Чехія підготувала «неофіційний документ» про кроки, які потрібно зробити, щоб Україна та Молдова могли поступово інтегруватися у внутрішній європейський ринок.
Про це пише Euroactiv із посиланням на обізнані джерела, що надали виданню доступ до проєкту документу, передає Укрінформ.
Зазначається, що наприкінці 28 січня міністр у справах Європи Мартін Дворжак планує подати до Ради ЄС документ про поступову інтеграцію двох країн до внутрішнього ринку ЄС. Напередодні про цю ініціативу колег має повідомити міністр закордонних справ Ян Ліпавський у Брюсселі, додає видання.
У цьому «неофіційному документі» чеська дипломатія розробляє конкретні пропозиції щодо заходів в окремих секторах, зокрема, в енергетиці, сільському господарстві та телекомунікаціях. ЗМІ повідомляє, що в документі йдеться про те, що подальша економічна інтеграція України та Молдови завдяки розширеним угодам про вільну торгівлю суттєво підтримає ці країни у «протистоянні злісному впливу Росії». Чеська дипломатія також стверджує, що обидві країни отримають відчутну винагороду та мотивацію продовжувати роботу над реформами. Крім того, це буде вигідно і самому ЄС, і його внутрішньому ринку.
Що стосується внутрішнього ринку ЄС, то, на думку чехів, одним із «шляхів» для українських і молдовських компаній на нього може стати програма Erasmus для молодих підприємців. Також, на думку авторів документу, було б бажано навчити місцеві інституції України та Молдови перевірці інвестицій.
Також у документі йдеться про включення України та Молдови в роумінг ЄС, посилення співпраці в галузі кібербезпеки та про поступову уніфікацію стандартів захисту даних.
«(Необхідно – ред.) сприяти подальшій інтеграції обох країн і ЄС з точки зору енергетичного ринку, включаючи розширення взаємозв’язків з ЄС, з метою забезпечення безпеки поставок і стабільності передачі енергії», – йдеться в документі, в якому наголошується, зокрема, на необхідності сприяння співпраці в таких сферах, як енергоефективність, ядерна безпека, забезпечення незалежності регулятора енергетичного ринку.
Україна та Молдова потребують більшої підтримки та допомоги у відповідності кліматичним та екологічним умовам, зауважують автори документу, наприклад, в оновленні стратегій зниження рівня викидів. ЄС також може допомогти з картографуванням та усуненням екологічних наслідків російської агресії.
В аграрному секторі, серед іншого, йдеться про необхідність «продовжувати підтримувати лібералізацію двосторонньої торгівлі з Україною та Республікою Молдова після можливого закінчення терміну дії автономних торгових заходів у червні 2025 року».
Чеська Республіка пропонує інші ідеї, зокрема у сфері транспорту, контролю якості товарів або технічної допомоги в процесі розширення тощо.
Повідомляється, що план уже знайшов підтримку з боку восьми країн (Естонії, Ірландії, Латвії, Німеччини, Румунії, Словенії, Фінляндії та Швеції), інші можуть приєднатися. Якщо Чеському головуванню вдасться залучити на свій бік достатню кількість держав, ідеї можуть стати конкретними законодавчими пропозиціями.
У Міністерстві енергетики Молдови попередили, що в охопленому енергокризою Придністров’ї через перенавантаження енергосистеми є ризик повного виходу її з ладу.
Про це заявив держсекретар відомства Костянтин Боросан, якого цитує NewsMaker, повідомляє „Європейська правда”.
За словами Боросана, у Придністров’ї після припинення постачання російського газу дефіцит електроенергії вже склав близько 30% від необхідного споживання, незважаючи на спроби заощаджувати.
Водночас максимальне навантаження у Придністров’ї становить 219 МВт, а максимальне виробництво Молдавської ДРЕС та Дубоссарської ГЕС становить лише 154 МВ, додав він.
„Управління цим дефіцитом…здійснюється шляхом відключення споживачів, вуличного освітлення, систем водопостачання, промислових зон, сільськогосподарських переробних підприємств тощо. Якщо не відключити достатню кількість споживачів, є ризик повного виходу з ладу системи, оскільки розподільні мережі на Лівому березі перевантажені”, – попередив він.
Перший день після припинення транзиту російського газу Молдові вдалося пройти без віялових відключень.
