Лідером за обсягами збору залишаються аграрії Одещини, там намолочено понад 3,44 млн т зернових із 1,09 млн га.
В Україні аграрії вже намолотили 29,15 млн тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 007,9 тис. га, обмолочено 62% площ. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства в п’ятницю, 12 вересня.
Зокрема, пшениці намолочено понад 22,18 млн т з площі 5 млн га; ячменю – 5,29 млн т (1,34 млн га), гороху – 611,6 тис. т (265,7 тис. га), а кукурудзи – 192,2 тис. т (із 54,1 тис. га).
Інших зернових і зернобобових зібрано 801,1 тис. т на площі 291,5 тис. га.
Лідером за обсягами збору залишаються аграрії Одещини, там намолочено понад 3,44 млн т зернових із 1,09 млн га. Провідні позиції у рейтингу залишаються за Вінниччиною (намолочено 2,4 млн т із 432,4 тис. га) та Кіровоградщиною (2,2 млн т із 535,5 тис. га).
Аграрії активно збирають олійні культури. Найбільше зібрано ріпаку – 3,24 млн т з площі 1,27 млн га, сої – 354,3 тис. т (204,7 тис. га), а соняшнику – 885,3 тис. т (570,3 тис. га). Цукрових буряків викопано 155,1 тис. т на площі 3,3 тис. га.
Збір кукурудзи вже розпочали в шести областях України – Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській та Черкаській.
Україна навіть без повернення окупованих територій буде здатна виробляти в середньому 94 млн тонн зернових і олійних культур.
У новому сезоні (липень 2025 – червень 2026) Україна може зібрати 83 млн тонн зернових та олійних культур, що на 5,5% більше, ніж торік (78,7 млн тонн). Про це у середу, 9 липня, повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов, пише Інтерфакс.
Зростання обсягів очікується передусім завдяки кукурудзі, яка, за словами Горбачьова, демонструє добрий стан. Проте через нестачу тепла жнива кукурудзи змістяться на кінець вересня – початок жовтня.
Очікується:
кукурудзи – 29,3 млн тонн (+ експорт до 24 млн);
пшениці – 22,5 млн тонн (експорт 16,5 млн);
ячменю – 4,9 млн тонн (експорт 2,3 млн);
соняшника – майже 15 млн тонн (у 2024/25 було 12,7 млн);
сої – 6,23 млн тонн (експорт 4 млн);
ріпаку – 3 млн тонн (експорт 2,6 млн), через втрати озимих посівів.
УЗА вважає реалістичним середній річний обсяг виробництва у 94 млн тонн навіть без повернення окупованих територій. До війни врожай сягав 107 млн тонн.
Поставки пов’язані з бажанням Росії зберегти стратегічні військові бази; новий уряд не спішить афішувати російські постачання.
Сирія почала відновлювати морські постачання зерна із Росії: корабель із пшеницею прибув до сирійського порту Латакія. Це перше постачання з того часу, як колишній президент Башар Асад був повалений у грудні, повідомив уряд Сирії в неділю. Представники нового уряду заявляють, що імпорт пшениці та продуктів не підпадає під санкції США та ООН. Про це з посиланням на джерела серед трейдерів повідомляє Reuters.
Сирійський уряд не поспішає афішувати російські постачання: Дамаск хоч і заявив, що судно перевозило 6600 тонн пшениці, але не замовчало факт російського походження вантажу.
„Це видима ознака початку нового етапу відновлення економіки”, – заявили прикордонні служби про постачання. Цього року Сирія переважно покладалася на сухопутну доставку із сусідніх країн.
«В останні роки проводилася політика сприяння українському зерну з точки зору доступу до портової інфраструктури на шкоду румунському зерну, і румунські фермери сильно постраждали від цього», – сказав Понта.
Румунія допомогла експортувати близько 29 мільйонів тонн українського зерна через свій чорноморський порт Констанца, тому можлива заборона може сильно вдарити по експортних можливостях Києва.
При цьому він зазначив, що підтримує інші заходи підтримки України, включаючи транзит зброї та навчання українських пілотів.
