Організація Об’єднаних Націй і партнери звернулися до донорів із проханням виділити $4,2 млрд на підтримку громад в Україні, які постраждали від війни, а також українських біженців і спільнот, що їх приймають, упродовж 2024 року.
Як зазначається, майже через два роки вторгнення 14,6 млн людей потребують гуманітарної допомоги в Україні – це 40% населення. Близько 6,3 млн людей залишили країну і залишаються біженцями, здебільшого в Європі.
В ООН зазначили, що напади Росії, а також сувора зима загострюють потребу України в гуманітарній допомозі.
План гуманітарних потреб та реагування ООН потребує $3,1 млрд на 2024 рік та розрахований на 8,5 млн людей в Україні. В Організації нагадали донорам про російські атаки по житлових будинках, школах та лікарнях, а також системах водопостачання, газу та енергопостачання.
Агентство ООН у справах біженців, має свій Регіональний план, який потребує 1,1 млрд доларів і орієнтований на допомогу 2,3 млн біженців та спільнот, що приймають.
В ООН наголосили, що українські біженці в сусідніх країнах потребують посиленої та постійної підтримки, адже вони мають труднощі з доступом до медичного обслуговування та із працевлаштуванням.
„Лише від 40 до 60% працевлаштовані, часто на нижчі за свою кваліфікацію посади, і багато хто залишається вразливим, не маючи засобів до існуванняʼ, – йдеться у заяві ООН.
„Сотні тисяч дітей живуть у громадах біля лінії фронту – налякані, травмовані та позбавлені базових потреб. Вже один цей факт повинен змусити нас зробити все можливе, щоб збільшити гуманітарну допомогу Україні… Вони зникли з заголовків газет, але мільйони біженців з України все ще потребують термінової підтримки”, – зазначив голова управління Мартін Гріффітс.
В ООН також додали, що біженців необхідно підтримувати доти, поки ситуація не дозволить їм повернутися в Україну.
«Оскільки війна в Україні не затихає, викликаючи високий рівень гуманітарних потреб, фінансова підтримка має бути стійкою. В 2024 році ми закликаємо всіх донорів ще раз активізуватися та допомогти народу України», – заявила представниця Управління з координації гуманітарних питань Едем Восорну.
За її словами, план реагування ООН на 2024 рік спрямований на збір 3,1 мільярда доларів для надання допомоги 8,5 млн осіб в Україні.
За оцінкою Управління ООН, цього року гуманітарної допомоги потребуватиме понад 14,6 млн осіб або 40% населення України. Війна також змусила близько 6,3 млн людей виїхати за кордон.
Україна посідає друге місце за обсягами отриманої фінансової допомоги у 2023 році. Цьогоріч країна потребує щонайменше такого ж рівня підтримки.
Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив речник Управління ООН з координації гуманітарних справ Савіано Абреу.
„Порівнюючи, наприклад, із Сирією, де розгортається одна з найбільших гуманітарних криз у світі, Україна посідає друге місце за обсягами отриманої фінансової допомоги у 2023 році. Але це все одно шокуюче, що існує необхідність у такому рівні підтримки країни, яка б могла сама себе забезпечувати, якби не російське вторгнення”, – сказав він.
За його словами, нині в Україні рівень допомоги пішов на спад, але не можна сказати, що підтримки було недостатньо. З 3,9 млрд доларів, які країна потребувала торік, було отримано майже 3 млрд. Частина з цих коштів була розрахована на підтримку людей, які живуть на тимчасово окупованих росією територіях.
„Проблема в тому, що 2024 року нам потрібен такий же рівень фінансової підтримки. Це виклик, який ми маємо подолати”, – підкреслив Абреу.
Він зазначив, що цьогоріч ООН зосередиться на наданні допомоги людям, які живуть поблизу лінії фронту.
За даними Організації Об’єднаних Націй, на гуманітарну допомогу Україні в поточному році потрібно близько 4,1 мільярда доларів США (еквівалент 3,75 мільярда євро). Понад 14,6 мільйона людей, близько 40 відсотків населення України, потребуватимуть підтримки.
Про це повідомило Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП) в Женеві, інформує DW.
В ООН пояснюють потребу тим, що в Україні щодня гинуть і дістають поранень цивільні, Росією руйнується житло людей та життєво важлива інфраструктура. На це накладається сувора зима, люди залежать від доставки продовольства, води, медикаментів та інших гуманітарних товарів.
