Китайська влада попросила нафтопереробні заводи призупинити укладення нових контрактів на експорт палива та, за можливості, скасувати або відтермінувати вже погоджені поставки.
Про це пише Reuters з посиланням на джерела в галузі промисловості та торгівлі.
Причиною такого кроку стала війна на Близькому Сході, яка загрожує порушити глобальні поставки сирої нафти. Обмеження поставок сировини, своєю чергою, змушують китайські НПЗ скорочувати виробництво.
Водночас вкаівка не стосується заправки літаків для міжнародних рейсів, бункерування в митних зонах, а також поставок до Гонконгу й Макао.
„Зниження експорту з Китаю, одного з найбільших експортерів палива в Азії, ймовірно, ще більше обмежить постачання палива в Азії, що призведе до подальшого зростання нафтопереробних марж, оскільки вплив війни на Близькому Сході поширюється на найбільший регіон-імпортер нафти”, – зазначили в Reuters.
Аналітики очікують, що реальний вплив на експорт стане помітним із квітня, адже більшість березневих поставок уже законтрактовані.За даними декількох джерел, , в березні сукупний експорт бензину, дизеля та авіапалива мав становити близько 3,8 млн тонн.
Дані відстеження суден свідчать, що цього місяця з Китаю вже відвантажено десятки тисяч тонн авіаційного палива, дизеля та бензину. Водночас скорочення експорту з боку одного з найбільших постачальників у регіоні може ще більше обмежити пропозицію в Азії та підтримати високі переробні маржі.
За інформацією LSEG, маржа переробки дизельного палива в Азії тримається поблизу трирічного максимуму — близько $49 за барель.
Китай замовить до 120 додаткових літаків у європейського авіавиробника Airbus.
Про це повідомивфедеральний канцлер ФРН Фрідріх Мерц на пресконференції після переговорів із головою КНР Сі Цзіньпіном, передає Укрінформ.
“Ми щойно отримали новину, що китайське керівництво замовить у компанії Airbus значну кількість додаткових літаків – загалом до 120 одиниць”, – заявив канцлер.
За його словами, саме на цьому прикладі видно, що “варто здійснювати такі поїздки, навіть щоб конкретно говорити про певні теми”. “Для кількох інших компаній також є низка подальших конкретних тем, які ще не остаточно вирішені. Отже подальші укладення контрактів перебувають у перспективі”, – додав Мерц.
Водночас, глава німецького уряду наголосив на необхідності забезпечення чесної конкуренції та усунення дисбалансів у торгівлі. Нині дефіцит торговельного балансу між Німеччиною та Китаєм перевищує 80 млрд євро і за п’ять років збільшився вчетверо.
Канцлер також порушив питання надлишкових виробничих потужностей у Китаї, обмежень доступу до ринків та експортних регуляцій. Сторони домовилися відновити регулярні німецько-китайські міжурядові консультації, які були перервані через зміну уряду в Німеччині та пандемію COVID-19.
У спільній заяві за підсумками візиту сторони домовилися інтенсифікувати економічну співпрацю на взаємовигідній основі, підтримувати відкритий діалог, справедливу конкуренцію та відкриті ринки.
“Обидві сторони високо оцінили добру співпрацю в рамках всеосяжного стратегічного партнерства та погодилися, що взаємна повага, співпраця на взаємну вигоду, продовження відкритого діалогу та кооперативний підхід до спільних викликів є фундаментальними принципами двосторонніх відносин. Візит федерального канцлера дає нові імпульси для розвитку цього партнерства. Обидві сторони підтвердили провідну роль німецько-китайських урядових консультацій у всебічному просуванні двосторонньої співпраці”, – йдетьсяу заяві.
Китай обмежив експорт рідкісноземельних магнітів та інших критично важливих матеріалів для десятків провідних японських компаній у межах загострення конфлікту з Токіо, повідомляє FT.
