Оператор ГТС Польщі Gaz-System і „Оператор ГТС України” узгодили поетапне нарощування пропускної спроможності для імпорту газу з Польщі до України з початку лютого 2026 року.
Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль, пише „Європейська правда”.
До кінця квітня потужності цього напрямку зростуть із 15,3 млн куб. м до 18,4 млн куб. м на добу.
„Це важлива домовленість для забезпечення стабільного теплопостачання в українські домівки, лікарні, школи і для критичної інфраструктури”, – наголосив Денис Шмигаль.
Збільшення спроможностей імпорту є частиною системної роботи з посилення енергетичної безпеки України та диверсифікації маршрутів постачання газу, додав міністр. Польський напрямок забезпечує доступ до різних джерел газу та залишається одним із ключових для імпорту.
У 2025 році через Польщу було поставлено 2,1 млрд куб. м газу – понад 30% загального обсягу імпорту, зокрема близько 600 млн куб. м американського LNG.
Шмигаль подякував польським партнерам за послідовну підтримку України та спільну роботу над зміцненням нашої енергетичної стійкості.
Варшава вимагає європейських фермерів від „негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляєЄвропейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від „негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:
Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
Польський благодійний збір на генератори та іншу допомогу для Києва в умовах енергокризи на шосту добу перетнув цільову позначку 5 млн злотих, внески не припиняються.
Про це повідомляє „Європейська правда”.
Станом на 15:20 за Києвом 21 січня благодійний збір у Польщі „на тепло для Києва” перетнув цільову позначку у 5 мільйонів злотих – при цьому, внески продовжують надходити.
Кампанія триває шосту добу, за увесь час внески зробили майже 40 500 людей.
Організатори поки не публікували оновлень, чи будуть ще раз підвищувати суму-мету.
Нагадаємо, збір спільно запустили кілька громадських організацій та ініціатив, серед яких Євромайдан-Варшава, Democracy Foundation, Sestry.eu, Open Dialogue Foundation, PRB Foundation, ініціатива Entrepreneurs Help.
Початково організатори ставили за мету зібрати гроші на 100 генераторів та зарядних станцій. Проте збір швидко набув велетенського розголосу у польському сегменті соцмереж, потрібну суму зібрали дуже швидко, а кількість донатів лише зростала. Після того цільову суму кілька разів підвищували, остання з них – 5 мільйонів злотих (60 млн гривень).
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував полякам за цей прояв солідарності та закликав небайдужих у всьому світі наслідувати приклад.
У рамках благодійної акції „Тепло з Польщі для Києва” поляки протягом трьох днів пожертвували понад мільйон злотих. Зібрані кошти використають для придбання генераторів та їх розповсюдження серед мешканців української столиці.
Ініціативу під назвою „Тепло з Польщі для Києва” запустили 15 січня з метою зібрати 2 млн злотих. Організатори пояснюють, що нічні температури в українській столиці падають до −17 °C, а багато киян залишаються без світла та опалення.
Збір коштів організував фонд „Stand With Ukraine” у партнерстві з кількома організаціями та громадськими рухами, зокрема Євромайдан-Варшава, Democracy Foundation, Sestry.eu, Open Dialogue Foundation, PRB Foundation та Entrepreneurs Help.
Спочатку організатори планували придбати 100 генераторів. Однак заплановану суму зібрали за кілька годин.
„Дорогі друзі, ваша солідарність неймовірна. Ми збільшуємо нашу ціль до 2 мільйонів злотих. Завдяки вашим пожертвам ми можемо зробити набагато більше, ніж планували. Ці гроші забезпечать справжнє тепло для людей в Україні. Ми доберемося до тих, хто мерзне в темних будинках та лікарнях без електрики. Ми купимо більше генераторів, спальних мішків та палива”, – написали організатори збору коштів.
Посол України в Польщі Василь Боднар подякував у соцмережі Х за підтримку збору.
„Величезна подяка та висловлення найвищої вдячності всім полякам, які підтримують збір коштів на тепло для Києва. У нинішній, драматичній ситуації, ця допомога надзвичайно важлива і фактично рятує людські життя”, – написав ві
У майбутньому, за словами Сікорського, з Україною будуть реалізовані оборонні проєкти в рамках програми ЄС SAFE.
Україна перемістила частину виробництв дронів та ракет до Польщі. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв’ю TVP World.
„Ми зробили внесок у закупівлю американської зброї для України. У нас зараз, я вже втрачаю рахунок, 48-ма здається, передача обладнання Україні. Але Україна відповідає взаємністю, перемістивши частину виробництва дронів і ракет до Польщі”, – зазначив він.
За словами Сікорського, у майбутньому з Україною будуть реалізовані оборонні проєкти в рамках програми ЄС SAFE.
„Ми використовуємо безпечний механізм ЄС, за яким сорок чотири мільярди євро буде витрачено на посилення оборонної промисловості. Деякі проєкти будуть реалізовані з європейськими партнерами, а також з Україною. Багато чого відбувається,” – заявив міністр закордонних справ Польщі.
США виділять понад 500 млн доларів на розвиток інфраструктури на військових базах у Польщі.
Про це повідомив в Х речник польського уряду Адам Шлапка, передає „Європейська правда”.
Інвестиції будуть спрямовані у чотири військові бази.
„Міцні союзи – це реальна безпека. США затвердили інвестиції на суму понад 500 млн доларів у військову інфраструктуру в Польщі – у Дравську Поморському, Повідзі, Вроцлаві та Лаську. Співпраця з Америкою зміцнює оборону країни та східний фланг НАТО”, – написав Шлапка.
Наразі в Польщі дислоковано понад 10 тис. американських військовослужбовців. США збільшили вдвічі розміщений у республіці військовий контингент у лютому 2022 року.
