Країна-агресор призупинила майже весь експорт бензину та дизелю. У британській розвідці пояснили причини дефіциту.
Віднедавна країна-агресор відчуває гостру нестачу бензину та дизелю, однак дефіцит пального навряд чи напряму пов’язаний із війною рф проти України.
Про це повідомило управління розвідки міноборони Британії у мережі Twitter.
Британська розвідка припускає, що причиною дефіциту стала низка факторів, серед яких попит з боку сільськогосподарського сектора, щорічне літнє обслуговування нафтопереробних заводів і привабливі ціни на експорт.
Як зазначається, щоб стабілізувати ринок, 21 вересня росія призупинила майже весь експорт бензину та дизелю. Британські розвідники прогнозують, що це може вплинути на країни, залежні від російського палива.
«Цей крок майже напевно ще більше обмежить постачання на глобальному ринку, що найбільше вплине на країни, які зараз залежать від поставок палива з росії», – йдеться у звіті розвідки Британії.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Уряд планує відновити акцизний збір на пальне з 1 липня, щоб наповнити бюджет.
У березні 2022 року українське законодавство внесло зміни до податкових зобов’язань підприємців у зв’язку з воєнним станом. У рамках запровадження тимчасової пільги було скасовано акцизний збір на пальне та знижено ПДВ із продажу продукції з 20 до 7 відсотків.
Це мало на меті запобігти подальшому зростанню цін на пальне. Експерти попереджають, що відновлення акцизу може призвести до значного стрибка цін, і не лише на пальне.
Літній сезон може стати періодом зростання цін в Україні. На початку червня населення отримало майже дворазове зростання цін на електроенергію, а наступного місяця очікується значний стрибок цін на пальне.
Цієї весни, незважаючи на війну, ціни на пальне в Україні знижувалися, відображаючи загальносвітову тенденцію.
За три місяці з початку березня ціна бензину 95 октану впала на 4 гривні. Така ж тенденція торкнулася і дизельного палива. Але із 1 липня український парламент планує відновити довоєнний загальний податок із продажу палива.
При цьому планується значне підвищення акцизного збору на паливо. Наразі він становить 52 євро за 1000 літрів, але законодавці хочуть підвищити його до 175 євро для бензину і дизельного палива та 129,5 євро для газу.
Експерти попереджають, що таке рішення може мати низку негативних наслідків і навряд чи досягне бажаного результату у вигляді поповнення державного бюджету. Навпаки, воно матиме радше негативний вплив на економіку. Перш за все, зростуть ціни на АЗС, що призведе до подорожчання інших товарів та послуг.
Зростання цін є неминучим
З часом вплив відчують не лише автомобілісти, а й усі українці, адже вартість палива закладена в переважну більшість товарів та послуг. Особливо це стосується виробництва продуктів харчування, комунальних послуг та громадського транспорту.
Але, перш за все, від негативних наслідків цього рішення найвідчутніше постраждає аграрний сектор, який вступає у фазу збору врожаю. Аграріям знадобиться велика кількість пального. Це призведе до подальших збитків в українському агросекторі, що неодмінно позначиться на цінах продуктів харчування.
Крім того, подорожчають усі товари та послуги, витрати на виробництво яких включають використання пального.
Президент Нігерії Бола Тінубу скасував десятирічну субсидію, яку фінансує держава та яка допомогла знизити ціни на бензин, що у вівторок призвело до довгих черг на заправних станціях.
Про це пише АР.
Оскільки люди кинулися купувати бензин у великих містах, таких як Абуджа та Лагос, маркетологи більш ніж подвоїли ціну на заправку зі звичних 40 центів за літр, що призвело до різкого зростання цін на транспорт.
Тінубу оголосив про відміну субсидії відразу після своєї інавгурації як президент у понеділок, сигналізуючи про план його адміністрації остаточно покласти край ініціативі, яка, за словами офіційних осіб, обійшлася уряду Нігерії приблизно в 18,39 млрд найр (39,8 млн доларів) у 2022 році.
