Реформування митниці передбачено Планом України в рамках інструменту ЄС Ukraine Facility, Національною стратегією доходів на 2024-2030 роки, а також є одним зі структурних маяків в межах Програми МВФ Extended Fund Facility.
Мінфін презентував послам та представникам місій країн-членів G7 в Україні своє бачення та плани щодо подальшого впровадження реформи митниці. Про це інформує пресслужба Мінфіну у четвер, 8 серпня.
Обговорення стосувались кроків уряду у розвитку та реформуванні Державної митної служби, а також концепції прозорого відбору керівництва митниці.
Реформування митниці передбачено Планом України в рамках інструменту ЄС Ukraine Facility, Національною стратегією доходів на 2024-2030 роки, а також є одним зі структурних маяків в межах Програми МВФ Extended Fund Facility.
„Ми маємо на меті трансформацію української митниці у східний кордон Європи за стандартами ЄС і водночас посилення її безпекової функції… Ми зацікавлені в розбудові ефективної, високотехнологічної та прозорої митниці, що потребує часу, виважених рішень та консолідованої підтримки”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Як зауважується у повідомленні відомства, посли G7 в Україні „відзначили прозорість уряду в напрацьованому плані заходів та процесі імплементації реформ”, а також висловили готовність продовжити детальні обговорення необхідних кроків за реформою.
У п’ятницю, 2 серпня, Кабінет міністрів ухвалив рішення про відкриття військових товарів усіх пунктів пропуску державного кордону України.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.
Зокрема, йдеться про спрощення постачання військових товарів через митний кордон України.
Ухвалена постанова передбачає розширення кількості пунктів пропуску для військових товарів на час дії воєнного стану, а саме безперешкодне переміщення через усі відкриті пункти пропуску державного кордону України товарів військового призначення, зокрема тих, що надходять від держав-партнерів.
У Мінфіні зазначили, що також завдяки ухваленим змінам підприємства, які забезпечують обороноздатність держави, під час переміщення товарів зможуть:
уникати ускладнень внаслідок форс-мажорних обставин, пов’язаних із блокуванням пунктів пропуску через державний кордон України;
оптимізувати логістику поставок товарів військового призначення, що заощадить час і грошові кошти.
Україна мала власні ключові умови до “Великої сімки” (G7) щодо виділення 50 млрд доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову Міністерства фінансів України Сергія Марченка в ефірі телемарафону.
В першу чергу, Марченко запропонував дочекатись комюніке за результатами саміту лідерів G7. Після цього розпочнеться технічна робота, яка допоможе структурувати рішення щодо виділення коштів правильно. Київ, своєю чергою, також був залучений до розв’язання цього питання та мав свої ключові умови:
Україна повинна отримати кошти в цьому році;
кошти повинні носити безумовний характер;
кошти повинні бути спрямовані на будь-які цілі й видатки, яких потребує Україна.
“До нас дослухалися і я сподіваюся, що в технічному рішенні, яке ми зараз обговорюємо, це буде реалізовано. Крім того, це дозволяє рухати основний трек – конфіскація активів, на якій ми також наполягали”, – додав міністр.
За словами Марченка, без рішення щодо виділення 50 млрд доларів, 2025 рік виглядав для України абсолютно незакритим не тільки в частині військових видатків, а й соціально-гуманітарних.
“В нас не було тих запевнень, які були потрібні. Зараз, ми ці запевнення, сподіваюся, отримали й технічні команди напрацюють ці рішення й далі в нас є перспектива сформувати бюджет на 2025 рік для того, щоб він передбачав всі необхідні нам видатки”, – розповів Марченко.
Після початку повномасштабного вторгнення з боку Російської Федерації на територію України, Захід заблокував активи країни терориста. Розмір активів становить близько 300 млрд доларів, втім точної цифри немає. Зрештою питання передачі коштів “застрягло” через страх окремих союзників щодо ризиків.
Упродовж останніх місяців Україна отримувала від партнерів мінімальну допомогу у військовій частині і це сприяло додатковому навантаженню на держбюджет, пояснив Сергій Марченко.
У державному бюджеті України утворився розрив у $5 млрд, необхідних на закупівлю зброї. Таку суму озвучив міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю Громадському радіо, оприлюдненому у четвер, 23 травня.
За його словами, упродовж останніх шести місяців Україна отримувала від партнерів мінімальну допомогу у військовій частині і це сприяло додатковому навантаженню на державний бюджет. Зараз це перекривається, переміщуються видатки кінця року на необхідну закупівлю зброї, замовлення снарядів і інші речі, які зараз необхідні.
