Ірландії, можливо, доведеться розвернути судна з партіями палива, оскільки протестувальники вже четвертий день блокують порти, термінали та нафтопереробний завод. Причиною протестів стало 20-відсоткове зростання цін на пальне через збройний конфлікт в Ірані, що наразі перешкоджає розвантаженню танкерів. Про це заявив прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін в інтерв’ю суспільному мовнику RTE.
Прем’єр назвав блокаду нафтової інфраструктури «надзвичайно серйозною ситуацією», наголосивши на значних збитках для економіки. Він послався на дані галузевої асоціації Fuels for Ireland, згідно з якими понад 100 АЗС уже залишилися без пального, а до п’ятниці ця кількість може зрости до 500.
«Зараз ситуація дуже критична. Я вважаю, що люди не до кінця усвідомлюють усю серйозність того, що відбувається», — зазначив Мартін.
Як приклад він навів танкер, який не зміг розвантажитися в порту Голуей, а також зупинку виробництва на нафтопереробному заводі Вайтгейт поблизу Корка.
Мартін назвав блокаду «необґрунтованою, нелогічною та важкозрозумілою». Він оголосив, що поліція та армія готові розігнати протести в разі потреби, підкресливши, що «закон буде виконуватися чітко». Водночас прем’єр закликав сторони до діалогу.
Минулого місяця уряд Ірландії виділив пакет допомоги на 250 мільйонів євро для тимчасового зниження цін, щоб пом’якшити наслідки конфлікту на Близькому Сході. Протестувальники, однак, вимагають рішучіших кроків, зокрема запровадження регульованих цін.
Російський експортний нафтопорт Усть-Луга у вересні буде працювати приблизно на 350 тисяч барелів на день, або близько половини своєї звичайної потужності, через пошкодження трубопровідної інфраструктури внаслідок атак українських дронів.
За їхніми словами, недавні удари України по ключових енергетичних об’єктах ускладнюють російський експорт і можуть призвести до перебоїв у постачанні. Проблеми в Усть-Лузі виникли після ударів дронів по насосній станції Унеча у Брянській області на початку серпня. Унеча є важливою транзитною точкою для нафти, що йде до Усть-Луги.
Також удари вплинули на потоки нафтопроводу «Дружба», який постачає нафту до Білорусі, Словаччини та Угорщини. Словаччина повідомила, що постачання через трубопровід частково відновлено у тестовому режимі.
Джерела не уточнили, який саме трубопровід був пошкоджений, але підтвердили, що роботи з ремонту тривають, при цьому точних термінів повного відновлення немає.
Зниження потужності Усть-Луги призведе до того, що частина нафти буде перенаправлена до російських портів Приморськ і Новоросійськ, що може допомогти обмежити втрати експорту.
Російська влада поки не коментувала масштаб пошкоджень або їхній вплив на графік експорту. Компанія «Транснефть», яка є монополістом з управління трубопроводами та нафтопортами рф, від коментарів утрималася.
Румунський порт Констанца має стати логістичним хабом для відновлення України, заявив у вівторок Сорін Гріндяну, міністр транспорту Румунії, на пресконференції в чорноморському портовому місті.
Урядовець підкреслив, що з-поміж держав ЄС Румунія має найдовший спільний кордон з Україною, розвиває порт Констанца, вкладаючи значні інвестиції, а також успішно веде будівництво автомагістралі А7 з півночі на південь через Молдову до українського держрубежу.
Серед аргументів на користь Констанци він назвав і близькість авіабази імені Михайла Когалнічану, яка використовується американськими військовими. Там саме розпочалися масштабні роботи з розширення.
«Я не є великим експертом з глобальних стратегій, але вважаю, що Україна не може бути відновлена без Сполучених Штатів, тож очікую, що вони будуть головним двигуном відбудови», – зазначив Гріндяну.
За словами міністра, рейд антикорупційної прокуратури минулого тижня та притягнення до відповідальності кількох посадових осіб порту й митниці стали позитивним сигналом для іноземних інвесторів про те, що Румунія не толерує корупцію і дбає про здорову атмосферу в порту Констанца.
Згідно із заявою прокуратури, у вівторок були висунуті звинувачення проти начальника митного управління порту Констанца та 8 його співробітників, які вимагали й отримували від вантажовідправників хабарі в розмірі 100–700 доларів США за контейнер за прискорення митних процедур. Крім того, 14 співробітників митниці вже уклали угоди з прокуратурою про визнання своєї вини та погодилися на умовні терміни до півтора року.
Наразі місцева влада Закарпаття вивчає документальну базу, проблемні питання, комунікує з усіма зацікавленими структурами.
У Закарпатській області на березі річки Тиса може з’явитися порт з мультимодальним терміналом. Про це повідомила місцева ОВА у п’ятницю, 29 березня.
„До ОВА із запитом про виділення земельної ділянки для такого об’єкта звернулося державне підприємство Адміністрація річкових портів”, – йдеться у повідомленні.