Нафтопереробні заводи Нігерії мають труднощі: виробництво падає до багаторічного мінімуму на тлі масових розкрадань нафти, а це означає, що найбільший виробник нафти в Африці залежить від імпорту нафтопродуктів. Уряд, однак, сплачує частину ціни за літр маркетологам, щоб покрити витрати на навантаження та знизити ціну для споживачів.
«Субсидія більше не може виправдовувати її витрати, що постійно зростають, у зв’язку із виснаженням ресурсів», — сказав Тінубу про своє перше рішення на посаді президента. «Натомість ми перенаправимо кошти на більш ефективні інвестиції в громадську інфраструктуру, освіту, охорону здоров’я та робочі місця, які суттєво покращать життя мільйонів».
Викликаний цим стрибок цін на бензин може призвести до ще більших труднощів у країні, де багато хто вже намагається впоратися з рекордним рівнем безробіття та бідності, а також інфляцією, що досягла 18-річного максимуму. Профспілка працівників нафтової та газової промисловості Нігерії закликала уряд проявити «додаткову обережність через… непередбачені наслідки для простих громадян».
Нігерійська національна нафтова компанія привітала цей крок і закликала людей «не купувати більше, ніж їм потрібно».
Поспіх з купівлею бензину призвів до того, що вартість транспорту у великих містах зросла більш ніж удвічі.
«20-хвилинна поїздка, яку я зазвичай проводжу за 400 найр (86 центів США), тепер коштує 1000 найр (2,1 долара США) », — сказав Габріель Імоке, житель Лагоса.
Панічні покупки можуть тривати протягом кількох тижнів, оскільки очікується, що продавці бензину будуть накопичувати товар, спостерігаючи за цінами, щоб уникнути втрат, сказав Увадіао Осадіайє, старший віцепрезидент з енергетики та промислових підприємств FBNQuest Merchant Bank.
Однак, за його словами, замість одноразового відкату уряд має розглянути питання про поетапне скасування субсидії, щоб пом’якшити наслідки для населення та збільшення програм соціального забезпечення.
«Має бути період адаптації та зміни у структурі споживання, можливо, у способі життя нігерійців», — сказав Осадіайє.
Замість компанії «ТВЕЛ», яка входить до складу російського держхолдингу «Росатом», ядерне паливо на АЕС Чехії у майбутньому постачатиме американська компанія Westinghouse, повідомив речник чеської енергетичної компанії CEZ Ладіслав Кріз.
Дві чеські атомні електростанції – Дуковани та Темелін – належать CEZ. 70 відсотків акцій компанії належать державі.
Давніша АЕС у Дукованах, введена в експлуатацію у вісімдесятих роках минулого століття, майже 40 років використовувала російське паливо.
Темелін, яка працює з початку двотисячних, також використовує російські нагрівальні стрижні, але вже користувалася і ядерним паливом від Westinghouse.
Після початку російсько-української війни керівництво CEZ вирішило з міркувань безпеки замінити російські ТЕНи на американські на обох АЕС. CEZ не розголошує фінансові деталі контракту між компаніями.
Згідно з повідомленням, атомні нагрівальні стрижні з 2024 року до Чехії постачатимуть Westinghouse спільно з французькою компанією Framatome. Запасу ядерного нагрівача CEZ вистачить приблизно на три роки. CEZ хоче зберегти цей рівень резервів і надалі.
«Забезпечення поставок нагрівачів західними компаніями є значним кроком не лише для Дуковань і Темеліна, а й для всієї чеської енергетики. Це суттєво підвищило енергетичну безпеку Чехії», – повідомив Даніель Бенеш, генеральний директор CEZ. Westinghouse вироблятиме ядерні нагрівальні стрижні через свою шведську філію.
Уряд Чехії планує збільшити потужність двох атомних електростанцій.
На українських АЗС останнім часом різко збільшився попит на пальне. Попри напружену ситуацію, дефіциту на паливному ринку поки що не спостерігається.
Про це повідомляють експерти, пише видання „Апостроф”
За словами фахівців, найближчим часом в країні можуть початися певні перебої з бензином у зв’язку з нестачею пального за кордоном. Велику роль на паливному ринку тепер також відіграють генератори, які населення почало використовувати у побуті у зв’язку з віяловими відключеннями електроенергії.