Зазначається, що 52-річний Понта – колишній прем’єр-міністр лівих поглядів, який зараз підтримує ультранаціоналістичну політику. Згідно з опитуваннями громадської думки, він має шанс потрапити до другого туру голосування разом з лідером вкрай правої опозиції Джорджем Сіміоном.
Європейські фермери влаштували акцію протесту, заблокувавши прикордонний перехід між Чехією та Словаччиною «Годонін — Голіч». Десятки тракторів перекрили рух, виступаючи проти безмитного імпорту товарів з-за меж Європейського Союзу, зокрема з України й Південної Америки.
Про це пише Reuters.
Фермери скаржаться на надмірну бюрократію та несправедливу конкуренцію через дешевші імпортні товари, що, за їхніми словами, ставить їх у невигідне становище.
До акції долучилися також аграрії з Австрії та Угорщини. Протестувальники тримали плакати з написами: «Стоп зерну з України» та «Зелений курс — глухий кут», критикуючи угоду між ЄС і південноамериканським блоком МЕРКОСУР. Крім цього, фермери виступали проти безмитного імпорту зерна з України.
«Я змушений виконувати безліч зобов’язань, заповнювати купу паперів, реєстрацій тощо. Але водночас не можу продавати продукцію за тією самою ціною, за якою її завозять з України чи Південної Америки», — заявив один з учасників протесту чеський фермер Петр Халупка.
Під час зустрічі міністр закордонних справ Андрій Сибіга та міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль домовились координувати зусилля для масштабування ініціативи Grain from Ukraine та розвитку її у Food from Ukraine.
Як зазначається, було визначено скоординовані кроки для забезпечення майбутніх постачань, зокрема в Сирію, куди за підтримки „Всесвітньої продовольчої програми” уже надійшла перша партія української допомоги – 500 тонн борошна.
„Ніхто у світі не повинен страждати від голоду. У той час, як кремлівський режим провокує глобальні кризи та є головним експортером агресії, терору та воєнних злочинів, Україна залишається гарантом продовольчої безпеки у світі. За дорученням Президента України ми масштабуємо ініціативу Grain from Ukraine у Food from Ukraine, разом з партнерами розширюючи номенклатуру української продукції та географію постачань. Окремі наші зусилля сьогодні спрямовані на підтримку сирійського народу, який десятиліттям страждав від двох режимів одночасно – Асада і Путіна”, – зауважив Сибіга.
Своєю чергою Коваль повідомив, що в межах ініціативи Grain from Ukraine Україна вже відправила соняшникову олію до Мозамбіку. Майже 416 тонн прибудуть на початку лютого. Ще 73,4 тонни олії та 970,5 тонни борошна наприкінці січня будуть у Джибуті. Крім того, 453 тонни соняшникової олії невдовзі відправляємо до Танзанії.
З 1 липня Україна експортувала 11,739 млн тонн зернових, що на 58,2% більше, ніж торік. Експорт включає 6,798 млн тонн пшениці, 1,551 млн тонн ячменю та 3,120 млн тонн кукурудзи.
З початку нового маркетингового року, який розпочався 1 липня, Україна відправила на експорт вже 11,7 млн тонн зерна. Про це свідчать дані Мінагрополітики.
За наведеними даними, станом на 11 жовтня, у 2024/25 маркетинговому році Україна експортувала 11,739 млн тонн зернових і зернобобових культур. Це на 58,2% більше, ніж на аналогічну дату 2023/24 МР.
При цьому у жовтні експортовано вже 1,291 млн тонн зерна, що майже удвічі більше, ніж за той же період торік.
Як йдеться в матеріалі, цей нелегальний бізнес охоплює широку мережу партнерів РФ, включно з компаніями, пов’язаними з відповідальними за російське вторгнення фірмами та Революційною гвардією Ірану. До цієї схеми залучений кримський бізнесмен Ганага, чия компанія Agro-Fregat LLC співпрацює з Сирією, Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами.
У першій половині 2024 року російські судна доставили з Маріуполя до Туреччини 15 кораблів із 81 000 тонн пшениці. Турецька влада заявляє, що заборонила кораблям заходити з окупованих українських портів і співпрацює з Україною для припинення цієї незаконної торгівлі.