Державна компанія Молдови Energocom повідомила про закупівлю електроенергії, необхідної для покриття дефіциту 2 січня, зокрема, з України, повідомляє NewsMaker.
У компанії зазначили, що було зарезервовано необхідні потужності на четвер, 2 січня.
Там також пояснили, що оскільки постачання електроенергії на кордоні Молдови і Румунії обмежене діапазоном 315 МВт з необхідних 650-800 МВт, частину електроенергії резервують на щоденних аукціонах із потужностей, які не використовують на інших кордонах Румунії із сусідніми країнами.
„Ми додатково будемо закуповувати електроенергію в українського Енергоатома – у нічні години, коли у наших колег є надлишок енергії і вони можуть її експортувати”, – зазначили в Energocom.
Тим часом урядова комісія Молдови із надзвичайних ситуацій прозвітувала у середу про покриття дефіциту електроенергії після припинення поставок російського газу.
У комісії запевнили, що споживання електроенергії 1 січня вдалось повністю покрити з різних джерел, уникнувши віялових відключень.
Болгарія готова надати допомогу Молдові після того, як Росія оголосила, що припинить постачання газу в країну з 1 січня.
Про це заявив болгарський міністр енергетики Владімір Малинов, якого цитує БНР, повідомляє „Європейська правда”.
Він нагадав, що близько місяця тому між двома країнами був підписаний документ про реагування на кризу.
„Ми перебуваємо в постійному контакті з міністром енергетики Молдови, тому вони також покладаються на нас. Ми готові підтримати їх. Ми готові підтримати їх, забезпечивши доступ до СПГ, а також через державного постачальника „Булгаргаз”, якщо вони попросять про допомогу”, – сказав міністр.
28 грудня російський „Газпром” офіційно оголосив, що з 1 січня 2025 року припинить поставки газу до молдовського Придністров’я у зв’язку з „невиконанням платіжних зобов’язань”.
Введення режиму надзвичайної ситуації дозволить владі здійснювати дев’ять заходів:
Купувати в прискореному режимі газ та електроенергію;
Залучати кошти на закупівлю енергоресурсів;
Застосовувати рішення в енергетичному секторі відступаючи від законодавства.
Головна причина введення режиму НС — неясність із продовженням постачання російського газу до Молдови з 2025 року.
З кінця 2022 року „Газпром” постачає до Молдови 5,7 млн кубометрів газу. Весь обсяг газу направляють у Придністров’я, де його використовують для побутових потреб та для генерації електроенергії Молдавської ДРЕС, яку споживають обидва береги Дністра.
У Кишиневі на Ярмарку вакансій 7 листопада відбудеться презентація першої в Молдові онлайн-платформи для працевлаштування українських біженців – DILO.MD.
Про це повідомили у Національному конгресі українців Молдови (НКУМ), передає Укрінформ.
„Ця ініціатива спрямована на полегшення соціально-економічної інтеграції біженців та сприяння їхньому працевлаштуванню в молдовському суспільстві”, – зазначили в організації.
Ярмарка вакансій відбуватиметься у Головному корпусі Академії економічної освіти у Кишиневі – з 10:00 до 14:00.
DILO.MD – це платформа, що з’єднує роботодавців з кандидатами, спрощуючи та прискорюючи процес підбору персоналу для молдовських компаній та допомагаючи біженцям знайти роботу.
Платформа забезпечує широкий доступ до актуальних вакансій і професійних курсів, що робить її важливим інструментом для молодих спеціалістів та тих, хто ще не володіє румунською мовою, підтримуючи їхній кар’єрний розвиток та адаптацію на молдовському ринку праці.
На ярмарку вакансій будуть представлені молдовські компанії та організації, а також запланована участь міжнародних організацій, що надають підтримку українським біженцям.
Спека в Румунії може знищити до 90% врожаю соняшнику і кукурудзи. У Молдові втрати цих культур через посуху сягають 70-100%. Уряди обох країн планують компенсації фермерам.
Румунія потерпає від наслідків спеки: висока температура спалила поля. Фермери не виключають втрат близько 90% врожаю. Також у Молдові від посухи постраждали плантації кукурудзи та соняшнику. Йдеться про втрати понад 70%. Про це пишуть Euronews та Agerpres.
Липнева спека, коли температура сягала 40 Цельсія, ймовірно, знищила більшу частину врожаю в Румунії. Не в останню чергу, проблеми можуть бути для фермерів, які вирощують соняшник і кукурудзу.
