Рада директорів МВФ затвердила нову 4-річну программу фінансування (EFF) для України на 8,1 млрд доларів США. Перший транш очікується вже найближчим часом.
Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
„Найближчим часом до України надійде перший транш – близько 1,5 млрд доларів. Кошти спрямуємо на фінансування дефіциту бюджету та підтримку макрофінансової стабільності”, – поінформувала Свириденко.
Вона наголосила, що для України дуже важливо, що на 5-й рік повномасштабної війни, на тлі системних атак рф по енергетиці – країна має гарантовану фінансову підтримку партнерів і ресурс для стабільної роботи держави.
„Програма, яку підтримує МВФ, є частиною ширшої фінансової рамки, покликаної забезпечити покриття прогнозного дефіциту державного бюджету в обсязі 136,5 млрд доларів упродовж чотирьох років”, – йдеться у повідомленні.
Свириденко додала, що програма передбачає продовження реформ, які забезпечили макроекономічну та фінансову стабільність у попередні роки.
Окрім того, нова програма співпраці України з МВФ „є якірною для всієї міжнародної фінансової підтримки”, включаючи отримання кредиту не 90 млрд євро від ЄС.
Глава Кабміну уточнила, що окрім фінансування від ЄС, мова йде про фінансування від країн G7, міжнародних фінансових інституцій, а також про зменшення боргових платежів за офіційним боргом завдяки механізму боргового полегшення.
„Партнери підтвердили продовження чинного мораторію на обслуговування офіційного боргу та готовність завершити реструктуризацію після стабілізації ситуації”, – резюмувала Свириденко.
Європейський парламент у середу, 11 лютого, підтримав пропозицію Єврокомісії надати Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро для фінансування військових та бюджетних витрат.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомив єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс у мережі X.
Євродепутати підтримали кредит для України на період 2026-2027 років 458 голосами „за”. 140 законодавців виступили „проти” і 44 утрималися від голосування.
Кредит для України складається з 60 мільярдів євро військової допомоги та 30 мільярдів євро бюджетної підтримки, що фінансується коштом запозичень ЄС.
Голосування в Європарламенті було раніше заплановане на спеціальній пленарній сесії, скликаній на 24 лютого з нагоди 4-ї річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, однак перенеслося на 11 лютого.
У середу, 4 лютого, посли держав Європейського союзу на засіданні Комітету постійних представників (Coreper) узгодили механізми надання Україні у 2026-27 роках кредиту на суму 90 млрд євро, зокрема, дозволивши третім країнам брати участь у цьому процесі.
Про це кореспондентці „Європейської правди” повідомили у Кіпрському головуванні у Раді ЄС.
Посли ЄС узгодили механізми надання Україні кредиту в 90 млрд євро у 2026-27 роках.
„Мандат Ради ЄС передбачає, що треті країни, крім України або членів Європейської асоціації вільної торгівлі/Європейського економічного простору (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія – „ЄП”), можуть бути безпосередньо залучені до кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan) щодо конкретних оборонних продуктів”, – повідомили „ЄвроПравді” у Кіпрському головуванні.
Загалом передбачається, що оборонна продукція має закуповуватися лише у компаній з ЄС, України або країн ЄАВТ/ЄЕЗ.
„Якщо ж військові потреби України вимагатимуть термінового постачання оборонної продукції, яка недоступна в ЄС, Україні чи країні ЄАВТ-ЄЕЗ, застосовуватиметься низка цільових винятків”, – уточнили співрозмовники „ЄП”.
У використанні коштів з українського кредиту, зокрема, зможуть брати участь країни, які уклали двосторонню угоду з Союзом відповідно до Регламенту SAFE, а також країни, які вступили у партнерство у сфері безпеки та оборони з ЄС.
„Зокрема такі країни мають зобов’язатися надати справедливий та пропорційний фінансовий внесок для покриття витрат, що виникають внаслідок запозичень, і які надають значну фінансову та військову підтримку Україні”, – пояснили у Кіпрському головуванні.
