Перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко поінформувала, що за підсумками 2024 року очікується зростання ВВП України на 4%, повідомляє пресслужба Мінекономіки.
“Із загального 4%-го зростання, реалізація політики розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” цьогоріч забезпечила 0,64%, або більш як 88 млрд грн – свідчать розрахунки Мінекономіки. Переробна промисловість увійшла у лідери за сплатою податків. За результатами трьох кварталів 2024 року на неї припадає 16,7% від загального збору до Зведеного бюджету України. А зростання сплати податків за перші 9 місяців склало 19,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року”, – зауважила Юлія Свириденко у колонці для “Інтерфакс-Україна”.
Цього року уряд зосередився на трьох ключових напрямах для збільшення частки переробної промисловості у ВВП: розвиток виробництва, залучення інвестицій у реальний сектор, сприяння несировинному експорту.
Формувати попит на українські товари з боку держави та громад допомагає політика локалізації у публічних закупівлях. З 1 січня 2025 року вимога частки місцевої складової зросте до 25%.
Програма “Шкільний автобус” дозволила громадам закупити 1 000 автобусів за два роки, забезпечивши роботою працівників українських автобусних заводів і понад 200 підрядників.
Для бізнесу діють програми компенсацій 15% та 25% за купівлю української техніки. Вже майже 150 виробників скористались ними.
Пільгова іпотека єОселя сприяє зростанню попиту на будівельні матеріали. Цього року її переорієнтували на первинний ринок нерухомості.
“Виробництво будматеріалів у першому півріччі 2024 року зросло на 37,1%, а частка іпотек на первинному ринку подвоїлась. Програма також сприяє детінізації економіки. У першому півріччі забудовники сплатили 1,6 млрд грн податків, що у 2,2 раза більше, ніж за аналогічний період торік”, – зазначила міністерка економіки.
Попит громадян на українські товари стимулює програма “Національний кешбек”. За підрахунками Retail Association of Ukraine, у перші місяці її реалізації продажі певних продуктів зросли у кількості на 9,5%.
Залучати інвестиції в українську економіку допомагає програма стимулювання індустріальних парків. Цього року 15 індустріальних парків отримали близько 1 млрд грн підтримки на розвиток інфраструктури.
Цьогоріч уряд також скоригував програму “Доступні кредити 5-7-9”, сфокусувавши її на інвестиційні цілі та розвиток переробної промисловості. За рік частка таких кредитів зросла вдвічі – до 46%. А у прифронтових областях обсяг інвестиційних кредитів збільшився із 3 млрд до 25 млрд грн. Також тепер за кредитні кошти можна купувати енергетичне обладнання.
Бізнес активно користується грантами для переробних підприємств. За час дії програми видали понад 1 000 грантів на 5 млрд грн.
В Україні вперше запрацювала програма підтримки проєктів зі значними інвестиціями. Підписані два договори на загальну суму понад €100 млн. Ще три проєкти на етапі оцінки, а кілька нових готуються до подачі. Загалом у 2024 до Мінекономіки на оцінку подались 6 проєктів.
Також доступні інструменти страхування воєнних ризиків, які впроваджують MIGA, DFC, ЄБРР, іноземні ЕКА та Експортно-кредитне агентство України.
Підтримці несировинного експорту, за словами Юлії Свириденко, у 2024 році сприяло оновлення угод про вільну торгівлю із Канадою та Великою Британією, продовження автономних торгових заходів з ЄС, звільнення від мит на українську сталь від США. А також інструменти від українського ЕКА, яке за 11 місяців підтримало на 7,22 млрд грн несировинного експорту. Це майже на 2 млрд грн більше порівняно з торішнім показником.
Зазначається, що у 2025 році Уряд продовжить підтримувати програми політики «Зроблено в Україні», забезпечуючи їхнє фінансування в повному обсязі, щоб стимулювати виробництво товарів із доданою вартістю та розвиток економіки.