Також зараз переформатовується робота мереж Привату та Укрнафти, адже після „націоналізації” остання втратила постачальника палива у вигляді групи „Приват”. Це призвело до зникнення пального із вільного обігу на заправках Укрнафти.
Вартість палива в Україні не зростатиме після повернення акцизів завдяки падінню цін на нафту на світових ринках. Про це заявив перший заступник міністерства економіки Денис Кудін.
„На нашу думку, час для часткового повернення акцизів обрано вдало, оскільки на українському паливному ринку далася взнаки тенденція до зниження ціни. Відповідно ми сподіваємося, що паливні мережі зможуть включити податок в існуючу ціну без її збільшення. Зростання цін на нафтопродукти в найближчій перспективі ми не очікуємо”, – сказав він.
За його словами, повернення акцизу додає до ціни палива 3,5-4 гривні за літр, тоді як ціна на нафту за останні три місяці впала зі $120 до $88 за барель.
„Це дуже значне зниження. Світова економіка отримала велику інфляцію в основному за рахунок зростання цін на енергоносії. Уряди провідних країн світу зацікавилися цим питанням і почали шукати шляхи, як знизити ціну. У ринковій економіці є тільки один шлях – це збільшити обсяг пропозиції. Відповідно, на тлі заяв Саудівської Аравії про збільшення видобутку світові ціни пішли вниз”, – пояснив Кудін.
У Мінекономіки також не очікують найближчим часом на дефіцит палива.
„Ринок зараз повністю забезпечений паливом. Ми спостерігаємо навіть профіцит нафтопродуктів – оператори зуміли накопичити резерви та запаси, яких не вистачало у період дефіциту”, – додав він.
Минулого тижня Верховна Рада проголосувала за повернення акцизів у розмірі: бензин 100€/1000 літрів, дизель 100€/1000 літрів, біопаливо 100€/1000 літрів, газ 52€/1000 літрів.
[type] => post [excerpt] => Вартість палива в Україні не зростатиме після повернення акцизів завдяки падінню цін на нафту на світових ринках. Про це заявив перший заступник міністерства економіки Денис Кудін. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1664196600 [modified] => 1664192690 ) [title] => Мінекономіки України не очікує зростання цін на пальне після повернення акцизу [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=29820&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 29853 [uk] => 29820 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 29821 [image] => Array ( [id] => 29821 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5.jpg [original_lng] => 239394 [original_w] => 1800 [original_h] => 900 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5-300x150.jpg [width] => 300 [height] => 150 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5-768x384.jpg [width] => 768 [height] => 384 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5-1024x512.jpg [width] => 1024 [height] => 512 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5-1536x768.jpg [width] => 1536 [height] => 768 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5.jpg [width] => 1800 [height] => 900 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5.jpg [width] => 1800 [height] => 900 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1664181890:8 [_thumbnail_id] => 29821 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 1973 [translation_required_done] => 1 [_oembed_23979624df69bc2fc339b4ed5a49c4f7] =>
the European Parliament just green lighted 5 billion euro in macro-financial assistance to #Ukraine. 534 for, 30 against, 26 abstentions. #Russia
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
Повернення акцизів на пальне потрібно очікувати наприкінці вересня. На пальне на потреби Міноборони лишається пільга нульового акцизу.
Верховна Рада на засіданні у середу, 21 вересня, 255 голосами підтримала повернення акцизного податку на пальне, повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Так повертаються акцизи у розмірі:
бензин – €100 / 1000 л
дизель – €100 / 1000 л
біопаливо – € 100 / 1000 л
газ – €52 / 1000 л
ПДВ на згадане вище лишається на рівні 7%.
„Також зроблено пільгу для пального на потреби Міноборони. Для військових акциз буде €0 / 1000 літрів. Ця пільга діятиме виключно для Міноборони у період воєнного і надзвичайного стану”, – зазначив нардеп.
Він додав, що на повернення акцизів належить очікувати наприкінці вересня, і уточнив, що всі пільги діють до кінця воєнного стану, але не пізніше, ніж до 1 липня 2023 року.
Податковий комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт № 7668-д щодо повернення оподаткування пального до другого читання.
Про це повідомив у Telegram перший заступник голови податкового комітету Ради, народний депутат Ярослав Железняк.