„На даний момент я думаю, що можна говорити про цифру близько $5 млрд. Я оперую такою цифрою в доларах, тому що мені простіше пояснювати це для наших партнерів. Ми думаємо, як його (дефіцит) перекриватимемо вже найближчим часом”, – заявив міністр.
Затверджена півроку тому Національна стратегія доходів не передбачала збільшення податків на першому етапі. Але шалений тиск з боку видатків на війну свідчить, що реальність є іншою.
Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його інтерв’ю „Громадському радіо„.
Марченко зазначив, що поки що хоче уникнути відповіді на питання про підвищення податків, „тому що для того, щоб щось пропонувати, треба це правильно прорахувати і далі бути готовим це захищати”.
Він нагадав, що у Національній стратегії доходів не передбачалось підвищення рівня оподаткування на першому етапі. Натомість планувалося посилення ролі ключових адміністраторів податків, створення питань довіри між бізнесом і владою в питання сплати податків, в питанні адміністрування податків.
„Але реальність є іншою, і те що півроку назад було очевидним, зараз не є очевидним. І той шалений додатковий тиск, який ми відчуваємо з точки зору необхідності забезпечення військових видатків саме за рахунок внутрішнього ресурсу, на жаль він є, і він має мати відповіді”, – сказав Марченко.
За його словами, це повинно буди це повинно бути комплексне рішення. „Це не може бути одне магічне рішення, яке скаже от давайте ми там підвищимо військовий збір. Про це всі говорять, тому що він називається військовим, тому його і треба підвищувати, але треба знову ж таки розуміти наслідок”, – сказав він.
Марченко також заявив, що збільшення запозичень Мінфіном також матиме наслідки, враховуючи високу вартість обслуговування боргу.
„Що останнє було зроблено – це ми підготували пакет змін по індексації ставок податків на паливо”, – додав міністр фінансів.
Перший транш допомоги ЄС у розмірі 4,5 млрд євро вже надійшов до держбюджету. Він допоможе профінансувати соціальні та гуманітарні витрати.
Про це повідомив Мінфін у середу, 20 березня.
Так, сьогодні державний бюджет України отримав перший транш у межах перехідного фінансування у розмірі 4,5 млрд євро відповідно до фінансового інструменту Євросоюзу Ukraine Facility.
«Залучені кошти допоможуть своєчасно та в повному обсязі профінансувати першочергові соціальні та гуманітарні видатки державного бюджету», – сказав міністр фінансів Сергій Марченко.
У рамках перехідного фінансування перед Україною на порядку денному стоїть п’ять реформ у наступних сферах: управління державними фінансами, боротьба з корупцією та розвиток бізнес-середовища.
Потреба України у зовнішньому фінансуванні для покриття дефіциту держбюджету у поточному році складає близько 37,3 мільярда доларів. При цьому на фінансування першочергових потреб відновлення треба 9,5 мільярда доларів.
За словами заступниці глави Мінфіну Ольги Зикової, уряд країни після початку широкомасштабного вторгення РФ працює над збереженням макроекономічної стабільності „в умовах екстремальної невизначеності та викликів”.
„І підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою, оскільки всі внутрішні ресурси ми направляємо на протистояння агресору”, – зазначила чиновниця в ході виступу на Круглому столі, присвяченому відновленню України та ролі державного і приватного секторів у його процесі (Ukraine Roundtable: Infrastructure Reconstruction and Financing), що відбувся 4 березня у Парижі.
Представниця міністерства зазначила, що забезпечення пріоритетів держбюджету, а також відновлення країни „є визначальними для економічного розвитку, а також повернення українців додому”.
Зикова подякувала міжнародним партнерам за надану підтримку та наголосила на потребах України у 2024 році. Також вона звернула увагу, що швидке відновлення є ключовим пріоритетом, оскільки сприяє створенню безпечних умов життя для українців, та економічному відновленню країни.
За оцінкою звіту „Третя швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення України” (RDNA3) розробленого спільно українським урядом, Світовим банком, Європейською Комісією та представництвом ООН, у 2024 році Україна потребує близько 15 млрд доларів США на швидке відновлення.
З них близько 5,5 млрд доларів США вже профінансовано з держбюджету та через донорську підтримку. Таким чином, Україна потребує ще 9,5 млрд доларів США для фінансування першочергових потреб відновлення.
За період воєнного стану в Україні підприємці отримали понад 46 500 доступних кредитів на загальну суму 187 млрд грн за державною програмою „Доступні кредити 5-7-9%”.
За Держпрограмою „Доступні кредити 5-7-9%” підприємці минулого тижня отримали від уповноважених банків 339 пільгових кредитів на загальну суму 1,4 млрд грн, зокрема від банків державного сектору економіки – 234 кредити на 0,7 млрд гривень. Про це розповіли у пресслужбі Міністерства фінансів України.