У вівторок, 24 лютого, Міністерство торгівлі Китаю заявило, що заморозить постачання матеріалів “подвійного призначення”, які використовуються як у цивільній, так і у військовій промисловості, 20 японським компаніям. Ще 20 компаній будуть додані до “списку для спостереження”.
Заходи, які стосуються дочірніх компаній Mitsubishi Heavy Industries та автовиробників Subaru і Hino Motors, мають на меті “стримати ремілітаризацію Японії та її ядерні амбіції”, заявив представник китайського Міністерства торгівлі. Нові заходи набувають чинності “негайно”.
Обмеження поглиблюють конфлікт Китаю з Японією і демонструють, як Пекін використовує своє домінування в ланцюгах поставок критично важливих матеріалів для дипломатичного тиску. Світова автомобільна промисловість значною мірою залежить від Китаю в поставках рідкісноземельних магнітів.
Суперечка виникла торік у листопаді після того, як прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі заявила, що гіпотетичне вторгнення Китаю на Тайвань може становити “екзистенційну загрозу” для її країни, натякнувши, що Токіо може відповісти збройною силою. Пекін вважає Тайвань своєю територією та не виключає можливість застосування сили для отримання контролю над островом.
На Мюнхенській конференції з безпеки цього місяця міністр закордонних справ Китаю Ван Ї звинуватив Токіо в амбіціях окупувати Тайвань, який колись був японською колонією.
“Помилкові заяви японських лідерів щодо Тайваню викривають незгасну амбіцію Японії щодо вторгнення і колонізації Тайваню та привид відродження мілітаризму”, — сказав Ван.
Минулого місяця Китай оголосив про намір заборонити експорт товарів подвійного використання, призначених для японських збройних сил. До цих товарів належать такі важливі мінерали, як галій, германій, сурма і графіт, сучасне виробниче обладнання та верстати, рідкоземи й магніти, а також матеріали, пов’язані з виробництвом акумуляторів.
До 20 японських компаній, для яких у вівторок Китай заборонив постачання товарів подвійного призначення, входять підприємства, пов’язані з оборонною сферою, такі як MHI, Kawasaki Heavy, IHI та NEC.
Міністерство торгівлі Китаю також окреслило процес, який уповільнить поставки рідкоземів групам у “списку спостереження”, до якого потрапили Subaru і виробник вантажівок Hino, а також TDK, великий постачальник батарей для смартфонів та інших електронних компонентів. Ці компанії повинні зобов’язатися, “що товари подвійного призначення не будуть використовуватися для будь-яких цілей, які сприяють посиленню військового потенціалу Японії”.
Subaru і Hino постачають оборонне обладнання, таке як авіаційні системи, вертольоти та військові вантажівки, але заходи Китаю можуть завдати удару по цивільному бізнесу компаній.
IHI заявила, що “перевіряє факти та буде уважно стежити за ситуацією”. Кілька японських автовиробників вже висловили занепокоєння обмеженням поставок рідкоземів.
Дипломати в Токіо кажуть, що позиція Пекіна, схоже, стала жорсткішою після переконливої перемоги Такаїчі на виборах цього місяця. Такаїчі проводила передвиборчу кампанію, обіцяючи зміцнити національну безпеку, й заявила, що буде продовжувати реалізацію планів щодо поправок до пацифістської конституції Японії.
За лаштунками Мюнхенської конференції з питань безпеки пролунала, на перший погляд, технічна, але насправді дуже важлива з геополітичної точки зору заява: Китай надсилає Україні новий пакет гуманітарної допомоги в енергетичній сфері.
Цю інформацію оприлюднив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після зустрічі зі своїм китайським колегою Ван Ї. На перший погляд, угода може здатися лише практичною допомогою у відновленні серйозно пошкодженої енергетичної системи, але дипломатичне значення цього кроку виходить далеко за межі генераторів і трансформаторів.
