У Європейському парламенті провідні законодавці з питань торгівлі відклали рішення про голосування щодо торговельної угоди зі США через погрози глави Білого дому Дональда Трампа анексувати Гренландію.
Як зазначається, депутати Європарламенту мають провести голосування 26 січня, на якому буде визначено позицію органу щодо скасування мит на промислові товари зі США, про яке домовилися Брюссель і Вашингтон минулого літа.
Однак деякі депутати, обурені поведінкою Трампа, не хочуть, щоб голосування відбулося.
На зустрічі законодавців, які очолюють роботу над цією темою, було вирішено відкласти рішення про проведення голосування, чекаючи на результати важливих зустрічей між Вашингтоном, Нууком та Копенгагеном, які відбудуться пізніше в середу.
«Ми не можемо сьогодні винести угоду на голосування», – заявила провідна законодавиця з питань торгівлі Карін Карлсбро з ліберальної партії «Оновити Європу» і додала, що необхідна чітка позиція США щодо Гренландії.
Голова комітету з міжнародної торгівлі Бернд Ланге сказав Politico, що обговорення триватимуть наступної середи.
Видання зазначає, що політичні групи розділилися в думках щодо того, як реагувати на погрози Трампа анексувати європейську територію. Соціалісти і демократи, до яких належить Ланге, схиляються до замороження голосування щодо торговельної угоди.
«Одні вважають, що потрібно співпрацювати зі США, щоб отримати максимальну вигоду, а інші кажуть, що потрібно показати зуби і не поступатися в усьому», — пояснила депутат від партії «Зелених» Анна Кавацціні, яка очолює комітет з питань внутрішнього ринку.
Згідно з угодою, укладеною торік у липні, ЄС зобов’язався прийняти законодавство про скасування мит на промислові товари та лобстерів із США в обмін на зниження Вашингтоном мит на європейські автомобілі.
Угода вважається несправедливою для ЄС, але депутати були готові змиритися з цим в обмін на зобов’язання Трампа захищати європейську безпеку. Оскільки погрози щодо анексії Гренландії продовжуються, дехто вже не бачить сенсу в цій угоді, йдеться у публікації.
Президент США Дональд Трамп заявив у середу, що військовий бюджет США на 2027 рік має скласти $1,5 трлн, що значно перевищує $901 млрд, затверджений Конгресом на 2026 рік.
Про це Трамп написав у соцмережі Truth Social, повідомляє „Європейська правда”.
Президент США написав, що він ухвалив рішення щодо військових витрат на 2027 рік „після довгих і складних переговорів із сенаторами, конгресменами, секретарями та іншими політичними представниками”
„Для блага нашої країни, особливо в ці дуже неспокійні та небезпечні часи, наш військовий бюджет на 2027 рік повинен становити не 1 трильйон доларів, а 1,5 трильйона доларів. Це дозволить нам створити „військо мрії”, на яке ми давно маємо право”, – написав глава Білого дому.
Ця заява Трампа з’явилася після окремого допису на Truth Social, у якому президент США розкритикував оборонні компанії за занадто повільне виробництво зброї. У ньому він пообіцяв заборонити оборонним підрядникам виплачувати дивіденди або викуповувати акції, доки ті не прискорять виробництво.
Трамп заявив, що додаткові витрати на оборону будуть покриті доходами, отриманими від тарифів, які він запровадив майже для кожної країни та багатьох промислових секторів.
Будь-яке збільшення військового бюджету вимагатиме схвалення Конгресу.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив, що тимчасова влада Венесуели погодилась передати Вашингтону від 30 до 50 мільйонів барелів «санкціонованої» високоякісної нафти, яку продадуть за ринковою ціною.
Дональд Трамп очікує, що отриману нафту США продадуть, а надходження від продажу, які контролюватиме Білий дім, спрямують на вигоду як американців, так і венесуельців.
У своєму повідомленні у соцмережі Truth Social Трамп уточнив, що наказав енергетичному секретареві Крісу Райту негайно розпочати реалізацію цього плану. За словами президента, нафту доставлятимуть безпосередньо до портів США за допомогою плавучих резервуарів.
Натомість у Венесуелі поки що не коментували анонсовану Трампом угоду.
