Китай переживає справжній сплеск інтересу до золота як захисного активу. За даними Китайської асоціації золота, у першому кварталі 2026 року обсяг закупівель дорогоцінного металу в країні зріс до 303,29 тонни, що на 4,41% перевищує показники минулого року.
Головним рушієм ринку став ажіотажний попит на фізичне золото. Обсяги купівлі злитків та монет продемонстрували стрімкий злет – на понад 46%, сягнувши 202 тонн. Водночас у ювелірному секторі спостерігається зворотна тенденція: через високі ціни інтерес до золотих прикрас обвалився на 37% і був зафіксований на позначці 84,62 тонни.
Не менш вражаючу активність виявляють також професійні інвестори на фондовому ринку. У першому кварталі зафіксовано рекордний приплив капіталу до біржових фондів (ETF), які котируються в Китаї. Золоті запаси таких фондів зросли на рекордні 114% порівняно з аналогічним періодом минулого року. До кінця березня загальний обсяг золотих активів у розпорядженні ETF сягнув майже 300 тонн, що підтверджує зміну стратегії китайських споживачів: від розкоші до збереження капіталу.
Дональд Трамп попередив Китай та інші держави про запровадження 50% мит у разі постачання зброї або надання військової допомоги Ірану.
Про це він заявив в інтерв’ю Fox News, зазначаючи, що такі заходи стануть прямою відповіддю на спроби посилити військовий потенціал Тегерана.
Президент підкреслив, що хоча він має певні відносини з Пекіном і сумнівається у продовженні постачання китайських ПЗРК, будь-яке виявлене порушення призведе до негайних економічних санкцій. Трамп назвав розмір мита у 50% «колосальною сумою», яка має стати стримувальним фактором для будь-якої країни, що підтримує іранський режим. Ця заява пролунала на тлі зусиль США щодо повної блокади Ормузької протоки та спроб змусити Іран прийняти умови Вашингтона. Наразі американська адміністрація посилює моніторинг міжнародних торговельних шляхів для виявлення можливих фактів обходу санкцій. Експерти вказують, що така політика «митного тиску» є частиною ширшої стратегії Трампа з економічної ізоляції противників США.
Україна підписала з Китаєм міжурядову угоду, яка офіційно відкриває ринок Китайської Народної Республіки для експорту українського пшеничного борошна.
Про це повідомив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
За його словами, відповідну угоду Україна підписала з Генеральною митною адміністрацією Китаю, а сам договір передбачає Протокол інспекційних, фітосанітарних і санітарних вимог до пшеничного борошна, яке експортуватимуть з України до КНР.
Угода встановлює вимоги до всіх етапів виробництва та експорту пшеничного борошна — від вирощування пшениці до постачання готової продукції на ринок Китаю. Тепер держава контролюватиме, чи відповідає виробництво борошна санітарним і фітосанітарним стандартам.
Ткачук вказує, що так китайська сторона фактично підтвердила довіру до українських процедур контролю та якості продукції.
Він додає, що українські виробники отримали доступ до одного з найбільших світових ринків борошна, збільшення експорту продукції з доданою вартістю, нові можливості для розвитку переробки, а Україна в такий спосіб зміцнює свої позиції як торговельного партнера.
«Мова йде не лише про розширення географії експорту, а й про якісну трансформацію — перехід від сировинної моделі до експорту готової продукції», — каже Сергій Ткачук.
Китай оголосив, що його національна авіакомпанія Air China відновлює прямі рейси до Північної Кореї незабаром після відновлення руху міжнародних пасажирських поїздів між Пекіном і Пхеньяном. Це ще одна віха на шляху до відкриття Північної Кореї – однієї з найбільш ізольованих країн світу, повідомляє Euronews.
З початком пандемії коронавірусу Північна Корея — комуністична диктатура, яка й без того відома своєю ізоляцією від світу, — запровадила драконівські обмеження на всіх своїх кордонах. Тобто вони закрили їх ще герметичніше, ніж раніше, звівши до нуля не тільки пересування людей, а й зовнішню торгівлю. Останнє стосувалося насамперед Китаю, хоча саме цей північний великий сусід був економічною пуповиною Пхеньяну в допандемічні часи.
Таким чином, відновлення повітряного та залізничного сполучення, як очікується, принесе значний економічний розвиток, враховуючи, що Китай вже десятиліттями є головним торговельним партнером та основним союзником цієї країни з населенням 26 мільйонів.
