Мінфін РФ прогнозує дефіцит бюджету за підсумками року на рівні 5,7 трлн рублів, що вп’ятеро більше початкового плану.
Санкції проти Роснефти та Лукойлу, через які виявилося паралізовано понад половину нафтового експорту в країни Азії, загрожують новими втратами російському бюджету. Через падіння цін на нафту Urals та знижки, які перевищили 20 доларів за барель, російська скарбниця не добере близько 300 млрд рублів нафтогазових доходів у листопаді та грудні, вважають російські економісти, повідомляє The Moscow Times.
Середня ціна російського нафтового експорту опустилася до 46 доларів за барель, а на тім тижні вартість Urals у західних портах падала до 36 доларів за бочку. Тільки через це падіння бюджет недоотримуватиме близько 150 млрд рублів на місяць.
Станом на початок листопада російський бюджет вже втратив 21% нафтогазових доходів порівняно з рівнем минулого року, або 2 трлн. рублів у вартісному обчисленні.
Нижче за план виявилися збори всіх ключових податків: ввізного ПДВ – на 1,3 трлн рублів, ввізних мит і акцизів – на 328 млрд рублів, податку на прибуток – на 160 млрд рублів, ПДФО – на 36 млрд рублів, утильзбору – на 888 млрд рублів,
Мінфін прогнозує дефіцит бюджету за підсумками року на рівні 5,7 трлн рублів – у 5 разів більше від початкового плану. За фактом „дірка” в скарбниці РФ може бути ближчою до 6 трлн рублів, попереджають аналітики Газпромбанку.
Попри погіршення бюджетної ситуації, гроші на війну у Володимира Путіна найближчим часом не закінчаться, вважають в Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні.
Міністерство фінансів США продовжило термін, після якого наберуть чинності санкцій проти російського „Лукойлу”, щоб компанія могла провести операції з продажу міжнародних активів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Як повідомляє видання, адміністрація президента США Дональда Трампа зробила виняток із санкцій для деяких транзакцій ПАТ „Лукойл”, посилюючи взаємодію з іноземними урядами та потенційними покупцями щодо міжнародних активів російської нафтової компанії.
Мінфін США видало ліцензію на певні операції, пов’язані з роздрібними автозаправними станціями компанії та контрактами на продаж міжнародних активів компанії до 13 грудня.Play Video
Також виняток зробили для угод, що стосуються підрозділів „Лукойлу” в Болгарі – санкції відтермінували до 29 квітня.
Водночас джерела Bloomberg повідомили, що інтерес до покупки іноземних активів „Лукойлу” останніми днями зріс. Потенційні покупці з США, Європи та Перської затоки звернулися до Міністерства фінансів за дозволом на співпрацю з компанією.
Один із розглянутих варіантів передбачає, що головний покупець придбає більшу частину міжнародних активів, а також кілька більш дрібних угод.
Зазначається, що „Лукойл” має частки в нафтопереробних заводах в Європі, а також значні активи в нафтових родовищах від Іраку до Казахстану. Її бренд також поширюється на заправні станції від США до Бельгії та Румунії.
Танкер Furia з російською сирою нафтою, що прямував до Індії, змінив курс і зараз простоює в Балтійському морі. Це може свідчити про потенційні зміни в торгівлі нафтою між двома країнами після посилення США санкцій проти Москви.
Про це повідомляє Bloomberg.
За даними відстеження суден компанії Kpler, танкер Furia рухався на захід протокою між Данією та Німеччиною, коли у вівторок, 28 жовтня, розвернувся та проплив невелику відстань, після чого різко сповільнив хід.
Судно перевозить вантаж, проданий компанією Роснефть.
Розворот у протоці Фемарн-бельт відбувся через тиждень після того, як США запровадили санкції проти державної компанії «Роснефть» та російського нафтового гіганта «Лукойл».
Тоді ж Міністерство фінансів США заявило, що операції за участю цих двох компаній мають бути завершені до 21 листопада.