Найбільший оборонний холдинг Польщі, Polska Grupa Zbrojeniowa SA, прагне збільшити продажі європейським союзникам і посилити співпрацю з такими гігантами, як Rheinmetall AG, Thales SA і BAE Systems Plc.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це в інтерв’ю Bloomberg заявив генеральний директор компанії Адам Лешкевич.
За його словами, компанія планує отримати більше іноземних контрактів на своє обладнання, включаючи переносні зенітно-ракетні комплекси та гаубиці, які пройшли бойові випробування в Україні.
Лешкевич також бачить можливості для компанії розширити клієнтську базу за межі польської армії, продаючи обладнання подвійного призначення приватному сектору.
Польські оборонні підрядники значною мірою відчували труднощі із задоволенням попиту з боку свого уряду, оскільки з 2022 року країна подвоїла свій оборонний бюджет до майже 5% від ВВП.
Європейська програма SAFE з озброєння на суму 150 млрд євро повинна змінити цю ситуацію, особливо з урахуванням того, що план „явно віддає перевагу” фінансуванню проєктів, заснованих на загальноєвропейській співпраці, сказав Лешкевич.
За його словами, така схема може допомогти PGZ придбати ноу-хау, беручи участь у нових транскордонних проєктах.
Співпраця між європейськими оборонними компаніями „відсутня протягом багатьох, багатьох років”, сказав Лешкевич.
„Сьогодні ми шукаємо партнерів, щоб чогось навчитися, або для закупівлі, або для спільного виробництва продукції на основі нових технологій”, – додав він.
PGZ прагне підвищити свій міжнародний авторитет у той час, коли Польща стане найбільшим бенефіціаром програми SAFE.
Компанія PGZ хоче збільшити свій бюджет на дослідження і розробки і прагне налагодити більше партнерських відносин з європейськими колегами, сказав Лешкевич.
США запропонували продати Польщі 250 вживаних бронетранспортерів Stryker зі складу підрозділів американської армії, які планується вивести з Європи, за символічний 1 долар.
Про це повідомило видання Breaking Defense.
Польща ще не дала відповіді, однак готується прийняти пропозицію, щойно буде узгоджено питання логістики та справності техніки, яка вже знаходиться у Європі.
Про те, що США запропонували Польщі купити 250 вживаних машин Stryker за один долар, і що Варшава готується прийняти цю угоду, щойно буде узгоджено логістику, заявив віце-прем’єр-міністр Польщі та міністр національної оборони Владислав Косиняк-Камиш.
За його словами, згідно з запропонованим планом, бронемашини Stryker, які зараз перебувають у Європі, будуть переведені до Польщі, а не відправлені назад до США після скорочення військової присутності США. Пропозицію вже схвалив Генеральний штаб Збройних сил Польщі: це необхідна умова для реалізації подібних домовленостей.
Однак, як зазначає видання, у цієї угоди є й очевидні виклики. По-перше, вживані бронетранспортери Stryker потребуватимуть ремонту та, можливо, модернізації. Окрім того, необхідно створення повної системи технічної підтримки й навчання, оскільки раніше ці машини не використовувалися в польській армії. Це може виявитися дорогим і тривалим процесом, а передання робіт іноземним компаніям ще більше збільшить витрати.
По-друге, угода може мати вплив на оборонну промисловість Польщі в той момент, коли уряд декларує пріоритет локального виробництва в оборонних контрактах.
Як підкреслює видання імовірно, Stryker частково закриють потреби сухопутних військ, які могли б бути реалізовані за рахунок БМП Rosomak, зменшуючи потребу в нових внутрішніх замовленнях. Наразі армія має понад 900 бойових машин піхоти Rosomak, які виробляються в Польщі в модернізованій версії з баштою ZSSW-30. Наприкінці листопада армія Польщі отримала нову партію цих бронемашин.
Втім, міністр заявив, що чим більше озброєння матимуть польські війська, тим краще, а ціна в цьому випадку більш ніж приваблива. Він також зазначив, що опанування різних типів техніки готує польських військових до взаємодії з союзниками, частина яких також використовує Stryker.
Начальник Генштабу Збройних сил Польщі генерал Вєслав Кукула також відкинув побоювання, що запровадження нового типу техніки завадить розвитку польської оборонної промисловості. За узгодженням зі США, наступним кроком буде безпосередній огляд технічного стану.
За словами генерала, якщо безпекова ситуація залишиться без змін, то фінальне рішення має бути ухвалене у другій половині 2026 року.
Польща у 2025 році досягла рекордного обсягу експорту картоплі, відправивши понад 107 тисяч тонн продукції на зовнішні ринки.
Про це повідомляє FreshPlaza.
Майже половину цієї виручки забезпечила Україна, яка стала головним покупцем.
У період із січня по серпень Польща експортувала 107,54 тис. тонн картоплі.
Найбільші покупці:
Україна – 57,11 тис. т;
Румунія – 11,9 тис. т;
Молдова – 9,92 тис. т;
Білорусь – 6,52 тис. т;
Німеччина – 5,63 тис. т;
Італія – 5,01 тис. т;
Словаччина – 2,78 тис. т;
Латвія – 2,4 тис. т;
Іспанія – 1,25 тис. т;
Велика Британія – 820 т.
Експортна виручка за цей період склала 151,99 млн злотих (30,4 млн євро), що значно перевищує минулорічні показники (110,04 млн злотих або 22,0 млн євро). Майже половину доходів забезпечив український ринок – 73,94 млн злотих (14,8 млн євро).
Водночас імпорт картоплі до Польщі перевищує експорт: за вісім місяців завезено 171,69 тис. тонн на суму близько 55,2 млн євро, основним постачальником була Німеччина.