За словами Лім Еул-чула, північнокорейського експерта з південнокорейського університету Кюнгнам, саме війна в Ірані підкреслила «необхідність тіснішої координації між двома країнами».
Північна Корея, за деякими винятками, залишається закритою для більшості іноземних туристів
За даними Південнокорейського інституту міжнародної економічної політики, до пандемії, у 2019 році, Північну Корею відвідали 300 тисяч іноземних туристів, 90% з яких становили китайці. Однак із того часу, як у 2024 році країна відкрила свої кордони і для російських туристів, їхня кількість також постійно зростає. Отже, очікується, що на відновлених авіарейсах з’являтиметься дедалі більше туристів.
До речі, національна авіакомпанія Північної Кореї Air Koryo вже у 2023 році відновила рейси до Пекіна, проте, ймовірно, китайська Air China буде більш привабливою для туристів, повідомив портал Origo.
Китайські компанії перепродають рекордні обсяги СПГ, наживаючись на стрімкому зростанні спотових цін.
Китай перепродає скраплений природний газ з великими прибутками, граючи на стрімкому зростанні спотових цін на СПГ на тлі війни в Ірані. Про це повідомляє Reuters у середу, 1 квітня.
Після початку війни США та Ізраїлю з Іраном ціни на СПГ в Азії зросли приблизно на 85%. Ключовою причиною стало порушення поставок через Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світових потоків скрапленого газу.
Імпорт СПГ до Китаю теж різко скоротився: у березні він становив 3,68 млн тонн – мінімальний рівень із квітня 2018 року. Але Китай отримує газ із Росії та завдяки власному видобутку. Трубопровідні поставки та внутрішній видобуток залишаються стабільними.
У березні Китай перепродав до 10 партій СПГ – це максимальний місячний показник за всю історію спостережень. З початку року КНР перепродала вже 1,31 млн тонн СПГ (19 партій) проти 0,82 млн тонн за весь 2025 рік. Основні напрямки – Південна Корея (10 партій), Таїланд (5), а також Японія, Індія та Філіппіни.
Китай заробляє на арбітражі між своїми дешевими довгостроковими контрактами з Росією та дорогим спотовим ринком. Російський трубопровідний газ коштує Китаю приблизно 250 доларів за 1000 куб. м. Водночас, спотові ціни в Азії зросли до 830 доларів за 1000 куб. м. Маржа Китаю під час перепродажу може перевищувати закупівельну втричі. Кожна стандартна СПГ-поставка (близько 70 млн куб. м) може приносити до 40 млн доларів прибутку.
Також Китай зі знижкою купував російський СПГ. Компанія Новатек щонайменше з кінця літа 2025 року надає китайським покупцям дисконт 30-40% на паливо з проекту Арктик СПГ-2. Теоретично це також може збільшувати прибутки при можливих перепродажах.
Зростання перепродажів пов’язане зі зниженням внутрішнього попиту у Китаї. На тлі слабкого внутрішнього попиту покупцям вигідніше перепродавати партії за кордон. Майже половина березневих перепродажів припала на термінал Біньхай компанії CNOOC у провінції Цзянсу.
Об’єктами розслідувань з боку США, крім Китаю та ЄС, є ще 14 країн світу, йдеться у у відповідному прес-релізі.
США почали розслідування щодо дій, політики та практики Китаю, ЄС та ще 14 країн, через підозру у створенні надлишкових потужностей і виробництва в обробних секторах. Про це заявив американський торговельний представник Джеймісон Грір.
“Під час розслідувань буде встановлено, чи є ці дії, політика і практика нерозумними або дискримінаційними і обтяжують або обмежують торгівлю США”, – сказано у відповідному прес-релізі, опублікованому на сайті представництва.
Крім Китаю і ЄС, об’єктами розслідувань є Сінгапур, Швейцарія, Норвегія, Індонезія, Малайзія, Камбоджа, Таїланд, Корея, В’єтнам, Тайвань, Бангладеш, Мексика, Японія та Індія.
“Сполучені Штати більше не будуть жертвувати своєю промисловою базою заради інших країн, які, можливо, перекладають на нас свої проблеми з надлишковими потужностями і виробництвом.
Сьогоднішні розслідування зазначають прихильність президента Трампа до перебудови найважливіших ланцюжків поставок і створення добре оплачуваних робочих місць для американських працівників у наших виробничих секторах”, – зазначив Грір.
Китайська влада попросила нафтопереробні заводи призупинити укладення нових контрактів на експорт палива та, за можливості, скасувати або відтермінувати вже погоджені поставки.
