У Китаї судна, що належать або експлуатуються американськими фірмами та фізичними особами, або ті, що побудовані в Сполучених Штатах, або ті, які плавають під прапором США, обкладатимуться додатковим портовим збором за кожен рейс, починаючи з 14 жовтня.
Про це заявило Мінтранспорту Китаю, передає Reuters.
Для американських суден, що швартуються в китайських портах з 14 жовтня, ставка становитиме 400 юанів (56 доларів США) за 1 тонну нетто.З 17 квітня 2026 року ця плата зросте до 640 юанів (89,81 долара США), а з 17 квітня 2027 року – до 880 юанів.Для суден, що заходять до китайських портів з 17 квітня 2028 року, збір становитиме 1120 юанів (157,16 долара США) за чисту тонну вантажів.
Згідно із заявою китайського міністерства, ці збори є контрзаходом проти майбутніх портових зборів США.
Починаючи з 14 жовтня, судна, побудовані в Китаї, або експлуатовані чи які належать китайським компаніям, повинні будуть сплачувати збір у своєму першому порту заходу в Сполучених Штатах. За оцінками аналітиків, збори можуть перевищити 1 мільйон доларів для судна, що перевозить понад 10 000 контейнерів, і можуть щорічно зростати до 2028 року.
Зазначається, що судна, що належать або експлуатуються китайською організацією, зіткнуться з фіксованою платою у розмірі 80 доларів США за чистий тоннаж за рейс до США.
Як очікується, китайські збори на американські судна можуть завдати США меншої шкоди, ніж збори США, які будуть накладені на китайські судна.
Як відомо, за останні два десятиліття Китай вийшов на перше місце у світі у суднобудуванні, а його найбільші корабельні займаються як комерційними, так і військовими проєктами.
За даними військових та галузевих аналітиків, минулого року китайські корабельні побудували понад 1000 комерційних суден, тоді як США побудували менш як 10.
Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження 25% мита на середні та великі вантажівки, яке набуде чинності вже з 1 листопада.
Про це повідомляють агенція Reuters та американський лідер у своїй соцмережі Truth Social.
Зазначається, що нові тарифи охоплюватимуть всі транспортні засоби середньої і важкої вантажності, які ввозяться до США з-за кордону.
«З 1 листопада 2025 року всі середні та важкі вантажівки, що ввозяться до Сполучених Штатів з інших країн, будуть обкладатися митом у розмірі 25%», – написав Трамп.
За даними Reuters, до великих транспортних засобів належать такі види транспортних засобів як вантажні автомобілі, сміттєвози, комунальні автівки, транзитні, маршрутні та шкільні автобуси, тягачі з причепами, а також напівпричепи й важкі спеціальні транспортні засоби.
При цьому США раніше погодили з Японією та ЄС 15% мита на легкові автівки, і наразі залишається невідомим, чи будуть Сполучені Штати застосовувати такі тарифи до більших автомобілів у межах торговельних умов з Брюсселем та Токіо.
Як відомо, нещодавно Трамп заявив, що введе 100% мито на всі фільми, вироблені за кордоном і імпортовані до США, повторивши погрозу, висловлену ще в травні.
Президент США Дональд Трамп знову пообіцяв ввести стовідсоткове мито на фільми, створені за межами Штатів.
Про це пишуть Reuters та Variety.
Президент США Дональд Трамп заявив, що планує запровадити мито у 100 % на всі фільми, зняті за межами держави й ввезені на американський ринок. Це вже друга така заява: вперше він озвучив цю ідею ще у травні, але тоді не надав деталей.
„Наш кінобізнес був вкрадений у Сполучених Штатів Америки іншими країнами, як крадуть цукерки у дитини”, – написав Трамп у своєму дописі на сторінці Truth Social.
У дописі він також звинуватив владу Каліфорнії та губернатора Ґевіна Ньюсома у слабкій політиці, яка, за його словами, сприяла відтоку виробництва.
Як пише Reuters, рішення Трампа застосувати торговельний протекціонізм до кіноіндустрії ставить під загрозу міжнародні співпраці та прибутки студій від світового прокату.
Аналітики зазначають, що цей крок може різко змінити глобальну модель роботи Голлівуду.