У Вашингтоні також готують зустріч із керівниками провідних американських нафтових компаній, таких як Exxon, Chevron і ConocoPhillips, щоб обговорити можливі інвестиції у венесуельську нафтову галузь та відновлення виробничих потужностей у цій країні.
Зазначається, за умови торгівлі нафтою приблизно по 56 доларів за барель, угода, про яку Трамп оголосив, може коштувати до 2,8 мільярда доларів.
За даними Управління енергетичної інформації Сполучених штатів Америки, США витрачають в середньому близько 20 мільйонів барелів нафти та супутніх продуктів на день, тому перехід Венесуели буде еквівалентний двом з половиною дням поставок.
Попри те, що Венесуела має найбільші у світі підтверджені запаси сирої нафти, вона видобуває в середньому лише близько одного мільйона барелів на день, що значно менше середньодобового виробництва США в 13,9 мільйона барелів на день протягом жовтня.
Мінфін РФ прогнозує дефіцит бюджету за підсумками року на рівні 5,7 трлн рублів, що вп’ятеро більше початкового плану.
Санкції проти Роснефти та Лукойлу, через які виявилося паралізовано понад половину нафтового експорту в країни Азії, загрожують новими втратами російському бюджету. Через падіння цін на нафту Urals та знижки, які перевищили 20 доларів за барель, російська скарбниця не добере близько 300 млрд рублів нафтогазових доходів у листопаді та грудні, вважають російські економісти, повідомляє The Moscow Times.
Середня ціна російського нафтового експорту опустилася до 46 доларів за барель, а на тім тижні вартість Urals у західних портах падала до 36 доларів за бочку. Тільки через це падіння бюджет недоотримуватиме близько 150 млрд рублів на місяць.
Станом на початок листопада російський бюджет вже втратив 21% нафтогазових доходів порівняно з рівнем минулого року, або 2 трлн. рублів у вартісному обчисленні.
Нижче за план виявилися збори всіх ключових податків: ввізного ПДВ – на 1,3 трлн рублів, ввізних мит і акцизів – на 328 млрд рублів, податку на прибуток – на 160 млрд рублів, ПДФО – на 36 млрд рублів, утильзбору – на 888 млрд рублів,
Мінфін прогнозує дефіцит бюджету за підсумками року на рівні 5,7 трлн рублів – у 5 разів більше від початкового плану. За фактом „дірка” в скарбниці РФ може бути ближчою до 6 трлн рублів, попереджають аналітики Газпромбанку.
Попри погіршення бюджетної ситуації, гроші на війну у Володимира Путіна найближчим часом не закінчаться, вважають в Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні.
Президент США Дональд Трамп повідомив про підготовку нового законопроєкту, який передбачатиме запровадження «дуже суворих санкцій»проти держав, які й надалі співпрацюють із росією в торговельній сфері.
Під час спілкування з журналістами американський лідер зазначив, що республіканські законодавці вже працюють над відповідною ініціативою, спрямованою на посилення економічного тиску на Москву через її міжнародних партнерів. За словами президента, саме він виступив автором цієї пропозиції.
«Як вам відомо, це була моя ідея, тож дуже суворі санкції застосовуватимуться до будь-якої країни, яка продовжує вести бізнес із росією», – заявив Трамп.
Він також додав, що законодавці розглядають можливість включити Іран до переліку держав, які можуть потрапити під ці обмеження. Остаточне рішення щодо Тегерана буде ухвалено під час подальшого опрацювання законопроєкту.
Президент США Дональд Трамп оголосив про намір знизити митні ставки на імпорт з Індії після того, як ця країна скоротила закупівлі російської нафти.
Під час спілкування з журналістами у Білому домі Трамп зазначив, що таке рішення стане реакцією Вашингтона на зміну енергетичної політики Нью-Делі.
„Зараз тарифи для Індії дуже високі через російську нафту, і вони припинили імпортувати російську нафту. Суттєво знизили. Так, ми збираємося знизити тарифи”, — сказав президент США.
Тим часом заступник міністра закордонних справ росії Андрій Руденко заявив, що Індія не припиняла закупівлі російської нафти.
„Можу сказати, що Індія продовжує закуповувати російську нафту”, – сказав він журналістам у Москві, коментуючи слова президента США Дональда Трампа про те, що індійська сторона нібито майже припинила купівлі нафти у рф.
