Мінфін оприлюднив прогноз щодо тарифів на послуги з передачі електроенергії, згідно з яким у базовому сценарії розвитку економіки вони збільшаться на 4-7% щорічно протягом 2026-2027 років, після чого зменшаться на 8% у 2028 році. Цей прогноз базується на прибутковій діяльності НЕК «Укренерго» і враховує дані від 12 державних компаній у щорічній інформації про фіскальні ризики, підготовленій для прийняття державного бюджету на 2026 рік.
У документі розглянуто базовий, альтернативний та негативний сценарії для кожної компанії, засновані на макроекономічних прогнозах. Базовий сценарій передбачає, що з 2026 року морські порти України працюватимуть на повну потужність без впливу російської агресії. Кожне державне підприємство надало власні дані за специфічними параметрами для кожного сценарію.
Автори звіту зазначають, що за всіма сценаріями НЕК «Укренерго» працюватиме з прибутком у 2026-2028 роках, перевищуючи попередні періоди, головним чином завдяки підвищеним тарифам. У 2025 році очікується збиткова діяльність системного оператора.
За базовим сценарієм, обсяги передачі електроенергії зростатимуть на 2-3% щорічно у 2025-2028 роках, витрати на публічні спеціальні обов’язки (ПСО) зменшуватимуться на 2-6% на рік з одночасним скороченням кредиторської заборгованості, а загальні капітальні інвестиції за чотири роки складуть 79,3 млрд грн.
Внески «Укренерго» до державного бюджету у вигляді податків і дивідендів очікуються з 2026 по 2028 рік за всіма сценаріями, тоді як у 2025 році їх не планують. Чисті надходження до бюджету коливатимуться від 4 млрд грн до 8 млрд грн щорічно, перевищуючи показники попередніх років.
Згідно з даними Мінфіну, у 2024 році чистий збиток «Укренерго» склав 38 млрд грн, порівняно з прибутком у 0,2 млрд грн у 2023 році. Значний збиток був спричинений відновленням на балансі вартості «зелених» облігацій сталого розвитку через припинення їх обслуговування з 9 листопада 2024 року, що призвело до списання дисконту на витрати.
За підсумками 2024 року НЕК зафіксувала суттєве зростання доходів до 101,1 млрд грн проти 83 млрд грн у 2023 році, попри складні економічні умови та перебої в роботі. Це зростання зумовлене вищими тарифами на передачу електроенергії, хоча обсяги передачі збільшувалися помірно.
Міністерство фінансів передбачає, що дефіцит державного бюджету на 2026 рік буде складати 45 млрд доларів. На сьогодні в уряду є зобов’язання від зовнішніх партнерів щодо покриття лише 35 млрд доларів.
Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на презентацію Програми діяльності уряду.Play
„Є потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік. На сьогоднішній момент, вона складає 45 мільярдів доларів (вона включає також видатки з погашення боргів). Якщо взяти в цілому дефіцит (без видатків на погашення попередніх боргів – ред.), дефіцит планується на рівні 42 мільярди доларів, як це під час кожного з років повномасштабної війни”, – сказав він.
Міністр додав, що із необхідних 45 млрд доларів, вже є зобов’язання партнерів, які дозволяють покрити 35 млрд доларів (78%).
„У нас на наступний рік на сьогоднішній момент є зобов’язання, які потенційно можна спрямувати на фінансування дефіциту держбюджету на рівні 35 млрд. Ми розуміємо, що цього не достатньо. Нам потрібно мобілізувати зусилля, в тому числі перемовні (зусилля – ред.), для того, щоб закрити 2026 рік „, – сказав міністр.
Сергій Марченко додав, що Мінфін обговорює із партнерами дворічний горизонт планування обсягів зовнішньої допомоги, щоб планувати покриття витрат на 2026-2027 роки.
Міністр фінансів Сергій Марченко пояснив, що в Україні хочуть створити реєстр банківських рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізосіб, який контролюватиме Державна податкова служба. Це має допомогти адаптувати платежі до зони євро – SEPA.
Про це міністр фінансів Сергій Марченко сказав на Щорічній дослідницькій конференції «Економічна та фінансова інтеграція у світі збурень та фрагментації».
Для євроінтеграції Україна має виконати європейські директиви та прийняти відповідні закони. Це включає законопроєкт 13233 – про приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), який зараз на розгляді у парламенті.В Україні хочуть створити реєстр банківських рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізосіб, який контролюватиме Державна податкова служба. Якщо Україна стежитиме за банківськими рахунками громадян, це має допомогти адаптувати платежі до зони євро – SEPA.