За даними фінансового відомства за час дії воєнного стану в Україні усього видано 46 579 доступних кредитів на загальну суму 187,2 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 34 693 кредити на 95,1 млрд грн).
У Мінфіні підрахували, що станом на 19 лютого поточного року виділені кошти спрямували за наступними напрямками:
– 13,87 млрд грн – на інвестиційні цілі;
– 8,85 млрд грн – як антикризові кредити;
– 3,72 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів;
– 36,48 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників;
– 57,8 млрд грн – на антивоєнні цілі.
Усього з моменту старту Програми підписано 81 401 кредитний договорів на загальну суму 276,9 млрд грн, з них банками державного сектору економіки – 55 169 договорів на 121,8 млрд гривень.
– йдеться у звіті Мінфіну.
У відомстві нагадали, що програма „Доступні кредити 5-7-9%” реалізується Фондом розвитку підприємництва (ФРП), єдиним учасником якого є Уряд України в особі Міністерства фінансів України, що координує усі аспекти діяльності Фонду.
За цією державною програмою нині працює 45 банків.
27 грудня минулого року з метою розширення можливості підприємців отримання держпітримки за ініціативи Мінфіну Уряд вніс зміни до Порядків, які регулюють надання фінансової державної підтримки у межах Програми 5-7-9%. Передусім були зняті обмеження в отриманні державної підтримки стосовно деяких категорій підприємств, які постраждали від бойових дій. Також у рамках домовленостей з МВФ, змінами передбачено сфокусувати Програму 5-7-9% виключно на мікро, малих та середніх підприємствах.
У відомстві також нагадали, що для оптимізації Державних програм „Доступні кредити 5-7-9%” та „Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%” в умовах воєнного стану Уряд прийняв постанову від 14 березня 2023 р. №229 „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва”.
У грудні Україна отримала 5 млрд доларів зовнішнього фінансування, серед яких 11% становили грантові кошти, які надаються на безповоротних умовах.
Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів в середу, 27 грудня.
„5 млрд доларів США зовнішнього фінансування надійшло до загального фонду Державного бюджету України у грудні 2023 року. Грантові кошти, які надаються на безповоротних умовах, склали 11% із загального обсягу фінансової допомоги”, – зазначили в відомстві.
Залученні кошти у грудні надійшли від:
Японії – 2,2 млрд доларів (пільгове фінансування та гранти);
ЄС – 1,6 млрд доларів (пільгове фінансування);
МВФ – близько 900 млн доларів (пільгове фінансування);
Норвегії – 190 млн доларів (грант);
Німеччини – 55 млн доларів (грант);
США – 50 млн доларів (грант);
Швейцарії – 20 млн доларів (грант);
Світовий банк – 8 млн доларів (пільгове фінансування).
Залучена допомога спрямовується на фінансування пріоритетних соціальних видатків держбюджету, зокрема, на забезпечення оплати праці працівників секторів освіти та охорони здоров’я, гуманітарні потреби, а також забезпечення соціального захисту населення.
Вчора, 21 грудня, Міністр фінансів України Сергій Марченко підписав зміни до Меморандуму про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за офіційним боргом з групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу.
Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України.
„Сьогоднішнє підписання дозволить продовжити до кінця березня 2027 року, що відповідає завершенню поточної EFF програми МВФ, дію Меморандуму про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за державним та гарантованим державою боргом з групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу, який було підписано 14 вересня 2022 року”, – розповіли у міністерстві.
Підписантами виступили представники урядів Канади, Франції, Німеччини, Японії, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки.
„Вдячний партнерам з країн G7 за розуміння потреб України в умовах війни. Досягнення сьогоднішньої домовленості про перегляд боргових зобов’язань дозволяє знизити навантаження на бюджет до кінця дії програми МВФ та заощадити валютну ліквідність для забезпечення соціальних видатків. Це добровільне призупинення виплати боргу є частиною пакету міжнародної підтримки на суму 122 млрд доларів США, наданої партнерами України”, – зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.
Група офіційних кредиторів відзначила роботу Уряду України у виконанні умов програми Механізму розширеного фінансування (EFF) МВФ та впровадженні важливих реформ, у тому числі у сфері боргової політики, які стануть основою для економічного відновлення країни.
Також під час зустрічі Міністр фінансів наголосив на важливості збереження фінансових ресурсів, зокрема через надання зовнішніми приватними кредиторами України найбільш прийнятного боргового режиму до закінчення терміну призупинення обслуговування боргу, наданого ними у серпні 2022 року.