Йдеться про одне з найважливіших стратегічних питань
Електромережа України є стратегічною ціллю з початку вторгнення Росії. Зокрема, з осені 2022 року Москва розпочала регулярні, скоординовані ракетні та дронові атаки на електростанції, підстанції та високовольтні лінії, сподіваючись, що руйнування інфраструктури зламає опір цивільного населення та спричинить економічний параліч.
Хоча з того часу українська система стабілізувалася завдяки значній західній підтримці, енергетична мережа залишається вразливою, особливо в зимовий період, коли потреби в опаленні різко зростають. У цьому контексті будь-яке нове обладнання – мобільні генератори, потужні трансформатори або ремонтні засоби – безпосередньо сприяє забезпеченню населення та підтримці промислового виробництва.
Масштабне політичне питання з боку Пекіна
З політичної точки зору допомога Китаю є не менш важливою. З початку війни Пекін займає особливу позицію «активної нейтральності», оскільки не засудив Росію за агресію, не приєднався до західних санкцій, а навіть значно розширив економічне співробітництво з Москвою, при цьому послідовно наголошуючи на принципі територіальної цілісності України та надаючи гуманітарну допомогу Києву.
Ця подвійна стратегія дозволяє Китаю одночасно зберігати стратегічне партнерство з Росією та економічні відносини з Європою, а також позиціонувати себе як можливого посередника або навіть господаря майбутнього мирного врегулювання. Це також важливо для того, щоб протидіяти сірій діяльності, яка забезпечує російській стороні пільги, обходячи західні санкції.
Мюнхенська зустріч є особливо примітною, оскільки Україна свідомо намагається залучити Китай до дипломатичних процесів. Після переговорів Сибіга наголосив, що Київ готовий до зміцнення двосторонніх відносин, і запросив Ван Ї до України.
Що означає «енергетичний пакет»?
Тут мова йде не про одну велику інвестицію (наприклад, будівництво електростанцій), а про сукупність обладнання та засобів, за допомогою яких пошкоджену під час війни електроенергетичну систему можна тимчасово зробити працездатною або швидко відремонтувати.
Російські атаки націлені насамперед на ключові об’єкти української електроенергетичної мережі — теплові електростанції, підстанції, високовольтні трансформатори та розподільчі центри, оскільки їх знищення навіть за допомогою відносно невеликої кількості зброї може спричинити відключення електроенергії в масштабах всієї країни. Вихід із ладу одного великого трансформатора може паралізувати енергопостачання цілих регіонів, до того ж ці пристрої вимагають спеціального виробництва, їх доставка займає місяці, і їх неможливо швидко замінити на комерційному ринку.
Такі пакети допомоги зазвичай містять потужні мобільні генератори, які можуть тимчасово забезпечувати електроенергією лікарні, водопроводи, комунікаційні центри або житлові райони, пом’якшуючи шок від раптових відключень електроенергії. Крім того, ключове значення мають середньо- та високовольтні трансформатори, комутаційні пристрої та вимикачі, які утворюють «вузли» електричної мережі.
Без них електроенергія, вироблена електростанціями, не надходить до споживачів, навіть якщо сам енергопостачальник залишається працездатним. До складу пакета також можуть входити кабелі, модулі підстанцій, мобільні розподільні пристрої, запасні частини та спеціальні засоби ремонту, які дозволяють швидко відновити роботу після атаки.
Особливо важливими є так звані «plug-and-play» модульні системи, які можна швидко встановити за допомогою крана або вантажівки і які тимчасово замінюють знищені елементи інфраструктури. Ці рішення не обов’язково відновлюють довоєнну потужність, але забезпечують достатню енергію для функціонування критично важливих служб та забезпечення основних потреб населення. Взимку це може буквально врятувати життя, оскільки відсутність електроенергії також спричиняє проблеми з опаленням та водопостачанням.