Тепер ухвалені послами ЄС законопроєкти мають бути передані у Європейський парламент для узгодження та ухвалення.
Йдеться про регламент, що імплементує кредит; регламент, що вносить зміни до фінансового інструменту для України (Ukraine Facility); а також внесення змін до чинного регламенту Багаторічної фінансової рамки (MFF) для гарантування фінансової допомоги в рамках бюджету ЄС.
„Після завершення всіх кроків Комісія зможе виплатити перший транш на початку другого кварталу цього року”, – запевнило головування Кіпру.
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підвищило довгостроковий кредитний рейтинг України в іноземній валюті з рівня „SD” (вибірковий дефолт) до „CCC+”. Прогноз щодо рейтингу – стабільний, йдеться в релізі S&P, повідомляє Ліга.Фінанси.
Рішення було прийнято після завершення наприкінці грудня 2025 року обміну українських ВВП-варрантів на нові цінні папери з погашенням у 2032 році. Агентство також присвоїло їм рейтинг „CCC+”.
Рейтинг „ССС” за шкалою S&P Global Ratings означає, що позичальник вразливий і залежить від сприятливої кон’юнктури бізнесу, фінансового та економічного середовища для виконання своїх фінансових зобов’язань. Значок „+” означає найвищий рівень у цій категорії, що свідчить про дещо нижчий рівень ризику.
Україна мала рейтинг „SD” з серпня 2024 року після початку переговорів щодо реструктуризації зовнішніх боргів і мораторію на виплату відсотків.
Основну реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу на суму $20,5 млрд (78% комерційного зовнішнього боргу) Україна завершила у вересні 2024 року, але з власниками ВВП-варрантів вдалося домовитися лише наприкінці 2025 року.
S&P вважає, що незважаючи на те, що невелика частина комерційного боргу України все ще перебуває в дефолті (менше 2,5% загального комерційного боргу), це не вплине суттєво на здатність країни обслуговувати інші зобов’язання.
Після реструктуризації 2024-2025 років потреби України в обслуговуванні зовнішнього комерційного боргу значно скоротилися в середньому до $1 мільярда на рік протягом наступних трьох років. Перша виплата основної суми за зовнішніми облігаціями очікується лише у 2029 році.
Стабільний прогноз відображає баланс між керованими борговими зобов’язаннями уряду та очікуваною стійкою підтримкою з боку Європейського Союзу з одного боку, і високими ризиками безпеки через війну з іншого.
S&P прогнозує, що бойові дії високої інтенсивності триватимуть протягом 2026 року.
Рейтинг України знову можуть понизити у разі погіршення ситуації з безпекою або якщо з’являться ознаки необхідності реструктуризації комерційного боргу.
Для підвищення рейтингу потрібне покращення ситуації з безпекою та середньострокових макроекономічних перспектив.
Європейський парламент схвалив застосування процедури посиленого співробітництва для надання Україні кредиту підтримки Європейського Союзу у розмірі 90 млрд євро.
Про це повідомляє пресслужба Європарламенту.
Відповідне рішення депутати ухвалили у середу, надавши згоду Раді ЄС використовувати спеціальний механізм, який дозволяє групі країн-членів співпрацювати без одностайної підтримки всіх держав Союзу.
Чому застосували „посилене співробітництво”
Кредит підтримки для України був погоджений на саміті Європейської ради 18 грудня 2025 року в Брюсселі та офіційно представлений Європейською комісією 14 січня 2026 року.
Однак Чехія, Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати це рішення. Через це ЄС вирішив застосувати процедуру посиленого співробітництва – механізм, передбачений договорами Євросоюзу, який потребує окремого схвалення Європарламенту.
Як голосували депутати
Рішення було ухвалене більшістю голосів:
499 депутатів – „за”;
135 – „проти”;
24 – утрималися.
