Німецька автобудівна компанія Volkswagen планує закрити щонайменше три заводи у країні та скоротити десятки тисяч робочих місць.
Про це повідомила очільниця виробничої ради концерну Даніела Кавалло на інформаційному заході для працівників у Вольфсбурзі, чию заяву наводить WDR, передає “Європейська правда”.
За словами Кавалло, управління компанією хоче закрити щонайменше три заводи Volkswagen в Німеччині.
За її словами, всі інші підприємства також будуть скорочені. Концерн поінформував працівників про ці плани.
Завод в Оснабрюці, який нещодавно втратив довгоочікуване замовлення від Porsche, пепебуває під особливою загрозою.
Кавалло акцентувала, що виконавча рада також планує примусові скорочення, і профспілкова рада вважає, що під загрозою – десятки тисяч робочих місць. Цілі відділи будуть закриті або перенесені за кордон.
“Ці плани зачіпають усі німецькі заводи Volkswagen”, – зазначила вона.
Як зазначило видання, у Volkswagen в Німеччині працюють близько 120 тисяч людей, майже половини з них – у Вольфсбурзі. Концерн має загалом десять заводів у країні, шість з яких розташовані в Нижній Саксонії, три – в Саксонії і один – в Гессені.
У вересні VW скасував схему гарантування зайнятості, яка діяла понад 30 років. Скорочення стануть можливими з середини 2025 року.
Перший завод оборонного концерну Rheinmetall уже працює в Україні, другий – на підході. Компанія перебуває на шляху до будівництва порохового заводу та заводу з виготовлення боєприпасів.
Про це директор Rheinmetall Армін Паппергер повідомив в ексклюзивному інтервʼю кореспондентці ТСН Оксані Ткаченкою.
Паппергер розповів про співпрацю з українським оборонним комплексом.
“У нас багато хороших планів. Перший завод уже працює. Українська оборонна індустрія – це наш партнер. Зараз у нас є виробниче підприємство і підприємство з обслуговування. Наприкінці року ми вже матимемо першу надсучасну бойову піхотну машину Lynx в Україні. На цей момент ми обслуговуємо бойові машини піхоти, але також головні бойові танки. Тож це дуже продуктивне спільне підприємство”, – зауважив директор Rheinmetall.
Він додав, що компанія володіє 51% акцій цього підприємства.
Паппергер зазначив, що Rheinmetall перебуває на шляху до будівництва порохового заводу, заводу з виготовлення боєприпасів в Україні.
“Третій момент – це те, що ми хочемо налагодити виробництво систем ППО, щоби ви могли самі себе захищати”, – повідомив він.
Директор Rheinmetall сказав, що цілком задоволений захистом цих заводів в Україні.
“Ми проводимо потужну навчальну програму для людей, щоби навчити їх, що їм там робити. Я радий, що в деяких питаннях ми можемо просуватися дуже швидко. Звичайно, що з німецького, що з українського боку інколи виникає питання бюрократії, однак врешті решт усе працює”, – розповів Паппергер.
Він також поінформував про стан справ з будівництвом чотирьох заводів, створення яких Україна замовила у Rheinmetall цього року:
“Справи просуваються. Перший завод уже готовий. Другий на підході. І я тепер наполягаю на тому, щоби прискорити все це, бо часу в нас немає, ми не маємо його втрачати”.
Директор оборонного концерну детальніше пояснив, якими будуть потужності цих заводів.
“Спроможності будуть дуже хорошими. Виробнича лінія №1 буде націлена на танки. Спроможності порохового виробництва та боєприпасів будуть спрямовані на подвійне або навіть потрійне виробництво за стандартами НАТО, яких у вас немає на цей момент. Адже ваша виробнича лінія досі має старі радянські стандарти. Це будуть видатні технології в майбутньому. Також буде виготовлення артилерії та боєприпасів для танків там. Більше сказати не можу”, – поділився Паппергер.
В болгарському місті Бургас відкрився перший завод компанії International Armored Group (IAG), який вироблятиме броньовані автомобілі.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на БТА.
Церемонію відкриття заводу відвідали президент Болгарії Румен Радев та представники місцевої влади.
