Україна наприкінці квітня зафіксувала чергову серію рейсів до Єгипту, під час яких Росія продовжує вивозити українське зерно з окупованих територій через порти Маріуполя та Севастополя, використовуючи фальшиві документи.
Про це заявив уповноважений Президента із питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі Укрінформу.
«Росія продовжує продавати вкрадене українське зерно з ТОТ через відверті кримінальні махінації з документами. Наприкінці квітня ми зафіксували чергову серію рейсів до Єгипту, де окупанти використовують одну й ту саму схему», – наголосив він.
Уповноважений розповів, що зерно завантажують у закритих портах окупованих Маріуполя чи Севастополя.
За його словами, у початкових документах фігурують російські порти, наприклад, Темрюк, але після виходу в море декларації «магічним чином» змінюються – і кінцевим пунктом стають порти Єгипту – Ель-Дехейла чи Олександрія.
«Наприклад, російські судна Alfa-1 та Irkutsk (раніше Alfa M) завантажилися безпосередньо в окупованому Маріуполі та змінили легенду маршруту вже на ходу, щоб приховати походження зерна. При цьому Irkutsk уже перебуває під українськими санкціями та під офіційним арештом у межах кримінального провадження в Україні. Так само, як й інше судно – Mikhail Nenashev, яке транспортувало в цей же період українське зерно з Севастополя до Олександрії», – зазначив Власюк.
Водночас уповноважений Президента підкреслив, що зміна документів не змінює реальності: «Це крадене зерно, вивезене з окупованих Росією територій України».
Він поінформував, що українська сторона встановлює реальні маршрути всупереч фальшивим деклараціям.
«Єгипетська сторона має усвідомлювати, що, купуючи таку пшеницю, вона стає частиною логістичного ланцюга воєнного злочину РФ», – заявив Власюк.
За його словами, вся інформація щодо цих рейсів, суден, капітанів та їхніх власників уже передана міжнародним партнерам для подальших дій і посилення санкційного тиску на тіньовий зерновий флот Росії.
Попри неодноразові попередження, судну „ASOMATOS” було дозволено розвантажити 26,9 тис. тонн викраденої української пшениці в Абу-Кірі. Це вже четвертий випадок відмивання росією викраденого українського зерна в єгипетських портах з квітня.
Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
„ASOMATOS” було дозволено розвантажитися навіть попри те, що п’ять днів тому генеральний прокурор України направив офіційний запит на правову допомогу до Міністерства юстиції Єгипту щодо цього незаконного вантажу, експортованого підсанкційним „Агро-Фрегатом” через окупований Крим, та надав усі необхідні дані та правові підстави для арешту судна та його вантажу.
„Україна – це країна, яка багато років відігравала роль надійного гаранта продовольчої безпеки Єгипту, і ми не розуміємо, чому єгипетські партнери відплачують нам тим, що продовжують приймати викрадене українське зерно.
Крім того, ми нагадуємо Єгипту та всім іншим країнам, що Україна пережила геноцид через голод минулого століття, коли Москва наказала забрати зерно у нашого народу. Тепер, коли Москва знову краде наше зерно, це викликає найгірші спогади”, – наголошує Сибіга.
Також він закликав єгипетських партнерів дотримуватися міжнародного права, власних обіцянок, даних нам, та принципів наших двосторонніх відносин.
„Вкрадені товари з окупованих територій мають бути конфісковані, а не прийняті. Мародерство – це не торгівля, а співучасть, яка лише підживлює подальшу агресію”, – резюмує міністр.
Минулого року Росія вивезла понад 2 млн тонн зерна з тимчасово окупованих територій України на 400 млн доларів.
Про це повідомив в інтерв’ю Укрінформу перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки України Олег Луговський.
«У 2025 році Росія вивезла більш як 2 млн тонн зерна з наших тимчасово окупованих територій на 400 млн дол. Споживачами є країни Африки, Близького Сходу та Азії», – сказав він.
За словами Луговського, збіжжя вивозиться «зерновим» флотом Росії через морські порти на тимчасово окупованих територіях Криму, Запорізької і Донецької областей.
За даними розвідки, Росія створила «зерновий хаб» у відкритих водах на виході із Керченської протоки. Тут зерно перевантажують з російських маловантажних балкерів на іноземні суховантажі. У такий спосіб намагаються приховати походження зерна. Задіяно 45 кораблів, 2 судна-накопичувача та близько 40 суден «каботажного» флоту. 85% цих суден зареєстровані у юрисдикції Росії, що дозволяє мінімізувати наслідки санкцій.
Окрім зерна, Росія вивозить з ТОТ вугілля, кокс, каолін, залізну руду, соду та сталь.
Луговський повідомив, що лише за минулий рік морськими шляхами вивезено понад 200 тис. тонн корисних копалин і продукції металургії.
