За словами Крісталіни Георгієвої, голови Міжнародного валютного фонду, 2023 рік обіцяє бути ще складнішим, ніж рік, який ми залишили позаду. Одночасно найбільші економіки світу сповільнюються, і більшість країн світу це відчуває.
Для більшої частини світової економіки 2023 рік буде важким, оскільки основні двигуни зростання – США, Європа та Китай – зіткнуться із послабленням активності, – спрогнозувала ситуацію виконавчий директор Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва.
Виступаючи в недільному ранковому ефірі CBS «Face the Nation», глава МВФ сказала, що новий рік буде «важчим, ніж рік, який ми залишили позаду», – пише Reuters. Причина в тому, що економіки США, Євросоюзу та Китаю одночасно сповільнюються.
Навіть жовтневий прогноз світової економіки МВФ не здавався надто оптимістичним: фахівці знизили прогноз щодо зростання через наслідки тривалої війни в Україні, високу інфляцію та підвищення процентних ставок головними центральними банками, такими як Федеральний резерв.
Відтоді Китай відмовився від політики нульового зараження COVID-19, яка стримувала економіку, але відновлення його економіки було хаотичним, і тепер споживачі побоюються швидкого поширення епідемії. У своєму новорічному зверненні президент Сі Цзіньпін закликав китайський народ до єдності та нових зусиль.
Вперше за 40 років зростання Китаю у 2022 році, швидше за все, зрівняється зі світовим зростанням або буде нижчим від нього, – сказала Георгієва, яка нещодавно сама відвідала Китай. Крім того, стрімке поширення епідемії також може стримати китайську економіку найближчими місяцями, – додала вона.
Я побувала в Китаї минулого тижня, у бульбашці, у місті без Covid. Але ситуація зміниться, як тільки люди почнуть подорожувати, – зазначила голова МВФ. Лідер МВФ передбачає, що найближчі місяці будуть важкими для Китаю, вплив на зростання буде негативним як на регіон, так і на світову економіку.
Прогнозований валовий збір зернових культур в Україні у 2023 році скоротиться на 60% до 2021 року, олійних – на 15%. Як повідомляє асоціація Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), валовий збір зернових у 2023 році може становити 34 млн тонн, що на 37% менше від показника 2022 року і на 60% менше від показника 2021 року. Тоді як врожай олійних очікується на рівні 19,3 млн тонн, що на 13% більше за показник 2022 року і на 15% менше за показник 2021 року.
Причинами скорочення врожаю зернових стане зменшення загальних посівних площ на 45% – до 8,7 млн га, зміна структури посівів на користь олійних і зниження врожайності зернових культур.
З 28,4 млн га, що вирощуються у 2021 році, на грудень 2022 року на підконтрольній території України є 24,6 млн га угідь (86% з усієї території), з яких ще на 3,8 млн га неможливо вести сільгоспроботи через близькість до лінії фронту, забрудненості їх мінами і снарядами тощо.
Крім того, закінчення посівної кампанії озимих культур продемонструвало значне скорочення посівних площ: у 2022 році засіяно 3,8 млн га озимих зернових культур, що на 43% нижче порівняно з показником 2021 року.
Причиною цього, як повідомляє асоціація, є обмежена можливість експорту сільгоспкультур, витратна логістика і, як наслідок, значна різниця у цінах на сільгоспкультури у регіонах.
Регіони, що розташовані територіально близько до морських портів і кордонів з ЄС, мають вищу ціну на продукцію порівняно з регіонами на півночі й сході. Зокрема, на Закарпатті ціна 1 т кукурудзи з ПДВ – 6800 грн, тоді як на Сумщині – 4900 грн. Але навіть у західних областях ціна є збитковою. Тому близькість до кордону з ЄС та працюючими портами визначає спроможність відповідних областей до продовження продукування зерна.
Наступного року спостерігатиметься зростання площ під олійними культурами через їхню вищу маржинальність порівняно із зерновими культурами, а також через значне подорожчання логістики зернових у нинішньому році.
Ціна на олійні вдвічі перевищує ціни на зернові культури на світовому ринку. Посівні площі під олійними прогнозуються на рівні 9,7 млн га, що на 32% перевищує показник 2022 року і на 9% є більшим за показник 2021 року. Вперше посівні площі під олійними культурами будуть більшими, ніж під зерновими.
Міжнародний валютний фонд „суттєво” скоротить свій прогноз глобального економічного зростання у своєму наступному огляді.
Про це заявила директорка Департаменту стратегії, політики та аналізу МВФ Джейла Пазарбашиоглу, пише Bloomberg.
Вона акцентувала увагу на таких проблемах, як підвищення цін на продовольство та енергоносії, уповільнення потоків капіталу на ринки, що розвиваються, триваюча пандемія та уповільнення росту економіки в Китаї.