„Наразі забагато невизначеності, і цей крок породжує більше запитань, ніж відповідей. Вочевидь, витрати зростуть і це неминуче позначиться на споживачах”, — заявив експерт Паоло Пескаторе з PP Foresight.
Ринок уже відреагував на заяви президента: акції Paramount Skydance знизилися на 2,1 %, а Warner Bros Discovery — на 1,3 %.
Невідомо, на якій правовій підставі президент може накласти таке мито. Білий дім не відповів на запит журналістів щодо деталей реалізації. Представники провідних кіностудій Warner Bros Discovery, Paramount Skydance та Netflix також утрималися від коментарів, а Comcast відмовилася від відповіді.
Керівники студій визнають, що реалізувати таке мито буде надзвичайно складно. Сучасні фільми здебільшого створюються за участю кількох країн: від зйомок і візуальних ефектів до фінансування та дистрибуції. Великі голлівудські проєкти активно користуються податковими пільгами Канади, Великої Британії, Австралії та Нової Зеландії. Часто міжнародні співпродюсери з Європи та Азії забезпечують американським кінопроєктам доступ до фінансування та ринків.
Експерти наголошують: навіть якщо ініціатива буде реалізована, залишаються невідомими ключові питання — чи поширюватиметься мито на стримінгові релізи, як визначатимуть „іноземний фільм” та чи зачепить це проєкти американських студій, зняті за кордоном.
У травні Трамп називав закордонні зйомки „загрозою національній безпеці”, стверджуючи, що вони приносять у США „пропаганду та меседжі з-за кордону”. Тоді він доручив Міністерству торгівлі вивчити можливості впровадження тарифів, але згодом обіцяв зустрітися з представниками індустрії, „щоб переконатися, що вони будуть задоволені” його пропозицією.
З 1 жовтня Сполучені Штати вводять 100-відсоткове мито на іноземні ліки, але звільнення від нього отримають фармацевтичні компанії, які будують заводи в країні, зокрема вже розпочаті проєкти, оголосив у четвер Дональд Трамп. Це значна поступка порівняно з раніше обіцяними 200–, а потім 250-відсотковими митами.
Імпорт ліків до Сполучених Штатів за останнє десятиліття потроївся і, за інформацією бази даних Comtrade ООН, у 2024 році сягнув 213 мільярдів доларів. На думку Трампа, мита спонукатимуть фармацевтичні компанії переносити виробництво до США.
Високі американські мита на фармацевтичну продукцію можуть серйозно вплинути на Європейський Союз, зокрема й Угорщину. Хоча Урсула фон дер Ляєн і Дональд Трамп наприкінці липня домовилися про торговельну угоду, згідно з якою США встановлюють мита на європейські товари в розмірі не більше 15%, фармацевтична промисловість залишилася поза угодою. Тамаш Моро, головний стратег Concorde, раніше заявив Telex, що в межах угорського експорту експорт ліків до Сполучених Штатів має особливе значення, тому значні мита можуть серйозно погіршити конкурентоспроможність Угорщини. Зрештою Трамп відмовився від введення 250-відсоткового мита, і на ліки, що надходять з ЄС, як очікується, буде застосовуватися 15-відсоткове.
Фармацевтичні компанії раніше попереджали, що мита відволікають капітал від досліджень, збільшують витрати, стримують інновації й інвестиції та можуть спричинити додаткові проблеми для глобальних мереж постачання, які й без того борються з труднощами.
«Є причина, чому мита на фармацевтичну продукцію дорівнюють 0%. Це тому, що мита можуть спричинити порушення в ланцюжку поставок, а це може призвести до дефіциту», – заявив у квітні генеральний директор Johnson & Johnson Хоакін Дуато. На його думку, сприятлива податкова політика була б ефективнішим інструментом для збільшення виробничих потужностей США у сфері фармацевтики та медичного обладнання. Через мита пацієнти можуть зіткнутися з підвищенням цін на ліки, а також ускладненням доступу до медичного лікування.
КНР продовжує загострювати торговельну суперечку з Європейським Союзом: у п’ятницю Пекінзапровадив попередні антидемпінгові мита на імпорт з ЄС свинини. Максимальна ставка становить 62,4%.
