Спека в Румунії може знищити до 90% врожаю соняшнику і кукурудзи. У Молдові втрати цих культур через посуху сягають 70-100%. Уряди обох країн планують компенсації фермерам.
Румунія потерпає від наслідків спеки: висока температура спалила поля. Фермери не виключають втрат близько 90% врожаю. Також у Молдові від посухи постраждали плантації кукурудзи та соняшнику. Йдеться про втрати понад 70%. Про це пишуть Euronews та Agerpres.
Липнева спека, коли температура сягала 40 Цельсія, ймовірно, знищила більшу частину врожаю в Румунії. Не в останню чергу, проблеми можуть бути для фермерів, які вирощують соняшник і кукурудзу.
Якщо в хороший рік, скажімо, ми отримували десь 2500-3000 кг з гектара, то цього року ми сподіваємося досягти 1000 кг. Хоча, судячи з того, що ми тут бачимо, ми цього точно не досягнемо
– сказав Euronews Думітру Біта, фермер із села Кастранова.
При цьому Національне метеорологічне управління Румунії попереджає, що посуха триватиме.
Це катастрофа. Дощів не було… Я навіть не знаю, чи зможу я покрити витрати
– каже фермер Юліан Гроза з села Леу в Должі.
У липні міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу оголосив, що фермери отримають компенсацію в розмірі від 200 до 250 євро за гектар пошкоджених посівів.
Румунське національне інформаційне агентство Agerpres повідомило, що загальна сума передбачуваних коштів на компенсацію посухи становить від 500 до 600 мільйонів євро.
Уряд Румунії планує запросити фінансову підтримку у Європейської комісії, щоб допомогти постраждалим сільськогосподарським секторам.
Ситуація у Молдові
Плантації кукурудзи на півдні Республіки Молдова постраждали від посухи на 70-100%, а плантації соняшнику – на 60-80%. Про це заявив міністр сільського господарства Володимир Болеа, який запитує фермерам у посушливих районах краще вибирати культури, які вони сіють.
Група фахівців повинна протягом наступних двох тижнів підготувати рекомендації щодо культур і сортів з низьким рівнем ризику, „що дозволить сектору протистояти кліматичним змінам, які з року в рік надзвичайно посилюються”, додав міністр.
Кишинів розмістить на українській території генераційні установки, використовуючи природній газ, що постачається Києвом.
Молдова готова забезпечити постачання електроенергії в Україну в межах проєкту „газ на електроенергію”. Про це йдеться в спільній заяві міністрів закордонних справ України, Молдови та Румунії за підсумками зустрічі у Кишиневі 5 липня.
„Республіка Молдова висловила готовність… розмістити на її території генераційні установки, використовуючи природній газ, що постачається Україною для цього обміну”, – зазначається в документі.
Сторони разом шукатимуть рішення, щоб зробити газову інфраструктуру комерційно надійною.
Найбільший виробник соняшникової олії в Молдові зупинив роботу через брак українського насіння.
Найбільший у Молдові виробник олії – підприємство Floarea Soarelui – призупинив роботу через брак українського соняшнику. Про це повідомляє місцеве видання NewsMaker.
Завод не може закупити на місцевому ринку достатньо насіння соняшника та не може імпортувати, адже механізм ліцензування імпорту, запроваджений восени 2023 року, практично не працює.
„Ми на 20 днів припиняли роботу у січні 2024 року, зараз знову зупинено завод у Бєльцях, як і завод Danube Oil у Джурджулештах. Ми не можемо закупити на ринку Молдови достатню кількість насіння соняшника. У січні 2024 року ми намагалися отримати право імпорту насіння з України, але спеціалізована комісія мінсільгоспу не видала нам ліцензію”, – розповіла директорка заводу Стела Островецкі.
За її словами, підприємство може переробляти понад 1000 тонн насіння соняшника за добу, для продовження функціонування потрібні великі обсяги, які воно не може купити в Молдові.
„За нашими оцінками, на ринку залишилося лише близько 100 тисяч тонн насіння соняшника. Деякі фермери не хочуть продавати зараз за ринковою ціною, а хочуть залишити насіння, сподіваючись, що влітку ціни підвищаться”, – додала Островецкі.
Водночас асоціація Сила фермерів стверджує, що на ринку Молдови багато соняшника, та звинувачує переробників у тому, що вони не хочуть пропонувати реальні ціни та намагаються диктувати умови.