Про це пише Reuters з посиланням на джерела в галузі промисловості та торгівлі.
Причиною такого кроку стала війна на Близькому Сході, яка загрожує порушити глобальні поставки сирої нафти. Обмеження поставок сировини, своєю чергою, змушують китайські НПЗ скорочувати виробництво.
Водночас вкаівка не стосується заправки літаків для міжнародних рейсів, бункерування в митних зонах, а також поставок до Гонконгу й Макао.
“Зниження експорту з Китаю, одного з найбільших експортерів палива в Азії, ймовірно, ще більше обмежить постачання палива в Азії, що призведе до подальшого зростання нафтопереробних марж, оскільки вплив війни на Близькому Сході поширюється на найбільший регіон-імпортер нафти”, – зазначили в Reuters.
Аналітики очікують, що реальний вплив на експорт стане помітним із квітня, адже більшість березневих поставок уже законтрактовані.За даними декількох джерел, , в березні сукупний експорт бензину, дизеля та авіапалива мав становити близько 3,8 млн тонн.
Дані відстеження суден свідчать, що цього місяця з Китаю вже відвантажено десятки тисяч тонн авіаційного палива, дизеля та бензину. Водночас скорочення експорту з боку одного з найбільших постачальників у регіоні може ще більше обмежити пропозицію в Азії та підтримати високі переробні маржі.
За інформацією LSEG, маржа переробки дизельного палива в Азії тримається поблизу трирічного максимуму — близько $49 за барель.
Китай замовить до 120 додаткових літаків у європейського авіавиробника Airbus.
Про це повідомивфедеральний канцлер ФРН Фрідріх Мерц на пресконференції після переговорів із головою КНР Сі Цзіньпіном, передає Укрінформ.
“Ми щойно отримали новину, що китайське керівництво замовить у компанії Airbus значну кількість додаткових літаків – загалом до 120 одиниць”, – заявив канцлер.
За його словами, саме на цьому прикладі видно, що “варто здійснювати такі поїздки, навіть щоб конкретно говорити про певні теми”. “Для кількох інших компаній також є низка подальших конкретних тем, які ще не остаточно вирішені. Отже подальші укладення контрактів перебувають у перспективі”, – додав Мерц.
Водночас, глава німецького уряду наголосив на необхідності забезпечення чесної конкуренції та усунення дисбалансів у торгівлі. Нині дефіцит торговельного балансу між Німеччиною та Китаєм перевищує 80 млрд євро і за п’ять років збільшився вчетверо.
Канцлер також порушив питання надлишкових виробничих потужностей у Китаї, обмежень доступу до ринків та експортних регуляцій. Сторони домовилися відновити регулярні німецько-китайські міжурядові консультації, які були перервані через зміну уряду в Німеччині та пандемію COVID-19.
У спільній заяві за підсумками візиту сторони домовилися інтенсифікувати економічну співпрацю на взаємовигідній основі, підтримувати відкритий діалог, справедливу конкуренцію та відкриті ринки.
“Обидві сторони високо оцінили добру співпрацю в рамках всеосяжного стратегічного партнерства та погодилися, що взаємна повага, співпраця на взаємну вигоду, продовження відкритого діалогу та кооперативний підхід до спільних викликів є фундаментальними принципами двосторонніх відносин. Візит федерального канцлера дає нові імпульси для розвитку цього партнерства. Обидві сторони підтвердили провідну роль німецько-китайських урядових консультацій у всебічному просуванні двосторонньої співпраці”, – йдетьсяу заяві.
Китай обмежив експорт рідкісноземельних магнітів та інших критично важливих матеріалів для десятків провідних японських компаній у межах загострення конфлікту з Токіо, повідомляє FT.
У вівторок, 24 лютого, Міністерство торгівлі Китаю заявило, що заморозить постачання матеріалів “подвійного призначення”, які використовуються як у цивільній, так і у військовій промисловості, 20 японським компаніям. Ще 20 компаній будуть додані до “списку для спостереження”.
Заходи, які стосуються дочірніх компаній Mitsubishi Heavy Industries та автовиробників Subaru і Hino Motors, мають на меті “стримати ремілітаризацію Японії та її ядерні амбіції”, заявив представник китайського Міністерства торгівлі. Нові заходи набувають чинності “негайно”.
