Кількість офіційних працівників з України в Польщі складає 779,3 тис. людей. З них понад 400 тис. чоловіки. Найбільше українців працює в Мазовецькому воєводстві, повідомляє видання Wprost.
„З (одного) мільйона застрахованих іноземців понад три чверті є громадянами України. На кінець вересня цього року на страховому обліку перебувало 779,3 тис. людей з України. З майже 780 тис працюючих українців у Польщі – 406,5 тис. чоловіків і 372,7 тис. жінок”, – ідеться в повідомленні ЗМІ.
На початку 2024 року в Польщі було 755 тис. українців, а у 2022 році – 746 тис. До початку війни в Україні в Польщі працювало трохи більш як 500 тисяч українців.
ЗМІ зазначає, що найбільше українців працює в Мазовецькому воєводстві (188,1 тис.). Працівники в Польщі це переважно люди у віці від 30 до 44 років.
[type] => post [excerpt] => Кількість офіційних працівників з України в Польщі складає 779,3 тис. людей. З них понад 400 тис. чоловіки. Найбільше українців працює в Мазовецькому воєводстві, повідомляє видання Wprost. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1734724800 [modified] => 1734721694 ) [title] => В Польщі офіційно працюють більш як 400 тисяч українських чоловіків [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=55732&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 55709 [uk] => 55732 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 55710 [image] => Array ( [id] => 55710 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag.jpg [original_lng] => 46963 [original_w] => 600 [original_h] => 315 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag-300x158.jpg [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag.jpg [width] => 600 [height] => 315 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag.jpg [width] => 600 [height] => 315 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag.jpg [width] => 600 [height] => 315 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag.jpg [width] => 600 [height] => 315 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag.jpg [width] => 600 [height] => 315 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 1590 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 55710 [_edit_lock] => 1734714495:8 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 9 [1] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Спецтема [1] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1844 [1] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => Польща [1] => Україна ) ) [1] => Array ( [id] => 55322 [content] =>
Глава Міністерства оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив у четвер, що країна отримає черговий кредит від США у розмірі 4 мільярдів доларів для швидкої трансформації польських збройних сил.
Про це він написав в X (Twitter).
Він додав, що загалом США надали Польщі понад 11 мільярдів доларів, зокрема, на системи Patriot та гелікоптери Apache.
„У нас є ще одна кредитна угода зі США, яка допомагає в рамках програми FMF Foreign Military Financing фінансувати швидку трансформацію польських збройних сил.
Зараз це 4 млрд доларів, а загалом США надали Польщі понад 11 млрд доларів на фінансування програм озброєнь, в тому числі систем ППО Patriot і гелікоптерів Apache”, – написав Косіняк-Камиш
За його словами, це ще один доказ великої довіри та міцного альянсу між Польщею та США.
Наплив воєнних мігрантів збільшив польський ВВП на 0,7-1,1%.
Думка про те, що українські біженці живуть за кошти польських платників податків, є хибною. Про це в коментарі Радіо Свобода розповів експерт компанії Deloitte Александр Лашек.
За його словами, вже після півтора року перебування в Польщі більшість українських біженців утримувала себе самостійно. Йдеться як про найманих працівників, так і про підприємців. Водночас 80% воєнних мігрантів мали роботу в Польщі або дистанційно працювали в Україні.
“Ступінь економічної інтеграції був дуже швидкий. Цьому сприяло те, що середньостатистичний біженець, який приїхав до Польщі, був висококваліфікований, зокрема, у порівнянні з попередньою хвилею міграції. Але на початку вони були змушені працювати на посадах, нижчих від рівня своєї кваліфікації”, – зазначив експерт.
Також він спростував міф про те, що біженці з України дорого обходяться польській економіці. Так, за даними Євростату, на кінець вересня 2024 року у Польщі перебувало майже 980 тисяч українських біженців. При цьому податки, які платять мігранти, перевищують початкову допомогу, яку вони отримали від держави, каже Лашек:
“Ми оцінили, що наплив воєнних мігрантів збільшив польський ВВП на 0,7-1,1%. Цей наплив біженців допоміг польській економіці. … Якщо глобально говорити про біженців, то однозначно від їхньої появи на польському ринку виграли польська економіка, польські платники податків і польські підприємці”.
