Росія викрала на окупованих територіях України пшениці на щонайменше $1 млрд. Про це свідчать дослідження NASA Harvest із використанням супутникових зображень, пише Bloomberg.
Аналіз дає уявлення про те, що відбувається на окупованих територіях, де інформація жорстко контролюється. Він використовує модель машинного навчання, що виявляє зміни текстури та кольору на основі часових рядів супутникових зображень, щоб нанести на карту місця зібраного чи незібраного врожаю.
З окупованих територій України було зібрано майже 6 млн тонн пшениці, близько 88% озимих культур, посіяних на окупованих територіях, а незібрані площі переважно розташовувались вздовж лінії фронту.
Оцінки NASA Harvest стосуються пшениці й поки що виключають інші культури чи продукти харчування, які зберігалися на складах.
Дослідження піднімає питання про те, що відбувається з цими культурами. Російські кораблі експортували зерно, ймовірно вивезене з окупованих територій, до країн, включаючи Лівію та Іран, але важко оцінити обсяги, оскільки вантажовідправники приховують походження вантажів. Росія заперечує крадіжку зерна, але офіційні особи публічно заявляють про відновлення поставок зерна з окупованих портів.
Світові ціни на пшеницю та кукурудзу впали на ринках на тлі відновлення „зернової ініціативи”, що є найкращим маркером важливості цієї ініціативи для світу.
Про це написав міністр інфраструктури України Олександр Кубраков у Twitterу в середу, 2 листопада, пише УНН.
„Найкращий спосіб зрозуміти значення Чорноморської зернової ініціативи для всього світу – це подивитися на реакцію ринку після оголошення про стабілізацію ініціативи. Є загальне падіння цін на пшеницю та кукурудзу”, – йдеться у повідомленні.
A total of 165 ships with 3.7 million tonnes of agricultural products on board have left #Ukraine under a deal brokered by the United Nations and Turkey to unblock Ukrainian sea ports, the Ukrainian infrastructure ministry said https://t.co/rHmDQOwWfJ
Єгипет розірвав контракти на постачання загалом 240 000 тонн української пшениці, які було заброньовано його державним покупцем зерна. Товар мали поставити у лютому та березні, але так і не були відвантажені через повномасштабний напад та вторгнення росії в Україну.
Про це Reuters повідомляє з посиланням на два джерела. У травні близько 300 000 тонн української пшениці, закупленої Єгиптом, застрягли в Україні, при цьому один вантаж застряг у порту, а чотири інших ще доведеться завантажити.
За словами двох джерел, Генеральне управління Єгипту з постачання товарів (GASC) звільнило торгові компанії, що постачали чотири вивантажені вантажі, Nibulon і Inerco, від їх договірних зобов’язань, незважаючи на те, що в контрактах GASC не було застереження про форс-мажору.
Єгипет, як правило, найбільший у світі імпортер пшениці, сильно залежав від постачання чорноморської пшениці, перерваних російським вторгненням 24 лютого. З того часу він прагнув диверсифікувати постачання пшениці, купивши в липні понад мільйон тонн через тендери та прямі закупівлі, щоб збільшити свої стратегічні запаси.
США вважають, що росія навмисно намагається не допустити експорт зерна з українських портів у Чорному морі до „тим, хто найбільше страждає на найгостріший брак продовольчої безпеки”. При цьому рф продовжує розповсюджувати фейки про те, що санкції нібито стосуються продажу продуктів харчування.
Через Румунію за минулий період було перевезено 2,7 млн тонн українського зерна, що становить половину експортованого Києвом обсягу, заявив міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску в понеділок на засіданні Ради Євросоюзу в Брюсселі.
Як повідомили в румунському МЗС, урядовець закликав Україну продовжувати реформи. Водночас він підкреслив, що реалізовувати їх країна вимушена в надзвичайно важких умовах через війну, тому наголосив, що необхідна повна підтримка держав – членів ЄС: матеріальна, гуманітарна, військова та економічна.
Міністр також наголосив, що Румунія схвалює посилення системи санкцій проти рф.
Щодо російської пропаганди Ауреску зазначив, що дезінформація поширюється і в Румунії. Як один із прикладів він згадав наратив про те, чому Бухарест підтримує Україну й не використовує ці ресурси для народу Румунії.
Відтак міністр заявив, що допомога Україні в стратегічних інтересах усіх країн – членів ЄС, оскільки в разі невдачі Києва безпека Румунії, а також цілої Європи та євроатлантичного регіону буде під загрозою.
Ауреску наголосив і на важливості підтримки Молдови. Він нагадав, що на благодійній конференції, організованій Бухарестом у п’ятницю, учасники зібрали 615 млн євро, з яких понад 432 млн – безповоротні ґранти.
Словенія скуповує всю вироблену в країні пшеницю через Інститут державних товарних резервів, а також надає підтримку фермерам у розмірі 22 млн євро, – заявив прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб у п’ятницю в Любляні.
