Україна у 2022 році втратила до 10 млн тонн потенційного врожаю через окупацію територій.
Про це сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час пресконференції.
„Ми оцінювали, що з тих площ, які на окупованих територіях, можна було б зібрати близько 10 млн тонн. У цього врожаю різна доля: десь вкрадено, десь спалено”, – заявив він.
За словами Висоцького, завдяки інформації, зібраній через супутники, точно відомо про втрату 500 тис. тонн зерна.
Заступник міністра зазначив, що остаточні втрати можна буде підрахувати після деокупації територій.
В Україні вже зібрали 11,8 млн. тонн зернових та зернобобових культур із загальної площі 3,5 млн. га, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики у п’ятницю, 29 липня.
Так, намолочено 8 млн. тонн пшениці (+4,2 млн. тонн за тиждень) з 2,3 млн. га (+1,1 млн. га), 3,5 млн. тонн ячменю (+1 млн. тонн) з 1,73 млн. га (+0,92 млн га) та 193 тис. тонн гороху (+66 тис. тонн) з 96,5 тис. га (+21,5 тис. га). Крім того, зібрано 1,8 млн. тонн озимого ріпаку (+903 тис. тонн за тиждень) з 702 тис. га (+302 тис. га).
Понад мільйон тонн уже намолотили Одеська, Дніпропетровська, Миколаївська, Вінницька та Кіровоградська області.
Крім того, Вінницька та Закарпатська області закінчили збирання озимого ячменю. У Вінницькій, Волинській, Донецькій, Київській та Миколаївській завершили збирати горох.
У ході посівної 2022 року в умовах війни засіяли 14,16 млн га земель – це 83,7% від показників минулого року (16,92 млн га), пише Корреспондент.net.
[type] => post
[excerpt] => В Україні вже зібрали 11,8 млн. тонн зернових та зернобобових культур із загальної площі 3,5 млн. га, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики у п'ятницю, 29 липня.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1659175560
[modified] => 1659132623
)
[title] => В Україні зібрали вже майже 12 млн. тонн урожаю
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=27362&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 27356
[uk] => 27362
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 27358
[image] => Array
(
[id] => 27358
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona.jpg
[original_lng] => 169651
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/betakaritas-kombajn-termes-gabona.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 2813
[_thumbnail_id] => 27358
[_edit_lock] => 1659121823:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_9b85e86e524b3feb15d997b7ec7f1c84] =>
A total of 165 ships with 3.7 million tonnes of agricultural products on board have left #Ukraine under a deal brokered by the United Nations and Turkey to unblock Ukrainian sea ports, the Ukrainian infrastructure ministry said https://t.co/rHmDQOwWfJ
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
“Урожай пшениці очікується на рівні 18–20 мільйонів тонн, що в п’ять разів більше від потреби. Наше внутрішнє споживання для харчових цілей становить до 4 мільйонів тонн у рік, плюс на сьогодні ще є в запасах якісна пшениця з минулого року”, – йдеться в повідомленні.
У міністерстві зазначають, що обсяги врожаю пшениці, гречки, кукурудзи, ячменю, вівса, жита та інших культур цілком покриють потреби внутрішнього споживання України. За більшістю позицій матимемо експортну пропозицію, оскільки продовольства буде значно більше від потреби.
За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, цього року було посіяно значно більше гречки, ніж у попередні роки. Тож ми зможемо повністю задовольнити внутрішній ринок – ціна вирівняється. Аналогічна ситуація з житом, вівсом та іншими культурами.
«Із точки зору внутрішньої продовольчої безпеки навіть зменшених посівних площ більш ніж достатньо для забезпечення українців якісними харчами. Із точки зору посівних площ і якості посівів ми не очікуємо дефіциту. За основними групами зернових виробництво буде в рази більше, ніж споживання. Тому значна частина продовольства завдяки розблокуванню чорноморських портів зможе бути експортована», – зазначив Висоцький.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Урожай зернових культур у 2022 році в Україні становитиме орієнтовно 65 млн тонн, зокрема до 50 млн тонн зернових та 15-15,3 млн тонн олійних культур, що менше показників рекордного попереднього року, але можна порівняти з урожаями, які збирали у країні в поточному десятилітті.
Про це в ефірі національного UA-марафону заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, інформує „Інтерфакс-Україна”.
„Можливо, близько 48-50 млн тонн зернових у сумі. Звісно, це менше, ніж у попередні роки, коли ми звикли до 60-75-85 млн тонн, але якщо взяти десятирічну історію, коли в нас було 40-45 млн, то це не є критичним”, – повідомив він.
Він уточнив, що врожай кукурудзи цього сезону очікується у розмірі близько 24 млн тонн, 18-20 млн тонн пшениці, ячменю орієнтовно 5 млн тонн.
За даними Висоцького, також очікується виробництво близько 10 млн тонн соняшника, 2,5-2,8 млн тонн сої і близько 2,5 млн тонн озимого ріпаку.
„Це середні показники, дивлячись на середньостатистичні показники минулих років, і їх коригуватимемо за фактом збирання врожаю”, – уточнив заступник міністра.
