Кабмін вніс розроблені Мінреінтеграції зміни до постанов від 25 квітня 2023 року №391 та від 25 серпня 2023 року №928. Ці документи стосуються механізму підвищення зарплат співробітникам, які працюють в умовах інтенсивних обстрілів на території активних бойових дій.
Про це повідомляє Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Раніше список співробітників узгоджувався з відповідною обласною військовою адміністрацією.
„Тепер, щоб цей процес відбувався більш оперативно, такий перелік погоджуватимуть районні військові адміністрації”, – додали у відомстві.
У другій декаді поточного місяця Єврорада продовжила дію автономних торговельних обмежень для України, якими передбачалося призупинення ввізного мита та деяких квот на вітчизняний експорт до країн Європи (через глобальні протести польських фермерів).
Про те, що після запровадження належного ліцензування вивезення виділених категорій продуктів харчування до Євросоюзу, певні види таких товарів поки що не підлягають експорту з України, пише «НБН», посилаючись на інформацію, опубліковану в офіційному Telegram-каналі постійного парламентського представника Кабміну Тараса Мельничука.
За словами Мельничука, нещодавно набула чинності постанова, доповнена новим додатком, що стосується обсягів квот на товари, експортування яких до держав-членів Євросоюзу підпадає під процедуру ліцензування.
Зокрема, йдеться про окремі агротовари (цукор із квотою обсягом у 0 тонн на вивезення (до ЄС завезено 262 600 тонн із дозволених 262 600 тонн), а також м’яса та субпродуктів зі свійської птиці/м’яса індиків та субпродуктів з індичатини).
Представник Кабміну наголосив — вищеописане рішення спрямоване на дотримання правил експорту окремо взятих агротоварів на митну територію Євросоюзу, відповідно до дії тимчасових заходів із лібералізації торгівлі.
Кабінет міністрів України на засіданні 24 травня ухвалив постанову, яка передбачає внесення змін до графіків відключень електроенергії.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, його цитує пресслужба уряду.
За його словами, ухвалений документ зобов’язує обленерго забезпечити «рівномірну та справедливу» черговість відключень.
«Також визначаємо, що пріоритетне енергозабезпечення матимуть об’єкти критичної інфраструктури, лікарні, військові підприємства та підприємства, які виконують мобілізаційні завдання», – сказав чиновник.
Шмигаль також зазначив, що сьогодні Кабмін має намір затвердити законопроєкт, який дозволить покращити ситуацію на ринку електроенергії та розв’язати питання боргів на балансуючому.
«Пропонуємо створення спеціальних рахунків для широкого кола субʼєктів, що дозволить забезпечити прийнятний рівень розрахунків. Це дасть змогу зменшити борги перед «Укренерго» і покращить ситуацію зі стійкістю нашої енергосистеми», – додав він.
Кабінет міністрів виділив із Фонду ліквідації наслідків збройної агресії понад 428 млн грн на продовження реалізації програми „єВідновлення”. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.
Це кошти для компенсацій громадянам вартості зроблених ремонтів у будинках, які постраждали від війни.
єВідновлення працює вже рік. За цей час програмою скористалося понад 57 000 українців, чиє житло було повністю або частково зруйноване під час бойових дій.
Сума виплачених компенсацій від держави – понад 11 млрд грн.
З них 5,8 млрд грн – це кошти на ремонти, ще 5,6 млрд грн – на купівлю нерухомості через житловий сертифікат.
Кабінет міністрів України схвалив законопроект, яким пропонується побудувати два нові енергоблоки Хмельницької атомної електростанції.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міністерство енергетики України у Facebook.
Законопроект став ініціативою Міненерго. У відомстві уточнили, що наступний етап – розгляд у Верховній раді.
У документі визначаються місця розміщення енергоблоків, кількість реакторів, їх типи та загальні характеристики. Також у законопроекті передбачені вимоги до проектування та будівництва.
„Атомна генерація на сьогоднішній день виробляє більше половини електроенергії в Україні. Будівництво ще двох енергоблоків на майданчику Хмельницької АЕС посилить енергетичну безпеку та незалежність України та матиме позитивні наслідки для економіки країни загалом”, – розповів міністр енергетики Герман Галущенко.
Два нові атомні енергоблоки дозволять збільшити виробництво електроенергії на 226 млн кВт*год на рік.
Енергоблоки хочуть збудувати за рахунок коштів „Енергоатому” із залученням кредитних можливостей. Гроші з держбюджету використовувати не планують.
Зазначимо, що уряд схвалив такий законопроект на тлі чергового посилення російських ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України. Через атаки у низці регіонів є проблеми з електропостачанням.
У Верховній раді звернуться до Ради національної безпеки та оборони (РНБО) та Кабінету міністрів України щодо питання скасування заборони на експорт природного газу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання комітету ВР з енергетики Андрія Жупаніна.
Він повідомив, що 14 березня підкомітет провів експертну дискусію стосовно наслідків та доцільності існування заборони на продаж українського газу за кордон. Нардеп зазначив, що ця заборона дозволила акумулювати газ державних та приватних видобувників у сховищах, що сприяло відносно спокійному проходженню опалювального сезону 2022/2023.
Однак через цю заборону в умовах дворазовового падіння споживання газу українською промисловістю і відсутності можливості продавати газ за кордон, приватні видобувники газу в Україні другий рік поспіль демонструють падіння видобутку.