„На жаль, ситуація у світі – особливо в Україні – погіршується з кожним днем, і це видно не лише по цінах, а й по наявності продовольства на майбутнє”, – сказав прем’єр-міністр.
Він підкреслив: з одного боку, уряд за рахунок дотацій хоче зменшити витрати аграріїв, які безпосередньо впливають на ціни на продукти харчування через високу вартість палива та подорожчання добрив і насіння, а з іншого – хоче створити ефективну систему контролю роздрібних цін. Водночас була також прийнята політика, згідно з якою держава викуповуватиме всю пшеницю, вироблену в Словенії, – додав прем’єр-міністр.
Глава держави зазначив: таким чином аграрії отримають покупця і стабільну ціну, знатимуть кому і за скільки продаватимуть пшеницю, тому ціна буде дещо нижчою.
„Вже зараз у всьому світі можна спостерігати, як великі трейдери спекулятивно скуповують пшеницю у великих обсягах. Швейцарія вже прийняла захід держзакупівлі, ми його дотримуємося”, – заявив Голоб.
Що стосується регулювання роздрібних цін, то держава не втручається безпосередньо у процес встановлення цін, – зазначив прем’єр-міністр. Ціни намагатимуться регулювати, створено кошик із 15 товарів, перелік ще узгоджується з торгово-промисловою палатою.
За його словами, в уряді підраховують, скільки коштують товари однакової якості в кожній торговій мережі, а також порівнюють ситуацію в сусідніх країнах – Хорватії, Угорщині, Італії та Австрії.
Дані будуть відкритими для всіх і показуватимуть, у певному кошику яка мережа магазинів та як вона встановлює ціни на продукти, таким чином запобігаючи роздрібним торговцям – на і без того висококонкурентному ринку – встановлювати занадто високі ціни, – наголосив прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб.
Заборона на експорт пшениці та цукру в Молдові набула чинності 1 березня, а заборона на експорт борошна діє з 12 березня.
У Молдові зняли заборону на експорт пшениці та пшеничного борошна з країни. При цьому заборона на експорт цукру залишилася чинною. Про це повідомляє сайт уряду Молдови.
Зазначається, що врожай пшениці цього року становитиме 900 тисяч тонн, тобто на 30% менше, ніж минулого року.
Країні потрібно лише 600 тисяч тонн, до того ж на елеваторах зберігається ще 175 тисяч тонн пшениці.
Заборона на експорт пшениці та цукру в Молдові набула чинності 1 березня, а заборона на експорт борошна діє з 12 березня.
Under the @WFP@UN the IKARIA ANGEL ? loaded w/ 40 K tons of grain was supposed to leave the ?? port today. These foodstuffs were intended for Ethiopians ??, that are on the verge of famine. But due to the blockage of the “grain corridor” by #Russia the export is impossible. pic.twitter.com/SoS7IborRL
Якщо порти не вдасться розблокувати, Україна повинна мати можливість зберігати і минулорічні залишки, і новий врожай, який уже за місяць активно збиратиметься.
Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
«Зважаючи на перехідні залишки з минулого року і на прогноз врожайності цього року, може бути дефіцит в межах 10–15 млн тонн. Тому зараз як план Б для зберігання збіжжя, в разі неможливості швидкого експорту, завозяться мобільні елеваторні банки та рукави, аби мати в резерві потенційне обладнання для зберігання цих додаткових тонн», – розповів він.
Загалом в Україні є тисячі елеваторних потужностей, і вони розподілені по всій території України.
Yesterday the UK guaranteed $450m of a $1.5bn to Ukraine through a @worldbank loan, to support vital public services. The British Ambassador to Ukraine @MelSimmonsFCDO signed the guarantee from Kyiv ????
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
Урожай зернових культур у 2022 році в Україні становитиме орієнтовно 65 млн тонн, зокрема до 50 млн тонн зернових та 15-15,3 млн тонн олійних культур, що менше показників рекордного попереднього року, але можна порівняти з урожаями, які збирали у країні в поточному десятилітті.
Про це в ефірі національного UA-марафону заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, інформує „Інтерфакс-Україна”.
„Можливо, близько 48-50 млн тонн зернових у сумі. Звісно, це менше, ніж у попередні роки, коли ми звикли до 60-75-85 млн тонн, але якщо взяти десятирічну історію, коли в нас було 40-45 млн, то це не є критичним”, – повідомив він.
Він уточнив, що врожай кукурудзи цього сезону очікується у розмірі близько 24 млн тонн, 18-20 млн тонн пшениці, ячменю орієнтовно 5 млн тонн.
За даними Висоцького, також очікується виробництво близько 10 млн тонн соняшника, 2,5-2,8 млн тонн сої і близько 2,5 млн тонн озимого ріпаку.
„Це середні показники, дивлячись на середньостатистичні показники минулих років, і їх коригуватимемо за фактом збирання врожаю”, – уточнив заступник міністра.