Представниця МВФ також нагадала, що після початку повномасштабної російсько-української війни фонд уже погіршив прогноз зростання світового ВВП з 4,4% до 3,6%.
„Це шок за шоком після шоку, які справді б’ють по світовій економіці”, – наголосила вона.
У липневому випуску World Economic Outlook фонд ще раз „суттєво погіршить прогноз”, анонсувала Пазарбашиоглу.
Провів телефонну розмову з директором-розпорядником МВФ @KGeorgieva. Подякував за виділені $1,4 мільярда додаткової підтримки. Обговорили майбутню співпрацю задля зміцнення фінансової стабільності України.
Голод на планеті Земля може стати реальністю цього та наступного року.
Про це заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш у своєму віртуальному зверненні до учасників міжнародної конференції з продовольчої безпеки, яка проходить 24 червня в Берліні.
«Ми стоїмо перед безпрецедентною кризою голоду… Є реальний ризик голоду в 2022 році, а 2023 рік може бути ще гіршим», – прогнозує генсек.
За його словами, війна в Україні посилила проблеми, які накопичувалися роками, серед них він згадав кліматичні зміни, пандемію COVID-19 і нерівний вихід з економічної кризи різних держав тощо.
Ціни на енергоносії та добрива – те, від чого залежать усі виробники сільськогосподарської продукції. Це означає зменшення врожаїв усіх без винятку зернових культур. Жодна країна не матиме «імунітету» до таких соціальних і економічних потрясінь, наголосив чиновник. Самої гуманітарної допомоги недостатньо, адже йдеться про більше, ніж продовольство, підкреслив Гутерреш і закликав до скоординованих і багатосторонніх рішень і відповідей на виклики.
Політик зазначив, що продовольчу кризу неможливо буде ефективно вирішити без реінтеграції у світовий ринок зерна України, а також російських добрив і продовольства. Генеральний секретар ООН поінформував, що перебуває в тісному контакті з представниками України, росії, Туреччини, США, ЄС та іншими з цього питання. «Ми намагаємося досягти пакетного рішення, що дасть змогу Україні експортувати продукти – не лише наземними шляхами, але також морем», – сказав він, відмовившись надати деталі, адже це може завадити досягненню домовленості.
Гутерреш також зазначив, що продовольчу кризу не вирішити без вирішення кризи фінансової. Заможні держави та міжнародні фінансові інституції повинні допомогти тим країнам, які перебувають на межі зубожіння, підтримати їх економіку на плаву, сказав він. «Ми не можемо дозволити масового голоду в 21 столітті», – завершив свій виступ очільник ООН.
За даними FAO (Продовольчої програми ООН), протягом останніх двох років число тих, хто перебуває в безпосередній «продовольчій небезпеці», більш ніж подвоїлося та сягнуло 276 мільйонів.
Конференція в Берліні, співорганізаторами якої виступають три німецькі міністерства – закордонних справ, харчування та сільського господарства, а також економічного розвитку – проходить за підтримки ООН. У ній беруть участь 50 делегацій, а також 40 міністрів, зокрема, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
Економіка ЄС дуже постраждала від війни в Україні, що змусило Європейську комісію у понеділок випустити одне зі своїх найбільших понижень прогнозу зростання економіки за всю історію – для ЄС та єврозони до 2,7%, у порівнянні з попереднім прогнозом у 4%, повідомляє POLITICO Europe.
За даними Єврокомісії, якщо постачання газу буде зупинено, економіка ЄС може втратити до 2,5 процентного пункта зростання цього року.
Базовий сценарій
У той час як економічне зростання у блоці залишиться позитивним – на рівні 2,7% цього року, воно становитиме лише мізерні 0,8%, якщо виключити сильні ефекти відскоку, перенесені з 2021 року, заявив представник ЄС. Очікується, що цього року зростання Німеччини, економічний двигун блоку, становитиме лише на 1,6 відсотка, сповільнившись через хвилеві ефекти карантину в Китаї.
У той же час очікується, що інфляція в єврозоні досягне 6,8% цього року, досягнувши піку 6,9% цього кварталу, а потім поступово сповільниться до 2,7% у 2023 році.
„У нас дуже високий рівень інфляції, і у нас є один із найглибших (переглядів) у бік зниження для зростання у нашому сезонному прогнозі. Але наразі це не призводить до негативної території зростання”, – сказав єврокомісар Паоло Джентілоні.
„Звичайно, це можливо, якщо реалізуються негативні сценарії, але це не наш базовий прогноз”, – додав він.