Також, за даними видання, не підтвердилась інформація, що українці забирають у поляків роботу. Зокрема, у Спілці українських підприємців кажуть, що Польща – країна з найменшим у Європі безробіттям. Так, за даними Головного управління статистики держави, на кінець серпня 2024 року рівень безробіття становив 5%, у центрах зайнятості є запити на майже 80 тисяч вакансій.
Польща звернулася до Європейської Комісії з проханням про фінансову допомогу у зв’язку з вересневою повінню в країні.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє RMF24.
Загальна сума витрат і пошкоджень інфраструктури, про які повідомили воєводи і міністерства, становить понад 13 мільярдів злотих (понад 3 млрд євро).
Польща подала заявку на отримання грошей з Фонду солідарності Європейського Союзу після вересневої повені в Нижньосілезькому, Опольському, Сілезькому та Любуському воєводствах.
„Загальна сума витрат і збитків, завданих інфраструктурі, згідно з повідомленнями воєводств і міністерств, становить понад 13 мільярдів злотих” – йдеться у повідомленні Міністерства внутрішніх справ і адміністрації.
У МВС зазначили, що заявка, надіслана до Єврокомісії, містить інформацію, серед іншого, про загальну пряму шкоду, завдану стихією, та її вплив на населення, економіку та навколишнє середовище.
У міністерстві додали, що в заявці також враховані питання фінансування аварійно-рятувальних служб МВС, тобто витрати на евакуацію та розміщення служб, обладнання та паливо, витрати на прибирання та очищення затоплених територій. Сюди також входять витрати на тимчасове житло для постраждалих сімей та вартість пошкодженої електромережі.
Заяву підписав міністр внутрішніх справ і адміністрації Томаш Сємоняк. Міністерство внутрішніх справ і адміністрації зазначило в комюніке, що пропозиція була узгоджена з уповноваженим уряду з питань відновлення територій, що постраждали від повені, міністром Марціном Кервінським.
Наразі тривають відновлювальні роботи після руйнувань, спричинених вересневою повінню на південному заході країни. Міністерство внутрішніх справ і адміністрації (MIAA) повідомило в середу, що на різні форми протидії наслідкам повені було виділено 2 мільярди 130 мільйонів злотих, з яких понад 640 мільйонів злотих було виплачено у вигляді допомоги нужденним.
Польща будуватиме укріплення «Східний щит» не лише на кордоні з росією та Білоруссю, а також і на кордоні з Україною.
Про це повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Польща співпрацює з країнами Балтії, щоб оборонна інфраструктура була ефективною протягом усього кордону з рф та Білоруссю. На думку прем’єра, будівництво «Східного щита» допоможе декільком воєводствам забезпечити собі більшу безпеку. Мова йде про Вармінсько-Мазурське, Підляське, Люблінське та Підкарпатське воєводства.
«Чим краще буде охоронятися польський кордон, тим важче буде дістатися до нього тим, хто матиме погані наміри», – наголосив Туск.
Та крім будівництва укріплень біля росії й Білорусі, Польща убезпечить кордон з Україною.
«Наша діяльність також стосуватиметься безпеки кордону з Україною – з інших причин, але ми хочемо, щоб поляки почувалися безпечніше на всій довжині східного кордону», – додав прем’єр.
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський зустрінеться із групою фермерів, які блокують пункт пропуску „Медика – Шегині” на кордоні з Україною.
Польські фермери 23 листопада відновили блокування руху вантажівок на ПП „Медика-Шегині”, водночас причини блокування безпосередньо не стосуються України.
Перша причина — невиконання вимог щодо податків польською владою, друга — занепокоєння щодо підписання ЄС угоди з країнами Південної Америки (Бразилією, Аргентиною, Парагваєм та Уругваєм).
Як розповів Секерський, Міністерство сільського господарства Польщі виступає проти укладення угоди з країнами МЕРКОСУР. Він нагадав, що Варшава і Париж планують блокувати ввезення на ринок ЄС продуктів, які не відповідають європейським стандартам безпеки.
Міністр сільського господарства наголосив, що польський уряд розробляє офіційну позицію з цього питання. Її планують винести на розгляд у вівторок, 26 листопада.
23 листопада о 9:00 за київським часом на пункті пропуску «Медика – Шегині» польські фермери розпочнуть акцію протесту, про це повідомляє Державна митна служба України.
Протест пов’язаний із вимогами фермерів, стурбованих поточною політикою імпорту сільськогосподарської продукції з України. На думку фермерів, це може негативно вплинути на їхні доходи.