За словами болгарського президента, відкриття заводу свідчить про необхідність мати подібні національні потужності в умовах погіршення глобального безпекового середовища.
„Сучасні конфлікти в категоричній формі показують, наскільки важливо мати власні потужності для виробництва власної оборонної продукції, щоб забезпечити надійність в процесі її обслуговування, забезпечення та постійної адаптації до потреб безпеки”, – сказав Радев.
Засновник і власник компанії IAG Антон Стефов своєю чергою розповів, що на заводі у Бургасі вироблятимуть різні типи бойових машин для піхоти, армії, поліції, спецпризначенців і пожежної охорони.
На заході було представлено деякі з бронемашин, які вироблятимуться на заводі, – бойова машина піхоти RILA 8×8, RILA 4×4, Gurdian Extreme, Ford F350.
Також було проведено демонстрацію безпілотників, які повністю болгарського виробництва і призначені для рятувальних, розвідувальних та аварійних підрозділів.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов Міністерства юстиції про стягнення в дохід держави активів російського олігарха Мирона Горіловського і його бізнес-партнерів Валентина Буяновського та Андрія Меньшова.
Про це напередодні повідомила пресслужба міністерства.
Вказано, що Горіловський, Буяновський і Меньшов є засновниками, контролерами та топменеджерами російської групи компаній Поліпластик. Це промисловий конгломерат спеціалізується на виробництві високотехнологічних полімерних труб та композитних полімерних матеріалів. Його власники вчиняли дії, що спрямовані на підтримку загарбницької політики рф.
Рішенням ВАКС від 20 вересня в дохід держави стягнуто корпоративні права на компанії, які входили до української частини групи Поліпластик:
93% частки статутного капіталу ТОВ Торгівельний дім Євротрубпласт;
93% частки в статутному капіталі ТОВ Калуський трубний завод;
93% частки в статутному капіталі ТОВ Рубіжанський трубний завод;
100% частки в статутному капіталі ТОВ Полімертепло-Україна;
10% частки в статутному капіталі ТОВ Українська полімерна група;
51% частки в статутному капіталі ТОВ Кордфлекс.
Рішення ще не набуло чинності і його можуть оскаржити впродовж п’яти днів з дня проголошення.
Німецькі автовиробники стикаються з хронічним недозавантаженням через падіння попиту, і ситуація залишається незмінною з минулого року – третина потужностей практично не використовується. Перехід на електромобілі також призвів до того, що лише заводи, які збирають електромобілі, залишаються зайнятими виробництвом розкішних автомобілів.
Німецька автомобільна промисловість переживає не найінтенсивніший період свого розвитку, а показники виробництва та продажів малюють похмуру картину тенденцій у провідній економіці Європи, яка також значною мірою визначає показники угорської промисловості. Статистика від постачальника даних Markline показує, що лише дві третини від загальної встановленої потужності в 6,2 мільйона одиниць були необхідні для задоволення ринкового попиту минулого року
Звичайно, 4,1 мільйона одиниць, вироблених на місці, – це лише частина річного обсягу виробництва німецьких автовиробників, оскільки нижчі витрати на матеріали, енергію та робочу силу засвідчують, що більша частина їхнього виробництва вже давно передана на аутсорсинг складальним заводам за кордоном, в тому числі в Угорщині.
Німецький автопром: щось пішло не так
Згідно з минулорічними даними, які вивчала Die Welt, між компаніями також існують величезні відмінності. Загалом не було великих проблем із виробництвом дорогих і якісних німецьких брендів, а деякі виробники розкішних автомобілів пережили бум виробництва.
Наприклад, завод Porsche в Штутгарті працював майже на 100 відсотків потужності, тоді як Audi в Інгольштадті та BMW у Мюнхені повідомили про рівень завантаження на біля 90 відсотків. За деякими приємними винятками, заводи Volkswagen, BMW і Mercedes у Німеччині минулого року працювали в середньому трохи більше ніж на дві третини потужності. (Один лише BMW має дев’ять заводів у Німеччині).
Завод Opel в Айзенахі, що входить до складу Stellantis, і завод Ford у Кельні мали ще гірші показники: перший – майже 30 відсотків, а другий – 33 відсотки до 2023 року.