За його словами, фінальна версія до другого читання, як і була на робочій групі:
бензин 100€/ 1000 літрів
дизель 100€/ 1000 літрів
газ 52 €/ 1000 літрів.
Водночас по біопаливу, як уточнив Железняк, ставку з 100€ зменшили до 26€/ 1000 літрів та біодизеля 18€/ 1000 літрів – такі ставки для „біо-” будуть діяти на 5 років.
При цьому, ПДВ для всього залишається на рівні 7%, як і було. Дія закону починається з дня наступного після його опублікування.
Також Железняк зазначив, що „в теорії” протягом тижня закон може бути вже проголосований у залі.
„Але, враховуючи, що до законопроєкту подано правок на 5516 сторінках, то є ризик блокування правками. Тоді, вірогідно, влада застосує механізм „спецпроцедури” розгляду правок – і закон приймуть вже на початку жовтня”, – прогнозує нардеп.
Тому, за його словами, реальна дата вступу в силу: кінець вересня – середина жовтня: „залежить від подальшого розгляду у залі”.
У березні було імпортовано 58,8 тис. тонн бензину, дизельного палива та скрапленого газу, а в серпні – вже 709,5 тис. тонн. Про це повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко, передає пресслужбу Мінекономіки.
„Ще на початку повномасштабної війни скасували акцизний збір на нафтопродукти, а ПДВ знизили з 20 до 7%. Також призупинили регулювання цін на пальне, аби дати можливість операторам швидше поповнювати свої запаси. Все це в комплексі дало можливість наростити обсяги імпорту в 12 разів”, – заявила Свириденко.
За її словами, у березні Україна імпортувала 58,8 тис. тонн пального, у травні – 380,8 тис. тонн, у серпні – 709,5 тис. тонн.
„Якщо в березні ми завозили в середньому на добу 827 тонн бензину та 1,4 тис. тонн дизпалива, то в серпні – 4,2 тис. та 16,9 тис. тонн відповідно. На ринку бачимо поступове накопичення запасів нафтопродуктів завдяки постійному зростанню обсягів імпорту. Саме тому сьогодні немає ажіотажного попиту на пальне, на АЗС відсутні черги, а ціни не демонструють тенденції до стрімкого зростання”, – зазначила міністр економіки.
За прогнозами споживання, у вересні-грудні щомісяця Україні потрібно 500-550 тис. тонн пального. Як повідомила Свириденко, Україна імпортує більші обсяги, що дає змогу в повній мірі забезпечувати потреби ЗСУ, екстрених та комунальних служб, аграріїв, громадського транспорту.
Міністр наголосила на переорієнтації імпорту пального в західному напрямку, яка сталася після російського вторгнення.
„Сьогодні 95% імпортованого бензину та 72% дизельного палива ми отримуємо з країн ЄС. Лідерами постачання є Румунія, Литва, Словаччина, Греція, Болгарія та Польща. Отже досить швидко ми змогли кардинально змінити вектор імпорту нафтопродуктів таким чином, аби отримувати його в достатній кількості для покриття усіх наших потреб”, – заявила Свириденко.
В уряді пропонують повернути акциз та встановити його в розмірі 100 євро на 1000 л пального. При цьому, ПДВ і надалі залишатиметься на рівні 7%, а акциз поширюватиметься на всі види пального. Відповідний законопроект вже внесений на розгляд Верховної ради.
У законопроекті необхідність збільшення акцизу пояснюють тим, що державі потрібно виконувати боргові зобов’язання по запозиченням на розвиток мережі автодоріг. Зараз спостерігається дефіцит коштів для виконання цих зобов’язань.
Враховуючи теперішні темпи імпорту пального, запровадження акцизу збільшить надходження до держбюджету щонайменше на 2 млрд грн щомісяця, передає РБК-Україна.
Отримані кошти отримуватиме Дорожній фонд і вони будуть спрямовуватися на ремонти автодоріг.
Акциз не вплине на роздрібну ціну палива?