„Якщо бойові дії продовжаться, а удари по об’єктах енергетичної та іншої критично важливої інфраструктури збільшаться цієї зими, поточна гуманітарна ситуація цього року, ймовірно, далі погіршуватиметься. Тож зараз, як ніколи, актуальною є масштабна гуманітарна операція”, – наголосили в УКГП.
За оцінками ООН, близько 6,3 мільйона українців змушені були виїхати за кордон, тікаючи від війни. На кінець 2023 року в Європі було зареєстровано 5,9 мільйона біженців з України. Регіональний план реагування на потреби біженців, який УГКП планує оприлюднити наступного тижня, передбачає допомогу 2,3 мільйона біженців та місцевим громадам, які їх прийняли. У цей же день планується і обговорення плану реагування на гуманітарні потреби в Україні.
На кліматичному саміті COP28 у Дубаї (ОАЕ) 22 країни, серед яких США й Україна, закликали світ розвивати ядерну енергетику.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у пресрелізі, опублікованому на сайті Міненерго США.
«Під час 28-ї Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP-28) понад 20 країн із чотирьох континентів представили Декларацію про потрійну ядерну енергетику», – йдеться у пресрелізі.
Зазначається, що Декларація визнає ключову роль ядерної енергетики в досягненні глобального нульового чистого викиду парникових газів до 2050 року та утриманні цілі в 1,5 градуса за Цельсієм у порівнянні з доіндустріальним рівнем.
Одним із основних елементів Декларації є спільна робота для досягнення мети з потроєння потужностей атомної енергетики в усьому світі до 2050 року.
Документ підтримали Сполучені Штати, Україна, Болгарія, Канада, Чеська Республіка, Фінляндія, Франція, Гана, Угорщина, Японія, Республіка Корея, Молдова, Монголія, Марокко, Нідерланди, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Швеція, Об’єднані Арабські країни Емірати та Велика Британія.
Kонференція ООН зі зміни клімату COP28 проходить з 30 листопада до 12 грудня у Дубаї (ОАЕ).
ООН надасть Україні $123 мільйони для проходження зимового періоду.
Про це йдеться у звіті управління «Молдова та Україна 2023—2024: Відповідь УВКБ ООН на підготовку до зими».
Допомога надаватиметься з вересня 2023 року до лютого 2024 року. Передбачається, що її можуть надавати готівкою для покриття витрат на електроенергію та оренду житла. Також організація роздаватиме обігрівачі, непродовольчі товари й забезпечуватиме житлом.
У місцях, де відсутня змога надати готівку, Управління верховного комісара ООН і партнери роздаватимуть обігрівачі та непродовольчі товари, а також нададуть прихисток. За підрахунками ООН, готівку отримають 450 тисяч людей в Україні. Ще 15,75 тисячі людей забезпечать житлом або засобами обігріву.
Крім того, 250 тисяч людей отримають необхідні для зими товари, зокрема термоковдри, кухонне приладдя, матраци, спальні мішки, лампи, термоси, рушники. Ще 62,25 тисячі людей отримають зимові куртки та взуття.
ООН оплатить ремонт систем опалення й електропостачання у 362 будівлях, де проживають 18 тисяч людей. Також підготують генератори для 104 тисяч людей, які будуть розподілятися в міру необхідності. Загалом ООН обіцяє допомогти 900 тисячам українців, які постраждали від війни.
Водночас ООН виділить $5,2 мільйона доларів на допомогу 55 тисячам біженців у Молдові. Також ці кошти підуть на підтримку понад 20 центрів розміщення біженців і дитячих закладів.
У своїй доповіді ООН повідомили, що за нинішніх темпів глобального прогресу до 2030 року 575 мільйонів людей житимуть у крайній бідності, а 84 мільйони дітей не будуть ходити до школи, повідомляє Associated Press.
ООН у своєму звіті про досягнення 17 широкомасштабних цілей, які прийняли у 2015 році, повідомляє, що лише 15% із них, можуть бути досягнуті до кінця десятиліття.
До 2030 року ООН хоче досягнути амбітних цілей – зменшити голод на планеті, зменшити проблему того, щоб ніхто не жив на суму менше ніж 2,15 долара на день, бо це є межею крайньої бідності, надати кожній дитині якісну освіту, досягти гендерної рівності, забезпечити людей чистою водою, доступом до медицини, та боротись зі зміною клімату.
