Станом на 5 квітня з початку програми «Кешбек на пальне» вже 1,3 млн українців отримали грошову компенсацію.
Про це прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила у Telegram.
Згідно з її словами, в межах цієї програми українці отримують компенсацію: 15% на дизель, 10% на бензин, а також 5% на автогаз.
«За поточними цінами, це дає змогу заощадити від 2 на літрі автогазу та від 11 грн на дизелі. Загалом – до 1000 грн кешбеку на місяць», – заявила Свириденко.
Прем’єрка зауважила, що отриману компенсацію можна витратити на комунальні послуги, ліки, продукти українського виробництва, книги або задонатити на підтримку Сил оборони України.
Свириденко наголошує, що програмою «Національний кешбек» активно користуються 4,4 млн українців, а з моменту запуску «Кешбека на пальне» вже відкрито понад 200 тисяч нових рахунків Нацкешбеку.
Вона нагадала, що програма діятиме до 1 травня 2026 року.
У відповідь на нещодавнє зростання цін на пальне уряд Литви спільно з компанією пасажирських перевезень LTG Link, оголосив про рішення знизити ціни на квитки на всі залізничні перевезення в Литві.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
З квітня до початку літа пасажири зможуть придбати квитки на місцеві залізничні маршрути на 50 відсотків дешевше.
„Сьогодні важлива новина. Ми всі, ймовірно, відчули зростання цін на пальне, тому реакція уряду має бути швидкою і відчутною. (…) У відповідь на це ми вирішили знизити ціни на квитки на місцеві залізничні перевезення на два місяці”, – заявила прем’єр-міністерка Інга Ругінене у вівторок.
„У міру загострення нафтової кризи ми приймаємо реальні рішення. В умовах рекордно високих цін на пальне ми надаємо жителям можливість подорожувати на поїздах удвічі дешевше. Від дешевших поїздок виграють усі – від сімей і пенсіонерів до студентів. Люди не повинні ставати заручниками зростаючих цін”, – заявив міністр Юрас Тамінскас.
Міністерство транспорту і зв’язку, а також його дочірні та акціонерні компанії наразі оцінюють потенційний вплив на галузь у разі значного підвищення цін на енергоносії через геополітичну ситуацію.
Можливі заходи і готовність компаній до різних сценаріїв обговорювалися минулого тижня на нараді, ініційованій міністром Тамінскасом.
Очікується, що нові поїзди, які поповнять парк LTG Link цієї осені, допоможуть знизити потребу у викопному паливі в довгостроковій перспективі. Загалом у парк LTG Link буде додано 15 нових поїздів – 9 електропоїздів і 6 поїздів на акумуляторних батареях. Наразі 6 нових поїздів уже прибули в Литву і проходять випробування.
Уряд Румунії, у понеділок, 30 березня, проведе нараду, на якій обговорюватимуться варіанти дій для зниження цін на пальне в країні.
Про це повідомляє Digi24.
Міністр енергетики Богдан Іван заявив, що він вніс дві пропозиції: зниження ПДВ або пропорційне зниження акцизного збору на пальне.
„Це являє собою або зниження ПДВ, яке наразі застосовується в кількох європейських країнах, але в Румунії це все ще є варіантом, і два – пропорційне зниження акцизного збору, з надзвичайно чітким механізмом”, – пояснив міністр.
Прем’єр-міністр Румунії Іліє Боложан оголосив, що до кінця понеділка уряд запровадить новий пакет заходів для зниження цін на пальне, найімовірніше, шляхом зниження акцизного збору.
Таким чином, Міністерство фінансів готує екстрену постанову про запровадження динамічного механізму акцизного збору на пальне, що пом’якшить зростання цін на заправках у контексті енергетичної кризи.
Уряд Румунії оголосив про кризову ситуацію на ринку пального та офіційно обмежив торговельну націнку по всьому ланцюжку постачання для контролю над цінами. Про це повідомляє Демократичний союз угорців Румунії (RMDSZ), який входить до складу урядової коаліції.
Згідно з терміновою постановою, виробникам і трейдерам заборонено встановлювати націнку, що перевищує середні показники за минулий рік. Також запроваджуються обмеження на експорт: вивезення бензину та дизельного пального з країни тепер можливе лише за погодженням із Міністерством економіки та енергетики.
Крім того, на період дії кризи мінімально необхідну частку біокомпонентів у пальному буде знижено з 8 до 2 відсотків. Надзвичайний указ діятиме з 1 квітня до 30 червня з можливістю подальшого продовження у разі потреби.
У Чехії ціни на пальне злетіли до найвищих показників за останні три з половиною роки.