Перспективи реалізації цього проєкту обговорили під час наради спільно з фахівцями профільних департаментів обласної військової адміністрації, БУВР Тиси і прикордонниками.
Вказано, що річковий порт та мультимодальний термінал можуть стати першими об’єктами такого типу в межах Закарпаття. Завдяки йому можна організувати міжнародні перевезення Тисою із виходом до більших судноплавних річок.
Наразі місцева влада Закарпаття вивчає документальну базу, проблемні питання, комунікує з усіма зацікавленими структурами, щоб розробити стратегію якомога швидшого втілення проєкту.
Балкери RESILIENT AFRICA та AROYAT підтвердили готовність скористатися тимчасовим коридором для входу до порту „Чорноморськ” на Одещині. Вони планують завантажити майже 20 тисяч тонн пшениці для країн Африки та Азії.
Про це 16 вересня повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
„Перші цивільні судна скористалися тимчасовим коридором у напрямку до українських портів. Судна знаходяться під прапором Палау, а їхній екіпаж складається з громадян Туреччини, Азербайджану, Єгипту та України”, — йдеться у повідомленні.
15 вересня з порту Одеси вийшов балкер PUMA. Він став п’ятим судном, що скористалося тимчасовим коридором. 4 вересня чотири судна, які вийшли з портів Одещини, вже пройшли шлях морського гуманітарного коридору.
Тимчасовий коридор почав діяти з 8 серпня й першочергово використовується для евакуації суден, які перебували в українських портах Чорноморськ, Одеса та Південний на момент повномасштабного вторгнення РФ.
З акваторії Одеського порту зранку 26 серпня вийшло друге судно після припинення Росією зернової угоди. Балкер Primus перебував в Україні з 20 лютого 2022 року.
Про це у Фейсбуці повідомив керівник проєкту “Інститут чорноморських стратегічних досліджень” Андрій Клименко, передає Укрінформ.
«Другий пішов. Тримаймо кулаки, віримо в ЗСУ – ВМСУ. Балкер Primus (ex Polarstar) вийшов з акваторії Одеського порту ATD: 2023-08-26 08:56 LT (UTC +3)», – йдеться в повідомленні.
The second ship left the port of Odesa after the Russian Federation withdrew from the "grain agreement".
The PRIMUS vessel arrived in Odesa on February 20 last year, and was able to leave only today. pic.twitter.com/t129kJ0R79
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Президент Китаю Сі Цзіньпін дав прямі вказівки щодо розвитку китайського порту вільної торгівлі провінції Хайнань і закликав реалізувати цей проєкт якнайшвидше. Водночас видання «Азія Таймз» повідомляє, що для реалізації запланованого вже укладено угод майже на мільярд доларів.
Серед інвесторів проєкту з будівництва порту вільної торгівлі на китайському острові – іноземні компанії, які раніше виявляли інтерес до можливостей провінції Хайнань, зокрема французька енергетична компанія EDF, Шенженська фондова біржа та China Eastern Airlines.
Провінція Хайнань, розташована на однойменному острові на півдні Китаю, стає дедалі популярнішою серед внутрішніх та іноземних туристів і викликає чималу зацікавленість інвесторів. Судячи з нещодавнього розпорядження президента країни, мета нового порту, який раніше функціонував як пілотний проєкт, – зробити Хайнань до середини століття глобально важливим торговим центром.
Це матиме вплив на весь острів, адже керівництво Китаю для сприяння інвестиціям та бізнесу іноземних компаній прагне надати йому особливий правовий статус для вільної торгівлі.
Ідеї про будівництво порту вперше озвучили у 2018 році. Провінція Хайнань ще протягом попередніх десятиліть була особливою економічною зоною, але після заяви лідера країни про новий проєкт стала й зоною вільної торгівлі.
Більше того, на думку влади Китаю, на основі всебічної й масштабної концепції розвитку порт та пов’язані з ним послуги повинні бути повністю доступними не пізніше 2035 року. Водночас відбувається безпрецедентна трансформація: весь архіпелаг, тобто вся провінція, перетворюється на єдиний великий порт вільної торгівлі в юридичному плані.
Тому цілком певно, що завдяки реалізації проєкту Хайнань стане найбільшим портом вільної торгівлі у світі. Про основні етапи розвитку пише China Briefing.
Укладені на сьогодні угоди охоплюють також розвиток портової інфраструктури, промисловості та послуг. Ще один важливий момент: авіакомпанія, яка частково належить China Eastern Airlines і має міжнародний досвід, теж є партнером у розробці порту вільної торгівлі в Хайнані.
Авіасполучення наразі основне в регіоні через специфічне географічне положення острова, але, за даними Державного агентства новин «Сіньхуа», його необхідно розвивати. China Eastern Airlines була однією з перших авіакомпаній, що здійснила рейс у Хайнань у 1998 році. Тепер вона забезпечує польоти в три аеропорти провінції, перевозячи три мільйони людей на рік, згідно з даними до епідемії.