Міжнародний валютний фонд підтвердив прогноз зростання ВВП України на рівні 4% цього року та 2,5-3,5% – наступного та водночас спрогнозував відчутне покращення цього показника в 2026-2027 роках.
Про це йдеться в офіційному повідомленні МВФ за результатами завершення шостого перегляду програми EFF для України, передає Укрінформ.
Так, у таблиці, наведеній Фондом щодо економічних показників України, вказується, що реальний ВВП цьогоріч може досягти 4% зі зниженням до 2,5-3,5% наступного року.
«Економічне зростання у 2024 році було покращено завдяки більшій, ніж очікувалося, стійкості до енергетичних шоків. Однак у 2025 році очікується уповільнення через дедалі жорсткішу ситуацію на ринку праці, вплив Росії на енергетичну інфраструктуру України та поточну невизначеність щодо війни»,- пояснили у Фонді.
При цьому зазначається, що останнім часом в Україні спостерігається зростання інфляції – в основному через ціни на продукти харчування, у той час як інфляційні очікування залишаються на стабільному рівні.
Вказується також на те, що уряду вдалося зберегти адекватні резерви за рахунок продовження партнерами суттєвої зовнішньої підтримки. Загалом прогноз залишається «надзвичайно невизначеним» через війну, зазначили у Фонді.
Проте у МВФ очікують, що зростання ВВП України в 2026-2027 роках відчутно збільшиться – до 5,3% та 4,5% відповідно. Причому база таких розрахунків не деталізується.
Водночас у Фонді позитивно оцінили недавнє посилення монетарної політики в Україні та готовність НБУ вжити подальших заходів у разі погіршення інфляційних очікувань. «Забезпечення гнучкості обмінного курсу допоможе посилити стійкість економіки до зовнішніх шоків, зберігаючи при цьому резерви», – зауважили у МВФ.
Очевидно, через це в таблиці прогнозованих показників Фонд не вказує курсу гривні до долара за результатами поточного й наступних років. Зазначається лише, що в 2023 році середній курс становив 38 гривень за 1 долар США.
«Фінансовий сектор (України – ред.) залишається стабільним, але з огляду на підвищені ризики потрібна пильність. Необхідно підтримувати прогрес у посиленні санації банків та нагляду на основі оцінки ризиків, систем стрес-тестування та планування на випадок надзвичайних ситуацій»,- підкреслили у МВФ.
У Фонді вкотре наголосили на необхідності збереження імпульсу реформ у боротьбі з корупцією та у сфері врядування. Зокрема, підкресливши, що владі «необхідно просуватися у створенні нового суду з публічних спорів та внести зміни до кримінально-процесуального кодексу».
У третьому кварталі економічне зростання рф залишається вище 3%, але російська статистична служба повідомила про зниження темпів зростання ВВП країни порівняно з попередніми кварталами.
За даними «росстату», економіка росії в третьому кварталі зросла менше, ніж у першому та другому. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у третьому кварталі зріс на 3,1% у річному обчисленні. У другому – на 4,1%, а в першому – на 5,4%.
За підрахунками російського статистичного управління, за перші три квартали 2024-го ВВП зріс на 4,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У третьому кварталі обробна промисловість, зокрема, зросла на 5,9%, а дрібна та оптова торгівля – на 4,8%, тоді як виробництво в гірничодобувній промисловості скоротилося на 1,1%, а в сільському, лісовому та рибному господарстві – на 5,2% в цілому.
Міністерство економічного розвитку росії очікує зростання ВВП на 3,9% цього року і 2,5% наступного. Тим часом російський центральний банк очікує економічного зростання на рівні 3,5–4% цього року і 0,5–1,5% наступного.
У третьому кварталі 2024 року економіка Ізраїлю зросла більше, ніж очікувалося. Це частково компенсувало її спаду жовтні минулого року через конфлікт уСекторі Гази з палестинською організацією ХАМАС.Однак поліпшення економічних показників свідчить про те, що зниження процентних ставок наразі не передбачається.
