Цього року Україна відкриває у Берліні та Копенгагені представництва з продажу зброї, яка є в надлишку та виробляється в рамках ко-продакшена.
Як повідомляє РБК-Україна, про це президент України Володимир Зеленський розповів під час брифінгу.
“Ми відкриваємо дві експортні столиці. Ви знаєте, що це ко-продакшн (спільне виробництво – ред.) і експорт, про який ми говорили, тією зброєю, яку ми можемо дозволити собі продавати, щоб мати додаткові гроші на наше внутрішнє виробництво дефіцитних речей, на які нам не вистачає грошей”, – повідомив Зеленський.
За його словами, перші дві столиці, де будуть українські представництва – це Берлін і Копенгаген.
“Це вирішено на рівні компаній, які будуть в ко-продакшені та на рівні держав. Це буде в цьому році”, – зазначив президент.
Він додав, що питаннями контрактів з країнами ЄС опікуватиметься радник президента України Олександр Камишін.
“Юридично буде все це відкриватися і будуть напрацьовуватися вже контракти. Європою займається Олександр Камишін, він буде представляти експорт України на європейському континенті”, – пояснив глава держави.
Крім того, за словами Зеленського, наразі триває робота із країнами Близького Сходу та США.
“Команда Сполучених Штатів Америки щодо drone-deal на наступному тижні буде в Україні”, – повідомив президент.
Навіть через три роки після російського вторгнення в Україну 248 німецьких компаній все ще працюють в росії. З юридичної точки зору, вони не роблять нічого незаконного, зазначає видання. Багато з цих компаній є виробниками швидкореалізованих споживчих товарів. Серед них – виробник сиру Hochland і виробник гіпсу Knauf. Ці та інші компанії, як правило, не порушують правила ЄС.
Про це повідомляє Euronews.
Незір Сінані, генеральний директор B4Ukraine, глобальної коаліції організацій громадянського суспільства, які намагаються перекрити доступ до економічних ресурсів, що стоять за російською агресією, наголошує: це лазівка, яку необхідно закрити.
«Компанії підтримують військову економіку росії за допомогою податків», — каже Сінані.
Згідно з доповіддю Київської школи економіки (KSE), B4Ukraine та ініціативи Squeezing Putin, іноземні компанії, які продовжують працювати в рф, тільки в 2024 році сплатили в росії не менше 20 мільярдів доларів США (17,2 мільярда євро) у вигляді податків. До цього числа входять і німецькі компанії.
Загальна сума з моменту повного вторгнення в 2022 році перевищила 60 мільярдів доларів США (51,8 мільярда євро).
За даними B4Ukraine, росія платить близько 18 400 доларів США (16 000 євро) за контракт, залежно від регіону, щоб завербувати людину на військову службу проти України. Зазначена сума (60 мільярдів доларів США) відповідає майже половині військового бюджету Росії на 2025 рік (за даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), він становить 145 мільярдів доларів США або 125 мільярдів євро). Цього достатньо, щоб фінансувати понад мільйон російських солдатів за контрактом.
Німецькі компанії посідають друге місце за величиною вкладу в кремлівську скарбницю. Відразу після США. У 2024 році американські компанії заплатили Кремлю 1,2 мільярда доларів США (1 мільярд євро) податку на прибуток, тоді як німецькі компанії — 594 мільйони доларів США (513,5 мільйона євро) податку на прибуток.
За оцінками KSE, тільки в період з 2022 по 2024 рік німецькі компанії щорічно виплачували росії до двох мільярдів доларів США (1,72 мільярда євро) у вигляді різних податків (близько 1,9-2 мільярдів доларів у 2022 році і близько 1,7-1,9 мільярдів доларів на рік у 2023-2024 роках).
Ці гроші використовуються для фінансування ракет і бомб, які руйнують українські міста, каже Сінані. Для порівняння: за два мільярди доларів США росія може купити 10 000 ударних безпілотників «Шахед»/«Гербера-3» – найбільш широко використовуваного інструменту терору проти мирних українських міст.
Euronews опитав німецькі компанії
Euronews поцікавився у німецьких компаній, чому вони не виходять повністю з бізнесу в Росії? Відповідь виявилася очікувано суперечливою.
«Через нашу відповідальність за приблизно 1800 співробітників та їхні сім’ї, а також за давніх партнерів Hochland Group в росії», — відповів виробник сиру Hochland.