Минулого літа Китай розпочав антидемпінгове розслідування щодо європейської свинини у відповідь на мита, введені Євросоюзом на китайські електромобілі, які варіюються залежно від виробника: базові 10% перевищують 17% для моделей BYD і 35,3% для моделей SAIC. Для інших виробників мита також можуть сягати 35,3%.
За повідомленням Reuters, попереднє розслідування міністерства торгівлі КНР виявило докази демпінгу, який завдав шкоди промисловості країни, і затвердило мита в розмірі 15,6–62,4%.
Тарифи набудуть чинності з 10 вересня.
Це рішення стосується експорту свинини на суму понад два мільярди доларів насамперед таких великих виробників, як Іспанія, Нідерланди та Данія.
Мадрид одразу після початку розслідування заявив, що готовий співпрацювати з чиновниками ЄС, щоб уникнути мит.
Нинішнє рішення є поганою новиною для тих, хто сподівався, що прийняте в червні рішення Пекіна про продовження розслідування на шість місяців, означає, що незабаром буде укладено угоду про мита на електромобілі ЄС.
Куди ж тепер піде європейська свинина замість Китаю?
Крок КНР може принести користь південноамериканським і російським виробникам, які матимуть змогу збільшити свою частку на ринку. Наприклад, бразильський експорт м’яса цього року зростає не тільки щодо яловичини, але й свинини, і його основним ринком збуту вже є Китай.
Для європейців це катастрофічно, оскільки значна частина поставок свинини до КНР складається з субпродуктів. Вуха, ніс та ноги високо цінуються в китайській кухні, але альтернативних ринків збуту для них мало.
Єдина надія полягає в тому, що згадане рішення є лише попереднім і теоретично може бути скасоване або змінене до завершення розслідування в грудні. Існує прецедент, коли Китай навіть після введення попередніх мит залишав можливість для переговорів.
Наприклад, у п’ятницю було продовжено на шість місяців антидемпінгове розслідування щодо канадської ріпакової олії, незважаючи на те, що в серпні вже були запроваджені попередні мита.
«Розслідування було продовжено до грудня, але навіть у такому разі залишилося лише кілька місяців для пошуку переговорного рішення. Шансів на це дедалі менше», – вважає Евен Роджерс Пей, експерт з питань сільського господарства компанії Trivium China в Пекіні.
Однак у супровідному до рішення повідомленні міністерство торгівлі КНР підтвердило, що готове вирішувати торговельні суперечки з Європейським Союзом шляхом діалогу та консультацій.
Фармацевтика та електроніка, включно з великими інвестиціями Apple в Індії, поки що звільнені від обмежень.
Президент США Дональд Трамп підписав рішення про запровадження 50% мит на імпорт індійських товарів. Мета такого кроку – покарання Нью-Делі за продовження закупівель російської нафти, що, за словами Трампа, фінансує війну Росії проти України, повідомляє Bloomberg.
Нові тарифи почали діяти в ніч на середу, 27 серпня, подвоївши існуючі 25% збори. Вони торкнуться понад 55% індійського експорту в США – найбільшого ринку збуту для країни.
Фармацевтика та електроніка, включно з великими інвестиціями Apple в Індії, поки що звільнені від обмежень.
Рішення Білого дому погіршує відносини між Вашингтоном та Нью-Делі, які протягом останніх років розвивали партнерство у противагу Китаю. Індія назвала дії США „несправедливими та необґрунтованими” й пообіцяла продовжувати закупівлі російської нафти.
„Це матиме дуже великий вплив на індійських експортерів, оскільки 50% тарифи не підходять для клієнтів”, – заявив Ісрар Ахмед, директор Farida Shoes Pvt. Ltd., яка понад 60% продукції постачає до США.
Водночас вплив буде обмеженим через орієнтацію економіки на внутрішній попит – приватне споживання формує близько 60% ВВП країни.
США є найбільшим експортним ринком для Індії (87,4 млрд доларів у 2024 році), однак це тільки 2% від ВВП держави.
Президент США Дональд Трамп анонсував запровадження 25-відсоткових мит проти Індії з 1 серпня.
Про це американський президент написав у своїй соцмережі Truth Social, повідомляє „Європейська правда”.
За словами Трампа, США вели „не так багато справ” з Індією, тому що „їхні тарифи занадто високі”, і „вони мають найжорсткіші та найнеприємніші немонетарні торговельні бар’єри серед усіх країн”.
