Україна отримала 9,7% усіх світових поставок зброї у 2021–2025 роках, ставши найбільшим імпортером озброєнь у світі.
Про це свідчать дані Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
За даними звіту, глобальні поставки основних озброєнь між державами у 2021–2025 роках зросли на 9,2% порівняно з 2016–2020 роками. Європейські країни стали найбільшими одержувачами, збільшивши імпорт зброї більш ніж у три рази. Серед них Україна отримала найбільшу частку – 9,7% від усіх поставок. Польща та Велика Британія стали іншими найбільшими імпортерами у регіоні.
«Поставки зброї в Україну з 2022 року є найочевиднішим фактором зростання глобальних передач озброєнь. Водночас більшість інших європейських держав також почали значно нарощувати закупівлі зброї для посилення своїх оборонних спроможностей через зростаючу загрозу з боку росії», – розповів директор програми SIPRI з передач озброєнь Метью Джордж.
США залишаються найбільшим постачальником зброї у світі, забезпечивши 42% усіх міжнародних поставок у 2021–2025 роках. Майже половина озброєнь, переданих до європейських країн, надійшла зі США (48%), ще 7,1% – з Німеччини та 6,2% – з Франції. Частина німецького експорту до України була надана як військова допомога.
Російський експорт зброї зменшився на 64%, тоді як Франція та Італія збільшили свої поставки до інших регіонів і Європи. Водночас Ізраїль збільшив частку у глобальних поставках з 3,1% до 4,4%, частково завдяки високому попиту на системи ППО.
Європа отримала 33% усіх світових поставок зброї у 2021–2025 роках. Попит у країнах НАТО зріс на 143% порівняно з попереднім п’ятиріччям через побоювання щодо Росії та невизначеність щодо гарантій США щодо оборони союзників.
В Азії та Океанії імпорт зброї зменшився на 20%, головним чином через скорочення закупівель Китаєм. Індія, Пакистан, Японія та Австралія залишаються найбільшими імпортерами в регіоні, при цьому США забезпечують 35% поставок.
На Близькому Сході поставки озброєнь зменшилися на 13%, а найбільшими отримувачами залишаються Саудівська Аравія, Катар і Кувейт. В Африці імпорт впав на 41%, водночас Марокко стало найбільшим імпортером у регіоні. В Америці поставки зросли на 12%, здебільшого завдяки Бразилії.
Згідно з даними SIPRI, зростання поставок зброї в Україну та інші європейські держави стало ключовим фактором глобального збільшення обсягів міжнародних поставок, а США, Німеччина та Франція активно підтримують країни регіону, щоб зміцнити їхню обороноздатність.
Україна і Нідерланди домовились про збільшення спільного виробництва зброї у майбутньому.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це президент Володимир Зеленський повідомив у неділю на спільній пресконференції з прем’єром Нідерландів Робом Єттеном у Києві.
У своїй заяві до преси Зеленський наголосив на важливості спільного виробництва зброї з Нідерландами.
“Ми почали це й обовʼязково будемо цю спільну роботу продовжувати, ми будемо збільшувати це. Зокрема, це передбачено й спільною заявою, яку ми сьогодні ухвалили між нашими державами. І предметно це обговорили на зустрічі: інвестиції, можливі ліцензії, обсяги виробництва – все, що є сьогодні в пріоритеті”, – сказав Зеленський.
В ухваленій заяві сказано, що обидві сторони підтвердили намір розширювати співпрацю між оборонними індустріями своїх країн, зокрема через спільні виробничі проєкти в межах ініціативи Build with Ukraine. “Обидві сторони підкреслили свою відданість успішній реалізації ініціативи зі спільного виробництва та працюють над досягненням цього результату”, – йдеться у заяві, опублікованій ОПУ.
Також президент повідомив, що передав Робе Єттену запит від військовослужбовців України на радари, які виготовляють Нідерланди. “Саме Нідерланди – одна з країн, які виробляють найкращі такі радари, і сьогодні ми обговорили, зокрема, цей запит”, – зазначив глава держави.