Якщо в хороший рік, скажімо, ми отримували десь 2500-3000 кг з гектара, то цього року ми сподіваємося досягти 1000 кг. Хоча, судячи з того, що ми тут бачимо, ми цього точно не досягнемо
– сказав Euronews Думітру Біта, фермер із села Кастранова.
При цьому Національне метеорологічне управління Румунії попереджає, що посуха триватиме.
Це катастрофа. Дощів не було… Я навіть не знаю, чи зможу я покрити витрати
– каже фермер Юліан Гроза з села Леу в Должі.
У липні міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу оголосив, що фермери отримають компенсацію в розмірі від 200 до 250 євро за гектар пошкоджених посівів.
Румунське національне інформаційне агентство Agerpres повідомило, що загальна сума передбачуваних коштів на компенсацію посухи становить від 500 до 600 мільйонів євро.
Уряд Румунії планує запросити фінансову підтримку у Європейської комісії, щоб допомогти постраждалим сільськогосподарським секторам.
Ситуація у Молдові
Плантації кукурудзи на півдні Республіки Молдова постраждали від посухи на 70-100%, а плантації соняшнику – на 60-80%. Про це заявив міністр сільського господарства Володимир Болеа, який запитує фермерам у посушливих районах краще вибирати культури, які вони сіють.
Група фахівців повинна протягом наступних двох тижнів підготувати рекомендації щодо культур і сортів з низьким рівнем ризику, „що дозволить сектору протистояти кліматичним змінам, які з року в рік надзвичайно посилюються”, додав міністр.
Кишинів розмістить на українській території генераційні установки, використовуючи природній газ, що постачається Києвом.
Молдова готова забезпечити постачання електроенергії в Україну в межах проєкту „газ на електроенергію”. Про це йдеться в спільній заяві міністрів закордонних справ України, Молдови та Румунії за підсумками зустрічі у Кишиневі 5 липня.
„Республіка Молдова висловила готовність… розмістити на її території генераційні установки, використовуючи природній газ, що постачається Україною для цього обміну”, – зазначається в документі.
Сторони разом шукатимуть рішення, щоб зробити газову інфраструктуру комерційно надійною.
Найбільший виробник соняшникової олії в Молдові зупинив роботу через брак українського насіння.
Найбільший у Молдові виробник олії – підприємство Floarea Soarelui – призупинив роботу через брак українського соняшнику. Про це повідомляє місцеве видання NewsMaker.
Завод не може закупити на місцевому ринку достатньо насіння соняшника та не може імпортувати, адже механізм ліцензування імпорту, запроваджений восени 2023 року, практично не працює.
„Ми на 20 днів припиняли роботу у січні 2024 року, зараз знову зупинено завод у Бєльцях, як і завод Danube Oil у Джурджулештах. Ми не можемо закупити на ринку Молдови достатню кількість насіння соняшника. У січні 2024 року ми намагалися отримати право імпорту насіння з України, але спеціалізована комісія мінсільгоспу не видала нам ліцензію”, – розповіла директорка заводу Стела Островецкі.
За її словами, підприємство може переробляти понад 1000 тонн насіння соняшника за добу, для продовження функціонування потрібні великі обсяги, які воно не може купити в Молдові.
„За нашими оцінками, на ринку залишилося лише близько 100 тисяч тонн насіння соняшника. Деякі фермери не хочуть продавати зараз за ринковою ціною, а хочуть залишити насіння, сподіваючись, що влітку ціни підвищаться”, – додала Островецкі.
Водночас асоціація Сила фермерів стверджує, що на ринку Молдови багато соняшника, та звинувачує переробників у тому, що вони не хочуть пропонувати реальні ціни та намагаються диктувати умови.
Транзитні перевезення української агропродукції через Молдову у 2024 році будуть здійснюватися зі знижкою в 27% до поточних тарифів. Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
«За результатами домовленостей цього року на транзитні перевезення української сільськогосподарської продукції Республікою Молдова надається знижка. Вона становить 27% від поточних тарифів», – заявило міністерство.
Також набула чинності угода між урядом України та урядом Молдови, якою передбачено будівництво прикордонного переходу через річку Дністер на державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль і Косеуц.
Міністерство нагадало, що Міжурядова українсько-молдовська змішана комісія з торговельно-економічного співробітництва у 2023 році підписала сім проєктів протоколів. Вони передбачають організацію спільного контролю на спільних пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон.
