайменше 1,5 млрд євро на підтримку економіки та бізнесу в Україні під час війни.
Про це заявила президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо, повідомляє Reuters.
Зазначається, що з початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року ЄБРР активізував свою діяльність в Україні, інвестувавши понад 6,2 млрд євро в різні сектори. Минулого року банк виділив країні рекордні 2,4 млрд євро.
Президентка ЄБРР під час візиту до Києва заявила, що банк і надалі зосереджуватиме свою увагу на приватному секторі України, зокрема, на енергетиці після неодноразових російських атак на національну енергосистему, а також на державній та муніципальній інфраструктурі.
„Наш план полягає в тому, щоб продовжувати інвестувати на цьому рівні. Як мінімум, ми прагнемо до 1,5 млрд євро інвестицій, але якщо ми зможемо зробити більше – ми це зробимо”, – зазначила Рено-Бассо.
За її словами, діяльність банку визначається попитом, і він готовий збільшити свої інвестиції в Україну до 3 млрд євро на рік після завершення війни.
Президентка ЄБРР зазначила, що енергетичний сектор України є одним з ключових пріоритетів цього року і надалі, оскільки проєкти з модернізації галузі та розвитку відновлюваної енергетики можуть стати рушієм приватних інвестицій після завершення війни.
„Є великий потенціал, тому це викличе великий інтерес з боку іноземних інвесторів, і це викличе велику активність в країні – це дійсно стимулюватиме динаміку зростання”, – додала вона.