Європа у 2025 році на 67% збільшила військову допомогу Україні, фактично замінивши підтримку від США, яка обвалилася на 99%.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на оновлені дані Ukraine Support Tracker та аналітичний документ Kiel Policy Brief Кільського інституту світової економіки.
2025 рік став переломним у підтримці України. Так, згідно з оновленими даними Ukraine Support Tracker від Кільського інституту, світовий розподіл допомоги Києву докорінно змінився.
Поки американська допомога практично зупинилася, європейські країни здійснили неймовірний ривок, фактично замінивши собою “щит” Вашингтона.
Звіт показує, що підтримка зі США у 2025 році впала майже на 99 % порівняно з середнім показником 2022-2024 років. Якщо раніше США щороку виділяли мільярди на військову, фінансову та гуманітарну допомоги, то у 2025 році було зафіксовано падіння допомоги на 99%.
Був лише один “символічний” пакет військової підтримки загальною вартістю близько 0,4 млрд євро, а нових великих фінансових чи гуманітарних зобов’язань не надходило.
На тлі суттєвого зменшення американської допомоги європейські країни значно наростили свої внески:
військова допомога від європейців зросла на 67%;
фінансова та гуманітарна підтримка збільшилася на 59%.
Завдяки цьому загальний обсяг міжнародної допомоги Україні у 2025 році залишився близьким до рівня попередніх років, незважаючи на різке скорочення підтримки з боку США.
Усередині Європи сформувався новий “костяк” донорів.
Найбільшими європейськими постачальниками військової допомоги у 2025 році стали:
Німеччина – близько 9 млрд євро;
Велика Британія – понад 5,4 млрд євро;
Швеція — 3,7 млрд євро.
Норвегія та Данія – значні внески також у військовий сектор.
Одним із важливих інструментів стало впровадження механізму PURL (Prioritized Ukraine Requirement List), через який близько 75 % ракет для систем Patriot та майже 90 % боєприпасів для інших систем ППО були профінансовані європейськими партнерами у 2025 році.
Так, 24 країни-донори скинулися грошима (3,7 млрд євро), щоб викупити зброю безпосередньо зі складів США.
Замість того, щоб просто привозити готове, партнери почали купувати зброю безпосередньо в українських заводів:
наприкінці 2024 року частка таких контрактів була лише 4%;
наприкінці 2025 року вона злетіла до 22%.
Прогнози на 2026 рік оптимістичні завдяки новому фонду ЄС Ukraine Support Fund на величезну суму — 90 млрд євро. З них 60 млрд підуть саме на підтримку української оборонної індустрії, що дозволить Україні ставати більш автономною у виробництві зброї.
Міністерство оборони за підсумками минулого року зробило виразний крок у бік українського оборонпрому. Як пише Константин Широкун на РБК-Україна з посиланням на пресслужбу відомства, частка зброї, техніки та боєприпасів, які Агенція оборонних закупівель законтрактувала у вітчизняних виробників, за рік зросла з 46% до 82%.
Одночасно впала частка імпорту: якщо раніше на іноземні поставки припадало 54% контрактів, то тепер лише 18%. У грошовому вимірі це означає майже 430 мільярдів гривень, які пішли саме українським підприємствам, уточнює видання з посиланням на дані Міноборони.
Директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов пояснює, що ставка на внутрішній ринок дає виробникам можливість масштабуватися і швидше впроваджувати нові рішення. Він також анонсує зміну логіки закупівель: під час відбору постачальників додатково братимуть до уваги рівень локалізації виробництва та диверсифікацію поставок, тобто наявність кількох альтернативних джерел критичної номенклатури.
«У 35 разів більше»: як нарощували виробництво від початку війни
Різка зміна структури закупівель стала можливою тому, що самі українські виробники зброї вийшли на зовсім інший масштаб. У липні 2025 року тодішній міністр оборони Денис Шмигаль у своєму зверненні, яке цитує журналістка Наталія Юрченко на РБК-Україна, заявив: з початку повномасштабної війни виробництво зброї в Україні зросло у 35 разів.