Згідно з даними платформ відстеження суден Kpler та Vortexa, 20 жовтня танкер Furia вивіз майже 730 000 барелів сирої нафти марки Urals з російського балтійського порту Приморськ.
Спочатку судно вказало пунктом призначення Сікку — порт в індійському штаті Гуджарат, який використовується приватним нафтопереробним заводом Reliance Industries Ltd. та державною Bharat Petroleum Corp. Ltd. Очікуваною датою прибуття була вказана середина листопада.
Пізніше судно змінило графік, вказавши прибуття до єгипетського Порт-Саїда до середини наступного місяця.
Зазначається, що танкери, які перетинають Суецький канал – найшвидший маршрут між західними портами росії та Індією, – іноді вказують Порт-Саїд як тимчасовий пункт призначення, а справжній кінцевий пункт змінюють після проходу каналу.
[type] => post [excerpt] => Танкер Furia з російською сирою нафтою, що прямував до Індії, змінив курс і зараз простоює в Балтійському морі. Це може свідчити про потенційні зміни в торгівлі нафтою між двома країнами після посилення США санкцій проти Москви. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1761850920 [modified] => 1761842044 ) [title] => Танкер із російською нафтою розвернувся на шляху до Індії після санкцій США – Bloomberg [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=64943&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 64922 [uk] => 64943 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 64923 [image] => Array ( [id] => 64923 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/hajo-2.jpg [original_lng] => 50075 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/hajo-2-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/hajo-2-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/hajo-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/hajo-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/hajo-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/hajo-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/hajo-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1051 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 64923 [_edit_lock] => 1761834859:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 485012678002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 11524 [1] => 633 [2] => 172 [3] => 250 ) [tags_name] => Array ( [0] => Індія [1] => нафта [2] => росія [3] => санкції ) ) [3] => Array ( [id] => 64856 [content] =>
Берлін просить звільнити німецький підрозділ російської компанії „Роснефть” від дії американських санкцій після того, як банки заявили, що обмеження можуть завадити їм співпрацювати з місцевим енергопостачальником.
Про це повідомляє Reuters із повиланням на джерело, знайоме із урядовими обговореннями.
Зазначається, що німецький бізнес „Роснефти” перебуває під контролем влади ФРН, однак юридично залишається у власності РФ. Підрозділ є ключовим постачальником, що транспортує та переробляє нафту для автозаправних станцій і деяких аеропортів Німеччини.
До німецьких активів „Роснефти” входять частки у нафтопереробних заводах Schwedt, MiRo та Bayernoil. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році цей бізнес було передано під державне управління Німеччини, що стало частиною заходів для зменшення енергетичної залежності від Москви.
Представник міністерства економіки Німеччини заявив, що санкції США не повинні поширюватися на німецький бізнес „Роснефти”, оскільки він був відокремлений від російської материнської компанії і перебуває під німецьким контролем.
Акції «Роснефти» і «Лукойла» на Московській біржі впали після того, як дві найбільші нафтові компанії росії опинилися під санкціями США.
Про це повідомляє The Moscow Times.
Як випливає з даних біржі, за два дні – четвер і п’ятницю – сумарна капіталізація «Роснефти» і «Лукойла» скоротилася на 424 млрд рублів, або $5,2 млрд.
Акції «Роснефти» станом на 20.11 (за московським часом) торгувались по 389,85 рубля за штуку — на 3% нижче, ніж до введення санкцій. А в ході торгів опускалися до 383,15 рубля – це мінімум з травня 2023 року. В результаті ринкова вартість компанії впала на 127 млрд рублів, або $1,56 млрд.
Акції «Лукойла» за два дні обвалилися на 7,2%, або 297 млрд рублів ($3,66 млрд за офіційним курсом ЦБ).
Основний власник «Лукойла», найбагатший мільярдер Росії Вагіт Алекперов, якому належить пакет у 28% акцій, за два дні збіднів на 83 млрд рублів, або трохи більше $1 млрд.