Транзитні перевезення української агропродукції через Молдову у 2024 році будуть здійснюватися зі знижкою в 27% до поточних тарифів. Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
«За результатами домовленостей цього року на транзитні перевезення української сільськогосподарської продукції Республікою Молдова надається знижка. Вона становить 27% від поточних тарифів», – заявило міністерство.
Також набула чинності угода між урядом України та урядом Молдови, якою передбачено будівництво прикордонного переходу через річку Дністер на державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль і Косеуц.
Міністерство нагадало, що Міжурядова українсько-молдовська змішана комісія з торговельно-економічного співробітництва у 2023 році підписала сім проєктів протоколів. Вони передбачають організацію спільного контролю на спільних пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон.
Кандидат на вступ до Євросоюзу – Молдова отримає значну частину макрофінансової допомоги ЄС до кінця місяця, оскільки виконала свої політичні зобов’язання, заявили у Єврокомісії.
Європейський Союз виплатив Молдові у середу, 25 жовтня, кредит у розмірі 50 мільйонів євро, а до кінця місяця за ним піде ще один транш на суму 22,5 мільйонів євро у вигляді грантів, повідомила пресслужба Єврокомісії. Ці кошти виділяються Кишиневу у межах чинних домовленостей щодо надання макрофінансової допомоги.
Суму було виділено після того, як Єврокомісія відзначила виконання Молдовою політичних зобов’язань перед Євросоюзом. А саме, як зазначають у Брюсселі, вона підвищила свою енергетичну безпеку, ухваливши конкретний план дій на зиму. Кишинів також зміцнив управління держсектором і досяг прогресу в галузі верховенства закону, заповнивши вакантні посади у Вищій раді магістратури та Вищій раді прокурорів. Крім того, Молдова зробила важливі кроки щодо покращення ділового клімату в країні, ухваливши нову програму розвитку підприємництва та стратегію цифрової трансформації, повідомила Єврокомісія.
Обсяг запланованої Євросоюзом для Молдови макрофінансової допомоги становить 295 мільйонів євро, з яких 220 мільйонів – у вигляді кредитів і 75 мільйонів євро – грантів. У цю суму входить ухвалене Європарламентом та Радою ЄС у червні 2023 року додаткове фінансування у розмірі до 145 мільйонів євро, з яких 72,5 мільйона надійде до Молдови до кінця жовтня. Загалом до кінця поточного місяця Молдова отримає 172,5 мільйона євро в рамках макрофінансової допомоги. Подальші виплати здійснюватимуться з виконанням політичних умов з боку ЄС.
Єврокомісія повідомить про прогрес Молдови на шляху до здійснення пріоритетних реформ у рамках наступного пакета розширення Євросоюзу, запланованого на листопад 2023 року. Достатній прогрес щодо пріоритетних реформ – це прямий шлях до прискорення інтеграції з ЄС, збільшення інвестицій та фінансування.
Національна комісія з надзвичайних ситуацій Молдови скасувала обмеження, запроваджені восени минулого року через дефіцит електроенергії.
Рішення ухвалили на засіданні 20 жовтня, повідомляє Newsmaker.
„У зв’язку з нормалізацією ситуації в Молдові скасували заходи, вжиті для зниження енергоспоживання. Дозволено вмикати фонтани, вітрини, декоративне, архітектурне та рекламне освітлення, а енергоємні підприємства повернуться до звичного графіка роботи”, – повідомили у пресрелізі уряду.
Нагадаємо, восени минулого року Молдова зіткнулася з дефіцитом електроенергії. У жовтні Україна, звідки Молдова отримувала 30% електрики, оголосила про тимчасове припинення постачання після пошкодження своєї інфраструктури під час масованих російських обстрілів. А МолдГРЕС, розташована в Придністров’ї, знизила постачання на правий берег Дністра з 70 до 27% через скорочення поставок російського газу.
З грудня 2022 року Moldovagaz поставляє весь обсяг газу від „Газпрому” в Придністров’я, яке натомість покриває понад 80% потреб правого берега Дністра в електроенергії. Іншу частину електроенергії на додаток до обсягів, вироблених з відновлюваних джерел і на ТЕЦ, Молдова закуповує у виробників Румунії та на румунській біржі OPCOM. Також у квітні цього року Україна відновила експорт електроенергії.
Комісія з надзвичайних ситуацій Молдови закликала регулятора газотранспортної системи Молдови забезпечити вільне надходження європейського газу до сховищ через чотири пункти на українсько-молдовському кордоні.
Реалізація цієї політики означає, що Україна може імпортувати до 17 мільйонів кубометрів природного газу на добу через Трансбалканський і Ясси-Кишинівський газопроводи.
