У Великій Британії почав працювати перший український оборонний завод компанії Ukrspecsystems, який виробляє дрони.
Про це повідомив посол України у Великій Британії Валерій Залужний.
За словами Залужного, мова йде виробничий комплекс компанії Ukrspecsystems, чиї безпілотники довели свою ефективність в умовах високотехнологічної війни.
„Україна воює в умовах постійних ракетних ударів, руйнування інфраструктури та загрози для виробництв. А наші інженери створюють рішення, які народжуються безпосередньо з досвіду фронту. Вони вдосконалюють системи не за підсумками теоретичних досліджень, а за результатами реальних бойових застосувань”, – зазначив він.
Тому, за словами українського посла, запуск виробництва у Великій Британії має глибоку стратегічну логіку.
„Це не перенесення центру тяжіння з України. Це розширення наших спільних спроможностей та створення другого контуру стійкості, який гарантує безперервність виробництва”, – підкреслив Залужний.
Він додав, що центр інженерної експертизи залишається в Україні, а виробництво інтегрують у британський оборонний простір.
„Ми створюємо нову якість партнерства, коли союзники не лише підтримують одне одного, а й формують спільну промислову базу безпеки”, – зазначив посол.
Компанія Ukrspecsystems працює на ринку з 2014 року, завоювавши репутацію розробника високоефективних безпілотних рішень. Її візитівкою є розвідувальні комплекси PD-2, Gekata та лінійка Shark.
Перший етап реалізації програми має початися 18 лютого у Форт-Беннінгу, де військові проводитимуть випробування.
Пентагон запланував до 2027 року створити запас із сотень тисяч ударних безпілотників і запросив взяти участь у їхньому виробництві 25 компаній. Серед них опинилися й дві українські – General Cherry Corp та Ukranian Defence Drones Tech Corp. Про це свідчить відповідна публікація на сайті американського військового відомства.
Мета запущеної Drone Dominance Program (DDP) – „швидке розгортання недорогих односторонніх ударних безпілотників у масштабах усієї країни в межах зміцнення американського арсеналу свободи”.
Перший етап реалізації програми має розпочатися 18 лютого у Форт-Беннінгу, де військові проводитимуть випробування та оцінюватимуть системи постачальників. Він завершиться на початку березня, коли будуть розміщені замовлення на постачання прототипів на суму близько 150 млн доларів.
Самі постачання розпочнуться незабаром після цього і продовжаться протягом наступних п’яти місяців.
Загалом програма передбачає чотири етапи. Президент США Дональд Трамп восени 2025 року говорив про можливість співробітництва з Україною у галузі безпілотників.За його словами, за останні кілька років використання дронів на полі бою „справді вийшло на перший план”, а Україна виробляє „дуже добрі дрони”.
Китай постачає росії обладнання та технології, які дозволяють Москві нарощувати виробництво новітніх ракет, зокрема ядерноздатної гіперзвукової ракети «Орєшнік», попри західні санкції.
За даними видання, росія використовує китайські верстати, інструменти та електронні компоненти для виготовлення бойових частин і ключових елементів ракет. Зокрема, йдеться про високоточні верстати з числовим програмним керуванням (CNC), які виявила українська розвідка на Воткінському заводі – головному підприємстві рф з виробництва ракет, що перебуває під санкціями США, ЄС, Великої Британії та Японії.
Саме там виготовляють ракети «Орєшнік», а також «Іскандер-М» і міжконтинентальні «Тополь-М». «Орєшнік» – гіперзвукова балістична ракета, яка розвиває швидкість до 8 тис. миль на годину, може нести шість бойових частин і вражати цілі в Європі менш ніж за 20 хвилин. Як відомо, на початку січня російські війська вже застосували її проти Львова – за 65 км від кордону з Польщею.
Журналісти встановили, що Китай передав росії технологій та обладнання щонайменше на $10,3 млрд, включно з мікрочипами, електронними платами, кульковими підшипниками, п’єзоелектричними кристалами для радарів і систем РЕБ, а також оптичними прицілами. Частина цих товарів входить до переліку 50 пріоритетних позицій, експорт яких до рф заборонений 39 країнами Заходу, однак Китай до санкцій не приєднався.
Згідно з торговими даними, Пекін поставив Москві щонайменше $4,9 млрд мікроелектроніки, необхідної для високоточної зброї та винищувачів Су. Лише за перші три роки повномасштабної війни Китай експортував до рф $3,1 млрд верстатів.
Аналітики зазначають, що саме доступ до китайських машинобудівних потужностей дозволив росії обійти санкції, прискорити виробництво озброєнь і зменшити залежність від західних технологій. За їхніми словами, без китайської економіки та ролі КНР як «транзитної ланки» для санкційних товарів росії було б значно складніше підтримувати війну проти України.
Водночас експерти наголошують, що реальні обсяги поставок можуть бути значно більшими, оскільки частина продукції постачається через треті країни з подальшим реекспортом до рф, що ускладнює відстеження ланцюгів постачання.
Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен заявив, що обговорення з представниками промисловості щодо виробництва технологічно вдосконалених мін розпочнеться найближчим часом .
«Для військової безпеки Фінляндії важливо, щоб ми за будь-яких обставин зберігали внутрішній виробничий потенціал», – сказав він.
За словами міністра, війна сусідньої Росії проти України показала, що дрони не замінили традиційних систем озброєння і піхотні війська залишаються дуже актуальними.
Збройні сили також розглядатимуть можливі варіанти постачання з-за кордону. Мета полягає в тому, щоб перші міни були готові вже в 2027 році. Навчання персоналу, резервістів і призовників щодо використання наземних мін розпочнеться найближчим часом.
У майбутньому, за словами Сікорського, з Україною будуть реалізовані оборонні проєкти в рамках програми ЄС SAFE.
Україна перемістила частину виробництв дронів та ракет до Польщі. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв’ю TVP World.
„Ми зробили внесок у закупівлю американської зброї для України. У нас зараз, я вже втрачаю рахунок, 48-ма здається, передача обладнання Україні. Але Україна відповідає взаємністю, перемістивши частину виробництва дронів і ракет до Польщі”, – зазначив він.
За словами Сікорського, у майбутньому з Україною будуть реалізовані оборонні проєкти в рамках програми ЄС SAFE.
„Ми використовуємо безпечний механізм ЄС, за яким сорок чотири мільярди євро буде витрачено на посилення оборонної промисловості. Деякі проєкти будуть реалізовані з європейськими партнерами, а також з Україною. Багато чого відбувається,” – заявив міністр закордонних справ Польщі.
Міноборони США у партнерстві з Lockheed Martin сьогодні оголосив про підписання історичної рамкової угоди, яка встановлює нову трансформаційну модель закупівель для розширення виробництва та закупівлі боєприпасів.
Про це йдеться у повідомленні відомства, передає „Європейська правда”.
Нова модель забезпечує довгострокову впевненість у попиті, стимулює промислові інвестиції для збільшення виробництва, скорочує терміни виконання замовлень, підвищує ефективність управління ланцюгами поставок, одночасно зменшуючи початкові інвестиції уряду в інфраструктуру та потужності.
Ця семирічна рамкова угода з Lockheed Martin є прямим результатом нової стратегії трансформації закупівель міністерства, оприлюдненої міністром Пітом Гегсетом у його промові „Арсенал свободи” у Форті Макнейр у листопаді. Як заявив міністр, „ми стабілізуємо сигнали попиту. Ми будемо укладати з компаніями більші та триваліші контракти на перевірені системи, щоб ці компанії були впевнені в необхідності більших інвестицій для розширення промислової бази, яка постачає наші системи озброєння в більших обсягах і швидше”.
Згідно з рамковою угодою, Lockheed Martin збільшить щорічне виробництво перехоплювачів до систем Patriot PAC-3 Missile Segment Enhancement (MSE) з приблизно 600 до 2000, привівши промислові потужності у відповідність до довгострокового попиту з боку збройних сил США, союзників та країн-партнерів.
Угода також узгоджує інтереси Lockheed Martin, уряду та платників податків, при цьому Lockheed Martin підтримує інвестиції для збільшення необхідного обсягу виробництва, одночасно отримуючи вигоду від впевненості в довгостроковому зростанні попиту на PAC-3 MSE.
Рамкова угода створює основу для переговорів щодо семирічного контракту на поставку, який підлягає затвердженню Конгресом і виділенню коштів, що дозволить збільшити виробництво PAC-3 MSE до приблизно 2000 ракет на рік, порівняно з приблизно 600 на сьогодні.
Міністерство оборони визнає, що для підтримки збільшення виробничих потужностей також необхідна оптимізація ланцюга поставок. В рамках рамкової угоди Міністерство оборони буде співпрацювати з ключовими постачальниками PAC-3 MSE для укладення семирічних субпідрядних угод, щоб забезпечити інвестиції в оптимізацію та розширення виробничих потужностей з виробництва компонентів для задоволення зростаючого попиту на боєприпаси.
Компанія MBDA інвестує 2,4 млрд євро у виробництво далекобійних крилалих ракет Taurus Neo.
Німеччина уклала контракт на масштабне виробництво крилатих ракет Taurus Neo. Про це повідомила компанія MBDA.
Вказано, що замовлення на підготовку виробничої лінії у Німеччині для серійного випуску вдосконалених ракет отримала компанія TAURUS Systems – спільне підприємство MBDA та SAAB.
„З Taurus Neo Німеччина цілеспрямовано нарощує свої найсучасніші можливості глибокого удару, роблячи критично важливий внесок у стримувальні спроможності Європи та НАТО”, – заявив виконавчий директор MBDA Group зі стратегії Томас Готтшильд.
Як зазначили у компанії, роботи з розробки нових технологій уже розпочалися в межах контракту на обслуговування та модернізацію ракет Taurus, підписаного у грудні 2024 року. Це має забезпечити якнайшвидшу готовність перших систем Taurus Neo.
