Колишній міністр фінансів і нинішній голова Національного банку Словаччини Петро Кажимір визнаний винним у системному хабарництві. Спеціалізований кримінальний суд у Пезинку оштрафував його на 200 000 євро, а в разі несплати призначив замістний строк — один рік ув’язнення. Вирок ще не набрав законної сили, і обидві сторони мають право на апеляцію. Про це повідомляє Aktuality.
За версією обвинувачення, у 2017 році, будучи міністром фінансів, Петро Кажимір передав хабар у розмірі 48 000 євро тодішньому президенту Фінансової адміністрації Франтішеку Імречі. Метою було отримання конфіденційної інформації про податкові розслідування низки компаній, що дозволило б їм оформити надмірне повернення ПДВ на суму понад 3 мільйони євро. Серед цих фірм була Loject, частку в якій мав бізнесмен Ладіслав Рехак, у якого Кажимір згодом придбав віллу біля Славіна у Братиславі.
Прокурор вимагав максимально можливий штраф і умови тримання у медичному закладі після ув’язнення. Він переконував, що свідчення Імречі є достовірними й підтверджені експертними висновками.
Захист заперечував, називав обвинувачення «банально вигаданими» і наголошував, що версія Імречі не заслуговує на довіру. У листі до ЗМІ та знайомих сам Кажимір заявив про «повністю сфабрикований» процес, в якому немає жодних доказів хабаря і про намір апелювати.
Суддя Мілан Чисарік, посилаючись на покази Імречі та експертизи його особи, визнав свідчення чесними й переконливими. Він зазначив, що в цій справі не існує двох рівноцінних версій подій, як це було в аналогічній справі колишніх працівниць Фінансової адміністрації Черної та Жидової, яких Верховний суд виправдав. «Не має сенсу вигадувати такий банальний випадок», — підкреслив суддя, відхиливши доводи захисту.
Суд призначив єдиний штраф у розмірі 200 000 євро. Якщо він не буде сплачений, термін замінять на один рік ув’язнення. Рішення ухвалено 29 травня 2025 року, але ще не є остаточним.
Петро Кажимір уже заявив про намір оскаржити вирок в апеляції. Його повноваження на посаді голови Нацбанку спливають 1 червня 2025 року. Тим часом справа привернула увагу до питань прозорості та етики у вищих ешелонах влади, адже розслідування охопило час виконання ним ключових державних функцій.
У першому кварталі 2025 року економіка України зросла на 0,5% у річному вимірі. Про це свідчать дані Інфляційного звіту НБУ за квітень.
Зауважується, що вагомим чинником зростання економіки стало переважно стабільне постачання електроенергії. Так, у І кварталі дефіцит е/е був меншим, ніж очікувалося, завдяки теплій погоді та швидким ремонтам потужностей і інфраструктури.
Окрім того, вагомий внесок мала й подальша адаптація підприємств до перебоїв з енергопостачанням, зокрема розбудова розподіленої генерації та встановлення обладнання для енергоавтономності, а також імпорт е/е, про що свідчать результати опитувань підприємств.
Втім, у звіті додали, що зростання ВВП у 2025 році залишатиметься стриманим. Його гальмуватимуть наслідки війни, зокрема дефіцит на ринку праці, зокрема через збереження від’ємного сальдо міграції, посилення обстрілів і руйнування газової інфраструктури, що збільшуватиме залежність від імпорту, а також негативні ефекти торговельних протистоянь у світі. Два останніх чинники зумовили погіршення прогнозу зростання реального ВВП у 2025 році до 3,1% (порівняно з 3,6% в Інфляційному звіті за січень 2025 року).
Разом з тим, певну підтримку економіці забезпечить очікуване зростання врожаю, стабілізація в енергетиці та оборонні замовлення.
У 2026-2027 роках Нацбанк очікує пришвидшення темпів зростання до 3,7-3,9%, однак вказує, що період швидкого відновлення завершився.
Без масштабних інвестицій чи повернення мігрантів економічний прорив найближчим часом називають „малоймовірним”.
Зберігається позитивний ризик щодо відносно швидкого досягнення справедливого миру для України зусиллями міжнародної спільноти, що суттєво поліпшить перспективи відновлення економіки.
Про це йдеться в „Інфляційному звіті за квітень 2025 року” Нацбанку.
Нацбанк не дає прогнозів щодо тривалості війни, проте оцінює ризики для економіки. Ризики для прогнозу НБУ знову включають шанси швидкого завершення бойових дій. Порівняно з макропрогнозом за січень вони не змінилися – менш ніж 15%.
НБУ припускає поступову нормалізацію безпекових умов на прогнозному горизонті. Перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком прогнозу.