Шмигаль розповів, що після призначення на посаду провів зустріч із колишнім міністром з питань стратегічних галузей промисловості Германом Сметаніним і командою Мінстратегпрому. За його словами, вже на той момент країна не лише збільшила випуск озброєнь, а й мала потенціал рухатися далі. У фокусі – виробництво дронів, бронетехніки та боєприпасів, які фронт споживає в режимі постійної потреби.
Тоді ж міністр називав частку української зброї на фронті – близько 40% – і згадував ціль, яку поставив президент Володимир Зеленський: вийти щонайменше на 50%. У тому ж матеріалі РБК-Україна фіксує ще одну деталь: Шмигаль обговорював із першим віцепрем’єр-міністром, міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим виробництво дронів-перехоплювачів і дерегуляцію процедур передачі та списання безпілотників, щоб військові отримували техніку без зайвої бюрократії.
Майже 60% на фронті — уже українське
Восени 2025 року президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні, про яке писав Едуард Ткач на РБК-Україна, заявив, що Україна вийшла на новий рубіж: майже 60% забезпечення Збройних сил становить українська зброя.
Глава держави говорив не лише про обсяги, а й про якість: за його словами, йдеться про «сильну зброю» та цілу низку передових рішень, які вже добре проявили себе на полі бою. Він окремо згадав про запуск спільних виробництв із партнерами. Вперше в історії Україна почала будувати спільний завод із Данією на її території, де виготовлятимуть компоненти для українських ракет і дронів. Цю деталь також наводить РБК-Україна з посиланням на президентське звернення.
Зеленський тоді ж підкреслював, що завданням на перспективу залишається виробництво різних типів систем протиповітряної оборони в Україні або спільно з Україною. В кінці виступу він формулював це як виклик, до якого країна повинна прийти, і нагадував, що за час війни Україна вже довела: у виробництві зброї вона входить до числа найкращих у світі.
Спільні заводи та дрони як окрема лінія історії
У новині про 60% української зброї на фронті РБК-Україна нагадувала й про інші елементи цієї картини. У липні того ж року Зеленський анонсував домовленості з Данією про запуск спільної лінії виробництва далекобійних безпілотників, а посол Франції в Україні незабаром заявив, що Київ і Париж працюють над організацією виробництва дронів для ЗСУ, яке можуть розгорнути в обох країнах.
Україна не лише нарощує власні потужності, а й вплітає їх у спільні проєкти з партнерами. На боці технологічної частини – українські розробники, які створили, зокрема, морські дрони Magura. У матеріалі Наталії Юрченко згадується, що ці безпілотники використовують воїни Головного управління розвідки Міноборони, а нещодавно з їхньою допомогою в Чорному морі вперше були знищені два російські літаки Су-30.
Як бачимо, спочатку Денис Шмигаль говорить про 35-кратне зростання виробництва та 40% української зброї на фронті з ціллю вийти щонайменше на половину. Потім Володимир Зеленський озвучує, що майже 60% забезпечення ЗСУ вже дає власна зброя, і паралельно анонсує спільні виробництва з партнерами. І вже далі Міністерство оборони через Агенцію оборонних закупівель показує, що 82% законтрактованої номенклатури зброї, техніки й боєприпасів припадає на вітчизняні компанії, а обсяг цих закупівель сягає 430 мільярдів гривень.
Аналіз супутникових знімків Planet Labs, опублікований виданням NK News 30 січня 2026 року, засвідчив суттєве сповільнення морських перевезень між північнокорейським портом Расон та росією.
Як пише NK News, протягом усього січня зафіксовано лише один захід російського судна — імовірно, підсанкційних кораблів «Ангара» або Lady R — до причалу, який використовується для експорту озброєнь. Це перший візит такого судна з 21 грудня 2025 року, що різко контрастує з попередніми місяцями, коли російські кораблі відвідували Расон щонайменше тричі на місяць.