«Я вважаю, що нам потрібно прийняти той факт, що якщо ми хочемо отримати можливість здійснення платежів у євро, ми маємо максимально швидко прийняти цей закон. У нас немає іншого вибору. Це наші зобов’язання перед партнерами і це крок, який дозволить адаптувати наші платежі до зони євро», — сказав Марченко.
Приєднання України до SEPA дозволить спростити розрахунки в євро — платежі можна буде проводити з України, а не відкривати рахунки в інших країнах. Крім того, час на розрахунки значно скоротиться, на платежі не буде комісії.
За словами Марченка, для громадян це також перевага — «для тих, у кого немає проблем із законом, буде можливість показати власні рахунки і сказати, що ми можемо здійснювати платежі у будь-яку країну ЄС».
«Звичайно, є багато дискусій стосовно Реєстру рахунків та банківських сейфів. Але ми маємо пройти цей шлях і зрозуміти, що якщо ми хочемо бути прозорими і здійснювати платежі у зоні євро, ми маємо це зробити» — підкреслив Марченко.
До реєстру увійдуть всі наявні банківські рахунки українців і їхні індивідуальні сейфи в банках.
Також новий законопроєкт зобов’язує НБУ, банки, небанківські фінансові установи, а також емітентів електронних грошей негайно повідомляти податковій про відкриття або закриття рахунків, електронних гаманців та договорів на використання банківських сейфів.
В країні створять реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів та інших подібних правових утворень, який також адмініструватиме податкова. Державні і фінансові органи надсилатимуть їй відповідну інформацію, а уряд створить механізм для перевірки цих даних та введе відповідальність за їхню недостовірність.
Новий законопроєкт передбачає низку гарантій для викривачів корупції та фінансових махінацій, а також для їхніх близьких. Їм надаватимуть безкоштовну правову допомогу, а інформація про них буде захищена від розголошення.
Молдова та Сербія вже відкрили такі реєстри і отримали інструмент для розрахунків у єврозоні, додав Марченко.
У Міністерстві фінансів підтвердили, що 2 червня Україна має сплатити за державними деривативами понад 665 мільйонів доларів, однак не робитиме цього.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України.
Раніше 30 травня на сайті Ірландської фондової біржі опублікували заяву українського відомства, у якій підтверджувалося, що за розрахунками, проведеними станом на 30 квітня, Україна має сплатити 2 червня власникам ВВП-варантів 665 453 507,6 долара.
Однак у Мінфіні пояснили, що за рішенням Кабінету Міністрів від 27 серпня 2024 року діє мораторій на виплати за цими інструментами. Відомство нагадало власникам ВВП-варантів, що мораторій залишатиметься чинним до завершення процесу реструктуризації державних деривативів.
Також у відомстві зауважили, що у серпні 2024 року з умов державних деривативів вилучили положення про кросдефолт. Це означає, що дотримання мораторію на виплати не призводить до кросдефолту за зобов’язаннями по облігаціях зовнішньої державної позики та не створює загрози для фінансової стабільності держави.
Мінімальна зарплата в Україні заморожена на рівні 8000 гривень. Міністерство фінансів пропонує підвищити її наступного року на рівень інфляції.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням сайт Федерації профспілок України (ФПУ).
Згідно з повідомленням, пропозиції уряду обговорювалися на нараді повноважних представників Сторін соціального діалогу.
Представник Мінфіну доповів, що враховуючи можливості державного бюджету, планується встановити на 2026 рік:
мінімальну заробітну плату у розмірі 8688 гривень;
посадовий оклад (тарифну ставку) працівника І тарифного розряду ЄТС у розмірі 3470 гривень (зараз – 3195 гривень).
Тобто підвищення показників відбудеться з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2026 рік (108,6%).
Під час наради заслухано представника Мінекономіки щодо прогнозних макроекономічних показників розвитку економіки України на 2026-2028 роки. Вони наведені в таблиці.
Київ 22 травня звернувся до Євросоюзу з ініціативою щодо партнерської участі у фінансуванні Збройних Сил України та подальшої інтеграції української армії в оборонну структуру Європи.
Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
На зустрічі фінансового блоку Великої сімки Київ запропонував європейським союзникам долучитися до фінансування української армії.
Він зазначив, що триває обговорення щодо інтеграції військового потенціалу України в європейську оборонну систему.
„Упевнений, що таке рішення має ряд стратегічних переваг для України, зокрема збереження фінансової стабільності у 2026 році й надалі, а для ЄС – убезпечення від потенційної російської агресії. Адже українська армія має весь необхідний для цього досвід”, – сказав Марченко.
За даними Мінфіну, значні пошкодження конструкції, зокрема облицювання укриття, потребують масштабного і дорогого ремонту. У міністерстві наголошують, що наявних ресурсів для цього недостатньо – на рахунку Фонду міжнародного співробітництва для Чорнобиля наразі зосереджено понад €19 млн.