Незважаючи на війну, компанія тримається за свій російський майданчик. Сімейний бізнес найрішучішим чином засуджує «невиправдану війну російського уряду проти народу України». Проте виробник сиру не планує продавати свій бізнес в росії, незважаючи на «значне зниження рентабельності в 2024 році».
За даними CFE, на початок липня 2025 року тільки 503 або 12 відсотків глобальних компаній повністю пішли з росії, продавши або ліквідувавши свої підприємства. Майже третина (33,2%, або 1 387 компаній) припинили свою діяльність або оголосили про плани щодо виведення активів. 2 287 компаній (54,8%) як і раніше активно працюють на російському ринку.
Що стосується Німеччини, то 55% німецьких компаній, які діяли до вторгнення, продовжують працювати в рф, повідомили Euronews в B4Ukraine. Ще 135 офіційно заявили про повне припинення своєї діяльності або про тимчасове скорочення бізнесу в росії. Тільки 74 компанії завершили свій вихід, продавши або ліквідувавши свою діяльність.
В Німеччині почали обговорювати націоналізацію бізнесу „Роснєфти” після того, як російський нафтовий гігант опинився під санкціями США. Це стосується і нафтопереробного заводу, який покриває більшість потреб Берліну у паливі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Міністерство фінансів США видало ліцензію, яка звільняє німецький підрозділ „Роснефти” від американських санкцій до квітня 2026 року.
За даними джерел агентства, пріоритетним варіантом для Берліна залишається забезпечення постійного звільнення від санкцій. Однак німецькі чиновники також розглядають можливість конфіскації активів і їх продаж іноземному інвестору.
Німецький підрозділ „Роснефти” володіє контрольним пакетом акцій НПЗ в Шведті, який постачає більшу частину палива для Берліна. Він також має частки в нафтопереробних заводах MiRo і Bayernoil.
Ці активи були передані в довірче управління, що дало німецькому уряду контроль над ними в 2022 році після вторгнення РФ в Україну.
Угода про довірче управління поновлюється кожні шість місяців. Проте вона може бути скасована в суді, оскільки при кожному поновленні перевіряється правова основа того, що мало бути тимчасовим надзвичайним заходом.
Досі Берлін утримувався від конфіскації місцевих активів „Роснефти” через побоювання, що доведеться виплачувати компенсацію Москві.
Російські ЗМІ оцінюють вартість німецьких активів „Роснефти” приблизно в 7 млрд доларів. Одне з джерел Reuters стверджує, що справжня вартість може бути меншою за половину цієї суми.
Агентство пише, що РФ попередила Європу про неприпустимість будь-якого захоплення її власності. Німецькі компанії, що мають заводи та інші інвестиції в Росії, можуть зазнати найсильнішого удару у відповідь з боку Кремля.
Водночас депутат парламенту Німеччини Міхаель Келлнер закликав уряд націоналізувати цей бізнес.
„Це системно важливо для Німеччини. Уряд повинен націоналізувати бізнес „Роснефти” в Німеччині, щоб мати впевненість у його майбутньому”, – заявив він.
Келлнер також розповів, що хотів націоналізувати бізнес, коли був у уряді. За його словами, Катар і Казахстан висловили зацікавленість у його купівлі в 2024 році.
Німецька федерація машинобудівників (VDMA) закликала Європейський Союз переглянути тарифну угоду зі США через додаткові тарифи на сталь та алюміній, що містяться в експортованому обладнанні.
Про це пише Tagesschau, передає „Європейська правда”.
Виробники обладнання, орієнтовані на експорт, закликали ЄС терміново переглянути тарифну угоду зі США.
„Якщо в грудні американські тарифні списки будуть розширені, німецька та європейська машинобудівна промисловість зіштовхнеться з новими труднощами”, – оголосила VDMA.
За її підрахунками, більше половини всього експортованого обладнання буде підпадати під дію високих тарифів на сталь та алюміній.
Як зазначається, додатково до базового тарифу в розмірі 15%, за складною процедурою вже доводиться сплачувати додаткові імпортні мита за близько 40% машин і обладнання.
Після продовження терміну дії угоди в грудні ця практика, як очікується, буде поширена на ще близько 200 продуктів у цій галузі. Тоді на їх вміст сталі та алюмінію доведеться сплачувати 50% тариф.
Як наслідок, за розрахунками VDMA, високі тарифи на сталь та алюміній торкнуться близько 56% німецького експорту машин, що вплине практично на всі галузі машинобудування, попереджає асоціація.
У разі неправильного декларування вартості сталі та алюмінію або їх походження існує навіть загроза застосування штрафного мита в розмірі 200%.