Обмеження поглиблюють конфлікт Китаю з Японією і демонструють, як Пекін використовує своє домінування в ланцюгах поставок критично важливих матеріалів для дипломатичного тиску. Світова автомобільна промисловість значною мірою залежить від Китаю в поставках рідкісноземельних магнітів.
Суперечка виникла торік у листопаді після того, як прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі заявила, що гіпотетичне вторгнення Китаю на Тайвань може становити “екзистенційну загрозу” для її країни, натякнувши, що Токіо може відповісти збройною силою. Пекін вважає Тайвань своєю територією та не виключає можливість застосування сили для отримання контролю над островом.
На Мюнхенській конференції з безпеки цього місяця міністр закордонних справ Китаю Ван Ї звинуватив Токіо в амбіціях окупувати Тайвань, який колись був японською колонією.
“Помилкові заяви японських лідерів щодо Тайваню викривають незгасну амбіцію Японії щодо вторгнення і колонізації Тайваню та привид відродження мілітаризму”, — сказав Ван.
Минулого місяця Китай оголосив про намір заборонити експорт товарів подвійного використання, призначених для японських збройних сил. До цих товарів належать такі важливі мінерали, як галій, германій, сурма і графіт, сучасне виробниче обладнання та верстати, рідкоземи й магніти, а також матеріали, пов’язані з виробництвом акумуляторів.
До 20 японських компаній, для яких у вівторок Китай заборонив постачання товарів подвійного призначення, входять підприємства, пов’язані з оборонною сферою, такі як MHI, Kawasaki Heavy, IHI та NEC.
Міністерство торгівлі Китаю також окреслило процес, який уповільнить поставки рідкоземів групам у “списку спостереження”, до якого потрапили Subaru і виробник вантажівок Hino, а також TDK, великий постачальник батарей для смартфонів та інших електронних компонентів. Ці компанії повинні зобов’язатися, “що товари подвійного призначення не будуть використовуватися для будь-яких цілей, які сприяють посиленню військового потенціалу Японії”.
Subaru і Hino постачають оборонне обладнання, таке як авіаційні системи, вертольоти та військові вантажівки, але заходи Китаю можуть завдати удару по цивільному бізнесу компаній.
IHI заявила, що “перевіряє факти та буде уважно стежити за ситуацією”. Кілька японських автовиробників вже висловили занепокоєння обмеженням поставок рідкоземів.
Дипломати в Токіо кажуть, що позиція Пекіна, схоже, стала жорсткішою після переконливої перемоги Такаїчі на виборах цього місяця. Такаїчі проводила передвиборчу кампанію, обіцяючи зміцнити національну безпеку, й заявила, що буде продовжувати реалізацію планів щодо поправок до пацифістської конституції Японії.
За лаштунками Мюнхенської конференції з питань безпеки пролунала, на перший погляд, технічна, але насправді дуже важлива з геополітичної точки зору заява: Китай надсилає Україні новий пакет гуманітарної допомоги в енергетичній сфері.
Цю інформацію оприлюднив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після зустрічі зі своїм китайським колегою Ван Ї. На перший погляд, угода може здатися лише практичною допомогою у відновленні серйозно пошкодженої енергетичної системи, але дипломатичне значення цього кроку виходить далеко за межі генераторів і трансформаторів.
Йдеться про одне з найважливіших стратегічних питань
Електромережа України є стратегічною ціллю з початку вторгнення Росії. Зокрема, з осені 2022 року Москва розпочала регулярні, скоординовані ракетні та дронові атаки на електростанції, підстанції та високовольтні лінії, сподіваючись, що руйнування інфраструктури зламає опір цивільного населення та спричинить економічний параліч.
Хоча з того часу українська система стабілізувалася завдяки значній західній підтримці, енергетична мережа залишається вразливою, особливо в зимовий період, коли потреби в опаленні різко зростають. У цьому контексті будь-яке нове обладнання – мобільні генератори, потужні трансформатори або ремонтні засоби – безпосередньо сприяє забезпеченню населення та підтримці промислового виробництва.
Масштабне політичне питання з боку Пекіна
З політичної точки зору допомога Китаю є не менш важливою. З початку війни Пекін займає особливу позицію «активної нейтральності», оскільки не засудив Росію за агресію, не приєднався до західних санкцій, а навіть значно розширив економічне співробітництво з Москвою, при цьому послідовно наголошуючи на принципі територіальної цілісності України та надаючи гуманітарну допомогу Києву.