У Мінекономіки вже зробили заяву, що повернення акцизу ніяк не відобразиться на вартості пального для громадян. Про це розповів перший заступник міністра економіки Денис Кудін в ефірі телемарафону. Чиновник підкреслив, що громадяни фактично не повинні відчути запровадження акцизу на пальне. Адже на світових ринках вартість нафтопродуктів знижується, і саме тому уряд розглядає можливість повернення частини акцизу на пальне.
Аналогічну заяву зробив директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн на брифінгу. Експерт зазначив, що податки з пального у цілому світі вважається потужним джерелом надходження до держбюджету. А запропоноване Кабміном часткове повернення акцизу не вплине суттєво на ціни на пальне до кінцевого споживача.
Чотири гривні на літр
Навесні скасування податків допомогло знизити ціни на пальне на 10-12 грн за літр. Запропонований урядом акциз, який буде одинаковим для усіх видів палива, складатиме чотири гривні на літр. У процентному співвідношенні це 8 % від ціни бензину та дизеля і біля 10% від скрапленого газу.
Для порівняння, до війни податкове навантаження на бензин сягало 45%. Сюди входили акцизи та ПДВ. Акциз на бензин становив 213,5 євро на 1000 л, на дизель — 139,5. ПДВ було знижено з 20 % до 7 % через кризу на ринку палива, викликаною агресію Росії.
У ЄС акциз в 3,5 рази вищий
У Євросоюзі мінімальний рівень акцизу на бензин становить 359 євро за 1000 л. Наприклад, у Німеччині ставка акцизу дорівнює 654,5 євро, У Словаччині — 555, у Польщі — 276,8 євро.
Нафта на світовому ринку подешевшала
На тлі стрімкого падіння цін на нафту на світовому ринку, зараз найкращий момент для введення акцизів, адже для споживачів це пройде непомітно, зазначив Куюн і запевнив, що стрибка цін очікувати не варто.
Дефіциту пального восени не буде, як і подорожчання
Як повідомляє РБК-Україна, дефіциту пального в Україні в найближчі кілька місяців не буде. Водночас, восени імовірно будуть діяти обмеження на відпуск бензину на заправках.
За прогнозами Кабінету міністрів, ціни на паливо восени в Україні залишаються незмінними. Це пов’язано з тим, що імпортери повністю змінили логістику і зараз Україна отримує пальне не з Росії та Білорусі, а з європейських країн.
Міністр інфраструктури Олександр Кубраков також заявив, що повернення акцизу ніяк не вплине на ціну дизеля. А от бензин може подорожчати, якщо Верховна рада підтримає урядовий законопроект про повернення акцизу. Однак, вплив на бензин буде незначний, запевнив міністр під час брифінгу.
Оксана ЧОПАК
[type] => post [excerpt] => В уряді пропонують повернути акциз та встановити його в розмірі 100 євро на 1000 л пального. При цьому, ПДВ і надалі залишатиметься на рівні 7%, а акциз поширюватиметься на всі види пального. Відповідний законопроект вже внесений на розгляд Верхов... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1661182920 [modified] => 1661182387 ) [title] => Що буде із цінами на пальне після запровадження акцизу? [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=28483&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 28511 [uk] => 28483 ) [crid] => oxc2131 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 25412 [image] => Array ( [id] => 25412 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/3ec1d675-187e-4748-ada9-b05ec52adfd7-w1200-r1-s.jpg [original_lng] => 101821 [original_w] => 1200 [original_h] => 675 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/3ec1d675-187e-4748-ada9-b05ec52adfd7-w1200-r1-s-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/3ec1d675-187e-4748-ada9-b05ec52adfd7-w1200-r1-s-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/3ec1d675-187e-4748-ada9-b05ec52adfd7-w1200-r1-s-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/3ec1d675-187e-4748-ada9-b05ec52adfd7-w1200-r1-s-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/3ec1d675-187e-4748-ada9-b05ec52adfd7-w1200-r1-s.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/3ec1d675-187e-4748-ada9-b05ec52adfd7-w1200-r1-s.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/3ec1d675-187e-4748-ada9-b05ec52adfd7-w1200-r1-s.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1661172104:2 [_thumbnail_id] => 25412 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 2179 [translation_required_done] => 1 [_oembed_abd07cdce61dd386653afe5b5d1a1162] =>
