Міністерство оборони за підсумками минулого року зробило виразний крок у бік українського оборонпрому. Як пише Константин Широкун на РБК-Україна з посиланням на пресслужбу відомства, частка зброї, техніки та боєприпасів, які Агенція оборонних закупівель законтрактувала у вітчизняних виробників, за рік зросла з 46% до 82%.
Одночасно впала частка імпорту: якщо раніше на іноземні поставки припадало 54% контрактів, то тепер лише 18%. У грошовому вимірі це означає майже 430 мільярдів гривень, які пішли саме українським підприємствам, уточнює видання з посиланням на дані Міноборони.
Директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов пояснює, що ставка на внутрішній ринок дає виробникам можливість масштабуватися і швидше впроваджувати нові рішення. Він також анонсує зміну логіки закупівель: під час відбору постачальників додатково братимуть до уваги рівень локалізації виробництва та диверсифікацію поставок, тобто наявність кількох альтернативних джерел критичної номенклатури.
«У 35 разів більше»: як нарощували виробництво від початку війни
Різка зміна структури закупівель стала можливою тому, що самі українські виробники зброї вийшли на зовсім інший масштаб. У липні 2025 року тодішній міністр оборони Денис Шмигаль у своєму зверненні, яке цитує журналістка Наталія Юрченко на РБК-Україна, заявив: з початку повномасштабної війни виробництво зброї в Україні зросло у 35 разів.
Шмигаль розповів, що після призначення на посаду провів зустріч із колишнім міністром з питань стратегічних галузей промисловості Германом Сметаніним і командою Мінстратегпрому. За його словами, вже на той момент країна не лише збільшила випуск озброєнь, а й мала потенціал рухатися далі. У фокусі – виробництво дронів, бронетехніки та боєприпасів, які фронт споживає в режимі постійної потреби.
Тоді ж міністр називав частку української зброї на фронті – близько 40% – і згадував ціль, яку поставив президент Володимир Зеленський: вийти щонайменше на 50%. У тому ж матеріалі РБК-Україна фіксує ще одну деталь: Шмигаль обговорював із першим віцепрем’єр-міністром, міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим виробництво дронів-перехоплювачів і дерегуляцію процедур передачі та списання безпілотників, щоб військові отримували техніку без зайвої бюрократії.
Майже 60% на фронті — уже українське
Восени 2025 року президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні, про яке писав Едуард Ткач на РБК-Україна, заявив, що Україна вийшла на новий рубіж: майже 60% забезпечення Збройних сил становить українська зброя.
Глава держави говорив не лише про обсяги, а й про якість: за його словами, йдеться про «сильну зброю» та цілу низку передових рішень, які вже добре проявили себе на полі бою. Він окремо згадав про запуск спільних виробництв із партнерами. Вперше в історії Україна почала будувати спільний завод із Данією на її території, де виготовлятимуть компоненти для українських ракет і дронів. Цю деталь також наводить РБК-Україна з посиланням на президентське звернення.
Зеленський тоді ж підкреслював, що завданням на перспективу залишається виробництво різних типів систем протиповітряної оборони в Україні або спільно з Україною. В кінці виступу він формулював це як виклик, до якого країна повинна прийти, і нагадував, що за час війни Україна вже довела: у виробництві зброї вона входить до числа найкращих у світі.
Спільні заводи та дрони як окрема лінія історії
У новині про 60% української зброї на фронті РБК-Україна нагадувала й про інші елементи цієї картини. У липні того ж року Зеленський анонсував домовленості з Данією про запуск спільної лінії виробництва далекобійних безпілотників, а посол Франції в Україні незабаром заявив, що Київ і Париж працюють над організацією виробництва дронів для ЗСУ, яке можуть розгорнути в обох країнах.
Україна не лише нарощує власні потужності, а й вплітає їх у спільні проєкти з партнерами. На боці технологічної частини – українські розробники, які створили, зокрема, морські дрони Magura. У матеріалі Наталії Юрченко згадується, що ці безпілотники використовують воїни Головного управління розвідки Міноборони, а нещодавно з їхньою допомогою в Чорному морі вперше були знищені два російські літаки Су-30.