У 2025 році Росія викрала понад 2 мільйони тонн зерна з українських тимчасово окупованих територій.
Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
За його словами, Москва постачала це зерно на ринки Африки, Азії, Близького Сходу та Європи. Майже 40% було поставлено до Єгипту.
Для здійснення цієї незаконної торгівлі Росія використовувала порти в Азовському та Чорному морях і створила тіньовий зерновий флот.
„Наша розвідка вже виявила 45 суден, причетних до крадіжки українського зерна та його транспортування на світові ринки, і ми наклали санкції на 43 з них, а також на 39 капітанів”, – поінформував міністр.
„Ми також відстежуємо компанії, причетні до цієї незаконної торгівлі. Усі вони відчують на собі вплив українських санкцій — як судових, так і спеціальних”, – додав він.
Сибіга закликав європейських партнерів розпочати систематичну протидію цьому російському злочину та загрозі глобальній продовольчій безпеці, яку становлять такі дії.
„Важливо задіяти всі можливі інструменти, як національні, так і міжнародні. Ми також очікуємо більш скоординованих дій та зусиль від агентства Frontex”, – наголосив очільник відомства.
Він заявив, що вся російська інфраструктура, причетна до крадіжки українського зерна, а також його покупці, повинні якомога швидше зіткнутися з європейськими санкціями.
„Ми вже маємо досвід протидії тіньовому танкерному флоту Росії. Тепер настав час зупинити також розширення тіньового зернового флоту Росії”, – зазначив Сибіга.
Режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжуватимуть, натомість країна повернеться до звичайного режиму імпорту.
Про це повідомила міністерка сільського господарства Молдови Людмила Катлабуга, інформує Point.
Чинна законодавча база більше не дозволяє продовжувати цей захід.
„Згідно із Законом № 170, режим ліцензування імпорту зернових більше не передбачає продовження. Внаслідок цього ми перейдемо у звичайний режим”, – пояснила Катлабуга.
Водночас влада збереже суворіший механізм моніторингу зернового ринку, щоб мати можливість оперативно втрутитися у разі виникнення серйозних дисбалансів.
Своєю чергою, Асоціація фермерів у прес-релізі попередила, якщо режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжать, місцевий ринок ризикує обвалитися.
Від початку функціонування українського морського коридору опрацьовано понад 162 млн тонн вантажів, з яких понад 98 млн тонн — зерно, коридором пройшли майже 7 тис. суден, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у Facebook.
Він наголосив, що попри постійні удари по портовій, енергетичній та залізничній інфраструктурі Україна зберігає морський експорт і свій внесок у глобальну продовольчу безпеку.
„Український морський коридор працює в умовах постійної воєнної загрози. Проте із початку його функціонування опрацьовано понад 162 млн тонн вантажів, з яких понад 98 млн тонн — зерно. Коридором пройшли майже 7 тис. суден. Поставки українського зерна, олії, кукурудзи та ячменю охоплюють 55 країн світу. Для багатьох із них, особливо в Північній Африці, це єдиний економічно можливий шлях доставки”, – зазначив Кулеба.
За його словами, робота над посиленням безпеки морських портів триває щодня. АМПУ у тісній взаємодії з військовими, правоохоронними органами та бізнесом впроваджує додаткові заходи для захисту інфраструктури та безпечного проходження суден.
Водночас у фокусі – безпека працівників порту: триває робота над розширенням мережі укриттів в портах. Окрема увага приділяється енергетичній стійкості.
„Впроваджуються резервні джерела живлення, встановлюються когенераційні установки, модернізується критична інфраструктура. Порти адаптуються до роботи в умовах енергетичних обмежень та комбінованих атак – усе для того, щоб забезпечити безперервність експортних операцій”, – запевнив віцепрем`єр.
Як повідомлялося, Кулеба в жовтні інформував, що в морських портах України діють 30 стаціонарних укриттів, додатково встановлено 21 мобільну захисну споруду. До кінця 2025 року планується облаштувати ще 28 укриттів.
Український морський коридор запрацював 16 серпня 2023 року. Україна організувала цей морський шлях після блокади РФ „зернового коридору”. Українським морським коридором транспортують не лише аграрну продукцію.
[type] => post [excerpt] => Від початку функціонування українського морського коридору опрацьовано понад 162 млн тонн вантажів, з яких понад 98 млн тонн — зерно, коридором пройшли майже 7 тис. суден, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку гром... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1766073780 [modified] => 1766068688 ) [title] => Понад 162 млн тонн вантажів перевезено українським морським коридором, із яких 98 млн тонн - зерно - Кулеба [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=66491&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 66477 [uk] => 66491 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 40837 [image] => Array ( [id] => 40837 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597.jpg [original_lng] => 149156 [original_w] => 1125 [original_h] => 633 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597.jpg [width] => 1125 [height] => 633 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597.jpg [width] => 1125 [height] => 633 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/duna-hajok-617597.jpg [width] => 1125 [height] => 633 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 1006 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 40837 [_edit_lock] => 1766061489:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 585312244002 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 9 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Спецтема [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 3879 [1] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => зерно [1] => Україна ) ) [6] => Array ( [id] => 63564 [content] =>
Лідером за обсягами збору залишаються аграрії Одещини, там намолочено понад 3,44 млн т зернових із 1,09 млн га.