Ця подвійна стратегія дозволяє Китаю одночасно зберігати стратегічне партнерство з Росією та економічні відносини з Європою, а також позиціонувати себе як можливого посередника або навіть господаря майбутнього мирного врегулювання. Це також важливо для того, щоб протидіяти сірій діяльності, яка забезпечує російській стороні пільги, обходячи західні санкції.
Мюнхенська зустріч є особливо примітною, оскільки Україна свідомо намагається залучити Китай до дипломатичних процесів. Після переговорів Сибіга наголосив, що Київ готовий до зміцнення двосторонніх відносин, і запросив Ван Ї до України.
Що означає «енергетичний пакет»?
Тут мова йде не про одну велику інвестицію (наприклад, будівництво електростанцій), а про сукупність обладнання та засобів, за допомогою яких пошкоджену під час війни електроенергетичну систему можна тимчасово зробити працездатною або швидко відремонтувати.
Російські атаки націлені насамперед на ключові об’єкти української електроенергетичної мережі — теплові електростанції, підстанції, високовольтні трансформатори та розподільчі центри, оскільки їх знищення навіть за допомогою відносно невеликої кількості зброї може спричинити відключення електроенергії в масштабах всієї країни. Вихід із ладу одного великого трансформатора може паралізувати енергопостачання цілих регіонів, до того ж ці пристрої вимагають спеціального виробництва, їх доставка займає місяці, і їх неможливо швидко замінити на комерційному ринку.
Такі пакети допомоги зазвичай містять потужні мобільні генератори, які можуть тимчасово забезпечувати електроенергією лікарні, водопроводи, комунікаційні центри або житлові райони, пом’якшуючи шок від раптових відключень електроенергії. Крім того, ключове значення мають середньо- та високовольтні трансформатори, комутаційні пристрої та вимикачі, які утворюють «вузли» електричної мережі.
Без них електроенергія, вироблена електростанціями, не надходить до споживачів, навіть якщо сам енергопостачальник залишається працездатним. До складу пакета також можуть входити кабелі, модулі підстанцій, мобільні розподільні пристрої, запасні частини та спеціальні засоби ремонту, які дозволяють швидко відновити роботу після атаки.
Особливо важливими є так звані «plug-and-play» модульні системи, які можна швидко встановити за допомогою крана або вантажівки і які тимчасово замінюють знищені елементи інфраструктури. Ці рішення не обов’язково відновлюють довоєнну потужність, але забезпечують достатню енергію для функціонування критично важливих служб та забезпечення основних потреб населення. Взимку це може буквально врятувати життя, оскільки відсутність електроенергії також спричиняє проблеми з опаленням та водопостачанням.
Для Китаю економічна вага Європи сама по собі є сильним стимулом. Європейський Союз є одним з найважливіших експортних ринків, а тривала нестабільність і війна на східному кордоні континенту становлять ризик для ланцюгів постачання, енергетичної політики та фінансової стабільності. Тому гуманітарний енергетичний пакет допомоги є відносно недорогим способом для Пекіна проявити себе як конструктивного гравця, не ризикуючи погіршенням відносин із Росією.
Досі Китай утримувався від постачання зброї будь-якій зі сторін, оскільки це призвело б до негайних санкцій та обмеження доступу до західних ринків. Натомість гуманітарна допомога в інфраструктурі є політично виправданою навіть для Москви і відповідає офіційній риториці Пекіна, яка наголошує на мирному врегулюванні та підтримці цивільного населення.
Більш довгострокове мислення?
Китай уже раніше заявляв про намір взяти участь у відновленні України після війни, що, як очікується, стане одним із найбільших інфраструктурних проєктів XXI століття в Європі. Відновлення енергетичного сектору — електростанцій, мереж, відновлюваних джерел енергії — є особливо привабливим напрямком для китайських державних компаній, які є домінуючими гравцями в таких інвестиціях на глобальному рівні. Таким чином, нинішня допомога може слугувати не тільки для негайного зменшення збитків, а й для закладення основи майбутньої економічної присутності.
Це відповідає більш широкій стратегії, метою якої є не допустити, щоб Пекін повністю перейшов на бік Москви, а також щоб Китай зацікавився стабільністю та відновленням України. Не менш важливим є й те, що під час війни в Україні постраждали кілька китайських компаній та інвестицій, що може бути прямою економічною мотивацією для надання допомоги. Китайські будівельні компанії вже заявили про намір взяти участь у майбутньому відновленні, оскільки внутрішній ринок сильно скоротився в останні роки, а на ринку нерухомості також з’явилися ознаки кризи.