Як бачимо, спочатку Денис Шмигаль говорить про 35-кратне зростання виробництва та 40% української зброї на фронті з ціллю вийти щонайменше на половину. Потім Володимир Зеленський озвучує, що майже 60% забезпечення ЗСУ вже дає власна зброя, і паралельно анонсує спільні виробництва з партнерами. І вже далі Міністерство оборони через Агенцію оборонних закупівель показує, що 82% законтрактованої номенклатури зброї, техніки й боєприпасів припадає на вітчизняні компанії, а обсяг цих закупівель сягає 430 мільярдів гривень.
Аналіз супутникових знімків Planet Labs, опублікований виданням NK News 30 січня 2026 року, засвідчив суттєве сповільнення морських перевезень між північнокорейським портом Расон та росією.
Як пише NK News, протягом усього січня зафіксовано лише один захід російського судна — імовірно, підсанкційних кораблів «Ангара» або Lady R — до причалу, який використовується для експорту озброєнь. Це перший візит такого судна з 21 грудня 2025 року, що різко контрастує з попередніми місяцями, коли російські кораблі відвідували Расон щонайменше тричі на місяць.
Експерти називають дві головні причини такого «затишшя». По-перше, критичні погодні умови: порти на Далекому Сході росії, зокрема Східний, Владивосток та Находка, опинилися у полоні найсильніших за останні 20 років снігопадів та морозів, що спричинило обледеніння гаваней і паралізувало рух невеликих суден. По-друге, за даними ГУР МО України, КНДР значною мірою вичерпала свої складські запаси артилерійських снарядів, які вона могла передати агресору без шкоди для власної обороноздатності. Це підтверджується тим, що близько половини боєприпасів, поставлених наприкінці минулого року, були застарілими і потребували ремонту на російських заводах.
Попри тимчасове сповільнення логістики, Пхеньян не відмовляється від підтримки кремля. На початку січня 2026 року Кім Чен Ин наказав у 2,5 раза збільшити виробництво протитанкових ракетних комплексів Bulsae-4, які росія активно використовує у війні проти України. Крім того, очікується, що з покращенням погоди та розгортанням нових виробничих ліній у КНДР постачання балістичних ракет та снарядів може частково відновитися, оскільки Пхеньян намагається отримати від москви авіаційні та космічні технології в обмін на зброю.
За результатами минулого року, Міністерство оборони України суттєво збільшило закупівлі вітчизняної продукції для потреб ЗСУ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Міноборони України.
Зазначається, що частка зброї, техніки і боєприпасів, законтрактованих Агенцією оборонних закупівель в українських виробників, порівняно з попереднім роком зросла з 46% до 82%.
Водночас частка імпортних товарів військового призначення за рік скоротилася з 54% до 18%, що створює передумови для сталого розвитку українського оборонно-промислового комплексу.
„Обсяг закупівель у вітчизняних виробників сягнув майже 430 млрд гривень, а частка українських виробників у летальній номенклатурі у 2025 році становила 82%. Орієнтація на внутрішній ринок дозволяє виробникам масштабуватися й швидше впроваджувати інновації”, – зазначив директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов.
За його словами, у цьому році Міноборони планує вдосконалити підхід до закупівель. Під час контрактування постачальників будуть враховувати додаткові критерії, зокрема локалізацію виробництва і диверсифікацію постачання.
Це стало результатом розширення виробничих потужностей та зростання завантаженості підприємств – кількість державних контрактів за минулий рік зросла більш ніж на 50%.
Підприємства АТ Українська оборонна промисловість за підсумками 2025 року підприємства збільшили обсяги виробництва озброєння та військової техніки у півтора рази порівняно з попереднім роком – з 122 млрд грн у 2024 році до понад 180 млрд грн у 2025-му. Про це повідомляє Міноборони.
Зазначається, що такий динамічний стрибок став результатом розширення виробничих потужностей та зростання завантаженості підприємств – кількість державних контрактів за минулий рік зросла більш ніж на 50%.
Також повідомляється, що особливу роль у досягненні цих результатів відіграли ветерани. В Укроборонпромі триває розвиток кадрового потенціалу та соціальна інтеграція захисників: кількість ветеранів, які приєдналися до команди АТ Укроборонпром та підприємств Групи в 2025 році, зросла на 37%. Наразі в структурі товариства працює понад 1000 ветеранів.
Також Укроборонпромом активізовано роботу зі співпраці з навчальними закладами для підготовки нових кадрів.
Росія відтерміновує поставки зброї, оскільки наразі в пріоритеті – забезпечення власних військ, заявив перший віцепрем’єр-міністр Російської Федерації. Сповільнення експорту російської зброї дає певне уявлення про реальні події на українському фронті.