За підсумками першого півріччя «Роснефть» і «Лукойл» вже зіткнулися з різким погіршенням фінансових показників: прибуток першої впав утричі, другого — удвічі. Потрапляння під санкції Мінфіну США посилить проблеми цих нафтових компаній: кількість контрагентів може скоротитися через побоювання вторинних санкцій, а як наслідок — можуть знизитися поставки на зовнішні ринки, пишуть аналітики Альфа-банку.
Під санкції США потрапили не лише самі «Роснефть» та «Лукойл», а й 30 дочірніх компаній першої та 6 — другої. Рішення американського Мінфіну також може призвести до згортання трейдингових операцій «Лукойлу» через його торговельний підрозділ у Дубаї (Litasco Middle East), тоді як «Роснефти» загрожують проблеми з постачанням до Індії.
Минулого тижня спецназ затримав біля берегів Франції підсанкційний нафтовий танкер рф. Операція відбулася на основі даних української розвідки.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами 8 жовтня.
Глава держави наголосив, що важливо продовжувати роботу щодо санкцій та російського флоту танкерів. Причому це стосується не тільки доходів від нафти.
„Я спеціально вам приніс показати один приклад. Наприклад, ця спецоперація, там де французи хлопнули танкер з російського тіньового флоту. Служба зовнішньої розвідки України передала інформацію, що з Приморська почав свій шлях танкер BORACAY. Танкер зупинили”, – поінформував президент.
Він додав, що у тому танкері були спецслужбовці російської федерації. Окрім того, капітаном був громадянин Китаю. Таким чином, за словами Зеленського, працює тіньовий флот.
„Я думаю, що це звичайна практика російської федерації. Танкер через три дні відпустили. Тіньовий флот – ось як це працює. Мало того, що його просто зупиняють, перевіряють, а капітана викликають до суду, знімають його з борта. Це ще не значить, що далі нафта не піде своїм шляхом”, – підкреслив глава держави.
Зеленський поінформував, що за даними України, відповідних танкерів більше 500 одиниць. Він наголосив, що їх треба тотально зупиняти і тоді це матиме великий вплив як на торгівлю енергоресурсами, так і на безпеку в Європі.
„Бо саме такі танкери в тому числі серед майданчиків для запуску росіянами дронів”, – пояснив Зеленський.
Лише в середині серпня понад 80% токенів A7A5 були знищені через внесення американцями до чорного списку криптобіржі Grinex, але вони швидко відновилися і знову надійшли в обіг.
Організатори російської системи криптоплатежів, серед яких банкір Ілан Шор, який обікрав Молдову, навчилися швидко відновлюватися після санкційних ударів США і майже миттєво відновлювати трансграничні операції. Про це свідчить аналіз Financial Times.
Лише в середині серпня понад 80% токенів A7A5 були знищені через включення біржі Grinex до санкційного списку, проте вони швидко відновилися і знову надійшли в обіг.
Криптовалюта A7A5, яку творці називають першим стейблкоїном, прив’язаним до рубля, оберталася на біржі Grinex у Киргизстані, створеній після закриття московської біржі Garantex американською владою. Після санкцій адміністратори видалили понад 33 млрд токенів, але вже невдовзі створили їх у новому гаманці. Відтоді через нього було проведено операції на $6,1 млрд.
Минулого тижня A7A5 отримала в Росії офіційний статус цифрового фінансового активу. Творці системи – Ілан Шор (51%) та Промсвязьбанк (49%), який перебуває під санкціями – називають її першим стейблкоїном, прив’язаним до рубля.
За словами експертів, A7 забезпечує значну частину російських трансграничних платежів і активно використовується для фінансування політичних кампаній за кордоном, зокрема в Молдові. Система швидко розширюється і фінансується за рахунок державних кредитів, що підвищує її стратегічну значущість у поточних економічних умовах Росії.
Експерти центру також зазначали влітку, що Москва використовує A7A5 для фінансування кампаній політичного впливу за кордоном, зокрема в Молдові.
Французька влада розслідує можливе порушення санкцій нафтовим танкером Boracay під прапором Беніну, який перебуває під британськими та європейськими санкціями проти росії.