Напередодні, у вівторок, Європарламент також погодився прискорити розгляд цього питання та пов’язаних із ним законодавчих пропозицій.
Наступним етапом стане узгодження деталей кредитної програми між Європейським парламентом та Радою ЄС у межах звичайної законодавчої процедури.
План ЄС використати заморожені російські активи для фінансування війни в Україні стає «дедалі складнішим», адже уже сім країн виступили проти репараційного кредиту для України за рахунок заморожених коштів рф.
У п’ятницю, 12 грудня, Італія, Болгарія та Мальта випустили спільну заяву разом із Бельгією, закликаючи ЄС розглянути «альтернативні варіанти» фінансування, включно з випуском спільного боргу. Подібну позицію підтримала Чехія.
Угорський прем’єр Віктор Орбан та словацький лідер Роберт Фіко, які демонструють проросійську позицію, також виступили проти використання російських активів для фінансування України.
Представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас зазначила, що інші способи фінансування України «на практиці не працюють», оскільки Орбан блокує будь-які спроби випуску спільного боргу для покриття дефіциту бюджету.
Україна ризикує залишитися без грошей у квітні 2026 року, а загальний дефіцит бюджетного та військового фінансування у 2026–2027 роках становитиме €135 млрд, за даними Єврокомісії.
Юридично випуск спільного боргу потребує одностайності всіх 27 держав-членів ЄС, тоді як репараційний кредит вимагає підтримки «кваліфікованої більшості» — щонайменше 15 країн, що представляють 65% населення блоку. Каллас зазначила, що без підтримки Бельгії реалізація кредиту буде політично складною, адже країна контролює більшість активів.
Позицію Каллас підтвердили й інші міністри закордонних справ ЄС. Міністр закордонних справ Литви Кєстутіс Будріс наголосив, що «репараційний кредит – не ідеальний, але єдиний варіант мобілізувати фінанси для потреб України».
[type] => post [excerpt] => План ЄС використати заморожені російські активи для фінансування війни в Україні стає «дедалі складнішим», адже уже сім країн виступили проти репараційного кредиту для України за рахунок заморожених коштів рф. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1765822260 [modified] => 1765813371 ) [title] => Уже сім країн ЄС виступили проти репараційного кредиту для України за рахунок коштів рф [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=66404&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 66412 [uk] => 66404 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 66405 [image] => Array ( [id] => 66405 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229353-1-large.jpg [original_lng] => 212230 [original_w] => 1140 [original_h] => 665 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229353-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229353-1-large-300x175.jpg [width] => 300 [height] => 175 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229353-1-large-768x448.jpg [width] => 768 [height] => 448 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229353-1-large-1024x597.jpg [width] => 1024 [height] => 597 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229353-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 665 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229353-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 665 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/229353-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 665 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1765806171:3 [_thumbnail_id] => 66405 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 863 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 578922007002 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 9 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Спецтема ) [tags] => Array ( [0] => 1384346 [1] => 1797 [2] => 211395 ) [tags_name] => Array ( [0] => кошти рф [1] => кредит [2] => репарації ) ) [6] => Array ( [id] => 66085 [content] =>
Пропозиція Єврокомісії виходить за межі мандату Європейського Центробанку
Euro sign at European Central Bank headquarters in Frankfurt, Germany with dark dramatic clouds symbolizing a financial crisis
Європейський центральний банк відмовився надати гарантії для виплати „репараційного кредиту” Україні на суму 140 мільярдів євро, який має бути забезпечений замороженими російськими активами.
Як пише The Financial Times, це рішення базується на висновку, що пропозиція Єврокомісії виходить за межі мандату банку.
Зазначається, що країни ЄС мають надати державні гарантії, щоб розподілити ризики повернення „репараційного кредиту”. Але, на думку представників Європейської комісії, країни-члени не зможуь оперативно зібрати необхідні кошти. Тому вони звернулися до ЄЦБ з пропозицією виступити „кредитором останньої надії” для бельгійського Euroclear Bank. Але представники Європейського центрального банку відмовили.