„Є підстави побоюватися, що США продовжать цю нечесну гру. Нам терміново потрібні переговори щодо цієї митної угоди, яка є абсолютно непередбачуваною і нестабільною для нашої галузі”, – сказав президент VDMA Бертрам Кавлат.
Як зазначається, Кавлат також написав листа до Міністерства торгівлі США, де попередив США про негативні наслідки для виробництва зброї, яке залежить від машин, виготовлених в Європі.
Німеччина виділяє 900 млн євро на 12 тисяч бойових дронів для бригади в Литві, щоб зміцнити східний фланг НАТО.
Влада Німеччини має намір виділити 900 млн євро трьом оборонним компаніям на поставку 12 000 бойових дронів, якими буде забезпечена німецька бригада в Литві. Усі три компанії співпрацюють із Збройними силами України. Про це пише Financial Times.
Контракти по 300 млн євро кожен після затвердження бюджетним комітетом Бундестагу повинні отримати два стартапи і важковаговик німецької оборонної індустрії Rheinmetall, найбільший виробник озброєнь у Європі, розповіли троє обізнаних із ситуацією осіб. Rheinmetall, котра співпрацює з американським виробником дронів Anduril та ізраїльською компанією UVision, тільки у вересні представила свій перший бойовий дрон. Натомість стартапи Helsing і Stark спеціалізуються на безпілотних технологіях.
Helsing – найбільший стартап у європейському оборонному секторі, котрий оцінюється у 12 млрд євро на підставі залучених інвестицій, зокрема від засновника Spotify Деніеля Ека. За минулий рік компанія, зокрема, оголосила про плани постачити Україні 6000 ударних дронів і придбала німецького виробника літаків Grob Aircraft. Серед інвесторів Stark – венчурний фонд Sequoia Capital і мільярдер, венчурний інвестор Пітер Тіль, співзасновник PayPal і Palantir. В Україні працює команда Stark, котра займається розробками та тестуванням безпілотних технологій.
Дрони, які поставлять три виробники, планують відправити до Литви, де Німеччина навесні 2025 року вперше після Другої світової війни розмістила війська біля російських кордонів. Бронетанкова бригада Бундесверу, яка до 2027 року має налічувати 5000 солдатів, дислокована у Литві на постійній основі.
Потреба забезпечити східний фланг НАТО безпілотниками, здатними як відбивати російські провокації, так і завдавати ударів, стала особливо очевидною у минулі місяці. Проникнення російських безпілотників зафіксували в Польщі та Румунії, також БпЛА неодноразово з’являлися у Німеччині, Данії, Норвегії і Бельгії.
Влада Німеччини виділяє рекордні кошти на оборону, щоб, як заявив у травні канцлер Фрідріх Мерц, створити „найсильнішу конвенційну армію в Європі”.
Берлін просить звільнити німецький підрозділ російської компанії „Роснефть” від дії американських санкцій після того, як банки заявили, що обмеження можуть завадити їм співпрацювати з місцевим енергопостачальником.
Про це повідомляє Reuters із повиланням на джерело, знайоме із урядовими обговореннями.
Зазначається, що німецький бізнес „Роснефти” перебуває під контролем влади ФРН, однак юридично залишається у власності РФ. Підрозділ є ключовим постачальником, що транспортує та переробляє нафту для автозаправних станцій і деяких аеропортів Німеччини.
До німецьких активів „Роснефти” входять частки у нафтопереробних заводах Schwedt, MiRo та Bayernoil. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році цей бізнес було передано під державне управління Німеччини, що стало частиною заходів для зменшення енергетичної залежності від Москви.
Представник міністерства економіки Німеччини заявив, що санкції США не повинні поширюватися на німецький бізнес „Роснефти”, оскільки він був відокремлений від російської материнської компанії і перебуває під німецьким контролем.
Німеччина найближчим часом збільшить інвестиції у відновлення української енергетики після російських атак до 450 млн євро. Кошти будуть витрачатись дуже ефективно.
Про це заявила міністр енергетики Німеччини Катеріна Райхе, відповідаючи на питання.
„Ми будемо піднімати внески в енергетичний фонд підтримки України. Німеччина вже заплатила 390 млн євро, 30 млн (євро – ред.) ми погодили влітку, але сьогодні я хочу повідомити, що ми ще 30 млн євро додатково будемо інвестувати”, – зазначила Райхе.
За її словами, таким чином, загалом Німеччина планує надати 450 млн євро.