Нацбанк зазначає, що основним припущенням цього макропрогнозу є поступова нормалізація економічної діяльності впродовж наступних років.
Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування передусім залежатиме від характеру й тривалості війни, а також результатів зусиль із забезпечення справедливого та тривалого миру в Україні.
Війна, що триває, генерує ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв, що обмежує можливості швидкого економічного зростання. Воєнні ризики для України також посилюються зростанням геополітичної напруженості у світі.
Водночас зберігається і позитивний ризик щодо відносно швидкого досягнення справедливого миру для України зусиллями міжнародної спільноти, що суттєво поліпшить перспективи відновлення економіки. Припускається суттєве зменшення дефіциту бюджету на прогнозному горизонті
– йдеться в документі НБУ.
В НБУ зауважують, що ризики збільшення потреб на підтримку обороноздатності залишаються значними НБУ зберіг прогноз дефіциту бюджету на 2025 рік на рівні 19% ВВП (без урахування грантів у доходах), що буде профінансовано насамперед за рахунок зовнішньої допомоги.
Видатки бюджету залишатимуться значними і в наступні роки, оскільки зберігатиметься необхідність підтримки обороноздатності та відбудови, а також дотримання соціальних зобов’язань держави. Водночас нормалізація роботи економіки, скорочення окремих статей видатків і відповідне зниження потреб у зовнішньому фінансуванні сприятимуть скороченню дефіциту бюджету до близько 7% ВВП у 2027 році
– інформує Нацбанк.
Однак, як вказують в НБУ залишається високим ризик виникнення додаткових фінансових потреб сектору оборони або пов’язаних із відновленням критичної інфраструктури. Їх фінансування з урахуванням номінального зростання економіки може частково бути профінансовано збільшеними доходами бюджету.
Однак цілком імовірним є сценарій, коли дефіцит бюджету відносно ВВП збережеться на рівні попереднього року. Значна частина додаткових видатків для забезпечення потреб сектору оборони, імовірно, спрямовуватиметься на імпортні товари, що розширюватиме торговельний дефіцит. НБУ компенсуватиме вищий імпорт валютними інтервенціями. У результаті міжнародні резерви будуть нижчими, проте залишатимуться достатніми для забезпечення стійкості валютного ринку
– зазначається в документі.
НБУ повідомляє, що з огляду на високу імовірність реалізації такого сценарію, рекордний обсяг міжнародних резервів, який закладено в прогноз за базовим сценарієм, не має вважатися надмірним та створювати підґрунтя для невиправданого оптимізму в ухваленні рішень з економічної політики.
В умовах спрямування більшої частини видатків на імпорт зростання дефіциту не дасть суттєвого поштовху економічному зростанню. Вплив на інфляцію також буде незначним.
Вищі бюджетні видатки можуть бути профінансовані за рахунок використання буфера міжнародної допомоги, створення якого очікується у 2025 році. Цей буфер може бути використаний як у разі збільшення потреб оборони у 2025 році, так і для фінансування додаткового дефіциту бюджету наступних років.
– вказується у документі.
„Збільшення бюджетного дефіциту у 2025 році зменшить перехідні залишки коштів уряду на наступний рік, які передбачені в базовому сценарії, що потребуватиме збільшення залучень у наступні роки. Очікується, що уряд здійснюватиме пошук додаткових джерел фінансування шляхом мобілізації внутрішніх ресурсів або ж зовнішньої допомоги без звернення до емісійного фінансування дефіциту бюджету”, – йдеться в документі.
Національний банк України перерахує до Державного бюджету 84,2 млрд грн частини прибутку до розподілу за 2024 рік.
Про це повідомляє пресслужба регулятора.
«Цього року Національний банк перерахує до Державного бюджету України понад 84 млрд грн. І хоча нашою метою не є отримання прибутку, а всі зусилля ми зосереджуємо на виконанні мандата Національного банку – забезпечення цінової та фінансової стабільності, я переконаний, що ці кошти стануть вагомим внеском в посилення обороноздатності України та спроможності нашої держави протистояти ворогу. Особливо враховуючи, що це найбільша сума, яку коли-небудь НБУ перераховував до бюджету», – заявив глава НБУ Андрій Пишний.
Зазначається, що 18 квітня Рада Національного банку затвердила Консолідовану фінансову звітність регулятора за 2024 рік. За підсумками року прибуток до розподілу НБУ становить 102,7 млрд грн.
Згідно з повідомленням, ця сума частково буде спрямована в загальні резерви Нацбанку до досягнення ними рівня 10% від середньорічного обсягу грошово-кредитних зобов’язань Національного банку (18,5 млрд грн), а решта 84,2 млрд грн (84 158 469 950,24 грн) – до Державного бюджету, після узгодження термінів з Міністерством фінансів України.
