Упродовж 5 грудня Росія випустила по території України ракет різних типів, загальна сума яких становить $400-500 млн.
Про це свідчать підрахунки Forbes.
За даними Командування повітряних сил, 5 грудня по Україні було випущено такі типи ракет: 38 крилатих авіаційних ракет Х-101/Х-555, 22 крилаті ракети „Калібр”, три крилаті ракети Х-22, шість крилатих ракет Х-59, одна авіаційна крилата ракета Х-31П.
Для розрахунку вартості цих ракет видання використовувало такі оцінки: вартість ракети Х-101 – $13 млн, Х-555 – $4 млн, „Калібр” – $6,5 млн, Х-22 – $1 млн, Х-59 – $0,5 млн, Х-31П – $0,5 млн. Тож, загальна вартість усіх випущених ракет становить $400-500 млн.
Нагадаємо, 5 грудня відбулась восьма масована ракетна атака Росії на українські енергетичні об’єкти. За даними Повітряних Сил ЗСУ збито понад 60 ракет із більш ніж 70 випущених окупантами.
Росія вкотре завдала масованих ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури України. Це коштувало країні-агресорці декілька річних бюджетів її регіонів.
За інформацією журналіста Андрія Цаплієнка, ранкова ракетна атака коштувала росії приблизно 400 – 600 мільйонів доларів.
Він зазначає, що рівно стільки коштують випущені по енергетичній інфраструктурі нашої держави 50 ракет Х-101 і Х-555. Вартість ракети Х-101 становить 13 мільйонів доларів; Х-555 – 7,5 мільйона доларів.
Ця величезна сума перевищує половину річних бюджетів Новосибірська чи Єкатеринбурга – третього та четвертого за розмірами міст Росії,
Від початку повномасштабного вторгнення Росії витрати державного бюджету склали майже 1 трлн грн.
Про це на засідання Кабміну повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
„Від початку повномасштабного вторгнення росії витрати державного бюджету склали майже 1 трлн грн. З них більш ніж 420 млрд грн було витрачено на оборону та безпеку нашої країни”, – сказав Шмигаль.
Він додав, що більш як 40% всього, що Україна витрачала з державного бюджету – це потреби армії: 288 млрд грн на зарплати військових, 135 млрд грн — на придбання і ремонт військової техніки, закупівлю боєприпасів та продукції оборонного призначення.
„Сьогодні українці свідомі як ніколи. Український бізнес та українські громадяни, попри складнощі, сплачують податки, адже знають — так вони допомагають армії та нашим військовим. Інші видатки держави фінансуються за рахунок допомоги наших міжнародних союзників та запозичень через військові облігації”, – наголосив Шмигаль.
Він також додав, що 180 днів повномасштабної війни показали, що українці можуть перемогти ворога.
„Ми продемонстрували стійкість на інституційному рівні. Ми втримали керованість державою і всіма ланками управління”, – наголосив глава уряду.
Він наголосив, що для Кабінету Міністрів у цей період визначили п’ять стратегічних завдань.
„Перше і ключове — це фінансування армії та оборони нашої держави; друге — це виплата всіх соціальних зобов’язань та соціальний захист тих, хто цього потребує; третє — це макроекономічна стабільність та перебудова економіки на рейки воєнного часу; четверте — активний рух у площині європейської інтеграції; п’яте — підготовка масштабного Плану відновлення України та реалізація програм швидкої відбудови”, – сказав Шмигаль.
Глава уряду наголосив, що українці борються за свою історію, за свою землю, за свою свободу, за своїх дітей та майбутнє для багатьох поколінь.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Щомісяця на харчування, одяг, засоби гігієни та комунальні платежі для одного військовополоненого потрібно 3000 гривень. Додаткові витрати необхідні на медичне обладнання, ліки та зарплату персоналу.