„Це будуть гарно інвестовані гроші, і це практично третина всього енергетичного фонду підтримки України. Ці гроші дозволять придбати необхідні технічні засоби для того, щоб врятувати Україну”, – додала міністр енергетики Німеччини.
За словами міністра енергетики України Світлани Гринчук, загалом наразі у фонді підтримки закумульовано 1,2 млрд євро.
Німеччина вносить 60 млн євро у Фонд підтримки енергетики України, щоб пришвидшити постачання генераторів, енергообладнання та мобільних теплоелектростанцій.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомила у Telegram прем’єрка Юлія Свириденко.
У п’ятницю в Україні з візитом перебуває міністерка енергетики Німеччини Катеріна Райхе. Свириденко подякувала їй за рішення виділити кошти.
На зустрічі Свириденко та Райхе обговорили підготовку України до зими та зміцнення енергетичної стійкості і домовилися створити спільну робочу групу з енергетики та розширити індустріальну співпрацю.
У грудні, відзначила Свириденко, в Берліні відбудеться українсько-німецький бізнес-форум, який може стати ефективним майданчиком для нових партнерств між компаніями двох країн.
Свириденко запропонувала Німеччині укласти міжурядову угоду для підтримки інвесторів – за моделлю, яку вже реалізують Данія, Нідерланди, Франція та Швейцарія.
Берлін відкритий для „нових, юридично обґрунтованих” планів стосовно використання 172 млрд євро заморожених російських активів для підтримки військових зусиль України, як те передбачає ідея Єврокомісії.
Про це в коментарі виданню Politico повідомив Міхаель Клаус, радник канцлера Німеччини Фрідріха Мерца з європейських справ.
Мова про пропозицію перевести мільярди євро російських грошей, що тепер зберігаються в бельгійському депозитарії, Україні та замінити вилучені кошти облігаціями, забезпеченими Євросоюзом. Замінюючи заморожені кошти борговими розписками, Комісія має надію уникнути звинувачення в незаконній конфіскації майна рф.
„Ми відкриті для розгляду нових, юридично обґрунтованих варіантів використання заморожених російських активів”, – зазначив посадовець.
Видання зазначило, що Берлін сьогодні навіть чинить тиск на інші країни, щоб ті підтримали цей план напередодні неформальної зустрічі лідерів ЄС у Копенгагені наступної середи, 1 жовтня.
„Це також стане ключовою темою обговорення на неформальному засіданні Європейської ради. Українцям потрібні гроші для продовження закупівель зброї, а варіантів не так вже й багато”, – зазначив Клаус.
ЗМІ назвав таку зміну тактики Німеччини суттєвим поворотом у політиці країни, що спершу була проти будь-яких новаторських ідей використання російських грошей.
З іншого боку влада Німеччини прагне використати „репараційний кредит” для надання військової підтримки Україні, а не для відновлення пошкоджених будівель та інфраструктури. Таку заяву в коментарі виданню зробили троє чиновників, обізнаних про перебіг переговорів.
Міністерство економіки Німеччини в понеділок запропонувало скоротити субсидії на відновлювані джерела енергії, покликані полегшити перехід на зелену економіку.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на AFP.
Німецька міністерка економіки та енергетики Катерина Райхе представила звіт, підготовлений на замовлення її відомства, у якому викладені заходи для полегшення переходу на відновлювані джерела енергії.
„Енергетичний перехід може бути успішним тільки за більш прагматичного і реалістичного підходу. Рішення в галузі енергетичної політики не повинні призводити до нецільових інвестицій або надмірного регулювання, а повинні бути орієнтовані на ринок”, – сказала вона.
Одним з ключових положень звіту є субсидії на відновлювані джерела енергії, які, за словами Райхе, повинні „регулярно переглядатися для оцінки їхньої економічної вигоди і скорочуватися до абсолютно необхідного рівня”.
У звіті вказується, що відновлювані джерела іноді забезпечують більше електроенергії, ніж необхідно, але занадто мало в періоди низької сонячної та вітрової активності. Цей дефіцит необхідно компенсувати за рахунок викопного палива.
Інші рекомендації, про які розказала Райхе, стосуються скорочення надмірного регулювання і постійного обліку витрат у плануванні подальшого розширення відновлюваних джерел енергії.
Провідна промислова федерація Німеччини BDI високо оцінила звіт як „основу для значного підвищення ефективності енергетичної системи”, тоді як неурядова організація Environmental Action Germany звинуватила Райхе у покладанні на „недалекоглядні пропозиції газового лобі”.