Правління Національного банку ухвалило рішення залишити незмінною облікову ставку на рівні 15,5%. Це рішення сприятиме підтриманню стійкості валютного ринку, збереженню контролю над інфляційними очікуваннями та поступовому сповільненню інфляції до мети 5% на горизонті політики. Враховуючи значний рівень невизначеності, що в останні місяці лише посилився, НБУ гнучко реагуватиме на зміни в балансі ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань.
Про це йдеться на сайті регулятора.
«Для підтримання стійкості валютного ринку, збереження контрольованості очікувань і поступового приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики Правління Національного банку України вирішило зберегти облікову ставку на рівні 15,5%», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що попередні заходи НБУ з посилення процентної політики спочатку зупинили зниження дохідностей гривневих інструментів, а надалі забезпечили їхнє поступове зростання. Так, у березні – квітні спостерігалося збільшення процентних ставок як за державними облігаціями в національній валюті, так і за строковими депозитами у гривні на строк понад три місяці, у тому числі й у банків – лідерів роздрібного ринку.
За даними НБУ, зростання привабливості гривневих інструментів відобразилося в підвищенні попиту на них. Зокрема, окреслився помітний прогрес у прирості вкладів населення на строк понад три місяці в банках усіх груп.
Згідно з повідомленням, сукупний чистий попит на строкові депозити й ОВДП у березні був найбільшим за останні 10 місяців. Збільшення інтересу до гривневих заощаджень сприяло зниженню попиту населення на іноземну валюту та скороченню інтервенцій НБУ.
«Прогноз НБУ передбачає утримання облікової ставки на рівні 15,5% впродовж наступних місяців і повернення до циклу пом’якшення процентної політики після проходження піку цінового сплеску та зниження ризику закріплення інфляції на двознаковому рівні. У разі посилення цього ризику НБУ утримуватиме облікову ставку на поточному рівні довше, ніж передбачається оновленим макропрогнозом, та буде готовий ужити додаткових заходів», – заявили в Нацбанку.
Національний банк України готує пілотний проєкт із запровадження цифрової гривні. Це буде третя, альтернативна, форма поруч із готівковою та безготівковою.
Про це заявив заступник голови Національного банку України Олексій Шабан в інтерв’ю ЦЕС.
«Почну з зауваження, що не електронні гроші, а цифрові гроші. Електронні гроші – це за природою дещо інше, та і мета, напевно», – сказав він.
Шабан зазначив, що НБУ поки не прийняв рішення про початок емісії цифрової гривні. В законі про платіжні послуги є стаття, яка впровадила такий вид національної валюти – е-гривні поряд з готівковою і безготівковою.
«Тепер гривня може бути і цифровою. Ми не говоримо про те, що це буде єдиний вид валюти, і громадянин може сам вирішувати, користуватись чи ні. Не хочеш – не користуйся. Третя форма гривні, альтернативна», – сказав він.
«По-друге, цифрові гроші можуть надавати можливість програмованості, наприклад, коли платіж відбувається автоматично, якщо виконуються певні умови», – сказав він.
Наприклад, програми підтримки від держави. Гроші з єВідновлення можна витратити на будівельні матеріали. А з єКнига, можна купити лише книгу. Зараз банки це вирішують відкриттям різних рахунків або емісій різних карток.
«Але якщо, припустимо, в адмінці в магазині певні товари будуть закодовані: це – будівельні матеріали, а це – книги, то набагато простіше, якщо у цих грошей є примітка, що ним можна сплатити тільки будівельні матеріали. Тоді снікерс з кока-колою цими грошима оплатити не можна», – розповів Шабан.
Після того, як торговець отримує цільові гривні, на його гаманці позначка цільових анулюється, і далі він ці кошти може використовувати як звичні готівкові і безготівкові кошти.
«Це симбіоз і чогось безготівкового, і аналогу готівки з прямою вимогою до центробанку», – додав він.
Фактична інфляція дещо перевищила прогнози Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті за січень 2025 року.
Пришвидшення інфляції в Україні в січні до 12,9% у річному вимірі спричинене зростанням адміністративно регульованих цін і збільшенням витрат, зокрема на енергозабезпечення та оплату праці. Про це у середу, 12 лютого, повідомив Національний банк України у коментарі щодо рівня інфляції в січні 2025 року.
„Основною причиною відхилення цінової динаміки від прогнозу було суттєвіше зростання як адміністративно регульованих цін на товари і послуги, так і вартості ринкових послуг через подальше зростання виробничих витрат, зокрема енергозабезпечення і оплату праці, а також податкові та регуляторні зміни”, – йдеться в коментарі.