Згідно з першою оцінкою, опублікованою в неділю Ізраїльським бюро статистики, у липні – вересні ВВП Ізраїлю в річному обчисленні зріс на 3,8%.
Цей показник значно перевищив 2,9%, на які очікували аналітики, опитані агентством Reuters. ВВП на душу населення за той же період піднявся на 2,6%.
Основними факторами економічного зростання стали збільшення споживчих витрат на 8,6%, а також інвестицій в основний капітал, зокрема в житлове будівництво, на 21,8%. Позитивному результату посприяло й зростання експорту на 1,7%, яке компенсувало зниження державних витрат на 10,8%.
Варто зазначити, що в минулому кварталі лише в бізнес-секторі ВВП зріс на 5,4%. Це значне покращення порівняно з показником другого кварталу, який становив 0,3% у річному вимірі.
Попри поліпшення економічних показників, ізраїльська економіка й надалі залишається обтяженою конфліктом у Газі, який почався з нападу ХАМАСу на південь Ізраїлю 7 жовтня 2023 року й перекинувся на Ліван, де відбувається зіткнення з «Хезболлою».
Серйозним викликом для ізраїльської економічної політики є й інфляція. Згідно з даними, опублікованими в п’ятницю, рівень інфляції споживчих цін у вересні застиг на позначці 3,5%, що перевищує річний цільовий діапазон уряду в 1–3%. Урядовці в основному пов’язують високий рівень інфляції з проблемами з постачанням, спричиненими війною, адже у світі темпи зростання цін переважно помірні.
Центральний банк Ізраїлю залишив облікову ставку незмінною з часу її зниження в січні, посилаючись на геополітичну напруженість, зростання цінового тиску та більш м’яку фіскальну політику через війну. Наступне засідання щодо зміни облікової ставки відбудеться 25 листопада.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в серпні 2024 року проти аналогічного місяця попереднього року зменшився вперше з березня 2023 року – зниження становило 2,1%, тоді як у липні було зафіксовано зростання на 4,4%, такою є оцінка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
„Додана вартість у сільському господарстві впала, за оцінкою ІЕД, на 23% рік до року через те, що збирання пшениці та інших культур було швидшим, ніж у 2023 році. Відповідно, більшість ранніх культур було зібрано в липні, коли за оцінкою реальна ВДВ в секторі зросла на 27%, залишивши менше врожаю для серпня цього року”, – пояснює ІЕД негативну оцінку в Місячному економічному моніторингу.
Зазначається, що збирання кукурудзи та соняшнику також розпочалося раніше, однак це не змогло компенсувати зниження для інших культур. Крім того, врожайність нижча за рекордний показник 2023 року, тому загалом цього року врожай цього року буде меншим за минулорічний.
У тваринництві реальна ВДВ, за оцінкою ІЕД, була близькою до минулорічної, оскільки скорочення поголів’я великої рогатої худоби та надоїв молока були компенсовані помірним зростанням у птахівництві та поголів’ї свиней.
На думку інституту, ситуація в інших секторах істотно не змінилася. Зростання ВДВ у переробній промисловості в серпні прискорилося до 4,8% з 3,4% у липні, зокрема, тривало зростання в харчовій промисловості, машинобудуванні та металургії.
В ІЕІ вважають, що цьому сприяло поліпшення ситуації з доступом до електроенергії в серпні порівняно з липнем, хоча безпосередньо енергосектор у серпні-2024 не зміг вийти на показники серпня-2023.
Виробництво у видобувній промисловості збільшилося приблизно на 1% рік до року, а збільшення видобутку газу компенсувало зниження видобутку вугілля та залізної руди.
За оцінкою ІЕД, транспорт у серпні також спрацював зі зростанням ВДВ проти минулого року, на що вплинуло кілька ключових факторів.