Причиною став стрімкий розвиток конфлікту на Близькому Сході. Про це повідомляє державне агентство CCS, яке здійснює щоденний моніторинг ринку.
За останній тиждень вартість найпопулярнішого бензину марки Natural 95 зросла на 2,40 крони – до середнього рівня 41,44 крони за літр (близько 70 грн). Дизельне пальне подорожчало ще суттєвіше – на 4,75 крони, сягнувши позначки 47,90 крони (приблизно 81 грн).
Якщо порівнювати з цінами кінця лютого, коли розпочалася активна фаза авіаударів США та Ізраїлю по об’єктах іранського режиму, то сьогодні літр бензину в Чехії коштує в середньому на 8 крон дорожче, а дизель – майже на 15 крон. Для порівняння: у березні 2025 року ціни були значно нижчими – на 6,70 та 13,68 крони відповідно.
Міністерство фінансів Чехії у вівторок підтвердило, що поки не планує втручатися в ринкове ціноутворення. Відомство веде постійний моніторинг ситуації, проте готове до інтервенцій лише у виняткових випадках. Головним критерієм для міністерства залишається те, щоб ціни в Чехії не перевищували рівень сусідніх країн.
За даними CCS, найдорожче пальне зараз у Празі, а найдешевше — у Південночеському краї.
Бундестаг Німеччини схвалив пакет заходів, щоб стримати здорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході. Основна ідея — не дозволяти операторам АЗС піднімати ціну більше одного разу на день, щопівдня, а знижувати її можна без обмежень. Порушення цих правил загрожує штрафами до 100 тисяч євро.
Про це повідомляє Tagesschau.
Крім того, посилюється антимонопольний контроль. Тепер компанії повинні будуть доводити обґрунтованість підвищення ціни на вимогу регулятора, а вся система ціноутворення має стати прозорішою для споживачів.
За пакет заходів голосували керівні фракції ХДС-ХСС та СДПН, а також „Зелені”. „Ліві” пропонували альтернативу — виплату 150 євро кризової допомоги, а ультраправа „АдН” вважає заходи формальністю і неефективними. Наступним кроком пакет має схвалити Бундесрат, розгляд призначено на п’ятницю.
Очікується, що нові правила набудуть чинності на початку квітня і будуть переглянуті через рік, щоб оцінити ефективність.
Південна Корея обмежить використання автомобілів державними службовцями та розширить встановлені урядом обмеження цін на пальне, аби впоратись з впливом війни в Ірані на економіку країни.
Оголошуючи про ці заходи, президент Південної Кореї Лі Дже Мьон закликав до національної єдності для подолання тиску війни, який він порівняв з викликами під час пандемії COVID-19 та минулих фінансових криз.
Державні службовці, які мають транспортні засоби на викопному пальному, будуть зобов’язані не їздити на своїх автомобілях на дорогах принаймні один день на тиждень. Електричні та водневі транспортні засоби будуть звільнені від цього.
Південна Корея на початку цього місяця відновила обмеження цін на пальне, які були скасовані в 1990-х роках, щоб стримати стрімке зростання витрат. Лі підтвердив, що тимчасові двотижневі обмеження будуть продовжені.
Після закриття Ормузької протоки ціна на нафту марки Brent перевищила 100 євро за барель. Оскільки Брюссель не відреагував на рівні ЄС, столиці країн вирішують питання зниження податків, установлення цінових обмежень або просто відтермінування конкретних заходів.
Війна в Ірані призвела до стрімкого зростання цін на нафту марки Brent, що спричинило ланцюгову реакцію у вартості палива та енергоносіїв. Зростання цін на паливо в Європі є очевидним, зокрема в Іспанії воно перевищило 34%.
Європейці відчули це зростання також у рахунках за електроенергію та газ, що змусило багато країн вжити заходів з пом’якшення безперервного підвищення цін, яке триває з початку нападу на Іран, тобто з 28 лютого.
Конфлікт порушив приблизно 20% світових поставок нафти, що проходять через Ормузьку протоку. Ціна нафти Brent за барель протягом кількох днів зросла приблизно із 60 до понад 100 євро. Вартість природного газу в Європі підвищилася на 60% з початку конфлікту.
Крім того, на європейських заправках помітно зросли ціни на бензин і дизельне пальне, наприклад, у Німеччині вони перевищили 2 євро за літр.
Найбільшим є зростання вартості дизельного пального. У багатьох країнах ціна перевищує 2 євро за літр, а відсоткове підвищення коливається від близько 17,5% у Португалії до 34,3% в Іспанії.
Через таку ситуацію уряди почали вживати заходів, щоб громадяни не відчували на собі весь тягар підвищення цін, особливо з огляду на те, що товари, про які йдеться, обкладаються значними податками.