На противагу цьому, основна база Opel в Расселсхаймі досягла 60 відсотків. Інші великі майданчики працювали лише на половину потужності, включаючи головні заводи VW і Mercedes-Benz у Вольфсбурзі та Зіндельфінгені. Завод Tesla в Грюнхайде під Берліном, який має відкритися у 2022 році, також працював лише на 51% у свій перший повний рік.
Реакцією компаній, окрім тимчасового закриття та скорочення робочого часу, стало скорочення третьої зміни на деяких заводах, наприклад, у Volkswagen, щоб заощадити на надбавках за нічну зміну.
Audi також думає про скорочення, хоча спочатку закриє свій завод із виробництва електромобілів поблизу Брюсселя через сильну опозицію з боку німецьких профспілок, але остаточного рішення ще не прийнято.
Перехід на електромобілі відходить на другий план
Виробники, які сліпо довірилися електричному переходу і тому кинулися вперед, тепер у біді, оскільки швидко побудовані потужності не передбачили несподіваного падіння попиту, що сталося. Хорошим прикладом є глибоке занурення компанії Tesla, яка постачає весь європейський ринок із Німеччини своїм кросовером Model Y.
Наразі Tesla також заморожує свої плани щодо розширення заводу Gigafactory в Грюнхайде, хоча нещодавно вона отримала на це попереднє схвалення. За словами директора заводу Андре Тьєріга, розвиток почнеться лише тоді, коли попит на електромобілі почне стабільно зростати, а оскільки найнижча точка, як очікується, буде цього року, то надалі ситуація може тільки покращуватися.
Принаймні, вони сподіваються на це, а також на те, що ринки Великобританії та Ірландії відкриються для них, коли почнеться місцеве виробництво праворульних Tesla. Збірка праворульних Tesla розпочалася у квітні, і зараз вони постачаються на індійський ринок.
Попит зростає, але недостатньо
Продажі на найбільшому споживчому ринку континенту також не зашкалюють. Покупки, які були відкладені через високу інфляцію, зараз починають надолужувати згаяне: продажі в першому півріччі показали зростання на 5,4% в річному обчисленні, і загалом у Німеччині було продано 1 471 641 автомобіль.
Попит на чисто електричні автомобілі впав на 16,4% до 184 125 одиниць, але електричні гібриди були сильними, із 12,3% зростанням і 363 966 одиниць, що становить 25% від загального обсягу продажів. Темпи зростання гібридів із підзарядкою на 13,3% є більш вражаючими, але 89 549 проданих одиниць все ще становлять лише чверть від кількості проданих „звичайних гібридів”.
Marklines також опублікував на своєму сайті дані про виробництво за перше півріччя цього року в Німеччині. Компанії виробили загалом 2 199 247 легкових і легких комерційних автомобілів, причому в останній категорії лідирують лише Mercedes і Volkswagen, які разом випустили 100 353 автомобілі.
„Таким чином, вони знаходяться „на півдорозі” до 53,6% від обсягу виробництва 2023 року, а це означає, що вони завершать 2024 рік із деяким зростанням за нинішніх темпів, але це не змінює основної проблеми: їм потрібно якомога швидше щось зробити з приблизно третиною невикористаних потужностей.
Постачальники також зазнають негативного впливу
Німецька Continental Group, один із найбільших постачальників автомобілів, завершила сильний другий квартал, але похмуро дивиться в майбутнє, прогнозуючи скорочення продажів.
Три підрозділи групи:
– виробництво шин,
– виробництво автозапчастин
– та промислових рішень (ContiTech)
Автомобільний бізнес, який страждає від падіння попиту, стикається із серйозними проблемами, які вони намагаються вирішити шляхом реструктуризації, скорочення штатів і витрат, а потім відокремитися від групи, щоб розпочати незалежний курс. У них це добре виходить, про що свідчить опублікований сьогодні експрес-звіт Continental за другий квартал, в якому вітається покращення маржі в автомобільному секторі з -0,5% до 2,4%.