У НБУ зауважили, що сирі продукти харчування подорожчали в річному вимірі на 11,8%. Оброблені продовольчі товари на 15,9%. Ціни на непродовольчі товари пришвидшили зростання до 4,3%, а темпи зростання вартості послуг становили 14,2%.
Пришвидшення зростання цін пояснюється збільшенням закупівельних цін на сировину, а також виробничих витрат підприємств на електроенергію, оплату праці й логістику.
Вказується, що адміністративно регульовані ціни у січні зросли до 17,5% у річному вимірі. При цьому вартість підакцизної продукції зростала через подальше коригування цін на алкоголь, а тютюнові вироби дорожчали, ймовірно, з огляду на очікуване підвищення акцизів.
Ціни на пальне зросли на 12,1% у річному вимірі.
Крім того, подорожчали ліки, медичні товари й обладнання. Також зросла вартість місцевого телефонного зв’язку.
Січневе здорожчання порівняно з груднем в НБУ пояснюють збільшенням вартості сировини, підвищенням акцизів і логістичними проблемами.
Національний банк подав до Верховної Ради пакет законопроєктів про зміну назви розмінної монети України. Про це повідомив голова фінансового комітету Данило Гетманцев.
Якщо законопроєкти отримають підтримку в парламенті, замість копійок в Україні з’являться шаги. Водночас уже відкарбовані монети ніхто не вилучатиме, вони перебуватимуть в обігу паралельно з новими шагами.
Ухвалення законопроєктів не передбачає додаткових витрат.
„Відродження шагу у грошовому обігу незалежної України дасть змогу розірвати останні зв’язки, що поєднують українську національну валюту з країною-агресоркою, та остаточно завершити грошову реформу. Власне, як це і планувалося зробити ще на початку 1990-х років, коли вже були створені ескізи розмінної монети шаг та викарбувані перші експериментальні зразки таких монет”, – йдеться у зверненні голови НБУ Андрія Пишного.
НБУ, який має право пропонувати зміни до законодавства, але не може самостійно реєструвати законопроєкти, попросив голову парламенту Руслана Стефанчука ініціювати внесення розроблених Національним банком пропозицій на розгляд парламенту.
Вони передбачають внесення змін до низки законів України: про НБУ, про ринки капіталу, про пенсійне забезпечення, щодо Податкового кодексу.
„Національний банк планує у 2025 році відкарбувати 20 млн монет. І лише від нас з вами зараз залежить, чи будуть це радянські копійки, чи наші українські шаги”, – йдеться в листі Пишного.
З 1 жовтня 2024 року починає працювати тимчасово на пів року ліміт від НБУ у 150 000 грн на місяць для переказів фізичних осіб з карти на карту (також відомі як P2P, C2С).
Нагадаємо, основні нововведення:
Ліміт діє лише на суму вихідних переказів за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб.
Ліміт не застосовується до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою, та осіб, щомісячні доходи яких із підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження. А також у разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритих в одному банку, та до переказів юридичних осіб.
Операції за реквізитами IBAN не обмежуються.
За даними НБУ, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують зазначену суму, отже, встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність.
Уточнюється, що запроваджений ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема з використанням рахунків «дропів», які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки.
Згідно з аналізом НБУ, через картки «дропів» (людей, які віддають у користування третім особам свої рахунки) може проходити близько 200 млрд грн на рік.
Національний банк визнав небездоганною ділову репутацію мікрокредитних компаній «Просто Позика» і «Тайм Кредит» та їхніх власників – Андрія та Наталії Манучарових. Подружжя приховало від НБУ, що мають громадянство та податкове резидентство росії.
Відповідне рішення ухвалилив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг 22 серпня, повідомила пресслужба регулятора.
«Національний банк здійснить подальші дії щодо ТОВ «Тайм Кредит» та ТОВ «Просто Позика», пов’язані з визнанням ділової репутації фінансових компаній та їх власників небездоганною», – йдеться у повідомленні.
Раніше журналісти програми «Схеми» (проект Радіо Свобода) виявили, що власники українських мікрокредитних компаній «Просто позика» та «Тайм кредит» – Андрій та Наталя Манучарови отримали російське громадянство у 2014 та 2015 роках відповідно. Ба більше, Андрій Манучаров після анексії Криму працював у російських держорганах. Його представляли радником генерального директора «Росморпорту» – федерального підприємства рф, яке оперує всіма морськими портами країни-агресора. Син подружжя, Іван Манучаров – депутат підконтрольного росії парламенту окупованого Криму від партії «єдина росія». Підтримує російське вторгення в Україну, у своєму телеграм-каналі «Манучаров Крым Z» звітує про підтримку військовослужбовців рф.
«Просто Позика» була створена у 2014-му році, зараз має більше 30 філій по всій Україні. «Тайм Кредит» налічує щонайменше 11 представництв.