Заступник Генерального секретаря з економічних і соціальних питань Лі Цзюньхуа сказав, що конфлікти, в тому числі війна в Україні, зміна клімату, тривалі наслідки пандемії COVID-19, її руйнівний фінансовий вплив на країни, і геополітична напруженість загрожують зірвати поставлені цілі.
«Станом на травень 2023 року руйнівні наслідки війни, конфліктів і порушень прав людини призвели до переміщення 110 мільйонів людей, з яких 35 мільйонів були біженцями – це найвищий показник, який коли-небудь зареєстровано», – сказав Лі Цзюньхуа.
Згідно з даними, у 2030 році 575 мільйонів людей все ще будуть жити в умовах крайньої бідності, а лише приблизно одна третина країн зможе скоротити рівень бідності вдвічі. «Світ повернувся до рівня голоду, якого не було з 2005 року, а ціни на продукти залишаються вищими в більшій кількості країн, ніж у період 2015-2019 років», — йдеться у звіті ООН.
Вони додають, що інвестування в освіту зараз недостатнє, тому близько 84 мільйони дітей не будуть відвідувати школу до 2030 року, а ще приблизно 300 мільйонів учнів не матимуть базової грамотності та математичних навичок.
Зараз існує не великий шанс утримати температуру від підвищення за міжнародно узгодженого порогу в 1,5 градуса за Цельсієм (2,7 градуса за Фаренгейтом), бо це може призвести до найгірших наслідків кліматичної кризи, критична переломна точка якої буде досягнута до 2035 року.
Організація готує ініціативи щодо навчання та перекваліфікації підприємців, а також розвитку потенційно експортних виробництв. Окрім того, ПРООН підтримає відновлення енергетичної інфраструктури України.
Програма розвитку ООН спільно з партнерами надасть Україні 1 мільярд доларів.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль за підсумками переговорів із головою ПРООН Ахімом Штайнером.
Незважаючи на фінансову допомогу з боку міжнародних організацій, за оцінками ООН, економіка України у 2023 році перебуватиме у стагнації.
Гроші підуть на програми з відновлення України та допомоги виробництвам.
Сторони торкнулися питань підтримки релокованих підприємств та малих та середніх підприємців, які втратили свій бізнес під час війни та бажають розпочати його з нуля.
«Готуються ініціативи щодо навчання та перекваліфікації підприємців, розвитку потенційно експортних виробництв. Також ПРООН підтримає відновлення енергетичної інфраструктури», – зазначив Шмигаль.
Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у травні становив 124,3 пунктів, що на 22,1% нижче за історичний максимум у березні 2022 року.
Світові ціни на продукти харчування знизились у травні до найнижчого рівня за два роки на тлі значного падіння котирувань на більшість зернових, рослинних олій та молочних продуктів. Про це повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у п’ятницю, 2 червня.
Так, базовий індекс світових цін на продовольчі товари у травні становив у середньому 124,3 пунктів, що на 2,6% менше, ніж у квітні, і на 22,1% нижче за історичний максимум у березні 2022 року.
Індекс цін на зернові ФАО знизився на 4,8% порівняно з попереднім місяцем. Вказується, що „світові ціни на пшеницю знизилися на 3,5%, що зумовлено”, зокрема, „продовженням чорноморської зернової ініціативи”.
Індекс цін на олію ФАО у травні знизився на 8,7%, що в середньому на 48,2% нижче за рівень 2022 року.
Ціни на молочні продукти знизилися на 3,2%, порівняно з квітнем.
Водночас індекс цін на цукор „продемонстрував зростання четвертий місяць поспіль”, збільшившись на 5,5% порівняно з квітнем і досягнувши рівня майже на 31% вище, ніж роком раніше.
Про це йдеться в доповіді ООН „Світова економічна ситуація та її перспективи”.
За прогнозами ООН, економіка України найближчі роки перебуватиме у стагнації. Для стимулювання економіки необхідно буде близько 411 млрд доларів.
„Довгострокові перспективи залежать від тривалості та інтенсивності війни та здатності країни профінансувати відновлення, оцінна вартість якого підвищилася до 411 млрд доларів”, – йдеться у доповіді.
Зазначається, що у 2022 році економіка України втратила більшу частину промислових потужностей та енергетичної інфраструктури та скоротилася на 29,1%.