Експерти називають дві головні причини такого «затишшя». По-перше, критичні погодні умови: порти на Далекому Сході росії, зокрема Східний, Владивосток та Находка, опинилися у полоні найсильніших за останні 20 років снігопадів та морозів, що спричинило обледеніння гаваней і паралізувало рух невеликих суден. По-друге, за даними ГУР МО України, КНДР значною мірою вичерпала свої складські запаси артилерійських снарядів, які вона могла передати агресору без шкоди для власної обороноздатності. Це підтверджується тим, що близько половини боєприпасів, поставлених наприкінці минулого року, були застарілими і потребували ремонту на російських заводах.
Попри тимчасове сповільнення логістики, Пхеньян не відмовляється від підтримки кремля. На початку січня 2026 року Кім Чен Ин наказав у 2,5 раза збільшити виробництво протитанкових ракетних комплексів Bulsae-4, які росія активно використовує у війні проти України. Крім того, очікується, що з покращенням погоди та розгортанням нових виробничих ліній у КНДР постачання балістичних ракет та снарядів може частково відновитися, оскільки Пхеньян намагається отримати від москви авіаційні та космічні технології в обмін на зброю.
За результатами минулого року, Міністерство оборони України суттєво збільшило закупівлі вітчизняної продукції для потреб ЗСУ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Міноборони України.
Зазначається, що частка зброї, техніки і боєприпасів, законтрактованих Агенцією оборонних закупівель в українських виробників, порівняно з попереднім роком зросла з 46% до 82%.
Водночас частка імпортних товарів військового призначення за рік скоротилася з 54% до 18%, що створює передумови для сталого розвитку українського оборонно-промислового комплексу.
“Обсяг закупівель у вітчизняних виробників сягнув майже 430 млрд гривень, а частка українських виробників у летальній номенклатурі у 2025 році становила 82%. Орієнтація на внутрішній ринок дозволяє виробникам масштабуватися й швидше впроваджувати інновації”, – зазначив директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов.
За його словами, у цьому році Міноборони планує вдосконалити підхід до закупівель. Під час контрактування постачальників будуть враховувати додаткові критерії, зокрема локалізацію виробництва і диверсифікацію постачання.
Це стало результатом розширення виробничих потужностей та зростання завантаженості підприємств – кількість державних контрактів за минулий рік зросла більш ніж на 50%.
Підприємства АТ Українська оборонна промисловість за підсумками 2025 року підприємства збільшили обсяги виробництва озброєння та військової техніки у півтора рази порівняно з попереднім роком – з 122 млрд грн у 2024 році до понад 180 млрд грн у 2025-му. Про це повідомляє Міноборони.
Зазначається, що такий динамічний стрибок став результатом розширення виробничих потужностей та зростання завантаженості підприємств – кількість державних контрактів за минулий рік зросла більш ніж на 50%.
Також повідомляється, що особливу роль у досягненні цих результатів відіграли ветерани. В Укроборонпромі триває розвиток кадрового потенціалу та соціальна інтеграція захисників: кількість ветеранів, які приєдналися до команди АТ Укроборонпром та підприємств Групи в 2025 році, зросла на 37%. Наразі в структурі товариства працює понад 1000 ветеранів.
Також Укроборонпромом активізовано роботу зі співпраці з навчальними закладами для підготовки нових кадрів.
Росія відтерміновує поставки зброї, оскільки наразі в пріоритеті – забезпечення власних військ, заявив перший віцепрем’єр-міністр Російської Федерації. Сповільнення експорту російської зброї дає певне уявлення про реальні події на українському фронті.
Як повідомляють РосЗМІ, перший віцепрем’єр-міністр Денис Мантуров заявив, що поставки озброєння та військової техніки за експортними контрактами будуть вимушено відкладені, оскільки пріоритетом є забезпечення власного війська.
Перший віцепрем’єр-міністр не сказав конкретно, але, звісно, йдеться про російські війська, розгорнуті в Україні.