Оскільки через війну в Україні в Молдові діє надзвичайний стан, рішення Комісії мають виконуватися відповідно до законодавства.
Маючи понад чверть мільярда кубометрів газу в запасах, які зберігаються в Румунії та Україні, Молдова каже, що її достатньо, щоб пережити зиму. Через звинувачення Росії в незаконному зберіганні газу в Україні Молдова уточнила, що паливо, яке зберігається в Україні, купували на вільному ринку, а не у „Газпрому”.
Крім того, з’єднання газових систем Молдови та України є важливим через побоювання дестабілізації в Молдові, спровокованої Росією.
Україна отримала доступ до газових мереж Південно-Східної Європи після успішних тестових поставок, здійснених молдовським газовим оператором Moldovatransgaz наприкінці січня.
Як повідомляв Укрінформ, міністр енергетики Молдови Віктор Парліков заявив, що більшість Молдови не купуватиме газ у російського „Газпрому”.
Однак Вадим Чебан, генеральний директор «Молдовагазу», заявив, що Молдова залишила відкритою можливість купувати газ у «Газпрому», якщо для цього будуть сприятливі умови.
Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу в середу оголосив, що імпорт зерна з України та Молдови буде дозволений тільки румунським фермерам і переробникам тільки на підставі ліцензії.
Про це, як пише „Європейська правда”, Барбу написав у Facebook.
Румунське Міністерство сільського господарства та розвитку села підготувало проєкт розпорядження про правові рамки для імпорту сільськогосподарської продукції з України та Молдови.
Вони передбачають, що румунські підприємства зможуть імпортувати чотири види товарів з України та Молдови – пшеницю, кукурудзу, насіння соняшнику та ріпак – тільки після отримання дозволу від міністерства.
„Як і обіцяли, ми захищаємо румунське виробництво і працю румунських фермерів”, – зазначив Барбу.
Румунія є однією з п’яти східноєвропейських країн ЄС разом із Болгарією, Угорщиною, Польщею та Словаччиною, які зазнали різкого зростання імпорту українського зерна після вторгнення Росії в Україну.
Це спотворило місцеві ринки і викликало протести фермерів, що призвело до того, що ЄС схвалив обмеження на імпорт українського зерна до 15 вересня, при цьому дозволивши транзит зерна в інші країни.
Після цього замість обмеження на імпорт у ЄС Україна запропонувала Європейській комісії та п’ятьом країнам план експортного контролю для чотирьох груп культур – пшениці, кукурудзи, соняшнику та ріпаку – для захисту їхніх внутрішніх ринків.
Попри це, Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про односторонні обмеження на український імпорт, що спонукало Україну подати скаргу проти цих трьох країн до Світової організації торгівлі.
Молдова більше не купуватиме газ у російського „Газпрому” для потреб правобережжя Дністра, тобто території, контрольованої урядом Молдови.
Як повідомляє Newsmaker, пише „Європейська правда”, про це заявив міністр енергетики Віктор Парліков.
Парліков заявив, що Молдові вдалося закупити газ у європейських постачальників за кращою ціною, аніж пропонує „Газпром”, і Кишинів більше не планує купувати російський газ для території під контролем уряду.
Молдова припинила закупівлі у „Газпрому” ще у грудні 2022 року, але російський газ продовжує отримувати Молдовська ГРЕС, розташована у Придністров’ї, звідки Молдова купує електроенергію.
У Кремлі після цих заяв нагадали про вигаданий „борг” Молдови перед „Газпромом”, та заявили, що ціни на ринку бувають дуже мінливими. Одночасно речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив, що Москва вважає важливим продовження постачання газу у Придністров’я.
Зазначається, що міністерство сільського господарства Молдови запевняє, що жодного імпорту з України немає.
Крім того, у міністерстві визнають складне становище фермерів, які взяли кредити та торік закуповували дизпальне і добрива за високими цінами.
За словами держсекретаря молдовського відомства Василя Шарбана, уряд моніторить ситуацію і запевняє, що вводити заборону на імпорт не можуть, оскільки його немає.
Різке зниження ціни у Молдові пов’язують із наміром компанії Transoil, яка займається переробкою соняшнику та експортом зернових, завезти в Молдову велику партію соняшнику з України. Дев’ять вагонів цієї культури нібито вже завезли з України.
За оцінкою асоціації сільгоспвиробників „Сила фермерів” цього року в Молдові зберуть близько 700 тис тонн соняшнику. Якщо влада не вживе заходів, це може призвести до банкрутства фермерів, стверджують в асоціації.