„Укрзалізниця” прозвітувала про зростання перевезень на 15% рік до року. Цьому сприяло і те, що у серпні 2023 року був фактично відсутній експорт із морських портів Одеси, який зараз активно продовжує працювати. Однак на експорт із Дунайських портів негативно впливало низьководдя”, – пояснив інститут.
У моніторингу наголошується, що стрімке зростання заробітних плат і відкладене на початку війни споживання сприяють швидкому зростанню роздрібної торгівлі, хоча оптова торгівля зростає дуже помірними темпами. Тому, за оцінкою ІЕД, зростання реальної ВДВ у торгівлі в серпні становило 7% рік до року, що близько до показника липня.
Як повідомлялося, Мінекономіки оцінило зростання ВВП України в серпні 2024 року порівняно із серпнем минулого року в 3,5% [±1%], а загалом за підсумками 8 місяців – у 3,9% [±1%].
[type] => post
[excerpt] => Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в серпні 2024 року проти аналогічного місяця попереднього року зменшився вперше з березня 2023 року – зниження становило 2,1%, тоді як у липні було зафіксовано зростання на 4,4%, такою є оцінка Інс...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1726778280
[modified] => 1726776261
)
[title] => ВВП України в серпні знизився на 2,1%
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=53109&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 53109
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 52647
[image] => Array
(
[id] => 52647
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/630-360-1721392219-922.jpg
[original_lng] => 100770
[original_w] => 630
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/630-360-1721392219-922-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/630-360-1721392219-922-300x171.jpg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/630-360-1721392219-922.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/630-360-1721392219-922.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/630-360-1721392219-922.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/630-360-1721392219-922.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/630-360-1721392219-922.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1726765462:2
[_thumbnail_id] => 52647
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[views_count] => 1725
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 831556860002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 882
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ВВП
)
)
[5] => Array
(
[id] => 52171
[content] =>
Прогнози для найбільшої економіки Європи стаютьдедалі більш похмурими. ВВП Німеччини у 2024-му майже не зростає,а наступного року може збільшиться лише помірно.
Цьогоріч ВВП Німеччини майже не зросте, у другому кварталі цей показник навіть зменшився. Валовий внутрішній продукт збільшиться лише на 0,1% порівняно з попереднім прогнозом, який передбачав зростання на 0,2%, стверджують економісти в середньому прогнозі, опублікованому в щомісячному опитуванні агентства Bloomberg. Аналітики знизили свій прогноз на 2025 рік до 1,1%.
Погіршення прогнозу пов’язане з тим, що промислові проблеми продовжують стримувати зростання в країні – за останні три місяці найбільша економіка Європи несподівано скоротила темпи свого розвитку. Дані, опубліковані минулого тижня, показали, що промислові замовлення та промислове виробництво наприкінці згаданого періоду дещо зросли, але, на думку аналітиків, цього недостатньо, щоб компенсувати дефіцит.
На нашому графіку жовта смуга показує результати попереднього опитування, синя – того, що було проведене 2–8 серпня.
Водночас експорт у червні так і не зріс, а головний рушій попередньої економічної експансії має серйозні проблеми. За даними Bloomberg Economics, приблизно половину уповільнення промислової активності можна пояснити структурними проблемами.
Аналітики продовжують прогнозувати, що наступного року все ж таки розпочнеться запізніле відновлення, яке до 2026-го приведе до стійкого, хоча й помірного зростання. Такі передбачення є обнадійливими для канцлера Олафа Шольца, котрий бачив зростання менш ніж у половині календарних кварталів з моменту свого вступу на посаду й на якого наступного року чекають вибори.