Для Китаю економічна вага Європи сама по собі є сильним стимулом. Європейський Союз є одним з найважливіших експортних ринків, а тривала нестабільність і війна на східному кордоні континенту становлять ризик для ланцюгів постачання, енергетичної політики та фінансової стабільності. Тому гуманітарний енергетичний пакет допомоги є відносно недорогим способом для Пекіна проявити себе як конструктивного гравця, не ризикуючи погіршенням відносин із Росією.
Досі Китай утримувався від постачання зброї будь-якій зі сторін, оскільки це призвело б до негайних санкцій та обмеження доступу до західних ринків. Натомість гуманітарна допомога в інфраструктурі є політично виправданою навіть для Москви і відповідає офіційній риториці Пекіна, яка наголошує на мирному врегулюванні та підтримці цивільного населення.
Більш довгострокове мислення?
Китай уже раніше заявляв про намір взяти участь у відновленні України після війни, що, як очікується, стане одним із найбільших інфраструктурних проєктів XXI століття в Європі. Відновлення енергетичного сектору — електростанцій, мереж, відновлюваних джерел енергії — є особливо привабливим напрямком для китайських державних компаній, які є домінуючими гравцями в таких інвестиціях на глобальному рівні. Таким чином, нинішня допомога може слугувати не тільки для негайного зменшення збитків, а й для закладення основи майбутньої економічної присутності.
Це відповідає більш широкій стратегії, метою якої є не допустити, щоб Пекін повністю перейшов на бік Москви, а також щоб Китай зацікавився стабільністю та відновленням України. Не менш важливим є й те, що під час війни в Україні постраждали кілька китайських компаній та інвестицій, що може бути прямою економічною мотивацією для надання допомоги. Китайські будівельні компанії вже заявили про намір взяти участь у майбутньому відновленні, оскільки внутрішній ринок сильно скоротився в останні роки, а на ринку нерухомості також з’явилися ознаки кризи.
Це стане першою за чотири роки поставкою „перезавантаженого” СПГ із Китаю до Європи.
Танкер Seapeak Glasgow, завантажений наприкінці січня на китайському терміналі Чжецзян-Нінбо, нині вже прямує до Європи. Це рідкісний випадок реекспорту газу з Азії на Захід, що акцентує гостру потребу ЄС у поповненні запасів палива. Про це повідомляє Bloomberg.
Якщо вантаж доправлять, це стане першою за чотири роки поставкою „перезавантаженого” СПГ із Китаю до Європи.
Імпорт скрапленого газу в регіоні сягнув сезонного максимуму. Європа продовжує шукати заміну російському трубопровідному газу та намагається поповнити виснажені сховища.
КНР залишається найбільшим покупцем СПГ у світі, однак внутрішній попит стагнує, оскільки споживачі переходять на дешевші альтернативи. Китайські імпортери накопичили значні запаси взимку й тепер перепродають надлишки тим, хто готовий платити більше.
Перенаправлення потоків, зокрема нещодавні постачання з Австралії до Європи та Південної Америки, сигналізує про слабкий попит в Азії. Тож газ спрямовується на ринки з вищими цінами.
Китай постачає росії обладнання та технології, які дозволяють Москві нарощувати виробництво новітніх ракет, зокрема ядерноздатної гіперзвукової ракети «Орєшнік», попри західні санкції.
За даними видання, росія використовує китайські верстати, інструменти та електронні компоненти для виготовлення бойових частин і ключових елементів ракет. Зокрема, йдеться про високоточні верстати з числовим програмним керуванням (CNC), які виявила українська розвідка на Воткінському заводі – головному підприємстві рф з виробництва ракет, що перебуває під санкціями США, ЄС, Великої Британії та Японії.
Саме там виготовляють ракети «Орєшнік», а також «Іскандер-М» і міжконтинентальні «Тополь-М». «Орєшнік» – гіперзвукова балістична ракета, яка розвиває швидкість до 8 тис. миль на годину, може нести шість бойових частин і вражати цілі в Європі менш ніж за 20 хвилин. Як відомо, на початку січня російські війська вже застосували її проти Львова – за 65 км від кордону з Польщею.
