Іран відкрив Ормузьку протоку на період дії режиму припинення вогню в Лівані.
Про це написав міністр закордонних справ Ірану Сейєд Аббас Аракчі на своїй сторінці у соцмережі X.
«Відповідно до умов перемир’я в Лівані прохід для всіх торгових суден через Ормузьку протоку оголошується повністю відкритим на решту терміну дії перемир’я за узгодженим маршрутом, який вже було оголошено Організацією портів та морського транспорту Ісламської Республіки Іран», — написав Арагчі.
Іран та Оман планують запровадити плату за прохід суден через Ормузька протока у межах двотижневого плану припинення вогню.
Про це повідомляє Associated Press з посиланням на слова регіонального чиновника, обізнаного із перебігом переговорів.
За його словами, передбачається, що Іран використовуватиме кошти, отримані від зборів, для фінансування відбудови інфраструктури, яка постраждала внаслідок ударів. Водночас наразі не уточнюється, на які саме потреби планує спрямовувати свою частку доходів Оман.
Ормузька протока є одним із ключових світових морських маршрутів для транспортування нафти та газу. Вона з’єднує Перську затоку з відкритим океаном і проходить через територіальні води Ірана та Оману. Попри це, міжнародна спільнота традиційно розглядала протоку як міжнародний водний шлях, де свобода судноплавства гарантується, а плата за прохід раніше не стягувалася.
Запровадження таких зборів може стати безпрецедентним кроком і викликати занепокоєння серед міжнародних перевізників та енергетичних компаній, оскільки це потенційно вплине на вартість транспортування енергоносіїв і глобальні ринки.
Офіційний Тегеран оголосив, що стратегічно важливий морський шлях залишатиметься закритим до повного відшкодування збитків, завданих країні війною.
Про це повідомляє Clash Report із посиланням на заяву спікера Меджлісу Мохаммада Багера Галібафа 5 квітня 2026 року. Іранська влада планує впровадити «новий правовий режим», який передбачає стягнення спеціального транзитного збору з усіх суден, що проходять через протоку, для покриття воєнних втрат.
Заява супроводжувалася жорстким ультиматумом на адресу США та звинуваченнями адміністрації Дональда Трампа у сліпому виконанні наказів ізраїльського прем’єра Беньяміна Нетаньягу. Іранська сторона підкреслила, що силові спроби розблокувати протоку приречені на поразку, а дії Вашингтона ведуть регіон до масштабної катастрофи. Тегеран наполягає на виплаті репарацій як єдиному способі відновлення судноплавства.
Ці вимоги з’явилися на тлі погроз Дональда Трампа знищити іранську енергетичну інфраструктуру, якщо протоку не відкриють до 7 квітня. Поки рф спостерігає за ескалацією, що загрожує світовому ринку нафти, Іран зробив виняток лише для іракських суден. В Україні на фоні близькосхідної кризи прикордонники успішно нищать техніку окупантів, а вітчизняні зброярі презентують нові зразки бронетехніки Inguar-4. Наразі ситуація в Ормузькій протоці залишається головним чинником глобальної нестабільності.
У вівторок, 17 березня, світові ціни на нафту зросли більш ніж на 2% після падіння під час попередньої торгової сесії. Причиною стали побоювання щодо перебоїв із постачанням енергоносіїв через майже повністю заблоковану Ормузьку протоку.
Про це пише Reuters.
Ф’ючерси на нафту Brent підскочили на 2,74 долара, або 2,7%, до 102,95 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate подорожчала на 2,45 долара, або 2,6%, до 95,95 долара за барель. Напередодні ціни, навпаки, знижувалися: Brent подешевшала на 2,8%, а WTI втратила 5,3% після того, як кілька суден змогли пройти через Ормузьку протоку.
Додаткову напругу викликало й те, що деякі союзники США відмовилися виконати заклик президента Дональда Трампа відправити військові кораблі для супроводу танкерів у протоці.
Аналітики зазначають, що наразі ринок зосереджений на тривалості конфлікту, перебоях із постачанням через протоку та можливих пошкодженнях нафтової інфраструктури в країнах Перської затоки. На тлі цих подій ціни на близькосхідні сорти нафти досягли історичних максимумів, ставши найдорожчими у світі. Трейдери пояснюють це різким скороченням доступних поставок.
Формально протока залишається відкритою для судноплавства, але фактично рух суден там відсутній через ризик атак та труднощі зі страхуванням.
Компанії або не приймають нові вантажі, або різко піднімають ціни через воєнний ризик. Близько 60 контейнеровозів наразі перебувають у стадії очікування.
Зокрема, компанія Hapag-Lloyd підняла тариф на $1 500 за звичайний контейнер і до $3 500 за рефрижератор, CMA CGM ввела доплату $2 000 – $4 000 за контейнер, Maersk також готує екстрені надбавки, а COSCO Shipping зупинила проходи через протоку.
Страхові компанії або скасовують покриття воєнних ризиків, або виставляють дуже високі премії, а без страхування судно не може зайти в небезпечну зону.
Через Ормузьку протоку проходить близько 20% світової нафти. За час війни США та Ізраїлю проти Ірану танкерні рейси протокою скоротилися більш ніж на 80%. Декілька суден вже були атаковані. Азійські країни – Китай, Індія, Південна Корея, Японія – активно шукають альтернативну нафту у США, Західній Африці, Латинській Америці та РФ.
Іранський парламент проголосував за закриття Ормузької протоки, через яку проходить приблизно 20% світової нафти та газу.
Про це повідомляє державний телеканал Press TV із посиланням на законодавця й командира Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Ірану Есмаїла Ковсарі.
Ковсарі пояснив, що депутати досягли консенсусу щодо закриття протоки на тлі ударів США. Однак остаточне рішення залишається за Вищою радою національної безпеки Ірану.
Більше про Ормузьку протоку
Ормузька протока між Іраном та Оманом з’єднує Перську затоку з Аравійським морем і є одним із найважливіших пунктів у світовій торгівлі.
Нею користуються такі великі виробники нафти, як Іран, Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт та ОАЕ. Порушення судноплавства у протоці потенційно спричинить різке зростання цін на енергоносії. Після атаки Ізраїлю на Іран ціни на еталонну нафту марки Brent уже зросли на 10% до понад 77 доларів за барель.
Reuters зауважує, що хоч Ормузьку протоку ніколи повністю не блокували, рух нею кілька разів порушувався. Так, під час ірано-іракської війни 1980-х років обидві сторони брали участь у «танкерних війнах» у Перській затоці. Ірак атакував іранські кораблі, а Іран атакував комерційні судна, включно з танкерами Саудівської Аравії, Кувейту та навіть кораблі ВМС США.
Після звернень Кувейту тодішній президент США Рональд Рейган розгорнув для захисту конвоїв нафтових танкерів американські військово-морські сили.