„Між 2023 і 2025 роками MBDA подвоїла виробництво нових ракет для групи в цілому та продовжить інвестувати 2,4 млрд євро між 2025 і 2029 роками, щоб забезпечити нарощування виробництва в найближчі роки”, – йдеться у повідомленні.
Україні доведеться скоротити виробництво дронів у рази, якщо навесні Київ не отримає фінансування від Європейського Союзу.
Про це повідомляє РБК-Україна, про це президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з медіа у Брюсселі.
„Якщо на весні Україна не отримує відповідний транш, який в разі миру Україна буде використовувати на відновлення нашої держави, а в разі продовження війни Україна буде використовувати на наступні пріоритети, передусім виробництво дронів, в України буде зменшено в рази виробництво дронів”, – сказав Зеленський.
За його словами, Україна буде змушена в рази скоротити виробництво дешевих бойових дронів. Також зменшаться і далекобійні українські можливості.
„Якщо далекобійні ми сьогодні використовуємо наші можливості, і так само вони працюють, але з нашого боку, як санкційні пакети по енергетиці наших європейських і американських партнерів, ми зі свого боку робимо все, щоб зменшити енергоресурс Росії. Всього цього просто не буде”, – наголосив президент.
Новий закон про виноробство, що запрацює з 2026 року, має наблизити галузь до стандартів ЄС і посилити конкурентоспроможність українських вин. Про це повідомляє Держпродспоживслужба.
З початку 2026 року в Україні набере чинності оновлений Закон «Про виноград, вино та продукти виноградарства», який запроваджує сучасні правила для галузі відповідно до європейських стандартів. Зміни стосуватимуться вирощування винограду, виробництва та маркування виноробної продукції, повідомляє Держпродспоживслужба.
Головні нововведення:
Захист географічних зазначень
Будуть запроваджені правила, що охороняють назви вин, тісно пов’язані з конкретними регіонами та традиціями їх виробництва. Це сприятиме розвитку регіональних брендів і підвищенню впізнаваності українських вин.
Створення Виноградарсько-виноробного реєстру
Запрацює єдина державна база даних, що охоплюватиме всіх виробників і їхні виноградники.
Оновлення вимог
Зміняться стандарти якості, маркування та класифікації вин, що зміцнить позиції української продукції як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках.
Держпродспоживслужба забезпечуватиме контроль безпечності та якості продукції, а також дотримання нових правил і механізмів захисту географічних зазначень. Запровадження цих стандартів стане новим етапом розвитку українського виноробства.
Volkswagen припинить випуск автомобілів на своєму заводі в Дрездені. Це перший випадок за всю 88-річну історію автовиробника, коли компанія зупиняє виробництво на підприємстві в Німеччині, повідомляє Financial Times.
Закриття складальної лінії відбувається на тлі зростаючого тиску на грошовий потік найбільшого європейського автовиробника. Серед причин — слабкі продажі на ринку Китаю, зниження попиту в Європі та вплив американських мит на продажі у США.
Компанія протягом певного часу переглядає розподіл інвестиційного бюджету обсягом близько 160 млрд євро, запланованого на найближчі п’ять років, з урахуванням довшого життєвого циклу автомобілів із бензиновими двигунами. Інвестиційний бюджет, який коригується щороку, останніми роками скорочувався: для періоду 2023–2027 років він становив 180 млрд євро.
Фінансовий директор Volkswagen Арно Антліц у жовтні зазначав, що у 2025 році чистий грошовий потік концерну, який раніше прогнозувався близьким до нульового рівня, може вийти у невеликий плюс. Водночас аналітики вказують, що фінансовий тиск на компанію зберігатиметься.
Аналітик Bernstein Стівен Райтман заявив, що у 2026 році тиск на грошовий потік, безумовно, залишиться. За його словами, автогрупа шукає шляхи скорочення витрат і підвищення операційного прибутку.
Він також зазначив, що Volkswagen стикається з масштабними викликами, оскільки очікувано довший період експлуатації автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння потребує додаткових інвестицій. За його словами, компанії доводиться розглядати нові покоління бензинових технологій.
З моменту запуску виробництва у 2002 році завод у Дрездені випустив менш як 200 тис. автомобілів, що становить менше половини річного обсягу виробництва головного підприємства Volkswagen у Вольфсбурзі.
Зупинка виробництва в Дрездені є частиною планів Volkswagen зі скорочення виробничих потужностей у Німеччині. Ці кроки передбачені угодою з профспілками, укладеною торік, яка також включає скорочення 35 тис. робочих місць у бренду VW на території країни.
Голова бренду Volkswagen Томас Шефер цього місяця заявив, що рішення про припинення виробництва було ухвалене нелегко, однак з економічної точки зору воно є необхідним.
Завод у Дрездені спочатку створювався як демонстраційний майданчик інженерних можливостей Volkswagen і розпочав роботу зі складання преміального седана VW Phaeton. Після припинення виробництва цієї моделі у 2016 році підприємство стало символом електрифікаційних планів концерну, а останнім часом на ньому випускали електромобіль ID.3.