Іспанія має найамбітніший пакет заходів
Уряд Педро Санчеса дещо затримався з остаточним затвердженням відповіді, частково через внутрішні суперечки з партією «Сумар», але зрештою схвалив найкомплексніший із розглянутих пакетів заходів. Рада міністрів прийняла королівський указ, який містить план на суму 5 млрд євро для пом’якшення наслідків зростання цін. Ці заходи діятимуть до 30 червня 2026 року.
План зосереджений на зниженні податків. Уряд знизив ПДВ на всі види енергії з 21% до 10%, включаючи моторне паливо, електроенергію, природний газ та бутан, максимальні ціни на які також були обмежені.
Антикризові заходи знизять рахунки за електроенергію на 13%, а бензин і дизельне паливо подешевшають приблизно на 30 центів за літр. Перевізники, фермери та рибалки, котрих визначили як найбільш вразливих працівників, також отримають 20-центове відшкодування за кожен літр пального.
Одночасно з цим уряд дозволив вивільнення 11,5 млн барелів нафти, що відповідає трохи більше ніж 12-денному споживанню в країні, у межах глобального плану Міжнародного енергетичного агентства, метою якого є вивільнення 400 млн барелів стратегічних запасів.
Іспанія має відносно кращі позиції щодо виробництва електроенергії. Ціни на неї тут коливаються від 37 до 57 євро за мегаватт-годину, на відміну від 113 євро в Німеччині та 141 євро в Італії. Це пов’язано з тим, що в Іспанії понад 60% енергії виробляється з відновлюваних джерел.
Німеччина, Італія та Португалія застосовують різні підходи
У Німеччині спостерігається один із найбільших стрибків вартості бензину. Ціна на літр зросла приблизно з 1,82 до 2,16 євро, що становить майже 18-відсоткове підвищення лише за два тижні. Уряд зосередився на регулюванні роботи АЗС, а не наданні прямих субсидій.
Міністерка економіки Німеччини Катаріна Райхе подала законопроєкт, який дозволить АЗС підвищувати ціни лише один раз на день – о 12:00. Проте закон ще не набув чинності, оскільки вимагає внесення змін до законодавства про конкуренцію. У сфері енергетичної політики Берлін категорично виключив відновлення закупівлі російського газу, назвавши таку перспективу «абсолютно неприйнятною».
Італія обрала інший шлях. Рим розглянув можливість спрямувати надлишкові надходження від ПДВ, отримані завдяки вищим цінам на пальне, на компенсацію споживачам і планує накласти санкції на ті компанії, які використовують кризу для підвищення своїх прибутків. На європейському рівні прем’єр-міністерка Джорджія Мелоні активувала цей захід на 20 днів.
Португалія першою серед південноєвропейських країн запровадила конкретні заходи. Уряд Луїса Монтенегро оголосив про «тимчасове та надзвичайне» зниження податку на дизельне пальне для автомобілів на 3,55 євроцента за літр, повертаючи платникам податків надлишкові надходження від ПДВ, отримані внаслідок зростання цін. Цей захід набув чинності, коли ціни перевищили встановлений виконавчою владою поріг підвищення в 10 центів.
Франція, Польща, Угорщина та Австрія займають більш стриману позицію
У Франції найпомітніша реакція надійшла не від уряду, а від однієї з компаній. TotalEnergies оголосила, що до кінця місяця обмежить ціни на бензин і дизельне пальне.
На державному рівні Париж зосередив свої зусилля на дипломатії, а не зниженні податків: Макрон виступив у Європейській раді з пропозицією припинити атаки на енергетичну та водну інфраструктуру, зважаючи на ризик того, що конфлікт може ще більше посилити зростання цін. Подібних до іспанських заходів зі зниження податків ще не оголошували.
Польща, де зростання цін на заправках було помірнішим, зайняла обережну позицію. Польський уряд не оголосив про значні заходи зі зниження податків, а державний секретар з питань енергетики Войцех Врохна попередив, що не можна різко призупинити регулювання, не завдавши шкоди стабільності ринку та довірі інвесторів.
Австрія, де ціна на бензин також зросла приблизно на 13%, пішла далі у сфері цінового регулювання, ніж Німеччина. Оператори можуть підвищувати ціни на пальне лише тричі на тиждень, тоді як знижувати їх можна в будь-який час.
Угорщина прийняла рішення про повний ціновий ліміт. Прем’єр-міністр Віктор Орбан установив максимальну ціну на бензин 95-го октанового числа на рівні 1,54 євро, а на дизельне пальне – 1,59 євро. Однак цей захід стосується лише транспортних засобів з угорськими номерними знаками, щоб запобігти перетину кордону водіями з сусідніх країн з метою заправки.