Прогноз Bloomberg на рівні 0,1% відповідає прогнозу Європейської комісії на 2024-й. Міжнародний валютний фонд, Бундесбанк та ОЕСР бачать дещо швидше зростання. У своєму останньому щомісячному звіті німецький центральний банк попередив, що прокляття слабкого попиту ще не повністю подолано і промислова активність, швидше за все, покращуватиметься надто повільно.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в першому кварталі 2024 року зріс на 6,5% порівняно з першим кварталом 2023 року, такі попередні дані повідомила Державна служба статистики у вівторок.
Згідно з ними, порівняно з попереднім кварталом, з урахуванням сезонного фактора, реальний ВВП збільшився на 1,2%.
Як повідомлялося, минулого року українська економіка, за даними Держстату, зросла на 5,3% після падіння на 28,8% роком раніше. Зокрема, в першому кварталі 2023 року зниження реального ВВП порівняно з аналогічним періодом минулого року становило 10,3% ВВП, після чого він зріс на 19,2% у другому кварталі, 9,6% – у третьому і 4,7% – у четвертому.
Національний банк України в інфляційному звіті на початку травня оцінив зростання реального ВВП України в першому кварталі 2024 року в 3,1%, тоді як у січні він прогнозував його на рівні 7,1%.
Оцінка Мінекономіки була вищою – 4,5%. На його думку, за підсумками п’яти місяців зростання уповільнилося до 4,3%.
НБУ 25 квітня цього року погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3% після 5,3% минулого року.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання економіки цього року на 4,6%, проте нещодавно в Мінфіні повідомили про його погіршення до 3,5%, а перший віцепрем’єр Юлія Свириденко в середині червня в Берліні заявила, що прогноз погіршено до менше ніж 4%.
Зростання економіки України цьогоріч сповільниться до 2,9% із подальшим прискоренням до 5,9% у 2025 році, йдеться в макропрогнозі, оприлюдненому на сайті Єврокомісії.
У прогнозі сказано, що економіка України продовжує боротися з наслідками вторгнення росії. Після стійкості економіки у 2023 році, зростання сповільниться у 2024-му через «слабкі настрої, нові руйнування енергетичної інфраструктури внаслідок нападів росії та брак робочої сили».
Зазначається, що війна й надалі послаблюватиме настрої та перешкоджатиме виробничому потенціалу, зокрема в енергетичному секторі, де, за попередніми оцінками, на початку 2024 року було знищено від 30% до 40% енергетичних потужностей.
Згідно із прогнозом, мобілізація у поєднанні з постійним переміщенням людей, які рятуються від війни і всередині країни, і за кордоном, імовірно, і далі спричинятимуть брак робочої сили й матимуть наслідки для обсягів виробництва.
Прогнозується, що інфляція в Україні у 2024-му знизиться до 5,5%, але в 2025 році зросте до 7,8%.
Єврокомісія прогнозує зростання ВВП у 2024 році на рівні 1% в ЄС і 0,8% в зоні євро. Водночас у 2025-му очікується, що ВВП у ЄС зросте до 1,6%, а у зоні євро – до 1,4%.
Уряд України очікує, що цього року економіка продовжить відновлення – на 4,5-4,6%. В оновленому макропрогнозі на 2024 рік НБУ погіршив зростання ВВП з 3,6% до 3%. Проблемою для зростання економіки цьогоріч будуть стримані бюджетні видатки на початку року, блокування західного кордону та руйнування об’єктів енергетики. Натомість на користь зростання ВВП виступатимуть стабільна робота морського коридору, сприятлива погода та збільшення внутрішнього попиту.
В росії дефіцит федерального бюджету зріс майже в 2,5 рази через зростання видатків у квітні. За даними Мінфіну рф, за підсумками чотирьох місяців 2024 року дірка в скарбниці збільшилася до 1,48 трильйона рублів, або 0,8% ВВП з 607 мільярдів рублів, або 0,3% ВВП місяцем раніше.