Загалом з моменту створення рахунку вдалось залучити понад €26 млн.
„Наразі ЄБРР працює з ЧАЕС, українськими експертами та французькою компанією Bouygues, залученою до початкового будівництва нового захисного укриття, щоб оцінити повну міру пошкоджень укриття та розробити варіанти для довгострокового відновлення. Для підтримки цих заходів, планується виділити 5 млн євро з наявних ресурсів Фонду”, – додали у відомстві.
У міністерстві зазначили, що за даними Європейського банку реконструкції та розвитку, з 1995 року міжнародна спільнота виділила на проєкти в Чорнобилі, які адмініструє ЄБРР, близько 2 млрд євро.
Успішні перегляди програми МВФ дадуть змогу Україні залучити додатково 1,9 млрд доларів до кінця поточного року.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України за результатами зустрічі Прем’єр-міністра України Денис Шмигаля та міністра фінансів Сергія Марченка з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою у Вашингтоні, передає Укрінформ.
“МВФ продовжує ефективно реагувати на потреби України. Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала понад 12,8 млрд доларів США бюджетної підтримки виключно від МВФ. Окрім того, фінансова програма Механізму розширеного фінансування створює підґрунтя для відновлення економіки країни та сприяє вступу до ЄС. Вдячний колегам за необхідну та своєчасну допомогу”, – зазначив Марченко.
У Мінфіні нагадали, що у березні 2023 року Рада директорів МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі 15,5 млрд дол. Із цієї суми 10,1 млрд дол. уже залучено за результатами семи успішних переглядів програми.
На 2025 рік програмою МВФ передбачено до 2,3 млрд дол. за результатами чотирьох переглядів. Перші 400 млн дол. надійшли до держбюджету в березні цього року.
У Мінфіні підкреслили, що Україна вже виконала 40 структурних маяків (умов) програми EFF. Основні напрями реформ включають зміцнення макрофінансової стабільності, удосконалення структурної фіскальної політики, посилення фіскальної прозорості, покращення управління державними інвестиціями, дерегуляцію економічної діяльності та поліпшення бізнес-клімату, посилення боротьби з корупцією та реформу енергетичного сектору.
Крісталіна Георгієва зі свого боку запевнила, що МВФ продовжить підтримувати Україну.
Фінансування Збройних сил України є беззаперечним пріоритетом для Міністерства фінансів. Водночас у ЗМІ з’явилися повідомлення про брак коштів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на повідомлення Мінфіну.
Як зазначили в Мінфіні, вже понад три роки повномасштабної війни всі виплати військовим здійснюються вчасно та у повному обсязі.
„Так само буде і надалі! Захисники України отримують та будуть отримувати грошове забезпечення згідно плану. Кошти на це передбачені у держбюджеті України на 2025 рік”, – йдеться в заяві.
У Мінфіні зауважили що інформацію, яку поширили ЗМІ про, нібито, загрозу виплат, не відповідає дійсності.
Раніше видання „Економічна правда” оприлюднила матеріал, в якому стверджується, що влада має збільшити видатки оборони на 200 млрд гривень інакше військовослужбовці наприкінці року можуть залишитися без грошового забезпечення.
Розробку проєкту нового Митного кодексу України планується завершити до кінця квітня. А остаточне ухвалення документа Верховною Радою очікується у січні 2026 року. Такі терміни назвав заступник міністра фінансів Юрій Драганчук, повідомляє пресслужба Мінфіну.
Питання обговорювалося під час засідання Керівного комітету з розробки нового Митного кодексу України за участі представників DG TAXUD, Європейської комісії в Україні, Мінфіну та Держмитслужби.
Розробка нового Митного кодексу України на основі Митного кодексу ЄС є ключовою рекомендацією для України у Звіті щодо розширення ЄС, оприлюдненому восени минулого року.
Прогрес, досягнутий до 1 вересня, увійде до звіту за 2025 рік і вплине на поточну оцінку готовності України до вступу в ЄС, зазначає Мінфін.
„Ми плануємо у квітні закінчити підготовку тексту, а у травні розпочати його переклад, який у червні буде передано для оцінки експертам DG TAXUD. До парламенту плануємо направити до 31 серпня. У жовтні будемо просити народних депутатів прийняти його за основу, після чого розпочнеться підготовка до другого читання, щоб у січні 2026-го новий Митний кодекс був готовий до ухвалення як закон”, – розповів директор департаменту митної політики Мінфіну Олександр Москаленко.
Поки Україна буде очікувати оцінку ЄС ухваленого закону, Мінфін працюватиме над підзаконними актами.
„Наша мета – щоб у 2027 році в Україні повністю запрацювало митне законодавство, відповідне законодавству ЄС”, – наголосив Москаленко.