Як повідомляють РосЗМІ, перший віцепрем’єр-міністр Денис Мантуров заявив, що поставки озброєння та військової техніки за експортними контрактами будуть вимушено відкладені, оскільки пріоритетом є забезпечення власного війська.
Перший віцепрем’єр-міністр не сказав конкретно, але, звісно, йдеться про російські війська, розгорнуті в Україні.
Мантуров пояснив рішення тим, що запитів на російську зброю дуже багато, але РФ надає пріоритет завданням Міністерства оборони, тому вони змушені відкласти плани поставок дружнім країнам.
Яких саме країн стосується це питання – не уточнюється. Але є низка держав, які не застосовують санкції проти російської економіки, які, можливо, замовили військову техніку в Москви для власних потреб. Серед них Індія, Китай, Венесуела, Туреччина, кілька країн Африки та Близького Сходу, а також СНД. Водночас Мантуров у своєму телевізійному інтерв’ю також пообіцяв, що цей період триватиме недовго, і що в майбутньому вони обов’язково активізують військово-технічну співпрацю.
Цікаво, що портфель замовлень російського державного експортера зброї «Рособоронекспорт» перевищив 60 мільярдів доларів, що є найбільшим значенням в історії компанії, якщо вірити публічним даним.
Серед іноземних проєктів відомо про завершення першого етапу будівництва заводу з виробництва боєприпасів калібру 7,62 мм у Венесуелі. Очікується, що підприємство вироблятиме 70 мільйонів набоїв на рік, незважаючи на санкції проти обох країн.
Росіяни також демонстрували широкий спектр обладнання на різних виставках озброєння, включаючи танки, транспортні гелікоптери, системи протиповітряної оборони, керовані ракети, стрілецьку зброю та безпілотники.
Перший віце-прем’єр також торкнувся теми повоєнного періоду: «Ми будемо виробляти цивільну продукцію на тих самих виробничих потужностях».
Водночас, за оцінками деяких аналітиків, після завершення війни в Україні щорічний експорт озброєння РФ досягне 15–17 мільярдів доларів, оскільки виробництво не буде сповільнено, а перенаправлено на закордонні ринки.
Нові системи доповнять лазери DragonFire, які будуть встановлені на есмінцях Королівського флоту з 2027 року.
Велика Британія спрямує 20 млн фунтів стерлінгів на розробку нових лазерних систем для знищення безпілотників на тлі заяв щодо посилення підготовки НАТО до конфлікту з Росією. Про це повідомляє The Telegraph.
Програма є частиною фонду фінансування протидронової зброї UK Defence Innovation (UKDI) – нового неурядового органу, створеного для інвестування у новітні військові технології.
У Міністерстві оборони Великої Британії зазначили, що нові системи доповнять лазерні установки DragonFire, котрі планують встановити на есмінцях Королівського флоту з 2027 року.
Лазерні системи розглядають як потенційно дешевшу альтернативу ракетам для ураження дронів і ракет. Зокрема, вартість одного пострілу DragonFire становить близько 10 фунтів (13 доларів), а сама система здатна з високою точністю перехоплювати швидкісні ракети та безпілотники.
Крім того, британське військове керівництво вивчає можливість використання інших типів лазерної зброї, зокрема систем, які можуть встановлюватися на броньованій наземній техніці.
Україна готує відкриття у столиці Німеччини одного з перших офісів, який займатиметься експортом зброї та спільними виробничими проєктами.
Про це президент України Володимир Зеленський заявив на закритті Німецько-українського економічного форуму у Берліні.
Лідер країни наголосив на важливості того, що Україна під час війни не тільки звертається по допомогу і підтримку, але й пропонує спільні проєкти та виробництво. Він підкреслив, що передусім йдеться про оборонне виробництво.
„Ми робимо максимум, щоб наші оборонні технології йшли на випередження та давали нашим воїнам результати на полі бою, практичні результати. І саме в Берліні ми готуємо один з перших офісів, який буде займатися експортом зброї, спільними виробничими проєктами з Німеччиною”, – заявив Зеленський.
Він зауважив, що Німеччина є одним з найбільших торгівельних партнерів України в Європі, і висловив впевненість, що так залишатиметься й надалі.
„І це одне з ключових завдань уряду: більше контрактів з Німеччиною. Це об’єднує не тільки нашу і німецьку економіки, але і створює основу для ще більшої взаємодії всередині Європейського Союзу”, – зазначив президент України.