Виходячи з даних Мінфіну рф, у квітні бюджет був виконаний з дефіцитом – витрати перевищили доходи на 877 мільярдів рублів. Витрати з початку року становили 13,17 трильйона рублів, або 36% від затвердженого обсягу витрат на 2024 рік. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли з бюджету було витрачено 10,83 трильйона рублів, витрати зросли на 21,5%.
Після початку війни в Україні дефіцит федерального бюджету рф два роки поспіль перевищував 3 трильйони рублів, це близько 2% ВВП…
Після початку війни в Україні дефіцит федерального бюджету рф два роки поспіль перевищував 3 трильйони рублів, це близько 2% ВВП, який Мінфін погашав внутрішніми запозиченнями та коштами Фонду національного добробуту. Близько 40% усіх витрат у 2024 році складуть витрати на армію, поліцію і спецслужби. Фінансування оборони вперше перевищить соціальні витрати, тобто зарплати, пенсії, допомоги та інші соцвиплати, які раніше лідирували у розподілі видатків скарбниці росії.
[type] => post
[excerpt] => В росії дефіцит федерального бюджету зріс майже в 2,5 рази через зростання видатків у квітні. За даними Мінфіну рф, за підсумками чотирьох місяців 2024 року дірка в скарбниці збільшилася до 1,48 трильйона рублів, або 0,8% ВВП з 607 мільярдів рублі...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1715803140
[modified] => 1715801731
)
[title] => У росії шалений дефіцит у бюджеті через видатки на війну
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=48630&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 48608
[uk] => 48630
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 48609
[image] => Array
(
[id] => 48609
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/oroszorszag-moszkva-1.jpg
[original_lng] => 66390
[original_w] => 1000
[original_h] => 563
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/oroszorszag-moszkva-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/oroszorszag-moszkva-1-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/oroszorszag-moszkva-1-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/oroszorszag-moszkva-1.jpg
[width] => 1000
[height] => 563
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/oroszorszag-moszkva-1.jpg
[width] => 1000
[height] => 563
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/oroszorszag-moszkva-1.jpg
[width] => 1000
[height] => 563
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/oroszorszag-moszkva-1.jpg
[width] => 1000
[height] => 563
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 3535
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 48609
[_edit_lock] => 1715790932:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_7694b071437015f339c441b47bd43948] =>
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Уряд Канади 8 квітня оприлюднив нову політику з питань оборони, яка передбачає збільшення інвестицій в оборону – але все одно нижче рівня у 2% ВВП – та посилену протидію загрозам в Арктиці.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє CBC.
Нова оборонна політика Канади під назвою „Наша Північ, сильна і вільна” передбачає додаткові 8,1 млрд канадських доларів на оборонні витрати протягом п’яти років і додаткові 73 млрд – протягом наступних двох десятиліть.
За оцінками уряду Канади, завдяки новій політиці військові витрати зростуть до 1,76% ВВП до 2029-30 років.
„Це значне збільшення оборонних витрат і великий крок вперед у наших зусиллях досягти двох відсотків ВВП, як було погоджено членами НАТО на Вільнюському саміті в 2023 році”, – йдеться в програмному документі.
Він також передбачає постачання нового обладнання Збройним силам Канади, зокрема літаків дальнього радіолокаційного спостереження, далекобійних ракет класу „земля-земля”, пілотованих і безпілотних багатоцільових гелікоптерів, систем протиповітряної оборони для захисту критично важливої інфраструктури і нових підводних човнів.
„Найбільш нагальним і важливим завданням, яке стоїть перед нами, є утвердження суверенітету Канади в Арктиці і північних регіонах, де мінливі фізичні і геополітичні ландшафти створили нові загрози”, – підкреслює нова оборонна політика Канади.
Стратегія також визначає Китай і Росію як потенційні загрози і наголошує, що успіху Москви в її повномасштабній війні проти України допустити не можна. У документі йдеться, що нарощування Росією військового потенціалу на півночі створює невизначеність для НАТО, яку необхідно усунути.