Здається, що робота приносить свої плоди, але середовище все ще не є оптимальним для групи: через спад виробництва автомобілів група знизила стелю свого річного плану доходів із 44 мільярдів євро до 42,5 мільярда євро, а операційна маржа автомобільного підрозділу, що очікується на кінець року, була знижена на піввідсотка до діапазону 2,5-3,5 відсотків.
Загалом по групі компанія завершила другий квартал з операційним прибутком у розмірі 544 млн євро, що на 44% більше, при загальному обсязі продажів близько 10 млрд. євро, який знизився на 4,1%.
Операційна маржа Continental Group зросла з 4,8% до 7%, що інвестори відсвяткували на Франкфуртській фондовій біржі зростанням ціни акцій на 5,3% на знак відновлення автомобільного бізнесу, в якому працює 100 000 людей по всьому світу.
Німецький оборонний концерн Rheinmetall отримав замовлення від уряду в Києві на будівництво заводу з виробництва боєприпасів в Україні, про яке було оголошено у лютому 2024 року
Про це повідомляє Rheinmetall.
Згідно з повідомленням, замовлення охоплює повне технічне оснащення заводу до введення в експлуатацію. Вартість заводу варіюватиметься “в діапазоні від тризначної кількості мільйонів євро”.
Передбачається, що будівництво розпочнеться за короткий термін і буде завершено протягом кількох років. Намір у тому, щоб розпочати виробництво боєприпасів в Україні протягом 24 місяців. Разом зі своїм українським партнером із спільного підприємства Rheinmetall також відповідатиме за експлуатацію заводу.
Армін Паппергер, генеральний директор Rheinmetall заявив: “Ми втілюємо наші слова в дії, і разом з нашим партнером ми створимо український центр з боєприпасів. Замовлення наголошує на довірі до експертизи та виробничих можливостей Rheinmetall”.
Новий завод
Наразі в Україні вживаються заходи щодо підготовки необхідної інфраструктури. Спільне підприємство Rheinmetall та українська державна компанія з експлуатації заводу з виробництва боєприпасів буде створено найближчим часом. Про це було оголошено на паралельному обговоренні на Мюнхенській безпековій конференції у лютому 2024 року.
У червні 2024 року генеральний директор Rheinmetall AG Армін Паппергер та міністр стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин підписали угоду про розширення стратегічної співпраці на Ukraine Recovery Conference у Берліні.
[type] => post [excerpt] => Німецький оборонний концерн Rheinmetall отримав замовлення від уряду в Києві на будівництво заводу з виробництва боєприпасів в Україні, про яке було оголошено у лютому 2024 року [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1721828640 [modified] => 1721824493 ) [title] => Rheinmetall отримав замовлення на будівництво в Україні заводу з виробництва снарядів [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=51568&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 51566 [uk] => 51568 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 48647 [image] => Array ( [id] => 48647 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/rheinmetall.jpg [original_lng] => 56619 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/rheinmetall-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/rheinmetall-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/rheinmetall.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/rheinmetall.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/rheinmetall.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/rheinmetall.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/rheinmetall.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 3034 [_thumbnail_id] => 48647 [_edit_lock] => 1721813889:2 [_edit_last] => 2 [labels] => Array ( [0] => star_outline ) [categories] => Array ( [0] => 33850 [1] => 51 [2] => 13 [3] => 43 [4] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Новини дня [3] => Статті [4] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 142936 [1] => 9217 [2] => 152110 ) [tags_name] => Array ( [0] => Rheinmetall [1] => завод [2] => снаряди ) ) [6] => Array ( [id] => 51005 [content] =>
Будівництво підприємства крім самої Латвії має профінансувати й Європейській союз. Нині йдуть переговори з місцевою владою.
Латвія збудує в Ієцавській волості завод з виробництва артилерійських боєприпасів, що за планом має запрацювати у 2026 році. Про це заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, повідомляє Delfi.
Завод випускатиме щороку 50 тисяч модульних порохових зарядів для артилерійських боєприпасів.
Завод хочуть збудувати на території, що належить міністерству оборони і де є необхідна інфраструктура. Нині йдуть переговори з місцевою владою.