Найбільший оборонний холдинг Польщі, Polska Grupa Zbrojeniowa SA, прагне збільшити продажі європейським союзникам і посилити співпрацю з такими гігантами, як Rheinmetall AG, Thales SA і BAE Systems Plc.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це в інтерв’ю Bloomberg заявив генеральний директор компанії Адам Лешкевич.
За його словами, компанія планує отримати більше іноземних контрактів на своє обладнання, включаючи переносні зенітно-ракетні комплекси та гаубиці, які пройшли бойові випробування в Україні.
Лешкевич також бачить можливості для компанії розширити клієнтську базу за межі польської армії, продаючи обладнання подвійного призначення приватному сектору.
Польські оборонні підрядники значною мірою відчували труднощі із задоволенням попиту з боку свого уряду, оскільки з 2022 року країна подвоїла свій оборонний бюджет до майже 5% від ВВП.
Європейська програма SAFE з озброєння на суму 150 млрд євро повинна змінити цю ситуацію, особливо з урахуванням того, що план „явно віддає перевагу” фінансуванню проєктів, заснованих на загальноєвропейській співпраці, сказав Лешкевич.
За його словами, така схема може допомогти PGZ придбати ноу-хау, беручи участь у нових транскордонних проєктах.
Співпраця між європейськими оборонними компаніями „відсутня протягом багатьох, багатьох років”, сказав Лешкевич.
„Сьогодні ми шукаємо партнерів, щоб чогось навчитися, або для закупівлі, або для спільного виробництва продукції на основі нових технологій”, – додав він.
PGZ прагне підвищити свій міжнародний авторитет у той час, коли Польща стане найбільшим бенефіціаром програми SAFE.
Компанія PGZ хоче збільшити свій бюджет на дослідження і розробки і прагне налагодити більше партнерських відносин з європейськими колегами, сказав Лешкевич.
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде оголосив про рішення уряду надати ще півмільярда доларів на програму PURL, спрямовану на фінансування американської зброї для ЗСУ.
Про це міністр завив перед початком зустрічі НАТО.
Виходячи з цього оголошення, Норвегія, яка вже виходить у лідери з фінансування потреб ЗСУ, готова самотужки покрити половину сумарного планового фінансування у грудні.
„Сьогодні Норвегія оголосить про додаткові 500 мільйонів доларів на програму PURL, які будуть надані двома пакетами – один з Німеччиною і Польщею, та один з Німеччиною і Нідерландами”, – заявив Еспен Барт Ейде.
Нагадаємо, у НАТО ставлять за мету мати щомісячне фінансування у розмірі 1 млрд доларів США. Втім, сума закупівель не має верхньої межі, і у разі збільшення фінансування – ЗСУ отримають більше зброї.
Різке збільшення пожертв на PURL Барт Ейде пояснив потребою підтримати Україну саме під час так званих „мирних переговорів”: „Зараз настав момент різко наростити підтримку України, щоби українці могли вести переговори з позиції сили”.
Також він наголошує, що навіть у разі, якщо переговори дадуть успіх, потреба посилювати ЗСУ не зникне.
„Важливо також пам’ятати, що коли війна завершиться – Україна має бути сильною і здатною захистити себе від відновлення бойових дій”, – додав очільник МЗС Норвегії.
Додаткові 250 млн євро виділять Нідерланди у рамках ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), яка передбачає закупівлю державами НАТО зброї у Сполучених Штатах для подальшої передачі Україні.
Про це, як передає кореспондентка „Європейської правди” з Брюсселя, заявив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс перед початком засідання Ради ЄС у закордонних справах на рівні міністрів оборони.
Нідерланди надають Україні другий транш допомоги для закупівлі американської зброї та боєприпасів.
„Я щойно оголосив, що ми виділимо ще 250 мільйонів на підтримку України через ініціативу PURL”, – заявив Брекельманс.
Він нагадав, що Європа щодня спостерігає інтенсивні повітряні атаки Росії на Україну.
„Ми бачимо руйнівний вплив на енергетику, а також на повсякденне життя українців. І єдиний спосіб допомогти їм швидко – це доставити велику кількість допомоги в Україну”, – підкреслив нідерландський міністр.
Він уточнив, що у США будуть зокрема закуплені зенітні ракети для F-16 та боєприпаси яких Україна найбільше потребує.