Журналісти встановили, що Китай передав росії технологій та обладнання щонайменше на $10,3 млрд, включно з мікрочипами, електронними платами, кульковими підшипниками, п’єзоелектричними кристалами для радарів і систем РЕБ, а також оптичними прицілами. Частина цих товарів входить до переліку 50 пріоритетних позицій, експорт яких до рф заборонений 39 країнами Заходу, однак Китай до санкцій не приєднався.
Згідно з торговими даними, Пекін поставив Москві щонайменше $4,9 млрд мікроелектроніки, необхідної для високоточної зброї та винищувачів Су. Лише за перші три роки повномасштабної війни Китай експортував до рф $3,1 млрд верстатів.
Аналітики зазначають, що саме доступ до китайських машинобудівних потужностей дозволив росії обійти санкції, прискорити виробництво озброєнь і зменшити залежність від західних технологій. За їхніми словами, без китайської економіки та ролі КНР як «транзитної ланки» для санкційних товарів росії було б значно складніше підтримувати війну проти України.
Водночас експерти наголошують, що реальні обсяги поставок можуть бути значно більшими, оскільки частина продукції постачається через треті країни з подальшим реекспортом до рф, що ускладнює відстеження ланцюгів постачання.
Китай став найважливішим економічним партнером росії, тоді як Білорусь залишається найближчим союзником Москви.
Про це в інтерв’ю Ukrinform зазначив перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки України Олег Луговський.
За його словами, наразі реалізується понад 60 спільних китайсько-російських проєктів загальною вартістю понад 100 мільярдів доларів. Ці інвестиції охоплюють низку ключових сфер – від видобутку корисних копалин та розвитку транспортної інфраструктури до військової промисловості.
Луговський також звернув увагу на те, що Китай активно допомагає росії обходити західні санкції. У рамках цього вони працюють над розробкою альтернативних систем розрахунків. Крім того, Пекін також постачає до росії високотехнологічне обладнання, насамперед верстати з числовим програмним керуванням (ЧПК). У 2025 році частка імпорту верстатів із Китаю наблизилася до 35 відсотків.
Інвестиції німецьких компаній у Китай у 2025 році досягли чотирирічного максимуму на тлі зміни торговельної політики США із приходом до влади президента Дональда Трампа.
Про це свідчать дані Німецького економічного інституту IW, з якими ознайомилося агентство Reuters, пише „Європейська правда”.
Дані IW свідчать, що інвестиції Німеччини у Китай з січня по листопад минулого року зросли до понад 7 млрд євро, що на 55,5% більше, ніж 4,5 млрд євро у 2024 та 2023 роках.
Загальна сума інвестицій на 2025 рік також перевищує середній показник у 6 млрд євро за період з 2010 по 2024 рік.
Ці цифри показують, як агресивна торговельна політика адміністрації Трампа в перший рік його перебування на посаді, включаючи далекосяжні мита на імпорт з ЄС, змусила компанії з провідної економіки Європи перенести свою увагу на Китай як альтернативу.
„Німецькі компанії продовжують розширювати свою діяльність у Китаї – і це відбувається прискореними темпами”, – заявив Юрген Маттес, керівник відділу міжнародної економічної політики інституту IW, посилаючись на тенденцію до зміцнення місцевих ланцюгів поставок.
За його словами, ця зміна була також викликана побоюваннями „геополітичних конфліктів”, які спонукали компанії нарощувати свій бізнес у Китаї, щоб він міг працювати більш незалежно в разі будь-яких серйозних торговельних порушень.
„Багато компаній кажуть: „Якщо я виробляю в Китаї тільки для Китаю, я зменшую ризик бути ураженим можливими тарифами та експортними обмеженнями”, – пояснив Маттес.