Точну вартість викраденого зерна оцінити складно, однак, за даними заступника міністра сільського господарства України Тараса Дмитрасевича, з окупованих територій було продано понад 4 млн тонн зерна на суму близько 800 мільйонів доларів. Продаж вкраденого зерна допомагає росії пом’якшити наслідки міжнародних санкцій, а також фінансувати військові дії проти України. За оцінками, загальна вартість викраденого зерна може досягати 6,4 мільярда доларів, пишуть журналісти.
Значну роль у схемі відіграють і російські державні компанії. Зокрема, три судна, які експортують великі обсяги краденого зерна, належать російській Об’єднаній суднобудівній корпорації, що також виробляє військові кораблі для атак на Україну. Одна з російських компаній, що працює в окупованій частині Запорізької області, навіть пожертвувала окупаційному батальйону 111 тисяч доларів.
Крім того, іноземні судна іноді також залучають до перевезення викраденого зерна. Так, український прокурор Ігор Поночовний у червні почав розслідування щодо турецького судна Usko MFU, яке підозрюють у транспортуванні вкраденого зерна з Севастополя у 2023 році. Як йдеться в публікації, кримське зерно знаходить свого покупця в таких країнах, як Ємен та Іран. Наприклад, Іран закуповує ячмінь із Криму зі значною знижкою — 140 доларів за тонну, що на 34% нижче за ринкові ціни. Єгипет, Ізраїль та Ліван припинили закупівлю після того, як отримали інформацію про походження зерна, зазначається в публікації.
Глобальний вплив зміни клімату на ціни на продукти харчування та ланцюжки поставок стає все більш очевидним. Екстремальні погодні явища в усьому світі впливають на виробництво та ціни на основні продукти харчування із серйозними наслідками для споживачів, повідомляє видання Time.
В Іспанії, наприклад, сильна посуха скоротила врожай оливкової олії на 40%, що призвело до зростання цін на американському ринку на 27 відсотків. Подібна тенденція спостерігається і у випадку з шоколадом: в Австралії ціни на деякі продукти зросли на 200 відсотків, подібне зростання цін очікується і в США. Основні продукти харчування, такі як пшениця, також страждають від посухи, яка вплинула на врожай, зокрема в Аргентині. Напруженість, викликана російсько-українською війною, спричинила коливання цін у глобальних ланцюгах поставок. Це також впливає на ціни на такі продукти, як сухі сніданки, макарони, хліб.
Зростання цін особливо сильно вдарило по домогосподарствам із низькими доходами.
Експерти кажуть, що довгострокові наслідки зміни клімату неминучі, тому потрібен новий підхід для підвищення стійкості ланцюгів поставок продовольства. Замість нинішніх протекціоністських заходів потрібна глобальна співпраця між урядами та компаніями. Одним із запропонованих рішень є запровадження Планів адаптації до зміни клімату в ланцюзі поставок (S-CAP). Ці плани визначать вразливі ланцюжки поставок, мапують ризики та розробляють стратегії для їхнього пом’якшення.
Через рекордну спеку врожай ранніх зернових скоротиться на 5%. Пізні культури втратять близько 15%.
Про це сказав виконуючий обов’язки міністра аграрної політики Тарас Висоцький, повідомляє РБК-Україна з посиланням на ефір телемарафону.
„Є, на жаль, і негативний влив. Очевидно, що такі нетипово високі температури викликали стрес рослин і не можуть пройти непоміченими”, – сказав він.
За його словами, зараз завершуються збір ранніх зернових культур, пшениці та ячменю та інших. „Тут був вплив спеки, але на такий кардинальний, постраждали на 10-15% південно-східні регіони, зменшилася врожайність. Але в центральних і північних регіонах навпаки була більша, тому в середньому показник по країні буде десь на 5%”, – розповів голова міністерства.
Водночас на пізню групу, кукурудзу, сою та соняшник, вплив буде більш значним. „Виглядає так попередньо, що буде в більшості регіонів, не у всіх, знижена урожайність. На сьогодні виглядає, що вона буде менша на 15%”, – сказав Висоцький.