„Наше завдання мінімум – утримувати військовополонених у таких умовах, аби потім ніхто не міг говорити про те, що ми катуємо таких осіб, вчиняємо воєнні злочини щодо них тощо. Російські військовополонені – це, у першу чергу, обмінний фонд, щоб наших українських захисників визволити із ворожого полону”, – розповів Малюська.
За його словами, такі витрати на утримання полонених виправдані, адже умови для них мають відповідати Женевській конвенції.
Росіяни ж до українських полонених ставляться по-різному, додав Малсюька. До когось ставлення стабільно нейтральне. Когось утримують в неналежних умовах, а когось і катують.
„Ще раз наголошу: ми – цивілізована країна, а це зобов’язує тримати себе у руках та робити все у межах міжнародних норм, не дозволяючи собі опускатися до рівня ворога, який перебуває за межами цивілізації. Зараз усі ми є свідками роботи об’єднаної цивілізації в рамках верховенства права проти варварів, які такими правилами гребують”, – сказав міністр.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
?: As long as Russia continues its war against Ukraine, NL will provide assistance to Ukraine. Military, humanitarian and diplomatic. We’re allocating €2.5 bn for this in 2023. Ukraine can rely on the Netherlands. We just confirmed this in our conversation with @ZelenskyyUa. pic.twitter.com/VdzMKCqkWR
Військовий бюджет становить три чверті всіх витрат. Витрати лише зростають, очікується збільшення зовнішнього фінансування.
Україна витрачає за місяць війни понад 200 мільярдів гривень, – розповів голова Мінфіну Сергій Марченко в інтерв’ю Mind.
Так, за квітень військовий бюджет становив 206 мільярдів. Сюди входять виплати на переселенців, армію тощо.
Зокрема, на ВПО та продовольчі програми витрачено близько 14-15 млрд грн. У травні очікується зростання цих витрат до 16-17 млрд. грн.
Витрати на соцзахист – це 34 млрд грн, на освіту та медицину – 31 млрд грн, зарплата у бюджетній сфері – 5 млрд грн.
„Звичайно, левова частка коштів спрямовується в армію. Взагалі, військовий бюджет становить три чверті всього бюджету України, тож і витрати здійснюємо, приблизно, в такому обсязі”, – повідомив міністр.
За даними Мінфіну, у березні міжнародна підтримка України становила $3 млрд, у квітні – $1,7 млрд, а у травні – близько $2 млрд за необхідних $5 млрд щомісяця. У червні очікується надходження понад $4,8 млрд.
За 2020 рок з Фонду боротьби з COVID-19 використали 89% передбачених коштів, або 63,7 млрд грн, за загальним фондом держбюджету, а також 2,8 млрд грн зі спеціального фонду.
Станом на 31 грудня 2020 року з “ковідного” фонду використано 63,7 млрд грн з передбачених 72 млрд грн із загального фонду держбюджету (89%). Також використано 2,4 млрд грн з 6,4 млрд грн спеціального фонду (44%).
На охорону здоров’я було передбачено 22,4 млрд грн, з яких використали 87% (19,4 млрд грн).
На соціальний захист використано 12,8 млрд грн (73,5%) з 17,4 млрд грн коштів загального фонду державного бюджету. Усі 100% передбачених 4,5 млрд грн коштів використали “на забезпечення правопорядку”.
“На стимулювання економіки використано 26,4 млрд грн з 27 млрд грн за загальним фондом бюджету, або 98%. Зокрема, на будівництво, реконструкцію та ремонт автодоріг державного значення – 25,7 млрд грн (98%) з передбачених 26,2 млрд гривень”, -повідомляє відомство.
За спеціальним фондом держбюджету 5 млрд грн передбачено на одноразові “карантинні” виплати особам, які можуть втратити доходи через обмеження. З цих коштів використано 55,5%, або 2,8 млрд грн.
Ще 1,4 млрд грн спецфонду передбачено на закупівлю вакцин проти COVID-19.
“Використання коштів спеціального фонду державного бюджету триватиме в 2021 році”, – зазначили у відомстві.