Також Трамп згадав, що Індія є одним з найбільших покупців російських енергоносіїв, а також купує у РФ велику кількість озброєння, „в той час, коли всі хочуть, щоб Росія припинила вбивати в Україні”.
„Тому Індія буде сплачувати мито в розмірі 25%, а також штраф за вищезазначене, починаючи з 1 серпня”, – резюмував президент США.
Міністр фінансів США Скотт Бессент попередив китайських посадовців, що продовження закупівель російської нафти, на яку накладено санкції, призведе до введення високих мит.
Його слова цитує Reuters, пише “Європейська правда”.
За підсумками дводенних торговельних переговорів між США і Китаєм у Стокгольмі Бессент висловив незадоволення США продовженням Китаєм закупівель іранської нафти, що підпадає під санкції, та продажем Росії товарів подвійного призначення на суму понад $15 млрд, які сприяють війні Москви проти України.
Бессент заявив, що законодавство Конгресу США, яке дозволяє Трампу ввести мита до 500% на країни, що купують російську нафту, яка підпадає під санкції, здатне змусити союзників США вжити подібних заходів, щоб позбавити Росію доходів від енергоносіїв.
“Тому я думаю, що всі, хто купує російську нафту, що підпадає під санкції, повинні бути готові до цього”, – наголосив він.
За словами Бессента, китайські посадовці відповіли, що їхня країна є суверенною державою з енергетичними потребами, і закупівля нафти буде базуватися на внутрішній політиці країни.
“Китайці вкрай серйозно ставляться до свого суверенітету. Ми не маємо наміру зазіхати на нього – тож вони воліють сплачувати 100% мито”, – зазначив Бессент.
Американський міністр також розповів, що попередив свого колегу, віцепрем’єра Хе Ліфенга, що продовження Китаєм продажу Росії товарів, які в кінцевому підсумку використовуються для виробництва зброї, зашкодить його зусиллям з налагодження торговельних відносин з Європою.
“Я вказав їм, що це дуже шкодить їхньому іміджу в Європі, оскільки вони сприяють війні на європейському кордоні”, – додав Бессент.
Президент США Дональд Трамп заявив, що торговельні переговори з Канадою наразі не є пріоритетом для його адміністрації, і замість укладення угоди він може вирішити просто залишити існуючі імпортні мита в силі.
Про це він сказав під час спілкування із журналістами у п’ятницю, 25 липня, передає Bloomberg, пише „Європейська правда”.
У п’ятницю, 25 липня, Трамп заявив, що США „не дуже пощастило з Канадою”.
„Я думаю, що Канада може бути країною, яка просто сплачуватиме мита, а не вестиме переговори. Ми не маємо угоди з Канадою. Ми не зосереджувалися на цьому”, – сказав американський лідер.
Європейський Союз об’єднає два пакети заходів у відповідь на мита США в єдиний, який стосуватиметься товарів на 93 млрд євро, та який буде готовий до застосування, якщо торговельні переговори з адміністрацією Трампа проваляться.
Про це в середу повідомив речник Єврокомісії, якого цитує видання Politico, інформує „Європейська правда”.
Об’єднаний список передбачає мита на імпорт американських товарів до ЄС на загальну суму 93 млрд євро.
„Щоб зробити наші контрзаходи чіткішими, простішими та ефективнішими, ми об’єднаємо списки 1 і 2 в один загальний список”, – сказав журналістам речник Єврокомісії з питань торгівлі Олоф Гілл.
Наразі дія тарифів на товари з першого списку призупинена до 6 серпня, а другий очікує на голосування 27 країн-членів ЄС.
Перший список був відповіддю на запроваджені Трампом у березні мита на сталь і алюміній, другий – нещодавно фіналізували.
За словами Гілла, об’єднаний список має набути чинності 7 серпня, хоча Єврокомісія має право продовжити призупинення дії цих заходів.
Цей крок є відповіддю на погрозу президента Трампа запровадити 30-відсоткові мита проти ЄС, якщо до 1 серпня сторонам не вдасться досягти торгової угоди.
„Наш пріоритет – переговори. Але паралельно ми готуємося до всіх можливих сценаріїв”, – наголосив Гілл.