Мантуров пояснив рішення тим, що запитів на російську зброю дуже багато, але РФ надає пріоритет завданням Міністерства оборони, тому вони змушені відкласти плани поставок дружнім країнам.
Яких саме країн стосується це питання – не уточнюється. Але є низка держав, які не застосовують санкції проти російської економіки, які, можливо, замовили військову техніку в Москви для власних потреб. Серед них Індія, Китай, Венесуела, Туреччина, кілька країн Африки та Близького Сходу, а також СНД. Водночас Мантуров у своєму телевізійному інтерв’ю також пообіцяв, що цей період триватиме недовго, і що в майбутньому вони обов’язково активізують військово-технічну співпрацю.
Цікаво, що портфель замовлень російського державного експортера зброї «Рособоронекспорт» перевищив 60 мільярдів доларів, що є найбільшим значенням в історії компанії, якщо вірити публічним даним.
Серед іноземних проєктів відомо про завершення першого етапу будівництва заводу з виробництва боєприпасів калібру 7,62 мм у Венесуелі. Очікується, що підприємство вироблятиме 70 мільйонів набоїв на рік, незважаючи на санкції проти обох країн.
Росіяни також демонстрували широкий спектр обладнання на різних виставках озброєння, включаючи танки, транспортні гелікоптери, системи протиповітряної оборони, керовані ракети, стрілецьку зброю та безпілотники.
Перший віце-прем’єр також торкнувся теми повоєнного періоду: «Ми будемо виробляти цивільну продукцію на тих самих виробничих потужностях».
Водночас, за оцінками деяких аналітиків, після завершення війни в Україні щорічний експорт озброєння РФ досягне 15–17 мільярдів доларів, оскільки виробництво не буде сповільнено, а перенаправлено на закордонні ринки.
Нові системи доповнять лазери DragonFire, які будуть встановлені на есмінцях Королівського флоту з 2027 року.
Велика Британія спрямує 20 млн фунтів стерлінгів на розробку нових лазерних систем для знищення безпілотників на тлі заяв щодо посилення підготовки НАТО до конфлікту з Росією. Про це повідомляє The Telegraph.
Програма є частиною фонду фінансування протидронової зброї UK Defence Innovation (UKDI) – нового неурядового органу, створеного для інвестування у новітні військові технології.
У Міністерстві оборони Великої Британії зазначили, що нові системи доповнять лазерні установки DragonFire, котрі планують встановити на есмінцях Королівського флоту з 2027 року.
Лазерні системи розглядають як потенційно дешевшу альтернативу ракетам для ураження дронів і ракет. Зокрема, вартість одного пострілу DragonFire становить близько 10 фунтів (13 доларів), а сама система здатна з високою точністю перехоплювати швидкісні ракети та безпілотники.
Крім того, британське військове керівництво вивчає можливість використання інших типів лазерної зброї, зокрема систем, які можуть встановлюватися на броньованій наземній техніці.
Україна готує відкриття у столиці Німеччини одного з перших офісів, який займатиметься експортом зброї та спільними виробничими проєктами.
Про це президент України Володимир Зеленський заявив на закритті Німецько-українського економічного форуму у Берліні.
Лідер країни наголосив на важливості того, що Україна під час війни не тільки звертається по допомогу і підтримку, але й пропонує спільні проєкти та виробництво. Він підкреслив, що передусім йдеться про оборонне виробництво.
“Ми робимо максимум, щоб наші оборонні технології йшли на випередження та давали нашим воїнам результати на полі бою, практичні результати. І саме в Берліні ми готуємо один з перших офісів, який буде займатися експортом зброї, спільними виробничими проєктами з Німеччиною”, – заявив Зеленський.
Він зауважив, що Німеччина є одним з найбільших торгівельних партнерів України в Європі, і висловив впевненість, що так залишатиметься й надалі.
“І це одне з ключових завдань уряду: більше контрактів з Німеччиною. Це об’єднує не тільки нашу і німецьку економіки, але і створює основу для ще більшої взаємодії всередині Європейського Союзу”, – зазначив президент України.