Згідно з попередніми даними, організатори мають намір обмежити рух вантажного транспорту. На в’їзді в Україну фермери планують пропускати по одній вантажівці на годину, а на виїзді — повністю заблокувати рух вантажівок масою понад 3,5 тонни. Водночас легкові автомобілі та автобуси зможуть проїжджати без обмежень.
Наразі оформлення транспортних засобів здійснюється у штатному режимі. Однак учасники акції заявили, що ситуація може змінитися залежно від реакції влади та виконання їхніх вимог.
Польські митні служби вже поінформували про очікувані обмеження. Українська митниця, у свою чергу, продовжує моніторити ситуацію та обіцяє оперативно інформувати про будь-які зміни. Міжнародним перевізникам рекомендовано враховувати цю інформацію при плануванні маршрутів.
Майбутня акція може суттєво ускладнити логістику та вплинути на рух товарів через один із ключових прикордонних пунктів України та Польщі.
Країна випередила всіх міжнародних партнерів за обсягом наданої допомоги Україні відносно ВВП.
Польща від початку російського вторгнення у 2022 році стала лідером серед союзників за обсягом військової та гуманітарної допомоги наданої Україні щодо свого ВВП. Про це у суботу, 9 листопада, йдеться на сайті президента Польщі.
Загальна сума допомоги Варшави Києву становить 3,23 мільярда євро, що складає 4,91% від польського ВВП. З цієї суми 0,71% було витрачено на підтримку України, а 4,2% – на допомогу українським біженцям.
Таким чином, Польща випередила Естонію, яка до цього часу лідирувала за розміром допомоги щодо ВВП.
Вказується, що Польща також стала провідним постачальником важкої техніки для України. Вона передала понад 1000 одиниць техніки, зокрема 350 з майже 800 танків, що надійшли в Україну, були надані Польщею.
„Ці постачання значно перевищують допомогу від інших великих союзників, таких як США, Велика Британія, Німеччина, Швеція, Норвегія та Іспанія. Зокрема, Польща відправила 14 танків Leopard 2A4, 60 танків PT-91, а також 280 одиниць старішої техніки Т72 (T72M, T72M1, T72M1R). Також було передано 250 бойових машин піхоти БМП-1, 100 бронетранспортерів КТО Росомаха, дев’ять розвідувальних машин БРДМ-2, більш як сто самохідних артилерійських установок і понад 30 реактивних систем залпового вогню БМ-21 Град”, – акцентували у Варшаві.
Також Українські Повітряні сили отримали від Польщі 14 літаків МіГ-29 і 12 вертольотів Мі-24.
До того ж Польща передала десятки безпілотників для розвідки, сотні безпілотників-камікадзе, зенітні і протиракетні комплекси, а також більше ніж 100 мільйонів боєприпасів різних типів і 20 000 комплектів Starlink.
У звіті також зазначено, що у Польщі наразі проживають близько 980 000 українців. У 2022 році на їх утримання було витрачено 1,13 мільярда євро, а у 2023 році – 580 мільйонів євро.
Україна допомогла запобігти відключенням світла у Польщі.
У Польщі через низьку генерацію електроенергії 7 листопада могла бути загроза відключень світла. Тому вона розпочала аварійний імпорт, зокрема з Україн.
Польський оператор системи передачі електроенергії Polskie Sieci Elektroenergetyczne (PES) нещодавно попереджав, що останніми днями у Польщі вітрові електростанції практично припинили виробляти електроенергію через недостатній вітер. Тому виник дефіцит. Для компенсації дефіциту Польща розпочала аварійний імпорт з України, Німеччини та Швеції.
Польща планує інвестувати 3 млрд злотих (750 млн дол) у збільшення виробництва боєприпасів, з метою забезпечення достатніх запасів на випадок нападу з боку росії.
Зазначається, що уряд має намір ухвалити законопроєкт протягом четвертого кварталу 2024 року.
З того моменту, як росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, Польща збільшила інвестиції в оборони, витрачаючи на цей сектор найбільше грошей (відносно до розміру своєї економіки) серед усіх країн НАТО.
„Однією з найбільш нагальних потреб є розширення і диверсифікація національної бази виробництва великокаліберних боєприпасів та поповнення її запасів, спрямованих, зокрема, на розширення можливостей польських збройних сил”, – йдеться в тексті законопроєкту.
