Українська зернова асоціація оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її на 7,8 млн т – до 76,8 млн т зернових та олійних.
Про це повідомляє УЗА.
У 2022 році врожай, за оцінкою УЗА, склав 73,8 млн т зернових та олійних.
„Збільшення прогнозу цьогорічного врожаю викликане сприятливими погодними умовами і кращою врожайністю культур, аніж очікувалося, хоча засіяні площі менші у порівнянні з минулим роком на 2,2 млн га”,- йдеться в повідомленні.
Експорт з України за цих умов в новому сезоні 2023/2024 потенційно може скласти майже 48 млн т. У минулому сезоні (який закінчився 30 червня 2023) за оцінкою УЗА експорт сягнув 58 млн т. Виручка України від експорту зернових, олійних та олії сягнула за минулий маркетинговий рік становила близько 20 млрд доларів.
Станом на 22 вересня, збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 6 млн 787 тис га (61%) при врожайності 38,4 ц/га, намолочено 26,1 млн тонн зерна в т.ч.:
пшениці з 4,7 млн га (99%), при врожайності 4,1 т/га намолочено 19,2 млн тонн;
ячменю з 1,6 млн га (100%), при врожайності 3,47 т/га намолочено 5,5 млн тонн;
гороху з 109,4 тис. га (98%), при врожайності 2,29 т/га намолочено 250,7 тис. тонн;
гречки з 47,2 тис. га (40%), при врожайності 1,4 т/га намолочено 58,5 тис. тонн;
проса з 28,8 тис. га (64%), при врожайності 2,37 т/га намолочено 68,1 тис. тонн;
соняшнику з 672 тис. га (14%) намолочено 1 млн 294 тис. тонн з при врожайності 1,92 т/га;
сої зібрали 228 тис. тонн при врожайності 2,33 т/га з площі 97,7 тис. га, (6%);
ріпаку з площі 1,1 млн га, (100%) намолочено 3,1 млн тонн насіння при врожайності 2,88 т/га;
цукрових буряків накопано 469 тис. тонн солодких коренів при врожайності 51,2 т/га, площа – 9,2 тис. га, (5%).
Зазначається, що сільгосптоваровиробники Дніпропетровщини, Кіровоградщини та Одещини намолотили більше як 2,0 млн тонн зерна. Понад 1 млн тонн: Вінниччина, Волинь, Київщина, Львівщина, Миколаївщина, Полтавщина, Сумщина, Тернопільщина, Харківщина, Хмельниччина та Черкащина.
Через повномасштабне російське вторгнення урожай в Україні цього року опинився під загрозою. Він може бути вдвічі меншим.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Twitter президента Володимира Зеленського.
„Український урожай цього року під загрозою бути вдвічі меншим. Наша головна мета – запобігти світовій продовольчій кризі, викликаній російським вторгненням”, – написав Зеленський.
Також глава держави наголосив, що влада знаходить альтернативні шляхи відправки зерна та закликав переглянути опубліковане у своєму пості відео.
Експерти стверджують, що цьогорічна погода нашкодить врожаю зернових культур. Слабкі морози та відсутність снігу негативно впливають на посіви озимих. А нашій країні в останні роки щастило з зерновими. Їхнє виробництво давало до 20% ВВП і до 40% валютної виручки. Але тепер все може змінитися. І винна у цьому аномальна зима.
Згідно з офіційними даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Україна замикає десятку найбільших країн-виробників пшениці, на частку яких припадає майже 70% світового валового збору, загальний обсяг якого становить приблизно 750 млн тонн на рік.
До відома, 95% врожаю зернових припадає на озимі культури, для яких дуже важлива «подушка безпеки» у вигляді снігу (рятує паростки від морозів) і супутня йому волога.
Але метеорологічна зима 2019/2020 (це коли в період трьох місяців встановлюється стійка від’ємна температура) так і не наступила. Середня температура по країні склала близько +2 градуси. Одним словом, морозу не було. Не було і снігу.
Насправді, проблеми почалися ще восени – з другої половини серпня і майже до листопада в Україні було мало дощів. В результаті виникли проблеми з посівом озимих культур і їх вегетацією: в більшості областей країни була ґрунтова посуха. Пшеницю і ячмінь сіяли в майже суху землю, особливо в центральних і південних областях. Найгірші умови були на Черкащині та в Одеській області – там ґрунтова посуха охоплювала 60-80% посівних площ.
Треба відзначити, що основний хлібний пояс України – це Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Херсонська та Черкаська області. І там на початок зими під озимими культурами спостерігалося найгірше за останні 10 років зволоження ґрунту.
Надії аграріїв на те, що ось прийде зима, а разом з нею і довгоочікувана волога у вигляді снігу, не виправдалися – з грудня по березень в Україні спостерігалася аномально тепла погода. Озимим ще пощастило, що протягом календарної зими не було особливих морозів – інакше потенційний урожай просто б вимерз за відсутності снігу.
Ще наприкінці лютого заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький заявив, що міністерство прогнозує урожай зернових і зернобобових культур у 2020 році до 70 млн тонн. Однак вже 10 березня його оптимізм був суттєво скоригований. Валовий збір зернових в цьому році може знизитися в порівнянні з 2019-м на 15%, а урожай пшениці зменшиться до приблизно 23 млн тонн – це мінус 20%. У поточному сезоні, по прогнозах Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, Україна може експортувати 52-55 млн тонн зерна і це буде рекордом. Але в наступному сезоні через менший врожай поставки можуть скоротитися до 40-45 млн тонн.
Тут треба зазначити, що рекордний експорт вже не означає рекордну валютну виручку: на ціни зернових вплинули коронавірус і котирування нафти. Якщо в лютому зернотрейдери давали прогноз, згідно з яким тонна пшениці в березні і квітні коштуватиме $210-215, то зараз ціни впали на $10 – падіння досить серйозне. А світові прогнози на ціни нового врожаю зараз знаходяться на рівні $187 за тонну.