[type] => post [excerpt] => Урожай зернових культур у 2022 році в Україні становитиме орієнтовно 65 млн тонн, зокрема до 50 млн тонн зернових та 15-15,3 млн тонн олійних культур, що менше показників рекордного попереднього року, але можна порівняти з урожаями, які збирали у ... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1655141280 [modified] => 1655139211 ) [title] => Україна цьогоріч збере орієнтовно 65 млн тонн урожаю. Це не є критичним, - Мінагрополітики [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=25277&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 25294 [uk] => 25277 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 25278 [image] => Array ( [id] => 25278 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field.jpg [original_lng] => 121194 [original_w] => 800 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field.jpg [width] => 800 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field.jpg [width] => 800 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field.jpg [width] => 800 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field.jpg [width] => 800 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1655128412:8 [_thumbnail_id] => 25278 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 3392 [translation_required_done] => 1 [_oembed_dcc48fe1bb52afc88aaabbad669d012c] =>
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
Індія дозволила відвантаження пшениці обсягом 469 202 тонни після заборони більшої частини експорту минулого місяця, але щонайменше 1,7 мільйона тонн досі в портах і можуть бути пошкоджені мусонними дощами, що насуваються, з посиланням на урядових і галузевих чиновників повідомляє Reuters.
Постачання, які були дозволені, направлялися в основному в Бангладеш, Філіппіни, Танзанію та Малайзію, сказав високопосадовець.
Заборона скоротила експорт індійської пшениці до 1,13 млн тонн у травні з рекордних 1,46 млн тонн у квітні, сказав чиновник.
Але навіть після відправки певної кількості пшениці в різних портах залишилося не менше 1,7 млн тонн, повідомили три дилери з глобальних торгових фірм.
При цьому Індія отримала запити на постачання понад 1,5 млн тонн пшениці з кількох країн, які стикаються з її нестачею.
Індія, другий за величиною виробник пшениці у світі, запровадила загальну заборону на експорт 14 травня, оскільки спека скоротила виробництво і підштовхнула внутрішні ціни до рекордно високого рівня. Винятки були допущені для поставок, забезпечених вже виставленими акредитивами, та для поставок до країн, які запросили поставки для задоволення потреб у продовольчій безпеці.
Порівняльні ціни на пшеницю товарної біржі Чикаго зросли на 50% до більш ніж 13,60 дол. за бушель після того, як російське вторгнення в Україну в лютому зупинило відвантаження майже третини світового експорту пшениці, і з тих пір по пшениці майже нічого не змінилося.
Погіршення перспектив урожаю в Китаї та деяких частинах Європи, за яким була заборона на експорт з боку великого виробника Індії, призвело до скорочення запасів і посилило проблеми з постачанням продовольства у світі.
Організація Об’єднаних Націй попередила, що вплив війни на зерно, нафту, паливо та добрива може призвести до голоду мільйонів людей, і на вирішення проблеми підуть роки.
За словами експерта з питань продовольчої безпеки, запасів пшениці у світі залишилося лише близько 10 тижнів на складах через війну в Україні та у зв’язку з тим, що останніми тижнями Індія заборонила експорт пшениці.
Про це йдеться у заяві в Раді Безпеки ООН генерального директора аналітичної компанії Gro Intelligence Сари Менкер.
Україна та росія виробляють близько третини світової пшениці.
Сара Менкер заявила Раді Безпеки ООН 19 травня, що російсько-українська війна „просто підлила олії у вогонь, що давно горить”, заявивши, що вона не є основною причиною нестача пшениці.
„Я хочу почати з того, що прямо скажу, що російсько-українська війна не стала причиною кризи продовольчої безпеки. Це просто підлило олії у вогонь, який давно тлів. Криза, яку ми виявили задовго до пандемії COVID-19, виявила крихкість наших ланцюжків поставок, – сказала Менкер. – Навіть якщо війна закінчиться завтра, наша проблема продовольчої безпеки не зникне найближчим часом без узгоджених дій”.
Менкер вказала, що через зростання цін на основні сільськогосподарські культури цього року ще 400 мільйонів людей у всьому світі недоїдають.
„Сьогоднішні умови гірші, ніж у 2007 та 2008 роках, – заявила вона. – Важливо зазначити, що нині спостерігається найнижчий рівень запасів зерна, який будь-коли бачив світ, тоді як доступ до добрив дуже обмежений, а посуха в регіонах, де вирощують пшеницю, є найекстремальнішою за останні 20 років. Аналогічні проблеми із запасами також відносяться до кукурудзи та інших зернових”.
Коментарі Менкер прозвучали після заяви Девіда Бізлі, виконавчого директора Всесвітньої продовольчої програми, який сказав, що світ зараз стикається з „безпрецедентною кризою”, зазначивши, що 49 мільйонів людей у 43 країнах „стукають у двері голоду”. Він наголосив, що з голодом приходить політична дестабілізація.
„Ми вже спостерігаємо заворушення та протести, які відбуваються зараз — у Шрі-Ланці, Індонезії, Пакистані, Перу, — сказав він. – Ми вже бачили дестабілізуючу динаміку в Сахелі Буркіна-Фасо, Малі, Чаді. Це лише ознаки майбутнього”.