В Україні аграрії вже намолотили 29,15 млн тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 007,9 тис. га, обмолочено 62% площ. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства в п’ятницю, 12 вересня.
Зокрема, пшениці намолочено понад 22,18 млн т з площі 5 млн га; ячменю – 5,29 млн т (1,34 млн га), гороху – 611,6 тис. т (265,7 тис. га), а кукурудзи – 192,2 тис. т (із 54,1 тис. га).
Інших зернових і зернобобових зібрано 801,1 тис. т на площі 291,5 тис. га.
Лідером за обсягами збору залишаються аграрії Одещини, там намолочено понад 3,44 млн т зернових із 1,09 млн га. Провідні позиції у рейтингу залишаються за Вінниччиною (намолочено 2,4 млн т із 432,4 тис. га) та Кіровоградщиною (2,2 млн т із 535,5 тис. га).
Аграрії активно збирають олійні культури. Найбільше зібрано ріпаку – 3,24 млн т з площі 1,27 млн га, сої – 354,3 тис. т (204,7 тис. га), а соняшнику – 885,3 тис. т (570,3 тис. га). Цукрових буряків викопано 155,1 тис. т на площі 3,3 тис. га.
Збір кукурудзи вже розпочали в шести областях України – Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській та Черкаській.
Україна навіть без повернення окупованих територій буде здатна виробляти в середньому 94 млн тонн зернових і олійних культур.
У новому сезоні (липень 2025 – червень 2026) Україна може зібрати 83 млн тонн зернових та олійних культур, що на 5,5% більше, ніж торік (78,7 млн тонн). Про це у середу, 9 липня, повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов, пише Інтерфакс.
Зростання обсягів очікується передусім завдяки кукурудзі, яка, за словами Горбачьова, демонструє добрий стан. Проте через нестачу тепла жнива кукурудзи змістяться на кінець вересня – початок жовтня.
Очікується:
кукурудзи – 29,3 млн тонн (+ експорт до 24 млн);
пшениці – 22,5 млн тонн (експорт 16,5 млн);
ячменю – 4,9 млн тонн (експорт 2,3 млн);
соняшника – майже 15 млн тонн (у 2024/25 було 12,7 млн);
сої – 6,23 млн тонн (експорт 4 млн);
ріпаку – 3 млн тонн (експорт 2,6 млн), через втрати озимих посівів.
УЗА вважає реалістичним середній річний обсяг виробництва у 94 млн тонн навіть без повернення окупованих територій. До війни врожай сягав 107 млн тонн.
Поставки пов’язані з бажанням Росії зберегти стратегічні військові бази; новий уряд не спішить афішувати російські постачання.
Сирія почала відновлювати морські постачання зерна із Росії: корабель із пшеницею прибув до сирійського порту Латакія. Це перше постачання з того часу, як колишній президент Башар Асад був повалений у грудні, повідомив уряд Сирії в неділю. Представники нового уряду заявляють, що імпорт пшениці та продуктів не підпадає під санкції США та ООН. Про це з посиланням на джерела серед трейдерів повідомляє Reuters.
Сирійський уряд не поспішає афішувати російські постачання: Дамаск хоч і заявив, що судно перевозило 6600 тонн пшениці, але не замовчало факт російського походження вантажу.
„Це видима ознака початку нового етапу відновлення економіки”, – заявили прикордонні служби про постачання. Цього року Сирія переважно покладалася на сухопутну доставку із сусідніх країн.
«В останні роки проводилася політика сприяння українському зерну з точки зору доступу до портової інфраструктури на шкоду румунському зерну, і румунські фермери сильно постраждали від цього», – сказав Понта.
Румунія допомогла експортувати близько 29 мільйонів тонн українського зерна через свій чорноморський порт Констанца, тому можлива заборона може сильно вдарити по експортних можливостях Києва.
При цьому він зазначив, що підтримує інші заходи підтримки України, включаючи транзит зброї та навчання українських пілотів.
Зазначається, що 52-річний Понта – колишній прем’єр-міністр лівих поглядів, який зараз підтримує ультранаціоналістичну політику. Згідно з опитуваннями громадської думки, він має шанс потрапити до другого туру голосування разом з лідером вкрай правої опозиції Джорджем Сіміоном.