[type] => post
[excerpt] => Урожай зернових культур у 2022 році в Україні становитиме орієнтовно 65 млн тонн, зокрема до 50 млн тонн зернових та 15-15,3 млн тонн олійних культур, що менше показників рекордного попереднього року, але можна порівняти з урожаями, які збирали у ...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1655141280
[modified] => 1655139211
)
[title] => Україна цьогоріч збере орієнтовно 65 млн тонн урожаю. Це не є критичним, - Мінагрополітики
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=25277&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 25294
[uk] => 25277
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 25278
[image] => Array
(
[id] => 25278
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field.jpg
[original_lng] => 121194
[original_w] => 800
[original_h] => 450
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field.jpg
[width] => 800
[height] => 450
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field.jpg
[width] => 800
[height] => 450
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field.jpg
[width] => 800
[height] => 450
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/yellow-wheat-field.jpg
[width] => 800
[height] => 450
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1655128412:8
[_thumbnail_id] => 25278
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 3017
[translation_required_done] => 1
[_oembed_dcc48fe1bb52afc88aaabbad669d012c] =>
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
Заробітчани зі Східної Європи не повернулися після Brexit, тому в країні немає кому збирати салат.
Сотні гектарів тут засіяні салатом. Але цілі поля з вирощеним у Кенті цьогорічним урожаєм змарновано. Через те, що другий рік поспіль збирати його було просто нікому.
Працівники зі Східної Європи, які збирали цей салат-латук ще до настання „брекситу”, сюди не повернулися. Натомість фермерам довелося шукати сезонну робочу силу набагато далі — в Узбекистані, Казахстані та Таджикистані. То чому б не найняти британців? Напевно, ми втратили близько 15-20% цьогорічного врожаю — близько 150 тонн, – каже Ніколас Оттлі директор із сільського господарства Laurence J Betts Ltd.
Ми намагалися залучити британців, дуже старалися, але нічого не вийшло – поля порожні. Ми співпрацюємо з центром зайнятості Мейдстоуна вже чотири роки, і за цей час жодна людина не відгукнулася. Отже, будь ласка, припиніть цю риторику, бо це абсолютна нісенітниця.
За 150 км звідси – у Західному Сассексі один із найбільших у країні виробників овочів Barfoots of Botley якраз зіштовхнувся із цією проблемою. Знайти робочу силу цього року було дуже складно, затримувався приїзд людей за програмою сезонних працівників.
Ця програма пропонує короткострокові візи для сільськогосподарських робітників.
Завдяки їй цього року британським виробникам удалося запросити на роботу 30 000 мігрантів із можливістю, за необхідності, найняти ще десять тисяч людей. Уряд ще не погодився допустити додаткових робітників — фермери кажуть, що це потрібно зробити якнайшвидше, поки не стало надто пізно.
Люк Ханрахан, кореспондент Euronews, розповів: минулого року на цій фермі пропало 600 тонн урожаю. Битва за пошук робітників цього року була майже такою ж складною. І фермери кажуть: якщо більшій кількості сезонних мігрантів не буде дозволено збирати брокколі, поля, подібні до цього, перестануть існувати у Великій Британії.
Уряд Великобританії заявив, що визнає проблему з трудовими ресурсами у сільському господарстві та продовжив термін дії віз для сезонних робітників до кінця 2024 року.
Влада також стверджує, що працює над залученням британських працівників. Головна проблема – умови праці, на які зразу погоджувалися приїжджі працівники, але підданих королеви вони не влаштовують, – передає Euronews.
Yesterday the UK guaranteed $450m of a $1.5bn to Ukraine through a @worldbank loan, to support vital public services. The British Ambassador to Ukraine @MelSimmonsFCDO signed the guarantee from Kyiv ????
У низинних районах Закарпаття люди живуть з овочів та коренеплодів, які вирощують у теплицях та відкритому ґрунті. На початку березня почали збирати урожай ранньої редиски.
Рожеві та червоні коренеплоди в’язали у пучки, пакували до целофанових міхів і реалізовували гуртовикам та на ринках області. За пучок – 11-12 гривень. З часу оголошення карантину в Україні ціна на редиску почала падати, наразі за пучок господарі отримують п’ять гривень. Городники раді і такій ціні, бо товар пропадає.
Ось що розповіла пані Оксана із села Боржавське Виноградівського району:
– Більшість сімей нашого села
живе із землі. Аби виростити городину, доводиться вкладати багато коштів та
праці: купуємо якісне і дороге насіння, добрива, треба облаштувати теплиці,
підтримувати температуру, зволожувати та розпушувати ґрунт, полоти бур’яни.
Вирощену редиску доводиться спродувати за безцінь. Минулого тижня чоловік повіз
товар на ринок до Виноградова. Гуртовикам здав по 5 грн. пучок. Нема кому
купувати нашу редиску – люди сидять вдома, купують товари першої необхідності.
Пані Оксана зі сльозами на очах
каже, що не знає як бути у цій ситуації: коренеплоди треба вибирати з ґрунту,
бо вони переростуть і потрухлявіють, будуть непридатні для споживання.
Доведеться згодувати худобі або викинути у рівчак.
– Ми у розпачі, але не впадаємо
у відчай, живемо з надією, що після карантину все стабілізується, всі будуть
здорові і щасливо святкуватимемо Великдень. А тим часом готуємо землю для
розсади помідорів і молимося до Господа Бога, просимо у нього захисту від
коронавірусу. Нехай будуть усі живі і здорові, – побажала моя співрозмовниця.