Будівництво заводу буде коштувати близько 12 млн євро, з них 1 млн євро – співфінансування Євросоюзу.
На закупівлю сировини для виробництва артилерійських боєприпасів треба близько 15 млн євро на рік. Сировину планують купувати в Італії.
Артилерійські снаряди поставлятимуть, зокрема, й латвійській армії.
У червні завод під Берліном буде в простої п’ять днів.
Tesla призупинить виробництво на п’ять днів у червні на своєму єдиному європейському заводі в Грюнхайде поблизу Берліна, повідомив речник компанії, підтвердивши інформацію видання Handelsblatt, яке, своєю чергою, посилалося на повідомлення, отримане співробітниками.
Виробництво буде зупинено 7, 14, 17, 27 і 28 червня у зв’язку з проведенням робіт з покращення ефективності роботи. За словами речника, у дні простою зпланують певні вдосконалення, спрямовані на підвищення ефективності, наявність запчастин та оптимізацію часу циклу виробництва.
Червневе призупинення роботи – не перший випадок на європейському виробництві Tesla цього року. Наприкінці січня компанія припинила виробництво приблизно на два тижні через перебої з постачанням запчастин, спричинені атаками на комерційні судна в Червоному морі. У березні був вимушений процес простоювання майже на тиждень через диверсію, що вплинула на електропостачання.
Tesla виготовляє електромобілі на своєму заводі поблизу Берліна вже більше двох років. На заводі працює близько 12 тисяч осіб. Через падіння світового попиту на електромобілі Tesla оголосила про скорочення працівників по всьому світу, що торкнеться 400 робочих місць на заводі в Грюнхайде.
Водночас Tesla в подальшому планує нарощувати виробництво. Хоча завод у Бранденбурзі ще не досяг початково поставленої мети виробництва одного мільйона автомобілів на рік, нова мета – виробництво двох мільйонів автомобілів на рік.
Уряд Фінляндії має намір якнайшвидше побудувати на своїй території завод із виробництва тротилу, аби надолужити дефіцит боєприпасів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, та просить допомоги в НАТО
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Yle.
Дефіцит тротилу та інших вибухових речовин у Європі „вважається майже критичним”, ідеться в матеріалі. Єдиний тротиловий завод у ЄС розташований у Польщі, але його обсяги виробництва недостатні для задоволення високого попиту.
Фінський міністр оборони Антті Хяккянен підтвердив Yle, що країна наполягає на будівництві заводу з виробництва тротилових вибухових речовин. „Рішення потрібно ухвалювати зараз, щоб виробництво могло розпочатися через рік-два”, – каже він.
Хяккянен каже, що завод має стати спільним спільним проєктом із країнами-союзниками Фінляндії, але поки немає остаточного рішення, де саме його будуватимуть.
Голова Міноборони Фінляндії підкреслив, що виробництво тротилу посідає центральне місце з огляду на ситуацію в Україні.
„Той, у кого першими закінчаться боєприпаси та сировина для них, програє. Той, у кого їх буде достатньо, може виграти війну”, – пояснює він.
Аушріні Армонайте додала, що також вже ведуться переговори з оборонними компаніями зі США та Франції.
Міністр економіки та інновацій Литви Аушріні Армонайте заявила, що протягом двох тижнів країна підпише угоду з німецькою компанією Rheinmetall про будівництво заводу з виробництва снарядів. Про це повідомляє Delfi.
„Ми працюємо з компанією, і я думаю, що в найближчі два тижні будуть підписані певні угоди. Я поки що не можу коментувати деталі, тому що ще не все погоджено”, – зазначила Армонайте.
За її словами, ініційовані поправки до закону, які полегшать входження Rheinmetall, зроблять країну однією з найсприятливіших для оборонної промисловості.
Міністр додала, що вже ведуться переговори з оборонними компаніями зі США та Франції.
Як відомо, Сейм Литви схвалив поправки до законодавства, які дадуть змогу великим оборонним компаніям швидше почати розробку проєктів у Литві до отримання дозволу на будівництво. Комітет з економічних питань було затверджено як основний комітет для обговорення проєкту. Очікується, що проєкт повернеться на пленарне засідання 18 квітня.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