Заходи Європейського Союзу щодо запасів газу
Комісар з питань енергетики Дан Йоргенсен повідомив, що в разі «серйозної цінової кризи» Брюссель розглядає можливість введення тимчасових надзвичайних заходів на всій території ЄС, але наголосив, що вони мають бути цілеспрямованими, обмеженими в часі та не повинні перешкоджати переходу на чисту енергію.
За даними Financial Times, 21 березня комісар з питань енергетики доручив державам-членам знизити цільовий показник наповнення своїх газосховищ до 80% від потужності, що на 10 процентних пунктів нижче, ніж офіційні цілі ЄС, «щоб гарантувати безпеку та спокій учасникам ринку».
Як бачимо, заходи варіюються від повної відсутності підтримки, зокрема у Франції, до надання допомоги в розмірі понад 5 млрд євро в Іспанії. Те, як довго Європа потерпатиме від енергетичної кризи, залежить від тривалості війни та блокади Ормузької протоки.
В Україні з 20 березня запрацювала часткова компенсація витрат на пальне в межах програми «Національний кешбек».
У межах програми держава повертає частину коштів за купівлю пального на автозаправних станціях, які приєдналися до ініціативи. Йдеться про фінансову підтримку громадян на тлі зростання цін на пальне.
Розмір компенсації залежить від типу пального:
15% – на дизель;
10% – на бензин;
5% – на автогаз.
Максимальна сума кешбеку на пальне становить до 1000 грн на людину на місяць. Водночас загальний ліміт у межах програми «Національний кешбек» залишається на рівні до 3000 грн щомісяця. Програма має тимчасовий характер і діятиме до 1 травня 2026 року.
Отримані кошти можна використати на оплату комунальних послуг, придбання продуктів харчування українського виробництва, ліків, поштових послуг, книжок, а також на благодійні внески на підтримку Збройних сил України.
Водночас кешбек нараховується лише за дотримання низки умов. Зокрема, оплата пального має здійснюватися безготівково, а автозаправна станція повинна бути учасником програми.
«Кешбек нараховується лише під час фактичної оплати пального на АЗС. Якщо пальне купується наперед через мобільні застосунки АЗС на паливні гаманці, кешбек не нараховується», – зазначається у повідомленні.
Крім того, обов’язковою умовою є наявність фіскального чека. Якщо інформація про покупку не передана до системи Державної податкової служби, кешбек не буде зарахований. Участь автозаправних станцій у програмі є добровільною, тому компенсація нараховується лише за покупки на тих АЗС, які офіційно долучилися до програми.
Відповідний декрет уряду передбачає зниження акцизів на бензин та дизель на 25 євроцентів за літр терміном 20 днів, а також на 12 євроцентів для скрапленого газу.
Очікується, що це рішення вплине на роздрібні ціни та дозволить частково компенсувати подорожчання, спричинене кризою на Близькому Сході. В уряді не виключають продовження цих заходів, якщо ситуація не стабілізується.
Крім зниження акцизів, передбачено податкові пільги для окремих секторів. Зокрема, автоперевізники отримають податковий кредит на закупівлю дизельного пального, а рибальські підприємства – компенсацію в розмірі 20% витрат на пальне протягом березня-травня.
Також влада посилює контроль за ціноутворенням. Паливні компанії зобов’яжуть щодня подавати дані про рекомендовані ціни, а за порушення передбачено фінансові санкції.
„Уряд ухвалив програму „Кешбек на пальне”. З 20 березня українці зможуть отримувати часткову компенсацію витрат на пальне, придбане на АЗС, які беруть участь в програмах: 15% – на дизель, 10% – на бензин, 5% – на автогаз„, – пише Юлія Свириденко.
Це дозволить заощадити від 2 до 11 грн на кожному літрі. Максимальна сума кешбеку на пальне – до 1000 грн на людину на місяць.
Глава уряду зазначає, що програма працюватиме до 1 травня в межах «Національного кешбеку». Перелік АЗС буде на офіційних ресурсах програми.
«Якщо ви вже користуєтеся «Національним кешбеком» – компенсація нараховується автоматично при оплаті карткою. Щоб долучитися, потрібно відкрити картку в банку-партнері і обрати її для розрахунку і виплат у Дії», – зазначає Свириденко.
Нараховані кошти можна витратити на оплату комунальних послуг, ліки, продукти українського виробництва, книги, поштові послуги або підтримку наших захисників.
Очільниця кабміну додає, що це додатковий інструмент підтримки у відповідь на зростання цін на пальне, який дозволяє швидко допомогти людям через уже працюючий механізм.