Внутрішній аналіз Європейського Центробанку дійшов висновку, що пропозиція комісії рівнозначна наданню прямого фінансування урядам, оскільки Центральний банк покриватиме фінансові зобов’язання держав-членів.
Ця практика, яку економісти називають „монетарним фінансуванням”, заборонена в договорах ЄС, оскільки вона може призвести до високої інфляції та втрати довіри до регулятора.
За даними газети, у відповідь на позицію ЄЦБ Єврокомісія розпочала розробку альтернативних пропозицій, які б забезпечили тимчасову ліквідність для підтримки кредиту у розмірі 140 млрд євро.
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів на тлі того, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів росії.
Про це повідомляє Euractiv.
Домбровскіс зазначив, що країни повинні прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
„Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
Водночас Домбровскіс вважає, що цього може бути достатньо для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це „ще належить з’ясувати”.
Видання зазначає, що ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро.
Однак приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені іншими країнами, а саме США, Канадою, Японією і Британією.
За оцінками, в першому кварталі наступного року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів.
Заява Домбровскіса пролунала на тлі того, що ЄС намагається домовитися про окремий „репараційний кредит” для України з використанням заморожених російських активів.
Єврокомісія сподівається переконати Бельгію підтримати цю схему до саміту лідерів у грудні. Але ці зусилля зазнали серйозної невдачі у четвер, коли прем’єр Барт де Вевер гостро розкритикував план у листі до президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Іпотека на вторинному ринку нерухомості подорожчала – ставка зросла до 9,37% у вересні з 8,99% місяцем раніше, водночас на первинному ринку без змін. Про це свідчать дані щомісячного опитування НБУ банків.
За даними НБУ, банки України у вересні видали 851 іпотечний кредит на загальну суму 1,6 млрд грн, при чому 62,5% видано на первинці.
Коротко про результати опитування:
532 кредити на 1 млрд грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 152 на 276 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;
319 кредитів на 621 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;
середньозважена ефективна ставка становила 8,13% річних на первинному ринку та 9,37% на вторинному ринку;
якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів тримається на рівні 12%.
Що по регіонах
У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у вересні видано:
у Київській області (303 договори на загальну суму 599 млн грн, або 37% від загального обсягу);
у місті Києві (155 договорів на 350 млн грн);
у Львівській області (46 договорів на 95 млн грн);
в Івано-Франківській області (53 договори на 90 млн грн);
у Волинській області (35 договорів на 61 млн грн).
Під час опитування відповіді надали 39 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 14 банків.
Норвегія може підтримати план Європейського Союзу щодо використання заморожених російських активів для України, але не буде використовувати для цього свій суверенний фонд.
Як пише „Європейська правда”, про це в інтервʼю NRK повідомив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг.
За словами Столтенберга, Норвегія, яка не є членом ЄС, вже робить значні фінансові внески на користь України і також може потенційно взяти участь у планах ЄС щодо кредиту, але не надаватиме гарантій самостійно.
„Були деякі ідеї, що Норвегія повинна гарантувати всю суму, 1,6 трильйона норвезьких крон (159 млрд доларів), але це не варіант”, – сказав він.
Глава норвезького Мінфіну додав, що рішення буде ухвалене з огляду на те, яким буде фінальне рішення ЄС щодо кредиту.
Міністри фінансів країн ЄС у четвер мають обговорити способи надання Україні 130-140 млрд євро шляхом використання заморожених російських активів.
Бельгія, де розташована компанія Euroclear, яка зберігає більшу частину російських активів, виступила проти ідеї використання заморожених коштів, побоюючись судових позовів з боку Москви.
Щоб вийти з глухого кута, деякі члени парламенту Норвегії запропонували, щоб суверенний фонд країни – найбільший у світі з активами понад 2 трлн доларів – надав гарантію, яка покривала б потенційну юридичну відповідальність.