Варто зауважити, що цього тижня уряд Великої Британії відправляється до Китаю з делегацією, сподіваючись укласти більше ділових угод, від автомобілів до фармацевтичних препаратів, ЄС наближається до угоди з Південною Америкою, а Канада прагне розширити торговельні угоди з Китаєм та Індією.
Китай припинив імпорт електроенергії з Росії через високі ціни на російську електроенергію порівняно з внутрішніми цінами в Китаї, передає Reuters.
У російському Міністерстві енергетики заявили, що Росія готова відновити постачання електроенергії до Китаю, якщо отримає відповідний запит від китайської сторони та досягнуть «взаємовигідні умови».
Російська компанія InterRAO, яка є постачальником електроенергії до Китаю, повідомила, що переговори між сторонами тривають, а контракт не планують розривати.
InterRAO постачає електроенергію до Китаю за довгостроковим контрактом, укладеним у 2012 році. Документ передбачає поставку близько 100 млрд кВт•год електроенергії протягом 25 років через міждержавні лінії електропередач на Далекому Сході. Максимальна пропускна здатність цих ліній дозволяє експортувати до 7 млрд кВт•год на рік.
Водночас обсяги експорту поступово скорочуються. Після рекордних 4,6 млрд кВт•год у 2022 році поставки зменшилися до 3,1 млрд кВт•год у 2023-му, а у 2024 році — до 0,9 млрд кВт•год. У 2025 році спад продовжився: за перші дев’ять місяців Росія поставила Китаю лише 0,3 млрд кВт•год електроенергії.
Після кількох місяців торговельної напруги та змін у політичних настроях Європейський Союз розглядає різкий перегляд своєї політики щодо електромобілів. Лише через півтора року після запровадження високих мит, покликаних захистити європейських виробників від напливу китайських електрокарів, у Брюсселі обговорюють варіант повної відмови від цих зборів.
Втім, це зовсім не означає, що китайські автовиробники отримають повну свободу дій .
Замість мит, які сягали до 45% і залежали від того, яку державну підтримку, на думку слідчих ЄС, отримував кожен конкретний бренд у Китаї, Євросоюз може запровадити мінімальні ціни на імпортовані електромобілі з Азії.
Як зазначається в документі Європейської комісії, з яким ознайомилося видання South China Morning Post, китайські компанії повинні будуть подавати цінові пропозиції, «достатні для усунення шкідливого впливу субсидій та з еквівалентним ефектом, як у разі мит». Також до уваги планують брати інші чинники, зокрема наміри щодо майбутніх інвестицій у країнах ЄС.
Мінімальні ціни дозволили б західним автовиробникам, які випускають машини безпосередньо в Європейському Союзі, конкурувати з такими марками, як BYD чи Chery. Водночас китайські бренди не сплачували б мита напряму, а зберігали б прибуток, що могло б знизити рівень торговельної напруги між двома регіонами.
Після того як ЄС запровадив мита на імпорт електромобілів, Китай відповів дзеркальними заходами, встановивши тарифи на європейські товари, зокрема молочну продукцію, свинину та бренді.
Парадоксально, але європейські мита вдарили і по деяких західних брендах, які мали від них виграти. Наприклад, BMW iX3, зібраний у Китаї та експортований до Європи, також підпав під дію цих зборів. А Volvo була змушена перенести виробництво електричного кросовера EX30 для європейського ринку з Китаю до Бельгії, аби уникнути додаткових витрат.
Попри запроваджені мита, китайські бренди продовжили нарощувати свою частку на європейському автомобільному ринку. Електромобілі з Китаю залишалися популярними, а гібридні моделі, на які мита не поширюються, взагалі активно розкуповувалися.
У 2024 році частка китайських автомобілів у Європі становила близько 2,5%. До кінця минулого року вона зросла приблизно до 7%, а у Великій Британії у 2025 році майже кожен десятий проданий автомобіль мав китайський логотип.