“За результатами обговорення вирішили напрацювати пропозиції щодо поступового зняття заборони на продаж українського газу за кордон. Ці пропозиції будуть надіслані на розгляд РНБО та КМУ, рішеннями яких і впроваджені існуючі обмеження”, – написав Жупанин.
Він додав, що українській економіці конче потрібні гроші, а Європі потрібні український газ та український біометан.
“Ключ до вирішення обох проблем – це зняття обмежень на експорт цих ресурсів за межі України”, – підсумував нардеп.
Нагадаємо, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР) Арсен Ільін заявляв, що через заборону на експорт природного газу на газовому ринку виникла складна ситуація.
Раніше Енергетичне співтовариство закликало до скасування заборони на експорт природного газу з України.
Середньомісячна зарплата українців у 2023 році становить 17 442 гривень. Номінальна зарплата штатних працівників на 17,5% вища, ніж у 2022 році.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Державну службу статистики (Держстат).
З огляду на офіційний курс НБУ зарплати українців за 2023 рік зросли на 18 доларів до 477 доларів.
Держстат поки що не публікує даних щодо зміни реальної зарплати за 2023 рік, проте відомо, що середньорічна інфляція становила 12,9%. Таким чином реальні зарплати за рік зросли приблизно на 4,6%.
Восени уряд України прогнозував, що у 2023 році номінальна зарплата становитиме 18 527 гривень, а скоригована на інфляцію зросте на 10,1%.
У 2024 році зарплата становитиме 21 809 гривень, а скоригована на інфляцію зросте на 8,5%.
Крім того, уряд очікує, що зарплата становитиме 25 732 гривень у 2025 році та 30 260 гривень у 2026 році.
Якщо брати прогнозний курс МВФ, доларова зарплата українців у 2024 році становитиме 527 доларів та перевищить рівень довоєнного 2021 року (514 доларів). У 2025 році вона становитиме 559 доларів, у 2026 році – 619 доларів.
Кабінет Міністрів України погодив реалізацію 92-метрової яхти Royal Romance, що належить сім’ї колишнього народного депутата Віктора Медведчука та знаходиться у Хорватії.
Про це повідомляє Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Раніше ухвалами слідчих суддів Личаківського районного суду міста Львова було накладено арешт на майно юридичної особи-нерезидента LANELIA HOLDINGS LTD, а саме: судно (яхту) Royal Romance, та передано в управління АРМА з метою реалізації.
А вже сьогодні, 16 лютого, Кабінет міністрів України погодив АРМА реалізацію 92-метрової яхти.
«АРМА переконане, що кошти від продажу яхти значно посилять державний бюджет та обороноздатність нашої країни, а державні зрадники відповідатимуть юридично та економічно», – повідомила пресслужба агенства.
Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, який передбачає поновлення документальних митних перевірок з 1 березня.
Про це повідомив представник Кабміну у парламенті Тарас Мельничук.
Ухвалення законопроєкту є одним із зобовʼязань української влади перед МВФ
Документом пропонується з 1 березня:
відновити повноваження митних органів на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства, у тому числі щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
поновити на невикористаний строк документальні перевірки (зустрічні звірки), які були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року;
передбачити протягом 60 днів з дня набрання чинності законом надсилання (вручення) актів (довідок) про результати документальних перевірок, звірок, заперечень, податкових повідомлень-рішень, процедура вручення яких не завершена до 24 лютого 2022 року.
Водночас пропонується встановити мораторій на проведення Митницею документальних перевірок для платників податків, які знаходяться на окупованих територіях або у зоні активних бойових дій, а також врегулювати відновлення перевірок в разі зміни таким платником свого місцеперебування.
Уряд схвалив три постанови, що покликані посилити оборонно-промисловий комплекс України. Зокрема, у сфері виробництва БпЛА.
Про це у своєму телеграм-каналі повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Як зазначається, Кабмін прийняв документ про дерегуляцію виробництва боєприпасів.
„Поширюємо експериментальний проєкт з виробництва боєприпасів до безпілотників на виготовлення боєприпасів усіх типів та вдосконалюємо процедуру реєстрації виробників. Нові підприємства зможуть швидко включитися в роботу”, – написав Шмигаль
За його словами, проєкт було запущено влітку минулого року. Для цього розширили коло потенційних виробників, усунули бюрократію, створили чіткі алгоритми – від розроблення до прийому в експлуатацію. В межах цього проєкту, за півроку зареєстровано більше 10 виробників, допущено до експлуатації понад 20 зразків боєприпасів, ще 30 перебувають на різних стадіях випробування.
Ще одне рішення уряду стосується ціноутворення на виробництво БпЛА.
Відтепер виробники безпілотників будуть надавати уточнення розрахунків ціни в бік зменшення, якщо прибуток перевищує 25%.
„Це дасть змогу усунути потенційні ризики переплати, нецільове використання коштів при здійсненні державних закупівель безпілотників. Адже держава зацікавлена в чесних і прозорих контрактах”, – пояснив прем’єр.
Оборонні закупівлі тепер відбуватимуться за конкурентною процедурою через закритий модуль системи Prozorro
Відповідне рішення було ухвалено на засіданні Уряду. Воно вирішує одразу кілька завдань:
гарантує безперервність, стійкість та керованість постачання української армії усім необхідним;
встановлює прозоре ціноутворення, коли держава не переплачує, а бізнес отримує прибуток;
встановлює запобіжники витоку інформації, яка несе безпекові ризики.