Про це повідомляє Reuters.
«Після підозри у порушенні санкцій судном Boracay було подано звіт до відповідної прокуратури в Бресті. Розслідування триває», – йдеться в заяві ВМС Франції.
Велика Британія та ЄС наклали санкції на нафтовий танкер у жовтні 2024 року та лютому 2025 року відповідно. При цьому наголошувалося, що судно було пов’язане з транспортуванням російської нафти та нафтопродуктів і «брало участь у діяльності, метою або наслідком якої є дестабілізація України… або отримання вигоди від уряду росії чи надання йому підтримки».
Раніше судно називалося Kiwala, але в грудні 2024 року його назву змінили на Boracay, в деяких базах даних судноплавства його називають Pushpa.
Воно є частиною так званого тіньового флоту – мережі старих танкерів, задіяних у торгівлі російською нафтою, власник яких невідомий і які зазвичай не мають страхування.
Нафтовий танкер, побудований у 2007 році, наразі стоїть на якорі біля західного узбережжя Франції в Атлантичному океані, неподалік від Сен-Назера.
Нові пакети обмежень та внесення танкерів компанії до „чорних списків” призвели до простою частини суден, зниження фрахтових ставок і операційних труднощів.
Російська державна судноплавна компанія Совкомфлот за результатами першого півріччя 2025 року зафіксувала $435 млн чистого збитку проти $324 млн прибутку роком раніше. Про це повідомляє The Moscow Times.
За шість місяців компанія втратила половину прибутку від експлуатації суден (зниження до $306 млн) і 39% виручки (до $618 млн). Показник EBITDA впав на 55% – до $263 млн.
Результати Совкомфлоту суттєво погіршилися, і головною причиною стало посилення санкційного тиску з боку США та ЄС, зазначає аналітик Freedom Finance Global. Нові пакети обмежень та внесення танкерів компанії до „чорних списків” призвели до простою частини суден, зниження фрахтових ставок і операційних труднощів.
У січні 2025 року США відкликали у компанії ліцензію на управління флотом і запровадили блокуючі санкції проти десятків суден, що призвело до знецінення активів на 29,8 млрд рублів. ЄС додатково заборонив заходи суден російської компанії в європейські порти.
Станом на 1 червня під санкціями США, ЄС та Великої Британії перебували 426 танкерів „тіньового флоту” Росії. Частина цих суден простоює, але їхні перевезення частково замінили грецькі компанії.
Аналітики вважають, що зниження цінового обмеження на російську нафту з $60 до $47 за барель може суттєво вдарити по російських нафтовиках і бюджету, адже перевізники можуть відмовитися від роботи з РФ, тоді як замінити їх достатньою кількістю суден буде складно.
Індійський міністр нафти Хардіп Сінгх Пурі висловив впевненість країни, що вона знайде альтернативу російській нафті, якщо США запровадять вторинні санкції.
Про це пише Reuters.
За словами міністра, на ринку зʼявляються багато нових постачальників нафти, таких як Гаяна, Бразилія, Канада.
„Я зовсім не хвилююся. Якщо щось трапиться, ми впораємося з цим. Індія диверсифікувала джерела постачання, і ми перейшли, я думаю, з приблизно 27 країн, у яких ми раніше купували, до приблизно 40 країн зараз”, – заявив Пурі.
Раніше американський президент Дональд Трамп попередив: держави, які купують у РФ нафту, можуть зіткнутися із санкціями, якщо протягом 50 днів не буде досягнуто мирної угоди щодо війни в Україні. Водночас генсек НАТО Марк Рютте додав, що проти деяких країн, зокрема Індії, можуть запровадити обмеження через ведення ними бізнесу з Москвою.
Речник індійського МЗС прокоментував цю заяву Рютте, сказавши, що першочерговим пріоритетом Нью-Делі було забезпечення енергетичних потреб, і в цьому питанні держава керувалася „переважаючими глобальними обставинами”.
