Національний банк України на засіданні у четвер, 8 грудня, очікувано не змінив облікову ставку та залишив її на рівні 25%.
Про це стало відомо з трансляції брифінгу регулятора.
При цьому правління НБУ вирішило підвищити вимоги до обов’язкових резервів банків
„Це сприятиме посиленню монетарної трансмісії, підтриманню курсової стабільності та поступовому зниженню інфляції у 2023 році”, – заявили в регуляторі.
Голова НБУ Андрій Пишний на брифінгу заявив, що інфляція надалі зростає, але дещо повільніше, ніж прогнозував Нацбанк.
Так, зростання споживчих цін в Україні, за підсумками жовтня, пришвидшилося до 26,6% у річному вимірі.
За попередніми оцінками НБУ, у листопаді інфляція надалі зростала, але нижчими темпами, ніж передбачалося в жовтневому прогнозі.
У НБУ пояснюють, що основними чинниками прискорення інфляції залишаються наслідки воєнних дій та окупації окремих регіонів України, що насамперед впливає на збільшення виробничих витрат бізнесу та призводить до дефіциту окремої продукції.
„Посилення російських терактів проти критичної інфраструктури України, зокрема об’єктів енергетики, ускладнює економічну активність у різних секторах – від металургії до харчової промисловості, тваринництва та сфери послуг.
Зокрема, в останні місяці суттєво зросли витрати підприємств на підтримку безперебійної роботи в умовах періодичних відключень електроенергії. До того ж її дефіцит призводить до скорочення виробництва і, відповідно, пропозиції товарів”, – наголошує НБУ.
Там додали, що зростання попиту населення на паливо в умовах регулярних відключень створює додатковий тиск на вартість енергоносіїв. Усі ці чинники спричиняють подорожчання широкого спектра товарів і послуг, а за окремими позиціями – суттєве зростання цін.
У НБУ додають, що, попри це, загальна динаміка інфляції залишається контрольованою та навіть дещо нижчою, ніж траєкторія жовтневого макроекономічного прогнозу НБУ.
„Поступове посилення монетарних умов після червневого підвищення облікової ставки до 25% та фіксація офіційного курсу гривні відіграють вагому роль для стабілізації інфляційних очікувань.
Завдяки заходам регулювання валютного ринку та запровадженню нових інструментів для захисту заощаджень спред між готівковим та офіційним курсом гривні суттєво зменшився. Разом із чітким дотриманням НБУ та уряду спільного плану з обмеження емісійного фінансування дефіциту бюджету це сприяло послабленню тиску на валютному ринку та зменшенню чистого продажу валюти Національним банком.
Крім того, завдяки надходженню значної фінансової допомоги зросли міжнародні резерви, що посилює спроможність НБУ і надалі забезпечувати курсову стабільність”, – йдеться у заяві.
Важливим чинником стримування інфляції залишаються також незмінні тарифи на ЖКП, додають в НБУ. Крім того, у листопаді завдяки розширенню пропозиції сповільнилося підвищення цін на окремі продовольчі товари, вартість яких суттєво зростала в попередні місяці.
Після цьогорічного інфляційного сплеску, зумовленого повномасштабною війною, за підсумками наступного року зростання споживчих цін сповільниться, прогнозує НБУ.
Цьому насамперед має посприяти зниження безпекових ризиків завдяки успішним діям ЗСУ. Визволення окупованих територій, налагодження на них виробництва та логістики, а також розширення можливостей морської логістики матимуть вагомий вплив на приборкання інфляційних процесів, резюмували в Нацбанку.
Важливою передумовою для стійкого зниження інфляції наступного року також залишається злагоджена фіскальна та монетарна політика, кажуть в НБУ.
При цьому, як і раніше, НБУ не очікує стрімкого сповільнення інфляції в умовах війни.
„Українська економіка ще тривалий час функціонуватиме в умовах обмеженої логістики та дефіциту електроенергії. Послаблення споживчого попиту може лише частково компенсувати інфляційні ефекти від зростання виробничих витрат бізнесу.