При цьому, як вказано, він відмахнувся від розмов про стагфляцію — термін, вигаданий у 1970-х роках для опису токсичної суміші високої інфляції, повільного зростання та високого рівня безробіття. У той час як ЄС бореться на перших двох фронтах, безробіття впало до рекордно низького рівня і, як очікується, скоротиться ще більше до 6,7% цього року та 6,5% наступного.
„Я не прихильник слова «стагфляція», тому що воно використовувалося в попередніх і зовсім інших обставинах, але насправді ми маємо дуже високу інфляцію і досить низьке зростання”, — сказав Джентилоні.
Несприятливі сценарії
За несприятливих сценарій ще більш високих цін на енергоносії або припинення постачання російського газу зростання зупиниться і вийде на негативну територію на більшу частину цього року, причому найбільше постраждають країни з високою залежністю від імпорту російського газу, такі як Німеччина та Італія.
Якщо ціни на нафту і газ зростуть на чверть від їхньої базової вартості, блок зіштовхнеться зі скороченням експорту, а також з подальшими порушеннями ланцюжка поставок та зростанням цін на імпорт. „Кожен із двох факторів скорочує приблизно 0,5 процентних пункти зростання ВВП у 2022 році”, – вказала Єврокомісія.
Якщо постачання газу буде зупинено, економіка ЄС може втратити до 2,5 процентного пункту зростання цього року, а інфляція цього року перевищить 9 відсотків, а країни, які залежать від газу, приречені на рецесію.
Відповідь на виклики
За словами Джентілоні, похмурий прогноз закликає країни продовжувати підтримувати свою економіку цього року, перш ніж „нормалізувати” податково-бюджетну політику наступного року. Наступного тижня ЄС оголосить, чи продовжить він призупинення фіскальних правил, термін дії яких закінчується цього року, — рішення, яке, як очікується, буде ухвалено.
„Відбувається втрата купівельної спроможності. Ми повинні спробувати пом’якшити це, особливо для більш вразливих працівників та домогосподарств. І ми не повинні забувати той факт, що це, ймовірно, не триватиме вічно”, – сказав він.
Щоб приборкати інфляційні очікування, Європейський центральний банк, ймовірно, оголосить у липні про підвищення своєї облікової ставки, що нині становить мінус 0,5 відсотка, як сигналізувала президент ЄЦБ Крістін Лагард, і завершить рік на позитивній території ще двома підвищеннями.
Пандемія до 2025 року може завдати світовій економіці збитків у розмірі майже 35 трлн доларів, вважають фінансові аналітики.
До кінця року країни можуть зіткнутися з новими економічними викликами, прогнозують бізнес-експерти. Про це в неділю, 6 вересня, пише Bloomberg з посиланням на опитаних експертів.
„Ми спостерігаємо піковий стрибок. З цього моменту імпульс трохи згасає”, – сказав радник з глобальної економіки Pacific Investment Management Йоахим Фелс.
В умовах пандемії уряди вже вклали трильйони доларів в заходи підтримки, зазначило агентство. Завдяки цьому в США в серпні різко знизився рівень безробіття і покращилася ситуація на ринку житла, в Китаї відновлюється економіка, а в Німеччині зростає виробництво. Крім того, ринки, що розвиваються, отримали „перепочинок” через падіння курсу долара, вказало агентство.
Однак експерти вважають, що зберегти позиції буде непросто.
„Влада повинна буде активізувати зусилля щодо стимулювання економіки, в той час як багато хто вже готовий призупинити заходи підтримки, які були введені в зв’язку з пандемією”, – зазначили експерти.
Так, ряд великих компаній заявили про майбутні скорочення. Серед них – виробник автомобілів Ford Motor Co і авіакомпанія United Airlines Holdings Inc.
У той же час в Китаї споживачі як і раніше неохоче витрачають гроші, а найбільші банки країни повідомили про гірше падіння прибутку за більш ніж десять років через зростання безнадійних боргів, зазначив Blomberg.
За оцінкою професора Австралійського національного університету Уорріка Маккіббіна, пандемія коронавірусу до 2025 року може завдати світовій економіці збитків у розмірі майже 35 трлн. доларів.
„Необхідно прищепити досить велику частину населення, перш ніж економічні втрати почнуть знижуватися”, – зазначив він.
Однак навіть якщо вакцину від COVID-19 розроблять, знадобиться чимало часу для того, щоб зробити її доступною в усьому світі, попередив Маккіббін. Також експерти побоюються і другої хвилі коронавірусу, вказало агентство.
Серед інших ризиків для економіки експерти називають і вибори в США.
„У цей час може посилитися напруга в стосунках між Сполученими Штатами і Китаєм. Це підірве довіру бізнесу”, – зазначив Bloomberg.
Раніше у Франції уряд представив проект плану перезапуску економіки в 100 млрд євро на тлі кризи через пандемію коронавірусу.