Отже, інфляція знижуватиметься досить повільно і у 2023‒2024 роках суттєво перевищуватиме ціль НБУ в 5%. У таких умовах НБУ спрямовуватиме свою політику насамперед на утримання під контролем інфляційних очікувань і збереження керованості інфляційних процесів”, – резюмував Нацбанк.
У разі реалізації проінфляційних ризиків НБУ готовий посилити монетарні умови для збереження керованості курсових та інфляційних процесів.
Європейський центральний банк підвищив три ключові процентні ставки на 75 базисних пунктів.
Про це йдеться на сайті ЄЦБ.
З 14 вересня 2022 року процентну ставку за основними операціями рефінансування підвищили до 1,25%, процентні ставки за лінією граничного кредитування – до 1,50%, ставки за депозитною лінією буде збільшено до 0,75%.
«Цей важливий крок попереджає перехід від переважаючого вкрай адаптивного рівня облікових ставок до рівнів, які забезпечать своєчасне повернення інфляції до середньострокової цілі ЄЦБ у 2%», — пояснили у центробанку.
Рада керуючих має намір продовжити зростання ставок на наступних кількох засіданнях, оскільки прогнозує, що інфляція залишатиметься вище цільового показника протягом тривалого періоду.
Згідно з попередньою оцінкою Євростату, інфляція в серпні досягла 9,1%. Стрімке зростання цін на енергоносії та продовольство, тиск попиту в деяких секторах через відновлення економіки та вузькі місця пропозиції все ще сприяють зростанню інфляції. Ціновий тиск продовжує посилюватися та поширюватися в економіці, і інфляція може продовжити зростання в найближчій перспективі.
«Оскільки поточні рушійні сили інфляції з часом зникають, а нормалізація грошово-кредитної політики починає впливати на економіку та встановлення цін, інфляція знизиться», — додали в ЄЦБ.
В регуляторі переглянули прогнози щодо інфляції, і зараз очікується, що інфляція становитиме в середньому 8,1% у 2022 році, 5,5% у 2023 році та 2,3% у 2024 році.
Нагадаємо, раніше ЗМІ писали, що ЄЦБ запустить серію підвищення процентних ставок і пожертвує зростанням у регіоні через зростання вартості життя, яке загрожує зрости ще вище.
Нові кредити за програмою 5–7–9 видаватимуть під ставку до 20%, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмігаль.
„Серед урядових рішень, які сьогодні приймаємо задля відновлення економічної активності, – це зміни в положення про програми цільового кредитування. Після підвищення облікової ставки з боку НБУ такі програми загальмували. Про це говорить бізнес. Тому уряд сьогодні внесе зміни, які дозволять прибрати ті бар’єри, які з’явилися за програмою 5–7–9, фінансовим лізингом і програмою державних портфельних гарантій”, – сказав він.
Тепер до завершення воєнного стану банки матимуть змогу збільшувати ставку до 20% для нових кредитів.
„Акцент також робиться на інвестиційних кредитах”, – наголосив Шмигаль.
За його словами, основна мета підвищення ставок – активізувати програми пільгового кредитування для бізнесу.
Як відомо, 2 червня НБУ рекордно підвищив облікову ставку на 1 500 базисних пунктів – до 25% річних з нинішніх 10% – це максимум з 2015 року. При цьому регулятор стверджував, що більше не підніматиме облікової ставки.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
Національний банк України відмовився від ухваленого на початку війни рішення зафіксувати облікову ставку та підвищив її одразу з 10% до 25% річних, що перевершило всі очікування учасників ринку.
„Метою цього рішучого кроку разом з іншими заходами є захист гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку і в результаті посилення спроможності Національного банку забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси під час війни”, – пояснив регулятор своє рішення у релізі на сайті, пише Інтерфакс-Україна.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Національний банк України ухвалив рішення підвищити облікову ставку до 6,5%.
Про це на брифінгу повідомив заступник голови Національного банку Юрій Гелетій.
„Правління Національного банку ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 6,5% річних”, – сказав Гелетій.
За його словами, таке рішення спрямоване на повернення інфляції до цілі 5%.
Облікова ставка в 6% діяла в Україні з червня 2020 року, і правління Національного банку України з минулого літа кілька разів ухвалювало рішення про збереження її на тому ж рівні.
